Особливості військово-патріотичного виховання старшокласників у країнах Європи та України (перша половина ХХІ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості військово-патріотичного виховання старшокласників у країнах Європи та України (перша половина ХХІ ст.)

Ковба Микола Вікторович, заступник начальника

кафедри водіння бойових машин та автомобілів

факультету бойового застосування військ, Національна

академія сухопутних військ імені гетьмана

Петра Сагайдачного., аспірант кафедри загальної

педагогіки та дошкільної освіти, Дрогобицький

державний педагогічний університет імені Івана Франка

Анотація

Стаття присвячена аналізу особливостей військово- патріотичного виховання в різних країнах Європи і України. В контексті сучасних геополітичних викликів і загострених ситуацій, дослідження розкриває різноманітні стратегії, підходи та програми, які використовуються для формування військового патріотизму серед молодого покоління в країнах ЄС.

Зокрема, у статті розглядається вплив стратегій та напрямків на розвиток військово-патріотичного виховання, враховуючи роль минулих подій.

Автор наголошує на довготривалому впливі військово-патріотичного виховання на молодь, усвідомленості ролі кожного громадянина у формуванні патріота, розвитку ефективних стратегій навчання, які поєднують патріотизм з критичним мисленням, технологічності підходів, стратегій протидії впливу дезінформації у патріотичному вихованні.

Особлива увага приділяється аспектам, таким як суспільні цінності. Здійснюється порівняльний аналіз підходів різних країн Європи, який допомагає виділити загальні тенденції в підходах до військово-патріотичного виховання.

Сучасні тенденції і виклики, які стоять перед цим процесом у Європі, також аналізуються в статті. Обговорюються питання, пов'язані з глобалізацією та цифровою трансформацією суспільства, які можуть впливати на спосіб формування військового патріотизму серед молоді.

Автор статті надає конкретні рекомендації для подальшого розвитку програм військово-патріотичного виховання в умовах сучасного світу. Ці рекомендації враховують потреби та виклики, які виникають у зв'язку зі змінами у геополітичних та соціокультурних умовах, і спрямовані на покращення ефективності цього процесу.

Ключові слова: військово-патріотичне виховання, стратегії виховання, програми виховання, фактори, молоде покоління, сучасні тенденції, виклики, глобалізація, цифрова трансформація.

Kovba Mykola Viktorovych Deputy Head of the Department of Driving Combat Vehicles and Vehicles, Faculty of Combat Use of Troops, Hetman Petro Sahaidachnyi National Army Academy, Postgraduate Student of the Department of General Pedagogy and School Education, Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University

PECULIARITIES OF MILITARY-PATRIOTIC EDUCATION OF HIGH SCHOOL STUDENTS IN EUROPE AND UKRAINE (FIRST HALF OF THE XXI CENTURY)

Abstract

The article analyzes the peculiarities of military-patriotic education in different European countries and Ukraine. In the context of current geopolitical challenges and exacerbated situations, the study reveals various strategies, approaches and programs used to foster military patriotism among the younger generation in the EU countries.

In particular, the article examines the impact of strategies and directions on the development of military-patriotic education, taking into account the role of past events.

The author emphasizes the long-term impact of military-patriotic education on young people, awareness of the role of each citizen in the formation of a patriot, development of effective teaching strategies that combine patriotism with critical thinking, technological approaches, and strategies to counteract the influence of disinformation in patriotic education.

Particular attention is paid to aspects such as social values. A comparative analysis of the approaches of different European countries is carried out, which helps to identify general trends in approaches to military-patriotic education.

Current trends and challenges facing this process in Europe are also analyzed in the article. Issues related to globalization and the digital transformation of society, which may affect the way military patriotism is formed among young people, are discussed.

The author of the article provides specific recommendations for the further development of military-patriotic education programs in the modern world. These recommendations take into account the needs and challenges arising from changes in geopolitical and socio-cultural conditions and are aimed at improving the effectiveness of this process.

Keywords: military-patriotic education, education strategies, education programs, factors, younger generation, current trends, challenges, globalization, digital transformation.

Вступ

Постановка проблеми. Українське сьогодення поставило перед нами чимало викликів. Зокрема, важливим аспектом формування національної ідентичності та громадянської відповідальності стала агресія росії, яка вимагає від усіх верств населення зібраності й розуміння проблем. У контексті сказано, перед Україною, і країнами Європи, які відрізняються своєю різноманітністю культур, історій, та політичних систем, постало одне питання - перемоги і самозбереження, а також виховання патріота нації і держави. У цьому контексті військово-патріотичне виховання набуває особливого значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Військово-патріотичне виховання в старших школах європейських країн продовжує залишатися предметом зацікавленості дослідників, політиків та освітян. Роль патріотизму у формуванні у наступного покоління розуміння історії, культури та цінностей своєї країни робить його важливим предметом для вивчення та осмислення. Баланс між вихованням національної гордості та прищепленням критичного мислення і демократичних цінностей залишається складним викликом у цій сфері. Наукові дослідження військово-патріотичного виховання в європейських країнах є різноманітними та обширними. Дослідники вивчають різні аспекти та концепції патріотичного і військового виховання, включаючи її ефективність, вплив на молодь та роль у формуванні національної ідентичності.

Серед найпомітніших напрямків досліджень є психологічні та соціологічні напрацювання (Д. Аччард, Д. Міллер, К. Шуман та ін) [8; 7; 11], що вивчають, як військово-патріотичне виховання впливає на погляди, цінності та поведінку старшокласників. Порівняльні дослідження український науковців (О. Злобіна, Н. Костенко та ін.) показують відмінності у підходах до військово-патріотичного виховання у тому числі й їхній вплив на громадянську активність і національну ідентичність [4; 5]. Дослідженням впливу військово-патріотичного виховання на політичну та соціальну участь молоді займались зарубіжні (Х. Харіс, Д. Холлан. Г. Шілдц) і українські (Є. Головаха, І. Шевель та ін.) вчені[3;10].

Д Дьорнер, німецький соціолог та історик, аналізуючи логіку проблем та невдач, детально вивчав військово-патріотичне виховання в Німеччині. Його роботи заглиблюються в історичний розвиток логіки патріотизму в Німеччині та її вплив на формування національної ідентичності [12].

Івонн Хірдман зробила внесок у вивчення військово-патріотичного виховання у Швеції. Її дослідження зосереджене на перетині гендеру та освіти, вивчаючи, як гендерні ролі зміцнюються або ставляться під сумнів у цьому освітньому контексті [13]. В.Петтай, естонський політолог, досліджував вплив військово-патріотичного виховання в пострадянських країнах Східної Європи. Британський дослідник освіти Д. Пеусон провів порівняльні дослідження патріотичного виховання в європейських країнах. Його дослідження підкреслює відмінності у підходах та їхній вплив на громадянську активність і національну ідентичність [15].

Дослідження учених А. Дьорнер і Д Пеусон, підкреслюють історичне значення військово-патріотичного виховання. Вони наголошують на необхідності для освітніх систем включати історичний контекст у свої навчальні програми, допомагаючи учням отримати тонке розуміння минулого своєї нації [12;15].

Дані наукові дослідження є лише досягнень щодо військово - патріотичного виховання. Вони допомагають осмислити різні аспекти цього важливого педагогічного явища та створюють підґрунтя для подальших доробок.

Мета статті полягає в системному аналізі та розкритті основних аспектів військово-патріотичного виховання в різних країнах Європита України.

Виклад основного матеріалу

військовий патріотичний виховання старшокласник

Європейські держави мають різні підходи до розуміння військово-патріотичного виховання учнів старшої школи. На сьогодні існує широкий спектр згаданих варіацій. Зокрема, східноєвропейські країни, особливо ті, що раніше входили до Східного блоку (Албанія, Болгарія, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та ін.) у розумінні військово-патріотичного вихованні роблять акцент на військовій підготовці та історії, враховуючи їхню історію іноземної окупації та боротьби за незалежність.

Західноєвропейські держави (Австрія, Бельгія, Франція, Нідерланди, Швейцарія та ін..) зосереджуються на більш широкій громадянській освіті і демократичних цінностях, часто з меншим акцентом на військовій підготовці.

В країнах пострадянського соціуму за військово-патріотичне виховання молоді відповідають окремі організації або державні органи, у тому числі і в Україні.

На основі аналізу наукових досліджень щодо розуміння концепції військово-патріотичного виховання у Європі нами виділено основні напрямки роботи у царині військово-патріотичного виховання молоді:

* довготривалий вплив військово-патріотичного виховання на молодь, яка переходить до дорослого життя та бере участь у житті суспільства. Прикладом цього є глибока усвідомленість ролі кожного громадянина у формуванні патріота ефективні стратегій навчання, які поєднують патріотизм з критичним мисленням;

* технологічність підходів, медіа та стратегій протидії впливу дезінформації у патріотичному вихованні[10; 14; 16]. Дослідження військово-патріотичного виховання в європейських старших школах залишається динамічним процесом, що відображає постійно мінливий суспільний і геополітичний ландшафт. Ефективне військово-патріотичне виховання може відігравати ключову роль у формуванні спільної національної ідентичності та єдності, особливо в країнах з різноманітним населенням. Воно здатне забезпечити почуття приналежності та гордості за батьківщину. Еволюція ролі технологій, медіа та стратегій протидії впливу дезінформації у патріотичному вихованні стоїть сьогодні на провідному місці.

Розглянемо важливість адаптивності та інновацій у військово-патріотичному вихованні, особливо в контексті швидкозмінної глобальної динаміки та технологічних досягнень 21-го століття. Вплив технологій на суспільство незаперечний. Військово-патріотичне виховання має йти в ногу з технологічним прогресом, інтегруючи цифрову грамотність, кібербезпеку та інформаційну грамотність у навчальні програми. Крім того, вона має розглядати питання використання технологій для просування екстремістських наративів і дезінформації або протидії їм[2].

Країни Європи (Республіка Польща, Нідерланди, Швеція та ін..) вже почали експериментувати з гібридними моделями військово-патріотичного виховання, поєднуючи традиційні елементи навчальної програми з практичним навчанням, інтерактивними цифровими платформами та можливостями для міжнародного обміну. Такі підходи дозволяють ефективніше залучати учнів і задовольняють різноманітні стилі навчання.

Наприклад, у Великій Британії суперечлива стратегія «Prevent» 2011 року, яка була спрямована на боротьбу з передбачуваним зростанням радикалізації серед деяких студентів-мусульман), інші використовували більш абстрактний підхід, зосереджуючись на тому, чи є патріотизм (у широкому сенсі визначається тут як позитивне ставлення до національної держави, в якій людина живе) чи ні бажана мета шкільної освіти в ліберальних демократіях [11]

Аналізуючи дані модулів Міжнародної програми соціального опитування (ISSP) щодо «Національної ідентичності», проведених у 1995, 2003 та 2013 роках, Д. Дорнер виявив, що людина може схвалювати як «приписаний» набір критеріїв (наприклад, походження, народження, релігія) для національної ідентичності, так і «набутий» (наприклад, повага до інституцій, володіння мовою); Насправді, вони позитивно корелювали в тому, що люди, які підтримували одне, як правило, також підтримували інше) [ 12].

Концепція військово-патріотичного виховання в європейських середніх школах залишається динамічною сферою, що розвивається. Завдяки адаптивності та інноваціям європейські країни можуть забезпечити кращу підготовку своїх освітніх систем до формування наступного покоління, активного життя в суспільстві, участі в демократичних процесах і внеску в національну і глобальну стабільність і процвітання.

Вирішальне значення для ефективного здійснення військово-патріотичного виховання має технологічні грамотність. Зокрема, у австрійській системі патріотичного виховання включають цифрову грамотність, кібербезпеку і глобальне громадянство в освітні стандарти. Впроваджуючи інновації, інклюзивність і прихильність до розвитку відповідальних громадян, європейські країни можуть гарантувати, що їхні освітні системи підготують учнів до життя у світі, що швидко змінюється.

Зауважимо, що концепція військово-патріотичного виховання не є статичною; це динамічна сфера, яка повинна адаптуватися до потреб кожного нового покоління. Європейські країни демонструють значну різноманітність у своїх підходах до військово-патріотичного виховання, що відображає їхні унікальні історичні наративи та геополітичні виклики. Ця різноманітність варіюється від сильного акценту на військовій підготовці до зосередження на ширшій громадянській освіті та демократичних цінностях.

Наведемо кілька прикладів. Фінляндія відома своєю активною підготовкою до оборони. У фінській старшій школі надають великий акцент на військовій освіті та тренуваннях громадянського захисту. Школярі отримують базові навички військової підготовки. Згодом, університети також пропонують курси з національної оборони [18].

Швеція, навпаки, приділяє більше уваги громадянській освіті та глобальним громадянським цінностям. У школах відзначають міжкультурну різноманітність та активно працюють над розвитком рівних прав та інклюзивності[13].

Норвегія зосереджується на вихованні громадян з високим рівнем громадянської свободи та демократії. Вони активно пропагують рівність та інклюзивність і вивчення громадянських цінностей [19].

Дані приклади відображають різні підходи до військово-патріотичного виховання в Європі, і вони визначаються історичними, політичними та соціокультурними факторами кожної конкретної країни.

Військо-патріотичне виховання школярів у Польщі є важливою частиною системи освіти та культурної спадщини країни. Польське суспільство має багатий історичний досвід та національну ідентичність, які формують підґрунтя для виховання патріотизму та військової свідомості серед молодого покоління.

Це відображається у включенні спеціальних програм та діяльностей, спрямованих на формування національної свідомості та патріотизму серед молоді. Однією з ключових ініціатив в цьому напрямку є освітній компонент «Громадянська оборона», який запропонований для уведення Міністерством оборони Польщі. Курс уведено у шкільну програму. Тут надаються учням необхідні знання та навички для дій в надзвичайних ситуаціях задля підготовки до оборони країни. Цей курс передбачає навчання з питань цивільної оборони, елементів першої допомоги, безпеки та вмінь діяти в кризових ситуаціях [17].

Крім того, в польських школах проводяться спеціальні заходи, такі як відвідування військових баз та музеїв, лекції ветеранів, воїнів та представників військових структур, які допомагають учням краще розуміти історію та важливість національної оборони. Вони сприяють військово-патріотичному вихованню та формуванню почуття гордості за свою країну серед польської молоді.

Польща надає великий акцент на вивчення власної історії та національних героїв. У школах проводяться уроки та лекції про важливі події в історії країни, зокрема про боротьбу за незалежність та військові подвиги польських солдатів.

В країні існує система військової освіти для молоді, де старшокласники можуть підготуватися до служби в Збройних Силах Польщі. Зокрема пріоритетними формами організації виховання визначені колективні події, такими як День Незалежності, День Повстанців Варшави та інші. Ці свята служать не лише як відзначення минулих подій, але й як можливість підняти національний дух та патріотизм серед громадян.

У старшокласників прагнуть виховувати громадянські цінності, такі як свобода, демократія та права людини. Це важливий аспект військо - патріотичного виховання.

На основі проведеного аналізу джерельної бази, сайтів шкіл, освітніх програм у школах України та Європи та на основі вивчення статистичних даних подаємо основні стратегії військово-патріотичного виховання старшокласників в Україні та країнах Європи у їх відсотковому значенні (див.рис.1.1.).

Рис.1.1. Стратегії національно-патріотичного виховання старшокласників у країнах Європи та України

Проаналізуємо їх детальніше. Як видно з діаграми, важливою стратегією є громадянська активність молоді. При чому в Українських закладах загальної середньої освіти робота у цьому напрямку є значно вищою. С. Грищенко, О. Ілішова та ін. [4, с. 119-123] зазначають, що за умови правильного підходу військово-патріотичне виховання може мотивувати старшокласників до активної діяльності у своїх громадах, участі в демократичних процесах і виконання ролі відповідального громадянина.

Прикладом роботи у цьому напрямку є Програма «Мріємо та діємо» ініційована USAID. Вона є п'ятирічним проєктом, спрямованим на сприяння розвитку та підтримку молоді в Україні. Головною метою її є створення сприятливого середовища, де молоді надається можливість здійснювати свої амбіції, втілювати ідеї та спільно будувати майбутнє розвитку країни.

У серпні 2022 року, МОН України рекомендувало використовувати навчальні матеріали з програм «Мріємо та діємо» та «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для навчання на різних навчальних предметах та інтегрованих курсах. У процесі подальшої роботи, організація IREX залучила спеціалістів у галузі громадянської освіти і військово-патріотичного виховання у школах для розробки двадцяти повних уроків та практичних занять, що відповідають оновленій навчальній програмі інтегрованого курсу «Громадянська освіта» (2020 р.).

Крім того, на основі розроблених матеріалів, IREX провів навчальні курси для 24 представників ІППО з 22 областей та міста Київ. В планах також передбачено, що методисти та викладачі ІППО проведуть оглядові сесії для понад 13000 вчителів зі своїх регіонів, що сприятиме збагаченню і розширенню інструментарію для викладання даного курсу [9].

Вагоме місце має стратегія «Готовності до оборони Вітчизни». Це всебічна система патріотичного виховання, яка включає військову підготовку та знання, може сприяти підвищенню готовності національних збройних сил. Це особливо важливо в країнах, де існує призов до армії або обов'язкова військова служба.

Ще однією стратегією військово-патріотичного виховання, яке може допомогти учням усвідомити взаємопов'язаність світу, сприяючи співпраці та дипломатії на міжнародному рівні є глобальне громадянство [1] За визначенням В. Бебика «Глобальне громадянське суспільство можна розглядати як світову спільноту, яка включає всіх громадян планети, їхні вільні об'єднання та асоціації, що взаємодіють через соціальні відносини, які існують поза межами новоствореної глобальної держави. До цього включаються наднаціональні, міжнаціональні та національні політичні структури, які функціонують без директивного регулювання і регламентації, забезпечуваних та захищених політичними органами світового рівня» [1, с.141.]

Стратегія інклюзивності передбачає вивчення досвіду усіх громадян, незалежно від їхнього походження і раси. Оскільки європейські країни продовжують боротися зі зростаючим розмаїттям націй і національностей, вкрай важливо, щоб військово-патріотичне виховання стало більш інклюзивним. З огляду на зростання глобальних викликів, які виходять за межі національних кордонів, існує необхідність приділяти більше уваги сприянню міжнародному співробітництву і цінностям, які лежать в основі регіональних і глобальних організацій, таких як Європейський Союз і Організація Об'єднаних Націй.

Завдяки постійним дослідженням, продуманій розробці політики і прихильності до інклюзивної і перспективної педагогіки військово- патріотичне виховання може і надалі відігравати важливу роль у вихованні національної гордості, глобального громадянства і готовності до оборони, одночасно готуючи старшокласників до складних викликів, які постають перед ним.

Адаптація до сучасних викликів. Європейські країни повинні адаптувати свої навчальні програми до сучасних викликів, включаючи кібербезпеку та глобальний вплив таких проблем, як зміна клімату та криза громадського здоров'я.

Висновки

Майбутнє військово-патріотичної освіти в європейських середніх школах залежить від спільних зусиль освітян, політиків і суспільства. Впроваджуючи інновації, інклюзивність і прихильність до розвитку відповідальних громадян, європейські країни можуть гарантувати, що їхні освітні системи підготують учнів до життя у світі, що швидко змінюється.

Сприяння розвитку критичного мислення та цифрової грамотності має важливе значення в епоху дезінформації та цифрових маніпуляцій. Освітні системи повинні надавати пріоритет цим навичкам, щоб забезпечити учнів інструментами, необхідними для орієнтації в складнощах цифрової епохи. Європейські країни повинні розглянути можливість посилення міжнародної співпраці у сфері військово-патріотичного виховання. Транскордонні ініціативи можуть посилити відчуття спільної європейської ідентичності і надати можливості для обміну передовим досвідом.

Науковці у галузі військово-патріотичного виховання зробили цінний внесок в історичні, соціальні та освітні аспекти цієї складної теми. Їхні дослідження слугують основою для розуміння ролі освіти у формуванні національної ідентичності, сприянні громадянській активності та підготовці учнів до життя в складних умовах 21 століття.

Військово-патріотичне виховання в європейських середніх школах є динамічною і багатогранною концепцією. Вона має глибоке історичне коріння і відображає унікальні історичні наративи кожної країни. Виклики та дискусії навколо цієї освіти є критично важливими для загального розвитку молодих умів та виховання відповідального громадянства.

Оскільки європейські суспільства розвиваються і стикаються з новими викликами, військово-патріотичне виховання має адаптуватися і продовжувати виконувати свою роль у формуванні цінностей та ідентичності наступного покоління. Досягнення правильного балансу між патріотизмом, інклюзивністю і критичним мисленням залишається головним викликом, але системи освіти по всій Європі прагнуть його вирішити.

Перспективним напрямом нашого дослідження є вивчення методичного інструментарію військово-патріотичного виховання в Україні.

Література

1. Бебик В Глобальне громадянське суспільство: теорія, методологія, менеджмент. Політичний менеджмент 2006. №2. С. 140-147 https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/ 07/bebyk_globalne.pdf (дата звернення.30.10.2023

2. Бондаренко Н. В., Косянчук С. В. Національно-патріотичне виховання у контексті сучасних викликів: методичні рекомендації. Київ: Фенікс, 2022. 64 с.

3. Головаха, Є. Високий рівень національної стійкості. Інтерв'ю. 9 червня 2022 р. URl: http://life.nv.ua/ukr/socium/chim-vidriznyayutsya-rosiyani-ta-ukrajinci-sociologpro-teshcho- viyavila-viyna-novini-ukraj ini-50248594. html

4. Грищенко С.., Ілішова О., Єфімов Д.., Макогончук Н. Проблема національно - патріотичного виховання. Інноваційна педагогіка. № 44. 2022. Т. 1. С. 119-123

5. Гуз К, Кононец Н. Військово-патріотична підготовка старшокласників у сучасному освітньому простор. Імідж сучасного педагога. 2021. №1. С. 77-81

6. Дембіцький С., Злобіна О., Костенко Н. та ін. Українське суспільство в умовах війни. 2022: колективна монографія.Київ: Інститут соціології НАН України, 2022. 410 с

7. Міллер, Д. Про національність. Видавництво Оксфордського університету, 2007. URl: https://scholar.google.com/scholar_lookup?hl=en&publication_year=2007&author=D.+Miller& title=On+nationality

8. Арчард, Д Чи варто вчити патріотизму? Філософські та освітні студії, (1999). 18(3), 157-173.

9. Програма «Мріємо та діємо» URl: https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/diyalnist/ mizhnarodna-dilnist/spivpracya-z-mizhnarodnimi-organizaciyami/rada-mizhnarodnih-naukovih- doslidzhen-ta-obminiv-irex/programa-mriyemo-ta-diyemo

10. Шевель І. Теорії Впливу Війни На Суспільство, Рівень Соціальної Напруженності, Зміна Масової Свідомості Та Соціальних Цінностей Під Час Війни: Соціологічний Вимір. Вісник науки та освіти. 2023 № 9(15) С.923-934 URl: http://perspectives.pp.ua/index.php/vno/article/view/6689/6724

11. Шуман, К. Яка любов до батьківщини? Напруга, питання та контексти патріотизму та космополітизму в освіті. Журнал філософії освіти, 2016.50(2), С.261-271 doi.org/10.1111/1467-9752.12205

12. D. Dorner "Die Logik des Miblingens", 1989. 320 p

13. Hirdman I. The gender system. Moving jn New Perspeknive on the Women's Movement. Denmark. 1991. P.208-220

14. Military and patriotic education in NorwayEuropean. Journal of Research and Reflection in Educational Sciences Vol. 8 No. 4, 2020, UK 132 p.

15. D Pawson Leadership Is Male Anchor Recordings, 2014. 98 p

16. Szkoly srednie w Polsce. Strona internetowa kursu obrony cywilnej. Ministerstwo Obrony Narodowej URl: https://www.gov.pl/web/obrona-narodowa/szkolenie-obronne.

17. Ministerstwo Obrony Narodowejhttps://www.gov.pl/web/obrona-narodowa/szkolenie- obronne

18. The Story of Finnish Education. Ministry of Education and Culture. 2020. 12 URl: https://toolbox. finland.fi/wp-c (finland.fi)

19. Urych I/ Military class in Poland - experiences and perspectives URl: pdf-10324436110 (securityanddefence.pl)

References

1. Bebyk V (2006.) Hlobalne hromadianske suspilstvo: teoriia, metodolohiia, menedzhment [Global civil society: theory, methodology, management]. Politychnyi menedzhment. Vol.2. pp. 140-147 URl: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/bebyk_globalne.pdf (data zvernennia.30.10.2023) [in Ukrainian].

2. Bondarenko N., & Kosianchuk S. (2022). Natsionalno-patriotychne vykhovannia u konteksti suchasnykh vyklykiv[National and Patriotic Education in the Context of Modern Challenges]: metodychni rekomendatsii. Kyiv: Feniks, 64 p. [in Ukrainian].

3. Holovakha Ye. Vysokyi riven natsionalnoi stiikosti [High level of national resilience] Interviu. 9 chervnia 2022 r. URl: http://life.nv.ua/ukr/socium/chim-vidriznyayutsya-rosiyani-ta- ukrajinci-sociolog pro-teshcho-viyavila-viyna-novini-ukrajini-50248594.html [in Ukrainian].

4. Hryshchenko S., & Ilishova O., &Yefimov D., & Makohonchuk N. (2022) Problema natsionalno-patriotychnoho vykhovannia [The problem of national and patriotic education]. Innovatsiinapedahohika. V. 1. № 44. P. 119-123[in Ukrainian].

5. Huz K., & Kononets N. (2021) Viiskovo-patriotychna pidhotovka starshoklasnykiv u suchasnomu osvitnomu proctor [Military-patriotic training of high school students in the modern educational spac]. Imidzh suchasnohopedahoha. Vol.1. P.77-81[in Ukrainian].

6. Dembitskyi S., & Zlobina O., Kostenko N. ta in. (2022). Ukrainske suspilstvo v umovakh viiny. [Ukrainian society in the context of war]: kolektyvna monohrafiia.Kyiv: Instytut sotsiolohii NAN Ukrainy, 410 p.

7. Miller, D. Pro natsionalnist. [On Nationality ]. Vydavnytstvo Oksfordskoho universytetu, 2007. URl: https://scholar.google.com/scholar_lookup?hl=en&publication_year= 2007&author=D.+Miller&title=On+nationality [in Ukrainian].

8. Archard D. (1999). Chy varto vchyty patriotyzmu?[ Should patriotism be taugh?] Filosofski ta osvitni studii. 18(3), 157-173. [in Ukrainian].

9. Prohrama «Mriiemo ta diiemo» [Programme «Dreaming and Acting»]URl: https://mon.gov.ua/ ua/ministerstvo/diyalnist/mizhnarodna-dilnist/spivpracya-z-mizhnarodnimi-organizaciyami/rada- mizhnarodnih-naukovih-doslidzhen-ta-obminiv-irex/programa-mriyemo-ta-diyemo [in Ukrainian].

10. Shevel I. (2023). Teorii Vplyvu Viiny Na Suspilstvo, Riven Sotsialnoi Napruzhennosti, Zmina masovoi svidomosti ta sotsialnykh tsinnostei pid chas viiny: sotsiolohichnyi vymir. [Theories of the Impact of War on Society, the Level of Social Tension, Changes in Mass Consciousness and Social Values during the War: Sociological Dimension]. Visnyk nauky ta osvity. Vol. 9(15)/ P.923-934 URl: http://perspectives.pp.ua/index.php/vno/article/view/6689/ 6724 [in Ukrainian].

11. Shuman K. (2016) Yaka liubov do batkivshchyny?Napruha, pytannia ta konteksty patriotyzmu ta kosmopolityzmu v osviti. [What kind of love for the homeland? Tensions, issues and contexts of patriotism and cosmopolitanism in education]. Zhurnal filosofii osvity. Vol. 50(2), S.261-271doi.org/10.1111/1467-9752.12205 [in Ukrainian].

12. D. Dorner «Die Logik des Miblingens»", 1989. 320 p. [in Germany]

13. Hirdman I. The gender system. Moving jn New Perspeknive on the Women's Movement. Denmark. 1991. P.208-220

14. Military and patriotic education in Norway (2020). European Journal of Research and Reflection in Educational Sciences Vol. 8 No. 4, 132 p. [in English].

15. Pawson D Leadership Is Male Anchor Recordings, 2014. 98 p

16. Szkoly srednie w Polsce. Strona internetowa kursu obrony cywilnej [Secondary schools in Poland. Civil defence course website] Ministerstwo Obrony Narodowej URl: https://www.gov.pl/web/obrona-narodowa/szkolenie-obronne. [ inPolish].

17. Ministerstwo Obrony Narodowe [Ministry of Defence] URl: https://www.gov.pl/web/ obrona-narodowa/szkolenie-obronne. [ inPolish].

18. The Story of Finnish Education. Ministry of Education and Culture. 2020. 12 URl: https://toolbox.finland.fi/wp-c (finland.fi) [in English].

19. Urych I. Military class in Poland - experiences and perspectives URl: pdf-10324436110 (securityanddefence.pl) [in English].

Размещено на Allbest.ru