Активізація гуманних взаємин підлітків засобами музикотерапії

Размещено на http://allbest.ru

Рівненський державний гуманітарний університет,

Активізація гуманних взаємин підлітків засобами музикотерапії

Наталія Левчук здобувачка PhD,

м. Рівне, Україна

Анотація

У статті розглядається важливість створення гуманних взаємин серед молодших школярів засобами музикотерапії. Зокрема, досліджується її вплив на формування гуманних взаємин та корекцію психічного здоров'я та емоційного стану учнів.

У статті аналізується погляд учених-педагогів, психологів, музичних діячів та філософів впливу музики на розвиток гуманізму особистості, а також проблеми гуманних взаємин серед учнів молодшого шкільного віку.

Висвітлено чинники безпосереднього впливу музикотерапії на формування гуманних взаємин у дітей саме в молодшому шкільному віці та проведено аналіз досліджень, які підтверджують вагомий внесок музичного мистецтва у розвиток гуманізму особистості.

Зазначено, що гуманне виховання можна описати як цілеспрямований процес, що має на меті залучити дітей у систему моральних цінностей людства та конкретного суспільства.

З'ясовано, що сучасна музикотерапія заснована на відборі необхідних мелодій та звуків, які мають позитивний вплив на людський організм, яка у наш час є важливим елементом психолого-педагогічних і психотерапевтичних методик, що сприяють збереженню психічного здоров'я та попередженню емоційних розладів.

У результаті вивчення музики діти молодшого шкільного віку повинні: мати уявлення про мову музики, прийоми її розвитку, основні музичні жанри, форми, засоби виконання; розрізняти народну і професійну музику, розуміти її взаємозв'язок з іншими видами мистецтва, музичні традиції рідного краю; знати виражальні засоби музики, усвідомлювати її значення в житті людей, культурному середовищі; уміти інтерпретувати зміст музичних творів (засобами слова, малюнка, пластики); висловлювати естетичне ставлення до них; втілювати свої почуття та думки у практичній музичній діяльності; застосовувати найпростіші поняття і терміни у процесі аналізу-інтерпретації та оцінювання музики, а також вокально-хорові навички відповідно до правил співу і досвід творчого музичного самовираження.

Ключові слова: гуманність; взаємини; молодші школярі; музикотерапія; музика.

Вступ

Постановка проблеми. Актуальність визначеної проблеми полягає в тому, що суспільство потребує нагального вдосконалення роботи шкіл з виховання гуманістичних цінностей учнів початкових класів. Проблема гуманістичного виховання стає загальнолюдською та включає пріоритетні цінності, такі як свобода, любов, демократія та гуманність. Зміст гуманного виховання в сучасних загальноосвітніх закладах зазнає істотних змін у зв'язку зі складною соціальною ситуацією в країні і необхідністю відродження загальнолюдських цінностей. У сучасних умовах розвитку суспільства характерною рисою є нестабільність правових, моральних та ціннісних орієнтацій, яка призводить до загострення соціальних, міжетнічних та міжособи- стісних відносин. Також соціальні обставини погіршуються тим, що традиційні загальнолюдські та етнічні цінності, зокрема гуманістичні ідеали, відступають на другий план, а на перше місце виходить прагматична ідеологія, яка посилюється екстремізмом, націоналізмом та етнічною нетерпимістю.

Гуманне виховання можна описати як цілеспрямований процес, що має на меті залучити дітей у систему моральних цінностей людства та конкретного суспільства. З часом дитина оволодіває нормами, правилами поведінки та взаємовідносин у суспільстві, формує свої способи та форми взаємодії, а також ставлення до людей, природи та самої себе. Результатом морального виховання є формування моральних цінностей та етичних уявлень у дітей. У молодшому шкільному віці діти мають підвищену сприйнятливість до соціальних впливів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальні положення гуманної педагогіки; провідні ідеї й теорії розуміння сутності, змісту музичної навченості для визначення критеріальної бази дослідження; психологічні дослідження про можливості коригувального впливу музики на емоційну й психологічну сфери людини (В. Драганчук, Д. Кемпбел, С. Нечай, Г. Побережна, Н. Савельєва-Кулик, М. Чепіга та ін.); наукові праці про використання музикотерапії в освітньому процесі (О. Деркач, В. Ликова, О. Федій, Н. Яновська та ін.), вплив музично-оздоровчої роботи з дітьми молодшого шкільного віку на процес формування гармонійної особистості (Г. Бондаренко, Т. Львова, Г. Мороз, С. Науменко, Н. Романова та ін.).

Мета статті - визначити ефективність використання музики як засобу виховання та розвитку пізнавальних та емоційних можливостей дітей у молодшому віці.

Для досягнення мети застосовані різні методи дослідження, включаючи анкетування, спостереження та аналіз даних.

Теоретичні основи дослідження

У своїх творах Арістотель стверджував про необхідність музичних композицій для досягнення трьох цілей - виховання, очищення та інтелектуального розвитку. У сучасному світі багато експертів погоджуються з тим, що приємна музика може зняти стрес, поліпшити психічний та фізичний стан людини.

Дослідження також указують на те, що музика може збільшувати артеріальний тиск, але приглушена музика зменшує напругу і заспокоює. Вона безпосередньо впливає на розвиток психіки, фізіології, емоційний стан, волю, пам'ять, сприйняття, навчання, інтелект та мовлення. Мелодія може збуджувати або заспокоювати, викликаючи позитивні та негативні емоції та думки. музикотерапія школяр моральний психічний

Музика активізує розумові здібності, працездатність та зосередженість, допомагає молоді опанувати навколишню дійсність, красу навколишнього світу, довершеність поезії, живопису, театру, історії свого народу, фольклору, формує ціннісне ставлення до світу. Тому, залучення молоді до музики змалку допомагає розвивати ініціативу, самостійність та самовираження [1].

Сучасні педагогічні концепції та програми орієнтовані на гуманізацію освіти та творчий розвиток здібностей кожної дитини. Важливим елементом такого підходу є повага до особистості дитини та орієнтація на її духовно-моральне виховання. Особливу увагу приділяють вихованню гуманності у дітей молодшого шкільного віку, який є надзвичайно значущим періодом у людському житті.

Виховання гуманності у дітей молодшого шкільного віку пов'язане з їхньою здатністю довільно керувати власною поведінкою, підпорядковувати її свідомому контролю та долати імпульсивність. Однак процес виховання дітей молодшого шкільного віку має бути узгоджений з їхніми віковими особливостями, зокрема з їхньою соціальною ситуацією психічного розвитку.

Діти молодшого шкільного віку, які тільки починають навчання у школі, є групою малознайомих між собою людей, які ще не освоїли правил колективних взаємин. У їхній поведінці домінує орієнтація на найближче оточення та невисокий рівень розвитку широких соціальних мотивів. Молодші школярі також мають обмежений життєвий досвід та підвищену чутливість, яскраво виражену емоційність, нестійкість уваги та невміння керувати своєю поведінкою. Упродовж молодшого шкільного та підліткового віку вони мають подолати ці риси за рахунок розвитку своїх вольових якостей.

У молодших школярів відбувається інтенсивний процес формування моральних якостей та розвитку особистості. Цей період є найсприятливішим для виховання гуманності, чуйності та дбайливості. За дослідженням Н. І. Мушенок, діти від 6 до 10 років мають риси, які підвищують їх сприйнятливість до гуманних впливів дорослої особистості, такі як швидкість установлення контакту з однолітками, позитивні емоційно-моральні переживання, спрямовані на гуманні вчинки, наслідування авторитетних осіб та бажання дотримуватися гуманних норм.

Таким чином, процес формування гуманності та гуманних взаємовідносин у молодших школярів включає формування гуманістичних почуттів, розвиток потреб у суспільно-цінній діяльності та відповідних мотивів, формування гуманістичних уявлень та початкових понять, а також оволодіння досвідом гуманних відносин з оточенням.

У молодшому шкільному віці формується моральне ставлення особистості та засвоюються етичні правила. Моральні почуття відіграють важливу роль у моральному виборі та саморегуляції поведінки людини, відображають її рівень зрілості та моральну культуру. У цей період формується характер та ставлення до себе та інших, що визначає основні риси особистості на майбутнє. Результати досліджень учених, таких як Н. І. Гуслякова та Н. І. Мушенко, показують, що у першокласників ще недостатньо розвинені гуманістичні уявлення та поняття.

Оскільки дитячий мозок та психіка пластичні, вплив на них музикою може принести значну користь.

Розвиток особистості являє собою процес, який характеризує як кількісні, так і якісні зміни в її властивостях, зокрема світогляд, самосвідомість, характер, здібності, досвід і культуру. Цей процес є результатом соціалізації та виховання особистості, яка залежить від природних анатомо-фізіологічних передумов дитини, таких як тип нервової системи і здібності.

У процесі соціалізації дитина вступає в контакт з навколишнім світом і оволодіває досягненнями людства. Цей процес здійснюється в діяльності, в якій дитина взаємодіє з дорослими та використовує мотиви і потреби, які є притаманними саме їй. Виховання є провідним фактором розвитку особистості, який сприяє її саморозвитку [2].

Застосування музики в педагогічній практиці має історію, знану з давнини, коли її використовували для різноманітних цілей, зокрема для лікування, що мало значний вплив на організм людини. Лікарі, жерці, філософи та музиканти в різних країнах та епохах використовували музику для покращення самопочуття та загального оздоровлення. У греко-латинському походженні термін “музикотерапія” означає “зцілення музикою”. Від найдавніших часів відомі цілющі властивості музики, які відображені у стародавніх міфах, філософсько-естетичних поглядах і трактатах. Музика слугувала частиною “магічних”, релігійних та оздоровлювальних ритуалів, метою яких було відганяння злих духів, хвороб та смерті, а також керування стихіями природи. На думку стародавніх мудреців, музика та її перший звук народилися одночасно з творінням світу. 1889 року Фліндерс Пітрі, археолог з Англії, виявив єгипетські папіруси, що датуються 1500 роком до нашої ери, в яких згадується про вплив музики на організм людини. З тих часів музикотерапія проходила шлях розвитку в різних культурах і мала різні форми і напрями, що сприяли її розширенню та вдосконаленню.

Сучасні дослідження підтверджують вплив музикотерапії на функціональну активність людини, на її психіку та настрій, а також на її духовний світ [3].

Сучасна музикотерапія заснована на відборі необхідних мелодій та звуків, які мають позитивний вплив на людський організм. У наш час музична терапія є важливим елементом психолого-педагогічних і психотерапевтичних методик, які сприяють збереженню психічного здоров'я та попередженню емоційних розладів.

Головною метою музичної терапії є подолання комунікаційних перешкод, розвиток кращого саморозуміння та співрозуміння з іншими, зняття психічного напруження, надання можливості для самовираження, виховання навичок адекватної групової поведінки та соціалізації особистості в суспільстві [4].

Музика є одним з найбільш впливових видів мистецтва на психічний стан людини, що відбивається на її здоров'ї, емоційному стані, когнітивній функціональності та працездатності. Музична експозиція може стимулювати різноманітні психологічні реакції, такі як релаксація, радість, творчість та інші, або ж, навпаки, викликати стрес, тривогу та депресію, залежно від музичної експресії. Крім того, музика має значний вплив на формування духовного світу людини, допомагаючи зосередитися на глибинних цінностях життя, розширити світогляд та розвинути морально-етичні якості [3, с. 101].

Це сприяє підвищенню працездатності, покращенню настрою та загальному оздоровленню. Музика має велику виховну потужність і використовується вона протягом історії людства. Знаменитий педагог В. О. Сухомлинський писав, що мистецтво - це особливий простір, який відображає красу людського духу. Так само, як фізична гімнастика вправляє тіло, мистецтво вправляє душу. Музика може застосовуватися як засіб гармонізації стану дитини, зняття напруги та втоми, корекції відхилень у розвитку особистості та підвищення емоційного тонусу. Крім того, музика може допомогти зняти розумову втому, підбадьорити, розкріпачити та сконцентрувати увагу. Музика задовольняє естетичні потреби людини та може надавати почуття спокою та допомагати у справлянні з болем. Також музика може піднімати нас над повсякденністю та задовольняти потребу у позитивних емоціях. Найпривабливішою є музика, яка найбільше відповідає запитам слухача і приносить йому комплекс позитивних емоцій, що сприяє стійкій повторюваності її слухання.

Класична музика сприяє формуванню в учнів глибокого та цілісного уявлення про навколишній світ та гармонійно розвиває їхню емоційну сферу. Музикотерапія впливає на психоемоційну та духовну сферу людини, а також безпосередньо на поверхню тіла та внутрішні органи шляхом одночасного впливу акустичних хвиль, організованих у музичну структуру. У загальноосвітній школі музикотерапія є найбільш прийнятним засобом для нормалізації емоційного стану учнів, вихід з негативних переживань та наповнення їх позитивними емоціями.

Цей вид терапії є засобом корекції порушень в емоційній сфері, поведінці та спілкуванні та базується на підборі потрібних мелодій і звуків, які можуть позитивно впливати на людський організм. Універсальність музики, легкість доступу до неї та багатогранний позитивний вплив на людину зумовлює її широке використання в реабілітації та лікуванні. Музикотерапія впливає на людину підсвідомо та невербально, залучаючи практично всю її особистість. Залежно від психофізичних особливостей, можливостей, обмежень, потреб розвитку та очікувань дітей та молоді музичне мистецтво може бути одним із найефективніших засобів стимулювання, корекції та вдосконалення їхнього розвитку.

Музикотерапія є однією з найдавніших форм впливу на психіку людини, використання її впливу в лікувальних і освітніх цілях є добре відомою. Музика може використовуватися як форма спілкування, відображення психічних станів та різноманітних ситуацій. Особлива увага приділяється впливу класичної музики, зокрема творів великих геніїв-класиків, на живі організми.

За дослідженнями американського вченого Роберта Шофлера, музикотерапія може бути використана як ефективний метод лікування та реабілітації. Він виявив, що вплив музики на організм людини залежить від ритму, темпу, гучності та інших музичних параметрів. У своїх дослідженнях він використовував різні жанри музики, від класичної до популярної, і довів, що кожен жанр має свій власний ефект на організм людини. Він також досліджував вплив музики на дітей, дорослих та літніх людей та дійшов висновку, що музикотерапія може бути корисна для людей будь-якого віку та стану здоров'я. Р. Шофлер провів комплексне дослідження впливу музики на організм людини, яке охоплювало як психологічні, так і фізіологічні аспекти. У своїх дослідженнях учений приділяв особливу увагу вивченню ефекту музики на кровообіг, дихання, тонус м'язів, а також на психічний стан людини. Дослідження Р. Шофлера засвідчують, що слухання творів Моцарта, Шуберта та Бетховена може мати лікувальний вплив, сприяючи прискоренню одужання. Його дослідження є одним із найбільш значущих досліджень у галузі музикотерапії [5].

Учені з Самарканда дійшли висновку, що звуки флейти-пікколо та кларнета покращують кровообіг, а повільна та тиха мелодія струнних інструментів знижує кров'яний тиск. Твори класичної музики можуть мати різні психологічні ефекти : подолання сором'язливості та невпевненості в собі, тримання під контролем негативних емоцій формування оптимістичного світогляду тощо.

У дослідженні про вплив музики на дітей у молодшому шкільному віці виявлено, що музичне оформлення ігор може створювати седативний або активізувальний ефект на дітей залежно від їх темпераменту. Наприклад, спокійні мелодії зі словами можуть допомогти неспокійним дітям зосередитися, тоді як пасивні діти можуть скористатися більш швидкими темпами музики. Для дітей з психомоторною гіперактивністю корисно слухати спокійну музику, зокрема класичні твори, які мають розслаблювальний ефект, наприклад, “Місячна соната” Л. Бетховена. Загалом музика може бути корисною для дітей з різними порушеннями розвитку особистості, і вибір музики для них має бути уважним і зваженим. У наш час, збільшується кількість дітей з порушеннями розвитку особистості, які демонструють складну поведінку, і у таких випадках важливо враховувати вплив музики на їх розвиток [6]. Згідно з висновками європейських науковців, музика має вибірковий вплив, який залежить від її характеру та інструментів, на яких вона виконується [7].

Музика виконує різноманітні функції, такі як самовираження, формування поведінки, полегшення розрядки негативних емоцій, стимулювання фантазії, синхронізація та впорядкування психофізичних функцій. Діти можуть використовувати музику для вираження своїх відчуттів за допомогою різних способів, таких як слова, жести, малюнки та танці. Ефект музикотерапії можна підсилити за допомогою ароматерапії, дихальних та рухових вправ, живопису, поезії, танцю та кольоротерапії. Вибираючи музику, потрібно брати до уваги душевні потреби дитини, такі як потреба в заспокоєнні, мобілізації до дії та вивільнення прихованих думок і почуттів. Музикотерапія може бути ефективним соціально-реабілітаційним і профілактичним засобом впливу на дитину.

У молодшому шкільному віці музичне виховання відіграє важливу роль і може мати різноманітні форми музичної діяльності, які прагнуть розвинути музичні здібності людини, навчити її відчувати музику емоційно, розуміти її зміст та глибоко переживати. Це можуть бути заняття музикою, вокальний або інструментальний ансамбль, композиційна діяльність, сприяння участі у концертах та виставках, інтерпретація музики через різноманітні художні форми, такі як живопис, література, танець тощо. Метою цих форм музичної діяльності є виховання людей з розвиненими музичними здібностями, які можуть розуміти, відчувати та переживати музику на глибокому рівні.

На уроках музики можна рекомендувати прослуховування музики протягом 5-15 хвилин і поєднувати це з арт-терапією, ритмічними рухами, іграми та вправами [8]. Взаємодія мистецтв з музикою сприяє розвитку навичок слухання та розуміння музичної мови, що важливо для самовираження. Згідно з дослідженнями в галузі музичного виховання, музика є безпечним терапевтичним засобом, що може стимулювати всебічний розвиток дитини. Музика сприяє розвитку навичок міжособистісного спілкування та комунікативних здібностей. Вона є універсальною мовою, яка здатна об'єднувати людей різних культур, національностей, вікових категорій та професій. Шляхом стимулювання відкритості до спілкування музика допомагає покращити міжособистісну комунікацію та подолати різні бар'єри у спілкуванні.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, музика є ефективним терапевтичним засобом, який може використовуватися не лише під час занять музичної терапії, але й як метод усебічної та багатоаспектної стимуляції розвитку. Це свідчить про те, що музика розвиває комунікативні здібності та навички міжособистісного спілкування, об'єднує людей різних національностей, культур, віку, професій, сприяє розкріпаченню та активізує міжособистісну комунікацію, долаючи різноманітні комунікаційні бар'єри.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці методики впливу музикотерапії на формування гуманних взаємин молодших школярів.

Список використаних джерел

1. Лутаєнко В. С. Естетика мислення. Київ : Мистецтво. 1974. 243 с.

2. Черкасов В. Ф. Теорія і методика музичної освіти : навчально-методичний посібник. Тернопіль : Навчальна книга. Богдан, 2011. 640 с.

3. Малашевська І. А. Феномен музикотерапії та досвід її застосування у сфері музичної педагогіки. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Теорія і методика мистецької освіти. 2020. Серія 14, випуск 18(23). С. 22-28.

4. Сливка Л. В. Музикотерапія в освітньому процесі: історичне і теоретичне підґрунтя. URL: https://dspace.uzhnu.edu.Ua/jspui/bitstream/lib/10504/1/M

5. Schlaug G., Norton A., Overy K., Winner E. (2005). Effect sofmusic training on the child's brain and cognitive. Ann N Y AcadSci, no. 1060, pp. 219-230. Retrieved from: 10.1196/annals.1360.015

6. Ткаченко Т. В. Музикотерапія і її внесок в оздоровчу, виховну і моральну функцію молоді. Молодь і ранок : щомісячний науково-педагогічний журнал. № 4(87). С. 9-12.

7. Galinska E. Podsta wowekierunkiteoretyczne muzykoterapii. Zeszyty Naukowe Akademii Muzycznejim. K. : Lipinskiegowe Wrodawiu, 1990. No. 52. Pp. 32-44.

8. Малашевська І. А. Теорія і практика навчання музики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з використанням музикотерапії : дис. ... д-ра пед. наук / Київський національний педагогічний ун-т ім. М. Драгома- нова. Київ. 2017. 455 с.

Abstract

Activation of humane relationships of adolescents by means of music therapy

Levchuk N.

The article examines the importance of creating humane relationships among younger schoolchildren by means of music therapy. In particular, its influence on the formation of humane relationships and correction of the mental health and emotional state of students is investigated.

The article analyzes the view of scientists-pedagogues, psychologists, musicians and philosophers on the influence of music on the development of humanism of the individual, as well as the problems of humane relationships among students of primary school age.

The factors of the direct influence of music therapy on the formation of humane relationships in children at the primary school age are highlighted, and an analysis of studies that confirm the significant contribution of musical art to the development of humanism of the individual is carried out. It is noted that humane education can be described as a purposeful process aimed at involving children in the system of moral values of humanity and a particular society.

It was found that modern music therapy is based on the selection of necessary melodies and sounds that have a positive effect on the human body, which nowadays is an important element of psychological-pedagogical and psychotherapeutic methods that contribute to the preservation of mental health and the prevention of emotional disorders.

As a result of studying music, children of primary school age should: have an idea of the language of music, methods of its development, main musical genres, forms, means of performance; distinguish between folk and professional music, understand its relationship with other forms of art, musical traditions of the native land; to know expressive means of music, to be aware of its importance in people's lives, cultural environment; to be able to interpret the content of musical works (using the means of words, drawings, plastic); to express an aesthetic attitude towards them; embody their feelings and thoughts in practical musical activities; apply the simplest concepts and terms in the process of analysis-interpretation and evaluation of music, as well as vocal and choral skills in accordance with the rules of singing and experience of creative musical self-expression.

Keywords: humanity; relationships; younger schoolchildren; music therapy; music.

References

1. Lutayenko V. S. (1974). Estetyka myslennya [Aesthetics of thinking]. Kyiv : Mystecztvo. [in Ukrainian]

2. Cherkasov V F. (2011). Teoriya i metodyka muzychnoyi osvity [Theory and methodology of music education]. Bogdan. [in Ukrainian]

3. Malashevska I. A. (2020). Fenomen muzykoterapiyi ta dosvid yiyi zastosu- vannya u sferi muzychnoyi pedagogiky [The phenomenon of music therapy and the experience of its application in the field of music pedagogy]. Naukovyj chasopys Na- cionalnogo pedagogichnogo universytetu imeni M. P. Dragomanova. Teoriya i metodyka mysteczkoyi osvity, vol. 18(23), is. 2, pp. 22-28. [in Ukrainian]

4. Slyvka L. V (2015). Muzykoterapiya v osvitnomu procesi: istorychne i teoretychne pidgruntya [Music therapy in the educational process: historical and theoretical background]. Retr. from: https://dspace.uzhnu.edu.ua/ jspui/bitstream/ lib/10504/1/M (accessed 07 July 2023). [in Ukrainian]

5. Schlaug G., Norton A., Overy K. & Winner E. (2005). Effect sofmusic training on the child's brain and cognitive development. Ann N Y AcadSci, no. 1060, pp. 219-230. Retrieved from: 10.1196/annals.1360.015 [in English]

6. Tkachenko T. V. (2012). Muzykoterap. iyiyi vnesok v ozdorovchu, vyxovnu i moralnu funkciyu molodi [Music therapy and its contribution to health, educational and moral function of youth]. Molod i ranok, no. 4(87), pp. 9-12. [in Ukr.]

7. Galinska E. (1990). Podsta wowekierunki teor. muzykoterapii. Zeszyty Nauk. Akad. Muzycznejim. K. : Lipinskiegowe Wrodawiu, no. 52, pp. 32-44. [in English]

8. Malashevska I. A. (2017). Teoriya i praktyka navchannya muzyky ditej dosh- kilnogo ta molodshogo shkilnogo viku z vykorystannyam muzykoterapiyi [Theory and practice of teaching music to children of preschool and primary school age using music therapy]. PhD thesis. Kyiv : Kyyivskyj nacionalnyj pedagogichnyj un-t im. M. Dragomanova. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru