Формування міжособистісних стосунків дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування міжособистісних стосунків дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності

Остапенко Анастасія Вікторівна

здобувач вищої освіти Факультету педагогічної освіти Київський Університет імені Бориса Грінченка, Україна

Шинкар Тетяна Юріївна

кандидат педагогічних наук

старший викладач кафедри дошкільної освіти

Київський Університет імені Бориса Грінченка, Україна

Анотація

Дослідження, присвячене формуванню міжособистісних стосунків серед дітей старшого дошкільного віку через ігрову діяльність, визначає ключові поняття, пов'язані з комунікацією та взаємодією. Автори аналізують роль міжособистісних стосунків у впливі на емоційний стан, поведінку та благополуччя дітей. Міжособистісні стосунки розглядаються як багатоплановий процес встановлення контактів під час спільної діяльності, з фокусом на емоційно-чуттєвому аспекті взаємодії. Дослідження опирається на теорію Джона Боулбі та Мері Ейнсворт, яка стверджує, що "ранні взаємини" формують сприйняття та реакцію на міжособистісні взаємодії у майбутньому житті. Особлива увага приділяється впливу досвіду міжособистісних стосунків у дошкільному колективі на подальший особистісний та соціальний розвиток дитини. Стаття закликає до більш ефективного використання ігрової' діяльності для сприяння розвитку міжособистісних відносин серед дітей у дошкільному віці, враховуючи їхній емоційний стан, потреби та мотивацію.

Ключові слова: міжособистісні стосунки, старший дошкільнйи вік, ігрова діяльність

Summary

Title (in English): Formation of interpersonal relationships of children of older preschool age in game activities

A study devoted to the formation of interpersonal relationships among older preschool children through play activities identifies key concepts related to communication and interaction. The authors analyze the role of interpersonal relationships in influencing the emotional state, behavior and well-being of children. Interpersonal relationships are considered as a multifaceted process of establishing contacts during joint activities, with a focus on the emotional-sensual aspect of interaction. The research is based on the theory ofJohn Bowlby and Mary Ainsworth, which states that "early relationships" shape perceptions and reactions to interpersonal interactions later in life. Special attention is paid to the influence of the experience of interpersonal relations in the preschool team on the further personal and social development of the child. The article calls for more effective use of play activities to promote the development of interpersonal relationships among preschool children, taking into account their emotional state, needs and motivation.

Key words: interpersonal relations, senior preschool age, game activity

Вивчення проблеми формування міжособистісних стосунків дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності передбачає визначення ключових понять дослідження. Аналіз наукових праць свідчить, що дослідження міжособистісних стосунків здійснюються для розуміння, як комунікація та взаємодія між людьми впливають на їх емоційний стан, поведінку, благополуччя тощо. Міжособистісні стосунки - це багатоплановий складний процес встановлення контактів між людьми, який виникає під час спільної діяльності [3, с.74]. В свою чергу поняття «стосунки» трактується як причетність, відношення, зв'язки [4, с. 429]; «особисті зв'язки між людьми; зв'язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування, можуть використовуватися у значенні ділові стосунки або дружні стосунки» [5, с.725]. Міжособистісні стосунки передбачають спілкування людей, яке відбувається в процесі міжособистісної взаємодії. Основний акцент поняття «міжособистісні стосунки» - емоційно-чуттєвий аспект взаємодії між людьми [9, с. 246].

Суголосним для нашого дослідження є теорія запропонована Джоном Боулбі та Мері Ейнсворт [1, 2]. Науковці стверджують, що «ранні взаємини» з оточуючими людьми формують сприйняття та реакцію на міжособистісні взаємодії у майбутньому житті. А відтак, досвід міжособистісних стосунків у дитячому колективі закладу дошкільної освіти стає основою, від якої залежить подальший особистісний та соціальний розвиток особистості. У дошкільному віці продовжують формуватися психічні функції, складні види діяльності, виникає ієрархія мотивів і потреб, самооцінка, вольова регуляція, формуються моральні прояви в поведінці тощо [6]. Коли дитина потрапляє в колектив однолітків починає розвиватися міжособистісна взаємодія та міжособистісні стосунки. Становлення цих процесів відбувається поетапно: знайомство, приятельські, товариські і дружні відносини [7, c. 96]. Взаємодія з ровесниками допомагає дітям навчитися спілкуванню, співпраці, вирішенню конфліктних ситуацій, що є важливими елементами соціалізації. У дослідженнях Т. Поніманської зазначено, що досвід міжособистісних стосунків особливо важливий в дошкільному віці і стає вирішальним для розвитку особистості дитини [2]. У працях І. Беха наголошується про необхідність залучення дитини до «кооперативної діяльності» у якій мета та результат є спільним. Ця діяльність здійснюється на засадах співпраці, злагоди, взаємодопогу, згуртованість кожен учасник взаємодії робить свій внесок для досягнення результату [8].

Отже, міжособистісні стосунки дітей старшого дошкільного віку є важливим аспектом їх соціального розвитку. Діти старшого дошкільного віку досліджують світ, моделюють міжособистісні стосунки, опановують правила та норми поведінки. А саме у грі відбувається самопізнання, усвідомлення свого внутрішнього світу, оволодіння першими формами саморегуляції, надаючи дітям можливість взаємодіяти, спілкуватися та вирішувати конфлікти [10]. У грі дитина вчиться правильно приймати рішення, проявити гнучкість, уміння оперувати образами персонажів, надавати допомогу, навчатися взаємоповазі та взаєморозумінню з однолітками тощо [11].

Ігрова діяльність у старшому дошкільному віці дає дітям можливість спілкуватися та взаємодіяти один з одним. У спільних іграх вони вчаться домовлятися, розподіляти ролі, разом обирати сюжет і правила гри. Це сприяє розвитку їх комунікативних навичок, вмінню слухати інших, висловлювати власну думку та дотримуватися узгоджених правил.

Крім того, в ігровій діяльності діти стикаються з різними ситуаціями, де потрібно приймати зважені рішення для досягнення спільного результату. Це спонукає їх до логічного мислення, пошуку компромісів, запобіганню та вирішення конфліктів у грі. У грі діти вчаться правил партнерської взаємодії, здобувають соціальний досвід і морально етичні норми поведінки [13].

Ігрова діяльність передбачає узгодженість дії, спільне планування. У старшому дошкільному віці дитина починає зважати на інтереси партнерів, виявляючи взаємну підтримку, товариськість. Вона чутливо реагує на ставлення до себе з боку однолітків. Водночас дитина починає помічати недоліки у вчинках інших дітей, цікавиться мотивами їхніх вчинків. Однолітки стають для неї не лише партнерами по грі, але й джерелом інформації. Така взаємодія в ігровій діяльності сприяє у дитини розвитку самопізнання [12, c. 79].

Отже, в старшому дошкільному віці дитина починає сприймати себе та інших дітей як цілісну особистість, яка виявляється не в окремих якостях, а сукупністю особливостей у ставленні, вчинках, діях - завдяки чому стає можливим особистісна взаємодія з однолітками, а ігрова діяльність виступає основою засвоєння системи стосунків між людьми.

Список використаних джерел:

міжособистісні стосунки діти дошкільний

[1] Бех І.Д. (2006) Виховання особистості: Сходження до духовності. Київ: Либідь.

[2] Боулбі Дж. (2006) Створення і руйнування емоційних зв'язків. Київ: Сварог.

[3] Варій М. (2019) Психологія: навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури.

[4] Дуткевич Т.В. (2012) Дитяча психологія: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури.

[5] Етимологічний словник української мови (2006). Р.В. Болдирєв (ред.) Київ: Наукова думка.

[6] Л.В. Долинська, О.В. Скрипченко., ... З.В. Огороднійчук (2019) Загальна психологія: підручник Київ: Кравела.

[7] Піроженко Т.О. (2016) Ігрова діяльність дошкільника: молодший дошкільний вік. Київ: Генеза.

[8] Кузьменко В.У. (2005) Розвиток індивідуальності дитини 3-7 років: монографія. Київ:

НПУ імені М. П. Драгоманова.

[9] Куньч З.Й. (2005) Універсальний словник української мови. Тернопіль: Навчальна книга Багдан.

[10] Піроженко Т.О. & Карасьова К.В. (2014) Ігрова діяльність дошкільника. Старший дошкільний вік: навч-метод. посіб. Київ: Генеза.

[11] Бєлєнька Г., Васильєва С., ... Гавриш Н. (2015) Формування базових якостей особистості дітей старшого дошкільного віку в ДНЗ: монографія. Харків: «Друкарня Мадрид».

[12] Ainsworth, M.D.S. (1982) Attachment: Retrospect and prospect. The place attachment in human behavior.

Размещено на Allbest.ru