Критерії, показники та рівні розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України
Огляд показників та рівня розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів ВМС Збройних Сил України. Критерії оцінки особистісно-мотиваційних, пізнавально-когнітивних, діяльнісно-результативних структурних компонентів. Мотивація до вивчення медіаграмотності.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.05.2024 |
| Размер файла | 15,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Критерії, показники та рівні розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України
Олена Кіріакіді аспірантка, Хмельницький національний університет, м. Хмельницький, Україна
У статті охарактеризовано критерії, показники та рівні розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Розвиненість медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил запропоновано оцінювати за трьома критеріями, які характеризують її структурні компоненти, зокрема особистісно-мотиваційним, пізнавально-когнітивним і діяльнісно-результативним. Основними показниками особистісно-мотиваційного критерію обрано такі: мотивація до вивчення медіаграмотності; пізнавальні інтереси у сфері медіа, ерудиція, допитливість та прагнення нового; готовність підвищувати свій рівень знань про медіаграмотність; емоційна врівноваженість, психологічна стриманість, стресостійкість в агресивному інформаційному просторі. Для пізнавально-когнітивного авторка передбачила обрати такі показники, як обізнаність про загальні особливостями медіа, їх історію та роль у суспільстві; знання про послідовність оцінювання змісту медіатекстів, вимоги до медіаповідомлення та новинні стандарти; знання про інструменти новітніх медіа, зокрема YouTube, Google, Facebook, Twitter, Тік-ток та ін., особливості спілкування у соціальних мережах; обізнаність про техніки маніпулятив- них впливів, про методи захисту від можливих негативних впливів у процесі масової комунікації. Показниками діяльнісно-результа- тивного критерію визначено здатність аналізувати й оцінювати медіаповідомлення, визначати його актуальність і несуперечливість; уміння створювати власні усні чи писемні висловлювання, необхідні для вирішення різних завдань професійної діяльності, брати участь в онлайн-дискусіях; уміння критично оцінювати медіатексти, виявляти маніпуляції історичною та актуальною для суспільства інформацією, перевіряти її достовірність; навички розпізнавання фейків та дезінформації, протидії ворожим інформаційним впливам, верифікації контенту соціальних мереж. З використанням зазначених критеріїв доведено необхідність використання трирівневої шкали розвиненості медіаграмотності майбутніх офіцерів: низький, достатній і високий.
Ключові слова: медіаграмотність; майбутні офіцери; Військово-Морські Сили Збройних Сил України; професійна підготовка; критерії та показники; рівні розвиненості.
Kiriakidi O. CRITERIA, INDICATORS AND LEVELS OF MEDIA LITERACY DEVELOPMENT OF FUTURE OFFICERS OF THE NAVAL FORCES OF THE ARMED FORCES OF UKRAINE
The article characterizes the criteria, indicators and levels of media literacy development of future officers of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine. The development of media literacy of future naval officers is proposed to be assessed by three criteria that characterize its structural components, in particular, personal-motivational, knowledge-cognitive and activity-resultant. The main indicators of the personal and motivational criterion are the following: motivation to study media literacy; cognitive interests in the field of media, erudition, curiosity and desire for new things; readiness to improve one's level of knowledge about media literacy; emotional balance, psychological restraint, stress resistance in an aggressive information space. For the knowledge and cognitive level, the author suggests choosing such indicators as awareness of the general features of the media, their history and role in society; knowledge of the sequence of evaluation of the content of media texts, requirements for media reporting and news standards; knowledge of new media tools, including YouTube, Google, Facebook, Twitter, TikTok, etc., and the specifics of social media communication; awareness of manipulative techniques and methods of protection against possible negative influences in the process of mass communication. The indicators of the activity-resultant criterion are the ability to analyze and evaluate a media message, determine its relevance and consistency; ability to create one's own oral or written statements necessary for solving various professional problems, to participate in online-discussions; the ability to critically evaluate media texts, identify manipulations of historical and relevant for society information, and verify its reliability; skills in recognizing fakes and disinformation, countering hostile information influences, and verifying social media content. Using these criteria, the author proves the necessity of using a three-level scale of media literacy development of future officers: low, sufficient and high.
Keywords: media literacy; future officers; Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine; professional training; criteria and indicators; levels of development.
Вступ
Складна воєнно-політична обстановка, що склалася на Півночі, Сході і Півдні України, є свідченням прагнення української держава і суспільства захистити свою незалежність та територіальну цілісність в умовах бойових дій та агресивного інформаційно-психологічного впливу, що поєднує дезінформацію, фейки, інформаційні і психологічні операції, кі- бератаки й інші незаконні методи ведення конфлікту проти України. З огляду на це важливим є опанування курсантами знаннями, вміннями і навичками, що в умовах гібридної війни забезпечують здатність критично тлумачити інформацію, розуміти сутність медійного світу та реальності, аналізувати і критично оцінювати міфи, а також розуміти й аналізувати складні процеси функціонування медіа в суспільстві, їхню роль і вплив.
Постановка проблеми. Офіцер Військово-Морських Сил Збройних Сил України повинен бути медіаграмотним - володіти здатністю критично та усвідомлено оцінювати медіаповідомлення, протидіяти маніпуляціям і ворожим інформаційним впливам. Про це зазначено у нормативно-правових документах, що регламентують професійну підготовку майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, освітньо-професійних програмах підготовки на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти. Про необхідність та важливість розвитку медіаграмотності та інформаційної культури наголошено також у документах міжнародних організацій, зокрема резолюції Європейського парламенту “Медіаграмотність у цифровому світі” (Media Literacy in the Digital World, 2008), декларації ЮНЕСКО “Виклики медіаосвіти” (Challenge of Media Education (The Grunwald Document, 1982), Комюніке Європейської Ради з цифрової освіти (Communication on the Digital Education Plan, 2018) та інших. Щодо вітчизняних нормативних актів, то у Рішенні Ради національної безпеки і оборони України “Про нову редакцію Воєнної доктрини України” визначено, що важливим завданням попередження та ефективної протидії ворожим інформаційно-психологічним впливам є забезпечення інформаційної складової воєнної безпеки, підвищення медіакультури суспільства і громадян.
Метою статті є характеристика критеріїв, показників та рівнів розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
На сьогодні вчені пропонують низку критеріїв для оцінки сформованості медіакомпетентно- сті. Зокрема Л. Мастерман вважає, що ефективність медіаосвіти можна оцінити лише за двома критеріями: а) здатністю студентів застосовувати критичне мислення до нових ситуацій, і б) рівнем мотивації студентів [1].
Український учений Ю. Казаков з урахуванням особливостей меді- аосвіти майбутніх учителів, значення медіаграмотності в процесі становлення професійної культури педагога запропонував такі критерії сформованості медіаграмотності: мотиваційний, контактний, інформаційний, інтерпретаційно-творчий [2, с. 12]. На думку М. Матвійчук, для визначення сформованості медіаграмотності майбутніх соціальних педагогів доцільно використовувати такі критерії: мотиваційний, показником якого є сформованість пізнавальних мотивів контактів з медіа та спрямованість на активну взаємодію з медіа; когнітивний - його показником є сформованість базових і спеціальних медіазнань; операційний - сформованість медіавмінь і медіанавичок аналізу, оцінки, інтерпретації медіатекстів, використання форм і методів медіа- освіти та креативний, що засвідчує здатність до самостійного і творчого використання медіа в особистісній і професійній сферах [3, с. 10]. Л. Хмарна для оцінки сформованості медіаграмотності вчителів використовує такі критерії: мотиваційно-ціннісний (загальна спрямованість особистості щодо медіадіяльності, мотивація до занурення в медіасередовище та потреба у пізнанні медіапростору, усвідомлення цінностей цифрового суспільства), інформаційно-знаннєвий (обсяг знань та уявлень у сфері медіа, інформаційних і цифрових технологій) та діяльнісно-комунікативний (практична медіадіяльність учителів, навички пошуку, сприйняття, оцінювання й критичного аналізу ме- діаінформації, організації медіадіяльності в онлайн-форматі) [4, с. 4]. Загалом дослідники, визначаючи критерії медіаграмотності, орієнтуються на структуру цієї професійно важливої властивості та особливості професійної діяльності фахівців.
Результати дослідження
Для визначення критеріїв розвиненості розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у процесі професійної підготовки було враховано сутність цього поняття та специфіку діяльності у Військово-Морських Силах. Медіа- грамотність офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України - це професійно важлива особистісна властивість, що охоплює мотивацію до підвищення свого рівня медіаграмотності, свідоме ставлення і зацікавленість медіатекстами, знання історії та ролі медіа, види інформаційного впливу, вміння здійснювати пошук необхідної інформації, аналізувати медіаповідомлення, оптимально використовувати медіаресурси, протистояти маніпуляціям та дезінформації. Складовими медіаграмотності офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил є особистісний, пізнавальний та діяльнісний компоненти.
Відповідно до цього критеріями розвиненості медіаграмотності курсантів було обрано особистісно-мотиваційний, пізнавально-ког- нітивний, діяльнісно-результативний. Для визначення показників цих критеріїв, окрім даних наукової літератури, враховано також результати експертної оцінки (з переліку запропонованих показників було виокремлено ті, які здобули найбільше виборів). У такий спосіб з'ясовано, що особистісно-мотиваційному критерію розвиненості медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил відповідають такі показники:
мотивація до вивчення медіаграмотності;
пізнавальні інтереси у сфері медіа, ерудиція, допитливість та прагнення нового;
готовність підвищувати свій рівень знань про медіаграмотність;
емоційна врівноваженість, психологічна стриманість, стресостій- кість в агресивному інформаційному просторі.
Пізнавально-когнітивний критерій характеризує сукупність знань про медіа, медіатексти і особливості 'їх аналізу. Він допомагає визначити обізнаність курсантів про специфіку медіа, медіатекстів та загалом особливості медіаграмотності. Пізнавально-когнітивному критерію розвиненості медіаграмотності майбутніх офіцерів відповідають такі показники:
обізнаність майбутніх офіцерів про загальні особливостями медіа, їх історію та роль у суспільстві;
знання про послідовність оцінювання змісту медіатекстів, вимоги до медіаповідомлення та новинні стандарти;
знання про інструменти новітніх медіа, зокрема YouTube, Google, Facebook, Twitter, TikTok та ін., особливості спілкування у соціальних мережах;
обізнаність про техніки маніпулятивних впливів, про методи захисту від можливих негативних впливів у процесі масової комунікації.
Діяльнісно-результативний критерій стосується найважливіших умінь і навичок роботи з медіатекстами. З урахуванням цього визначено, що діяльнісно-результативному критерію розвиненості медіа- грамотності майбутніх офіцерів відповідають такі показники:
здатність аналізувати й оцінювати медіаповідомлення, визначати його актуальність і несуперечливість;
уміння створювати власні усні чи писемні висловлювання, необхідні для вирішення різних завдань професійної діяльності, брати участь в онлайн-дискусіях;
уміння критично оцінювати медіатексти, виявляти маніпуляції історичною та актуальною для суспільства інформацією, перевіряти її достовірність;
навички розпізнавання фейків та дезінформації, протидії ворожим інформаційним впливам, верифікації контенту соціальних мереж.
Після цього зазначені критерії й показники ми використали для визначення рівнів розвиненості у курсантів медіаграмотності. Поняття “рівень” як величини, досягнутої у чому-небудь, використовують, щоб оцінити вираженість тих чи інших характеристик педагогічного явища, у нашому випадку медіаграмотності. За результатами аналізу наукової літератури з'ясовано, що дослідники (Ю. Казаков [2, с. 12], М. Матвійчук [3, с. 11], В. Крамаренко [5, с. 60] та ін.) використовують переважно трирівневу шкали для оцінювання медіаграмотності з огляду на її універсальність, практичність та зручність.
Відповідно до цього також було обрано три рівні розвиненості медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил: низький, достатній і високий. Далі якісно охарактеризуємо майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил, що мають зазначені рівні розвиненості медіаграмотності.
Курсанти з низьким рівнем розвиненості медіаграмотності майже не мотивовані до вивчення медіаграмотності; не мають пізнавальних інтересів у сфері медіа, не проявляють допитливості та прагнення нового; не готові підвищувати свій рівень знань про медіаграмотність; не вміють зберігати емоційну врівноваженість, психологічну стриманість в агресивному інформаційному просторі.
Курсанти не обізнані про загальні особливості медіа, їх історію та роль у суспільстві; не знають послідовності оцінювання змісту медіа- текстів, вимог до медіаповідомлення, новинних стандартів; специфіки інструментів новітніх медіа, зокрема YouTube, Google, Facebook, Twitter, TikTok та ін., особливостей спілкування у соціальних мережах; техніки маніпулятивних впливів, методи захисту від можливих негативних впливів у процесі масової комунікації.
Такі курсанти не спроможні проаналізувати й оцінити медіапо- відомлення, визначити його актуальність і несуперечливість. Їм важко створювати власні усні чи писемні висловлювання, необхідні для вирішення різних завдань професійної діяльності, брати участь в онлайн-дискусіях. Вони не вміють критично оцінювати медіатек- сти, виявляти маніпуляції історичною та актуальною для суспільства інформацією, перевіряти її достовірність; не мають навичок розпізнавання фейків та дезінформації, протидії ворожим інформаційним впливам, верифікації контенту соціальних мереж.
Курсанти з достатнім рівнем розвиненості медіаграмотності в більшості випадків мотивовані до вивчення медіаграмотності; здебільшого цікавляться питаннями щодо медіа, допитливі та прагнуть пізнати нове; час від часу намагаються підвищувати свій рівень знань про медіаграмотність; у більшості випадків уміють зберігати емоційну врівноваженість, психологічну стриманість в агресивному інформаційному просторі.
Курсанти обізнані про окремі особливості медіа, їх історію та роль у суспільстві; знають вимоги до оцінювання змісту медіатек- стів, до новинних стандартів; специфіку окремих інструментів новітніх медіа, зокрема YouTube, Google, Facebook, вимоги до спілкування у соціальних мережах; окремі техніки маніпулятивних впливів, деякі методи захисту від можливих негативних впливів у процесі масової комунікації.
Такі курсанти в більшості випадків можуть проаналізувати й оцінити медіаповідомлення, визначити його актуальність і несуперечли- вість. Вони можуть, хоча й не досить аргументовано, але створити власні усні чи писемні висловлювання, необхідні для вирішення різних завдань професійної діяльності, брати участь в онлайн-дискусіях. Курсанти вміють критично оцінювати окремі медіатексти, виявляти деякі маніпуляції історичною та актуальною для суспільства інформацією, перевіряти її достовірність; мають навички розпізнавання окремих фейків та дезінформації, деяких ворожих інформаційних впливів, можуть верифікувати контент соціальних мереж.
Курсанти з високим рівнем розвиненості медіаграмотності дуже мотивовані до вивчення медіаграмотності; завжди цікавляться питаннями медіа, допитливі та прагнуть пізнати нове; системно намагаються підвищувати свій рівень знань про медіаграмотність; уміють зберігати емоційну врівноваженість, психологічну стриманість в агресивному інформаційному просторі.
Курсанти ґрунтовно обізнані про специфіку медіа, їх історію та роль у суспільстві; знають послідовність оцінювання змісту медіатек- стів, вимоги до новинних стандартів; специфіку різних інструментів новітніх медіа, зокрема YouTube, Google, Facebook, Twitter, TikTok та ін., вимоги до спілкування у соціальних мережах; різні техніки маніпуля- тивних впливів, методи захисту від можливих негативних впливів у процесі масової комунікації.
Такі курсанти можуть системно проаналізувати й оцінити медіа- повідомлення, визначити його актуальність і несуперечливість. Вони можуть аргументовано і переконливо висловити свою думку щодо різних завдань професійної діяльності, брати участь в онлайн-дискусіях. Курсанти вміють критично оцінювати медіатексти, виявляти маніпуляції історичною та актуальною для суспільства інформацією, перевіряти її достовірність; мають навички розпізнавання фейків та дезінформації, ворожих інформаційних впливів, можуть точно вери- фікувати контент соціальних мереж.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Розвиненість медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-морських передбачено оцінювати за трьома критеріями, які характеризують її структурні компоненти, зокрема особистісно-мотиваційним, пізнавально-когнітивним і діяльнісно-результативним.
Основними показниками особистісно-мотиваційного критерію є: мотивація до вивчення медіаграмотності; пізнавальні інтереси у сфері медіа, ерудиція, допитливість та прагнення нового; готовність підвищувати свій рівень знань про медіаграмотність; емоційна врівноваженість, психологічна стриманість, стресостійкість в агресивному інформаційному просторі; пізнавально-когнітивного - обізнаність про загальні особливостями медіа, їх історію та роль у суспільстві; знання про послідовність оцінювання змісту медіатекстів, вимоги до медіаповідомлення та новинні стандарти; знання про інструменти новітніх медіа, зокрема YouTube, Google, Facebook, Twitter, TikTok та ін., особливості спілкування у соціальних мережах; обізнаність про техніки маніпулятивних впливів, про методи захисту від можливих негативних впливів у процесі масової комунікації; діяльнісно-результативного - здатність аналізувати й оцінювати медіаповідомлення, визначати його актуальність і несуперечливість; уміння створювати власні усні чи писемні висловлювання, необхідні для вирішення різних завдань професійної діяльності, брати участь в онлайн-дискусіях; уміння критично оцінювати медіатексти, виявляти маніпуляції історичною та актуальною для суспільства інформацією, перевіряти її достовірність; навички розпізнавання фейків та дезінформації, протидії ворожим інформаційним впливам, верифікації контенту соціальних мереж.
З використанням зазначених критеріїв прийнято трирівневу шкалу розвиненості медіаграмотності майбутніх офіцерів: низький, достатній і високий.
Перспективами подальших наукових досліджень є визначення стану розвиненості медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Список використаних джерел
медіаграмотність офіцер вмс
1. Masterman L. Media Education: 18 Basic Principles. URL: https://www. medialit.org/reading-room/media-awareness-education-eighteen-basic-principles (accessed: 20.07.2023)
2. Казаков Ю. М. Педагогічні умови застосування медіаосвіти в процесі професійної підготовки майбутніх учителів : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Луган. нац. пед. ун-т ім. Т. Шевченка. Луганськ, 2007. 20 с.
3. Матвійчук М. М. Формування медіаграмотності майбутніх соціальних педагогів у процесі фахової підготовки : автореф. дис. канд. пед. наук : 13.00.05, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2014. 22 с.
4. Хмарна Л. В. Формування медіаграмотності вчителів мистецьких дисциплін у закладах післядипломної педагогічної освіти : дис. ... докт. філософії : 015. Слов'янськ, 2021. 267 с.
5. Крамаренко В. В. Діагностичний апарат для визначення сформовано- сті інформаційної компетентності майбутніх фахівців з навігації й управління суднами. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки / голов. ред. О. В. Діденко. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2021. № 3(26). С. 54-67. URL: https://doi. org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.879 (дата звернення 22.08.2023).
References
1. Masterman L. Media Education: 18 Basic Principles. Retrieved from: https://www.medialit.org/reading-room/media-awareness-education-eighteen-ba- sic-principles (accessed 20 July 2023). [in English]
2. Kazakov Yu. M. (2007). Pedahohichni umovy zastosuvannia mediaosvity v protsesiprofesiinoipidhotovky maibutnikh uchyteliv [Pedagogical conditions for the application of media education in the process of Future teachers' professional training]. Extended abstract of candidate's thesis. Lyhansk. [in Ukrainian]
3. Matviichuk M. M. (2014). Formuvannia mediahramotnosti maibutnikh sot- sialnykh pedahohiv u protsesi fakhovoi pidhotovky [Formation of media literacy of future social workers in the process of professional training]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv. [in Ukrainian]
4. Khmarna L. V. (2021). Formuvannia mediahramotnosti vchyteliv mystetsky- kh dystsyplin u zakladakh pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Formation of media literacy of art teachers in postgraduate pedagogical education institutions]. Slovyansk. [in Ukrainian]
5. Kramarenko V V (2021). Diahnostychnyi aparat dlia vyznachennia sformo- vanosti informatsiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv z navihatsii y upravlin- nia sudnamy [Diagnostic apparatus for determining the formation of information competence of future navigation and ship management specialists]. Zbirnyk nau- kovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Se- riia:pedahohichni nauky, no. 3(26), pp. 54-67. [in Ukrainian]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблема збереження в державі належних умов для фізичного розвитку й удосконалення молоді - для громадян, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу. Роль фізичної підготовки у розвитку професійних якостей офіцерського складу Збройних Сил.
статья [15,9 K], добавлен 15.01.2018Проектування мети і завдань підготовки офіцерів з урахуванням таксономії цілей, ієрархії посадових обов’язків. Забезпечення у курсантів стійкої відповідальності за результати навчання. Врахування індивідуальної своєрідності розвитку особистості курсантів.
статья [22,5 K], добавлен 22.02.2018Авторська педагогічна модель розвитку економічної компетентності у офіцерів органу управління Державної прикордонної служби України. Огляд цільового, змістовного, процесуального і контрольно-оціночного блоків, мотиваційного, корекційного етапів методики.
статья [17,0 K], добавлен 24.11.2017Визначення сутності та структури професійної компетентності майбутніх зубних гігієністів. Основні критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності даних фахівців у галузі стоматології. Ознаки сформованості змістовного компоненту.
статья [19,6 K], добавлен 13.11.2017Дефініції понять "компонент", "критерій", "показник". Оцінка структури готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності за певними критеріями. Показники, що висвітлюють і розкривають зміст процесу підготовки курсантів військової академії.
статья [23,9 K], добавлен 18.08.2017Аналіз суперечностей в освітньому процесі вищого військового навчального закладу. Розробка методичної системи формування професійної компетентності офіцерів-прикордонників, яка сприяє покращенню якості підготовки курсантів до майбутньої діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018Мета та завдання формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності (ФКК) у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні і показники сформованості ФКК.
статья [506,9 K], добавлен 21.09.2017Мета формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні та показники сформованості компетентності.
статья [591,7 K], добавлен 19.09.2017Характеристика публічного виступу як жанру різновиду мовленнєвої діяльності. Критерії, показники та рівні сформованості навичок публічного мовлення у майбутніх керівників загальноосвітніх закладів. Структура публічного мовлення майбутніх керівників.
статья [25,9 K], добавлен 31.08.2017Толерантність у майбутніх соціальних педагогів як важлива соціально-педагогічна проблема. Структура, критерії та рівні сформованості толерантності у майбутніх соціальних педагогів, педагогічні умови її формування. Розробка методичних рекомендацій.
дипломная работа [953,5 K], добавлен 19.11.2012Системна модель і структура готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності. Методи мотивації до безперервної освіти з туризмознавства, показники критеріїв ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства.
статья [20,9 K], добавлен 06.09.2017Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Навчальні заклади України, що готують фахівців у даній сфері. Актуальність розвитку біотехнологічної освіти. Розвиток біотехнології як пріоритетного напряму розвитку української економіки.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 26.08.2013Навчальні заклади України, що готують фахівців-біотехнологів. Розвиток біотехнологічної освіти та її актуальність для підготовки майбутніх фахівців. Розвиток біотехнології як пріоритетного напряму розвитку української економіки, досвід зарубіжних країн.
курсовая работа [34,1 K], добавлен 26.08.2013Поняття "діагностика виховання". Огляд основних методів дослідження якостей і ставлення особистості. Рівні виміру агресії, критерії аналізу соціальної емпатії. Вивчення особливостей морального виховання учнів. Експрес-діагностика рівня самооцінки.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 24.11.2014Сучасний стан та перспективи особистісно-орієнтованого підходу до психологічної підготовки майбутніх психологів в умовах "нової повсякденності". Особливості навчання майбутніх психологів у системі післядипломної педагогічної освіти: андрагогічний підхід.
дипломная работа [41,4 K], добавлен 24.04.2017Аналіз останніх здобутків щодо ефективних методів та методик, направлених на виявлення рівня розвитку творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку. Критерії творчих здібностей та їх характеристики. Рівні творчих здібностей та їх особливості.
статья [28,3 K], добавлен 31.08.2017Розвиток біотехнологічної освіти та її актуальність для підготовки майбутніх фахівців. Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Особливості вищої біотехнологічної освіти. Опис навчальних закладів України, що готують біотехнологів.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 26.08.2013Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Духовність як невід’ємна частина розвитку рис особистості. Критерії та рівні сформованості духовних якостей в учнях. Особливості розвитку творчої особистості в позашкільній освіті. Етичне і трудове виховання як основа процесу духовного розвитку дитини.
методичка [312,1 K], добавлен 21.02.2014Структура, функції естетичної культури особистості. Закономірності розвитку структурних компонентів естетичної культури особистості. Оптимізація процесу формування естетичної культури соціальних педагогів. Створення педагогом естетичних умов для навчання.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 19.11.2012
