Концептуально-парадигмальні виміри підготовки здобувачів професійної освіти до молодіжного підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуально-парадигмальні виміри підготовки здобувачів професійної освіти до молодіжного підприємництва

Базиль Людмила Олександрівна, доктор педагогічних наук, професор, учений секретар; Орлов Валерій Федорович, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії професійної кар'єри Інститут професійної освіти Національної академії педагогічних наук України

Ключові слова: професійна освіта, професійна підготовка, підприємливість, підприємницька компетентність, молодіжне підприємництво, освітня парадигма, концепція підготовки до підприємництва.

Conceptual-paradigmatic dimensions of the preparation of professional education acquires for youth entrepreneurship

Bazyl Lyudmila, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Academic Secretary; Orlov Valerii, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Chief Researcher of the Professional Career Laboratory, Institute of Professional Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine

Introduction. Modern historical, political, socio-economic, energy, technological and other civilizational challenges actualize the problem of restoration and further modernization of the Ukrainian economy. In view of this, there is an objective need to specify the features of entrepreneurial education, the essence of which is not limited to the transmission of knowledge about the specifics, types, methods and mechanisms of entrepreneurial activity, stimulating the actions of vocational education students in the development of startups, virtual design of innovative enterprises and the creation of new jobs.

Purpose. to substantiate the need for paradigmatic changes in the system of vocational education and training, due to the emphasis on the processes of formation, manifestation and further development of the entrepreneurship of each future specialist.

Methods. theoretical analysis and logical generalization of laws and program documents, scientific publications and best educational practices; oral and written surveys of vocational education students.

Results. Based on the analysis of the realities of the educational practice of preparing students for entrepreneurship, the need for educational paradigmatic changes was actualized. The modern pedagogical approaches to the formation and development of entrepreneurial qualities of future specialists and their encouragement to youth entrepreneurship are highlighted. It is argued that in today's conditions the classical educational paradigm, which is reproductive in nature and focused mainly on reproductive knowledge, does not meet the needs of society. The authors propose relevant conceptual and paradigmatic dimensions of training vocational education students for youth entrepreneurship, based on the understanding of entrepreneurship as a real opportunity to contribute to the development of society and the awareness of the entrepreneur as an energetic and proactive person, a generator of interesting ideas, who is able to organize the implementation of these ideas and succeed in the business they have started. It is on this basis that the author's vision of youth entrepreneurship is presented as an effective way to increase youth employment, create innovative enterprises and additional jobs for the post-war reconstruction of Ukraine and the modernization of the national economy in the post-war period.

Originality. For the first time, a holistic and conceptual vision of the training of vocational education students for self-employment and successful adaptation of their own business to the conditions of civilization on the basis of the latest educational paradigm in seven dimensions is revealed: «Entrepreneurial Perspective», «Values and Ethical Beliefs», «Creative Entrepreneurial Thinking», «Productive Communicative Interaction», «Identifying Resources and Opportunities », «Organizing and Planning», «Implementing a Business Plan and Achieving Success».

Conclusion. The authors substantiate the socio-economic significance of the phenomenon of youth entrepreneurship, which requires appropriate educational transformations. It is proved that the new paradigm of vocational education should be oriented as much as possible to the modern needs of society, the conditions of martial law and post-war economic reconstruction of Ukraine, in particular, the _ formation of a new system of values among young people and new subject-subject relations between the teacher and the student of vocational education, in which the teacher helps to learn, advises rather than teaches the student. Teachers of vocational education institutions are recommended to pay priority attention to motivating future professionals to obtain vocational education by updating their value orientations. The key task of reforming vocational education is to provide it with new methods of humanistic orientation, and the leading idea of educational programs for training future specialists in various specialties for entrepreneurship is to position the idea of «education for a career in entrepreneurship».

Keywords: vocational education, vocational training, entrepreneurship, entrepreneurial competence, youth entrepreneurship, educational paradigm, concept of preparation for entrepreneurship.

молодіжне підприємництво освіта

Постановка проблеми

На сучасному етапі українського державотворення, ускладненому історико-політичними, соціально-економічними, енергетично-технологічними й іншими видами викликів глобального, національного й регіонального рівнів (Радкевич, 2022) актуалізується проблема відновлення й подальшої модернізації економіки України у повоєнний час. У зв'язку з цим спостерігається посилення уваги з боку представників державних і регіональних інституцій влади, наукових установ, закладів освіти, громадських організацій до розв'язання проблемних питань щодо підприємницького виду господарювання, зокрема підготовки майбутніх фахівців різних спеціальностей до самозайнятості, адаптування бізнесу до новітніх цивілізаційних обставин, консультування здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти (П(ПТ)О) з питань молодіжного підприємництва тощо.

Перспективний педагогічний досвід закладів П(ПТ)О засвідчує, що навчальні курси й тематичні модулі, розроблені та реалізовувані за донорської підтримки міжнародних проєктів, як-от: «Компанія» (проєкт: Junior Achievement Ukraine), «Власна справа» (проєкт: «EU4Skills: кращі навички для сучасної України»), «BIZ-UP: Навички самозайнятості для молоді» (проєкт Міжнародної Організації Праці); освітні програми з окремих навчальних дисциплін: «Основи галузевої економіки та підприємництва», «Основи інноваційного підприємництва», «Основи підприємництва» та ін. зорієнтовані на розвиток підприємницького мислення й творчої активності, формування здатностей ефективно вирішувати проблеми, критично осмислювати бізнес-ідеї, налагоджувати комунікативну взаємодію зі співрозмовниками (майбутніми партнерами), створювати віртуальні мережеві об'єднання, об'єктивно оцінювати проєкти тощо.

Згідно з результатами емпіричних розвідок, тривалих педагогічних спостережень і вивчення освітніх практик, проведених науковцями лабораторії професійної кар'єри у межах виконання фундаментальних наукових досліджень Інституту професійної освіти НАПН України з тем: «Теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх кваліфікованих кадрів до підприємницької діяльності в умовах розвитку малого бізнесу» (2019-2021) та «Теоретичні й методичні основи консультування з молодіжного підприємництва у закладах професійної (професійно-технічної) освіти» (2022-2024), виявлено, що майбутні фахівці з розвиненими особистісно-підприємницькими якостями або усвідомленням реальних можливостей для їх здобуття, більш упевнені в розробленні бізнес-планів, стартапів, бізнес-проєктів й проектуванні власного бізнесу за реальної можливості апробації своїх ідей в освітньо сприятливому середовищі.

З огляду на це, викристалізовується об'єктивна потреба конкретизації особливостей підприємницької освіти, сутність якої не обмежується транслюванням знань про специфіку, види, способи і механізми підприємницької діяльності, стимулюванням дій здобувачів професійної освіти у розробленні стартапів, віртуальному проєктуванні інноваційних підприємств і створенні нових робочих місць (Базиль, 2021). На нашу думку, одним із основних завдань новітньої парадигми професійної (професійно-технічної) освіти має бути актуалізація і розвиток підприємливості кожного суб'єкта освітнього процесу. Означена якість сприятиме не тільки успішній соціалізації випускників ЗП(ПТ)О в умовах ринкової економіки, а й якісно підвищуватиме рівень їхньої професійної діяльності, уможливлюватиме відновлення повоєнної України та модернізацію національної економіки у післявоєнний час (Базиль, & Орлов, 2019). У такому контексті актуалізується наукова проблема обґрунтування новітньої парадигми професійної (професійно-технічної) освіти, що передбачає, зокрема, розроблення й запровадження концепцій, моделей, методик розвитку підприємливості майбутніх фахівців.

Значущість окресленої проблеми конкретизовано положеннями Конституції України (1996), законів України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (2013), «Про освіту» (2017), Національної економічної стратегії - 2030 (2021), Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (2016), Концепції реалізації державної політики у сфері професійної (професійно -технічної) освіти «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року (2019).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різноаспектні проблеми підготовки майбутніх фахівців до самозайнятості й успішної бізнес-діяльності розв'язуються в таких тематичних площинах: теорія, історія і методологія підприємницької діяльності (З. Варналій, Б. Железко, А. Карсруд, Р. Кійосакі, О. Криворучко, Т. Лепейко, Л. Лукашова, В. Мадзігон, О. Падалка, О. Романовський й ін.); психологія особистості підприємця і психологічні механізми бізнес-діяльності (Л. Карамушка, О. Креденцер, Т. Кулаковський, Д. Макклеланд, В. Москаленко, Ю. Пачковський, М. Пітерс, Т. Сила, Р. Хізрич, Н. Худякова та ін.); моделі і методики формування та розвитку підприємницької компетентності здобувачів вищої освіти (Ю. Білова, О. Земка, О. Кірдан, А. Молдован, І. Середіна, М. Стрельников, О. Тітова та ін.); концепції і технології підготовки майбутніх фахівців до підприємницької діяльності (С. Алєксєєва, Л. Базиль, В. Байдулін, Н. Величко, І. Гриценок, Л. Єршова, Д. Закатнов, Т. Лазанська, В. Орлов, С. Прищепа, М. Савченко, Г. Сохацька, М. Теловата, М. Ткаченко та ін.).

Наявність потужного базису напрацювань учених увиразнює значущість проблем підготовки здобувачів різних рівнів освіти до підприємництва. Водночас, незважаючи на «потужні напрацювання науки й багатий досвід освітньої практики, доводиться констатувати, що успішними підприємцями стають не більше 15 % осіб, які опановували основи галузевої економіки і фінансової грамотності, вчилися проводити моніторинг ринку потреб і послуг, складати і реалізовувати бізнес-плани тощо (Базиль, 2022; 10), а критичне осмислення наукових праць свідчить, що вченими не обґрунтовано тенденційних особливостей підприємницької освіти, не розкрито парадигмальних змін у підготовці здобувачів П(ПТ)О до самозайнятості й успішного провадження бізнес-діяльності з урахуванням цивілізаційних обставин.

Мета статті: схарактеризувати переваги підприємницької освіти майбутніх кваліфікованих робітників за різними вимірами, що не обмежується транслюванням знань про підприємницьку діяльність, стимулюванням їхніх дій у розробленні стартапів, проєктуванні віртуальних підприємств тощо, й, таким чином, обґрунтувати необхідність парадигмальних змін у системі професійної (професійно-технічної) освіти, зумовлених акцентуацією процесів формування, вияву й подальшого розвитку підприємливості кожного майбутнього фахівця як його індивідуальної особливості, котра засвідчує наявність ділової активності, ініціативності, креативності, впевненості в собі й інших особистісно-підприємницьких якостей.

Виклад основного матеріалу

Однією з провідних характеристик успішного підприємця є підприємливість. Означена ділова якість людини уможливлює, передовсім, її успішне працевлаштування й посилення особистісного потенціалу, виявляється як, по-перше, здатність на високому професійному рівні проводити заходи, виконувати службові функції, спрямовані на досягнення певних результатів ефективності праці, що дають прибуток; а, - по-друге, як сукупність умінь генерувати нові ідеї, ініціативи щодо підприємницької діяльності та перетворювати їх на цінності щодо інших (Енциклопедія освіти, 2021; 760).

В епоху цифрових трансформацій особливої значущості набувають такі семантико-змістові аспекти дефініції підприємливості: здатність генерувати цікаві ідеї, згуртовувати зацікавлених ровесників, трансформувати згенеровані ідеї в дії задля досягнення успіху в самореалізації тощо (Алєксєєва та ін. 2020). Йдеться про сформовану в закладі професійної (професійно -технічної) освіти здатність до інноваційного підприємницького мислення, усвідомлення ризиків, а також про лідерські якості, вміння розробляти бізнес-план, координувати роботу з розроблення відповідного бізнес -проєкту і, головне, - здатність доводити справу до отримання спрогнозованих результатів (Базиль, 2021).

Зважаючи на це, перспективним для розвитку системи П(ПТ)О позиціонуємо напрям підготовки майбутніх фахівців до професійної кар'єри і підприємництва, а також забезпечення відповідного навчання педагогів до реалізації цього напряму в освітній діяльності. Аргументуємо наведену думку.

За результатами соціологічного дослідження» Становище молоді в Україні - 2021», проведеного холдингом «4SERVICE HOLDING» напередодні повномасштабного вторгнення ЗС РФ в Україну встановлено, що для 39,9 % респондентів привабливим напрямом життєдіяльності й самореалізації є підприємництво і бізнес-діяльність (Становище молоді, 2021). Вивчення ж стану підготовки майбутніх кваліфікованих робітників до підприємницької діяльності у 2019-2021 рр., здійснене співробітниками лабораторії професійної кар'єри Інституту професійної освіти НАПН України, оприявнило такі загальні тенденційні особливості: по-перше, підготовка молоді до підприємницької діяльності характеризується тендерними особливостями (юнаки, порівняно з дівчатами, виявляють більш високий рівень готовності до започаткування власної справи і підприємництва), що пояснюємо певними соціальними шаблонами розуміння суті підприємництва та галузевим спрямуванням діяльності закладів освіти; по -друге, понад 80 % здобувачів професійної освіти воліли б започаткувати власну справу й займатися підприємництвом; по-третє, майже третина респондентів уважають себе достатньо підготовленими до підприємницької діяльності, водночас понад 65 % опитаних потребують додаткових знань, зокрема щодо правових аспектів і економічних механізмів ведення малого бізнесу, а також, набуття практичного досвіду бізнес-діяльності у т. ч. підвищення психологічної готовності до таких видів діяльності; по -четверте, лише 2 % молоді обізнані з особливостями ринку праці, механізмами й алгоритмами започаткування власної справи, набули умінь щодо його аналізу й моніторингу; по-п'яте, більшість респондентів, усвідомлюючи важливість психологічної підготовки до реалізації бізнес-ідей, не знають наскільки розвинені у них відповідні якості, а підприємництво пов'язують із досягненням успіху (власний бізнес розуміють як потенційну можливість успішно реалізувати свої підприємницькі ідеї й отримати матеріальний прибуток); по -шосте, важливим обмежуючим фактором для відкриття власної справи майбутні фахівці вважають відсутність стартового капіталу; по-сьоме, в контексті змістового компоненту підготовки здобувачів професійної освіти до самозайнятості й успішного здійснення бізнес-діяльності респонденти надають перевагу окремій обов'язковій дисципліні чи блоку дисциплін (інваріантна складова змісту навчання), а також факультативним курсам за вибором (варіативна складова змісту навчання); по -восьме, зростає кількість майбутніх кваліфікованих робітників, які воліють після завершення навчання працевлаштуватися в Україні, а не за її межами, тобто усвідомлюють можливість здійснення підприємницької діяльності та роботи за наймом у відповідних галузях економіки держави за нинішніх соціально-економічних і політичних обставин (Сохацька, 2021).

Водночас діючих підприємців серед молоді, згідно з результатами науково-дослідної роботи Державного інституту сімейної та молодіжної політики, приблизно 5 % (Сірий, 2022; Романська, 2022). Вважаємо, що це - катастрофічно малий показник. Виходить, що із 80 % здобувачів професійної освіти, які мали намір займатися підприємництвом, і 29 % із них, які вважали себе підготовленими до започаткування власної справи, лише декілька осіб стають суб'єктами підприємницького різновиду господарювання. Основними перешкодами для відкриття власного бізнесу, на думку, випускників закладів П(ПТ)О є недостатність актуальних знань, складні економічні та політичні умови, недосконала податкова система, відсутність стартового капіталу тощо.

Вивчення досвіду економічно розвинених країн відкриває нові перспективи розвитку молодіжного підприємництва в Україні. Як з'ясовано в ході дослідницького пошуку, в країнах Євросоюзу і США частка малого та середнього бізнесу становить майже 95 %. При цьому близько 24 % економічно активного населення США - це молодь і майже 6 млн. молодих людей займаються бізнесом. Такий стан речей в Америці пов'язуємо з дією різних державних і соціальних програм для підтримки молодих підприємців. Наприклад, успішні бізнесмени надають молоді підтримку шляхом реалізації програми навчання і розвитку бізнесу (The Center for Entrepreneurship); освітяни - на основі забезпечення функціонування при університетах бізнес-орієнтованих освітніх середовищ: бізнес-кампуси, дискусійні клуби, консультаційні організації тощо). Окрім цього, у США започатковані численні фонди (корпоративні, венчурні, благодійні, файндрайзінг, краудфандінг), функціонують бізнес-акселератори й бізнес-інкубатори (Базиль, 2022). Досліджуючи реалії функціонування центрів кар'єри і підприємництва в Албанії, Бельгії, Болгарії, Італії, Румунії, виявили низку ефективних здобутків, що можуть бути рекомендовані до адаптованого застосування у національній мережевій системі П(ПТ)О. Насамперед це форми, методи, прийоми роботи, що сприяють набуттю та вдосконаленню м'яких навичок і вмінь управляти проєктами у нестабільних обставинах з урахуванням історико-політичних, соціально-економічних факторів.

Предметом нашого дослідницького пошуку є, при всій їх важливості, не соціологічні й економічні показники, а - психолого-педагогічні важелі, що впливають на характеристики формування і розвитку підприємницької компетентності майбутніх фахівців, зокрема їх методологічна основа. Саме правильно визначені, науково обґрунтовані й запроваджені в педагогічну практику методологічно -концептуальні засади підготовки майбутніх фахівців до підприємництва й успішного адаптування бізнес-діяльності до цивілізаційних обставин спрятимуть розв'язанню суперечності, що виникає між існуючою практикою розвитку підприємницької компетентності здобувачів професійної освіти та реаліями молодіжного підприємництва. Йдеться про віднайдення логічної відповіді на запитання: чому здобувачі П(ПТ)О з різних професій опановують навчальні дисципліни правового й економічного змісту («Громадянська освіта», «Господарське право», «Основи галузевої економіки та підприємництва», «Основи підприємництва та фінансової грамотності», «Основи інноваційного підприємництва», «Основи бухгалтерського обліку», «Обсяг, калькуляція та звітність», «Підприємницьке право» тощо), а започаткувати власну справу й провадити підприємницький спосіб господарювання можуть не більше 5 % випускників.

В умовах сьогодення класична освітня парадигма, яка має відтворювальний характер і зорієнтована переважно на репродуктивне знання, практично вичерпала себе і не відповідає вимогам сучасного суспільства. Така парадигма підготовки майбутніх фахівців формувалася в Україні на основі твердження, що кар'єра - це швидке й успішне просування по службовій, суспільній, науковій та іншій діяльності, досягнення популярності, а підприємництво - це господарська діяльність задля досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (Алєксєєва, 2020). Змінити цю застарілу парадигму можливо лише на основі обґрунтування нових підходів до розвитку педагогічної майстерності викладачів закладів П(ПТ)О, зокрема оволодіння ними прийомами консультування з молодіжного підприємництва здобувачів професійної освіти.

Сучасний період розвитку Українського суспільства висуває нові вимоги до якісної підготовки майбутніх фахівців, яким традиційна освіта вже не відповідає. Відбувається перехід від авторитарно - репродуктивної, знаннєвої системи освіти до освітньої парадигми нового часу. Новітня освітня парадигма орієнтована на вироблення якісно нової системи цінностей у молоді і налагодження суб'єкт-суб'єктних відносин між педагогом і здобувачем професійної освіти, за яких педагогічний працівник більше допомагає вчитися, консультує, ніж навчає здобувача освіти. Згідно з новою парадигмою значну увагу варто приділяти мотивації здобувачів професійної освіти до навчання на основі актуалізації їхніх ціннісних орієнтацій. Відтак ключовим завданням реформування професійної освіти має бути забезпечення освітнього процесу новими методиками гуманістичного спрямування. Нова парадигма П(ПТ)О має максимально орієнтуватися на сучасні потреби суспільства, умови воєнного стану і повоєнної відбудови економіки України.

Провідною ідеєю позиціонованої нами освітньої парадигми вбачаємо розуміння майбутніми фахівцями суті підприємництва не як шляху до наживи, а реальної можливості зробити свій внесок у розвиток суспільства, та усвідомлення підприємця як енергійної й ініціативної людини, генератора цікавих ідей, котра здатна організувати якісно реалізацію цих ідей і досягати успіху в започаткованій справі. Саме на такому підґрунті проєктується авторське бачення молодіжного підприємництва як ефективного напряму підвищення рівня зайнятості молоді, створення інноваційних підприємств і додаткових робочих місць для повоєнної відбудови України й модернізації національної економіки у післявоєнний час.

Зважаючи на викладене, ключовою ідеєю освітніх програм з підготовки майбутніх фахівців різних спеціальностей до підприємництва має бути позиціонування думки «освіта для кар'єри в підприємництві», що реалізується у таких концептуальних положеннях:

- актуалізація і розвиток особистісно-підприємницьких якостей, ключових компетентностей як характерологічних ознак підприємницького мислення та відповідних моделей поведінки;

- підвищення рівня поінформованості здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти щодо самозайнятості й можливостей кар'єрного зростання у підприємництві;

- робота з розроблення й реалізації мікробізнес-проєктів, керування мініфірмами;

- розвиток ділових навичок і набуття знань про способи й конкретні механізми започаткування власного бізнесу.

Цілісно-концептуальне бачення підготовки здобувачів професійної освіти до самозайнятості й успішного адаптування власного бізнесу до цивілізаційних обставин на засадах позиціонованої нами освітньої парадигми охоплює низку вимірів: від особистісних характеристик людини (впевненість у собі, ціннісні орієнтації, креативність та ін.) - до комунікативних здатностей, лідерських якостей, інших специфічних площин, як наприклад, середовище (визнання можливостей, організація та впровадження інноваційних рішень тощо) (Базиль, 2019).

Перший вимір умовно визначаємо, як «підприємницький світогляд». За результатами наукових розвідок останніх п'яти років спростовано низку негативних міфів про розуміння природи кар'єри, підприємництва, успадковування особистісно-підприємницьких рис, що переконує у правильності твердження підприємцями стають, а не народжуються. В епоху цифровізації підприємливість справедливо сприймається, як набута якість людини, яку можна сформувати, актуалізувати й розвинути. Саме особистісно-підприємницькі якості здобувачів П(ПТ)О сприяють розв'язанню ними суперечливих ситуацій у процесі оволодіння професією, усвідомленню сильних і слабких особистісних властивостей, а також формуванню навичок самопізнання. У такому контексті наголосимо, що здатність долати перешкоди і достойно переживати невдачі розглядаємо як складову підприємницького світогляду, адже частими у бізнес-діяльності є випадки, за яких успіх досягається лише на основі ретельного аналізу помилкових суджень, що призвели до невдачі.

Другий вимір розуміння концептуально-стратегічної цілісності щодо підготовки здобувачів професійної освіти до самозайнятості й успішного адаптування власного бізнесу до цивілізаційних обставин визначаємо, як «ціннісні орієнтири й етичні переконання». Цей вимір визначає рівень сформованості підприємницької культури майбутніх фахівців і свідчить про усвідомлення ними викликів, що виходять за межі меркантильних інтересів. Таким чином підприємницьке мислення здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти налаштовується на нові соціальні, екологічні, культурні, технологічні, наукові запити та потреби співпраці та взаємодопомоги в їхньому оточенні. Молоді люди усвідомлюють, що у світі бізнесу не все буде сприяти досягненню очікуваного результату. Є ризики конкурентної боротьби, проблеми з фінансуванням, утворенням команди тощо. Реалізуючи новітню освітню парадигму, важливо, щоб майбутні фахівці навчитися прогнозувати й оцінювати вплив на навколишнє соціальне й екологічне середовище, який здійснюватимуть розроблені ними як короткострокові, так і довгострокові бізнес-проєкти.

Третій вимір - пов'язуємо з концептом «творче підприємницьке мислення». Для майбутнього суб'єкта підприємницького виду господарювання, як генератора ідей і організатора їх реалізації, мислення стає провідним способом життєдіяльності. Підприємницьке, креативне мислення не є якістю, яка властива тільки окремим індивідам. Креативність виникає, якщо в особи розвинена здатність виокремити ресурси і можливості там, де інші бачать проблеми, і, головне, винайти способи їх розв'язання. Саме підприємницьке мислення дає змогу здобувачам професійної (професійно-технічної) освіти пізнати світ, як коло можливостей. У цьому контексті підкреслимо, що підприємницькі пристрасть і дух допомагають долати перешкоди для досягнення своїх цілей, а креативність як якість мислення, уможливлює нове бачення проблеми та винайдення способів розуміння речей. Фундаментальним аспектом творчого підприємницького мислення майбутніх фахівців є допитливість, яку позиціонуємо не лише в якості інструмента для здобуття знань, а як потребу індивіда спостерігати і ставити запитання задля розвитку креативності. В умовах воєнного стану це - чудова можливість для молодих людей шукати нові взаємозв'язки серед викликів, з якими ми стикаємося. Означений вимір підготовки здобувачів професійної освіти до самозайнятості й успішного адаптування власного бізнесу до цивілізаційних обставин уможливлює розвиток здатності генерувати оригінальні і водночас реалізовувані ідеї.

Четвертий вимір - умовно навиваємо «продуктивна комунікативна взаємодія». Для повноцінної самореалізації здобувачам професійної освіти важливо набути умінь налагоджувати продуктивну комунікативну взаємодію з різними типами комунікантів і, передовсім із співрозмовниками, які виявляють інакші позиції, опанувати механізми визначення ефективних рішень для успішного бізнесу. У межах означеного виміру важливо основну увагу зосередити на розвитку таких навичок, як активне слухання, емпатія, наполегливість, розуміння невербальної комунікації та вільне вираження ідей. Сформованість комплексу означених якостей забезпечує актуалізацію здатності майбутніх фахівців здійснювати відповідальне керівництво на засадах довіри, відданості та співпраці між учасниками команди, що гарантує успішне завершення роботи, як щодо розроблення бізнес-проєкту, так і щодо його впровадження. Здатність переконувати співрозмовника здобувачі професійної (професійно-технічної) освіти набувають у процесі оволодіння окремими соціальними навичками, як-от: пізнання механізмів і способів спілкування через різні канали та цифрові медіа для реклами проєкту, або засвоєння комунікативних стратегій, алгоритмів і стереотипів ведення переговорів з метою досягнення порозуміння й налагодження співпраці для максимальної мобілізації необхідних ресурсів.

П'ятий вимір освітньої парадигми підготовки майбутніх фахівців до самозайнятості й успішного адаптування власного бізнесу до цивілізаційних обставин пов'язуємо з визначенням ресурсів і можливостей. Для успішного здійснення підприємницького способу господарювання необхідно навчитися об'єктивно виявляти наявні ресурси і виокремлювати відповідні можливості, що розглядаємо як особливий навик. Потрапляючи в аналогічні ситуації одні особистості спроможні «побачити» тільки проблемні аспекти, інші ж - виокремлюють нові можливості для професійної діяльності й саморозвитку.

В українському суспільстві більш розвинена здатність діагностувати проблеми, ніж здатність виявляти можливості. Розпізнаванню можливостей можливо навчити здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти, якщо вони володіють сформованою здатністю уважно спостерігати за соціокультурними явищами навколишнього середовища й вправлялися у виконанні завдань з виявлення можливостей. Наступним етапом розвитку підприємливості майбутніх фахівців позиціонуємо критичний аналіз та оцінювання наявних варіантів. Означені завдання важливо застосовувати під час різних етапів освітньої діяльності, намагаючись відтермінувати формулювання остаточних висновків та суджень, що сприятиме уникненню втрати інноваційних ідей і винайдених можливостей їх втілення у віртуальних бізнес-проектах та в майбутньому реальному підприємництві. З метою набуття здатності об'єктивно оцінювати нові бізнес - проєкти здобувачам професійної освіти важливо вправлятися у застосуванні декількох змінних: від соціальної корисності до економічної життєздатності, потреби в ресурсах або потенціалу зростання. Ключовим завданням застосування таких вправ у педагогічній практиці П(ПТ)О визначаємо набуття навичок виявляти можливості, які можливо перетворити на проєкти, що мають соціальну значущість.

Наступний (шостий) вимір умовно називаємо «організація та планування». Здатність планувати та організовувати діяльність для майбутніх кваліфікованих робітників, які воліли б започаткувати власний бізнес, є необхідною навичкою, що уможливлює реалізацію розробленого стартапу. Розвиток здатності перетворювати ідеї на конкретні та реалістичні плани дій, планування дій, необхідних для їх втілення в життя, і вдосконалення організаційної спроможності допомагають майбутнім здобувачам професійної (професійно-технічної) освіти відчути себе незалежними та вдосконалюють їхні уміння раціонально використовувати наявні ресурси, зокрема часові, й виокремлені можливості. Вміння створити яскраву і переконливу презентацію добре розробленого плану є для майбутнього фахівця чудовою можливістю переконати співрозмовників у тому, що він, як підприємець має достатній організаційний потенціал, а також навіяти відчуття, що всі частини проєкту були ретельно розглянуті.

Сьомий вимір розуміння концептуально-стратегічної цілісності підготовки здобувачів професійної освіти до самозайнятості й успішного адаптування власного бізнесу до цивілізаційних обставин позиціонуємо як «реалізація бізнес-плану і досягнення успіху». У цьому контексті зазначимо, що здатність планувати й організовувати дії, необхідні для втілення розробленого бізнес-плану в соціально-економічну практику є однією з вкрай важливих підприємницьких навичок. Саме в означеному підприємницькому вимірі розробленої нами освітньої парадигми реалізується механізм трансформації згенерованої інноваційної ідеї, відображеної в бізнес-плані, у проєкт віртуальної фірми, а надалі - в можливий реальний об'єкт підприємницького способу господарювання.

На цьому етапі здобувачі професійної (професійно - технічної) освіти порівнюють гіпотезу з реаліями й перевіряють результативність втілення ідеї. Виконуючи такі завдання, майбутні фахівці, які мають намір стати успішними підприємцями, вчаться на власних помилках і помилкових судженнях інших учнів, вносять необхідні зміни у розроблені стартапи. Як засвідчує аналіз освітніх практик і наш власний досвід, надто оптимістичні прогнози часто не збігаються з реаліями цивілізаційного буття, спонукаючи здобувачів професійної освіти переналаштовувати ресурси і строки виконання бізнес-проєкту. Майбутні фахівці, за умови надання викладачем закладу П(ПТ)О своєчасної і дієвої підтримки, усвідомлюють цей підприємницький вимір не як глибоке розчарування в усіх своїх сподіваннях, а - як можливість їхнього наближення до підприємницької і професійної дійсності, що очікує їх після завершення процесу навчання. Використання такої форми роботи, як консультування з молодіжного підприємництва, сприятиме розвитку у здобувачів професійної (професійно -технічної) освіти здатності самостійно вирішувати проблеми, що виникають під час щоденного управління проєктом, оптимізовувати свої ресурси, контролювати змінні проєкту, визначати рішення щодо ризиків й мобілізовувати наявні можливості і потенціали для покриття виникаючих потреб.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Отже, за сучасних цивілізаційних обставин особливої соціально-економічної значущості набуває феномен молодіжного підприємництва, що потребує відповідних освітніх трансформацій. Нова парадигма професійної освіти має максимально орієнтуватися на сучасні потреби суспільства, умови воєнного стану і повоєнної відбудови економіки України, зокрема, формування нової системи цінностей у молоді і нових суб'єкт -суб'єктних відносин між педагогом і здобувачем професійної освіти, за яких педагог більше допомагає вчитися, консультує, ніж навчає здобувача освіти. Важливо пріоритетну увагу приділяти мотивації майбутніх фахівців до здобуття професійної освіти шляхом актуалізації їхніх ціннісних орієнтацій.

Відтак ключовим завданням реформування професійної освіти має бути її забезпечення новими методиками гуманістичного спрямування, провідною ідеєю освітніх програм з підготовки майбутніх фахівців різних спеціальностей до підприємництва - позиціонування думки «освіта для кар'єри в підприємництві». Цілісно-концептуальне бачення підготовки здобувачів професійної освіти до самозайнятості й успішного адаптування власного бізнесу до цивілізаційних обставин на засадах позиціонованої нами освітньої парадигми охоплює сім вимірів, які умовно позначено таким концептами: «підприємницький світогляд», «ціннісні орієнтири й етичні переконання», «творче підприємницьке мислення», «продуктивна комунікативна взаємодія», «визначення ресурсів і можливостей», «організація та планування», «реалізація бізнес-плану і досягнення успіху».

Умови воєнного стану і післявоєнної перебудови вимагають переосмислення підходів до професійної і підприємницької освіти, і зокрема, внесення змін у зміст і методики навчання майбутніх фахівців. Заохочення до підприємництва в процесі навчання і оволодіння професією є необхідною та цікавою можливістю, яка вимагає консенсусу і співпраці всіх, хто бере участь досягненні мети освіти. Зважаючи на це, перспективними напрямами подальших досліджень убачаємо розроблення й реалізацію моделі, технологій і методик консультування здобувачів професійної освіти з молодіжного підприємництва.

Список використаної літератури

1. Алєксєєва С.В., Базиль Л.О., Байдулін В.Б., Єршова Л.М., Закатнов Д.О., Орлов В.Ф., Радкевич О.П. (2019). Основи інноваційного підприємства: програма навчальної дисципліни для закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Професійна освіта, 2 (83). с. 33-35.

2. Алєксєєва С.В, Базиль Л.О., Гриценок І.А., Єршова Л.М., Закатнов Д.О., Орлов В.Ф., Сохацька Г.В. (2020). Підготовка майбутніх кваліфікованих кадрів до підприємницької діяльності в умовах розвитку малого бізнесу: теорія і практика: монографія. Житомир: «Полісся».

3. Базиль Л. (2019). Індивідуально-особистісні якості щодо успішної підприємницької діяльності. Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: тези доп. Хміжнар. наук. практ. конф. (м. Хмельницький, 7-8 листоп. 2019 р.) / ред. кол.: Н.Г. Ничкало, М.Є. Скиба, В.О. Радкевич [та ін.]. Хмельницький: ХНУ, 2019. С. 111-112.

4. Базиль Л. (2020). Концептуальні засади підготовки здобувачів професійної освіти до підприємницької діяльності. В Актуальні проблеми технологічної і професійної освіти: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (14 травня 2020 р.). Глухів: Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2020. С.17-24.

5. Базиль Л. (2021). Підготовка майбутніх фахівців до підприємницької діяльності: реалії і перспективи. Professional Pedagogics, 2021. 2(23), 149-158.

6. Базиль Л. (2022). Зарубіжний досвід створення і функціонування центрів кар'єри та підприємництва. Інноваційна професійна освіта. Випуск 3(4): Професійна освіта для сталого розвитку: виклики в умовах воєнного стану, результати і перспективи (20 жовтня 2022 року): Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Інституту професійної освіти НАПН України, 14-19.

7. Базиль Л. (2023). Концепція консультування з молодіжного підприємництва у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Інноваційна професійна освіта, 2 (9), 343-347.

8. Базиль Л.О., Орлов В.Ф. (2019). Підприємницька компетентність і ділова активність-необхідні якості професійного успіху фахівця. Теоретичні питання культури, освіти та виховання. № 2 (60). 2019. Київ: Вид. центр КНЛУ. С. 15-18

9. Базиль Л., Орлов В. (2022). Молодіжне підприємництво - ефективний напрям відновлення повоєнної економіки Української держави. Відкрита наука та інновації в Україні 2022: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 27-28 жовтня 2022 р.). Київ: УкрІНТЕІ. С.148-151.

10. Енциклопедія освіти (2021). Нац. акад. пед. наук України; [гол. ред. В.Г. Кремень; заст. гол. ред. В. І. Луговий, О.М. Топузов; відп. наук. секр. С.О. Сисоєва]: 2-ге вид., допов. та перероб. Київ: Юрінком Інтер, 2021.

11. Зайнятість молоді під час війни (2022). Report Ukraine.

12. Карамушка Л.М. Мотивація підприємницької діяльності: монографія / Л.М. Карамушка, Н.Ю. Худякова. К. Львів: Сполом, 2011. 208 с.

13. Радкевич В.О. (2022). Науково-методичне забезпечення розвитку професійної освіти в умовах сучасних викликів: Наукова доповідь на методологічному семінарі НАПН України «Науково-методичне забезпечення розвитку професійної освіти в умовах нових викликів», 17 листопада 2022 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 4(2), 1-15.

14. Романська О. (2022) Молодіжне підприємництво - реалії та перспективи

15. Сірий Є. (2022). Проблематика молодіжного підприємництва в науково-дослідній роботі Державного інституту сімейної та молодіжної політики (анотаційні матеріали НДР). Молодіжне підприємництво, 1, 79-89.

16. Сохацька Г.В., Орлов В.Ф., Базиль Л.О. та ін. (2021). Теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх кваліфікованих кадрів до підприємницької діяльності в умовах розвитку малого бізнесу. Професійна (професійно-технічна) та фахова передвища освіта : інформаційно-аналітичні матеріали / За наук. ред. В.О. Радкевич, Л.М. Єршової. Житомир: «Полісся». С. 41-69.

17. Становище молоді в Україні 2021: нове соціологічне дослідження.

18. УКРАЇНА 2030: Доктрина збалансованого розвитку.

19. Hisrich R.D. (1990). Entrepreneurship/intrapreneurship. American Psychologist, 45, 209-222

20. Raine A.L., Pandya M. Three keys to entrepreneurial success: curiosity, creativity, and commitment. Entrep Educ 2, 189-198 (2019).

21. Youth entrepreneurship. Reference document for the OECD Centre Entrepreneurship, SMEs and local development. Prepared by Francis Green.

References

1. Alieksieieva S.V., Bazyl L.O., Baidulin V.B., Yershova L.M., Zakatnov D.O., Orlov V.F., Radkevych O.P. (2019). Osnovy innovatsiinoho pidpryiemstva: prohrama navchalnoi dystsypliny dlia zakladiv profesiinoi (profesiino- tekhnichnoi) osvity [Basics of an innovative enterprise: curriculum for professional (vocational and technical) education institutions. Profesiina osvita - Professional education. 2 (83). 33-35. [in Ukrainian].

2. Alieksieieva S.V., Bazyl L.O., Hrytsenok I.A., Yershova L.M., Zakatnov D.O., Orlov V.F., Sokhatska H.V., (2020). Pidhotovka maibutnikh kvalifkovanykh kadriv do pidpryiemnytskoi diialnosti v umovakh rozvytku maloho biznesu: teoriia i praktyka: monohrafiia [Preparation of future qualified personnel for entrepreneurial activity in the conditions of small business development: theory and practice: monograph]. Zhytomyr: «Polissia». [in Ukrainian].

3. Bazyl, L. (2019). Indyvidualno-osobystisni yakosti shchodo uspishnoi pidpryiemnytskoi diialnosti [Individual and personal qualities regarding successful entrepreneurial activity]. Profesiine stanovlennia osobystosti: problemy i perspektyvy: tezy dop. Kh mizhnar. nauk. prakt. konf -- Professional development of personality: problems and prospects: theses add. X International of science practice conf Khmelnytskyi: KhNU, S.111-112. [in Ukrainian],

4. Bazyl L. (2020). Kontseptualni zasady pidhotovky zdobuvachiv profesiinoi osvity do pidpryiemnytskoi diialnosti [Conceptual principles of preparationof vocational education students for entrepreneurial activity]. Aktualni problemy tekhnolohichnoi i profesiinoi osvity: materialy II Mizhnar. nauk.-prakt. konf. - Actual problems of technological and professional education: materials of the II International science and practice conf. Hlukhiv: Hlukhivskyi NPU im. O. Dovzhenka, S.17-24. [in Ukrainian].

5. Bazyl L. (2021). Pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv do pidpryiemnytskoi diialnosti: realii i perspektyvy [Preparation of future specialists for entrepreneurial activity: realities and prospects]. Professional Pedagogics, 2(23), 149-158. [in Ukrainian].

6. Bazyl L. (2022). Zarubizhnyi dosvid stvorennia i funktsionuvannia tsentriv kariery ta pidpryiemnytstva. Innovatsiina profesiina osvita [Foreign experience in the creation and operation of career and entrepreneurship centers. Innovative professional education]. Profesiina osvita dlia staloho rozvytku: vyklyky v umovakh voiennoho stanu, rezultaty i perspektyvy : materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf - Vocational education for sustainable development: challenges in martial law, result and prospects: materials of the International science and practice conf. Instytutu profesiinoi osvity NAPN Ukrainy, 14-19. [in Ukrainian].

7. Bazyl L. (2023). Kontseptsiia konsultuvannia z molodizhnoho pidpryiemnytstva u zakladakh profesiinoi (profesiino tekhnichnoi) osvity [The concept of consulting on youth entrepreneurahip in institutions of professional (vocational - technical) education]. Innovatsiina profesiina osvita - Innovative professional education. 2 (9), 343 - 347. [in Ukrainian].

8. Bazyl L.O., Orlov V.F. (2019). Pidpryiemnytska kompetentnist i dilova aktyvnist -neobkhidni yakosti profesiinoho uspikhu fakhivtsia. Teoretychni pytannia kultury, osvity ta vykhovannia [Entrepreneurial competence and business activity are neccessary qualities of professional success of a specialist. Theoretical issues of culture, education and upbringing].№ 2 (60). Kyiv : Vyd. tsentr KNLU. S.15-18. [in Ukrainian].

9. Bazyl L., Orlov V. (2022). Molodizhne pidpryiemnytstvo - efektyvnyi napriam vidnovlennia povoiennoi ekonomiky Ukrainskoi derzhavy [Youth entrepreneurship is an effective way to restore the post - war economy of the Ukrainian state]. Vidkryta nauka ta innovatsii v Ukraini 2022: materialy I Mizhnar. nauk.prakt. konf. - Open science and innovation in Ukraine 2022: materials of the I International science and practice conf. Kyiv: UkrlNTEI. S. 148-151. [in Ukrainian].

10. Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of education]. (2021). Nats. akad. ped. nauk Ukrainy - National Acad. ped. of Science of Ukraine. Kyiv: Yurinkom Inter. [in Ukrainian].

11. Zainiatist molodi pid chas viiny [Youth employment during the war]. (2022). Report Ukraine. [in Ukrainian].

12. Karamushka L.M. (2011). Motyvatsiia pidpryiemnytskoi diialnosti : monohrafiia [Motivation of entrepreneurial activity: monograph]. Lviv : Spolom, 208. [in Ukrainian].

13. Radkevych V.O. (2022). Naukovo-metodychne zabezpechennia rozvytku profesiinoi osvity v umovakh suchasnykh vyklykiv: naukova dopovid na metodolohichnomu seminari NAPN Ukrainy «Naukovo-metodychne zabezpechennia rozvytku profesiinoi osvity v umovakh novykh vyklykiv. [Scientific and methodological support for the development of professional education in the conditions of modern challanges: scientific report at the methodological seminar of the National Acaemy of Sciences of Ukraine «Scientific and methodological support for the development of professional education in the conditions of new challenges]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. 4(2), 1-15. [in Ukrainian].

14. Romanska, O. (2022). Molodizhne pidpryiemnytstvo - realii ta perspektyvy [Youth entrepreneurship - realities and prospects]. [in Ukrainian].

15. Siryi Ye. (2022). Problematyka molodizhnoho pidpryiemnytstva v naukovo-doslidnii roboti Derzhavnoho instytutu simeinoi ta molodizhnoi polityky (anotatsiini materialy NDR). [Issues of youth entrepreneurship in the research work of the State Institute of Family and Youth Policy (annotated materials of the GDR)]. Molodizhne pidpryiemnytstvo - Youth entrepreneurship 1, 79-89. [in Ukrainian].

16. Cokhatska H.V., Orlov V.F., Bazyl L.O. (2021). Teoretychni i metodychni osnovy pidhotovky maibutnikh kvalifikovanykh kadriv do pidpryiemnytskoi diialnosti v umovakh rozvytku maloho biznesu [Theoretical and methodological foundations of training future qualified personnel for entrepreneurial activity in the conditions of small business development]. Profesiina (profesiino-tekhnichna) ta fakhova peredvyshcha osvita : informatsiino-analitychni materialy - Professional (vocational- technical) and vocational higher education: informational and analytical materials. Zhytomyr: «Polissia». S. 41-69. [in Ukrainian].

17. Stanovyshche molodi v Ukraini 2021: nove sotsiolohichne doslidzhennia [The position of youth in Ukraine 2021: a new sociological study]. [in Ukrainian].

Ukraina 2030: Doktryna zbalansovanoho rozvytku [Ukraine 2030: Doctrine of balanced development]. [in Ukrainian].

18. Hisrich R.D. (1990). Entrepreneurship/intrapreneurship. American Psychologist, 45, 209-222. [in English].

19. Raine A.L., Pandya M. (2019). Three keys to entrepreneurial success: curiosity, creativity, and commitment. Entrep Educ 2, 189-198. [in English].

20. Youth entrepreneurship. Reference document for the OECD Centre Entrepreneurship, SMEs and local development. [in English].

Размещено на Allbest.ru