Теоретичні аспекти впровадження інклюзії в навчальні заняття з фізичного виховання в закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівського національного університету імені Івана Франка

Теоретичні аспекти впровадження інклюзії в навчальні заняття з фізичного виховання в закладах вищої освіти

Шевчук К.М., здобувач вищої освіти

Породько М.І., доцент кафедри спеціальної освіти

кандидат педагогічних наук

м. Львів

Незалежно від віку та особливостей фізична активність повинна простежуватися в житті кожної людини. Через недостатність рухливого способу життя нерідко спостерігаються проблеми у здоров'ї, можуть виникати захворювання у серцево-судинній, дихальній системах, опорно-рухового апарату, ожиріння, зниження функцій вегетативної системи організму.

Кожна особа має право на навчання, що є закріплено в Конституції України і Законі про вищу освіту, та положення Конвенції ООН «Про права осіб з інвалідністю» зумовлює потребу у вивченні проблеми організування інклюзивного фізичного виховання для здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами [2-3].

У своїх наукових працях І. Азарський, О. Азарська, О. Блавт, І. Боднар, Т. Коваленко, В. Мороз, Т. Морозова, В. Мухіна, С. Присяжнюк, В. Прошлякова висвітлювали організацію та запровадження процесу інклюзивної освіти щодо фізичного виховання і спорту у закладах вищої освіти [3]. інклюзивний освіта фізичний виховання

З аналізу наукових джерел завданнями інклюзивного фізичного виховання в закладах вищої освіти є [4]:

залучення до звичайних занять з фізичної культури осіб з інвалідністю. Зокрема, стратегія і методи навчання, обладнання, середовище та оцінювання повинне бути адаптоване відповідно до потреб усіх студентів;

підтримка студентів з обмеженими можливостями, які проявляють бажання брати участь в додаткових фізичних активностях;

заохочування студентів з інвалідністю виконувати ті самі ролі та досвід, що й їхні однолітки, які не мають інвалідності, під час фізичного виховання та інших фізичних занять.

Ще в умовах закладів загальної середньої освіти особи з інвалідністю зустрічаються з бар'єрами на своєму шляху, які надалі спостерігаються і у закладах вищої освіти.

Серед основних проблем, які наявні, як у закладах загальної середньої освіти так, і у закладах вищої освіти виділяють недостатню готовність і фінансування закладів освіти до навчання людей з особливими освітніми потребами; недостатність кадрового забезпечення для виконання корекційно - реабілітаційної програми; відсутність повного матеріально-технічного оснащення закладу (пандуси, ліфти, приміщення для проведення корекційно - реабілітаційної роботи, спеціального обладнання для занять тощо); необізнаність викладачів та студентів щодо індивідуальних особливостей осіб з психофізичними порушеннями [1].

Для організації належних занять з фізичного виховання для здобувачів вищої освіти з інвалідністю в закладах вищої освіти, перш за все, потрібно з'ясувати їхні можливості та потреби для забезпечення якісного надання освітніх послуг. Адміністрація освітнього закладу та професорсько-викладацький склад повинен ознайомитися з особливостями в розвитку цих студентів перед початком навчального семестру для того, щоб вчасно забезпечити та підготувати матеріально-технічну базу для проведення занять.

Науково-педагогічні працівники повинні дотримуватися принципу індивідуального підходу до здобувачів вищої освіти з інвалідністю підбираючи для цього мету, завдання методи і засоби навчання, конкретно під кожного здобувача. Серед засобів навчання, які можуть допомогти в організації заняття можна виділити:

Ілюстровані засоби (для здобувачів освіти, які, окрім вербального пояснення потребують наочності можна використовувати різноманітні схеми-моделі, візуальні розклади, таблиці, малюнки, що допоможут ь краще зрозуміти завдання) [1];

Технічні засоби (для зорової наочності - екранні, друковані муляжі і моделі; слухової наочності - касети, диски, тобто аудіозаписи; наочно- слухові - поєднання візуального сприйняття зі слуховим супроводом, наприклад, кінофільми) [1].

Здобувачі вищої освіти з інвалідністю не повинні відчувати себе в сегрегаційному середовищі, тому ще одне важливе завдання закладів вищої освіти полягає у включенні цієї особи в колектив. Здобувачі освіти можуть разом виконувати одне й те ж завдання при цьому для осіб з інвалідністю подані завдання можуть адаптовуватися та модифікуватися під їхні індивідуальні можливості.

У зв'язку з впровадженням карантину та воєнного стану в Україні заклади освіти змушені були перейти на дистанційний формат навчання. Із переходом на дистанційний формат навчання відповідно знизилась фізична активність, оскільки всі лекційні та практичні заняття відбувалися через комп'ютерні технології, а це не потребує додаткового навантаження, як добирання до закладу, зміна аудиторій, відвідування спортивного залу під час занять з фізичної культури тощо.

За твердженням О. Блавт проведення занять з фізичного виховання в закладі вищої освіти засобами дистанційних технологій передбачає реалізацію таких аспектів [2]:

соціальний аспект забезпечує доступ до ресурсів інклюзивного фізичного виховання;

особистісний полягає у розвитку особистості, оволодіння новими навичками, уміннями та знаннями з інклюзивного фізичного виховання;

когнітивний включає в себе формування розуміння особливостей інклюзивного фізичного виховання, вміння застосовувати різні шляхи і засоби на практиці, ставити цілі та вносити в них корективи.

На нашу думку, саме використання дистанційних технологій порушує процес соціалізації осіб з особливими освітніми потребами, адже передбачає зменшення кількості годин, що здобувач освіти перебуває в колективі.

Організація занять з інклюзивного фізичного виховання включаючи засоби дистанційного навчання полягає у складенні індивідуальної робочої програми з описом фізичних навантажень під можливості здобувачів вищої освіти з інвалідністю. Завдання повинні виконуватися систематизовано та послідовно, щоб не нашкодити здоров'ю і не погіршити стан людини.

Важливо дати зрозуміти студентам, що за допомогою фізичної активності буде спостерігатися покращення моторики та тонусу м'язів, координації, дихальної системи, зменшення емоційного напруження, покращення роботи вегетативної системи. Розуміння важливості занять з фізичного виховання надасть здобувачам вищої освіти можливість самостійно виконувати прописані викладачем завдання та включення їх в щоденний режим.

Таким чином, можемо сказати, що станом на сьогодні поступово відбувається впровадження інклюзії на заняттях з фізичного виховання в закладах вищої освіти, але все таки науковий та практичний аспект вивчення цієї проблеми висвітлений недостатньо. Здобувачі вищої освіти з інвалідністю потребують індивідуального диференційного підходу з боку закладу вищої освіти для отримання якісних освітніх послуг з фізичного виховання та інших дисциплін, які передбачені навчальним планом певної спеціальності.

Список використаних джерел

1. Ахметов З. Г. Педагогіка та психологія інклюзивної освіти. Київ, 2013. 256 с.

2. Блавт О. Інклюзивне фізичне виховання здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами засобами дистанційних технологій. Інноватикау вихованні. 2022. Вип. 15. С. 27-34.

3. Грищенко С. В., Носко М. О. Навчання руховій активності студентів вищих навчальних закладів хворих на дитячий церебральний параліч. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка. Чернігів: ЧНПУ, 2013. Вип. 108 (2). С. 65-69.

4. Inclusive School Physical Education and Physical Activity. Website Center for Disease Control and Prevetion.

Размещено на Allbest.ru