Дисципліна "Етнодизайн" у вищих навчальних закладах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дисципліна «Етнодизайн» у вищих навчальних закладах України

Прокопчук Роксолана Ярославівна, аспірантка, Київська академія декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука

У статті розкрито мету та зміст навчальної дисципліни «Етнодизайн» на першому освітньому рівні (бакалаврату) у підготовці майбутніх фахівців з дизайну у вищих навчальних закладах України. Обґрунтовано назву навчальної дисципліни «Етнодизайн» та запропоновано її вдосконалення відповідно до мети, змісту та спеціальності, на якій її вивчають. Досліджено, у яких навчальних закладах України на першому рівні (бакалавріату) та на яких спеціальностях вивчають етнодизайн. Методом аналізу та порівняння з'ясовано актуальний стан підготовки майбутніх фахівців з дизайну до застосування етнодизайну в професійній діяльності. Розкрито негативне значення визначення поняття «етнодизайн» до вибіркових дисциплін, що зумовлює применшення значення етнодизайну. Визначено та обрунтовано проблеми означеної дисципліни в підготовці майбутніх фахівців з дизайну та декоративно-прикладного мистецтва до його застосування в професійній діяльності та запропоновано шляхи їх вирішення в аспекті реформування навчально-освітніх програм за напрямами «Дизайн» та «Декоративно-прикладне мистецтво».

The discipline of «ethnodesign» in higher educational institutions of Ukraine

Prokopchuk Roksolana, Postgraduate Student, Mykhailo Boychuk Kyiv Academy of Decorative and Applied Arts and Design

Introduction. Ethnodesign should become the most popular type of design of today, subconsciously people need their traditions and culture, every day with the rapid development of technology we observe the rapid development of design on the one hand and a rapid decline on the other, the oversaturation of monotonous design products by means of the latest technologies leads to the devaluation of design itself, and researchers to rethink this concept and its meaning, as a result, there is a need for a new direction in the design industry, namely ethnodesign, which determines the needs of How effectively the appropriate training of future design professionals is carried out in forming the readiness of a specialist to apply ethnodesign in professional activities in accordance with the chosen speciality in the discipline of ethnodesign is an extremely relevant issue in design education. After all, the main task of design education is to teach students the ability to develop original works in terms of design concept and execution, to creatively solve compositional, colouristic and technological problems based on the traditions and creative experience of both domestic and foreign folk art.

Purpose. The purpose of this study is to analyse the discipline « ethnodesign» at the first educational level (bachelor's degree) in higher education institutions of Ukraine and determine the correspondence of the content to the name and purpose in accordance with the training of future designers to apply ethnodesign in professional activities.

Methods. By the method of analysis and comparison, the current state of training of future design specialists for the application of ethnodesign in professional activity is determined.

Results. Since 2008, the introduction of the discipline « ethnodesign» in the curriculum of higher education institutions of Ukraine in the field of «Culture and Art» has been gaining popularity. Every year this discipline is being improved by educational institutions, which can be seen by analysing the syllabuses of this discipline, their programmes and methodologies are being improved every year, new programmes and relevant methodologies are being created, each speciality where this discipline is studied has its own characteristics and differences, as a result, ethnodesign acquires new meaning and new forms.

While researching this issue, we found out that the first educational institution to introduce the discipline of ethnodesign is: Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, at the Educational and Research Institute of Arts, at the department: «methods of teaching fine and decorative arts and design».

The study of the curricula of the discipline «Ethnodesign» in higher education institutions of Ukraine makes it possible to make sure that, in accordance with the purpose and content of this discipline, there are not enough academic hours allocated to the chosen discipline. In general, the goal of all ethnodesign study programmes is the same: to provide students with systematic knowledge of the primary sources of design, origins, ethno-cultural, artistic and performing traditions of folk decorative and applied arts, and to develop the ability to use the acquired knowledge in professional activities. The academic hours allocated do not correspond to the amount of material and tasks. For example, most educational institutions allocate one semester for this discipline, from 90 to 180 academic hours, i.e. the volume of the discipline in the speciality 022 Design under the educational programme «Graphic Design» in one educational institution is 3 ECTS credits, in another - 4 ECTS credits, and in the third - 4 ECTS credits, and in another - 6 credits: ECTS. And in one educational institution, three semesters are allocatedfor the same speciality, with 6 ECTS credits for each semester.

Originality. In the context of the study, the most interesting thing is that the discipline « ethnodesign» is and not compulsory, even in educational curricula: fine and decorative arts, restoration, where it should play one of the main roles of the academic base, it is an elective discipline, makes it clear to the student that this knowledge in the chosen discipline is not mandatory in professional activities, it acts as additional information, which the student's subconscious perception determines as an unimportant component in professional activities, which negatively affects the preservation and development of culture and traditions in general. The designation of the discipline «Ethnodesign» as an elective is not acceptable in the development of cultural and artistic education in general and design education in particular, this discipline should become a compulsory professional discipline with a deeper study and a more respectful attitude towards it, which is an important component in the formation of national and patriotic consciousness in the future specialist.

The study also found that the curriculum of the discipline is different in all educational institutions, and the name of the discipline is the same in all institutions, which leads to contradictions and a lack of a clear presentation of the content of the discipline. As a result, we propose to revise and improve the name of the discipline itself, for example:

- «Ethnodesign of Ukraine» if the programme of the discipline consists of topics of Ukrainian ethnic design;

- «Ethnodesign», if the programme of the discipline consists of topics of both Ukrainian and foreign ethnodesign.

- «Ethno-Ornamentation» if the programme of the discipline consists of ethnic ornaments from both Ukraine and abroad.

- «Ethno-ornamentation of Ukraine» if the programme of the discipline consists of themes of ethnic ornaments of Ukraine.

Conclusion. Ethnodesign has not yet been sufficiently actualized as a system-forming and culture-forming category of modern design education. The solution to this issue requires a scientific and methodological approach to the organization of the process of teaching ethnodesign as a significant factor in the formation of artistic and imaginative thinking of a future specialist in the field of design.

- this discipline belongs to the elective disciplines;

- insufficient academic hours;

- inconsistency of the content of the discipline with the name itself;

- superficial presentation of the material in accordance with the purpose and content;

- there is no clear structure in which course a student should study this discipline and there are no generally defined disciplines that should precede the study of the discipline « Ethnodesign».

All these identified problems confirm the need to reform educational and training programs in the field of Design and Decorative and Applied Arts for a deeper understanding of the role, importance and relevance of training future professionals to use ethnodesign in their professional activities.

- the discipline should be included in the compulsory professional disciplines;

- to study the discipline from the 1st to the 4th year of study in all semesters of study;

- revise the name and content of the discipline in higher education institutions in higher education institutions of Ukraine in accordance with the content and purpose of the educational program in which the student is studying;

Key words: discipline, ethnodesign, higher education institutions, elective discipline, academic hours, professional activity, future specialist.

Постановка проблеми

Етнодизайн повинен стати найпопулярнішим видом дизайну сьогодення, підсвідомо людина потребує своїх традицій та культури, з кожним днем із швидким розвитком технологій ми спостерігаємо вводночас стрімкий розвиток дизайну з одного боку та стрімкий спад з іншого, перенасиченість одноманітної дизайн-продукції засобами новітніх технологій призводить до знецінення самого дизайну, а дослідників до переосмислення даного поняття та його значення, в результаті виникає необхідність нового напряму в дизайн індустрії, а саме етнодизайну, що зумовлює потребу в професійних фахівцях з етнодизайну, підготовку який здійснює сучасна дизайн-освіта, яка є базою, завдяки якій реалізується творчий потенціал студента дизайнера, повинна постійно передувати новим тенденціям у підготовці фахівців вмінню створювати дизайн майбутнього. Наскільки ефективно здійснюється відповідна підготовка майбутніх фахівців з дизайну у формуванні готовності фахівця до застосування етнодизайну у професійній діяльності відповідно обраній спеціальності на дисципліні «Етнодизайн», є надзвичайно актуальним питанням в дизайн-освіті. Адже основне завдання дизайн-освіти - навчити студентів розробляти оригінальні за дизайнерським задумом та виконанням мистецькі твори, творчо вирішувати композиційні, колористичні та технологічні завдання на основі традицій та творчого досвіду як вітчизняної, так і зарубіжної народної творчості.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Проблеми дизайн-освіти, основ теорії, історії та методології дизайну досліджували Є. Антонович, О. Бондар, В. Прусак, В. Тименко та інші. Значенню навчання та виховання в дизайн-освіті на основі національної культури, народних промислів та декоративно - ужиткового мистецтва приділяли увагу такі науковці, як Є. Антонович, А. Бровченко, Л. Оршанський, В. Тименко та інші. Розвитку етнодизайну в освітньо-культурному просторі розглядали Є. Антонович, Ю. Афананасьєва, В. Тименко та інші. Але проблема підготовки майбутніх фахівців етнодизайну у вищих навчальних закладах України ще не була достатньо дослідженою науковцям, що спонукало нас до вивчення даного питання, адже одна із основних дисциплін яка формує готовність майбутніх фахівців з дизайну до застосування етнодизайну у професійній діяльності є саме дисципліна «етнодизайн».

Метою дослідження є аналіз навчальної дисципліни «Етнодизайн» на першому освітньому рівні (бакалавріату) у вищих навчальних закладах України та визначення відповідності змісту назві та меті дисципліни в контексті підготовки майбутніх дизайнерів до застосування етнодизайну в професійній діяльності.

Виклад основного матеріалу

Для розуміння окресленої проблеми варто розлянути саме поняття «етнодизайн». Воно складається з двох понять: «етнос» та «дизайн».

Кандидат філософських наук С. Харченко дає визначення поняття «етнос». На його думку, «етнос» - це стійка, історично усталена на певній території, біосоціальна сукупність людей, які мають відносно стабільні спільні риси та особливості культури і мови, а також усвідомлюють свою внутрішню єдність та відмінність від інших спільнот. [1].

Термін «етнос» переважно є тотожним категоріям «етнічний», «етнічне» [ 2, с. 47].

Поняття « дизайн», професор педагогічних наук Тименко В.П. визначає, як творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їхніх комплексів і систем, орієнтований на досягнення найповнішої відповідності створюваних об'єктів і середовища загалом і потреб людини, як утилітарних так і естетичних [3].

М. Курач «етнодизайн» розглядає як проєктну діяльність зі створення сучасних форм матеріального середовища з використанням традиційних елементів культури певного етносу, а сам етнічний дизайн відповідає змістовим та естетичним характеристикам конкретної етнокультури, використовує національний колорит, характерний для традицій того чи іншого етносу [4].

Етнодизайн - це трансформація елементів національної культури, зокрема декоративно-ужиткового мистецтва (форм, орнаментів, колористики, традиційних технік тощо) в сучасні промислові вироби [5]. Так, В. Волоський зазначає, що «етнодизайн як засіб формування проектної художньо-естетичної культури, національної свідомості підростаючого покоління, повинен стати частиною його професійної підготовки [6].

Розглядаючи дисципліну « етнодизайн» та підсумовуючи вищесказане, у навчальних програмах дисципліни «етнодизайн» ми повинні знайти відповідність змісту дисципліни підготовці майбутніх фахівців з дизайну до трансформації елементів національної культури, зокрема декоративно -ужиткового мистецтва в сучасні вироби. Тобто студент повинен ознайомитися: з елементами національної культури, з декоративно-ужитковим мистецтвом, із сучасними вироби, та навчитися трансформувати всі ці знання у сучасні вироби на основі етнодизайну.

Починаючи з 2008 року, у вищих навчальних закладах України у галузі «Культура та мистецтво» набуває популярності введення в навчально-освітніх планах, навчальної дисципліни «Етнодизайн». З кожним роком дана дисципліна удосконалюється навчальними закладами, що можимо побачити проаналізовуючи силабуси з даної дисципліни, з кожним роком удосконалюються, на кожній спеціальності де вивчається дана дисципліни є свої особливості та відмінності, в результаті чого, етнодизайн набуває нового значення та нових форм.

Досліджуючи задекларовану проблематику, ми виявили, що перший навчальний заклад, який увів дисципліну «Етнодизайн», є Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (навчально-науковий інститут мистецтв, кафедра методики викладання образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та дизайну). Нині дисципліна вивчається студентами на спеціальності «Художня обробка металу» на першому та другому курсі та належить до вибіркових дисциплін. Обсяг кожного курсу складається з 270 академічних годин, серед який: лекційних 30 год, практичних 60 год, та самостійної роботи 180 год. Відзначимо також, що це не тільки перший навчальний заклад України, який ввів цю дисципліну в освітній план, він пропонує найбільший обсяг академічних годин на першому рівні (бакалавріату) серед вищих навчальний закладах України в галузі культури та мистецтва. Метою дисципліни на вище зазначеній спеціальності, є ознайомлення студентів з історією виникнення і розвитку ювелірного мистецтва; сприяти розвитку творчого мислення і художніх здібностей особистості; виховати загальну естетичну культуру, підготувати майбутнього спеціаліста до створення предметів декоративно - прикладного мистецтва; дослідити процес виникнення, становлення дизайну (етнодизайну) як нової творчої професії; використовувати традиції народного мистецтва в сучасному етнодизайні.

Під час викладання цього курсу велика увага приділяється висвітленню народного металірства як одного зі значних художніх явищ. Також висвітлюються тенденції розвитку сучасного ювелірного мистецтва. Так, студенти вивчають сакральне мистецтво Київської Русі; солярні символи в давньоруському ювелірному мистецтву; ювелірні прикраси Київської Русі; скань, філігрань та особливості їх виготовлення; холодну та гарячу емаль, створюють замальовки, ескізи та проєкти ювелірних виробів та виконують у матеріалі ювелірну прикрасу в описаних вище ювелірних техніках.

Наступний навчальний заклад, який привернув нашу увагу, це Одеська державна академія будівництва та архітектури, а саме архітектурно-художній інститут, кафедра рисунка, живопису та архітектурної графіки.

Дисципліна «Етнодизайн» також належить до вибіркових дисциплін та складається з 4 кредитів ECTS; 120 академічних годин. Викладається на спеціальності 022 Дизайн за освітньою програмою «Графічний дизайн» . Обсяг кожного курсу: лекційних - 38 год, практичних - 26 год, самостійна робота - 56 год.

Мета курсу - ознайомлення з етнодизайном, а саме:

- дослідження етнічної символіки кольору, чисел, геометричних фігур, символів понять та образів релігії й природи людства;

- уміння розрізняти символи стародавніх культур і сучасних;

- опанування поняття «геральдика» та використання геральдичної символіки в етнодизайні;

- створення сприятливого мікроклімату для розкриття творчого потенціалу і професійного становлення.

Передумовами вивчення дисципліни є набуття теоретичних та практичних навичок з таких дисциплін: «Історія зарубіжного мистецтва», «Історія українського мистецтва», «Теорія дизайну».

За обраною дисципліною студенти вивчають: символи, знаки, емблеми та види символів; етносимволіку кольору; символіку чисел; геометричні символи; символи людства, символи-образи, символи-поняття; символіку сучасних релігій, міфологічні символи етнічних культур, символи землі; символіку України; геральдику та її символіку.

Національна академія культури і мистецтв. Інститут дизайну та реклами.

Обсяг дисципліни «етнодизайн»: 3 кредити ECTS; 90 академічних годин. Дисципліна належить до вибіркових. Проводиться для спеціальності 022 Дизайн за освітньою програмою «Графічний дизайн». Викладається на четвертому курсі протягом 7-го семестру. Обсяг курсу: практичних - 64 год, самостійна робота - 58 год.

Дисципліна забезпечує набуття практичних навичок щодо використання в процесі проєктної діяльності елементів орнаментики, видових ознак етнічних стилів, основних трендів етнодизайну.

Мета курсу:

- розвиток художньо-декоративного та дизайн-мислення, набуття системи спеціальних знань з етнодизайну;

- оволодіння методами стилізації, здатності до трансформації;

- удосконалення навичок композиційної побудови;

- використання кольору в процесі розроблення об'єктів етнодизайну.

Студенти ознайомлюються з виставковими експозиціями Київського музею декоративного мистецтва; вивчають стилізацію, цитування, аналогію, наслідування, імітацію, синтез, дифузію як метод розробки об'єктів етнодизайну; формотворчі методи використання кольору; орнамент, семантику, міфологеми; композиційні схеми виконання орнаменту; закони орнаментальної композиції; види орнаментальної композиції; використання кольору в орнаментиці; мотиви орнаменту; витинанки їхні види та техніки; основні мотиви українського етнічного стилю у сучасному дизайні; розробляють ескізи дизайн-об'єкта за етнічними мотивами; дизайн-концепції з використанням етнічних мотивів української художньої культури.

Передумовами вивчення дисципліни є знання з курсів «Проєктування», «Живопис», «Рисунок», «Графічні матеріали і техніки», «Основи композиції і проєктної графіки», «Кольорознавство», «Історія мистецтв і дизайну», «Стилі у графічному дизайні». А також володіти вмінням зображувати предмети за допомогою різних технік, використовувати символи і знаки для відображення цінностей культури в розробці художньо-проектних вирішень. Уміння використовувати методики проектування дизайн-об'єктів. (Робоча програма навчальної дисципліни 2021-2022 навчального року).

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. Кафедра образотворчого мистецтва та дизайну.

Обсяг дисципліни - 6/4,5 кредита ECTS; 180/135 академічних годин. Дисципліна належить до вибіркових. Проводиться на спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. Викладається на третьому курсі протягом пятого / шостого семестрів. Обсяг курсу: лекційних - 4/4 год, лабораторних - 58/40 год, самостійної роботи - 92/65 год, консультацій - 26/26.

Мета курсу: формування творчої особистості художника-виконавця, який визначається високим рівнем майстерності, художньої культури в системі організаційних (педагогічних та мистецьких) заходів зорієнтованих на особистісний розвиток, готовністю до виконання професійної діяльності та охоплює художнє проектування виробів на основі українських народних традицій, використання здобутків народних майстрів кожного регіону України. Основними завданнями дисципліни « Етнодизайн» є:

- ознайомлення з історією етнодизайну;

- формування власної позиції, художнього мислення, професійної самосвідомості щодо процесу проектно-художньої діяльності як носія національних духовно-художніх традицій;

- оволодіння інтелектуальними та практичними вміннями вирішувати завдання художнього проектування виробів на основі українських народних традицій та використання здобутків народних майстрів кожного регіону України;

- формування вмінь використовувати набуті знання у практичній професійній діяльності.

За робочою навчальною програмою дисципліни 2019-2020 навчального року, було виявлено, що студенти вивчають орнаменти народів світу; способи створення орнаментальних композицій; теорію кольору та колористики в етнодизайні.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Спеціальність: 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. Освітня програма: Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво.

Обсяг дисципліни - 6 кредитів ECTS; 180 академічних годин. Належить до вибіркових дисциплін. Викладається на третьому курсі протягом 5-го семестру. Обсяг курсу: лекційних - 10 год, практичних - 50 год, самостійна робота - 120 год.

Дисципліна формує здатність володіти теоретичними основами етнодизайну, розуміти основи формотворення, колористики, дизайн-проєктування в етнодизайні, розвиває професійні вміння для самостійної мистецької діяльності в сфері дизайну на основі етнічних традицій.

Мета даної дисципліни є: засвоїти необхідний обсяг щодо змісту і специфіки українського етнодизайну, вивчити основні композиційні методи і прийоми в українському народному мистецтві, опанувати техніки створення композицій та розробок дизайн - об'єктів на основі етнічних традицій.

Пререквізитами навчальної дисципліни «Етнодизайн» є опанування знань з таких дисциплін, як «Композиція», «Декоративно-прикладне мистецтво та художні промисли», «Рисунок», «Живопис».

Студенти вивчають: етнодизайн як специфічну форму творчої діяльності; теоретичні основи дизайну; дизайн-об'єкт за етнічними мотивами; етапи проектування дизайн-об'єкту; демонстрацію дизайн- об'єкту. А також створюють замальовки з детальним зображення орнаментальних мотивів творів видів українського декоративно-прикладного мистецтва: художнє деревообробництво, гончарство, художні тканини, писанкарство (робоча програма навчальної дисципліни «Етнодизайн» 2022-2023 н. р.).

Криворізький державний педагогічний університет. Кафедра декоративно-прикладного мистецтва та дизайну. Факультет мистецтва; спеціальність 022Дизайн. Освітня програма: Дизайн.

Обсяг дисципліни - 6 кредитів ECTS; 180 академічних годин. Дисципліна належить до нормативних. Викладається на третьому та четвертому курсах протягом п'ятого, шостого та сьомого семестрів. Обсяг курсу: лекційних - 18 год, лабораторних - 86 год, самостійна робота - 76 год.

Міждисциплінарні зв'язки з дисциплінами, які є передумовами для вивчення означеного курсу: «Рисунок», «Живопис», «Композиція в дизайні», «Історія мистецтв», «Кольорознавство», «Основи формотворення», «Комплексне проєктування».

Предметом дисципліни є знання про поєднання сучасних художніх технологій і етнокультурних традицій регіону, створення нової моделі предметного середовища на основі традиційних ремесл, етнокультурних традицій шляхом їх збереження і розвитку в індивідуальній та колективній творчій діяльності митців.

Мета курсу - отримання системних знань про першоджерела дизайну, витоки, етнокультурні, художні і виконавські традиції народного декоративно-прикладного мистецтва, їх роль у створенні сучасної моделі предметного середовища шляхом їх збереження й розвитку в індивідуальній та колективній дизайнерській творчості; формування дизайнерсько-проектного мислення.

Студенти вивчають основи орнаментального формоутворення; стилізацію - декоративної переробки природних форм; принципи створення орнаментальної композиції; основи художнього розпису тканин: вільний розпис, набійка, бандан, холодний батік, гарячий батік; основи художнього ткацтва та килимарства. Опрацювання навчальних планів дисципліни «Етнодизайн» у вищезазначених навчальних закладах дає змогу пересвідчитися, що відповідно до її мети та змісту бракує академічних годин. Так, переважно мета в усіх навчальних програмах з етнодизайну - отримання студентом системних знань першоджерел дизайну, витоки, етнокультурні, художні й виконавські традиції народного декоративно - прикладного мистецтва для формування вмінь використовування набутих знань у професійній діяльності. Виділені академічні години не відповідають обсягу матеріалу та поставленим завданням. Більшість навчальних закладів виділяє на вивчення цього курсу один семестр, від 90 до 180 академічних годин, тобто обсяг дисципліни на спеціальності 022 Дизайн на освітній програмі «Графічний дизайн» в одному навчальному закладі становить 3 кредити ECTS, в іншому - 4 кредити ECTS або 6 кредитів ECTS. А в одному навчальному закладі на цій же спеціальності виділяють три семестри, на кожний семестр по 6 кредитів ECTS.

У контексті досліджуваного найбільший інтерес викликає те, що дисципліна «Етнодизайн», є вибірковою а не обов'язковою, навіть на спеціальності - 023 Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво, реставрація, де вона повинна виконувати одну з основних ролей академічної бази, вона є вибірковою дисципліною, дає зрозуміти студентові, що дані знання по обраній дисципліні є не обов'язковими у професійній діяльності, вона виступає як додаткова інформація, що на підсвідоме сприйняття студентом визначає як не важливою складовою в професійній діяльності, що негативно впливає на збереження та розвиток культури та традицій в цілому. Оприділення дисципліни «Етнодизайн» як вибіркової є не допустиме в розвиткові культурно-мистецької освіти загалом і дизайн-освіти зокрема, дана дисципліна повинна стати обов'язковою фаховою дисципліно з більш глибоким вивченням та з більш шанованим ставленням до неї, що є важливою складовою у формування національно -патріотичної свідомості у майбутнього фахівця.

Також за даним дослідженням виявлено , що тематичний план навчальної дисципліни в усіх навчальних закладах відрізняється, а назва дисципліни у всіх закладах одинакова, внаслідок чого виникають суперечності, немає загального чіткого оприділення змісту навчальної дисципліни. В наслідок чого пропонується перегляд та удосконалення самої назви дисципліни, до прикладу, ми можемо запропонувати:

- «Етнодизайн України», якщо робоча програма навчальної дисципліни (РПНД) складається з тем українського етнічного дизайну;

- «Етнодизайн», якщо РПНД складається з тем як українського, так і зарубіжного етнодизайну.

- «Етноорнаментика», якщо РПНД складається з тем етнічних орнаментів як України так і зарубіжжя.

- «Етноорнаментика України», якщо РПНД складається з тем етнічних орнаментів України.

Підсумовуючи вище досліджуване, зазначимо, що дисципліна вимагає перегляду визначення етнодизайну як основної фахової дисципліни, а не вибіркової, що є недопустимим у розвитку культурно-мистецької освіти загалом і дизайн-освіти зокрема. Ця дисципліна повинна стати обов'язковою фаховою дисципліною для формування національно-патріотичної свідомості майбутнього фахівця. Також потребує перегляду її зміст відповідно до назви та мети, а також визначення кількості годин для її повного та глибокого вивчення.

Декоративно-ужиткове мистецтво настільки багате та різноманітне, що повне його розкриття не може бути викладене за таку мізерну кількість годин, не може студент за таку кількість годин засвоїти навички переосмислення, трансформації та застосування етномотивів в сучасному дизайні. Це підтверджує необхідність удосконалення освітніх програм для підготовки майбутніх фахівців з дизайну до застосування етнодизайну в професійній діяльності.

Також було виявлено, що немає визначеності, на якому курсі та в якому семестрі студент повинен набувати знання з етнодизайну, що недопустиме в професійній освіті, адже знання повинні набуватися відповідно визначеній послідовності безперервного набуття знань, для глибокого засвоєння та значення даної дисципліни. «Етнодизайн» як дисципліна повинна опановуватися та вивчатися систематично на основі міцної академічної бази, яка з набуттям знань та досвіду формуватиме справжнього фахівця до застосування етнодизайну в професійній діяльності.

Висновки

Етнодизайн ще недостатньо актуалізувався як системоутворювальна і культуроутворювальна категорія сучасної дизайн-освіти.

Вирішення порушеного питання потребує науково-методичного підходу до організації процесу навчання етнодизайну як значущого чинника формування художньо-образного мислення майбутнього фахівця у сфері дизайну. Виявлено такі проблеми:

- дисципліна належить до вибіркових;

- недостатність академічних годин;

- невідповідність змісту навчальної дисципліни її назві;

- поверховий виклад матеріалу відповідно до мети та змісту;

- не визначено чіткої структури, на якому курсі студент повинен вивчати дисципліну, та загальновизначених дисциплін, які повинні передувати вивченню дисципліни «Етнодизайн».

Усі ці проблеми підтверджують необхідність реформування освітньо-навчальних програм за напрямами «Дизайн» та «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво, реставрація» для глибшого усвідомлення ролі, значення й актуальності підготовки майбутніх фахівців до застосування етнодизайну в професійній діяльності.

Пропонуємоя шляхи вирішення вищезазначених проблем:

- дисципліну визначити як обов'язкову фахову;

- вивчати її з 1 по 4 курси;

- переглянути назву та зміст навчальної дисципліни у вищих навчальних закладах України відповідно змісту та мети освітньої програми, за якою навчається студент.

Дослідження не претендує на всебічне вирішення проблеми, а закладає основу для подальшого дослідження підготовки майбутніх дизайнерів до застосування етнодизайну в професійній діяльності у вищих навчальних закладах України.

Список використаної літератури

1. Харченко С.П. Сутність феномену етнокультурних цивілізацій у контексті сучасних філософських досліджень. Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. 2011. № 2. С. 67-71.

2. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і прави ім. В.М. Корецького; редкол.: Ю.І. Римаренко та ін. Київ: Довіра: Генеза, 1996. 942 с.

3. Дизайн-освіта: профільне навчання старшокласників: прогр., календар. плани і не тільки: антологія / упоряд.: М. Голубенко, В. Вдовиченко, В. Тименко. Київ: Вид. дім «Шкіл. світ»: Вид. Л. Галіцина, 2006. 128 с.

4. Курач М.С. Використання етнодизайну в процесі трудової підготовки молоді. Науковий вісник Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка. Серія: Педагогіка. 2013. Вип. 1. С. 51-55.

5. Прусак В.Ф. Сучасна дизайнерська освіта: досвід, проблеми. Діалог культур: Україна у світовому контексті. Художня освіта: зб. наук. пр. / ред. кол.: І.А. Зязюн (голов. ред.), С.О. Черепанова (упоряд. і відп. ред.), Н.Г. Ничкало, О.П. Рудницька та ін. Львів: Світ, 2000. Вип. 5. С. 356-364.

6. Волоський В. Етнодизайн-освіта у структурі професійної підготовки майбутнії учителів трудового навчання. Етнодизайн у контексті українського національного відродження та Європейської інтеграції: зб. наук. пр. / редкол.: М.І. Степаненко (гол. ред.); упоряд. і відп. ред. Є.А. Антонович, В.П. Титаренко та ін. Полтава: ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2019. С. 35-41.

етнодизайн дисципліна дизайнер навчальний

1. Kharchenko S.P. (2011). Sutnist fenomenu etnokulturnykh tsyvilizatsii u konteksti suchasnykh filosofskykh doslidzhen [The essence of the phenomenon of ethno-cultural civilizations in the context of modern philosophical research]. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Filosofiia. Kulturolohiia - Bulletin of the National Aviation University. Philosophy. Culturology. 2, 67-71. [in Ukrainian].

2. Rymarenko Yu. (1996). Mala entsyklopediia etnoderzhavoznavstva [Small encyclopedia of ethnostate studies]. NAN Ukrainy. In-t derzhavy i pravy im. V.M. Koretskoho - NAS of Ukraine. V.M. Koretsky Institute of State and Law. Kyiv: Dovira: Genesis, 942 p. [ in Ukrainian].

3. Holubenko M., Vdovychenko V., Tymenko V., (2006). Dyzain-osvita: profilne navchannia starshoklasnykiv [Design education: specialized training of high school students]. Vyd. dim „Shkil. Svit». Kyiv, 128 p. [ in Urkrainian].

4. Kurach M.S. (2013). Vykorystannia etnodyzainu v protsesi trudovoi pidhotovky molodi [The use of ethnodesign in the process of youth labor training]. Naukovyi visnyk Kremenetskoho oblasnoho humanitarno -pedahohichnoho instytutu im. Tarasa Shevchenka - Scientific Bulletin of Kremenets Taras Shevchenko Regional Humanitarian and Pedagogical Institute. Series: Pedagogy, 1, 51-55. [Electronic resourse]. [in Ukrainian].

5. Prusak V.F. (2000). Suchasna dyzainerska osvita: dosvid, problemy [Modern design education: experience, problems] . Collection of scientific papers. Lviv: Svit, 5,35-364. [in Ukrainian].

6. Voloskyi V. (2019). Etnodyzain-osvita u strukturi profesiinoi pidhotovky maibutnih uchyteliv trudovoho navchannia [Ethnodesign education in the structure of professional training of future teachers of labor training] Etnodyzain u konteksti ukrainskoho natsionalnoho vidrodzhennia ta Yevropeiskoi intehratsii - Ethnodesign in the context of Ukrainian national revival and European integration. Poltava. 2, 35-41. [ in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru