Технології промоції читання в інформаційній діяльності шкільної бібліотеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕХНОЛОГІЇ ПРОМОЦІЇ ЧИТАННЯ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

Петрушка Аліна Іванівна, кандидат наук із соціальних комунікацій асистент кафедри; Машталір Вікторія Богданівна, магістр кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Національного університету «Львівська політехніка»

Метою дослідження є формування моделі процесу популяризації читання в структурі інформаційної діяльності шкільної бібліотеки. Методологія дослідження ґрунтується на використанні методу моделювання, контент-аналіз, статистичний метод, групування та узагальнення. Результати. Дослідження висвітлює роль мережевих ресурсів у популяризації читання шкільними бібліотеками. Представлено інформаційну та формальну модель промоції читання, використання цифрових інструментів та аналіз інформаційних ресурсів у шкільних бібліотеках. Практичний приклад відображає важливість вибору ефективного комунікаційного каналу для взаємодії з учнями та підвищення інтересу до читання. Результати опитування показали низький рівень читання серед учнів та підкреслили важливість адаптації стратегій для кращого залучення молодої аудиторії. Висновки. Інформаційні технології та мережеві ресурси - ключові інструменти для промоції читання та взаємодії з користувачами у шкільних бібліотеках. Аналіз практик, моделювання процесів популяризації та залучення цільової аудиторії - основа ефективної стратегії розвитку читання в школах. Соціальні медіа мають великий потенціал для просування читання серед учнів, але варто підходити індивідуально до вивчення їхніх інформаційних потреб та вибору оптимальних платформ для комунікації. Регулярний аналіз використання ресурсів бібліотек допомагає виявляти сильні й слабкі сторони їхньої діяльності та вдосконалювати стратегії просування читання. Врахування вподобань та потреб учнів у виборі комунікаційних каналів - важливий аспект успішної популяризації читання.

Ключові слова: соціальні медіа, бібліотека, промоція читання, інформаційна діяльність.

Technologies for the reading promotion as a component of the information activities of the school library

Petrushka Alina, Ph.D. in Social Communication Assistant; Mashtalir Viktoria, Master of the Department of Social Communications and Information Activities Lviv Polytechnic National University

The purpose of the research is to develop a model for popularizing reading within the information activities of school libraries. The research methodology relies on modeling methods, content analysis, statistical approaches, grouping, and summarization. Research results highlight the role of online resources in promoting reading within school libraries. They present an informational and formal model for reading promotion, the utilization of digital tools, and an analysis of information resources within school libraries. A practical example underscores the significance of selecting an effective communication channel for engaging with students and increasing interest in reading. Survey results indicated a low level of reading among students, emphasizing the importance of adapting strategies to better engage the younger audience. Conclusions. Information technologies and online resources are pivotal for promoting reading and engaging users in school libraries. Analyzing practices, modeling promotional processes, and involving the target audience form the core of an effective reading development strategy in schools. Social media holds substantial potential for promoting reading among students, but a tailored approach to understanding their informational needs and selecting optimal communication platforms is advisable. Regularly analyzing library resources aids in identifying both strengths and weaknesses, refining reading promotion strategies. Considering students' preferences and needs in choosing communication channels is a crucial aspect of successful reading promotion.

Актуальність теми дослідження

В умовах глобальних трансформацій системи освіти України реалізація концепції Нової Української Школи (НУШ) передбачає перехід закладів загальної середньої освіти на новий технологічний, навчально-методичний та інформаційних рівень. Шкільні бібліотеки, як обов'язковий структурний підрозділ НУШ, є стратегічно важливим структурним елементом освітнього процесу, який повинен виконувати інформаційну, просвітницьку та розвивальну функції. На думку Ніла Ґеймана, запорукою формування грамотної генерації молоді є вміння бібліотекаря прищепити дітям любов до читання [5].

Стрімкий розвиток інформаційно-комп'ютерних технологій та їхнє впровадження у повсякденне життя суспільства призвело до різкого зниження рівня читання. Особливо болючою є проблема дефіциту читання серед дітей та молоді [3]. Негативним чинником зниження рівня читання послугувала також пандемія СоуЫ-19, що спричинила перехід до дистанційного формату навчання [18]. Хорватські науковці А.П. Бановіч, М.Б. Зоріца та H. Месіч, вивчаючи особливості використання школярами онлайнового ресурсу повнотекстової літератури CARNet, вказали на значний вплив пандемії Covid-19 щодо користувацької динаміки. Про це свідчить збільшення кількості користувачів, кількості переглядів сторінок та середнього часу користування в період з 2010 по 2021 роки. Водночас, дослідники підкреслили результати щодо низького рівня використання літератури із обов'язкової шкільної програми [15]. У цьому контексті актуалізується діяльність шкільної бібліотеки в якості активного агента популяризації читання серед здобувачів освіти. Сучасна шкільна бібліотека повинна виконувати роль інформаційного центру та платформи для проведення інтегрованих уроків, заходів різної тематики та формату, а також неформальної комунікації.

Мета дослідження - сформувати модель процесу популяризації читання в структурі інформаційної діяльності шкільної бібліотеки. Завданнями дослідження є ідентифікувати інноваційний досвід реалізації проєктів із популяризації читання, виявити тенденції популяризації книги серед школярів; проаналізувати практику використання соціальних медіа шкільних бібліотек у промоції читання; розробити алгоритм реалізації стратегії щодо промоції читання шкільною бібліотекою. Базовими методами дослідження є метод моделювання, контент-аналіз, статистичний метод, групування та узагальнення.

Аналіз досліджень і публікацій

Читання є одним із головних виразників рівня культури та освіти. Проте стрімкий розвиток інформаційно-комп'ютерних технологій та повсюдне використання інтернет-ресурсів спричинили значне зниження інтересу аудиторії до читання друкованої літератури [13]. Переорієнтація формату читання молодіжної аудиторії на електронне актуалізує необхідність популяризації друкованої книги та читання на рівні пріоритетної культурної державної політики. Дослідження ефективності реалізації проєктів з промоції читання як національної стратегії розглянуто на прикладі Хорватії. Результати аналізу статистичних показників та експертних оцінок засвідчують позитивні тенденції та результативність розглянутої концепції сприяння читанню в контексті активного залучення бібліотекарів і засновників бібліотек. Дослідники наголошують на необхідності інвестування у розвиток невеликих громад та важливості налагодження співпраці між бібліотекарями та громадянами у популяризації читання та інших культурних програм [17]. Інтерес становлять результати дослідження проєкту «10-хвилинне читання», що був реалізований в межах Національного плану читання Португалії та мав на меті сприяти інтересу до ігрового читання в учнів базової та середньої школи. Автори також вказують на важливість ролі вчителя та бібліотекаря у ефективності проєкту, що знайшов свій вияв у покращенні динаміки читання та зміні читацьких вподобань здобувачів освіти [21].

Запорукою ефективної підтримки статусу читання є реалізація соціального партнерства таких суб'єктів інформаційної сфери, як видавництва, бібліотеки, літератори, масмедіа [4; 8] та програмно-проектної діяльності бібліотек, що дозволяє залучати додаткові ресурси [4]. Саме шкільні бібліотеки першочергово повинні зосередити свої зусилля на підтриманні читання як стратегічного напряму своєї діяльності [14]. Водночас, важливими аспектами розширення читацької аудиторії є забезпечення відповідності між її інформаційними потребами та організацією роботи бібліотеки [13], а також зосередження уваги на використанні нових форм обслуговування, широкому залученню інформаційних технологій та кросгалузевих методів [6]. В цьому аспекті важливо актуалізувати роль бібліотеки, як невід'ємного компонента інформаційної інфраструктури, модерного інтелектуального інформаційного центру, що у своїй діяльності послуговується новітніми технологіями та ресурсами для повноти задоволення інформаційних потреб користувачів [7].

Дієвим інструментом в арсеналі бібліотек щодо повернення цікавості громадян до читання, як життєвої стратегії, є івент-менеджмент, що передбачає впровадження активних форм взаємодії із аудиторією [6]. Активності щодо популяризації книги та читання охоплюють широкий спектр заходів: бібліотечні лабіринти, книжкові слайд-вечори, виставки-розповіді, буккросинг, бібліоквести, конкурси, книжкові клуби, волонтерська активність, мобільні бібліотечні послуги [4; 6].

За умов активного використання бібліотеки як платформи особливої важливості набуває формування відкритого книжкового простору. Книжкові виставки та виставки-інсталяції слугують дієвим засобом для привернення читацької уваги [4]. Поняття сучасної книжкової виставки повинно бути переосмисленим в контексті забезпечення принципів комфортності, доступності, актуальності та естетичності. Поєднання книги з іншими предметами дозволяють вийти за межі традиційного сприйняття читання та надають їй нових естетичних функцій. Таким чином, книжкові інсталяції слугують певними айстоперами, що не лише розважать, але й активують увагу, пробуджують інтерес до визначеної проблематики [10]. В руслі молодіжних трендів є формування спеціального бібліопростору в якості фотозон [4]. Ефективність промоції читання залежить від врахування мотиваційного аспекту. Зокрема, стимулюючими факторами розвитку мотивації читання є інтерес до сучасних аудіовізуальних медіа [12], а також емоційні та естетичні переживання, прагнення до саморозвитку та самопозиці- онування в соціумі [2].

Впровадження цифрових технологій веб 2.0 дозволяє значно розширити промоційний та комунікаційних інструментарій бібліотек. Бібліотечні вебсайти, блоги, сторінки у соціальних мережах слугують дієвими комунікаційним каналами для постингу оригінального мультимедійного контенту про книги та читання, їхнього публічного обговорення та рекомендування, бібліотечної реклами нових бібліотечних сервісів. До цифрових промоційних ресурсів належать віртуальні виставки, буктрейлери, інтерактивні літературні мапи, віртуальні книжкові екскурсії, літературні вебмузеї, віртуальні бібліографічні мандрівки [4; 6].

Важливу роль у розкритті фонду сучасної бібліотеки відіграють інформаційні вебресурси, як інструменти інформаційно-комунікаційної діяльності в межах єдиного інформаційного середовища [7]. Використання електронних інтерактивних ресурсів є дієвим засобом для підвищення інтересу до читання серед дітей та молоді. До них належать вебквести, онлайн-вікторини, віртуальні пізнавально-ігрові досьє, аудіо- та відеовікторини [8]. Перспективним напрямом промоції читання, забезпечення бібліотечної реклами та доступу до контенту книг є використаня мобільних додатків [4]. Водночас, бібліотеки впроваджують нові послуги, надаючи у користування читачам електронні читанки та прилади для читання [9]. Дієвою формою бібліотечної реклами та промоції читання є сторітелінг - відеоматеріали, що розповідають про історію успіху її користувачів [6]. Дослідники також наголошують на важливій ролі соціальних медіа у промоції читання. Зокрема, під час пандемії Covid-19 ресурси TikTok і BookTok здобули широкого використання для залучення молоді до читацьких та книжкових спільнотах, використовуючи технології для популяризації читання у друкованих виданнях [19].

Рис. 1. Інформаційна модель організації популяризації читання шкільною бібліотекою