Методика використання методів активного навчання у формуванні військово-спеціальної компетентності у майбутніх офіцерів-прикордонників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна

Методика використання методів активного навчання у формуванні військово-спеціальної компетентності у майбутніх офіцерів-прикордонників

Олександр Торічний

доктор педагогічних наук, професор

професор кафедри психології, педагогіки та

соціально-економічних дисциплін

Анотація

військово-спеціальний компетентність офіцер-прикордонник

У статті розкрито методику організації формування військово-спеціальної компетентності у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі неперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, які навчаються за спеціальностями “Безпека державного кордону” і “Право” за першим (бакалаврським) рівнем підготовки вищої освіти, а також характеристику результатів експериментального дослідження. Особливу увагу приділено проведенню формувального експерименту, який надав можливість реалізувати керований та цілеспрямований вплив на процес формування військово-спеціальної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників; перевірити ефективність педагогічної системи формування військово-спеціальної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі неперервної освіти; реалізувати розроблену методику формування військово-спеціальної компетентності курсантів НАДПСУ При формуванні військово-спеціальної компетентності робився вагомий акцент на розробку науково-методичного семінару для підготовки викладацького складу до використання методів активного навчання, інформаційно-комунікаційних технологій та застосування акмеологічного підходу під час формування у курсантів військово-спеціальної компетентності. Науково-методичний семінар надав змогу викладачам творчо усвідомити педагогічну теорію і сформувати необхідні вміння щодо використання теоретичних знань у своїй професійній діяльності. Формування теоретичної бази відбувалося через використання проблемних лекцій, практичні вміння формувалися у процесі навчальних ділових ігор, що містили дискусії та проблемні і рольові ситуації, а також під час проведення занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та методів активного навчання. Результативність формування показників військово-спеціальної компетентності детерміновано педагогічними впливами, які були застосовані під час упровадження педагогічної системи формування у майбутніх офіцерів-прикордонників військово-спеціальної компетентності.

Ключові слова: методика; формування; військово-спеціальна компетентність; майбутні офіцери-прикордонники; неперервна освіта.

Torichnyi O.

Methods of using the active learning techniques within the formation of military special competence of future border guard officers

Abstract

The article has revealed the organization methods of formation of military and special competence of future border guard officers in the process of continuing education at the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi who study on specialty “State border security and protection” and “Law” according to the first (bachelor) level of training of higher education. Also, the results of experimental study have been described in the article. The special attention has been drawn towards the form¬ative experiment that provided an opportunity to realize guided and intentional influence upon the formation of future border guard officers' military and special competence; to verify the effectiveness of pedagogical system of formation of future border guard officers' military and special competence in the process of continuing education; to implement the developed methods of active learning, information and communication technologies and acmeological approach within the formation of military and special competence of cadets of the Na¬tional Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi. Scientific and methodological seminar gave the possibility for instructors to interpret the pedagogical theory creatively and form necessary skills concerning the usage of theoretical knowledge during their professional activities. Theoretical basis was formed through the usage of problem lectures, but practical skills were built by means of business games including discussions, problem situations and role plays. Also, the lessons, where information and communication technologies, methods of active learning were used, increased the efficiency of competence formation process. The results of formation of military and special competence indices are determined by pedagogical impacts which were applied while implementing pedagogical system of formation of future border guard officers' military and special competence.

Key words: methods; formation; military and special competence; future border guard officers; continuing education.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних умовах проведення операції Об'єднаних сил (далі - ООС), знання, уміння та навички, які отримані курсантами під час навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (далі - НАДПСУ), не достатньо відповідають вимогам до офіцера-прикордонного підрозділу як всебічно розвиненої особистості, компетентного фахівця, психологічно підготовленого до несення служби в умовах бойових дій, здатного якісно застосовувати отримані знання при виконанні функціональних обов'язків на державному кордоні, а також приймати правильні рішення щодо збереження здоров'я особового складу.

Під час скрупульозного вивчення порядку організації освітнього процесу у НАДПСУ прийнято рішення здійснити необхідні зміни у системно-методичному підході до навчання курсантів у зв'язку з тими вимогами сьогодення в зоні ООС, які необхідно враховувати під час формування необхідних якостей майбутнього офіцера-прикордонника та які впливатимуть на процес розвитку у курсантів військово-спеціальної компетентності (далі - ВСК). Усі ці зміни потребують удосконалення методики фахової підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, яка повинна бути спрямована саме на формування належного рівня ВСК.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати аналізу наукових праць з окремих аспектів теорії та методики навчання майбутніх офіцерів розглядалися багатьма військовими науковцями. Військові педагоги роблять акцент на формуванні та розвитку професійно важливих здібностей офіцера як особистості (С. Білявець, О. Діденко, Д. Іщенко, В. Мірошніченко, О. Ставицький, О. Тогочинський) та підвищенні якості загальновійськової підготовки курсантів (І. Блощинський, О. Євсюков, А. Галімов, В. Райко). Щодо напрацювань науковців, у яких розглядається методика організації освітнього процесу у вищому військовому навчальному закладі (далі - ВВНЗ) і професійна підготовка курсантів, то цей аспект неодноразово привертав увагу дослідників (Г. Артюшина, М. Козяра, Б. Олексієнка, В. Ягупова та ін.). Щодо аналізу формування ВСК майбутніх офіцерів-прикордонників велике значення мають фундаментальні та прикладні дослідження В. Веретільника, Ю. Дем'янюка, М. Нещадима, А. Радванського, В. Ягупова.

Незважаючи на значну кількість наукових досліджень, методика формування ВСК майбутніх офіцерів-прикордонників потребує подальшого уточнення та вдосконалення із урахуванням особливостей проведення ООС.

З огляду на це метою статті є висвітлення деяких аспектів методики організації формування військово-спеціальної компетентності у майбутніх офіцерів-прикордонників та розкриття основних результатів експериментального дослідження.

Результати дослідження

За результатами констатувального етапу експерименту, який проводився на початку 2014 року, формування ВСК курсантів відбувалося не зовсім послідовно та планово і, як наслідок, підходи, які можна було вважати традиційними, не забезпечували належного рівня ВСК за всіма показниками діяльнісно-практичного й особистісно-функціонального критерію протягом навчання майбутніх офіцерів-прикордонників у НАДПСУ З метою усунення цих недоліків нами було організовано та проведено формувальний етап дослідження.

Формувальний етап експерименту надав можливість: втілити цілеспрямований педагогічний вплив на процес формування ВСК курсантів; здійснити перевірку ефективності розробленої педагогічної системи формування ВСК майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі неперервної освіти; упровадити опрацьовану методику формування ВСК курсантів НАДПСУ Під час експерименту було вирішено, що на базовому етапі (здобуття курсантами першого (бакалаврського) рівня) більш результативно: провести педагогічну підтримку і супровід курсантів, які навчаються на першому курсі; застосовувати різні методи активного навчання (далі - МАН); зосередити увагу на методиці впровадження саме практичної підготовки курсантів. На основному етапі (здобуття слухачами (магістерського) рівня) необхідно: удосконалити методику впровадження освітньої діяльності магістрантів; покращити організацію науково-дослідної діяльності та самостійної роботи магістрантів на факультеті керівних кадрів. З усього цього можна вивести загальну гіпотезу, яка передбачала залежність процесу формування ВСК майбутніх офіцерів-прикордонників від реалізації розробленої авторської педагогічної системи. Усе це дало можливість установити відповідну залежність успіху дослідження від показників, які були представлені в педагогічному експерименті.

Під час організації формувального експерименту було використано чітку логічну схему, що гарантувала доказ отриманих нами у процесі організації експериментального дослідження причинно-наслідкових залежностей між досліджуваними змінними та містила в собі проведення формувального експерименту не на одній, а на двох групах випробовуваних, одна з яких була експериментальною, а інша - контрольною. Зазначимо, що експериментальна група (далі - ЕГ) призначалася для встановлення достовірних статистичних залежностей між досліджуваними змінними, а контрольна група (далі - КГ) - для того, щоб порівнювати отримані результати з тими, які встановлені в ЕГ. При такому підході ми мали змогу відхиляти альтернативні причинно-наслідкові зв'язки і чітко виявляти конкретну статистичну залежність отриманих результатів. Інтерпретація застосування такого підходу на практиці полягала в адаптації методики проведення експерименту до особливостей процесу навчання курсантів в єдиному військовому вищому навчальному закладі Державної прикордонної служби України. До проведення експерименту з формування військово-спеціальної компетентності було задіяно курсантів ІІ та ІІІ тактичних факультетів - за спеціальностями: “Безпека державного кордону” (ЕГ - 79 курсантів) і “Право” (КГ - 81 курсант). Загальна кількість курсантів, які брали участь в експерименті, становила 160 осіб. Така вибірка надала нам можливість отримати об'єктивні результати статистичної залежності. Насамперед зазначимо, що формувальний експеримент тривав 4 роки (2014/15 навчальний рік; 2015/16 навчальний рік; 2016/17 навчальний рік; 2017/18 навчальний рік), тобто впродовж усього періоду навчання курсантів НАДПСУ, починаючи з першого по четвертий курси.

У процесі експериментальної роботи ми поставили перед собою такі завдання: забезпечити однакові початкові умови всім курсантам ЕГ та КГ; здійснювати навчання курсантів КГ з військово-спеціальних дисциплін на основі традиційних методик; формувати показники діяльнісно-практичного й особистісно-функціонального критеріїв військово-спеціальної компетентності курсантів ЕГ у спеціально організованих умовах на основі реалізації авторської педагогічної системи; упровадити акмеологічні основи та методи активного навчання на базовому етапі формування військово-спеціальної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників; проаналізувати результати навчальної діяльності курсантів ЕГ і КГ у процесі вивчення ними військово-спеціальних дисциплін; підбити підсумки дослідження та встановити статистичну достовірність отриманих результатів.

Визначення послідовності проведення дослідно-експериментальної роботи передбачає вибір адекватної процедури організації методики проведення дослідження. У цьому аспекті ефективною є методика поздовжніх і поперечних зрізів, яка передбачає проведення періодичних контрольних вимірів на різних вибірках за умови їх гомогенності в усіх важливих співвідношеннях стосовно обраних показників діяльнісно-практичного й особистісно-функціонального критеріїв військово-спеціальної компетентності. У процесі організації дослідження в нас була можливість залучення курсантів до експерименту в складі навчальних груп, а індивідуальні характеристики щодо діяльнісно-практичного та особистісно-функціонального критеріїв військово-спеціальної компетентності курсантів узагальнювалися за допомогою методу експертних інтегрованих оцінок.

Зупинимося на характеристиці основних етапів формувального експерименту. Отже, перший етап (підготовчий) тривав упродовж вересня - листопада 2014 року і передбачав визначення однорідності складу ЕГ та КГ; обґрунтування вибору членів експертної комісії. Цей етап передбачав створення необхідних умов для проведення процедури первинної діагностики й отримання достовірних даних і накопичення дослідницького матеріалу. Упродовж підготовчого етапу нами здійснювався збір та накопичення початкового дослідницького матеріалу, а також проведено вивчення однорідності ЕГ і КГ. Отже, під час організації підготовчого етапу також було проведено порівняння вихідних характеристик курсантів щодо: вікового діапазону; успішності курсантів-першокурсників за атестатами про середню освіту (до уваги бралася оцінка за вивчення навчальної дисципліни “Захист Вітчизни”); діагностики середнього бала атестата. За підсумками проведеної роботи ми зробили обґрунтовані висновки про те, що відмінності у курсантів ЕГ та КГ на початку формувального експерименту були мінімальними.

На другому (основному) етапі організації формувального експерименту здійснювалася практична діяльність автора і викладачів, які задіяні у впровадженні методичних засад, що були спрямовані на формування у курсантів ЕГ усіх показників діяльнісно-практичного й особистісно-функціонального критеріїв військово-спеціальної компетентності.

До розроблених і впроваджених методичних засад віднесено: психолого-педагогічний супровід та педагогічну підтримку професійного становлення курсантів-першокурсників на основі врахування особливостей формування військово-спеціальної компетентності курсантів першого року навчання (закономірностей, напрямків і принципів); розробку науково-методичного семінару для підготовки викладацького складу до використання методів активного навчання та застосування акмеологічних основ під час формування у курсантів військово-спеціальної компетентності; упровадження у освітній процес НАДПСУ імітаційних методів для вдосконалення показників діяльнісно-практичного критерію і неімітаційних методів для вдосконалення показників особистісно-функціонального критерію військово-спеціальної компетентності, а також удосконалення методики організації практичної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників за ступенем вищої освіти “бакалавр”.

У розгляді практичних аспектів методики організації психолого-педагогічного супроводу та підтримки курсантів ЕГ ми виходили з порад науковців-психологів [3] -- [5] стосовно того, що за психологічними ознаками набір функціональних станів у всіх курсантів є принципово однаковим, оскільки заданий генетично, проте є суттєві індивідуальні відмінності в їхній вираженості і динаміці, що обумовлено внутрішніми особливостями механізмів регуляції діяльності та індивідуально-психічними особливостями особистості. Розробляючи механізми супроводу і підтримки, ми виходили з того, що сучасне суспільство націлене на отримання висококваліфікованих фахівців, а тому висуває досить жорсткі вимоги до випускників вищих військових закладів.

Тому під час навчання необхідно розкрити курсантам не лише позитивні, але й негативні сторони їх майбутньої діяльності, як у період навчання, так і після отримання диплома. Виходячи з цього, кожен курсант зможе заздалегідь оцінити свої сили, обрати індивідуальний темп опанування майбутньої спеціальності. Це надасть можливість найбільш успішно справлятися з навчальними навантаженнями та зі своїми професійними обов'язками в майбутньому.

Науково-педагогічні працівники НАДПСУ, які були задіяні у формувальному експерименті, розробили методичний комплекс занять із першокурсниками, що допомагають їм подолати протиріччя між його наявними можливостями й якісно новими вимогами у навчальному процесі та сприяють інтеграції курсантів. Основний акцент було зроблено на адаптацію курсантів, яка передбачала суттєві зміни його діяльності, що супроводжується трансформаціями в соціальному оточенні. На основі психолого-педагогічного супроводу і педагогічної підтримки здатність курсантів до вдосконалення військово-спеціальної компетентності “напрацьовується” із перших днів навчання, коли вони, входячи в освітнє співтовариство, опановують нові види навчальної та наукової діяльності, вступають у новий тип міжособистісних відносин, звикають до інших умов організації свого побуту і дозвілля. Проведення заходів з психолого-педагогічного супроводу та педагогічної підтримки розпочалося у 2014/15 навчальному році для 79 курсантів першого курсу ЕГ. У процесі дослідження було використано багаторівневий особистісний опитувальник “Адаптивність” та опитувальник “Соціально-психологічної комфортності середовища”.

Аналіз результатів, отриманих на початку дослідження, свідчить, що лише в 8 курсантів (10,13 %) адаптаційний потенціал відповідає високому рівню; 32 курсанта (40,51 %) мають середній рівень особистісного адаптаційного потенціалу; 39 курсанти (49,36 %) характеризуються низьким рівнем розвитку адаптаційних здібностей. У межах проведення заходів педагогічного супроводу курсантів-першокурсників знайомили з основами майбутньої професійної діяльності, традиціями НАДПСУ; проводилися зустрічі з представниками різних служб академії. Адаптаційні характеристики курсантів-першокурсників за аналізований період у кількісному відношенні змінилися, спостерігалася динаміка у сторону 'їх покращення. Зазначаємо кількісне збільшення параметрів, які характеризують соціально-психологічну комфортність курсантів в освітньому середовищі академії.

У процесі проведення заходів з педагогічної підтримки і психолого-педагогічного супроводу курсантів першого року навчання ми відмітили розвиток суб'єктно-суб'єктних відносин, співпраці, співтворчості викладачів та курсантів, при якому домінував взаємовигідний обмін особистим і соціальним досвідом. Такі заходи призвели до кількісного збільшення соціально-психологічної комфортності курсантів у навчально-освітньому середовищі академії. Проведення заходів з формування професійно-важливих якостей майбутнього офіцера-прикордонника мало позитивний вплив на процес формування всіх критеріїв військово-спеціальної компетентності, що призвело до активної навчально-пізнавальної діяльності курсантів.

Під час формування військово-спеціальної компетентності ми робили вагомий акцент на розробку науково-методичного семінару для підготовки викладацького складу до використання методів активного навчання, інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ) та застосування акмеологічного підходу під час формування у курсантів військово-спеціальної компетентності. В експериментальному дослідженні було задіяно 16 викладачів кафедри тактики прикордонної служби і 4 викладачі кафедри прикордонного контролю. Серед 20 викладачів, які викладають навчальні дисципліни військово-професійного спрямування, лише 3 (15,0 %) мають науковий ступінь кандидата педагогічних наук, 4 (20,0 %) є кандидатами військових наук, решта - 13 (65,0 %) - не мають наукового ступеня. У процесі дослідження встановлено, що вищої педагогічної освіти жоден із викладачів не має. Цей факт і став основоположним для обґрунтування необхідності розробки науково-методичного семінару для підготовки викладацького складу до використання методів активного навчання, інформаційно-комунікаційних технологій та застосування акмеологічного підходу під час формування у курсантів військово-спеціальної компетентності.

У практичній частині організації науково-методичного семінару для викладачів основну увагу було зосереджено на конкретизації теоретичних положень щодо МАН, ІКТ та реалізації акмеологічного підходу і формуванні практичних умінь, які надають можливість працювати у напрямку вдосконалення військово-спеціальної компетентності у курсантів. Нами було проведено 5 лекцій та 5 навчальних ділових ігор. Науково-методичний семінар надав змогу викладачам творчо усвідомити педагогічну теорію і сформувати необхідні вміння щодо використання теоретичних знань у своїй професійній діяльності. Під час організації практичної підготовки викладачів, задіяних у експерименті, було використано арсенал методичних прийомів активізації резервних можливостей дорослої людини. Формування теоретичної бази відбувалося через використання проблемних лекцій, практичні вміння формувалися у процесі навчальних ділових ігор, що містили дискусії та проблемні і рольові ситуації. Як свідчать відгуки викладачів, які взяли участь у науково-методичному семінарі, рівень їхніх теоретичних знань та практичних умінь і навичок щодо використання МАН, ІКТ та застосування акмеологічних основ під час формування у курсантів військово-спеціальної компетентності суттєво збільшився.

Розглянемо практичні механізми впровадження у освітній процес НАД ПСУ імітаційних і неімітаційних МАН. Наприклад, вивчаючи навчальну дисципліну “Організація прикордонного контролю” (кафедра прикордонного контролю), курсанти мають змогу взяти участь у діловій грі. Зокрема, навчальна тема № 5: “Дії персоналу щодо ведення спеціальних заходів щодо пошуку правопорушників та локалізації кризових (нестандартних) і конфліктних ситуацій у пунктах пропуску через державний кордон” передбачає проведення заняття на тему “Дії персоналу щодо ведення спеціальних заходів з пошуку правопорушників, локалізації кризових ситуацій у пунктах пропуску через державний кордон та пропуску через державний кордон поза пунктами пропуску” із використанням ділової рольової гри.

Під час проведення заняття курсантам пропонувалося: вирішити професійні ситуаційні завдання щодо дій персоналу у веденні спеціальних заходів з пошуку правопорушників у пунктах пропуску для автомобільного і залізничного сполучення; вирішити ситуаційні завдання щодо дій персоналу при локалізації кризових ситуацій у пунктах пропуску для автомобільного та залізничного сполучення; знайти оптимальні рішення ситуацій щодо пропуску осіб, транспортних засобів і вантажів поза пунктами пропуску. Майбутні офіцери-прикордонники на занятті мали змогу практично відпрацювати конкретну професійну ситуацію “Намагання порушника втекти з транспортного засобу, який знаходиться в зоні прикордонного контролю”. Зазначимо, що курсанти ставилися у становище з обмеженням часу (10 хвилин). За цей час керівник рольової гри визначав дійових осіб (прикордонні наряди, групу розіграшу, експертів), ставив їм завдання щодо підготовки робочих місць, екіпіровки та вишикував персонал у визначеному місці в автомобільному пункті пропуску “Поділля”. Усі дії учасників рольової гри фіксувалися на відеокамеру, що у подальшому надало змогу прокоментувати помилки учасників гри.

Основний акцент було зроблено на таких МАН, як мозкові атаки, дискусії та круглі столи. Наприклад, нами розроблено типові ситуативні завдання спілкування з особами в пунктах пропуску через державний кордон України, а саме: Прикордонний наряд “Перевірка документів” (спілкування з особою, яка подає документи для перевірки; спілкування з особою, якій відмовлено у праві в'їзду/виїзду в/з Україну на підставі доручень правоохоронних органів; спілкування з особою, яка незадоволена довгою перевіркою документів; спілкування з особою, яка відмовляється виконувати вимоги прикордонного наряду; спілкування з особою, яка перетинає державний кордон, на звернення прикордонного наряду реагує в грубій формі; спілкування з вагітною жінкою, яка ображає прикордонний наряд і вимагає прискорити перевірку документів).

Активно застосовувалися ІКТ під час проведення занять з навчальної дисципліни “Організація прикордонного контролю”, а саме: мультимедійна інструкція з користування приладом та програмним забезпеченням для перевірки документів експертного класу “Відеоспектральний компаратор VSC-5000 з програмним забезпеченням FOSTER+FREEMAN”

Мультимедійна інструкція дозволяє в інтерактивному режимі отримати практичні навички у застосуванні інструментарію відеоспектрального компаратора під час здійснення поглибленої перевірки паспортних документів. Застосовується науково-педагогічними працівниками кафедри прикордонного контролю при вивченні тематики заходів контролю 2-ї лінії з перевірки документів.

Мультимедійний курс “Захисні елементи паспортних документів та основні способи їх фальсифікації” призначений для опанування знань та отримання практичних навичок з питань забезпечення захисту та технологій фальсифікацій паспортних документів. Програмний продукт включає 3 розділи: теорія, практика, тестування.

Використання теоретичного модуля дозволяє ознайомитися з текстовою інформацією, переглядати відеоматеріали та презентаційні матеріали з тематики захисту та фальсифікацій.

Використання практичного модуля дозволяє проводити тренування з ідентифікації особи, визначення вікових змін, розрахунку машинозчитуваної зони та експрес-перевірки документа.

Модуль тестування призначений для контролю знань та практичних навичок, що вивчаються у першому та другому модулі. Програма застосовується при вивченні тематики перевірки документів з курсантами та інспекторським складом підрозділів охорони державного кордону.

Програма “Фоторобот” призначена для складання фоторобота особи за словесним портретом, тренування ідентифікаційних навичок щодо приватних ідентифікаційних ознак. Використовується на практичних заняттях та тренуваннях для вдосконалення ідентифікаційних навичок.

Програма “Тренажер з фотопортретної ідентифікації” призначена для складання тренування у проведенні ідентифікації при здійсненні прикордонного контролю.

Працюючи на тренажері, необхідно з певної кількості осіб виявити ту, яка за приватними ідентифікаційними ознаками відповідає особі, щодо якої здійснюється перевірка документів.

Використовується на практичних заняттях та тренуваннях для вдосконалення ідентифікаційних навичок.

Програмне забезпечення опису захисних елементів паспортних документів “Паспорт-експрес” містить детальний опис захисних елементів паспортних документів різних держав світу. Перегляд захисних елементів можливо здійснювати в різних видах освітлення, яке застосовується для неінвазійного дослідження документів.

Система професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, що склалася в Державній прикордонній службі України, як стверджує С. Будник [1, с. 113], передбачає в основному формування в них командирських навичок та вмінь. Зазначимо, що здійснене нами вивчення системи професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників у НАДПСУ свідчить про її переважно професійно-технічну спрямованість, тоді як узагальнення відгуків про оперативну-службову діяльність випускників академії, атестацій і службових характеристик свідчить, що основні недоліки пов'язані, передусім, із процесом формування військово-спеціальної компетентності.

Зазначимо, що у процесі організації основного етапу формувального експерименту нами було заплановано проведення трьох вимірів стану сформованості військово-спеціальної компетентності курсантів ЕГ і КГ, а саме: перший зріз - на початку навчання у листопаді 2014 року; другий зріз - наприкінці другого року навчання у травні 2016 року; третій зріз - під час випускних іспитів у травні 2018 року. Задля встановлення початкового рівня військово-спеціальної компетентності курсантів-першокурсників було враховано результати комплексної письмової контрольної роботи, що мала на меті встановлення загального рівня показників (спеціальні знання, уміння, навички, практичний досвід з охорони кордону) діяльнісно-практичного критерію військово-спеціальної компетентності; проводилось педагогічне спостереження, соціологічне опитування, психологічне тестування на предмет діагностики рівня сформованості показників особистісно-функціонального критерію. Методика організації всіх трьох зрізів була ідентичною до діагностичної процедури на констатувальному експерименті. У табл. 1 подано узагальнені результати трьох зрізів, які висвітлюють динаміку сформованості діяльнісно-практичного й особистісно-функціонального критеріїв військово-спеціальної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі організації формувального етапу експериментального дослідження.

Зокрема курсанти, що задіяні в експериментальному дослідженні, змогли досягнути значно кращих результатів від курсантів, які були у КГ. А саме, 72,15 % майбутніх офіцерів-прикордонників за оцінкою експертної комісії перебували на достатньому рівні сформованості діяльнісно-практичного критерію та 10,13 % - на високому; тоді як у КГ достатній рівень військово-спеціальної компетентності за діяльнісно-практичним критерієм виявлено у 37,04 % курсантів, і лише 3,70 % курсантів мали високий рівень. Подібні результати ми отримали в ЕГ та КГ, оцінюючи показники особистісно-функціонального критерію.

Для порівняння результатів дослідження були використані параметричні методи, за допомогою яких порівнювалися параметри генеральних сукупностей: середніх значень показників сформованості військово-спеціальної компетентності (далі - ВСК) курсантів за діяльнісно-практичним і особистісно-функціональним критеріями та дисперсій.

Таблиця 1. Динаміка сформованості військово-спеціальної компетентності курсантів (формувальний етап дослідження)

Формулювання висновків на основі отриманих характеристик (табл. 1) ґрунтується на порівнянні отриманих експериментальних даних, з яких обчислюється емпіричний критерій, з теоретичними характеристиками, числові показники яких відображені у відповідних таблицях (наприклад, у А. Киверялга [2, с. 278]). Характеризуючи методи досліджень у професійній педагогіці, науковець визначає гіпотезу, що підлягає контролю, нульовою, а гіпотезу, яка порівнюється з нею, - альтернативною.

Для перевірки гіпотези нашого дослідження було застосоване порівняння дисперсій за допомогою F-критерію, який визначався за формулою А. Киверялга [2, с. 277]

де °'1 - більша дисперсія, а ^2 - менша дисперсія, які визначалися на основі цифрових даних першого і третього зрізів для визначення показників сформованості ВСК курсантів за діяльнісно-практичним і особистісно-функціональним критеріями.

Дисперсії обчислювалися за формулою

де f - кількість курсантів, які мають певний рівень сформованості ВСК за кожним критерієм;

(x. - х) - різниця між величинами середнього бала і величиною показника кожного з рівнів (мінімального - 2 бали, середнього - 3 бали, достатнього - 4 бали і високого - 5 балів);

N - кількість курсантів у тих категоріях груп (контрольних чи експериментальних), де обчислюється дисперсія.

Для перевірки достовірності отриманих результатів ми порівнювали показники емпіричного F-критерію

з показниками теоретичного F-критерію (Fkt), числові значення якого подано у стандартній таблиці [2, с. 278].

За умови, коли число ступенів свободи (кількість курсантів у досліджуваній категорії груп мінус 1) буде в межах від 24 до безкінечності та від 60 до 120 (як у нашому дослідженні: 81 - 1 = 80 і 79 - 1 = 78), то показник Fkrjt для КГ та ЕГ має перебувати в межах таких цифрових даних:

1,7 1,4 ;

1,6 1,3 .

Результати обчислення дисперсії та F-критерію на основі показників сформованості ВСК курсантів за діяльнісно-практичним критерієм відображені в табл. 2.

Таблиця 2. Результати обчислення дисперсії та F-критерію на основі показників сформованості військово-спеціальної компетентності курсантів за діяльнісно-практичним критерієм

Примітка. ЕК - етап контролю; ВК - вхідний контроль; ПК - підсумковий контроль; СБ - середній бал на певному етапі контролю; КК - кількість курсантів; В - високий рівень; Д - достатній рівень; С - середній рівень; М - мінімальний рівень.

Порівняльний аналіз емпіричного показника F-критерію КГ та ЕГ за діяльнісно-практичним критерієм з визначеними межами Fkrit показав, що F -КГ із значенням 2,35 виходить за вказані межі (від 1,7 до 1,3), а F -ЕГ з показником 1,69 підтверджує достовірність отриманих результатів.

Результати обчислення дисперсії та F-критерію на основі показників сформованості ВСК курсантів за діяльнісно-практичним критерієм ВСК відображені в табл. 3.

Таблиця 3. Результати обчислення дисперсії та F-критерію на основі показників сформованості військово-спеціальної компетентності курсантів за особистісно-функціональним критерієм

Порівняльний аналіз результатів обчислення дисперсії та F-критерію на основі показників сформованості ВСК курсантів за особистісно-функціональним критерієм у КГ та ЕГ з визначеними межами Fkrit показав, що Femp-КГ із значенням 1,76 виходить за допустимі межі стандартних табличних даних, а Femp-ЕГ з показником 1,5 підтверджує достовірність отриманих результатів.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, експериментальне дослідження повністю підтвердило доцільність упровадження в освітній процес НАДПСУ розробленої нами педагогічної системи формування військово-спеціальної компетентності.

Зазначимо, що динаміка формування в курсантів ЕГ військово-спеціальної компетентності, починаючи з другого зрізу, суттєво випереджує аналогічні показники у КГ. Загалом, проведені математичні обрахунки отриманих результатів надають можливість для констатації того факту, що результативність формування показників військово-спеціальної компетентності детерміновано педагогічними впливами, які були нами застосовані під час упровадження педагогічної системи формування у майбутніх офіцерів-прикордонників військово-спеціальної компетентності.

Отже, вивчення й аналіз динаміки формувального експерименту, узагальнення бесід із курсантами та офіцерами-магістрантами, обговорення відгуків викладачів, командирів навчальних курсів повністю підтвердило правильність нашої робочої гіпотези і дало підстави для констатування доцільності використання педагогічної системи в процесі формування військово-спеціальної компетентності у майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі неперервної освіти.

Порушена проблема не є остаточно висвітленою, її всебічне розкриття вимагає більш детального вивчення сутності та складових компонентів ВСК майбутніх офіцерів-прикордонників. Подальшої розробки, на наш погляд, потребують визначення нових перспективних форм і методів формування ВСК у курсантів.

Список використаних джерел

1. Будник С.М. Професійне становлення як найважливіший етап соціалізації майбутнього офіцера-прикордонника. Збірник наукових праць НАД-ПСУ Серія: Педагогічні та психологічні науки. Хмельницький: Видавництво НАДПСУ, 2009. № 53. С. 113-117.

2. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике. Таллинн: Валгус, 1980. 334 с.

3. Блінов О.А. Вплив стрес-факторів діяльності на військовослужбовців. Вісник НАОУ. Київ: Міленіум, 2006. Вип. 2. С. 118-124.

4. Ластовець І.В. Психологічні чинники, що перешкоджають гармонійному розвитку особистості курсанта ВНЗ МВС України. Вісник Національного університету оборони України. Київ: НУОУ, 2014. № 3(40). С. 248-254.

5. Миронець С.М. До проблеми психологічної адаптації фахівців зведених рятувальних загонів. Проблеми екстремальної та кризової психології. Зб. наук. праць. Харків: НУЦЗУ 2010. Вип. 8. С. 18-25.

References

1. Budnyk S.M. (2009). Profesiine stanovlennia yak naivazhlyvishyi etap sotsializatsii maibutniogo ofitsera-prykordonnyka [Professional formation as the most significant stage of socialization of future border guard officer]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Khmelnitskiy: NADPSU, no. 51, pp. 113-117. [in Ukrainian].

2. Kyverialg A.A. (1980). Metody issledovaniya v professionalnoi pedagogike [Methods of research in professional pedagogics]. Tallinn: Valgus. [in Russian].

3. Blinov O.A. (2006). Vplyv stres-faktoriv diialnosti na viiskovosluzhbovtsiv [Influence of stress-factors on military personnel]. Visnyk NAOU. Kyiv: Milenium, no. 2, pp. 118-124. [in Ukrainian].

4. Lastovets I.V. (2014). Psykholohichni chynnyky, shcho pereshkodzhayut harmoniynomu rozvytku osobystosti kursanta VNZ MVS Ukrayiny [Psychological factors that prevent the harmonious development of the personality of a cadet of a higher education institution of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrayiny. Kyiv: NUOU, no. 3(40), pp. 248254. [in Ukrainian].

5. Myronecz S.M. (2010). Do problemy psykhologichnoi adaptatsii fakhivtsiv zvedenykh ryatuvalnykh zagoniv [The problem of psychological adaptation of specialists of the combined rescue units]. Problemy ekstremalnoi ta kryzovoipsykhologii: zbirnyk nauk. prats. Kharkiv: NUCzZU, no. 8, pp. 18-25. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru