Науково-методичні та організаційні засади проведення загальноекологічної навчальної практики за технологіями дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет, м. Хмельницький, Україна

Кафедра екології та біологічної освіти

Науково-методичні та організаційні засади проведення загальноекологічної навчальної практики за технологіями дистанційного навчання

Олеся Матеюк

кандидатка педагогічних наук, доцентка

Ольга Єфремова

кандидатка технічних наук, доцентка

Андрій Дячук

кандидат педагогічних наук, доцент

Людмила Казімірова

кандидатка біологічних наук, доцентка

Сергій Шевченко

кандидат сільсько-господарських наук, доцент

Анотація

загальноекологічний навчальний практика дистанційний

У статті обґрунтовано дидактичні можливості і висвітлено досвід використання дистанційних інформаційно-комунікативних технологій під час загальноекологічної навчальної практики у закладах вищої освіти.

Аргументовано, що необхідність використання дистанційних інформаційно-комунікативних технологій під час загальноекологічної навчальної практики зумовлена особливостями здійснення практичної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 101 Екологія. Установлено, що такими особливостями є: необхідність роботи із компонентами довкілля, використання методів натурних спостережень, проведення екологічного моніторингу та оцінки поточного стану навколишнього середовища, а також необхідність максимальної комунікації учасників освітнього процесу в умовах віддаленості від бази практики.

Розглянуто можливості поглиблення набутих знань з дисциплін загальної і професійної підготовки, які здобувачі вищої освіти вивчають протягом першого року навчання. Доведено доцільність використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій учасниками освітнього процесу під час практики у процесі дослідження компонентів довкілля та визначення показників їх екологічного стану.

Наведено приклади використання відео-, мультимедійних та онлайн-екскурсій для ознайомлення студентів із об'єктами природно-заповідного фонду України.

Обґрунтовано доцільність застосування сучасних онлайн-сервісів Google Earth та Google Maps; інтернет-платформ UkrBIN; веб-сайтів, відеохостінгів, такі як YouTube; спеціалізованих програмних засобів (К-MINE, ArcGIS, Mapinfo, Microstation, GISINTEGRO) та мобільних додатків (Google Об'єктив, PlantNet, iNaturalist, PictureThis, “ЕкоГід”, Flora Incognita, Seek iNaturalist, Picture Insect, PlantSnap), які забезпечують здійснення здобувачами вищої освіти дослідження компонентів довкілля в умовах віддаленості від керівника практики.

Ключові слова: заклади вищої освіти; дистанційні інформаційно-комунікативні технології навчання; загальноекологічна навчальна практика; вступ до фаху; гідрологія; геологія з основами геоморфології; біоіндикація; охорона біотичного і ландшафтного різноманіття.



Mateyuk O., Yefremova O., Diachuk A., Kazimirova L., Shevchenko S.

Scientific-methodical and organizational fundamentals of general environmental educational practice based on distance learning technologies

Abstract

The article substantiates didactic opportunities and reflects the experience of using remote information and communication technologies during general environmental educational practice in institutions of higher education.

It is argued that the need to use remote information and communication technologies in general environmental educational practice is due to the features of practical training of applicants for higher education in the specialty 101 Ecology. These features were identified as a need to work with environmental components, the use of on-site observation techniques, environmental monitoring and assessment of the current state of the environment, as well as a need for maximum communication of participants of the educational process in the conditions of distance from the base of practice.

The article considers possibilities of deepening the acquired knowledge in disciplines of general and professional training, which applicants for higher education learn during the first year of study. It proves expediency of use of modern information and communication technologies by participants of educational process during the practice in the process of investigating of components of environment and determination of indicators of their ecological condition.

Examples of the use of video, multimedia and online excursions to acquaint students with the objects of the Natural Reserve Fund of Ukraine are given.

The feasibility of using modern online services (Google Earth and Google Maps); Internet platforms (UkrBIN); websites, video hosting (YouTube); specialized software (K-I, ArcGIS, Mapinfo, Microstation, GISRO) and mobile applications (Google Lens, PlantNet, iNaturalist, PictureThis, “EcoGuide”, Flora Incognita, Seek iNaturalist, Picture Insect, PlantSnap), which ensure that applicants for higher education conduct research on the environmental components in a remote environment from the head of the practice, was substantiated.

Key words: institutions of higher education; distance information and communication technologies of training; general environmental training practice; entry to the specialty; hydrology; geology with the basics of geo¬morphology; bioindication; protection of biotic and landscape diversity.



Вступ

Постановка проблеми. Останні події, які довелося переживати людству у зв'язку із пандемією COVID-19 та громадянам України через наслідки повномасштабного вторгнення РФ на територію нашої держави, призвели до чіткого усвідомлення пересічними громадянами, політиками і лідерами громадської думки нових реалій: “Світ уже не буде таким, яким він був раніше”.

Звичний ритм та устрій повсякденного життя країни змінилися в усіх її сферах, не стала винятком й освіта. У сучасних умовах виникає потреба в отриманні освіти за технологіями дистанційного навчання, яке здійснюється із застосуванням новітніх інформаційно-освітніх технологій.

Застосування технологій дистанційного навчання у вищій школі підвищує ефективність та покращує якість освітнього процесу, які визначаються рівнем підготовки педагогів до реалізації дистанційного навчання, з одного боку, та готовністю здобувачів вищої освіти навчатися в умовах дистанційної освіти, з іншого.

Одним із найбільш важливих етапів освітнього процесу є практична підготовка студентів, яка дає можливість закріпити одержані теоретичні знання та сформувати практичні навички щодо виконання типових професійних задач і функцій, тобто забезпечує формування фахових компетентностей майбутнього фахівця. Безальтернативність дистанційного навчання в умовах воєнного стану вимагає вдосконалення науково-методичних та організаційних засад проведення загальноекологічної навчальної практики із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення максимальної комунікації учасників освітнього процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукова проблематика організації і здійснення дистанційного навчання висвітлюється у працях зарубіжних науковців, серед яких: Ч. Ведемеєр, C. Грехем, Д. Кіген, С. Moeбс, О. Петерс, Р. Сченк та ін. Застосування засобів та методів здійснення навчання у дистанційному та змішаному режимах розглядалося багатьма вітчизняними дослідниками: В. Биков, І. Блощинський, О. Буров, Б. Гершунський, М. Горонескуль, О. Матвійчук, О. Мєтєльов, В. Садковий, О. Тарасенко, О. Хуторський та ін.

Особливості використання дистанційних інформаційно-комунікативних технологій під час фахової підготовки студентів природничих спеціальностей розглядали Н. Волошина, О. Іккерт, Т. Король, О. Лазебна, Н. Попенко та ін.

Разом з тим, незважаючи на значний інтерес науковців до питання застосування технологій дистанційного навчання, проблема здійснення загальноекологічної навчальної практики студентів-екологів за технологіями дистанційного навчання, на наш погляд, потребує більш широкого вивчення із врахуванням специфіки та особливостей природничої спеціальності.

Метою статті є обґрунтування дидактичних можливостей і досвіду використання дистанційних інформаційно-комунікативних технологій під час загальноекологічної навчальної практики у закладах вищої освіти.



Результати дослідження

Закон України “Про вищу освіту” [1] одним із принципів державної політики визначає доступність вищої освіти, у зв'язку з чим на період карантину Міністерство освіти і науки України рекомендувало розробити заходи щодо забезпечення проведення навчальних занять за допомогою дистанційних технологій [2].

На виконання постанов Кабінету Міністрів України та відповідних наказів і розпоряджень МОН України у Хмельницькому національному університеті (ХНУ) розроблено Порядок організації освітньої діяльності за технологіями дистанційного навчання, який є документом, що регламентує організацію освітньої діяльності в університеті з використанням дистанційних інформаційно-комунікативних технологій, визначає особливості реалізації та науково-методичного забезпечення організації освітнього процесу, проведення поточного та підсумкового контролю результатів навчання здобувачів вищої освіти з використанням інформаційно-комунікаційних технологій [3]. Також цей документ визначає організацію практичної підготовки (практики) здобувачів вищої освіти на базах підприємств, організацій або установ в умовах навчання за технологіями дистанційного навчання, одним із варіантів якої є проходження практики у віддаленому режимі відповідно до скоригованої програми - без зміни графіка навчального процесу, із використанням технологій дистанційного навчання.

При цьому максимально використовуються: система Moodle, електронне листування та месенджери Viber, Telegram, WhatsApp, вебсервіс Google Classroom; сервіси Big Blue Button, Zoom Video Communications тощо для проведення занять у формі відео-конференцій, для дистанційного спілкування зі здобувачами вищої освіти щодо виконання ними індивідуальних навчальних завдань як у синхронному, так і асинхронному режимах [3].

Багато років у Хмельницькому національному університеті у фаховій підготовці студентів-екологів використовують систему Moodle - модульне об'єктно-орієнтоване динамічне середовище для навчання, яке фактично є програмним комплексом для організації навчання з використанням дистанційних технологій навчання в мережі Internet.

Електронний навчальний курс “Загальноекологічна навчальна практика” містить: загальний блок (довідкова інформація), змістовно-інформаційний блок (програма та завдання практики; тематика індивідуальних завдань; щоденник практики), навчально-методичні матеріали курсу (методичні вказівки щодо виконання практики, вимоги до оформлення текстових документів (Стандарт) ХНУ, приклад оформлення завдань тощо), блок-екскурсії (містить посилання на Інтернет-ресурси). При цьому максимально використовуються внутрішні повідомлення, ресурси “Завдання”, “Тека”, чати, форуми, що забезпечують постійну комунікацію учасників освітнього процесу. Таким чином, практика використання середовища Moodle демонструє додаткові дидактичні можливості під час загальноекологічної навчальної практики, реалізація яких створює передумови інтенсифікації освітнього процесу та активного використання дистанційних технологій навчання.

Відповідно до освітньої-професійної програми “Екологія” першого (бакалаврського) рівня загальноекологічна навчальна практика має забезпечити:

компетентності: здатність проведення досліджень на відповідному рівні; здатність працювати в команді; навички міжособистісної взаємодії; здатність проводити екологічний моніторинг та оцінювати поточний стан навколишнього середовища;

програмні результати навчання: розуміти основні концепції, теоретичні та практичні проблеми в галузі природничих наук, що необхідні для аналізу і прийняття рішень в сфері екології, охорони довкілля та оптимального природокористування; виявляти фактори, що визначають формування ландшафтно-біологічного різноманіття; поєднувати навички самостійної та командної роботи задля отримання результату з акцентом на професійну сумлінність та відповідальність за прийняття рішень; брати участь у розробці проектів і практичних рекомендацій щодо збереження довкілля [4].

Формування зазначених компетентностей та досягнення програмних результатів загальноекологічної практики в умовах дистанційного навчання повинно забезпечуватись поєднанням існуючих форм, методів і засобів навчання та створенням нових на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій [5]. Важливою науковою, навчальною та організаційною складовою практичної діяльності, яка покликана створити умови для здійснення екологічних досліджень у польових умовах, є база проведення практики.

Унікальним місцем проведення практики студентів-екологів є Ботанічний сад Хмельницького національного університету, який є навчальною, науковою та освітньою базою для студентської й учнівської молоді міста та Хмельницької області. Площа ботанічного саду складає 6,86 га [6].

Сьогодні ботанічний сад Хмельницького національного університету є не лише декоративною оазою міста, але й справжньою ботанічною скарбницею Хмельниччини, яка утворена 1500 таксонами відкритого ґрунту в кількості більше 31,5 тис. рослин з різних біогеографічних районів світу. У ботанічному саду створено колекційно-експозиційні ділянки Голонасінних та Покритонасінних рослин, Японський сад (Символічний, Долина знань, Країна Японія, Плин часу), Долина квітів, Розарій, Кам'яниста гірка, Сад студентської дружби, Сад студентського дозвілля, Сад єдності, Сад слави, Сад кульок, Версальський візерунок, Деканатський березовий гай, Подільська діброва “Болонський модуль”, ділянка Раритетної фітобіоти Хмельниччини, ділянка першоцвітів Поділля, Сад папоротей, алея магнолій, ділянка Малого Полісся, ділянки багатолітників, стінки в'юнких рослин тощо [7].

Колекційно-експозиційні ділянки саду є місцем проведення навчальних занять, екскурсій студентів та польових досліджень під керівництвом викладача. У реаліях воєнного стану організація практики відбувається, передусім, з дотриманням заходів безпеки учасників освітнього процесу, саме тому адміністрацією університету було прийнято рішення щодо очного залучення до польових досліджень місцевих студентів та дистанційного - для студентів з інших міст. Така форма організації практичної підготовки, разом із застосуванням сервісів, месенджерів та технологій відеозв'язку для проведення занять у формі відеоконференцій, дає змогу студентам, за умови очної участі, повноцінно здійснювати спостереження, зроблені під час екскурсії або польових досліджень, а за умови дистанційної - сприймати відеоконтент та бути учасниками реальних польових досліджень (рис. 1). Крім того, організований таким чином освітній процес сприяє комунікації, забезпечує наявність постійного зворотного зв'язку між учасниками освітнього процесу та формує навички командної роботи.

Рис. 1. Фрагмент польових досліджень студентів під час загальноекологічної практики

За багаторічний період проведення загальноекологічної практики викладачами кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету було організовано виїзди у формі експедицій за заздалегідь спланованими маршрутами територією Хмельницької області та України. Місцем проведення практики були природні та урбанізовані території, зокрема Ботанічний сад Хмельницького національного університету, Спортивно-екологічний комплекс Хмельницького національного університету, національні природні парки “Подільські Товтри”, “Мале Полісся”, регіональний природний парк “Мальованка”, природно-заповідні території, підприємства харчової промисловості, житлово-комунального господарства тощо. Однак, в умовах проведення практичної підготовки за технологіями дистанційного навчання, керівники практики змушені були опановувати новий досвід: зорієнтуватися у різноманітті технологій, ресурсів і засобів дистанційного навчання, вчитись їх застосовувати та поєднувати.

Одним із прикладів такого досвіду є онлайн-екскурсія ботанічним садом Хмельницького національного університету, яку здійснює керівник практики (рис. 2). Вона знайомить студентів із особливостями функціонування ботанічного саду як організації, що займається вивченням, формуванням і підтриманням колекційних фондів та збереженням природної флори в умовах ex situ. Студенти в режимі реального часу мають можливість знайомитись із ботанічними колекціями, вивчати штучні фітоценози подільських дібров та рослини природної флори, зокрема ті, які занесені до Червоної книги України та Списку рослин, що охороняються у Хмельницькій області.

Рис. 2. Фрагмент онлайн-екскурсії ботанічним садом Хмельницького національного університету під час загальноекологічної практики

Проведення загальноекологічної навчальної практики за дистанційними технологіями відкриває нові можливості ознайомлення студентів із унікальними природними комплексами й об'єктами України, які знаходяться за тисячі кілометрів від Хмельниччини. Так, завдяки мультимедійній екскурсії, яку провела провідний фахівець з екологічної освіти регіонального ландшафтного парку “Клебан-Бик” Галина Семенихина, учасники освітнього процесу мали змогу побачити красу, багатий рослинний і тваринний світ та особливості території РЛП “Клебан-Бик” (рис. 3). Територія парку, розташована у Костянтинівському району Донецької області, являє собою мальовничу, ніби гірську місцевість на обох берегах Клебан-Бикського водоймища, що в усті річки Бичок (притоки ріки Кривий Торець).

Особливе зацікавлення у студентів викликала пам'ятка природи загальнодержавного значення (геологічна) “Клебан-Бицьке відслонення” - місце виходу на поверхню глибинних гірських порід, площею 60 га, котрі утворились у прибережних ділянках старовинного Пермського моря. Заповідне відслонення складають піщано-глинисті гірські породи - аргіліти, алевроліти, серед яких трапляються прошарки пісковиків. У прилеглих місцях до заповідної території серед піщано-глинистих покладів є також прошарки вапняків, доломіту та гіпсу. Вік нижньопермських покладів - близько 290-295 млн. років [8].

Варто зауважити, що така екскурсія не лише сприяє ознайомленню студентів із природними комплексами й об'єктами України, а й розвиває у них спостережливість, допитливість, спонукає до самоосвіти, та, врешті, впливає на формування їх ерудованості та світогляду.



Рис. 3. Фрагменти мультимедійної екскурсії у РЛП “Клебан-Бик” під час загальноекологічної практики

Для ознайомлення студентів із унікальними природно-заповідними об'єктами рідного краю під час дистанційного навчання використовуються відео-екскурсії, які представлені на популярному відеохостингу YouTube [9]-[11].

Знайомство з територіями НПП “Подільські Товтри”, НПП “Мале Полісся”, РЛП “Мальованка” - осередками збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, історико-культурної спадщини Хмельниччини, студенти можуть здійснити на офіційних сайтах парків, контент яких дає змогу дізнатися про їх структуру та напрямки діяльності. Відео- та фотогалереї дають можливість відвідати унікальні рукотворні об'єкти, неповторні природні комплекси та споглядати мальовничі куточки парків [12]-[14].

Варто відмітити науково-практичну та виховну цінність онлайн, мультимедійних та відеоекскурсій для студентів, зокрема вони:

ознайомлюють із елементами практичного досвіду роботи об'єктів природно-заповідного фонду;

дають змогу сформувати цілісне уявлення про біосферу та єдність усіх природних оболонок Землі;

розкривають регіональні особливості певної території (геологічної будови та складу порід; основних геологічних процесів та явищ; різноманіття ландшафтів; багатства рослинного і тваринного світу тощо);

формують уявлення про роль і значення заповідних територій в охороні навколишнього середовища та у вирішенні наукових, екологічних, економічних і соціальних проблем суспільства.

Студенти-екологи розпочинають практику, маючи знання про головні закономірності функціонування літосфери, атмосфери, гідросфери, педосфери та біосфери, про головні екологічні закономірності, про глобальні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення. Ці знання забезпечуються дисциплінами загальної (“Біологія”) та професійної підготовки (“Вступ до фаху”, “Ґрунтознавство”, “Метеорологія і кліматологія”, “Геологія з основами геоморфології”, “Гідрологія”), які здобувачі вищої освіти вивчають протягом першого року навчання.

Особливість здійснення практичної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 101 Екологія полягає у необхідності роботи із компонентами довкілля (в умовах природних або антропогенно змінених біоценозів) та передбачає наукову роботу студентів за рахунок опанування навчальних елементів, зорієнтованих на здійснення власного наукового польового дослідження. У цьому аспекті варто розглянути можливості дисципліни “Вступ до фаху”. Під час вивчення курсу “Вступ до фаху” студент повинен вивчити основні поняття екології, розуміти основні екологічні закони, правила і принципи охорони довкілля та природокористування, підвищувати професійний рівень шляхом продовження освіти та самоосвіти.

Для досягнення навчальних та науково-дослідних цілей при вивченні окремих тем курсу, робочою програмою дисципліни “Вступ до фаху” передбачено таку форму роботи, як реферат. Написання реферату практикується у навчальному процесі з метою набуття студентами необхідної професійної підготовки, розвитку умінь і навичок самостійного наукового пошуку, а саме: вивчення літератури з обраної теми, аналізу різних джерел, узагальнення матеріалу, виокремлення головного, формулювання висновків тощо. Отже, досвід, отриманий при написанні реферату, дає змогу студентам якісно виконувати завдання загальноекологічної навчальної практики. Зокрема, здобувачі вищої освіти застосовують навички наукового дослідження при виконанні індивідуальних завдань, написанні та оформленні звіту, презентації матеріалів практики та під час її захисту.

На нашу думку, важливим та обґрунтованим навчально-науковим аспектом курсу “Вступ до фаху” є ознайомлення студентів із освітньою політикою відповідно до “Положення про систему забезпечення академічної доброчесності у ХНУ” [15]. Здобувачі вищої освіти поінформовані про поняття та принципи академічної доброчесності, обізнані про основні форми її порушення та попереджені про академічну відповідальність у разі недотримання академічної доброчесності.

Загальноекологічна навчальна практика є обов'язковою частиною навчального процесу, під час якого здобувачі вищої освіти за освітньо-професійною програмою “Екологія” першого (бакалаврського) рівня мають засвоїти отримані знання за період теоретичного навчання та сформувати і закріпити вміння щодо визначення екологічного стану території на підставі комплексного аналізу особливостей та закономірностей стану компонентів довкілля. Одним із таких “піддослідних” компонентів довкілля є водні об'єкти, комплексний аналіз яких дозволяє закріпити знання і вміння, отримані на заняттях з дисциплін “Гідрологія”, “Біологія”, “Метеорологія та кліматологія”. Крім того, вивчення деяких методів натурних спостережень, як-от: дослідження видового складу гідробіонтів, розподілу рослинності у водоймах, особливостей розвитку вищої водної рослинності, - можуть сформувати уподобання та наукові інтереси студентів та в майбутньому допомогти в обранні вибіркових дисциплін (наприклад, “Біоіндикація”).

При здійсненні комплексного аналізу стану водного об'єкта студент виконує ряд завдань, а саме: визначає органолептичні властивості води, основні морфометричні характеристики водойми, здійснює оцінку стану водойми за допомогою методів біоіндикації та натурних спостережень щодо антропогенного впливу на водний об'єкт. Загалом, форма подання натурних спостережень може використовуватись різна. При гідрографічних спостереженнях - це результати вимірювань, які заносять у журнали і таблиці, при фізико-географічних дослідженнях - описи, що фіксуються в щоденниках та звітах, фотографії та схеми, при геологічно-геоморфологічних дослідженнях - профілі, розрізи, дані буріння свердловин, описи шурфів тощо, при геофізичній зйомці - значення спостережених фізичних параметрів [16].

В умовах дистанційного навчання студент має можливість обрати водний об'єкт за місцем свого перебування і виконати завдання у доступній йому формі. Зокрема, опис водного об'єкта та визначення морфометричних характеристик можливо виконати із використанням онлайн сервісів Google Earth та Google Maps.

Google Earth [17] - геосервіс, який відображає супутникові знімки та дозволяє переглядати їх у тривимірному чи двовимірному відображенні. Супутникові карти Google дозволяють візуалізувати будь-який водний об'єкт, проаналізувати просторово-часові зміни, оцінити динаміку розвитку природних чи антропогенно-змінених ландшафтів, визначити координати, відстані, площі та кути. За картою можна визначити довжину річки або її ділянки (рис. 4), оцінити стан заростання водного дзеркала вищою водною рослинністю (рис. 5) та порівняти його зі станом на момент проходження практики в разі можливості проведення натурних спостережень.

Рис. 4. Фрагмент інтерактивної карти геосервісу Google Планета Земля з визначеною довжиною річки [17]

Google Maps (Google Карти) [18] - це безкоштовна веб-служба, яка надає онлайн-доступ до географічних карт із супутниковими зображеннями та аерофотозйомкою високої роздільної здатності. Google-карти інтегруються із додатковою інформацією про місцевість, яку студенти, маючи власний обліковий запис Google, можуть вносити самостійно. Наприклад, здійснити географічні поправки, додати фото місцевості (рис. 6). Внесені дані після схвалення модератора, впроваджуються на Картах Google. Це сприяє уточненню та деталізації об'єкта, який вивчається [19]. Дана функція є наочним підтвердженням реальних досліджень студентів під час практики при оцінці антропогенного впливу на водний об'єкт, спонукає їх до творчого мислення та завжди викликає зацікавленість та бажання опановувати георесурси, що, своєю чергою, покращує засвоєння матеріалу.

Рис. 5. Фрагмент інтерактивної карти геосервісу Google Планета Земля з візуалізацією стану заростання водного дзеркала [17]

Рис. 6. Фрагмент геосервісу Google Maps з фото місцевості від користувача [18]



Геоінформаційні ресурси Google завдяки доступності, асинхронності реалізації і необмеженості в часовому просторі зручно застосовувати саме в межах дистанційної форми навчання. А можливість коригування представленої інформації власними результатами загальноекологічної навчальної практики забезпечує формування навичок застосування інформаційних технологій в навчанні та стимулом для дослідницької діяльності в майбутньому.

Для опису водного об'єкта згідно з Державним водним кадастром зручним для використання є сайт Державного агентства водних ресурсів України [20], де крім інтерактивної кадастрової карти є інтерактивна карта моніторингу та екологічної оцінки водних ресурсів України. На жаль, на час воєнного стану ресурс частково недоступний, але за часів пандемії Covid-19 під час вивчення дисципліни “Гідрологія” активно використовувався в навчальному процесі при виконанні лабораторних робіт. Інтерактивність карт дозволяє визначати межі басейну, довжини річок та їх ділянок (рис. 7).

Рис. 7. Фрагмент сервісу офіційного сайту Держводагенства України [20]

У частині виконання завдання щодо оцінки екологічного стану водойми за допомогою методів біоіндикації (наприклад, за вищими водними рослинами або за мешканцями прісних водойм) студенти активно використовують мобільні додатки. Більшість цих програм для ідентифікації рослин, грибів та комах використовують програмне забезпечення для розпізнавання фотографій безкоштовні або мають безкоштовну версію. Тож, студенти мають можливість самостійно обрати одну або декілька програм із досить значного переліку: Google Об'єктив, PlantNet, iNaturalist, PictureThis, “ЕкоГід”, Flora Incognita, Seek iNaturalist, Picture Insect, PlantSnap [21].

Накопичення та збір відомостей про біорізноманіття, якими успішно можуть послуговуватися студенти, забезпечує Національна мережа Інформації з біорізноманіття UkrBIN (Ukrainian Biodiversity Information Network) - краудсорсингова Інтернет-платформа для збирання, накопичення, візуалізації та аналізу даних з біорізноманіття рослин, тварин, грибів. UkrBIN пропонує зручні у користуванні інтерактивні веб-інструменти для завантаження власних спостережень; визначення видів, що були зафіксовані у природі; відстежування власних спостережень у загальному переліку таксонів; створення інтерактивних карт і графіків поширення видів на основі даних UkrBIN; дослідження трофічних зв'язків між видами; завантаження даних UkrBIN на власний комп'ютер для подальшого аналізу [22]. На нашу думку, використання під час загальноекологічної навчальної практики завдань, пов'язаних із вивченням біорізноманіття, сприяє отриманню студентами випереджувальних знань з дисципліни “Охорона біотичного і ландшафтного різноманіття” та формуванню нових умінь безпосереднього польового дослідження.

Теоретичні знання про форми рельєфу, отримані під час вивчення дисципліни “Геологія з основами геоморфології”, студенти закріплюють при дослідженні геологічних процесів за допомогою Інтернет-ресурсів, зокрема при опрацюванні сучасних веб-сайтів, відеохостінгів, таких як YouTube, опануванні спеціалізованих програмних засобів, таких як К-MINE, ArcGIS, Mapinfo, MicroStation (рисунок 8), технологій інформаційно-комунікаційного зв'язку, засобів відеотрансляцій, Internet-TV, чатів, форумів тощо [23], [24]. Завдяки застосуванню зазначених ресурсів під час виконання завдань загальноекологічної практики студенти мають змогу закріпити знання стосовно геологічної будови, тектонічної структури і рельєфу Землі. Таким чином, у студентів формується цілісне уявлення про геологію як одну з основних природничих наук про Землі, відбувається усвідомлення причин впливу геологічних процесів на формування екологічного стану навколишнього природного середовища та необхідності вирішення питань з охорони надр та раціонального використання мінеральних ресурсів.

Зазначені вище сервіси дозволяють студентам самостійно опановувати матеріал та із захопленням виконувати завдання практики.

Консультативну роботу керівник практики здійснює з використанням онлайн-платформ Zoom або Google Meet. Дані платформи мають опцію демонстрації екрана, що дозволяє у режимі реального часу проводити заняття із застосуванням будь-якої комп'ютерної програми, встановленої на персональному комп'ютері викладача (спеціальні середовища, веб-документи, презентації, текстові та графічні файли тощо), а здобувачі вищої освіти можуть робити інтерактивні помітки, брати активну участь в обговоренні, демонструвати свої напрацюван- ня [25].

Рис. 8. Фрагменти інтерфейсів спеціалізованих програмних засобів для дослідження геологічних процесів [23], [24]



Висновки та перспективи подальших досліджень

Організація загальноекологічної практики в умовах дистанційного навчання забезпечується поєднанням існуючих форм, методів і засобів навчання та створенням нових на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій таким чином, аби забезпечити максимальну комунікацію учасників освітнього процесу.

Досвід організації практичної підготовки викладачами кафедри екології та біологічної на основі багаторічного застосування системи Moodle, широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності, розроблення науково-методичних матеріалів практики свідчить про ефективність науково-педагогічної діяльності викладачів кафедри.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у створенні науково-методичного забезпечення виїзних занять навчальних дисциплін для здобувачів вищої освіти за освітньою програмою “Екологія”.



Список використаних джерел

1. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII: станом на 12 трав. 2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 20.05.2022).

2. Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19: наказ МОН України від 16.03.2020 № 406: станом на 08 квіт. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0406729-20 (дата звернення: 20.05.2022).

3. Порядок організації освітньої діяльності за технологіями дистанційного навчання у Хмельницькому національному університеті: положення про організацію освітнього процесу затверджене 24.04.2020 URL: https://www.khnu.km.ua/root/files/01/10/03/0008.pdf (дата звернення: 20.05.2022).

4. Освітньо-професійна програма Екологія першого (бакалаврського) рівня: вчена рада ХНУ/ Затверджено 25.04.2019 р. URL: https://www.khnu.km.ua/root/siteres/50_Освітні_програми/01_Гуманітарно-педагогічний_факультет/Бакалавр._Екологія_2019.pdf (дата звернення: 20.05.2022).

5. Harasim L. Learning theory and online technologies. 2nd ed. Routledge. 2017. 214 p. URL: https://doi.org/10.4324/9781315716831 (date of access: 25.05.2022).

6. Ботанічний сад Хмельницького національного університету / за ред. Л.П. Казімірової. Кам'янець-Подільський: ПП Мошинський В. С., 2009. 68 с. (Серія “Terra in-cognita: Хмельниччина”).

7. Кафедра екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету. Офіційний сайт. URL: http://ecolog.khnu.km.ua/istorychna-dovidka (дата звернення: 25.05.2022).

8. Смарагдова мережа Донецької області / О.В. Василюк та ін. Харків: ПРАТ “Харківська книжкова фабрика “Глобус”, 2018. 104 с. URL: https://uncg.org.ua/wp-content/uploads/2019/05/Smaragdova_donetsk.pdf (дата звернення: 20.05.2022).

9. Подільські Товтри - краса, не відвести очей. Україна вражає. URL: https://www.youtube.com/watch?v=wxn3bzaY5Us&t=73s (дата звернення: 25.05.2022).

10. Сім природних чудес України. Подільські Товтри. URL: https://www.youtube.com/watch?v=R0RYKvr71iQ (дата звернення: 25.05.2022).

11. Про Національний природний парк “Мале Полісся”. URL: https://www.youtube.com/watch?v=kmoxwxnO9Uo (дата звернення: 25.05.2022).

12. Національний природний парк “Подільські Товтри”. Офіційний сайт. URL: https://www.npptovtry.org.ua (дата звернення: 25.05.2022).

13. Національний природний парк “Мале Полісся”. Офіційний сайт. URL: http://malepolisja.in.ua (дата звернення: 25.05.2022).

14. Регіональний ландшафтний парк “Мальованка”. Офіційний сайт. URL: https://sites.google.com/site/rlpmalovanka (дата звернення: 25.05.2022).

15. Положення про систему забезпечення академічної доброчесності у Хмельницькому національному університеті: положення про організацію освітнього процесу затверджене 24.06.2021 URL: https://www.khnu.km.ua/root/files/01/10/03/0101.pdf (дата звернення: 20.05.2022).

16. Andrieiev S., Zhilin, V. Methods of Construction of Hydrological Cartographic Models According to Remote Sensing of the Earth Data. Advanced Information Systems, vol. 4, no. 3, Oct. 2020, pp. 22-40. URL: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.3.04. (date of access: 26.05.2022).

17. Google Earth. URL: https://www.google.com/intl/uk/earth/index.html (date of access: 26.05.2022).

18. Google Maps. URL: https://www.google.com/maps (date of access: 26.05.2022).

19. Bondarenko Т.В. “Educational possibilities of google geoinformation resources in educational information visualization”. Information Technologies and Learning Tools, vol. 76, no. 2, Apr. 2020, Р. 96-107, URL: 10.33407/itlt.v76i2.2718. (date of access: 26.05.2022).

20. Державне агентство водних ресурсів України. Офіційний сайт. URL: https://www.davr.gov.ua (date of access: 26.05.2022).

21. Названо кращі програми для розпізнавання рослин, грибів і комах. Сайт GSMinfo. URL: https://gsminfo.com.ua/51625-nazvano-krashhi-programy-dlya-rozpiznavannya-roslyn-grybiv-i-komah.html (дата звернення 27.05.2022).

22. UkrBIN. 2017. UkrBIN: Ukrainian Biodiversity Information Network [public project & web application]. UkrBIN, Database on Biodiversity Information. URL: http://www.ukrbin.com (date of access: 27.05.2022).

23. ArcGIS Online. Esri. URL: https://www.esri.com/en-us/arcgis/products/arcgis-online/overview (date of access: 27.05.2022).

24. MicroStation. Copyright Bentley Systems, Incorporated. URL: https://www.bentley.com/en/products/brands/microstation (date of access: 27.05.2022).

25. Садковий В., Мєтьєлов О., Тарасенко О., Горонескул М. Особливості викладання технічних, фізико-математичних дисциплін засобами дистанційного навчання в карантинних умовах. Нова колегія. 2020. Вип. 3, № 101. С. 4653. URL: https://doi.org/10.30837/nc.2020.3.46 (дата звернення: 25.05.2022).



References

1. Pro vyshchu osvitu: [Law of Ukraine On Higher Education] Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 № 1556-VII: stanom na 12 trav. 2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. (date of access: 20.05.2022) [in Ukrainian].

2. Pro orhanizatsiini zakhody dlia zapobihannia poshyrenniu koronavirusu COVID-19 [About organizational measures to prevent the spread of coronavirus COVID-19]: Nakaz MON Ukrainy vid 16.03.2020 r. № 406: stanom na 08 kvit. 2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0406729-20 (date of access: 20.05.2022) [in Ukrainian].

3. Poriadok orhanizatsii osvitnoi diialnosti za tekhnolohiiamy dystantsiinoho navchannia u Khmelnytskomu natsionalnomu universyteti [The order of organization of educational activities according to the technologies of distance learning at Khmelnytsky National University]: Polozhennia pro orhanizatsiiu osvitnoho protsesu zatverdzhene 24.04.2020. URL: https://www.khnu.km.ua/root/files/01/10/03/0008.pdf (date of access: 20.05.2022) [in Ukrainian].

4. Osvitno-profesiina prohrama Ekolohiia pershoho (bakalavrskoho) rivnia [Educational and professional program Ecology of the first (bachelor's) level]: Vchena rada KhNU. Zatverdzheno 25.04.2019. URL: https://www.khnu.km.ua/root/siteres/50_Освітні_програми/01_Гуманітарно-педагогічний_факультет/Бакалавр._Екологія_2019.pdf (date of access: 20.05.2022) [in Ukrainian].

5. Harasim L. Learning theory and online technologies. 2nd ed. Routledge. 2017. 214 p. URL: https://doi.org/10.4324/9781315716831 (date of access: 25.05.2022) [in English].

6. Botanichnyi sad Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu [Botanical Garden of Khmelnytsky National University] / Za red. L.P. Kazimirovoi. Kamianets-Podilskyi: PP Moshynskyi V.S., 2009. 68 s. (Seriia “Terra in-cognita: Khmelnychchyna”) [in Ukrainian].

7. Kafedra ekolohii ta biolohichnoi osvity Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu [Department of Ecology and Biological Education, Khmelnytsky National University]. Ofitsiinyi sait. URL: http://ecolog.khnu.km.ua/istorychna-dovidka (date of access: 25.05.2022) [in Ukrainian].

8. Smarahdova merezha Donetskoi oblasti [Emerald network of Donetsk region] / O.V. Vasyliuk ta in. Kharkiv: PRAT “Kharkivska knyzhkova fabryka “Hlobus”, 2018. 104 s. URL: https://uncg.org.ua/wp-content/uploads/2019/05/Smaragdova_donetsk.pdf (date of access: 20.05.2022) [in Ukrainian].

9. Podilski Tovtry - Krasa, ne vidvesty ochei. Ukraina vrazhaie [Podilsky Tovtry - Beauty, do not take your eyes off. Ukraine is impressive] URL: https://www.youtube.com/watch?v=wxn3bzaY5Us&t=73s (date of access: 25.05.2022) [in Ukrainian].

10. Simpryrodnykh chudes Ukrainy. Podilski Tovtry [Seven natural wonders of Ukraine. Podolsk Tovtry] URL: https://www.youtube.com/watch?v=R0RYKvr71iQ (date of access: 25.05.2022) [in Ukrainian].

11. Pro Natsionalnyi Pryrodnyi Park “Malepolissia” [About the National Natural Park “Small Polissya”] URL: https://www.youtube.com/watch?v=kmoxwxnO9Uo (date of access: 25.05.2022) [in Ukrainian].

12. Natsionalnyi pryrodnyi park “Podilski Tovtry” [Podilsky Tovtry National Nature Park]. Ofitsiinyi sait. URL: https://www.npptovtry.org.ua (date of access: 25.05.2022) [in Ukrainian].

13. Natsionalnyi pryrodnyi park “Male Polissia” [Male Polissya National Nature Park] Ofitsiinyi sait. URL: http://malepolisja.in.ua (date of access: 25.05.2022) [in Ukrainian].

14. Rehionalnyi landshaftnyi park “Malovanka” [Malovanka Regional Landscape Park] Ofitsiinyi sait. URL: https://sites.google.com/site/rlpmalovanka (date of access: 25.05.2022) [in Ukrainian].

15. Polozhennia pro systemu zabezpechennia akademichnoi dobrochesnosti u Khmelnytskomu natsionalnomu universyteti [Regulations on the system of ensuring academic integrity at Khmelnytsky National University]: Polozhennia pro orhanizatsiiu osvitnoho protsesu zatverdzhene 24.06.2021. URL: https://www.khnu.km.ua/root/files/01/10/03/0101.pdf (date of access: 20.05.2022) [in Ukrainian].

16. Andrieiev S., Zhilin, V. Methods of Construction of Hydrological Cartographic Models According to Remote Sensing of the Earth Data. Advanced Information Systems, vol. 4, no. 3, Oct. 2020, pp. 22-40. URL: https://doi.org/10.20998/2522-9052.2020.3.04. (date of access: 26.05.2022) [in English].

17. Google Earth. URL: https://www.google.com/intl/uk/earth/index.html (date of access: 26.05.2022) [in English].

18. Google Maps. URL: https://www.google.com/maps (date of access: 26.05.2022) [in English].

19. Bondarenko Т.В. “Educational possibilities of google geoinformation resources in educational information visualization”. Information Technologies and Learning Tools, vol. 76, no. 2, Apr. 2020, pp. 96-107, doi: 10.33407/itlt.v76i2.2718. (date of access: 26.05.2022) [in English].

20. Derzhavne ahentstvo vodnykh resursiv Ukrainy [State Agency of Water Resources of Ukraine]. Ofitsinyi sait. URL: https://www.davr.gov.ua (date of access: 26.05.2022) [in Ukrainian].

21. Nazvano krashchi prohramy dlia rozpiznavannia roslyn, hrybiv i komakh [Named the best programs for recognizing plants, fungi and insects.] Sait GSMinfo. URL: https://gsminfo.com.ua/51625-nazvano-krashhi-programy-dlya-rozpiznavannya-roslyn-grybiv-i-komah.html (date of access: 27.05.2022) [in Ukrainian].

22. UkrBIN. 2017. UkrBIN: Ukrainian Biodiversity Information Network [public project & web application]. UkrBIN, Database on Biodiversity Information. URL: http://www.ukrbin.com (date of access: 27.05.2022) [in English].

23. ArcGIS Online. Esri. URL: https://www.esri.com/en-us/arcgis/products/arcgis-online/overview (date of access: 27.05.2022) [in English].

24. MicroStation. Copyright Bentley Systems, Incorporated/ URL: https://www.bentley.com/en/products/brands/microstation (date of access: 27.05.2022) [in English].

25. Sadkovyi V., Mietielov O., Tarasenko O., Horoneskul M. Osoblyvosti vykladannia tekhnichnykh, fizyko-matematychnykh dystsyplin zasobamy dystantsiinoho navchannia v karantinnykh umovakh [Features of teaching technical, physical and mathematical disciplines by means of distance learning in warranty conditions]. Nova kolehiia. 2020. Vyp. 3, № 101. S. 46-53. URL: https://doi.org/10.30837/nc.2020.3.46 (date of access: 25.05.2022) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...