Розвиток громадянської компетентності у здобувачів початкової освіти Нової української школи

The article is devoted to the process of developing civic competence ofprimary school students of the New Ukrainian School. The research analyzes the regulatory and legal documents that are the basis for the formation of civic competence in primary school students of the New Ukrainian School.

The authors of the article argue that the development of civic competence in primary school students takes place in the process of quality civic education, which is consistently carried out by parents, primary school teachers and the teaching staff of a general secondary education institution.

Formation of civic competence of primary school students is one of the key tasks of the New Ukrainian School. In this regard, modern approaches to forming students ' civic competence are being developed, in particular through the introduction of democratic citizenship and human rights education into the educational process. These are new directions in education based on competency-based, activity-based, and personality-oriented approaches.

Мета нашого дослідження - висвітлити теоретичну базу громадянської компетентності в педагогічній літературі, розкрити та проаналізувати розвиток громадянської компетентності у здобувачів початкової освіти Нової української школи.

Виклад основного матеріалу дослідження

На законодавчому рівні виокремлюють низку нормативно правових актів, що постають підґрунтям для громадянського виховання та визначають засади громадянської компетентності. Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» виховний процес є невід'ємною складовою освітнього процесу і має ґрунтуватися на культурних цінностях українського народу та спрямовуватися на формування патріотизму (Про повну загальну середню освіту: Закон України від 01 липня 2022. № 463). Така позиція видається раціональною, позаяк опираючись на виховання і обираючи один з його видів, зокрема громадянське, - учні можуть отримати потрібну інформацію про права, якими вони наділені, та зобов'язання, разом з цим активізуючи власне самоусвідомлення.

У Концепції розвитку громадянської освіти в Україні зазначено, що громадянські компетентності виступають інструментом для розширення можливостей розвитку особистості в суспільстві (Концепція розвитку громадянської освіти в Україні, 2018, 4-5). Це твердження Концепції розширює вищезгадану законодавчу позицію. Однак проблема останньої полягає в тому, що вона охоплює досягнення мети лише завдяки одному сегменту патріотичного виховання. На наше переконання, цього недостатньо. Тому, на нашу думку, законодавча база у сфері громадянської освіти потребує вдосконалення, якого можна досягти шляхом запозичення зарубіжного досвіду та розширенню спектру засобів досягнення мети та результатів. Наприклад, побудова громадянської освіти на засадах правової визначеності, а також створення з боку держави таких можливостей для підростаючого покоління, які б сприяли закріпленню отриманих ними знань (для прикладу учні беруть активну участь у побудові демократичної громади).

Державний стандарт початкової освіти резюмує зв'язок громадянської компетентності з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей (ДСТУ. Державний стандарт початкової освіти від 24 липня 2019. № 688). Що свідчить про новий підході до формування громадянської компетентності у школярів як цілісних особистостей, шляхом осучаснення освітнього процесу в поєднанні із застосуванням інноваційних педагогічних технологій. При цьому впровадження нового підходу в освітній процес шляхом формування громадянської компетентності в здобувачів початкової освіти зумовлює підвищення дієвості громадянської освіти.

Одне з основних завдань Нової Української школи - формування громадянської компетентності в здобувачів початкової освіти, ключова мета - виховати свідомого громадянина, патріота, професіонала, людину, світогляд і спосіб мислення якої спрямовані на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні (Концепція НУШ, 2018).

Т. Магдич розглядає громадянську компетентність як здатність і володіння громадянською культурою, культурою демократії, що передбачає наявність в особистості певних якостей і громадянських цінностей (Магдич, 80).

Згідно з Концепцією Нової української школи громадянська компетентність охоплює практично усі форми поведінки, які потрібні для ефективної участі у громадському житті, в сім'ї, а також виробляє повагу до закону, корелює дотримання прав людини (Концепція НУШ, 2018, 12).

Поступові етапи впровадження в Нову українську школу громадянської компетентності підтверджено результатами всеукраїнського опитування «Демократія в освіті», проведеного Т І. Матусевич, Л. О. Колесник в межах спільного проєкту «Розвиток культури демократії в педагогічній освіті в Україні, Норвегії та Палестині». Позитивні моменти дослідження засвідчують високу зацікавленість учителів у громадянській освіті (52,3 % опитаних визначили свою зацікавленість у громадянській освіті як дуже високу і 30,6 % як високу) та приділення достатньої уваги навчанню громадянства зкладах вищої педагогічної освіти (18 % науково-педагогічних працівників від- значили, що приділяють дуже багато уваги навчанню громадянства в педагогічній освіті, 17,1 % - багато, 43,2 % - на достатньому рівні) (Матусевич, Колесник, 2019, 244).

Водночас проведене дослідження демонструє низку прогалин, з якими зіткнулися педагоги під час впровадження громадянської компетентності в Нову українську школу. Оскільки саме у шкільному середовищі від педагога залежить рівень сформованості громадянської компетентності, то для покращення таких результатів потрібно готувати майбутніх педагогів до реалізації громадянської освітньої галузі в початковій школі на етапі отримання освіти в університеті, а потім під час курсів підвищення кваліфікації.

Розвиток громадянської компетентності у здобувачів освіти відбувається завдяки якісно організованому процесу громадянського виховання, яке послідовно можуть скерувати батьки та педагогічний колектив школи. Зважаючи на це - громадянське виховання побудовано на міцному фундаменті громадянської освіти, яка в ході досліджень та компетентісного підходу до навчання в Новій українській школі поступово вдосконалюється. Трудова активність є важливим засобом всебічного розвитку учнів, особливо якщо воно побудовано правильно, з врахуванням вікових та фізіологічних особливостей учнів. У процесі трудового навчання створюються умови й для морального виховання (Сергієнко, 2019, 121-122). Власне, елементи морального виховання доволі тісно переплітаються з громадянським вихованням. Тому за допомогою такого взаємозв'язку, аспект громадянської компетентності здатен корелюватися ще й у ході уроків трудового навчання.

Варто відзначити, що громадянська компетентність майбутніх учителів початкових класів є також складовою частиною та змістовною основою громадянської культури особистості (Рудницька, Шанскова, Коновальчук, 2022, 286). На підставі цього твердження можемо констатувати, що для того, щоб прищепити вихованцям базові поняття громадянської компетентності, то передусім самому педагогу потрібно мати власні конструктивно-розвинуті громадянські погляди та високу правову культуру, що в подальшому дозволить оперативно вирішувати практичні кейси під час формування громадянської компетентності молодших школярів у межах освітнього середовища.

Н. Рудницька, Т Шанскова, І. Коновальчук трактують громадянську компетентність особистості як здатність та готовність індивіда виявляти власний статус громадянина і рівень своєї громадянськості завдяки пізнавальним, діяльнісним і вольовим чеснотам (Рудницька, Шанскова, Коновальчук, 2022, 287).

С.Грицай тлумачить громадянську компетентність особистості як сукупність готовності та здібностей, що дозволяють активно, відповідально й ефективно реалізовувати права та обов'язки члена демократичного суспільства, застосовувати знання і вміння на практиці (Грицай, 2018, 12).

Громадянська компетентність втілюється в життя тоді, коли усвідомлений громадянин бере участь у розбудові своєї країни та працює на її благо, що зі свого боку дозволить йому ефективно активізувати попередньо набуті знання й вміння, які стосуються громадянської компетентності, таким чином висвітлюючи риси його громадянськості.

Згідно з Концепцією розвитку громадянської освіти в Україні складовими громадянської компетентності є громадянські знання, громадянські вміння та досвід.

Спираючись на зазначене вище, можна виділити такі компоненти громадянської компетентності здобувача початкової освіти: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний.

Мотиваційний компонент включає здатність здобувачів початкової освіти творити себе як особистіть, формувати свій характер, розвивати цінні якості у процесі пізнавальної та трудової діяльності, проявляти інтерес до культури, історії своєї країни, толерантне ставлення до різних культур та звичаїв.

Когнітивний компонент передбачає опанування знаннями про права та обов'язки громадян, розуміння необхідності дотримання базових норм шкільного та місцевого громадського життя, усвідомлення ролі зв'язків, які існують між людьми, значення рідні, друзів, приятелів, спільнот, з якими дитина себе ідентифікує, формування початкових уявлень про національну символіку та державні атрибути України, націю, державу, політику, владу, ключові події в історії Ураїни.

Діяльнісний компонент спрямований на формування у здобувачів початкової освіти уміння співпрацювати з іншими особами для досягнення спільної мети, ідентифікувати себе як громадянина України, виявляти повагу в спілкуванні один до одного та до інших національностей, на прикладі відомих історичних постатей та національних героїв молодші школярі усвідомлюють цінності патріотизму, активної громадянської позиції, самоповаги та ін.

Важливо звернути увагу на діяльніший складник, оскільки, аналізуючи по ньому результати практичних занять конкретного класу Нової української школи, можна виявити труднощі, які постають перед молодшими школярами. Так педагог зможе доповнити освітній процес новітніми техніками та інструментами для підвищення обізнаності учнів знаннями, що стосуються громадянської компетентності.

Важливим є заохочення учнів до їх становлення як активних громадян, які здатні брати участь у формуванні майбутнього суспільства через навчання демократії та прав людини. В Україні впровадження демокрактичного громадянства та освіти з прав людини здійснюється завдяки швейцарсько-українському проєкту «Розвиток громадянських компетентностей в Україні» (Ілійчук, Вережак, 2021, 104).

З метою забезпечення розвитку громадянської компетентності в дітей молодшого шкільного віку доцільним є використання не тільки теоретичних знань, а й застосування практичних кейсів, котрі допоможуть генерувати правові вміння та патріотичні якості молодших школярів.

Серед засобів формування громадянської компетентності молодших школярів варто широко застосовувати твори народного мистецтва, культурні та історичні традиції народу, державну мову народу. Зазначені засоби особливо інтенсивно впливають на емоційну сферу дитини, а тому є ефективними у формуванні інтересу дітей до духовної спадщини людства, набуття власного досвіду і вираження свого «Я». У «Концепції громадянського виховання особистості» підкреслюється важливе значення вивчення творів фольклору в молодшому шкільному віці (Концепція розвитку громадянської освіти в Україні, 2018, 31). При цьому, фольклорне різномаїття потрібно добирати орієнтуючись на вікові категорії учнів. Специфіка громадянської компетентності передбачає розширення кругозору в молодших школярів, підґрунтя для аргументування особистих думок та підтвердження їх самоідентифікації з українським народом, а також можливості пізнання звичаїв рідного краю та Батьківщини.

Важливим інструментом формування громадянської компетентності молодших школярів є проєктна діяльність, яка виходить за межі конкретного навчального предмету. Такий підхід розвиває в учнів та поглиблює у вчителів уміння співпрацювати в команді, висловлювати власні думки та брати участь у процесах прийняття рішень, брати участь у розв'язанні проблем розвитку регіону та громади. Формування громадянської компетентності може відбуватися як на уроках, так і поза ними. Наприклад, похід у кінотеатр для перегляду фільмів чи екскурсія до місцевого музею народного побуту і т. ін. У першому випадку здобувачі освіти можуть виявляти зацікавлення до перегляду екранізованих фільмів, що зі свого боку здатне викликати у них емоції, попередньо активізуючи особистісний складник громадянської компетентності. Другий випадок може сприяти розвитку мисленнєвим процесам молодших школярів і наштовхнути на прийняття рішень, пов'язаних з розвитком його краю.