Розвиток логічного мислення майбутніх вчителів початкових класів під час планування та організації проєктного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет

Григорчук Тетяна Вікторівна

Здобувач наукового ступеня доктора філософії

Науковий керівник: Гуревич Роман Семенович

д-р. пед. наук., професор, дійсний член (академік)

НАПН України, директор Навчально-наукового інституту

педагогіки, психології, підготовки фахівців вищої кваліфікації

Анотація

Сучасна освіта функціонує в умовах багатьох глобальних потрясінь, причиною яких стали як природні, так і людські фактори, які призвели до переформатування звичних форм навчання учнів. Не зважаючи на формат організації навчання (звичне очне, дистанційне синхронне, дистанційне асинхронне чи змішане), важливим напрямом розвитку логічного мислення майбутніх вчителів початкових класів є активні методи навчання.

Значну роль у становленні й розвитку активних методів навчання відіграють праці А. Вербицького, В. Лозової, В. Комарова та ін. Розвиток методів активного навчання розглядається в працях Дж. Брунера, Дж. Дьюї, Ч. Купісевича, І. Лернера, М. Маркова, В. Оконя, І. Петкова та ін.

Зазначимо, що активні методи навчання - це методи, які стимулюють пізнавальну діяльність здобувачів освіти, що побудовані в основному у діалогічній формі, передбачають вільний обмін думками про шляхи вирішення тієї чи іншої проблеми та характеризуються високим рівнем активності здобувачів освіти.

В сучасні педагогіці виділяють комплекс активних методів навчання, що містить сукупність форм і методів активного навчання (метод проєктів, проблемного навчання, моделювання ситуацій, рольові та ділові ігри, проведення «круглих столів», мозковий штурм, кейс-метод тощо), орієнтованих на особистість здобувача освіти, на його активну участь у саморозвитку, отриманні якісних знань, умінь, творче розв'язання конкретних проблем [1, с. 75].

Зважаючи на викладене вище, будемо вважати, що активні методи навчання - це методи, які спонукають здобувачів освіти до активної розумової і практичної діяльності в освітньому процесі і направлені головним чином не на виклад викладачем готових знань, їх запам'ятовування і відтворення, а на самостійне оволодіння знаннями і уміннями здобувачами освіти в процесі активної пізнавальної і практичної діяльності.

Під активними методами навчання О. Башкір пропонує розуміти «таку організацію та ведення освітнього процесу, яка направлена на всебічну активізацію навчально-пізнавальної та практичної діяльності студентів у процесі засвоєння навчального матеріалу за допомогою комплексного використання як педагогічних, так і організаційних засобів» [2, с. 36].

Вона наголошує на тому, що в дистанційному навчанні можливе використання багатьох традиційних методів (проблемна лекція, парадоксальна лекція, евристична бесіда, пошукова лабораторна робота, розв'язання ситуаційних задач, колективне і групове навчання, ситуативне моделювання, метод проєктів, ділова гра тощо), проте їх пряме впровадження «є або зовсім неможливим, або надзвичайно важким, або неефективним заняттям. Адже специфіка використання активних методів у дистанційному навчанні пов'язана не тільки з особливістю саме цих методів, а й має враховувати особливості навчання на відстані» [1, с. 36].

Крім цього, основними особливостями активних методів навчання, на думку дослідниці, є: підвищення ступеня мотивації та емоційності; партнерства у навчанні; забезпечення тісної взаємодії між студентами та студентів з викладачами. З цього виходить, що змінюється роль студентів і збільшується частка їхньої самостійної роботи в навчанні. А тому найбільш результативним є такий метод, як навчальні проєкти.

Р. Мойсеєнко серед активних методів навчання надає перевагу телекомунікаційним проєктам, в основу яких покладено розвиток пізнавальних навичок здобувачів освіти, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі; розвиток критичного і творчого мислення. У цих проєктах домінуючими є дослідницький, творчий, рольово-ігровий, ознайомчо-орієнтований та інші методи. їх реалізація в освітньому процесі веде до зміни позиції педагога - з носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної дослідницької діяльності учнів [3, с. 101].

Розглянемо детальніше роботу майбутніх вчителів початкових класів у телекомунікаційних проєктах та їх роль у розвитку логічного мислення.

У переліку освітніх компонент професійної підготовки освітньо-професійної програми підготовки вчителя початкових класів, що реалізується у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, зазначена навчальна дисципліна «Комп'ютерно орієнтовані технології навчання», на яку відводиться 120 годин (4 кредити ЄКТС) у 5 семестрі. На денній формі навчання програмою передбачено 16 годин лекційних занять, 40 годин лабораторних занять і 64 години самостійної роботи студентів [4].

Із аналізу переліку тем лабораторних занять випливає важливий для нашого дослідження висновок: лабораторні роботи з навчальної дисципліни «Комп'ютерно орієнтовані технології навчання» спрямовані на формування і розвиток навичок використання комп'ютерних (цифрових) технологій та розвиток і удосконалення навичок логічного мислення майбутніх учителів початкових класів. Планування, проєктування, розроблення, оцінювання навчального проєкту передбачає розвиток навичок осмислення усіх його етапів, планування роботи учнів усього класу, розподіл їх на окремі групи, планування та прогнозування роботи учасників кожної групи, презентації проєктів та їх оцінювання передбачають прогнозування роботи учнів та її результатів, що не можна зробити без розвинутого логічного мислення у вчителя початкових класів.

Розглянемо розвиток логічного мислення майбутніх вчителів початкових класів під час планування, прогнозування та проєктування роботи учнів у телекомунікаційному проєкті з навчальної дисципліни «Комп'ютерно орієнтовані технології навчання» на прикладі проєкту «Щедра чарівниця!» з української мови та читання для учнів 3 класів (на основі оповідання Михайла Слабошпицького «За порогом осені»).

Оскільки усі телекомунікаційні проєкти є міжпредметними, очевидно, що розпочинається робота над проєктом із аналізу навчального матеріалу з предмету та можливих міжпредметних зв'язків. Це передбачає логічне осмислення переліків тем з навчальних предметів, які вивчають учні з метою пошуку логічних зв'язків між ними, виявлення оптимального поєднання навчального матеріалу та виділення теми для навчального проєкту.

Проєкт оснований на державних стандартах та навчальних програмах з таких предметів як: українська мова та читання, музика, образотворче мистецтво, інформатика, математика, технології.

За результатами проведених мисленнєвих операцій майбутній вчитель початкових класів розробляє план навчального проєкту. Розроблення плану проєкту передбачає складання ключового, тематичних і змістових питань як основи для структурування і прогнозування проєкту.

План проєкту розробляється майбутнім вчителем початкових класів із врахуванням принципів: дитиноцентрованості і природовідповідності; узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання; науковості, доступності і практичної спрямованості змісту; наступності і перспективності навчання; взаємозв'язаного формування ключових і предметних компетентностей; логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання; адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Основна ідея проекту полягає у розвитку в учнів навичок мислення високого рівня за Блумом, а саме: навчити учнів збирати інформацію, аналізувати та класифікувати її, висувати гіпотези та ідеї, обговорювати та порівнювати результати досліджень, встановлювати співвідношення.

Завданням проєкту є розвиток особистісно-цілісного ставлення до літератури, мистецтва загалом; виховання потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні; формування потреби у сприйнятті літературного слова, виховання естетичного смаку учнів, розуміння цінності природи, культури свого народу; уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова. Ставиться також завдання розвитку літературного смаку, відчуття художнього слова, мистецького сприйняття. Виховувати в учнів потяг до відчуття прекрасного в найменших деталях.

Цей проєкт покликаний глибше ознайомити учнів із різнобарв'ям осінньої пори через призму власного сприйняття, сформувати навички аналізу оповідання, умінь виокремлювати головне в тексті, спостерігати та встановлювати взаємозв'язки в природі, описувати красу природи восени та позитивні емоції, які вона викликає, умінь визначати головне під час спостережень, працювати з науково-популярною літературою, виховувати любов до природи, навчатися аргументовано висловлювати свою точку зору щодо тієї, чи іншої проблеми, коментувати власне розуміння поняття клімат, пори року, погодні умови тощо.

Мета проєкту - ознайомити учнів з оповіданням Михайла Слабошпицького «За порогом осені», навчити аналізувати його, визначати основне в тексті, проблеми, композицію, тематику, формування в учнів естетичного сприймання природи, як основи ціннісного ставлення; навчити їх бачити і відчувати красу об'єктів і явищ природи, милуватися і захоплюватися ними; заохочувати до дослідницької діяльності в природі.

Кінцевим результатом роботи над проектом стане усвідомлення ролі та значення виражальних засобів у мовленні та літературі; вміння визначати їх у текстах та доречно вживати; аналіз причин міграції птахів, усвідомлення впливу власних дій на стан природи.

Під час розробки проекту майбутнім вчителем початкових класів розробляється план проекту та план його реалізації. У процесі створення цих документів майбутній вчитель початкових класів має осмислити увесь процес роботи на проектом, передбачити можливі проблеми в його реалізації. Розрахувати час виконання завдань учнями, їх складність, рівень розвитку навичок роботи з інформацією в учнів 3 класу, можливості роботи у групах,

Ознайомлення із початком проекту відбувається за допомогою вчительської публікації, що виконана у вигляді буклету. У публікації коротко описано завдання проекту, зазначено назви та досліджувані проблеми груп, вказано терміни виконання проекту.

Створення вчительської публікації сприяє розвитку логічного мислення майбутнього вчителя початкових класів, адже він має написати короткі цікаві речення, які з однієї сторони описують захоплюючу роботу у проектів, а з іншої - можуть бути осмислені учнями початкових класів. Крім того майбутній вчитель має обрати шаблон публікації, провести макетування буклету, встановити параметри шрифтів та обрати відповідні малюнки і розмістити їх на публікації. Все це активізує мисленнєву діяльність майбутнього вчителя початкових класів і є одним із елементів, що впливає на розвиток його логічного мислення, адже потрібно проаналізувати значну кількість даних, обрати потрібну інформацію, співставити її із графічним оформленням тощо.

Робота над проектом складається із чотирьох етапів, кожен з яких переслідує триєдину мету: навчальну, розвивальну, виховну. Майбутній вчитель початкових класів має продумати розподіл учнів на групи, для роботи у проекті. Кожна група має мати назву і завдання, що відповідає цій назві. Тому завдання майбутнього вчителя початкових класів полягає в тому, щоб підготувати назви і завдання мінімум трьом групам дітей, розділити учнів класу на групи, враховуючи їх інтереси і здібності, обрати лідерів цих груп, контролювати постійно роботу кожної групи впродовж проекту, передбачити можливі проблеми і помилки у роботі учнів і докласти зусиль для їх усунення і виправлення. Тому планування телекомунікаційного навчального проекту - досить складна розумова праця, що сприяє розвитку логічного мислення майбутнього вчителя початкових класів.

У розглянутому нами проекті, отримавши завдання, учні діляться на три динамічні групи: «Літературознавці», «Митці», «Дослідники». Для поділу учнів на групи вчитель має підготувати анкети з питаннями, відповіді на які дадуть змогу врахувати схильності і здібності учнів для їх дослідницької діяльності. Таке завдання передбачає здатність аналізувати відповіді учнів, розвиток умінь складати питання для дослідження схильностей і здібностей учнів, що сприяє розвитку логічного мислення майбутніх вчителів початкових класів.

Складання завдань для учнівських груп та проектування електронної таблиці для створення діаграми передбачає осмислення вчителем усього процесу дослідження, передбачення можливих утруднень під час оброблення результатів, тобто є мисленнєвими операціями, що розвивають логічне мислення. Тобто, виконання таких завдань майбутнім вчителем початкових класів сприяє розвитку його логічного мислення, що є важливим з точки зору нашого дослідження.

Щоб результати роботи були зрозумілі і доступні для всіх учнів класу вчитель має передбачити загальний формат відображення інформації кожної групи. Учні досліджують, доповнюють, аналізують і систематизують свої знання, поглиблюють, узагальнюють вміння та навички, яких вони набувають під час своєї пошукової діяльності. Вчитель постійно контролює діяльність усіх учнів класу, слідкує за роботою учнівських груп, аналізує тривалість роботи над окремими завданнями та проектом загалом.

Під час роботи у такому проекті учні розвиватимуть вміння працювати в групах, що сприятиме виробленню в них навичок колективної роботи, згуртованості, відповідальності, розвитку почуття взаємоповаги, підтримки, взаємодопомоги, вчитимуться виділяти основне, обговорювати, дискутувати, ставити проблемні запитання, доводити доцільність висунених гіпотез, щодо вивчення поставленої проблеми, правильно формулювати свої думки, чітко та грамотно їх озвучувати і доносити до слухача.

Майбутній вчитель початкових класів під час підготовки до реалізації проекту має продумати сценарії та формати спілкування учнів різних груп та класу загалом, що знову ж таки впливає на розвиток його логічного мислення.

Крім опрацювання друкованих видань та джерел мережі Інтернет, учні працюють із розробленими вчителем дидактичним матеріалами: таблицями, що містять фігури SmartArt, тестам, документами Microsoft Office Excel.

Для цього майбутній вчитель початкових класів має підготувати електронні таблиці з введеними формулами для проведення розрахунків та шаблонами діаграм для візуалізації числових даних у формі діаграм. Така робота студента також сприяє розвитку логічного мислення, адже потрібно розробити усі необхідні для проведення обчислень і побудови діаграм шаблони і передбачити захист від можливих помилок введення чи редагування.

Усі документи відображаються на вчительському веб-сайті проекту «Щедра чарівниця!». Сторінки зазначеного веб-сайту можна створити двома способами: за допомогою програмного забезпечення від корпорації Google - Сайти Google, або за допомогою програми з пакету програмного забезпечення Microsoft Office - SharePoint Designer. У першому випадку сайт автоматично буде розміщений на платформі Сайтів Google, а в другому випадку його потрібно буде завантажити на виділений хостинг самостійно.

В обох випадках майбутній вчитель початкових класів має продумати структуру сайту, систему горизонтальних та вертикальних зв'язків між його елементами, підібрати кольорову гаму для головної сторінки та сторінок інших рівнів, змакетувати головну сторінку та інші сторінки, продумати і розробити меню для навігації сайтом з урахуванням можливостей роботи учнів початкових класів. Враховуючи сучасний стан розвитку і поширення мобільних технологій і використання мобільних гаджетів учнями, вчитель може змоделювати сайт для роботи з мобільних додатків чи універсальний сайт для роботи з комп'ютерів та мобільних пристроїв. Усі ці завдання вимагають від учителя початкових класів глибоких мислитель них операцій, достатньо високого рівня розвитку логічного мислення, навичок планування і використання сучасних цифрових технологій. Що знову ж приводить до розвитку та поглиблення логічного мислення у майбутніх вчителів початкових класів.

Крім дидактичних матеріалів, учитель створює журнал успішності, де записує усі досягнення учнів, а також розробляє інструкції до виконання завдань проєкту - проведення досліджень за допомогою опитування та анкетування.

Розроблення інструкцій до виконання завдань проєкту полегшує роботу учнів привчає їх до опрацювання інструкційних матеріалів, але й передбачає логічне осмислення вчителем процесів виконання завдань дослідження, проведення опитувань. Така робота нерозривно пов'язана із розвитком логічного мислення майбутнього вчителя початкових класів, без якого неможливо передбачити можливі утруднення в роботі учнів чи порядок її виконання. Таким чином виконані майбутнім вчителем початкових класів підготовчі роботи з планування та організації роботи учнів у проекті сприяють розвитку логічного мислення, підвищують ефективність мислитель них операцій, удосконалюють процеси мислення тощо.

Список використаних джерел

[1] Дяченко-Богун, М. (2014) Активні методи навчання у вищому навчальному закладі. Вісник педагогічної майстерності. (14) 74-76.

[2] Башкір, О. І (2018) Активні й інтерактивні методи навчання у вищій школі. Педагогіка та психологія. (60). 33-44.

[3] Мойсеєнко, Р. М. (2017) Активізація пізнавальної діяльності майбутніх фахівців засобами активних методів навчання в умовах університетської освіти. Наукові записки. Серія «Педагогічні науки». (159). 97-103.

[4] Робоча навчальна програма з навчальної дисципліни «Комп'ютерно орієнтовані технології навчання» для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня галузі знань 01 Освіта /Педагогіка, спеціальності 013 Початкова освіта. (2021). Вилучено з http://iito.vspu.net/navch_program/2021 /kotn_013_poch_osvita.pdf.

Размещено на Allbest.ru