Тенденції пізнання основ археології в позаурочний час: теорія, практика, законодавчі застереження

Размещено на http://www.allbest.ru

Університет економіки і підприємництва

Тенденції пізнання основ археології в позаурочний час: теорія, практика, законодавчі застереження

Денис Красносілецький кандидат історичних наук, доцент соціально-гуманітарної кафедри

Krasnosiletskyi D. Tendencies of cognition of bases of the archaeology in extracurricular time: theory, practice, legislative warning

The article is devoted to research of study of the bases of archaeology in an educational process in extracurricular and out-of-class work through activity of archaeological groups and due to their collaboration with museums, establishments of higher education, archaeological expeditions as means of forming of interest in cognitive abilities and educational potential of the recipients of education. Potential of “pedagogical archaeology” is characterized and offered to the reader for realization of importance of its use during an educational process. In the article it is mentioned about forming of the group work in soviet times. The aim and content of the work of the archaeological groups of present time also were described. Experience of Nezhin archaeological field school, the group of Bukovyna the “Young archaeologists” at Opryshenskyi general school it was used in this research. Additional educational activity is directed on the formation of cognitive interests and cognitive activity of the recipient of education that improves the conditions for personal development and creative self-realization of every student. The aim of archaeological group is an acquaintance its members with the world of artefacts. An author asserts that involving of the archaeological materials improves understanding of historical processes, events and phenomena, which makes it easier to understand and learn educational material on history. The students develop sensory and movable spheres, logic of thinking, ability of indi- vidually-cognitive work, skills of independent assimilation of knowledge and others like that. Archaeological sources develop imagination, pro- mout to development of the visual and creative thinking of the recipient of education, increase a trust to authenticity of historical facts. The subject evidentness as separate, fragmentary elements gives large cognitive value. A question is affected about creation of museums of the artefacts by the members of groups at establishments of education or adjusting of collaboration with operating museums. In educator aims with the aim of forming of patriotism it is expedient to attach of the recipient of education to the university expeditions and archaeological excavations. Methodical recommendations are offered, it is paid attention to observance of legislation, on risks, values and expediency in studies and education of the recipient of education in arhaeological expeditions.

Key words: archaeology; archaeological group; archaeological expedition; material sources; artefacts.

Статтю присвячено дослідженню вивчення основ археології в навчальному процесі в позаурочній та позакласній роботі через діяльність археологічних гуртків та завдяки їхній співпраці з музеями, закладами вищої освіти, археологічними експедиціями як засіб формування інтересу до пізнавальних здібностей та виховного потенціалу здобувачів освіти. Потенціал “педагогічної археології” охарактеризовано та запропоновано читачу для усвідомлення важливості її використання під час освітнього процесу. археологія позаурочний пізнавальни й

У статті згадано про формування гурткової роботи в радянські часи. Мета, зміст роботи археологічних гуртків сьогодення також охарактеризовані. Досвід Ніжинської археологічної польової школи, Буковинського гуртка “Юні археологи” при Опришенській загальноосвітній школі використано у даному дослідженні. Додаткова освітня діяльність спрямована на формування пізнавальних інтересів та пізнавальної активності здобувачів освіти, що поліпшує умови для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного учня. Мета археологічного гуртка - знайомство його членів зі світом старожит- ностей.

Автор стверджує, що залучення археологічних матеріалів покращує розуміння історичних процесів, подій та явищ, через що стає простіше зрозуміти та засвоїти навчальний матеріал з історії. В учнів розвивається сенсорна і рухлива сфери, логіка мислення, вміння індивідуально-пізнавальної роботи, виробляються навички самостійного отримання знань тощо. Археологічні джерела розвивають уяву, сприяють розвитку наочно-образного мислення здобувачів освіти, підвищують довіру до достовірності історичних фактів. Предметна наочність у вигляді розрізнених, фрагментарних елементів надає велику пізнавальну цінність.

Порушено питання про створення музеїв старожитностей членами гуртків при закладах освіти чи налагодження співробітництва із вже діючими музеями. У виховних цілях з метою формування патріотизму доцільно долучати здобувачів освіти до університетських експедицій та археологічних розкопок. Запропоновано методичні рекомендації, звернено увагу на дотримання законодавства, на ризики, значення та доцільність у навчанні та вихованні здобувачів освіти в археологічних експедиціях.

Ключові слова: археологія; археологічний гурток; археологічна експедиція; речові джерела; артефакти.

ВСТУП

Постановка проблеми. Згідно з нормативно-правовою базою про освіту, випускник основної школи - це всебічно розвинута особистість, патріот України, носій власної культури, який поважає і культуру інших народів, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи тощо [10, с. 188]. У цьому відношенні доречно вести мову про археологію [18]. Відомий археолог-історик А. Л. Монгайт писав: “Археологія - це розділ історичної науки. Кожний археолог у той же час історик. Вивчення археології зміцнює віру у свій народ та може бути доповненням до письмових історичних джерел, а інколи і основний матеріал” [10, с. 189].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню проблеми формування знань з археології у закладах освіти належать дослідженням науковців, методистів, вчителів-практиків. Свої праці цій темі присвятили І. В Немцев, В. Н. Піскун, А. Л. Монгайт, В. В. Скирда, В. І. Левко та інші, але комплексного дослідження не було зроблено.

Метою статті є дослідження досягнень археологічної науки в навчальному процесі в позаурочній та позакласній роботі через діяльність археологічних гуртків та завдяки їхній співпраці з музеями, закладами вищої освіти, археологічними експедиціями як засіб формування інтересу до пізнавальних здібностей та виховного потенціалу здобувачів освіти.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У нинішній час все більшою стає потреба суспільства в інтенсивному розвитку інтелектуального потенціалу кожної людини. Всім знайоме відчуття, коли випадково знаходиш стару монету або незнайому старовинну річ. Це почуття відкриття. Музейні речі цікавлять людей своєю непідробною реальністю. Людина відчуває невимовне відчуття приналежності до чогось дуже давнього і вічного, до своєї історії. Особливо гостро це почуття відчувають діти. Взявши в руки археологічну знахідку, учень торкається до свого минулого і як би подумки переносить себе в давно минулі століття. Важливо, щоб відчуття захоплення переросло в інтерес, який також стане основним мотивом пізнання минулого.

Освітній компонент використання археологічного матеріалу передбачає знайомство учнів з додатковими історичними знаннями, що розширить їх кругозір і доповнить відомості підручника. Наприклад, великий період історії людства - Кам'яний вік - вивчається на основі даних археології та етнографії, через відсутність інших категорій джерел. “Замовчування” певного матеріалу з первісної історії є неприйнятним. По-перше, це збіднює наші знання про своє минуле. По-друге, формує хибне уявлення про первісні часи, як про примітивний етап розвитку людини. По-третє, саме цей період історії більше за інші привертає увагу учнів і формує у них стійкий інтерес до подальшого вивчення предмета. Не менш важливі археологічні дані під час вивчення історії давніх слов'ян та інших народів, обійдених увагою авторів письмових джерел. Із залученням археологічних матеріалів, формується повна, об'ємна картина минулого, яка зрозуміліша учням і легше ними засвоюється. Під час роботи з археологічними матеріалами, в учнів розвивається логіка мислення, вміння індивідуальної пізнавальної роботи, сенсорна і рухлива сфери, виробляються навички самостійного отримання знань тощо.

Виховний компонент передбачає формування ціннісних орієнтирів і переконань учнів на основі особистісного осмислення соціального, духовного, морального досвіду людей в минулому і сьогоденні; виховання патріотизму та поваги до інших людей. Речі теж можуть говорити, часто не гірше, ніж письмові джерела. Навчити здобувачів освіти “слухати” мову речей означає розвинути 'їхню увагу, асоціативне і абстрактне мислення, а головне - логічно мислити [1].

Використання археологічних матеріалів створює широкі можливості для виховання та поглиблення інтересу до історії [9, с. 59]. Знайомство з археологічними джерелами в шкільному курсі історії є необхідним, оскільки по-перше, оживляє оповідання і допомагає учням уявити себе в описаних подіях. По-друге, підвищує довіру учнів до достовірності історичних фактів, оскільки служить підтвердженням викладеним подіям. По-третє, саме використання археологічних знахідок на уроках історії сприяє розвитку наочно-образного мислення здобувачів освіти [8, с. 188].

Першим, хто використовував археологію у школі ще у 1970-х роках минулого століття, був відомий краєзнавець М. С. Бєляєв, котрий розповідаючи учням історію міста Богодухова (Харківська область) ввів у шкільну програму на місцевому рівні такий предмет, як “Знайомство з археологією”. Хоча варто зазначити, що ще у 1958 р. журнал “Радянська археологія” писав, що “в багатьох школах УРСР існують археологічні гуртки, які проводять розкопки, використовуючи вже професійні методи”. У цій же статті оголошена подяка учням Кременчуцького району за те, що перед затопленням місцевості у 1958 році вони допомогли археологам повністю розкопати літописне місто Во- їнь. Пізніше у 1960 р. в тому ж таки журналі розповідалося, як організувати шкільний історико-археологічний музей. У 1980-х рр. з'явився всесоюзний з'їзд юних археологів-учнів “Моя батьківщина - СРСР”, де 320 представники різних будинків творчості, від районних до обласних, з'їжджалися до республіканських центрів на конференцію юних археологів. У 1982 р. вийшли книга “Оповіді про стародавній Київ”, яка була розрахована на дітей шкільного віку. Вона починалася з того, що “у 1976 році учень 8-го класу Юрій Козубовський знайшов і приніс рукоятку ножа ХІІ ст. до інституту Археології АН УРСР”. Схожу річ було знайдено у Галичі і далі говориться, що “завдяки цьому можна прослідкувати зв'язок між містами” і заохочується інших учнів робити так само. Таким чином вже почалося введення археології у школу, якщо до цього часу вона не була зв'язана зі школою, то тепер учні знайомилися із нею [8, с. 190].

Педагогічний потенціал археологічної науки був усвідомлений близько століття тому й використовується тривалий час. Досвід використання педагогічного потенціалу археології знайшов своє відображення в терміні “педагогічна археологія”. Цей термін ввів у обіг А. М. Буровський в 1990 році. Д. В. Бровко в своїй статті “Феномен педагогічної археології” визначає це поняття, як “інтегровану систему технологій, форм, методів організації пізнавальної, творчої, соціальної активності дітей, що має широку прогностичну спрямованість” [1]. “Педагогічна археологія” - міждисциплінарна галузь знань перебуває на межі етнографії, педагогіки, археології і соціології. Одним з її предметів є адаптація сучасних методів виховання і навчання до особливостей археологічної науки [11]. Вона здатна впливати на свідомість і емоції учнів, стимулюючи інтерес дітей до досліджуваного матеріалу і формуючи у здобувачів освіти моральні та пізнавальні, позитивні особистісні якості. Багато в чому цьому сприяє ореол романтики, яким захоплені люди таких професій, як, наприклад: льотчики, моряки і космонавти [1]. Водночас йдеться і про поглиблене вивчення історії України і рідного краю, уміння аналізувати та інтерпретувати археологічні джерела, виховання дбайливого ставлення до пам'ятників історії і культури тощо.

Необхідно звернути увагу на органічний зв'язок програми додаткової освіти зі структурою шкільного курсу історії. Близькість і доступність місцевого матеріалу дає можливість залучення учнів до пошуку, дослідження історико-краєзнавчої інформації, засвоєння ними прийомів збору і фіксації місцевих історичних, археологічних або архівних даних. Зміст роботи краєзнавчих гуртків і груп може бути різноманітним: з тематики, об'єктів вивчення, охоплення території [12, с. 177-178].

Основна мета діяльності керівника гуртка - створення найбільш сприятливих умов для розвитку особистості, щоб навчити кожного здобувача освіти самостійно мислити, креативно підходити до розв'язання проблем і завдань, підвищувати мотивацію здобутих знань, сприяти розвитку інтелектуальних здібностей [7].

Основні форми реалізації навчально-виховного процесу археологічних гуртків:

плідне опрацювання теоретичного курсу;

участь учнів у польових дослідженнях (розвідках або розкопках);

камеральна обробка артефактів, інтерпретація їх наукової цінності та пропаганди [6, с. 7].

На заняттях гуртківці вивчають по археологічних і письмових джерелах історію і культуру давніх племен. Під час занять учні працюють зі справжніми предметами з фондів музею, готують і обговорюють на засіданнях гуртка власні доповіді на археологічні теми.

У програму занять включені перегляди навчальних відеофільмів та слайдів з історії та археології; екскурсії по експозиції музею, а також відвідування інших музеїв, участь у конкурсах і вікторинах [1].

У деяких населених пунктах не існує краєзнавчого музею, зокрема у селах. Тому можна обговорити з учнями ідею його створення і доцільно наголосити, що в ньому також повинні бути археологічні експонати. Інколи артефакти можна знайти у місцевих мешканців, які були знайдені під час оранки сільськогосподарських угідь. Тому учням потрібно зробити пам'ятку з питаннями до місцевих жителів. Серед них:

Де 'їх знайдено?

З чим та чи знаходилися вони у якійсь тарі?

Коли?

Чи є поруч якась пам'ятка?

Як називається місцевість?

Чи відвідували місцевість вчені?

Завдяки цій пам'ятці учні зможуть вести каталог, у який занесуть цю знахідку. Друге питання допомагає встановити хронологічні межі знайденої пам'ятки, бо зазвичай певна культура має неповторний вид горщика. На п'яте питання учням потрібно більше всього зважати, бо інколи існують місцеві назви (“городище”, “село”, “яр”), де можуть бути виявлені унікальні історичні знахідки. Далі учням з вчителем потрібно відвідати місцезнаходження, тобто “зробити розвідку на місці”, оскільки в деяких путівниках можна зустріти такий вираз “городище (селище) використовується під пашню”. Після цього звернутися до компетентних осіб місцевої влади з повідомленням про знахідку.

Самі ж знахідки можна розмістити у окремому залі музею. Також потрібно створити каталог музею, щоб не заплутатися у своєму невеликому фонді. Потім роздрукувати листи-запрошення, щоб проводити екскурсії для відвідувачів. Доцільніше це зробити на день села, коли згадується його власна історія. Відомі музеї відкривалися у маленьких приміщеннях саме завдяки ентузіазму 'їхніх засновників [8, с. 190]. Також доречно зробити умови для проведення експерименту з практичним використанням здобувачами освіти технології прядіння, ливар- ництва, реставрації керамічного посуду. Також доцільно проводити конкурси, фести, конференції.

Цінним є досвід археологічної польової школи в Ніжині, яку очолює кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя Іван Кедун. На розкопки приїжджають учні закладів загальної середньої освіти з м. Ніжина та Глухова. Викладачі університету, магістранти і студен- ти-практиканти, співробітники музею ім. І. Спаського долучають їх до свого дослідницького колективу. Окрім розкопок, учні долучалися до стрільби з лука, фехтування, виготовлення гончарних і металевих виробів, брали участь у фестивалі “Історичні події на Нежатиній ниві” [2].

Доцільно звернути увагу на гурток “Юні археологи”, який був створений на Буковині в Опришенській загальноосвітній школі у вересні 2001 р. З 1 вересня 2002 р. гурток працює на базі школи від Глибоць- кого центру туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді. Керівник, Боднарюк Микола Іванович, вчитель історії вищої категорії Опришенської ЗОШ, відмінник освіти України. Вік вихованців: 10-17 років. Режим роботи: понеділок 16:00 - кафедра археології етнографії та краєзнавства; середа 16:00 - музей археології та етнографії ім. Максиміліана Гакмана; субота - неділя за вільним графіком.

Напрями діяльності:

теоретичне та практичне ознайомлення з археологією як наукою;

участь у роботі археологічних експедицій факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету;

участь у краєзнавчих конкурсах і походах;

залучення до активної науково-дослідницької діяльності (участь у регіональних, обласних, Всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях);

підготовка та участь у змаганнях з пішохідного туризму, організація та проведення туристичних походів по Чернівецькій області та Україні;

у гуртку учні опановують знання з пішохідного, водного, велотуризму;

набувають знання з сфрагістики, нумізматики, боністики.

За час діяльності гуртківці відкрили шість археологічних культур на терені села, з палеоліту до середньовіччя. З ініціативи гуртківців розпочалось офіційне святкування дня села Опришени, створений музей археології та етнографії ім. Максиміліана Гакмана у 2003 р. Гурт- ківці провели десятки шкільних наукових конференцій з археології, нумізматики та етнографії, брали участь у Всеукраїнських конференціях “Юних археологів” у м. Київ. Щорічно беруть участь у археологічних роботах Буковинського центру археологічних досліджень при Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича. У 2005, 2006, 2008, 2011, 2013, 2014 рр. працювали на розкопках Хотинського історико-архітектурного заповідника “Хотинська фортеця”, у рамках щорічних експедицій Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та Чернівецької філії “Охоронної археологічної служби України”, Інституту Археології НАН України. Також долучилися до розкопок в селах Рідківці, Лужани, Зелена Липа Чернівецької області. Проводять щорічні археологічні надземно-пошукові дослідження на теренах Глибоцького району. Гуртківці займаються краєзнавчою та туристичною діяльністю, написанням науково-дослідних робіт. У 2006 р. перші гуртківці вступили на факультет історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. За 2006-2013 рр. до різних факультетів цього університету вступили десятки вихованців гуртка [3].

Директор Музею археології та етнографії Слобідської України Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна В. В. Скирда робив акцент на таких досягненнях учнів, які брали участь у розкопках. По-перше, робота дітей в археологічних експедиціях сприяє розвитку в них історичної свідомості та систематичного мислення, формування власного погляду та критичного ставлення до інформації підручника, художньої та науково-популярної літератури, розвитку інтересу й поваги до історії свого краю, прагнення зберегти культурну спадщину. Подібна робота дає можливість закріпити і поглибити знання, набуті на заняттях з історії. Одночасно вдається вирішити і ряд інших навчальних та виховних завдань. По-друге, робота в експедиції стимулює мотивацію навчання підлітків, активізує їх навчально-пошукову діяльність, за результатами якої можна написати роботи й послати на конкурс до Харківського територіального відділення Малої академії наук. По-третє, результатами роботи в експедиціях може скористатися вчитель безпосередньо на самих заняттях з історії України [9, с. 60]. Використання археологічних матеріалів створює широкі можливості для виховання та поглиблення інтересу до історії [9, с. 59].

Корисними для здобувачів освіти будуть демонстрації відеофраг- ментів про археологічні дослідження з телевізійних новин. Вони можуть бути присвячені археологічним розкопкам і знахідкам, як за кордоном, так і з рідного краю. Доречно також використовувати у роботі замітки, повідомлення, відеозаписи про осіб, яких називають “чорними археологами” або “чорними копачами”. Необхідно акцентувати, що діяльність таких осіб є злочинною.

Здобувачі освіти мають чітко розуміти, що об'єкти культурної спадщини українського народу охороняються законодавством. Зокрема, треба зауважити на статях 43 “Кримінальна відповідальність за незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини”, 44 “Відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини”, 47 “Відшкодування шкоди” Закону України “Про охорону культурної спадщини” [4]. Також доцільно звернути увагу на ознайомлення зі статтею 298 “Незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини” Кримінального кодексу України [5].

Необхідно пояснити здобувачам освіти - громадянам України, що усі археологічні знахідки вартісні своєю інформацією, а не вмістом дорогоцінних металів. А грабіжники чи злочинці, які 'їх збирають, цікавляться здебільшого лише золотом чи сріблом. І вони забирають предмети від контексту їх походження. Археологічні знахідки не можуть бути предметом особистого колекціонування. Усі пам'ятки, знайдені в землі, належать тільки державі та мають після 'їхнього дослідження передаватися у музеї, незважаючи на те, що величезна кількість експонатів вже є на ринку [10].

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Отже, позаурочна робота в закладах освіти сприяє не тільки задоволенню інтересів і запитів учнівської молоді, розвитку її творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкуванні, а й поглибленню професійної спрямованості, оволодінню сучасними технологіями, безпосередньо пов'язаними з майбутньою професійною діяльністю учнів. Гурткові заняття забезпечать не лише істотне підвищення теоретичної та практичної підготовки вихованців, а й створять сприятливі умови для досягнення ними високого рівня знань, умінь, навичок, а також для виховання, самостійності, креативності, старанності, громадянської відповідальності, що сприяє розвитку особистості в цілому, незалежно від майбутнього фаху чи професії. Гуртки з основ археології є вельми потрібними у розвитку педагогічної освіти особистості. Оприлюднення практичного досвіду організаторів та учасників таких гуртків є напрямом подальших розвідок у заданому контексті. Перспективними будуть дослідження, зміст яких розкриватиме методичні аспекти роботи археологічних гуртків у закладах освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Археологія в школі. um.co.ua Учбові Матеріали для студентів і школярів України. URL: http://um.co.Ua/5/5-3/5-30337.html

Волинець М. Археологічна польова школа діє у Ніжині. URL: http:// nezhatin.com.ua/2018/06/08/arheologichna-polova-shkola-diye-u-nizhyni/

Гурток “Юні археологи”. URL: http://oprisenischool.ucoz.ua/index/ gurtok_quot_juni_arkheologi_quot/0-20

Про охорону культурної спадщини : Закон України, прийнятий 8 червня 2000 року № 1805-ІІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805- 14#Text

Кримінальний кодекс України прийнятий 05.04.2001 № 2341-XIV URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

Крыганов А. В. Охрана и исследование памятников археологии в системе внешкольного обучения и воспитания учащихся. Проблемы археологии Сумщины : тезисы докладов областной нучно-практической конференции (апрель 1989 г.) / отв. редактор В. С. Терентьев. Сумы, 1989. С. 7-8.

Кузьма В. Ю., Кузьма В. М. Креативні компетентності керівника гуртка позашкільного закладу. Ужгород : Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2013. 92 с. URL: http://zakinppo.org.ua/centri/informacijnovidavnichoi- dijalnosti/ 1135-kreativni-kompetentnosti-kerivnika-gurtka-pozashkilnogo- zakladu

Нємцев І. В. Формування знань з археології в школі. Теорія та методика навчання суспільних дисциплін : науково-педагогічний журнал. Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2018. № 1(6). С. 188-191.

Скирда В. В., Мірошниченко М. С. Археологія в школі. Методичний вісник історичного факультету. Харків : Консум, 2002. № 1. C. 59-61.

URL: http://ekhnuir.univer.kharkov.Ua/bitstream/123456789/385/1/Skirda_

Miroshnichenko.pdf

Фесенко Л., Поліщук В. Гліб Івакін, голова Спілки археологів України. Приватні колекції формуються зі знахідок чорних археологів. URL: https:// www.ukrinform.ua/rubric-culture/2296194-glib-ivakin-golova-spilki-arheologiv- ukraini.html

Чінчой А. Використання археологічного матеріалу на уроках мате

матики. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія : Проблеми методики фізико-ма- тематичної і технологічної освіти. 2014. Вип. 6(2). С. 34-39. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/nz_pmfm_2014_6%282%29 8

Яковенко Г. Г. Методика навчання історії : навчально-методичний посібник. Харків : Видавництво ХНАДУ 2017. 324 с.

REFERENCES

Arheologia v shkoli um.co.ua Uchbovi materialy dlya studentiv i shkolyariv Ukrainy [Archaeology at school. um.co.ua - Educational Materials for students and schoolchildren of Ukraine]. URL: http://um.co.ua/5Z5-3/5-3G337.html [in Ukrainian]

Volynets M. (2G18). Arheolohichna polova shkola u Nizhyni [Archaeological field school operates in Nizhyn]. Retrieved from http://nezhatin.com.ua/2G18/G6/G8/ arheologichna-polova-shkola-diye-u-nizhyni/ [in Ukrainian]

Hurtok “Yuni arheolohy” [The group “Young archaeologists”]. URL: http://oprisenischool.ucoz.ua/index/gurtok_quot_juni_arkheologi_quot/G-2G [in Ukrainian]

Pro ohoronu kulturnoi spadshchyny : Zakon Ukrainy, pryiniatyi G8.G6.2GGG № 18G5-III [Law of Ukraine on the protection of cultural heritage from G8.G6.2GGG № 18G5-III]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/18G5-14#Text [in Ukrainian]

Kryminalnyi kodeks Ukrainy, pryiniatyi G5.G4.2GG1 № 2341-XIV [Criminal code of Ukraine from G5.G4.2GG1 № 2341-XIV]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2341-14#Text (accessed on: 13.1G.2G21) [in Ukrainian]

Kryganov A. V. (1989). Okhrana i isledovanie pamyatnikov arheolohii v sisteme vneshkolnoho obuchenia i vospitania uchashchikhsia [Protection and research of monuments of archaeology in the out-of-school teaching system and education of students]. Problemy archeologii Sumshiny : Tesy dokladov oblastnoyi nauchno- prakticheskoyi konferencii (Aprel 1989) / otvetstvennyi redaktor V. S. Terentev. Sumy. S. 7-8 [in Russian]

Kuzma V. Yu., Kuzma V. M. (2013). Kreatyvni kompetentnosti kerivnyka hurtka pozashkilnoho zakladu [Creative competences of leader of group of out-of-school establishment]. Uzhhorod : Informatsiyino-vydavnychyi tsenter of ZIPPO, 92. URL: http://zakinppo.org.ua/centri/informacijnovidavnichoi-dijalnosti/1135-kreativni- kompetentnosti-kerivnika-gurtka-pozashkilnogo-zakladu. [in Ukrainian]

Nyemtsev I. V (2018). Formuvannia znan z arheolohii v shkoli [Forming of knowledge on archaeology at school]. 'lheoriya ta metodyka navchannya suspilnyh dystsyplin : naukovo-pedahohichnyi zhurnal. Sumskyi pedahohichnyi universytet imeni A. S. Makarenko. Sumy : SumDPU imeni A. S. Makarenko, 2018. № 1(6), S. 188-191. [in Ukrainian]

Skyrda V. V., Miroshnichenko M. S. (2002). Arholohia vshkoli [Archaeology at school]. Metodychnyi visnyk istorychnoho fakultetu. Kharkiv : Konsum, 2002. № 1. S. 59-61. URL: http://ekhnuir.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/385/1/ Skirda_Miroshnichenko.pdf [in Ukrainian]

Fesenko L., Polishyuk V. Glib Ivankin, holova Spilky arheolohiv Ukrainy. Pryvatni kolektsii formuyutsia zi znahidok chornyh arheolohiv [Glib Ivankin, chairman of Union of archaeologists of Ukraine Private collections are formed from the finds of black archaeologists]. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric- culture/2296194-glib-ivakin-golova-spilki-arheologiv-ukraini.html [in Ukrainian]

Chinchoy A. (2014). Vykorystannia arheolohichnoho material na

urokah matematyky [Using of archaeological material on mathematics lessons]. Naukovi zapysky [Kirovohradskoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka]. Seriya: Problemy metodyky fisyko-matematychnoi i tehnolohichnoi osvity, 2014. № 6(2). S. 34-39. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ nz_pmfm_2014_6%282%29 8 [in Ukrainian]

Yakovenko H. H. (2017). Metodyka navchannia istorii : navchalno- metodychnyi posibnyk [Methodology of studies of history: educational and methodical manual]. Kharkiv : vydavnytstvo KHNADU. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru