Дискусії щодо використання штучного інтелекту в сучасній українській освіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра філософії, соціології та історії

Дніпровського державного аграрно-економічного університету

Дискусії щодо використання штучного інтелекту в сучасній українській освіті

Світлана Карпова

доцент, кандидат філософських наук

Антон Щелкунов

доцент, кандидат історичних наук

В освітніх дискурсах сучасної України є одна з тем, що сьогодні все частіше лунає в контексті (не)можливостей застосування. По суті, це стає проблемою, що відображає у тому числі тренди, важливі для сучасної світової освіти. І хоча тема не є новою, проте вона наново сколихнула українську освітянську спільноту у зв'язку з відкриттям, відносно нещодавно, доступу до використання на території України Chat GPT (інтерактивний чат-бот, що спирається на штучний інтелект і потужності моделей нейронної мережі Open AI: gpt-3, gpt-3.5 та ін.).

Так, питання штучного інтелекту як об'єкта світових філософських досліджень та його використання вже давно цікавлять представників аналітичної філософії та епістемології і сьогодні залишаються важливими і необхідними для подальшого вивчення. Наприклад, можна згадати пошуки Д. Серля (і його відомий мисленнєвий експеримент «Китайська кімната»), Р. Шенка, Д. Чалмерса, П.М. Черчленд і П.С. Черчленд та ін.

Водночас слід зазначити, що в умовах постнекласичної науки та її специфічних методологічних підходів і рішень тема використання штучного інтелекту в освіті обов'язково повинна враховувати міждисциплінарний підхід, зважати на доробки в таких галузях, як інформаційні технології та кібербезпека, аналітична філософія та філософія мови, епістемологія, нейролінгвістика, педагогіка, психологія та ін. З огляду на широкий пласт дослідницьких можливостей з окресленої теми нашим завданням не є розгляд усіх аспектів цієї змістовної проблеми. Метою є визначення основних дискурсів, навколо яких у сучасній українській освіті точаться дискусії щодо можливостей або неможливостей використання штучного інтелекту.

Так, наприклад, в українському освітньому просторі є спецкурс «Системи штучного інтелекту» [1], призначений для здобувачів вищої освіти рівня «бакалавр» спеціальності «Кібербезпека» в Одеській юридичній академії; в Ужгородському національному університеті на факультеті інформаційних технологій є курс «Методи та системи штучного інтелекту» [2] та ін.

Слід констатувати, що для сучасної культури характерний дуже динамічний розвиток. Ще якихось 5 років тому, у 2018 р. американські вчені Д. Пірс та Е. Гетевей, розмірковуючи про місце штучного інтелекту у майбутньому освітньому процесі, зазначали, що «якщо програмне забезпечення одразу генерує новий контент залежно від взаємодії учнів з програмою, тоді це шлях до революційних змін» [4]. Однак українські вчені не погоджуються з такою точною зору. Редакційна стаття проєкту «Освіторія» заспокоює українське суспільство: «Так само як фотографія не замінила картини художників, ChatGPT не зможе замінити дослідницькі роботи чи художні твори. Тож варто зосередитися на тому, як чат-бот може спростити роботу фахівців у різних сферах та допомогти учням і студентам здобути якісну освіту» [5]. Проте, на нашу думку, не варто недооцінювати вплив штучного інтелекту на розвиток освіти. Поява Chat GPT ставить перед педагогічною спільнотою цілу низку викликів, котрі неможливо ігнорувати. Так чи інакше, але те, що ще кілька років тому звучало як абстрактне майбутнє, сьогодні вже стало реальністю.

Для української освіти майбутнє наступило у лютому 2023 р., коли Chat GPT став доступним як для здобувачів освіти, так і для науково-педагогічних працівників. Відповідно, виникає питання: чи відкриває це шлях до революційних змін в освіті, чи вплив штучного інтелекту перебільшений. Проте, так чи інакше, вільний доступ здобувачів освіти до штучного інтелекту викликає обґрунтоване занепокоєння. На думку американського педагога П. Лаффіна, штучний інтелект може призвести до кризи в освіті, так як може звести нанівець усі намагання вчителя навчити здобувача освіти викладати свої думки письмово, адже вчителям буде дедалі важче відрізнити есе, згенеровані штучним інтелектом, від написаних учнями [3]. І спокуса виконати завдання за допомогою штучного інтелекту буде виникати перед усіма здобувачами освіти, навіть тими, хто сумлінно і з радістю опановує навчальний матеріал.

Таким чином, маємо виходити з того, що штучний інтелект на сьогодні є, і він є легкодоступним для здобувачів освіти. Відповідно, здобувачі освіти, у своїй переважній більшості, будуть його використовувати при виконанні різноманітних завдань, аж до написання кваліфікаційної роботи. Використання штучного інтелекту ставить перед освітянами питання: як організувати навчальний процес у принципово нових умовах? І тут на допомогу можуть прийти інноваційні моделі викладання, що змусять здобувачів освіти використовувати той самий Chat GPT як помічника (для чого він і створений), а не як засіб академічної недоброчесності. У цьому контексті цікавий експеримент провели на освітній платформі «На урок». На основі Chat GPT було створено інтерактивний чат, у якому можна спілкуватися із видатними постатями української та світової історії і культури [6]. Проте цей експеримент викликає багато питань щодо доцільності його використання в освітньому процесі, так як штучний інтелект не може відтворити думки людини, а лише генерує контент на основі доступних йому баз даних, в результаті чого «почуте» під час «діалогу», наприклад, із «Т.Г. Шевченком» може суттєво відрізнятися від наукових уявлень про світогляд реального Кобзаря. І це вже не кажучи про те, наскільки етичним є видавати алгоритм за думки того ж Шевченка чи іншої видатної постаті минулого. Враховуючи все це, педагогічний ефект від згаданого проєкту вбачається досить сумнівним.

Деякі українські освітяни вважають взагалі недоцільним і шкідливим використання Chat GPT в освітньому процесі. Наприклад, фахівці з порталу «Всеосвіта» провели дослідження щодо можливості використання Chat GPT в освітньому процесі і дійшли висновку, що «Chat GPT є небезпечним для створення навчального контенту, адже може створити безліч фейкових матеріалів та завдань з граматичними помилками» [7]. Незважаючи на такі полярні оцінки Chat GPT, сама ідея про те, що штучний інтелект необхідно використовувати як освітню технологію, на нашу думку, є цілком слушною, так як штучний інтелект швидко розвивається і його вага у соціальних та економічних процесах буде постійно збільшуватися. Щоправда, використання Chat GPT в освітньому процесі вимагає створення спеціальної методологічної бази, що забезпечить отримання бажаних результатів навчання для здобувачів освіти.

По суті, тут знов повертаємося до тієї проблеми, що була поставлена ще Д. Серлем у праці «Розуми, мозки і програми», де він визначив «сильний» і «слабкий» штучний інтелект (АІ). Так, за Серлем, «...згідно зі слабким АІ, головне значення комп'ютера у процесі вивчення розуму полягає в тому, що він дає нам дуже потужний інструмент. Наприклад, він набагато ретельніше і точніше дозволяє формулювати і перевіряти гіпотези. Але згідно з сильним АІ, комп'ютер є не лише інструментом для вивчення розуму, а швидше запрограмований відповідним чином комп'ютер насправді є розумом у тому сенсі, що за наявності потрібних програм він - без перебільшення - може розуміти інші когнітивні стани і перебувати в них. У випадку сильного АІ, оскільки запрограмований комп'ютер перебуває в когнітивних станах, програми не є просто інструментами, що дають нам змогу перевірити психологічні пояснення. Програми самі є поясненнями» [8, с. 229]. Отже, тема штучного інтелекту та можливостей його використання виходить із педагогічного дискурсу у методологічний, епістемологічний, герменевтичний та навіть онтологічний.

Сучасне людство існує в умовах четвертої науково-технічної революції, за результатами якої штучний інтелект і робототехніка радикально змінять культурну повсякденність. Поява Chat GPT - це дзвіночок про те, що сучасна освіта вже не може покладатися на перевірені часом моделі навчання. Водночас змушені констатувати, що впровадження нових інноваційних моделей навчання з урахуванням штучного інтелекту вимагає від сучасної освіти реальних революційних змін у системі навчання на усіх його щаблях. Відповідно, подібна радикальна трансформація освіти неможлива без тривалого філософського осмислення, за яким повинні реалізовуватися виважені практичні кроки, але вже зараз, на початковому етапі осмислення нової педагогічної реальності, можна стверджувати, що існує потреба у формуванні нових компетенцій у всіх суб'єктів освітнього процесу. До таких компетенцій слід віднести здібності вести діалог зі штучним інтелектом, правильно формулювати запитання («запитування» як важлива філософська пізнавальна процедура), уміння критично аналізувати згенеровані тексти, а також усвідомлювати етичні проблеми використання штучного інтелекту в освітньому процесі.

Список використаних джерел

1. Василенко М. Д., Рачук В.О., Слатвінська В. М. Системи штучного інтелекту: навч.-метод. рекомендації (в допомогу до самостійної роботи для здобувачів вищої освіти кваліфікації бакалавр факультету кібербезпеки та інформаційних технологій). Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 30 с.

2. Коцовський В.М. Методи та системи штучного інтелекту: конспект лекцій. Ужгород, 2016. 75 с.

3. Штучний інтелект уже може писати замість учня: як це вплине на освіту. Освіта.иа. URL: https://osvita.ua/school/method/88118/.

4. Як штучний інтелект може допомогти освіті. Освіторія. URL: https://osvitoria.media/experience/yak-shtuchnyj-intelekt-mozhe-dopomogty-osviti/.

5. ChatGPT доступний в Україні: що це таке і як він змінить освіту? Освіторія. URL: https://osvitoria.media/experience/kontrolnu-napyshe-shtuchnyj-intelekt-shho-take-chatgpt-ta- yak-vin-zminyt-osvitu/.

6. Чат «На Урок»: спілкування із видатними постатями минулого на основі технологій Chat GPT. СУСПІЛЬНЕ КУЛЬТУРА. URL: https://suspilne.media/426546-cat-na- urok-spilkuvanna-iz-vidatnimi-postatami-minulogo-na-osnovi-tehnologij-chat-gpt/.

7. Chat GPT: стрибок у майбутнє чи деградація освіти? Всеосвіта. URL: https://vseosvita.ua/news/chat-gpt-strybok-u-maibutnie-chy-dehradatsiia-osvity-87207.html.

8. Серль Д. Розуми, мозки і програми // Антологія сучасної аналітичної філософії, або жук залишає коробку; за наук. ред. А. С. Синиці. Львів: Літопис, 2014. 374 с. С. 229256.

Размещено на Allbest.ru