Нові підходи в підготовці акторських кадрів як нагальна вимога часу

Дослідження проблеми підготовки акторських кадрів, зокрема першого освітнього рівня "Бакалавр" в контексті Державного стандарту вищої освіти України, розробленого для спеціальності "Сценічне мистецтво". Визначення необхідних фахових компетентностей.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.04.2024
Размер файла 14,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Нові підходи в підготовці акторських кадрів як нагальна вимога часу

Гирич Віктор Сергійович,

народний артист України, завідувач кафедри режисури та акторської майстерності імені народної артистки України Лариси Хоролець

м. Київ

Сучасне українське сценічне мистецтво, як і інші сфери художньо-мистецького життя, перебуває в активному творчому пошуку, успіх котрого в значній мірі залежить від оптимальної співвіднесеності, взаємовпливу та взаємозбагачення традицій і новацій на теренах національної театральної культури. Така обставина пожвавлює увагу дослідників як до проблем творчості, так і виховання акторських кадрів. При цьому Н. Стадніченко вважає, що «навчання і виховання актора у різні історичні періоди здійснювалися відповідно до вимог людського загалу та його потреб, адже театральна педагогіка розвивалася у тісному зв'язку із розвитком мистецтва театру, яке у всі часи впливало на формування морально-етичних норм людського суспільства». У роботі «Формування системи професійної підготовки майбутнього актора та розвитку його індивідуального творчого потенціалу» Н. Стадніченко переконливо доводить, що «висока якість професійної підготовки актора, його вміння володіти своїм тілом, емоціями, голосом, як інструментом для самовираження, цінувалося у всі періоди розвитку театрального мистецтва» [3]. А це, своєю чергою, доводить необхідність тісного зв'язку між театральною освітою й сценічним мистецтвом, бо ж як зазначає у своїх міркуваннях А. Подопригора «розвиток сучасного українського суспільства в напрямку інтеграції до Європейського культурного простору гостро потребує талановитих та конкурентоспроможних майстрів у галузі мистецтва, а саме, акторів театру і кіно з високим рівнем фахової освіти». У дослідженні «Проблема виховання актора в сучасній вітчизняній освіті» авторка слушно зауважує, що у новітніх соціокультурних умовах «модель репертуарного театру повинна забезпечити не тільки можливість активного співробітництва театрів і навчальних закладів в освітньому процесі, а й неформальну, фактично безперервну освіту в театральних трупах у процесі практичної творчої діяльності» [2]. Така корисна практика у майбутній сценічний та екранній діяльності уможливить здатність молодого актора не тільки втілювати образ певного персонажа «на основі авторського та режисерського задумів, але й збагачувати його власним трактуванням, яке буде спиратися на особливості власної акторської індивідуальності, життєво достовірні елементи власних акторських спостережень життя, його роздумів» [1].

У сучасних умовах, проблему підготовки акторських кадрів, зокрема першого освітнього рівня «Бакалавр» необхідно розглядати в контексті Державного стандарту вищої освіти України, розробленого для спеціальності «026 Сценічне мистецтво» і активно впроваджуваного навчальними закладами в освітній процес, як через створення викладачами навчальних програм освітніх компонент, так і відповідних силабусів для ретельного їх вивчення здобувачами вищої освіти, стейкхолдерами. Важливими видаються ті фахові компетентності, котрими в процесі навчання мають оволодіти здобувачі акторського фаху, з яких ключовими є:здатність до творчого сприйняття світу та його відтворення у художніх сценічних образах; здатність до професійного опанування змістових (інформаційного, виразно-образного) рівнів сценічного твору; здатність до оперування специфічною системою виражальних засобів при створенні та виробництві сценічного твору; здатність співвідносити особисте розуміння художньої ідеї та твору із зовнішнім контекстом, здатність до критичного аналізу, оцінки та синтезу нових складних ідей у творчо-виробничій сценічній діяльності; здатність до спілкування з широкою професійною та науковою спільнотою та громадськістю з питань сценічного мистецтва та виробництва, до взаємодії із представниками інших творчих професій [4]. То ж виховний процес підготовки акторських кадрів вимагає від викладачів чіткої послідовності. Тоді як кожний етап цього науково-творчого процесу визначає рівень оволодіння сценічною дією все більшого ступеня складності. При цьому актуальною уявляється нам думка Н. Стадніченко стосовно того, що найважливішим завданням професійної підготовки виступає вміння викладача: «навчити актора створювати в собі необхідні умови для творчого процесу, навчити звільнятися від внутрішніх та зовнішніх перепон, що лежать на шляху до органічного існування на сцені, прокладати собі шлях до самостійної творчості. Адже рухатися по складному, тернистому мистецькому шляху учень, потім актор, повинен сам, використовуючи весь арсенал вправ та спеціальних тренінгів, засвоєних за роки навчання та протягом усього творчого життя» [3].

Підсумовуючи наш дослідницький матеріал вкажемо, що нині на часі модернізація та оновлення акторської освіти. З цією метою необхідним є ґрунтовний перегляд змісту навчальних програм, пошуку нових ефективних та інноваційних методик підготовки акторів у закладах вищої освіти України, що потребує вибору з арсеналу наукових знань саме тих, які потрібні для вишколу висококваліфікованих творчих кадрів, оптимального поєднання підходів як у розвитку цілісного світосприйняття, окресленні світоглядних орієнтирів, установок і позицій, так й опануванні фахових компетентностей в акторській майстерності.

Використані джерела

акторський сценічний мистецтво освіта

1. Десятник Г.О., Лимар Л.Д. Основи акторської майстерності в екранній творчості: тексти лекцій [науковий редактор доктор наук із соціальних комунікацій Гоян В.В.]. Київ, Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2020. 108 с.

2. Подопригора А.О. Проблема виховання актора в сучасній вітчизняній освіті. URL: https://www.molodyiychenyi.ua/index.php/iournal/article/yiew/82/77 (дата звернення 08.08.2022).

3. Стадніченко Н.В. Формування системи професійної підготовки майбутнього актора та розвитку його індивідуального творчого потенціалу. URL:https://web.znu.edu.ua/herald/issues/2010/ped2010 2/236-239.pdf (дата звернення 09.09.2022).

4. Стандарт вищої освіти України. Галузь знань 02 Культура і мистецтво, спеціальність 026 Сценічне мисте-цтво. URL:www. mon.gov.ua/…/Освіта/ standart/…/026-sczenichne-mistecztvo… (дата звернення 13.09.2022).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.