Ознайомлення педагогів закладів дошкільної освіти з технологією "сторітелінг" із метою виховання базових якостей особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра теорії й методики дошкільної та початкової освіти

Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Ознайомлення педагогів закладів дошкільної освіти з технологією «сторітелінг» із метою виховання базових якостей особистості

Лія Олійник,

кандидат педагогічних наук, доцент

У науково-методичній статті висвітлено окремий досвід викладача післядипломної освіти з ознайомлення педагогів закладів дошкільної освіти Миколаївської області з технологією «сторітелінг». Актуалізовано використання названої технології з виховною метою. Проаналізовано можливості зазначеної технології у вихованні базових якостей особистості в майбутніх учнів Нової української школи.

У публікації вперше розглянуто авторський підхід до розвитку професійної компетентності педагогів закладів дошкільної освіти щодо складання повчальних історій для формування базових якостей особистості старших дошкільників. Визначено, що технологія «сторітелінг» може бути успішно використана для досягнення цієї мети.

Ключові слова: виховання базових якостей особистості; здобувачі післядипломної освіти; старші дошкільники; технологія «сторітелінг».

Familiarization of teachers of preschool education institutions with the technology of storytelling for the formation of basic personality qualities

Oliinyk Liia,

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, the Department of Theory and Methods of Preschool and Primary Education Mykolaiv In-Service Teachers Training Institute

The scientific-methodical article highlights the individual experience of a post-graduate education teacher in familiarizing teachers of preschool educational institutions of Mykolaiv region with the «storytelling» technology. The use of «storytelling» technology for educational purposes has been updated. The possibilities of the «storytelling» technology in the education of basic personality qualities in future students of the New Ukrainian School were analysed.

The publication presents the author's unique approach to the enhancement of the professional competence of educators in preschool educational institutions by utilizing educational stories to develop the fundamental personality traits of senior preschoolers.

The national and foreign experience of using the «storytelling» technology at various educational levels proves that the information provided in the form of educational stories is better perceived and assimilated by the students of education. In preschool childhood, stories composed according to certain rules, taking into account their emotional, motivational and cognitive potential, have an educational impact on the formation of basic qualities of preschool children.

This publication describes for the first time the author's approach to the development of the professional competence of teachers of preschool educational institutions regarding the compilation of educational stories for the formation the basic personality qualities of senior preschoolers.

The publication systematises the practical work of preschoolpedagogues on the given topic and provides literary examples of the authors ' stories aimed at creating the basic personality qualities of senior preschool children: independence, responsibility, creativity.

Keywords: education of basic personality qualities; older preschoolers; post-graduate students; «storytelling» technology.

Вступ

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими й практичними завданнями. Готовність до Нової української школи прийнято розглядати як системну характеристику розвитку дитини старшого дошкільного віку, що виявляється у сформованості її компетентностей. Їх формують через прищеплення ціннісного ставлення до оточення й довкілля, розвивають за сприятливих умов у різноманітних ситуаціях набуття життєвого досвіду та спілкування, які дитина проживає в родині й у закладі дошкільної освіти. Це питання набуло особливої актуальності з упровадженням освітньої реформи Нова українська школа у 2017 році та оновленням головних нормативних документів у перших двох ланках освіти: Державного стандарту початкової освіти у 2019 році та Базового компонен90 = та дошкільної освіти (далі БКДО) у 2021 році. Натомість мало хто з освітян і тим паче батьків старших дошкільників звертають увагу на виховання в дітей базових якостей особистості. Однак сформованість цих якостей певною мірою буде впливати на успішність учнів Нової української школи. «Саме зрілість особистісних якостей та психічних процесів забезпечує успішність розвитку навчальних навичок на наступних етапах шкільного життя. У молодшому шкільному віці розгортається навчальна діяльність, яка спирається на вікові надбання дитини дошкільного віку та потребує належних педагогічних форм та методів роботи», зазначається в головному документі дошкільної освіти (БКДО, 2021).

Українська освіта переживає скрутні часи. Спочатку два роки ковідної ситуації, нині півтора року як на територію нашої держави вторглися війська російської федерації. Питання безпеки учасників освітнього процесу спричинило те, що під час воєнних подій у країні навчання відбувається за очною, дистанційною та змішаною формами, «залежно від можливостей фонду захисних споруд у певних закладах освіти» (Лист МОН, 2023).

Здобувачі післядипломної освіти за напрямом «педагогічні працівники закладів дошкільної освіти», які проходять курси підвищення кваліфікації раз на п'ять років за 120-годинною програмою прагнуть оновити, удосконалити фахові компетентності, тому опрацювання сучасної нормативної бази, ознайомлення з унікальними технологіями та методиками здійснення дошкільної освіти, оволодіння якими дає змогу їм бути більш успішними у професійній діяльності, викликає жвавий професійний інтерес. Особливий попит має фахова тематика, знання та вміння, що можна застосувати під час будь-якої форми організації освітнього процесу з дошкільниками: в очному, дистанційному чи змішаному форматі.

Надзвичайно актуальним стає вміння складати та розповідати повчальні історії з метою формування базових якостей особистості старших дошкільників, що можна надбати, опанувавши технологію «сторітелінг».

Обраний напрям входить до складу науково-дослідної теми кафедри теорії й методики дошкільної та початкової освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (далі МОІІПЮ) «Підвищення фахової компетентності педагогічних працівників із формування цілісної картини світу в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку» (Затверджено рішенням вченої ради МОІІПЮ від 26 квітня 2017 року протокол № 4).

Аналіз основних досліджень і публікацій із зазначеної проблеми. У вітчизняній освіті старших дошкільників (дітей 6-7 року життя) процес виховання базових якостей особистості розглядають як сукупність особистісних якостей дитини, що закладаються в дошкільному дитинстві та забезпечують прояв її активності в природному та соціальному оточенні: активність, відповідальність, ініціативність, креативність, самостійність, спостережливість, справедливість, чуйність, шанобливе ставлення до людей різного віку (БКДО, 2021, с. 36).

Питання виховання базових якостей особистості старших дошкільників набуло особливої гостроти та актуальності відтоді, як розпочато реалізацію Концепції нової української школи. Вона наголошує на зміні підходів до навчання здобувачів освіти, як того потребують сучасні реалії: перевагу розвитку мислення над запам'ятовуванням готових знань. Суспільство дійшло розуміння, що надрання академічна підготовка до школи, яка не відповідає віковим можливостям дитини дошкільного віку, не стимулює її розвиток, а навпаки створює передумови труднощів у початковій школі та є основою емоційного насильства над дітьми, постійних неадекватних вимог з боку їхніх батьків до вихователів закладів дошкільної освіти: навчати дошкільників розв'язувати задачі та приклади, читати, писати.

«Особистісно орієнтований підхід до організації змісту та процесу дошкільної освіти передбачає визначення базових якостей особистості, розвиток її активності, самостійності, ініціативності та креативності як індикаторів ефективності освітнього процесу», указано в документі, що визначає портрет випускника закладу дошкільної освіти (БКДО, 2021).

Дослідженнями формування певних базових якостей дошкільників займалися Г. В. Бєлєнька (розвиток відповідальності), С. А. Васильєва (виховання шанобливості), Н. В. Гавриш (розвиток допитливості), В. В. Маршицька (розвиток самостійності), С. П. Нечай (формування міжособистісного партнерства), О. А. Острянська (формування міжособистісної злагоди), Г. В. Орлова (розвиток креативності), О. П. Полякова (виховання чуйності), В. В. Рагозіна (розвиток спостережливості), Н. А. Шкляр (виховання справедливості) (Бєлєнька Г., Гавриш Н., Васильєва С. та ін., 2015). Дослідниці наголошували на тому, що виховання базових якостей особистості у старших дошкільників має базуватися на гуманістичних засадах та йти шляхом присвоєння моральних норм й спиратися на вагому рушійну силу сучасні інновації в галузях дошкільної педагогіки, психології, спеціальної та корекційної педагогіки, медицини. Розглядаючи розвиток креативності як базової якості особистості в дітей дошкільного віку засобами квесту, науковці та практики доходять висновку, що «в основі креативності лежить процес пошуку, а не здобуття готових знань» (Клименюк Н. В., Медведєва С. В., Малікова Л. А., 2022). Саме цим підходи до навчання в Новій українській школі відрізняються від традиційних уявлень про освіту. Це підтверджує, що педагогам необхідно освоїти дошкільну ланку освіти технологій розвитку базових якостей особистості майбутніх учнів Нової української школи.

Під час війни на шпальтах Полтавського обласного репозитарію освітніх матеріалів «Навчайся і навчай» для дистанційного компонента освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти розміщено методичні рекомендації щодо використання технології сторітелінгу в мовленнєвій діяльності дітей дошкільного віку. Розглянуто методи та прийоми, вимоги до педагогів під час використання цієї технології в освітньому процесі (Кулік В. Ф., 2022). Ідеться про використання в мовленнєвій діяльності дітей дошкільного віку технології «сторітелінг», як от: прийоми та методи, вимоги до педагогів під час використання технології «сторітелінг» в освітньому процесі. Матеріали адресовано педагогам дошкілля з метою організації та проведення таких форм роботи, як: заняття, ігри з картками Володимира Проппа, «кубиками історій», а також для складання історій за «картинками-коміксами».

Окреслення невирішених питань, порушених у статті. Аналіз друкованих та інтернет-джерел із досліджуваної проблеми за останнє десятиліття показав, що закордонні та вітчизняні науковці й практики діляться власним успішним досвідом застосування технології «сторітелінг» в освітньому процесі з вирішення різноманітних освітніх завдань на всіх освітніх ланках у різних форматах. Нині триває процес реформування дошкільної освіти. Узгодження нормативної бази, та увідповіднення з нею умов перебування дітей у закладах дошкільної освіти. Питанням дошкільної освіти, що є невіддільною першою ланкою в системі освіти України перед початковою освітою, треба приділяти пильну увагу й ретельно врахувати освітні зміни, адже старші дошкільники є майбутніми першокласниками Нової української школи.

У БКДО (2021) виокремлені базові якості особистості старшого дошкільника, що сприяють якісному проживанню дошкільного дитинства та успішному навчанню в початковій школі. Вітчизняні вчені розглядають їх як найважливіші для особистісного зростання людини, на них ґрунтується фундамент особистісної культури дитини дошкільного віку. Опорний рівень якостей є основою формування моральних якостей дошкільника: здатність розуміти інших людей, змогу ставати на їхнє місце, співпереживати їм, визнання чеснот і переваг інших людей, бажання допомагати за власним бажанням, робити людям добро, не чекаючи винагороди (Бєлєнька Г., Гавриш Н., Васильєва С. та інші, 2015). Вони напрацювали методики виховання базових якостей особистості дитини та конкретні методичні рекомендації й практичні розробки для впровадження в широку освітню практику, проте можливості технології «сторітелінг» для їхнього формування в дошкільників у вітчизняній науці не розглядали.

У БКДО зазначено, що «сучасна дошкільна освіта потребує розвинених рефлексивних умінь вихователя. Педагог має бути здатний виявляти їх, орієнтуючись на вікові та індивідуальні особливості розвитку дітей, організаційні та змістові характеристики освітнього процесу в різних групах дошкільного закладу». Умови воєнного стану потребують інших підходів до організації дошкільної освіти, тож поданий надалі авторський підхід до розвитку професійної компетентності педагогів закладів дошкільної освіти щодо складання повчальних історій для формування базових якостей особистості старших дошкільників, що пройшов трирічну апробацію в навчальних групах педагогів закладів дошкільної освіти МОПIIЮ в умовах очного та дистанційного навчання, стане в пригоді для підвищення кваліфікації педагогів закладів дошкільної освіти.

Метою статті є розкрити широкому педагогічному загалу авторський підхід ознайомлення педагогів закладів дошкільної освіти Миколаївської області з технологією «сторітелінг» та розвитком їхньої професійної компетентності щодо складання повчальних історій із формування базових якостей особистості старших дошкільників.

У статті поставлено такі завдання:

1. Проаналізувати джерела з проблеми застосування технології «сторітелінг» в освіті взагалі та дошкільній освіті зокрема.

2. Запропонувати авторський підхід до розвитку професійної компетентності педагогів закладів дошкільної освіти зі складання повчальних історій для формування базових якостей особистості старших дошкільників.

3. Систематизувати практичні напрацювання вихователів закладів дошкільної освіти із зазначеної тематики та навести літературно оброблені приклади їхніх авторських сторі, що спрямовані на формування базових якостей особистості старших дошкільників.

Виклад основного матеріалу з обґрунтуванням набутих наукових результатів

Педагоги закладів дошкільної освіти мають володіти набором технологій, методів, прийомів, щоб успішно виховувати базові якості особистості в майбутніх учнів Нової української школи, тому тема «Застосування технології «сторітелінг» з метою формування базових якостей особистості старших дошкільників» серед навчальних занять у програмі підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів, навчально-допоміжного персоналу в галузі освіти для вихователів закладів дошкільної освіти МОІППО є актуальною протягом трьох років.

«Сторітелінг це наука, без якої не обійтися: у професійному та повсякденному житті ми щодня розказуємо історії, чуємо їх та хочемо бути почутими», зауважує Марк Лівін, обізнаний із цього питання письменник, журналіст та блогер (Лівін М., 2020). Педагог закладу дошкільної освіти це освітянин-універсал, що має цілеспрямовано розвивати власну мовленнєву компетентність, адже про необхідність володіти словесним мистецтвом писав свого часу видатний вітчизняний педагог Василь Сухомлинський, переконаний у тому, що... «слово у руках вихователя такий же могутній засіб, як музичний інструмент у руках музиканта, як фарби в руках живописця, як різець і мармур у руках скульптора. Як без скрипки немає музики, без фарби та пензля живопису, без мармуру і різця скульптури, так без живого, трепетного, слова, що хвилює, немає школи, педагогіки. Слово це ніби той місток, через який наука виховання переходить у мистецтво, майстерність» (Сухомлинський В. О., 1977, с. 160).

Віддавна люди розуміли: якщо сухі факти перетворити в захопливу історію, то подана в ній інформація стає особистим надбанням слухачів, оскільки так її краще сприймати та запам'ятовувати. Технологія «сторітелінг» народилася в Англії як мистецтво захопливої розповіді. У перекладі з англійської storytelling розповідання історій. Широкого розголосу ця технологія набула відтоді, як Девід Армстронг голова міжнародної компанії Armstrong International у 90-х роках ХХ століття описав у книзі власний досвід її застосування у своєму бізнесі. Під час приймання на роботу в компанію «новачків» він уводив їх у курс справ не офіційною мовою інструкцій та наказів, а розповідаючи емоційні мотивувальні історії про свою компанію. Було виявлено, що люди, яких так зустрічали, швидше могли адаптуватися до роботи, ліпше розуміли її специфіку та досягали вищих результатів роботи, що зумовлювало успішну діяльність фірми і збільшення її прибутків. У бізнесі все прозоро: якщо застосована технологія дає прибутки, то вона має право на життя.

У ході дослідження з розкриття можливостей донесення інформації за допомогою сторітелінгу в нинішніх умовах Т І. Куцай було доведено, що передача інформації за допомогою історій надзвичайно ефективна, тож технологію «сторітелінг» варто вивчати, досліджувати, аналізувати та використовувати на практиці (Куцай Т І. 2020). Ця технологія не залишає байдужими фахівців різних спеціальностей. Нині технологія викликає зацікавлення освітян по всьому світу, тому що навчання дітей та дорослих будь-якого віку у формі розповідання історій дає вагомі освітні результати. Про наслідки навчання за допомогою технології «сторітелінг» ідеться в закордонних працях (Egan К., 1989; Rossiter M., 2002).

В Україні дослідженням сторітелінгу почали займатись у XXI столітті. Ця технологія і досі вважається інновацією в освіті на різних освітніх ланках. Було з'ясовано, що технологію «сторітелінг» можна застосовувати як сучасний інструмент у професійній підготовці майбутніх педагогів (Паламар С. П., Науменко М. С., 2019). У ході нашого дослідження, що присвячено навчанню дорослих, було з'ясовано можливості використання цієї технології як інструменту підвищення кваліфікації педагогів закладів дошкільної освіти.

Досліджуючи роль сторітелінгу в педагогічній практиці викладача, Ю. А. Маковецька-Гудзь доходить висновку, що слід поширювати цей метод викладання та заохочувати до нього, оскільки він зумовлює збагачення усного мовлення та допомагає запам'ятати матеріал. Цей метод у сучасній освітній ситуації є різновидом неформального навчання і використовується на додачу до академічного. Підібрані та вчасно розказані історії дослідниця вважає основним фактором успішності сторітелінгу (Маковецька-Гудзь Ю. А., 2017).

Технологія «сторітелінг» у початковій ланці Нової української школи є однією з-поміж провідних методик навчання молодших школярів. Тренерка міжнародного проєкту «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» І. О. Большакова, що взяла участь в оновленні програм для початкової школи у спільному проєкті Міністерства освіти та EdEra, розповіла про технологію «сторітелінг» та її застосування під час уроків української мови в початковій школі (Большакова І. О., 2017). У своїй розвідці дослідниця зробила припущення, що вміння педагогів закладів дошкільної освіти послуговуватися цією методикою дозволить усвідомлено готувати старших дошкільників до навчання в Новій українській школі.

Застосування технології «сторітелінг» у навчанні молодших школярів досліджували А. В. Ковач, В. О. Хила, Т. М. Мочан, дійшовши висновку про досягнення значних результатів через розповіді цікавих та пізнавальних історій (Ковач А. В., 2018). Під час навчання учнів початкової школи англійської мови К. О. Симоненко успішно застосовувала технологію «сторітелінг» (Симоненко К. О., 2015). Це зумовлювало якісне та швидке опанування здобувачів освіти навчальним матеріалом.

Вітчизняні науковці та практики також послуговувались технологією «сторітелінг» для здійснення дошкільної освіти. На шпальтах фахового всеукраїнського журналу для педагогів дошкільної освіти «Дошкільне виховання» К. Крутій і Л. Зданевич назвали сторітелінг мистецтвом розповідання й уперше звернули увагу спеціалістів на те, що за допомогою сторітелінгу можна зацікавити й мотивувати старших дошкільників до пізнання (Крутій К., Зданевич Л., 2017). Основні структурні компоненти сторітелінгу, що неабияк позначаються на розвитку мотивації в дітей дошкільного віку стосовно вивчення рідної мови, виявили О. Б. Полєвікова та І. О. Левик і розробили методику їх використання в ЗДО (Полєвікова О. Б., Левик І. О., 2019). Як видно, вітчизняні дослідження технології «сторітелінг» у дошкільній освіті обмежувалися можливостями мовленнєвого розвитку дітей.

Одним із завдань реформування дошкільної освіти є виховання особистості, що відкрита для сприйняття нового досвіду, здатна до усвідомленого та відповідального вибору в різних життєвих ситуаціях, прагне до реалізації своїх можливостей. У БКДО зазначено, що на порозі навчання в школі дитина «Проявляє особистісні якості (самостійність, відповідальність, працелюбність, лідерство, людяність, спостережливість, справедливість, ініціативність, активність, креативність та інші) у взаємодії з іншими людьми» (БКДО, 2021, с. 36).

Останнім часом загострилася суперечність, що зумовлена нагальною об'єктивною потребою у психологічній спрямованості педагогічної діяльності й водночас здебільшого психологічною неосвіченістю вихователів, що виявляється в намаганні штучно розкладати виховання особистості дитини на окремі складники, а освітній процес на освітні напрями. Проте оскільки дитина цілісна, іноді важко передбачити, що спричинять у її розвитку педагогічні впливи. Обрання технології «сторітелінг» не випадкове. Передбачалось, що навчені педагоги в подальшому будуть застосовувати її у власній професійній діяльності для виховання базових якостей особистості старших дошкільників. Ураховувалось, що технологію «сторітелінг» старші дошкільники будуть у майбутньому опановувати як учні нової української школи, а сформовані у старшому дошкільному віці базові якості особистості стануть підґрунтям успішного навчання в початковій школі.

Тож провідне завдання викладання теми «Застосування технології «сторітелінг» для формування базових якостей особистості старших дошкільників» розвинути професійну компетентність педагогів закладів дошкільної освіти щодо застосування технології «сторітелінг» із метою формування базових якостей особистості здобувачів дошкільної освіти.

Мету дослідження було досягнено завдяки реалізації авторського підходу, що передбачає систему послідовних кроків у викладанні теми та можливості для здобувачів післядипломної освіти її успішного засвоєння (див. Таблицю 1).

педагог дошкільний сторітелінг

Таблиця 1.

Авторський підхід до розвитку професійної компетентності педагогів закладів дошкільної освіти щодо складання повчальних історій з метою формування базових якостей особистості старших дошкільників

Джерело: складено самостійно

На Рисунку 1 наведено загальний вигляд навчального інструменту шаблону, що педагоги отримували від викладача для написання власних історій, що спрямовані на формування базових якостей особистості у їхніх вихованців.

Шаблон надрукований на двосторонньому аркуші формату А 4 в альбомному розташуванні. Під час складання опрацьованого шаблону отримуємо книжку формату А 5. Коли навчання на курсах підвищення кваліфікації було переведено в дистанційний формат, шаблон запропоновано опрацьовувати й здавати в електронному вигляді.

Створюючи власні сторі, педагоги вигадували або обирали з життя різноманітні події, уводили різних героїв сторі: дітей, тварин, казкових істот і навіть неживих істот. Виявляли свою креативність та літературні здібності. Не обходилось і без плагіату, що давало привід опрацьовувати питання академічної доброчесності. Нову функцію ресурсу «Padlet» універсальної онлайн-дошки: «не можу малювати» було застосовано під час ілюстрування авторських історій. Малюнки, які розміщено в цій публікації, створені за допомогою цієї функції для унаочнення змісту оповідок.

Рисунок 1