Дистанційні платформи для навчання і саморозвитку здобувачів вищої освіти на заняттях з "Української мови за професійним спрямуванням" під час воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Дистанційні платформи для навчання і саморозвитку здобувачів вищої освіти на заняттях з “Української мови за професійним спрямуванням” під час воєнного стану

Наталія Голярдик кандидатка психологічних наук, доцентка, доцентка кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін, Олена Гевко старша викладачка кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін,

Наталія Макогончук кандидатка педагогічних наук, доцентка, старша викладачка кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін

м. Хмельницький, Україна

Анотація

Російсько-українська війна має трагічний і катастрофічний вплив на нормальне функціонування усіх сфер діяльності. Система освіти у цей період зазнала серйозних змін через бойові дії, обстріли, евакуацію тощо. За цих умов основною проблемою стало невідкладне впровадження ефективних рішень для проведення процесів дистанційного викладання, навчання та саморозвитку з огляду на індивідуальні потреби студентів. Слід відмітити, що система освіти відреагувала миттєво, завдяки досвіду пандемії COVID-19. Проведення онлайн-викладацької діяльності не було новим рішенням, ця система добре налагоджена та відпрацьована. Утім, реалії війни (руйнування засобів зв'язку, погане підключення через роботу з укриттів, підключення студентів із-за кордону) поставили умову пошуку нових рішень, а саме: пошуку нових, більш потужних дистанційних платформ. У цьому контексті платформи e-Learning стали рятівними та ефективними для надання освітнього вмісту великій кількості студентів та у проведенні індивідуальних освітніх заходів. Напад Росії поклав акцент на розробці та вдосконаленні засобів синхронної навчальної діяльності. У роботі проаналізовано три платформи електронного навчання, та обрано дві для використання здобувачами вищої освіти на заняттях з предмета “Українська мова за професійним спрямуванням” під час воєнного стану. Запропоновано низку заходів для отримання вищої освіти в контексті надзвичайних ситуацій і воєнного стану. Виявлено основні критерії для вибору дистанційної платформи та проблемні моменти, які їх визначають (умови та можливості технічного доступу до навчання, часові рамки, технічні можливості, потреба в індивідуальній взаємодії викладачів та студентів). Робимо висновок про доцільність одночасного використання дистанційних платформ Google meet та Microsoft Teams, оскільки таке поєднання дає змогу ефективно долучати до навчального процесу всіх студентів (синхронно та асинхронно) та зважати на їх індивідуальні потреби, пов'язані з воєнною агресією з боку Росії на території України.

Ключові слова: e-Learning; порівняльний аналіз; воєнні дії; індивідуальні потреби; навчальна програма.

Abstract

Holyardyk N., Hevko O., Makohonchuk N. Distance Learning And Self-Development Platforms For Higher Education Students In Ukrainian Language For Professional Purposes Classes During The State Of War

The Russian-Ukrainian war has had a tragic and catastrophic impact on the normal functioning of all spheres of activity. The educational system during this period has undergone serious changes due to fighting, shelling, evacuations, etc. Under these conditions, the main problem was the immediate introduction of effective solutions for the processes of distance teaching, learning and self-development, taking into account the individual needs of students. It should be noted that the education system responded instantly thanks to the experience of the COVID-19 pandemic. Conducting online teaching activities was not a new solution, this system is well tuned and perfected. However, the realities of war (destruction of communications, poor connectivity due to shelter work, connecting students from abroad) conditioned the search for new solutions, namely the search for new, more powerful distance platforms. In this context, e-Learning platforms have become lifesaving and effective for providing educational content to large numbers of students and conducting individual educational activities. The onslaught from Russia has put an emphasis on the development and improvement of synchronous learning activity tools. This paper analyzes three e-learning platforms and selects two for use by higher education applicants in Ukrainian language classes during martial law. A number of measures for higher education in the context of emergencies and martial law are proposed. The main criteria for selecting a distance platform and defining their problem points (conditions and possibilities of technical access to training, time limits, technical capabilities, the need for individual interaction of teachers and students) are identified. We conclude about the advisability of simultaneous use of distance learning platforms Google meet and Microsoft Teams, because this combination allows to effectively involve all students in the learning process (synchronously and asynchronously) and take into account their individual needs related to the military aggression from Russia on the territory of Ukraine.

Key words: e-learning; comparative analysis; military actions; individual needs; training program.

Вступ

Унаслідок воєнних дій платформи електронного навчання інтенсивно використовуються практично в усіх закладах освіти. В умовах сьогоденних реалій необхідність застосування технологій і дистанційних платформ підштовхнула вищі навчальні заклади до переосмислення існуючих епістемологічних гіпотез вищої освіти та сучасного навчання. Постає наукова проблема вибору ефективної дистанційної платформи для навчання і саморозвитку студентів під час воєнного стану, з акцентом на низці потреб. Незважаючи на жахливі події, війна надала несподівані можливості для сприяння адаптації деяких з існуючих платформ електронного навчання у сфері вищої освіти. У цьому ракурсі [1, с. 17] вважаємо, що тригером до такого розвитку все ж стала світова пандемія, яка створила можливість “за одну ніч” масово впровадити платформи електронного навчання. Більшість університетів швидко перейшли на Moodle, Google meet, Microsoft Teams, Cisco Webex або Zoom. Проте дослідження показують, що разом із впровадженням рішень дистанційного навчання вищі навчальні заклади зіткнулися з низкою проблем (фізичне та психічне здоров'я студентів і викладачів, надзвичайно стресові ситуації, індивідуальні перешкоди сприйняття матеріалу в умовах віртуальності тощо) [2, с. 53].

Постановка проблеми

Запропонована робота присвячена розгляду використання сучасних методів і прийомів при проведенні занять з предмета “Українська мова за професійним спрямуванням” в умовах війни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сьогодні платформи e-Learning, використовуються на всіх рівнях освіти, студенти вже вміють працювати дистанційно, що дозволяє ефективно використовувати матеріальні та людські ресурси для успішного досягнення освітніх цілей [3, c. 141]. У той же час платформи дистанційного навчання 140 підтримують індивідуальний або спільний процес навчання та дають користувачам доступ до низки ресурсів та обговорень на актуальні освітні теми. Ці навчальні середовища зазвичай надають інструменти для синхронного та асинхронного спілкування між педагогами, учнями, репетиторами і навіть батьками [4, с. 60]. Платформи дистанційного навчання - це інструменти, які можуть мати багато переваг при інтеграції у програми університетської освіти та післядипломної освіти [5, с. 17]. Ці системи управління навчанням можна використовувати окремо або інтегрувати в більш складні змішані навчальні програми. Отже, платформи електронного навчання можуть підтримувати індивідуальні або спільні процеси навчання та надавати користувачам доступ до низки ресурсів і дискусій на актуальні освітні теми [6, с. 222].

У той же час дистанційне навчання може створювати гнучкі навчальні рішення, які дозволяють отримати доступ до інформації на різних типах ПК, а також створювати матеріали в різноманітних ситуаціях [7, с. 223]. Зараз студенти можуть вільно користуватися хмарою, обирати для дистанційного навчання різні інфраструктури, постачальників, провайдерів і платформи [8, с. 116]. В умовах війни всі навчальні заходи проводять навчання в основному дистанційно. Проте, ці платформи не є нейтральними з точки зору типу соціалізації. У цьому контексті вчені все частіше пропагують ідею глобального громадянства [3]. Ще одним проблемним питанням є нерівність у доступі до дистанційних платформ навчання. Пропонуємо низку заходів для отримання вищої освіти в контексті пандемії, війни чи природних ка- таклізмів (табл. 1):

Таблиця 1 Заходи для корекції дистанційної освіти

Мета статті - знайти переваги й обрати найефективнішу платформу дистанційного навчання і саморозвитку здобувачів вищої освіти. Воєнна агресія Росії детермінувала певні недоліки в адаптації студентів до дистанційних занять. Цільовим у роботі було зважати на індивідуальні потреби студентів, які значно змінилися відносно ситуації при пандемії.

Аналіз базується на опитуванні (учасники 98 студентів), проведеному в березні 2022 в рамках предмета “Українська мова за професійним спрямуванням” на кафедрі психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Потреби та побажання студентів визначилися шляхом анкетування, яке стосувалося дефініції умов і можливості технічного доступу до навчання у закладі вищої освіти, часових рамок і технічних можливостей проведення предмета “Українська мова за професійним спрямуванням”, а також труднощів засвоєння навчального матеріалу, можливої індивідуальної взаємодії викладачів і студентів. Гостро постала проблема технічної підтримки внаслідок переведення певної кількості студентів на вільне слухання предмета із зон бойових дій (евакуація, відсутність гаджетів, незадовільна інтернет-мережа у запропонованих прихистках, психологічний стан, мотивація до навчання в умовах надзвичайного стресу). Результати анкетування 98 учасників дозволили виділити основні потреби: 18 студентів потребували індивідуального графіка навчання (тимчасові біженці за кордоном), 25 мали потребу в місці для навчання (це стосувалося внутрішньо переміщених студентів, адже умови проживання досить стислі), 13 мали потребу в апаратно-технічній підтримці, 32 студенти підтримували будь-які варіанти дистанційного навчання, адже перебували у відносній небезпеці та комфортних умовах.

Результати дослідження

Проаналізовано три платформи дистанційного навчання, які зазвичай використовуються в навчальному закладі на заняттях з предмета “Українська мова за професійним спрямуванням”, а саме: Google meet, Microsoft Teams і Zoom та вибір найпотужніших, які б задовольнити потреби, пов'язані із війною. дистанційний викладання саморозвиток

Дистанційна платформа Zoom

Ця платформа одразу ж відпала з нашого поля зору, оскільки виявилася досить проблемною. Основний недолік - програма приймає не більше 100 учасників з обмеженням у часі 40 хвилин. Ця програма зіштовхнулась з низкою проблем, які пов'язані з конфіденційністю та безпекою, що призвело до її ліквідації як варіанта навчання в багатьох університетах [9, с. 55]. Були випадки, коли персональні дані користувачів Zoom надсилалися до Facebook, навіть якщо вони не були користувачами Facebook [10]. Ці інциденти вказують на те, що потрібна більша обережність з огляду на етичні аспекти вибору та використання платформ e-Learning, тому детальніше розглянемо дві інші.

Дистанційна платформа Google meet

Безкоштовна послуга, запропонована Google у “G Suite” для освіти. Ця платформа має на меті просувати онлайн-навчання для опти- мізації завдань, сприяння співпраці та безперебійної комунікації, щоб зробити навчання більш ефективним і продуктивнішим [10, с. 775]. Google meet також безкоштовний для навчальних закладів і вважається однією з найбезпечніших платформ електронного навчання [11, с. 85]. Платформа активно використовується фахівцями з “Ділової української мови”, “Української мови за професійним спрямуванням”, оскільки вона допомагає викладачам надавати миттєвий зворотний зв'язок і відстежувати прогрес студентів під час викладання. Google meet інтегрує Google Документи, Google Таблиці, Google слайди, Gmail і Google Calendar у цілісну платформу для керування спілкуванням між студентами та викладачами [12, с. 82].

Студенти можуть бути запрошені приєднатися до класу за приватним кодом або автоматично додані з поштової скриньки закладу. Викладачі мають можливість створювати, розповсюджувати й оцінювати теми з української мови в системі Google. Кожна група створює окрему папку на Google Диску цього користувача, куди студент може подати завдання на оцінку викладачу. Теми та терміни додаються Google календарем, кожну тему можна розподілити на категорії або підтеми. Викладачі можуть контролювати прогрес кожного студента, переглядаючи історію документа, та після оцінювання є можливість дати зворотний зв'язок разом із коментарями й оцінками. Google meet також пропонує мобільний додаток для полегшення доступу.

Дистанційна платформа Microsoft Teams

Це програма з пропозиції Microsoft 365, яка надає численні можливості для організації навчальних заходів/робочих зустрічей у цифровому середовищі [12, с. 89]. Особливість використання платформи Microsoft Teams полягає в можливості підключатися з будь-якого іншого пристрою за допомогою веб-сторінки або встановленої програми, незалежно від того, чи є ви членом організації. Платформа Microsoft Teams дозволяє розповсюджувати опитування та анкети під час дистанційної взаємодії. Опитування створюється автоматично. Учасники чату можуть вибрати відповідь. Після вибору відповіді варіант не можна змінити. Людина, яка створила опитування, може бачити результати, але не може бачити, хто і що відповів. Анкети можна заповнити за допомогою Microsoft Forms [13], [14].

Пріоритетні дистанційні платформи для роботи в умовах війни

Перед тим як обрати пріоритетну дистанційну платформу для викладання предмета “Українська мова за професійним спрямуванням”, здобувачам вищої освіти в умовах війни необхідно було орієнтуватися на організацію та тривалість заняття, на студентів, які з певних причин не можуть вийти на синхронний зв'язок (у такому випадку треба керуватися індивідуальним підходом та іншим форматом комунікації), запропонувати асинхронний матеріал (відеома- теріал, записана лекція), для уможливлення проходження кінцевого тестування [15].

Для проведення занять з предмета “Українська мова за професійним спрямуванням” у синхронному режимі було обрано дистанційну платформу Google meet, оскільки вона дозволяє вписуватися у часові рамки стандартного офлайн-заняття. Для виконання завдань в асинхронному форматі зручніше було працювати з платформою Microsoft Teams (табл. 2):

Таблиця 2 Приклад організації та тривалості заняття з предмета “Українська мова за професійним спрямуванням” в Google meet у синхронному режимі

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, дослідження базувалося на порівняльному аналізі трьох платформ дистанційного навчання, які вважаємо найефективнішими з огляду на технічні можливості та зручність користування в умовах воєнної агресії з боку Росії, а саме: Google meet, Microsoft Teams і Zoom. Анкетування 98 студентів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького проведено онлайн за допомогою форм Microsoft Teams. За допомогою цього інструменту було виявлено думки студентів щодо якості та безпеки використання запропонованих платформ дистанційного навчання. У першу чергу бралися до уваги індивідуальні потреби студентів, технічні можливості платформ з огляду на складність предмета (“Українська мова за професійним спрямуванням”) та можливість вкластися у часові рамки типового офлайн заняття.

В умовах війни вдалося переосмислити не лише нові цифрові, дистанційні та педагогічні можливості, а й основні цілі освіти та те, як її оновлене бачення можна використати для розробки інструментів дистанційного навчання. Студенти, які брали участь у цій науковій розвідці, визначили значні позитивні зміни у використанні платформ дистанційного навчання у навчальному закладі в умовах воєнних дій у порівнянні з періодом пандемії COVID-19.

Напрями подальших розвідок. Вважаємо за доцільне одночасне використання Google meet та Microsoft Teams та необхідність їх інтеграції і узгодження у навчальні програми. Воєнний та післявоєнний період вимагатиме подальших суттєвих змін у вищій освіті, щоб забезпечити не лише її виживання, але і її еволюцію. Перспективи в цьому напрямку є такими, що зміни не повинні обмежуватися створенням дружнього середовища навчання та навчання на основі додатків і навчальних платформ, а також інституційними й освітніми реформами, які стимулюють розвиток навчальних програм.

Список використаних джерел

1. Гаврілова Л., Катасонова Ю. Теоретичні аспекти впровадження дистанційного навчання в Україні. Освітологічний дискурс. 2017. № 1-2(16-17). С. 168-182.

2. Fuady I., Sutarjo M. A. S., Ernawati E. Analysis of Students' Perceptions of Online Learning Media During the Covid-19 Pandemic (Study of E-learning Media: Zoom, Google Meet, Google Classroom, and LMS). Randwick International of Social Science Journal. 2021. Vol. 2, no. 1. P. 51-56.

3. Au O. T.-S., Li K., Wong T. M. Student persistence in open and distance learning: success factors and challenges. Asian Association of Open Universities Journal. 2018. Vol. 13, no. 2. P. 191-202.

4. Ковальчук В. І., Воротникова І. П. Моделі використання елементів дистанційного навчання в школі. Інформаційні технології і засоби навчання. Т. 60, № 4. С. 58-74.

5. Дика Н. М., Глазова О. П. Нова парадигма післядипломної педагогічної освіти: реалізація компетентнісного підходу. Неперервна професійна освіта: теорія і практика (Серія: Педагогічні науки). 2018. Вип. № 3-4(56-57). С. 14-20.

6. Заболоцький А. Ю. Проблема якості дистанційного навчання. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія. 2016. № 1. С. 221-224.

7. Пехник А. В. Платформи для організації дистанційного навчання. Правове життя сучасної України : у 3 т. : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 15 трав. 2020 р.) / відп. ред. М. Р. Аракелян. Одеса : Гельвети- ка, 2020. Т. 1. С. 220-223.

8. Пилаєва Т. В. Історія розвитку дистанційної освіти в світі. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер.: Педагогічні науки. 2016. Вип. 147. С. 114-118.

9. Yen T. V. M. & Nhi N. T. U. The practice of online English teaching and learning with microsoft teams: From students' view. Asia CALL Online Journal. 2021. Vol. 12, no. 2. Р 51-57.

10. Gustiana G. A Training by Using Google Meet for Elementary School Teachers. Jurnal PAJAR (Pendidikan dan Pengajaran). 2021 Vol. 5, no. 3. Р. 772777.

11. Sadeghi M. A Shift from Classroom to Distance Learning: Advantages and Limitations. International Journal of Research in English Education. 2019. Vol. 4, no. 1. P. 80-88.

12. Wijayanto Y. R., Andayani A., Sumarwati S. Utilization of Microsoft Teams 365 as an Alternative for Distance Learning Media Amid the Covid-19 Pandemic. International Journal of Multicultural and Multireligious Understanding. 2021. Vol. 8, no. 2. P. 87.

13. Rizaldi D. R., Fatimah Z. How the Distance Learning can be a Solution during the Covid-19 Pandemic. International Journal of Asian Education. 2020. Vol. 1, no. 3. P. 117-124.

14. Oliveira M. M. S. d., Penedo A. S. T., Pereira V. S. Distance education: advantages and disadvantages of the point of view of education and society. Dialogia. No. 29. P. 139-152.

15. Lamanauskas V., Makarskaite-Petkeviciene R. Distance Lectures in University Studies: Advantages, Disadvantages, Improvement. Contemporary Educational Technology. 2021. Vol. 13, no. 3. P. ep309.

References

1. Havrilova L., Katasonova Yu. Teoretychni aspekty vprovadzhennia dystantsiinoho navchannia v Ukraini [Theoretical aspects of the introduction of distance learning in Ukraine]. Osvitolohichnyi dyskurs. 2017. № 1-2(16-17). S. 168182.

2. Fuady I., Sutarjo M. A. S., Ernawati E. Analysis of Students' Perceptions of Online Learning Media During the Covid-19 Pandemic (Study of E-learning Media: Zoom, Google Meet, Google Classroom, and LMS). Randwick International of Social Science Journal. 2021. Vol. 2, no. 1. P. 51-56.

3. Au O. T.-S., Li K., Wong T. M. Student persistence in open and distance learning: success factors and challenges. Asian Association of Open Universities Journal. 2018. Vol. 13, no. 2. P. 191-202.

4. Kovalchuk V I., Vorotnykova I. P. Mo deli vykorystannia elementiv dystantsiinoho navchannia v shkoli [Models of using elements of distance learning at school. Information technologies and teaching aids]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia 2017. T. 60, № 4. S. 58-74.

5. Dyka N. M., Hlazova O. P. Nova paradyhma pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity: realizatsiia kompetentnisnoho pidkhodu [A new paradigm of postgraduate pedagogical education: implementation of the competence approach]. Neperervna profesiina osvita: teoriia i praktyka (Seriia: Pedahohichni nauky). 2018. Vyp. № 3-4(56-57). S. 14-20.

6. Zabolotskyi A. Yu. Problema yakosti dystantsiinoho navchannia [The problem of distance learning quality]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia: Pedahohika i psykholohiia. 2016. № 1. S. 221-224.

7. Pekhnyk A. V. Platformy dlia orhanizatsii dystantsiinoho navchannia [Platforms for distance learning]. Pravovezhyttiasuchasnoi Ukrainy: u 3 t.: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Odesa, 15 trav. 2020 r.) / vidp. red. M. R. Arakelian. Odesa: Helvetyka, 2020. T. 1. S. 220-223. [In Ukrainean]

8. Pylaieva T. V. Istoriia rozvytku dystantsiinoi osvity v sviti [History of distance education in the world]. Naukovi zapysky [Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka]. Ser.: Pedahohichni nauky. 2016. Vyp. 147. S. 114-118.

9. Yen T. V. M. & Nhi N. T. U. The practice of online English teaching and learning with microsoft teams: From students' view. Asia CALL Online Journal. 2021. Vol. 12, no. 2. Р 51-57.

10. Gustiana G. A Training by Using Google Meet for Elementary School Teachers. Jurnal PAJAR (Pendidikan dan Pengajaran). 2021 Vol. 5, no. 3. Р. 772777.

11. Sadeghi M. A Shift from Classroom to Distance Learning: Advantages and Limitations. International Journal of Research in English Education. 2019. Vol. 4, no. 1. P. 80-88.

12. Wijayanto Y. R., Andayani A., Sumarwati S. Utilization of Microsoft Teams 365 as an Alternative for Distance Learning Media Amid the Covid-19 Pandemic. International Journal of Multicultural and Multireligious Understanding. 2021. Vol. 8, no. 2. P. 87.

13. Rizaldi D. R., Fatimah Z. How the Distance Learning can be a Solution during the Covid-19 Pandemic. International Journal of Asian Education. 2020. Vol. 1, no. 3. P. 117-124.

14. Oliveira M. M. S. d., Penedo A. S. T., Pereira V. S. Distance education: advantages and disadvantages of the point of view of education and society. Dialogia. 2018. No. 29. P. 139-152.

15. Lamanauskas V., Makarskaite-Petkeviciene R. Distance Lectures in University Studies: Advantages, Disadvantages, Improvement. Contemporary Educational Technology. 2021. Vol. 13, no. 3. P. ep309.

Размещено на Allbest.ru