Принципи навчання професійної української мови майбутніх документознавців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний університет науки і технологій

Принципи навчання професійної української мови майбутніх документознавців

навчання документознавець лексика професійний

Оксана Решетілова,

доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності, кандидат педагогічних наук

Катерина Прокоф'єва,

Сергій Савченко,

доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності кандидат історичних наук, доцент

м. Дніпро

Навчання майбутніх документознавців української професійної лексики вимагає обов'язкового дотримання загальнодидактичних, лінгводидактичних і специфічних принципів навчання української мови за професійним спрямуванням, котрі завжди відображають залежність між об'єктивними закономірностями навчального процесу та цілями навчання.

С. Гончаренко зазначає, що «…педагогічні принципи не містять конкретних рекомендацій для практичних педагогічних дій: вони є лише теоретичною основою для вироблення методики або технології навчання. Принцип - вихідне положення для організації практики, оскільки виступають результатом розвитку наукового знання, теорії; це інструментальне, дане в категоріях діяльності вираження педагогічної концепції, це методичне вираження пізнаних законів і закономірностей, це знання про цілі, суть, зміст, структуру навчання, виражене у формі, яка дає можливість використати їх як регулятивні норми практики» [3, с. 101].

Загальнодидактичні принципи є основними положеннями функційно-технологічної організації навчання і стають основою для лінгводидактичних і специфічних принципів. Вони знайшли своє відображення у працях Ю. Бабанського, М. Данилова, А. Дістервега, Я. Коменського, В. Онищука, Й. Песталоцці, П. Підкасистого, К. Ушинського та інших науковців.

До загальнодидактичних принципів учені (О. Біляєв, С. Караман, В. Мельничайко, М. Пентилюк, К. Плиско та ін.) відносять принципи науковості, системної організації навчання, систематичності і послідовності, наступності і перспективності, доступності викладання, зв'язку навчання із життям, свідомості й активності, наочності, індивідуального підходу, емоційності та ін. Вважаємо, саме на цих загальнодидактичних принципах ґрунтується зміст навчання майбутніх документознавців української професійної лексики, використання форм, методів і прийомів, побудова системи вправ. Докладніше проаналізуємо загальнодидактичні принципи, що являють собою підґрунтя для розроблення методики навчання української професійної лексики майбутніх документознавців.

Принцип науковості має загальний характер і особливе значення для навчання студентів у вишах. Від реалізації принципу науковості залежить рівень професійної підготовки молодих спеціалістів різних галузей, зокрема документознавців. Суть принципу полягає в доборі матеріалу, що відповідав би структурі певної галузі знань і навчального предмета, специфіці його розділів і тем. Викладач пояснює тему на підставі перевірених наукових даних, розкриває причинно-наслідкові зв'язки явищ, процесів, подій, новітні досягнення науки, зв'язок із іншими науками [1].

На думку Т. Симоненко, ефективно впровадити принцип науковості можна за таких умов: забезпечити провідну роль теорії в навчанні; викладати достовірну сучасну наукову інформацію, не уникати гіпотез, особливо під час викладання дисциплін професійного спрямування; розкривати перспективи, основні тенденції розвитку конкретної науки; користуватися мовою, термінологічним апаратом тієї науки, що вивчається [9, с. 217].

Принцип системної організації навчання забезпечує системне здобуття знань із лексикології протягом освітнього процесу загалом і кожного заняття зокрема.

Принцип систематичності й послідовності у контексті нашого дослідження розглядаємо передусім як структурування навчального матеріалу на певні складники з обов'язковим визначенням порядку й методики їх опрацювання; вивчення матеріалу в певній системі, а також дотримання логічних зв'язків у викладі матеріалу та формах й методах контрою за його засвоєнням.

Принцип вибору індивідуальної освітньої траєкторії забезпечує для кожного студента комфортні умови для навчання із урахуванням його когнітивних запитів, особистісних рис і рівня навчальних досягнень.

Принцип професійної мобільності передбачає формування у студентів здатності інтенсивно опановувати професійно значущу інформацію тощо.

Лінгводидактичні принципи - це правила, що визначають шляхи розвитку та вдосконалення мовленнєвої діяльності. На думку методистів О. Біляєва, М. Вашуленка, О. Горошкіної, С. Карамана, О. Кучерук, М. Пентилюк, К. Плиско та ін. [4-8], за допомогою лінгводидактичних принципів можна реалізувати конкретні завдання навчання фонетики, словотвору, лексикології, граматики, всіх видів мовленнєвої діяльності.

Специфічними принципами дослідники (О. Біляєв, С. Караман, М. Пентилюк, К. Плиско та ін.) називають принципи, що є визначальними для певної методики [1; 4; 6; 8].

З-поміж лінгводидактичних і специфічних принципів навчання лексикології майбутніх документознавців виділяємо такі:

• частотність вживання лексичних одиниць, систематичне використання різних видів текстів ділової документації, типових ситуацій тощо;

• позалінгвальний, що зумовлює зіставлення слів із тими реаліями, котрі вони позначають;

• лексико-граматичний, що передбачає зіставлення лексичного і граматичного значень;

• семантичний, що спрямовує на зіставлення синонімів, антонімів, омонімів із іншими словами;

• діахронічний, що актуалізує з'ясування етимології слова у зв'язку з історією народу;

• вивчення мови у структурній цілісності з обов'язковим пізнанням її рівнів;

• використання мовленнєвої практики для засвоєння теорії мови і мовлення; продуктивності навчання, що забезпечує особистісне зростання студента за рахунок включення його у навчальну діяльність шляхом виконання різнорівневих завдань, регламентує оптимальні витрати часу для виконання студентами різних видів вправ і завдань.

Загальнодидактичні, лінгводидактичні й специфічні принципи взаємопов'язані та взаємозумовлені, вони значною мірою впливають на вибір форм, методів, прийомів і засобів навчання майбутніх документознавців української професійної лексики. Урахування зазначених принципів навчання сприятиме побудові ефективної методики навчання майбутніх документознавців української професійної лексики на кафедрі документознавства та інформаційної діяльності УДУНТ.

Список використаних джерел

1. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. Москва: Просвещение, 1985. 208 с.

2. Бєляєв О.М. Сучасний урок української мови: навч.-метод. посібник. Київ: Радянська школа, 1981. 177 с.

3. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям. Київ; Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. 278 с.

4. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: підруч. 2е вид., випр. і перероб. / кол. авт. під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. Київ: Ленвіт, 2002. 328 с.

5. Методика викладання української мови в середній школі; за ред. С.Х. Чавдарова, В. І. Масальського. Київ: Радянська школа, 1962. 372 с.

6. Олійник І. С., Іваненко В.К., Рожило Л.П., Скорик О.С. Методика викладання української мови в середній школі; за ред. І. С. Олійника. Київ: Вища шк., 1989. 439 с.

7. Гончаренко С.У., Олійник П.М., Федорченко В.К. та ін. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі: навч. посібник; за заг. ред. С.У. Гончаренка, П.М. Олійника. Київ: Вища шк., 2003. 323 с.

8. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах / кол. авт. за ред. М. І. Пентилюк. Київ: Ленвіт, 2004. 400 с.

9. Симоненко Т.В. Теорія і практика формування мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів: монографія. Черкаси: Брама, 2006. 328 с.

Размещено на Allbest.ru