Психолого-педагогічний і фізіологічний аспекти формування хореографічних здібностей у дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ І ФІЗІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ХОРЕОГРАФІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Червонська Лілія Миколаївна, кандидат

педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри теорії і методики

музичної освіти та хореографії

Анотація

хореографічний здібність молодший школяр

Актуалізовано проблему формування хореографічних здібностей у дітей молодшого шкільного віку: психолого-педагогічний й анатомо-фізіологічний аспекти. Окреслено зміст поняття «вік». Охарактеризовано анатомо-фізіологічні особливості, зокрема опорно-рухового апарату, молодших школярів. Визначено психічні закономірності розвитку дитини: сприймання, мислення, пам 'ять, уява, почуття, увага. Обґрунтовано вплив психічних процесів на формування хореографічних здібностей молодших школярів.

Ключові слова: хореографічне мистецтво, фізіологічні та психологічні особливості, діти молодшого шкільного віку.

Аннотация

Червонская Лилия Николаевна (Украина)

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ И ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ ХОРЕОГРАФИЧЕСКИХ СПОСОБНОСТЕЙ У ДЕТЕЙ МЛАДШЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА

Актуализирована проблема формирования хореографических способностей у детей младшего школьного возраста: психолого-педагогический и анатомо-физиологическое аспекты. Определено содержание понятия «возраст». Охарактеризованы анатомо-физиологические особенности, в частности опорно-двигательного аппарата, младших школьников. Определены психические закономерности развития ребенка: восприятие, мышление, память, воображение, чувства, внимание. Обосновано влияние психических процессов на формирование хореографических способностей младших школьников.

Ключевые слова: хореографическое искусство, физиологические и психологические особенности, дети младшего школьного возраста.

Annotation

Chervonskaya Liliya (Ukraine)

PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL AND PHYSIOLOGICAL ASPECTS FORMATION OF CHOREOGRAPHIC ABILITIES IN CHILDREN OF PRIMARY SCHOOL AGE

The problem of formation of choreographic abilities in children of primary school age is actualized: psychological-pedagogical and anatomical-physiological aspects. The meaning of the term «age» is outlined. Anatomical and physiological features, in particular of the musculoskeletal system, of junior schoolchildren are characterized. The mental laws of the child's development are determined: perception, thinking, memory, imagination, feelings, attention. The influence of mental processes on the formation of choreographic abilities of junior schoolchildren is substantiated.

Keywords: choreographic art, physiological features, psychological features, children of primary school age.

Виклад основного матеріалу

Хореографічне мистецтво володіє унікальними можливостями для повноцінного естетичного вдосконалення особистості, її гармонічного естетичного й фізичного розвитку. Процес виховання і розвитку дітей молодшого шкільного віку засобами хореографічного мистецтва передбачає активне включення дітей в художню діяльність. Сучасні вітчизняні науковці Н. Корисько [6], А. Тараканова [4], С. Шалапа [6] та ін. зазначають, що хореографічний розвиток дітей молодшого шкільного віку набуває особливої значущості у зв'язку з формуванням базису особистісної культури молодшого школяра, хореографічне мистецтво розвиває в дітей емоційно-виразну пластику рухів, пробуджує відчуття гармонії, образне сприймання музики, ритму тощо. Заняття хореографією формують в учнів молодшого шкільного віку правильну осанку, навчають основ етикету, формують уявлення про різні напрями хореографічного мистецтва. Завдяки заняттям хореографією в дітей молодшого шкільного віку розвиваються і тренується м'язова сила корпуса й ніг, гнучкість, виворітність, виробляється пластика рук, уміння слухати та розуміти музику, узгоджувати з нею свої рухи й одночасно розвивати грацію та виразність пластики тіла.

Різноманіття танцювальних рухів, що відпрацьовують на заняттях з хореографії, різнобічно впливає на формування організму школярів загалом. Танець сприяє розвитку координації, моторної пам'яті, виробленню правильної постави. Систематичне заняття хореографією пропорційно формує фігуру дитини, сприяє виправленню та усуненню деяких фізичних вад. Водночас сучасні педагоги в процесі занять хореографією з дітьми різної вікової категорії інколи не враховують фізіологічні та психологічні особливості того чи іншого вікового періоду. Це своєю чергою призводить до того, що в дітей пропадає інтерес до занять хореографією. Фізичне перевантаження молодших школярів може негативно позначитися на загальному анатомо-фізіологічному розвитку дітей, призвести до їх травмування під час занять хореографією.

Отже, мета нашої роботи полягає у визначенні характерних фізіологічних психолого-педагогічних особливостей хореографічного розвитку дітей молодшого шкільного віку з метою їх урахування в навчальному процесі.

У науковій психологічний термінології вік визначають як певний ступінь психологічного розвитку індивіда, що характеризується сукупністю закономірних фізіологічних і психологічних змін [3, 98].

Молодший шкільний вік (6-10 років) збігається з періодом навчання дітей у початковій школі 1-4 класи. Учені-фізіологи, психологи та педагоги відмічають, що фізіологічно цей віковий період характеризується активним формування всіх органів і систем. Зміцнюється скелет, розвиток та окостеніння кінцівок, хребта і тазових кісток відбувається дуже інтенсивно. Швидко розвивається м'язова система, тому значно зростає сила м'язів. За несприятливих умов ці процеси можуть протікати з великими аномаліями. Фізичні перевантаження, неправильне виконання рухів, тривале перебування в одному положенні під час занять усе це може призвести до викривлення хребта, утворення запалих грудей тощо [2].

Таким чином, з огляду на анатомо-фізіологічні особливості молодшого школяра педагогам-хореографам необхідно пам'ятати, що: діти цього віку під час виконання стрибків недостатньо згинають коліна, неодночасно ставлять стопи на підлогу, важко опускаються на всю стопу без переходу з п'ятки на носок; щорічний приріст при стрибках угору для молодших школярів дорівнює в середньому см; орієнтація положення тіла в просторі ще не достатня; здатність збереження вертикального положення недостатньо розвинена; діти цього віку швидко втомлюються при виконанні фізичних вправ, не можуть виконувати силові вправи, що потребують значної витривалості; постава дітей ще не стійка тощо. У 10-річних дітей ці відхилення значно зменшуються, що пов'язано з розвитком вестибулярного апарату, пропріорецепторів м'язів, суглобів, сухожилків. Для формування правильної постави велике значення має розвиток м'язів тулуба. Напруження цих м'язів забезпечує і підтримує поставу. У дітей молодшого шкільного віку підвищена гнучкість хребта при відносній слабкості м'язів тулуба, що може спричинити порушення постави [1, 31-32].

У дітей молодшого шкільного віку вдосконалюється нервова система, інтенсивно розвиваються функції великих півкуль головного мозку, посилюються аналітична і синтетична функції кори. Швидко розвивається психіка. Змінюється взаємовідношення процесів збудження і гальмування: переважає процес збудження тому молодші школярі збудливі. Посилюється робота органів чуттів.

Оптимізація процесу хореографічної діяльності значною мірою залежить від знання педагогів-хореографів психічних особливостей розвитку дитини, за допомогою яких відбувається становлення особистості (сприймання, мислення, пам'яті, уяви, почуття, уваги):

• Сприймання. Для учнів молодшого шкільного віку характерне конкретно-образне, ненавмисне (мимовільне) сприймання. Ненавмисне сприймання зумовлюють особливості ігрової діяльності: рухливість, яскравість, розташування, незвичність, інтерес. Діти краще сприймають хореографічні твори, які викликають в них інтерес. Саме в цьому віці в дітей формується узагальнене сприймання.

• Мислення. У цей період у дітей розвивається наочно-образне мислення. Вони думають поняттями й символами. Хореографічні образи в них асоціюються з казковими героями, дійовими особами дитячих мультиплікаційних фільмів. Мислення індивідуалізоване, що стимулює школяра до самопрезентації і самореалізації в хореографічній діяльності.

• Пам'ять. У процесі хореографічної діяльності в дітей відбувається накопичення образів, предметів і явищ, які фіксуються в пам'яті. Те, що діти побачили, почули та відчули в процесі занять хореографією, зберігається в образній і руховій пам'яті. Засвоєння інформації відбувається у свідомості молодших школярів шляхом мимовільного запам'ятовування. Залежно від часу закріплення та зберігання матеріалу нова інформація надходить у систему пам'яті молодших школярів через сенсорну, короткочасну та тривалу пам'ять. Пам'ять кожної дитини має індивідуальні особливості, що виявляються у швидкості, точності, міцності запам'ятовування та готовності до відтворення.

• Уява. Основу уяви молодших школярів становлять їх інтереси, потреби та переконання. Уява сприяє розвитку дитячої фантазії. Фантазії дітей пов'язані зі створенням нових образів на основі сприймання, емоцій, відчуття й мислення. Найбільш активно розвивається емоційна уява. Залежно від практичного досвіду уява має відтворювальний і творчий характер. Відповідно до типу характеру особистості дитини може бути активною і пасивною.

• Почуття. Почуття дітей молодшого шкільного віку мають предметний характер (радість, любов, тривога, страх, сум, сором тощо). Формуються за допомогою емоцій, які пов'язані з потребами й мотивами дітей. Почуття та емоції стимулюють розвиток інтересу дітей до творчої діяльності. У цьому віці виявляють бажання до занять хореографією навіть ті діти, які мають мало розвинені хореографічні здібності.

• Увага. Увага це форма психічної діяльності дитини, що виявляється в зосередженості її свідомості на певних об'єктах, які мають постійне або ситуативне значення. Увагу вважають не психічним процесом, а психічним станом, що є необхідною умовою ефективності будь -якої діяльності. Через вікові особливості молодші школярі не можуть тривалий час зосереджувати увагу на одному виді діяльності. Цей факт обов'язково має враховувати керівник хореографічного колективу в процесі проведення занять [5].

У навчальній діяльності педагог має ретельно вибирати методи та прийоми розвитку дітей молодшого шкільного віку засобами хореографії, з урахуванням психофізіологічних та анатомо-фізіологічних особливостей вихованців. Заняття з хореографії для них обов'язково мають бути побудовані в ігровій формі, з прийомами імпровізації, бути різноманітними за змістом (ритмічні вправи, завдання на орієнтування, вправи тренувального характеру, партерна гімнастика, розучування і повторення танців тощо).

Отже, з огляду на зазначене вище наголосимо: від урахування педагогами-хореографами анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей дітей, застосування раціональних методів і прийомів у процесі занять хореографією залежить успішність хореографічного розвитку молодших школярів.

Література

1. Микитюк О. М, Данильченко С. І. Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. URL: https://tmfv.com.ua/journal/article/view/87/90

2. Мир детства: младший школьник / под ред. А. Хрипковой. Москва: Педагогика, 1981. 400 с.

3. Психология и педагогика: учеб. пособ. / под ред. А. Бодалева, В. Жукова, Л. Лаптева, В. Сластенина. Москва: Изд-во Института психотерапии, 2002. 585 с.

4. Тараканова А. П. Танцюйте з нами: навч.-метод. посіб. для вчителів хореографії (1-4 кл.) і керівників хореографічних гуртків (початковий рівень) загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів. Вінниця: Нова Книга, 2010. 160 с.

5. Черкасов В. Ф. Психофізіологічні характеристики учнів молодших класів, їхній вплив на музично-творчий розвиток школярів. Наукові записки. Вип. 135. URL: https://core.ac.uk/download /pdf/53035288.pdf

6. Шалапа С., Корисько Н. Методика роботи з хореографічним колективом: підручник. Ч. 2. Київ: НАКККіМ, 2015. 220 с.

Размещено на Allbest.ru