Дослідницька діяльність студентів педагогічного університету як засіб їхнього професійного становлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Дослідницька діяльність студентів педагогічного університету як засіб їхнього професійного становлення

Марія Кудла

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

Анотація

дослідницький студент педагогічний освіта

У статті здійснено обґрунтування дослідницької діяльності студентів педагогічного університету як засобу їхнього професійного становлення. Сучасний етап розвитку вищої освіти вимагає перегляду методологічних, теоретичних та технологічних підходів до підготовки фахівця у педагогічних закладах вищої освіти. У зв'язку з цим перед педагогічною наукою та системою підготовки педагогічних кадрів постає завдання не лише формування педагога, який знає свій предмет, а й розвитку його професійних якостей, умінь аналізувати педагогічний процес, використовуючи прийоми та способи розумової діяльності через організацію самостійної роботи, володіти сучасними технологіями. У свою чергу педагогічний університет має вирішувати завдання професійної підготовки майбутнього педагога, вчити студента планувати свої дії з позиції дослідницького підходу, формувати особистість майбутнього педагога-дослідника. Дослідницька робота студентів сприяє формуванню навичок поглибленої самостійної роботи, розвитку наукового мислення, творчих здібностей, готує їх до безперервної освіти, орієнтує на ефективну самоосвіту, дозволяє проєктувати свою майбутню педагогічну діяльність.

Теоретико-методологічний аналіз проблеми дозволив виявити та обґрунтувати умови, що сприяють розвитку дослідницьких вмінь майбутніх фахівців. До них належать: організаційно-педагогічні (оптимізація навчального процесу, інтеграція предметних дисциплін, створення творчої лабораторії та «креативного поля» для студентів та викладачів педагогічного університету) та психолого-педагогічні (діагностика рівня готовності до педагогічної діяльності, створення «перспективних ліній», психолого-педагогічна підтримка студента; забезпечення діалогічної взаємодії суб'єктів освітнього процесу на різних рівнях).

Професійне становлення майбутнього фахівця є більш ефективним при застосуванні засобів дослідницької діяльності, якщо: метою професійної підготовки майбутнього фахівця є становлення особистості, здатної до самореалізації та саморозвитку власних творчих можливостей; реалізується цілісна система дослідницької діяльності студентів; упровадження поетапного професійного становлення майбутнього фахівця через дослідницьку діяльність, засновану на потребі самовираження та самореалізації особистості студента.

Ключові слова: дослідницька діяльність; студент; педагогічний університет; професійне становлення; педагог; майбутній фахівець.

Kudla M.

Research activity of students of a pedagogical university as a means of their professional development

Abstract

The article substantiates the research activity of students of a pedagogical university as a means of their professional development. In particular, it is noted that the current stage of development of higher education requires a review of methodological, theoretical and technological approaches to specialist training in pedagogical institutions of higher education. In this regard, pedagogical science and the system of training of pedagogical personnel face the task of not only forming a teacher who knows his subject, but also developing his professional qualities, the ability to analyze the pedagogical process, using techniques and methods of mental activity through the organization of independent work, to possess modern technologies. In turn, the pedagogical university should solve the task of professional training of the future teacher, teach the student to plan his actions from the position of a research approach, form the personality of the future teacher-researcher. Research work of students contributes to the formation of skills of in-depth independent work, development of scientific thinking, creative abilities, prepares them for continuous education, guides them to effective self-education, allows them to project their future pedagogical activities.

The theoretical and methodological analysis of the problem made it possible to identify and justify the conditions that contribute to the development of research skills of future specialists.These include: organizational and pedagogical (optimization of the educational process, integration of subject disciplines, creation of a creative laboratory and «creative field» for students and teachers of a pedagogical university) and psychological and pedagogical (diagnosis of the level of readiness for pedagogical activity, creation of «perspective lines», psychological -pedagogical support of the student, ensuring dialogic interaction of the subjects of the educational process at different levels).

The professional formation of the future specialist is more effective when applying means of research activity, if: the purpose of the professional training of the future specialist is the formation of a personality capable of self-realization and self-development of one's own creative abilities; a holistic system of students' research activities is being implemented; introduction of step-by-step professional formation of the future specialist through research activities based on the need for self-expression and self-realization of the student's personality.

Key words: research activity; student; pedagogical university; professional development; teacher; future specialist.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку вищої освіти вимагає перегляду методологічних, теоретичних та технологічних підходів до підготовки фахівця у педагогічних закладах вищої освіти [1]. У зв'язку з цим перед педагогічною наукою та системою підготовки педагогічних кадрів постає завдання не лише формування педагога, який знає свій предмет, а й розвитку його професійних якостей, умінь аналізувати педагогічний процес, використовуючи прийоми та способи розумової діяльності через організацію самостійної роботи, володіти сучасними технологіями [2].

Педагогічний університет має вирішувати завдання професійної підготовки майбутнього педагога, вчити студента планувати свої дії з позиції дослідницького підходу, формувати особистість майбутнього педагога-дослідника [3], [4], [5]. Дослідницька робота студентів сприяє формуванню навичок поглибленої самостійної роботи, розвитку наукового мислення, творчих здібностей, готує їх до безперервної освіти, орієнтує на ефективну самоосвіту, дозволяє проєктувати свою майбутню педагогічну діяльність [6]-[9] та ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологію дослідницької роботи майбутнього педагога відображено у наукових працях О. Баскакова, О. Демченка, О. Клименюка, О. Кривоноса, О. Крушельницької, С. Кульчицького, В. Романчикова, С. Фареніка, Ф. Швець та ін. Проблему розвитку творчих здібностей у процесі наукової діяльності досліджували І. Бех, Л. Виготський, В. Клименко, А. Маслоу, В. Моляко, В. Роменець та ін., педагоги В. Бутенко, І. Зязюн, О. Коберник, В. Орлов, І. Осадченко, Г. Падалка, Н. Побірченко, О. Рудницька та ін.

Основні ідеї теорії та практики професійної підготовки майбутніх фахівців через творчу діяльність у навчальному процесі представлено у роботах В. Сухомлинського, І. Беха, В. Креміня, А. Алексюка, О. Савченко, Л. Кондрашової, В. Ракович, О. Безпалька, В. Євдокимової, І. Зязюна, О. Абдулліної, В. Лозової, О. Пєхота, О. Щербакової, І. Синиці, В. Андрущенка, С. Мелінди, О. Падалки та ін.

У їхніх працях науково-дослідницька робота розглядається як засіб професійного зростання педагога, а й як форма його самореалізації, не лише розвитку його творчого потенціалу, як одна із форм співробітництва педагогів і учнів. Водночас у педагогічній науці недостатньо висвітлені питання, присвячені цілісному вивченню дослідницької роботи студентів у системі багаторівневої підготовки, не виявлено педагогічних умов формування готовності майбутніх фахівців до дослідницької педагогічної діяльності. Недостатня теоретична розробка цієї проблеми та відсутність системної практичної роботи у педагогічних закладах вищої освіти не дає можливості успішного вирішення суперечностей:

між вимогами суспільства, що висуваються до особистості майбутнього педагога, готового до творчої та інноваційної діяльності та відсутністю умов для ефективної підготовки до неї у системі вищої освіти;

спрямованістю педагогічної діяльності викладачів закладу вищої освіти на узагальнення та впровадження у практику підготовки студентів нових технологій педагогічного досвіду та потребою студентів у системній організації власного досвіду дослідницької діяльності;

визначальним значенням дослідницької діяльності у професійному становленні майбутнього спеціаліста, здатного до перетворення педагогічної дійсності.

Мета статті - обґрунтування дослідницької діяльності студентів педагогічного університету як засобу їхнього професійного становлення.

Результати дослідження

Сутність дослідницької діяльності відображена у філософських, психолого-педагогічних джерелах та пов'язана зі свідомістю, з отриманням нового достовірного та об'єктивного знання. Це дозволило сформулювати визначення дослідницької діяльності як активної форми пізнання та ставлення до дійсності, зміст якої становить вироблення та систематизація нового знання з метою зміни та перетворення навколишнього світу. Учені виокремлюють ознаки дослідницької діяльності, визначаючи її як: самостійний пошук та створення нового продукту; діяльність, орієнтовану на вирішення навчальних проблем; діяльність, пов'язану з відкриттям нового знання; діяльність, спрямовану на вирішення творчих завдань та завдань; діяльність, викликану пізнавальними мотивами. Ураховуючи вищевикладене і те, що дослідницька діяльність має творчий характер, дослідницьку діяльність можна розглядати як засіб реалізації та розвитку творчого потенціалу особистості студента, як прояв творчої активності у професійному становленні та створення творчої атмосфери через роботу у креативному середовищі [10], [11].

У вищій професійній педагогічній освіті, яку багато вчених розглядають з позиції гуманістичної спрямованості, формування творчої особистості майбутнього педагога в процесі включення його у систематичну дослідницьку діяльність є найважливішим завданням. Цьому сприяє створення багаторівневої підготовки педагогічних кадрів шляхом інтеграції педагогічних закладів освіти у єдиний комплекс: педагогічний коледж - педагогічний університет.

У цьому аспекті цікавим є досвід регіональної системи безперервної освіти Уманського району з виокремленням університету як системо-утворювального елемента. Із цією метою було створено Асоціацію педагогічних закладів освіти району, яка сприяє інтеграції та консолідації комплексної системи безперервної педагогічної освіти. Зі створенням такого університетського комплексу з'явилися умови для формування регіонального інформаційного середовища, яке забезпечує освітню, наукову та інноваційну діяльність. Результатом модернізації педагогічної освіти університету стала оновлена система підготовки спеціаліста, яка вимагала створення прогностичної моделі випускника університету. Ця модель складається з трьох блоків: перший блок - особисті якості (індивідуально-психологічні, інтерактивні, статусно-позиційні, професійно-предметні та якості емоційної культури); другий блок - педагогічна діяльність (потребнісно-мотиваційна сфера, ціннісні орієнтації, професійна позиція, педагогічний ідеал); третій блок - професійна компетентність (знання, вміння, навички з психології, дидактики, методик навчання, технологій педагогічного процесу). Модель дозволяє цілісно уявити професійне становлення майбутніх вчителів.

Професійне становлення розглядається як процес проходження студентами етапів готовності до педагогічної діяльності, які у моделі визначаються як етапи на професійну придатність, освоєння педагогічної діяльності, педагогічної майстерності та творчості. З огляду на представлену модель сформулюємо принципи, що визначають професійне становлення майбутнього педагога в освітньому процесі педагогічного університету:

принцип випередження професійної педагогічної підготовки з врахуванням вимог загальноосвітньої практики, який передбачає, що, готуючись до роботи в особистісно-орієнтованій парадигмі, майбутній педагог має засвоїти суб'єкт-суб'єктні відносини в умовах педагогічної практики. Принцип вимагає спеціальних умов створення креативного середовища, креативного простору, побудови перспективних ліній, прояву студентами власних можливостей, постійного самовдосконалення. Умовою реалізації випереджувальної освіти є взаємодія практико-орієнтованих наук у змісті освіти, «переміщення» викладачів та студентів у соціокультурне поле, розвиток творчого потенціалу особистості викладача, студента через дослідницьку діяльність;

принцип безперервності, який враховує багаторівневість та наступність професійних освітніх програм, інтеграцію освітніх структур на основі угод про підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів різними суб'єктами освітнього простору;

принцип креативності, який означає включення студента у дослідницьку діяльність з перших днів навчання у педагогічному університеті. Розвиток його аналітичних, прогностичних та рефлексивних здібностей через дослідницьку діяльність дозволяє на основі часткових відомостей прогнозувати результат його педагогічної діяльності;

принцип взаємопроникнення процесу професійного становлення майбутнього педагога у зміст освіти університету, який потребує необхідності врахування затребуваності спеціаліста, готового до інноваційної діяльності, який володіє новими технологіями та пройшов етап «молодого спеціаліста» у закладі освіти. Зміст освіти являє собою педагогічно адаптовану систему знань, навичок та вмінь, досвіду творчої діяльності, процес прогресивних змін властивостей та якостей особистості, є частиною соціально-культурного досвіду, відібраного відповідно до цілей і процесуальних аспектів навчання;

принцип взаємозбагачення учасників освітнього процесу, він передбачає розгляд усього педагогічного процесу як педагогіки співробітництва. Освітній процес у новому режимі: «студент - викладач» передбачає співпрацю як спільну діяльність, як організаційну систему активності взаємодійних суб'єктів. Взаємозбагачення учасників освітнього процесу відбувається через взаємодію за такими лініями: «учень - вчитель», «учень - студент», «учень - викладач», «студент - вчитель», «студент - викладач», «викладач - вчитель», «учень - вчитель - студент», «вчитель - студент - викладач». Освітній процес з підготовки педагога системи «коледж - ЗВО» передбачає побудову навчання за двома напрямами: розвиток особистості майбутнього педагога; оволодіння змістом та засобами майбутньої професійної діяльності.

Освітній процес університету набув рис «наскрізного», що передбачає включення низки освітніх компонентів до навчальних планів університету (вступ до спеціальності, психолого-педагогічних тренінгів, предметів навчально-дослідницької та науково-дослідної роботи) та можливість вступу випускників університетів на навчання до аспірантури. Простежуються два рівні підготовки освітян системи безперервної освіти. На першому рівні (у коледжі) вирішуються такі завдання: організація загальногуманітарної та педагогічної видів підготовки, що створює основу вивчення та діагностування рівня розвитку молодих людей, способів організації їхньої діяльності; створення умов готовності студентів до оволодіння дослідницької роботи. На другому рівні освіти (в університеті) передбачається здобуття базової вищої освіти, що потребує вирішення таких завдань: систематизації загальнокультурної фундаментальної психолого-педагогічної підготовки студентів на основі становлення науково-дослідної діяльності; підготовки їх до самостійного проєктування педагогічної діяльності на базі оволодіння різними освітніми системами.

Характерними рисами наскрізних навчальних планів є: фундаментальність підготовки, що передбачає глибину та широту гуманітарних, соціально-економічних, природничо-наукових, психолого-педагогічних та соціальних знань; концентричність у побудові курсів загальнопрофесійних (психологія, педагогіка) та дисциплін предметної підготовки (математика, українська мова, методика їхнього викладання), за якого матеріал, вивчений на попередньому етапі (у коледжі), розглядається в університеті, але з нових позицій, що сприяють оволодінню студентами методами рефлексії своєї освіти; спадкоємності в освіті, що виявляється як у цілях освіти, так і у визначенні вимог до рівня та змісту теоретичної та практичної видів підготовки майбутніх педагогів.

Активно-творчий характер професійно-педагогічної підготовки в університеті представлено освітнім компонентом «Основи наукових досліджень», який передбачає виконання курсових та випускних кваліфікаційних робіт, що створює базу для організації науково-практичного дослідження при виконанні курсових (психолого-педагогічних та методичних напрямів) та випускних кваліфікаційних робіт.

Гуманізація змісту професійно-педагогічної підготовки реалізується у навчальному плані «наскрізними» курсами (педагогікою, психологією, українською мовою, методиками тощо), покликаними забезпечити, з одного боку, зміст професійної підготовки, з іншого - врахування можливостей студентів в процесі конструювання індивідуальних способів просування у цьому змісті на усіх його рівнях.

Педагогічна спрямованість забезпечується включенням до навчального плану виробничої практики (у коледжі - 8 кредитів, в університеті - 12 кредитів у бакалаврів і 22 - у магістрів), що дозволяє студентам вибудувати власну педагогічну та методичну діяльність. Поглиблення професійної підготовки у навчальному плані здійснюється у коледжі через додаткові галузі знань, а в університеті - через спеціалізації.

Основні професійні вміння формуються в процесі підготовки майбутнього спеціаліста та містять комунікативні, дидактичні, конструктивні, організаторські, виховні та дослідницькі функції. У галузі дослідницьких функцій основними є: вивчення особистості студента з метою діагностики та проєктування його розвитку та виховання; спостереження та аналіз організації освітнього процесу закладу освіти; вивчення передового досвіду.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Теоретико-методологічний аналіз проблеми дозволив виявити та обґрунтувати умови, що сприяють розвитку дослідницьких вмінь майбутніх фахівців. До них належать: організаційно-педагогічні (оптимізація навчального процесу, інтеграція предметних дисциплін, створення творчої лабораторії та «креативного поля» для студентів та викладачів педагогічного університету) та психолого-педагогічні (діагностика рівня готовності до педагогічної діяльності, створення «перспективних ліній», психолого-педагогічна підтримка студента; забезпечення діалогічної взаємодії суб'єктів освітнього процесу на різних рівнях).

Професійне становлення майбутнього фахівця є більш ефективним при застосуванні засобів дослідницької діяльності, якщо: метою професійної підготовки майбутнього фахівця є становлення особистості, здатної до самореалізації та саморозвитку власних творчих можливостей; реалізується цілісна система дослідницької діяльності студентів; упроваджено модель поетапного професійного становлення майбутнього фахівця через дослідницьку діяльність, засновану на потребі самовираження та самореалізації особистості студента.

Завдання подальшого дослідження полягає у тому, щоб, використовуючи подані теоретичні підходи до проблеми, проаналізувати специфіку умов професійного становлення майбутнього педагога засобами дослідницької діяльності у системі безперервної педагогічної освіти та реалізувати їх у практиці вищої школи.

Список використаних джерел

1. Зеленько О.А. Про науково-дослідну роботу у вишах України. Наука і освіта. 2011. № 8. С. 56-59.

2. Панченко Л.Ф. Педагогічний супровід розвитку навчально-дослідницької діяльності студентів в інформаційно-освітньому середовищі університету. Науковий вісник Донбасу. 2011. № 3. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/nvd_2011_3_14.pdf.

3. Борисова О., Харченко Н. Науково-дослідна діяльність студентів педагогічних ВНЗ в умовах реалізації завдань Болонської конвенції. Рідна школа. 2008. № 10. С. 33-35.

4. Гомеля Н.С. Науково-дослідна робота у професійному становленні майбутнього педагога. Професійно-технічна освіта. 2008. № 1. С. 34-35.

5. Сінельник І. Активізація науково-дослідної діяльності студентів педагогічних спеціальностей засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Молодь і ринок. 2012. № 3. С. 113-117.

6. Беляев Ю.І., Стеценко Н.М. Науково-дослідна діяльність студентів у структурі роботи університету. Педагогічний альманах. 2010. Випуск 6. C. 188-191.

7. Дробиш Л.В., Карпенко Ю.В. Дослідницька діяльність студентів як засіб якісної підготовки фахівців. Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури: європейський вектор - нові виклики та можливості: тези доповідей Ш Міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 14-16 травня 2015 року: до 50-річчя Інженерно-економічного факультету / Національний університет «Львівська політехніка» [та інші]. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. С. 635-636.

8. Набока О.Г. Науково-дослідна діяльність студента як професійно орієнтована технологія. Наука і освіта. 2010. № 7. С. 165-168.

9. Самсонова О.О. Управління науково-дослідною діяльністю студентів університету як предмет теоретичного аналізу й узагальнення. Наукова скарбниця освіти Донеччини. 2012. № 3. С. 83-86. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdi7Nsod_2012_3_19.pdf.

10. Лавриш Ю.Е. Особливості організації науково-дослідницької діяльності студентів вищих навчальних закладів. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Серія: Філологія. Педагогіка. 2013. Вип. 2. С. 72-76. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ vntufil_2013_2_13.pdf.

11. Ніколаева Л. Теоретичні аспекти науково-дослідницької діяльності студентів магістратури [Електронний ресурс]. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2011. № 4(2). С. 178-184. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ppsv_2011_4(2)_28.pdf.

References

1. Zelen'ko O.A. (2011). Pro naukovo-doslidnu robotu u vyshah Ukrainy [About research work in universities of Ukraine]. Nauka i osvita, no. 8. pp. 56-59. [in Ukranian].

2. Panchenko L.F. (2011). Pedagogichnyj suprovid rozvytku navchal'no-doslidnyc'koi' dijal'nosti studentiv v informacijno-osvitnomu seredovyshhi universytetu [Pedagogical support for the development of educational and research activities of students in the information and educational environment of the university]. Naukovyj visnyk Donbasu, no. 3. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/nvd_2011_3_14.pdf [in Ukranian].

3. Borysova O., Harchenko N. (2008). Naukovo-doslidna dijal'nist' studentiv pedagogichnyh VNZ v umovah realizacii zavdan Bolons'koi' konvencii' [Research activity of students of pedagogical universities in the conditions of implementation of the tasks of the Bologna Convention]. Ridna shkola, no. 10. pp. 33-35. [in Ukranian].

4. Gomelja N.S. (2008). Naukovo-doslidna robota u profesijnomu stanovlenni majbutnogo pedagoga [Research work in the professional formation of the future teacher]. Profesijno-tehnichna osvita. no. 1. P. 34-35. [in Ukranian].

5. Sinel'nyk I. (2012). Aktyvizacija naukovo-doslidnoi' dijalnosti studeniv pedagogichnyh specialnostej zasobamy informacijno-komunikacijnyh tehnologij [Activation of research activity of students of pedagogical specialties by means of information and communication technologies]. Molod' i rynok, no. 3. pp. 113-117. [in Ukranian].

6. Bjeljajev Ju.I., Stecenko N.M. (2010). Naukovo-doslidna dijal'nist'studentiv u strukturi roboty universytetu [Scientific and research activities of students in the structure of the work of the university] Pedagogichnyj almanah, vol. 6, pp. 188-191. [in Ukranian].

7. Drobysh L.V., Karpenko Ju.V. (2015). Doslidnyc'ka dijal'nist' studentiv jak zasib jakisnoi pidgotovky fahivciv [Research activity of students as a means of quality training of specialists]. Problemy formuvannja ta rozvytku innovacijnoi' infrastruktury: jevropejs'kyj vektor - novi vyklyky ta mozhlyvosti. Tezy dopovidej III Mizhnarodnoi' naukovo-praktychnoi' konferencii', L'viv, (14-16 may 2015) Nacionalnyj universytet «Lvivs'ka politehnika» [ta inshi]. Lviv: Vydavnyctvo L'vivs'koi' politehniky. pp. 635-636. [in Ukranian].

8. Naboka O.G. (2010). Naukovo-doslidna dijal'nist' studenta jak profesijno orijentovana tehnologija [The student's research activity as a professionally oriented technology]. Nauka i osvita, no. 7. pp. 165-168. [in Ukranian].

9. Samsonova O.O. (2012). Upravlinnja naukovo-doslidnoju dijalnistju studentiv universytetu jak predmet teoretychnogo analizu j uzagal'nennja [Management of research activities of university students as a subject of theoretical analysis and generalization]. Naukova skarbnycja osvity Donechchyny, no. 3. pp. 83-86. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nsod_2012_3_19.pdf [in Ukranian]

10. Lavrysh Ju.E. (2013). Osoblyvosti organizacii' naukovo-doslidnyc'koi' dijal'nosti studentiv vyshhyh navchal'nyh zakladiv [Peculiarities of the organization of scientific research activities of students of higher educational institutions]. Visnyk Nacional'nogo tehnichnogo universytetu Ukrainy «Kyi'vs'kyjpolitehnichnyj instytut». Serija: Filologija. Pedagogika, vol. 2. pp. 72-76. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vntufil_2013_2_13.pdf [in Ukranian].

11. Nikolajeva L. (2011). Teoretychni aspekty naukovo-doslidnyc'koi' dijal'nosti studentiv magistratury ['lheorelica] aspects of research activities of master's students]. Problemy pidgotovky suchasnogo vchytelja, no. 4(2). pp. 178-184. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ppsv_2011_4(2)28.pdf [in Ukranian].

Размещено на Allbest.ru