Зміст і структура дисципліни "Пакети прикладних програм"

Размещено на http://allbest.ru

Хмельницький національний університет,

Зміст і структура дисципліни “Пакети прикладних програм”

Вікторія Білик кандидатка педагогічних наук,

старша викладачка кафедри технологічної

та професійної освіти і декоративного мистецтва

м. Хмельницький, Україна

Анотація

Статтю присвячено дослідженню актуальності інтеграції освітніх та інформаційних технологій в освітньому процесі в умовах професійної підготовки майбутніх бакалаврів образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва. освітній інформаційний бакалавр мистецтво

Зазначено необхідність формування у здобувачів вищої освіти інформаційної культури, здатності використовувати сучасні інформаційно-комп'ютерні технології у майбутній професійній діяльності в галузі освіти й образотворчого та декоративного мистецтва.

Представлено послідовність формування змісту і структури обов'язкової навчальної дисципліни загальної підготовки “Пакети прикладних програм”.

Зазначено, що зміст і структура дисципліни відображається у робочій програмі навчальної дисципліни.

Розроблення робочої програми здійснюється відповідно до вимог стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація, освітньо-професійної програми “Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво”, нормативних документів Хмельницького національного університету: методичних рекомендацій зі складання й оформлення робочих програм навчальних дисциплін та їх описів, положення із описом процедур контролю і оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти в університеті тощо.

Зміст та структуру дисципліни “Пакети прикладних програм” сформовано відповідно до таких етапів: визначено відповідність програмних компетентностей та програмних результатів навчання освітньо-професійної програми зазначеній навчальній дисципліні; сформульовано мету, завдання вивчення дисципліни і очікувані результати навчання із використанням дієслів прямої дії відповідно до рівня засвоєння, що базуються на класифікації Б. Блума; сформовано зміст і структуру освітнього компоненту в межах обсягу дисципліни.

Ключові слова: зміст дисципліни; структура дисципліни; пакети прикладних програм; вища освіта; освітньо-професійна програма; результати навчання; критерії оцінювання; робоча програма.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства в умовах динамічного розвитку техніки, технологій, інформаційного простору зазнає розвитку і освітня галузь.

Сучасний світ характеризується тим, що інформаційні технології є невід'ємною частиною повсякденного життя, багатьох галузей професійної діяльності та сфери освіти.

Інтеграція освітніх та інформаційних технологій стає невід'ємною умовою покращення освітньої діяльності і безпосередньо процесу навчання здобувачів вищої освіти.

Майбутня професійна діяльність переважної частини майбутніх фахівців буде пов'язана із використанням комп'ютерної техніки, розвитком їх інформаційної культури, здатністю використовувати сучасні інформаційно-комп'ютерні технології у професійній діяльності. Не є виключенням і підготовка майбутніх бакалаврів образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва, реставрації у галузі інформаційно-комп'ютерних технологій.

Освітньо-професійна програма першого (бакалаврського) рівня “Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво”, що оновлена і затверджена у 2020 році на основі стандарту вищої освіти зі спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 травня 2019 № 725, серед переліку обов'язкових компонентів загальної підготовки містить освітній компонент “Пакети прикладних програм”, що забезпечує ознайомлення із теоретичними основами та практичним застосуванням низки прикладних програм.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Науковими дослідженнями в контексті формування змісту і структури навчальних дисциплін займалися науковці Андрощук І. В., Гуревич Р. С., Пєхота О. М., Тихонова Т. В. та інші.

Метою статті є визначення змісту та структури навчальної дисципліни “Пакети прикладних програм” у підготовці майбутніх бакалаврів образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва, реставрації.

Результати дослідження

Зміст і структура навчальної дисципліни відображаються у відповідній робочій програмі, розробка якої здійснюється відповідно до вимог навчального закладу, наукових підходів та дидактичних принципів, що визначають відбір змісту навчальної інформації, її структурування та встановлення взаємозв'язків між елементами.

У Хмельницькому національному університеті розроблення робочих програм навчальних дисциплін здійснюється відповідно до методичних рекомендацій зі складання й оформлення робочих програм навчальних дисциплін та їх описів [1].

Робоча програма навчальної дисципліни є нормативним документом навчального закладу, що визначає місце дисципліни, що вивчається у системі освітніх компонентів загальної та професійної підготовки здобувача певного рівня вищої освіти і спеціальності, мету та завдання її вивчення, містить структурований виклад змісту навчальної дисципліни, послідовність, загальний обсяг годин і обсяг за різними видами навчальної діяльності, організаційні форми та методи вивчення дисципліни, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролів [1, с. 3].

Основою для складання робочої програми навчальної дисципліни “Пакети прикладних програм” є стандарт вищої освіти першого (бакалаврського) рівня із спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація та освітньо-професійна програма “Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво”.

Основним призначенням робочої програми навчальної дисципліни “Пакети прикладних програм” є: ознайомлення здобувачів вищої освіти та інших стейкхолдерів зі змістом освіти, що передбачено програмними результатами навчання, критеріями та засобами їх оцінювання; установлення відповідності змісту освіти та результатів навчання дисципліни вимогам стандарту вищої освіти зі спеціальності та освітньо-професійної програми; встановлення відповідності змісту та обсягів навчальної дисципліни при зарахуванні результатів навчання і кредитів ЄКТС, набутих у формальній, неформальній та інформальній освіті.

Формування змісту та структури дисципліни “Пакети прикладних програм” здійснювалося відповідно до таких етапів: визначення відповідності програмних компетентностей освітньому компоненту; визначення програмних результатів навчання освітньому компоненту; формування очікуваних результатів навчання, мети та завдань вивчення дисципліни та на завершальному етапі формування змісту і структури освітнього компоненту в межах обсягу дисципліни у кредитах Європейської кредитно-трансферної системи.

Відповідність програмних компетентностей освітньому компоненту “Пакети прикладних програм” відображена у матриці в освітньо-професійній програмі “Матриця відповідності програмних компетентностей компонентам освітньої програми”.

Освітній компонент має забезпечувати формування у здобувачів вищої освіти таких загальних (ЗК) та фахових (ФК) компетентностей: ЗК04 здатність спілкуватися іноземною мовою; ЗК05 здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; ЗК06 здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; ЗК07 навички використання інформаційних і комунікаційних технологій; ЗК08 здатність до пошуку, оброблення й аналізу інформації з різних джерел; ЗК09 здатність генерувати нові ідеї (креативність); ЗК13 здатність працювати у міжнародному контексті; ФК01 здатність розуміти базові теоретичні та практичні закономірності створення цілісного продукту предметно-просторового та візуального середовища; ФК05 здатність генерувати авторські інноваційні пошуки в практику сучасного мистецтва; ФК06 здатність інтерпретувати смисли та засоби їх втілення у мистецькому творі; ФК09 здатність використовувати професійні знання у практичній та мистецтвознавчій діяльності; ФК11 здатність проводити сучасне мистецтвознавче дослідження з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; ФК12 здатність презентувати художні твори і дослідження мистецтвознавчі у вітчизняному та міжнародному контекстах.

Відповідність програмних результатів навчання (ПРН) освітньому компоненту “Пакети прикладних програм” відображена у матриці забезпечення програмних результатів навчання відповідними компонентами освітньої програми.

Освітній компонент забезпечує формування у здобувачів вищої освіти таких програмних результатів навчання: ПРН04 орієнтуватися в розмаїтті сучасних програмних та апаратних засобів, використовувати знання і навички роботи з фаховим комп'ютерним забезпеченням (за спеціалізаціями); ПРН13 застосовувати сучасне програмне забезпечення у професійній діяльності (за спеціалізаціями); ПРН15 володіти фаховою термінологією, теорією і методикою образотворчого та декоративного мистецтва.

Відповідно до освітньо-професійної програми “Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво” майбутній фахівець може виконувати такі види професійних робіт зазначених у Національному класифікаторі України затвердженому і введеному в дію наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327, що пов'язані із педагогічною діяльністю та діяльністю у сфері образотворчого і декоративного мистецтва: керівник самодіяльного об'єднання прикладного та декоративного мистецтва, художник, викладач мистецької школи (за видами навчальних дисциплін), колорист (художник), художник-виконавець; керівник аматорського дитячого колективу (у тому числі гуртка, студії тощо), керівник аматорського колективу (за видами мистецтва), працівник з надання послуг у сфері мистецтва, зайнятий на декоративних, художніх (дизайнерських) допоміжних роботах у сфері мистецтва. Відтак, зміст дисципліни “Пакети прикладних програм” має охоплювати програми пов'язані з педагогічною та мистецькою діяльністю.

Відповідно до зазначених в освітньо-професійній програмі компетентностей і програмних результатів навчання яких має набути і продемонструвати здобувач вищої освіти визначено мету і завдання вивчення дисципліни. Мета дисципліни “Пакети прикладних програм”: набуття знань, умінь, досвіду використання пакетів прикладних програм в майбутній професійній діяльності для створення опитувань, розроблення презентацій, дизайну друкованої продукції, ведення блогів тощо.

Завдання вивчення дисципліни: поглиблення практичних умінь та формування досвіду використання пакетів прикладних програм; навчитися розробляти мультимедійні презентації у Microsoft PowerPoint та за допомогою хмарних сервісів; навчитися розробляти бюлетені, буклети, об'яви за допомогою відповідного програмного забезпечення; навчитися розробляти опитувальники та проводити опитування; створювати і вести особистий блог.

Очікувані результати навчання сформульовано відповідно до вимог, викладених у методичних рекомендаціях до розроблення освітніх програм підготовки фахівців різних рівнів вищої освіти у Хмельницькому національному та класифікації Б. Блума [2, с. 214-217], що є загальноприйнятою у міжнародному освітньому середовищі. Студент, який успішно завершив вивчення дисципліни, повинен: вміло використовувати понятійний апарат; створювати бюлетені, буклети, об'яви за допомогою програмного забезпечення; використовувати операційні системи персонального комп'ютера для запуску програм та керування інформацією, що зберігається у пам'яті комп'ютера; створювати та редагувати малюнки за допомогою різних графічних редакторів; додавати малюнки до текстових документів; розробляти мультимедійні презентації; створювати опитування для респондентів за допомогою програмних сервісів; представляти результати власної діяльності у вигляді особистого блогу.

Навчальна дисципліна “Пакети прикладних програм”, вивчається у третьому навчальному семестрі, обсяг дисципліни 4 кредити ЄКТС (120 годин). При цьому аудиторні заняття (лабораторні роботи) складають 51 годину, самостійна робота студента 69 годин. Самостійна робота здобувачів вищої освіти полягає у систематичному опрацюванні програмного матеріалу з відповідних джерел інформації, підготовці до виконання лабораторних робіт, оформленні звіту та підготовки до захисту лабораторних робіт, виконанні індивідуального завдання (виконання індивідуального завдання полягає у набутті практичних умінь зі створення буклету авторських робіт із використанням QR кодів), підготовку до іспиту.

Керівництво самостійною роботою та контроль за виконанням індивідуального завдання здійснює викладач згідно з розкладом консультацій у позаурочний час. Представимо перелік тем лабораторних занять та зміст самостійної роботи студентів у вигляді тематичного і календарного плану вивчення дисципліни (табл. 1).

Таблиця 1

Тематичний і календарний план вивчення дисципліни

Оцінювання академічних досягнень здобувана вищої освіти здійснюється відповідно до чинного в Хмельницькому національному університеті “Положення про контроль і оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти”.

Кожний вид роботи передбачений для виконання здобувачами вищої освіти при вивченні дисципліни оцінюється за прийнятою інституційною чотирибальною шкалою: “відмінно”, “добре”, “задовільно” і “незадовільно”, що виставляється студенту з умовою обов'язкової додаткової роботи і повторної її здачі.

Оцінка, що виставляється за виконане студентом лабораторне заняття, складається із таких елементів: рівень знання теоретичного матеріалу; якість оформлення звіту відповідно до визначених вимог; вільне оперування здобувачем вищої освіти спеціальною термінологією; уміння обґрунтувати прийняті під час виконання завдань рішення; своєчасне представлення і захист звіту з лабораторної роботи. Термін здачі звіту з лабораторної роботи вважається своєчасним, якщо студент здав його на наступному після виконання роботи занятті.

Засвоєння студентом теоретичного матеріалу з дисципліни оцінюється тестуванням, що проходить в автоматизованому режимі у Інформаційній системі “Модульне середовище для навчання”.

Виконання студентом індивідуального завдання завершується оформленням відповідного звіту і його презентацією у терміни, встановлені графіком виконання самостійної роботи.

Підсумкова семестрова оцінка визначається викладачем як середньозважена з усіх видів навчальної роботи, що виконані і здані на позитивну оцінку, за чотирибальною інституційною шкалою, із врахуванням коефіцієнтів вагомості.

Вагові коефіцієнти встановлюються викладачем залежно від структури навчальної дисципліни і важливості різних видів робіт. Структурування дисципліни “Пакети прикладних програм” за видами робіт і оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти представлено у табл. 2.

Таблиця 2

Структурування дисципліни за видами робіт і оцінювання результатів навчання студентів за ваговими коефіцієнтами

Підсумкова семестрова оцінка з дисципліни виставляється студенту за інституційною шкалою та шкалою ЄКТС і обраховується в інформаційній системі “Електронний університет” в автоматизованому режимі після внесення викладачем усіх оцінок до електронного журналу.

Підсумкова оцінка виставляється за умови, що середньозважений бал, який отримав здобувач вищої освіти при вивченні дисципліни “Пакети прикладних програм”, знаходиться у межах 3,00-5,00 балів. При цьому у екзаменаційну відомість та індивідуальний навчальний план оцінка виставляється за інституційною чотирибальною шкалою “задовільно” “добре” або “відмінно” та шкалою ЄКТС у вигляді буквеного позначення, що відповідає набраній студентом кількості балів.

Висновки та перспективи подальших досліджень

У публікації визначено зміст і структуру навчальної дисципліни “Пакети прикладних програм”, що викладається для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, які навчаються за освітньо-професійною програмою “Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво”. Описано послідовність визначення змісту і структури навчальної дисципліни “Пакети прикладних програм”: визначено відповідність програмних компетентностей освітньо-професійної програми зазначеній навчальній дисципліні; визначено перелік програмних результатів навчання, що необхідно сформувати у здобувачів вищої освіти; сформульовано мету та завдання вивчення дисципліни і, відповідно, очікувані результати навчання які мають сформувати і продемонструвати здобувачі вищої освіти, та на завершальному етапі сформовано зміст і структуру освітнього компоненту в межах обсягу дисципліни 4,0 кредити Європейської кредитно-трансферної системи.

Зважаючи на необхідність удосконалення підготовки майбутніх бакалаврів образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва вважаємо за необхідне продовжити дослідження в контексті ефективності застосування методів активізації навчання при викладанні дисципліни “Пакети прикладних програм”.

Список використаних джерел

1. Бегняк В. І., Любохинець Л. С. Методичні рекомендацій зі складання й оформлення робочих програм навчальних дисциплін та їх описів. Хмельницький : ХНУ 2022. 28 с.

2. Krathwohl D. R. (2002). A Revision of Bloom's Taxonomy: An Overview, Theory Into Practice, 41:4, 212-218. URL: https://www.tandfonline.com/doi/ abs/10.1207/s15430421tip4104_2

Abstract

Content and structure of the discipline “packages of applied programs”

Bilyk V.

The article deals with the study of the significance of educational and information technologies integration into the educational process in the conditions of professional training of future Bachelors of Fine and Decorative Arts.

The article emphasizes the need to form information culture among undergraduates, the ability to use modern information and computer technology in future professional activities in the field of Education and Fine and Decorative Arts is considered to be essential.

The sequence of content and structure design of the compulsory discipline “Packages of Applied Programs” is presented. It is indicated that the content and structure of the discipline is reflected in the educational program.

The educational program is designed in accordance with the requirements of higher education standard of the first (Bachelor's) degree in the speciality 023 Fine Arts, Decorative Arts, Restoration and in educational-professional program “Fine Arts, Decorative Arts”.

Also, such regulations of Khmelnytskyi National University as guidelines for compilation and design of academic disciplines' programs and their descriptions, provisions on control and learning outcomes assesment of undergraduates should be taken into attention.

The content and structure of the discipline “Packages of Applied Programs” are formed in accordance with the following stages: determining the compliance of program competencies and learning outcomes of the educational-professional program to the specified discipline; formulating the purpose, objectives of the discipline and the expected learning outcomes with the use of verbs of direct action in accordance with the level of mastery based on the classification of B. Bloom; designing the content and structure of the educational component within the scope of the discipline.

Key words: content of a discipline; discipline structure; packages of applied programs; Higher Education; educational-professional program; learning outcomes; assessment criteria; educational program.

References

1. Behniak V. I., Liubokhynets L. S. Metodychni rekomendatsii zi skladannia y oformlennia robochykh prohram navchalnykh dystsyplin ta yikh opysiv. Khmelnytskyi : KhNU, 2022. 28 p. [in Ukrainian]

2. Krathwohl D. R. (2002). A Revision of Bloom's Taxonomy: An Overview, Theory Into Practice, 41:4, 212-218. URL: https://www.tandfonline.com/doi/ abs/10.1207/s15430421tip4104_2 [in English]

Размещено на Allbest.ru