Сутність педагогічної майстерності керівника хореографічного колективу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність педагогічної майстерності керівника хореографічного колективу

Вартовник Валентина Олександрівна, заслужений працівник культури України, відмінник освіти України, методист вищої категорії, керівник та балетмейстер-постановник Народного художнього колективу ансамблю танцю "Серпанок" ЦТДЮГ, член Національної спілки хореографів України, доцент кафедри хореографії та мистецтвознавства Львівського державного університету фізичної культури ім. Івана Боберського, Львів

Шелейкіс Яна Євгенівна, старша викладачка кафедри хореографії та мистецтвознавства Львівського державного університету фізичної культури ім. Івана Боберського, керівник гуртка-методист Народного художнього колективу ансамблю танцю "Серпанок" ЦТДЮГ, ЛьвівМайбутнє української нації залежить від змісту цінностей, світоглядної орієнтації дітей та молоді, від того, якою мірою духовність стане основою їхнього життя. Тому важливим завданням позашкільної освіти, складовим компонентом освіти в Україні, є пошук і використання дієвих засобів для здобуття дітьми і молоддю додаткових знань, умінь і навичок за інтересами, здатних забезпечити їм інтелектуальний і духовний розвиток, підготувати їх до активної професійної та громадської діяльності.

Танцювальна діяльність в Україні здійснюється через систему хореографічних колективів (шкіл, гуртків, студій, тощо) і є педагогічно керованою системою. Організатором, керівником, вихователем хореографічного колективу і є балетмейстер-педагог, що веде організаційну, навчально-виховну, постановчу, репетиційну, концертну, методичну діяльність, формує репертуар колективу, організовує семінари, фестивалі (спираючись на досвід), а також веде роботу з батьками.

Організація педагогічного процесу в дитячому хореографічному колективі ґрунтується на загальних закономірностях формування особистості, однак має специфічні особливості. Дитяче хореографічне об'єднання становить цілісну педагогічну систему, яка має своєрідну структуру. Педагогічний процес у хореографічному колективі спрямований на розвиток у дітей якостей, пов'язаних зі сферою почуттів: моральних (доброзичливість, чуйність, емпатія, стриманість, справедливість), естетичних (почуття краси, зокрема танцювальних рухів, музики), художніх (художній смак, відчуття композиційної довершеності хореографічних творів). Педагогічний процес у колективі передбачає формування хореографічних знань, умінь та навичок. Вони є основою розвитку особистості, які загалом характеризують результат виховання через навчання. освіта інтелектуальний духовний

Методика роботи керівника полягає в комплексній професійній підготовці майбутнього керівника в аматорських та професійних хореографічних колективах, пріоритетною метою якої є становлення висококваліфікованого фахівця в галузі танцювального мистецтва, що володіє хореографічними, культурологічними, психолого -педагогічними, мистецтвознавчими та менеджерськими знаннями, готового до новаторства і творчості [3, 6-11].

Відзначимо, що сутність діяльності балетмейстера-керівника в різножанрових хореографічних колективах характеризується багатоаспектністю і визначає низку виконуваних ним функцій:

• організаційно-управлінська (педагог виступає організатором колективу і керує його функціонуванням);

• постановча (педагог є головним балетмейстером-постановником, за винятком колективів, у яких працюють запрошені балетмейстери);

• репетиторська (педагог здійснює репетиційний процес);

• навчально-виховна (педагог навчає виконавської майстерності, морально, духовно й естетично виховує учасників хореографічного колективу);

• розвивальна (педагог формує індивідуальність кожного учасника колективу шляхом фізичного, емоційного, естетичного, інтелектуального, креативного розвитку виконавців);

• контрольна (педагог проводить діагностику стану знань, умінь та навичок як окремих учнів, так і всього хореографічного колективу).

На підґрунті визначених функцій змоделюємо структуру діяльності ба- летмейстера-керівника за основними напрямами та специфікою роботи в ансамблях класичного, народного, спортивно-бального танцю, сучасних танцювальних стилів.

Робота педагога в колективі класичного танцю - це гармонійний розвиток пластики тіла учасників засобами класичної хореографії, що дає змогу засвоювати рухи будь-якого танцю. Навчання основам класичного танцю формує художній смак, сприяє фізичному вдосконаленню та гарній поставі [1, 208 ].

Головним завданням педагога в колективах українського та народно - сценічного танцю є відпрацювання вміння сприймати особливості стилю й характеру народної хореографії. В. Верховинець підкреслював, що в народному танці усе повинно співати: голова, руки, ноги, плечі, а головне - душа [4, 150]. Герой України М. Вантух наголошує: "Народний танець - це не просто рухи, веселощі під музику, у ньому закодований генотип людського співтовариства, якому притаманна дивовижна неповторність, своєрідність" [2, 5]. Отже, у зв'язку з особливою актуальністю вивчення невичерпних джерел нових ідей і тем української національної хореографії завданням педагога - хореографа як професійних, так й аматорських колективів українського танцю є поглиблене вивчення хореографічної культури нашого народу, удосконалення танцювальної техніки, відпрацювання навичок і вмінь, відтворення стилю та характеру особливостей танців різних регіонів України.

Мета балетмейстера-керівника в колективі спортивно-бального танцю полягає у вихованні гармонійно розвиненої особистості шляхом фізичного та естетичного впливу бальної хореографії, яка поєднує мистецтво й спорт. Завдання - вивчення європейської та латиноамериканської танцювальної програми, участь у конкурсних турнірах як окремих пар, так й ансамблів (формейшн). Балетмейстер-педагог повинен бути професійно підготовлений і мати необхідний обсяг теоретичних і практичних знань.

Сьогодні в Україні реалізовані телевізійні проєкти "Танці з зірками", "Україна має талант", де сучасні танцювальні стилі викликали величезне зацікавлення в суспільстві та інтерес до мистецтва танцю. Сучасне хореографічне мистецтво можна класифікувати в таких напрямах: джаз, танець модерн, contemporary, стрит-денс (вуличні танці) тощо.

Якщо народний танець - втілення душі, ментальності народу, бальний - задоволення і куражу, класичний, за деякими винятками, - чистоти й довершеності ліній, захоплення від безмежних технічних можливостей виконавця, то сучасний танець здатний віддзеркалювати глибокі філософські проблеми особистості й суспільства, розкриваючи потаємні першооснови людської душі в сучасному складному світі [5, 32].

Для створення хореографічних композицій педагог повинен знати лексичні модулі різних жанрів і напрямів хореографічного мистецтва, володіти виконавськими та педагогічними вміннями, знати балетмейстерські прийоми. Такі вимоги до фахової підготовки балетмейстера як до керівника хореографічного колективу повинні забезпечити збереження здобутків виконавських традицій у різних напрямах як професійного, так і самодіяльного танцювального мистецтва, сприяти розвитку сучасних хореографічних напрямів, підвищувати рівень виконавської культури учасників творчих колективів.

Література

1. Березова Г.О. Хореографічна робота з дошкільнятами. 2-ге вид. Київ: Муз. Україна, 1989. 208 с.

2. Вантух М.М. Матеріали І Всеукраїнського фестивалю-конкурсу народної хореографії імені Павла Вірського. Київ: Фоліант, 2003. 5 с.

3. Вартовник В.О. Навчальні програми з хореографічного мистецтва для позашкільних навчальних закладів. Львів: Сполом, 2013. 6-11 с.

4. Верховинець В.М. Теорія українського танцю. 5-те вид., доп. Київ: Муз. Україна, 1990. 150 с.

5. Колногузенко Б.М. Методика роботи з хореографічним колективом. Ч. І. Хореографічна робота з дітьми. Харків: ХДАК, 2005. 32 с.

Размещено на Allbest.ru