Експеримент з розвитку компетентності з використання інформаційно-цифрових технологій для оцінювання результативності педагогічних досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Експеримент з розвитку компетентності з використання інформаційно-цифрових технологій для оцінювання результативності педагогічних досліджень

Спірін Олег Михайлович,

Іванова Світлана Миколаївна,

Олексюк Василь Петрович,

Мінтій Ірина Сергіївна,

Вакалюк Тетяна Анатоліївна,

Кільченко Алла Віленівна

Анотація

інформаційно-цифровий оцінювання педагогічне дослідження

Наведено стислий опис методики використання інформаційно-цифрових технологій для оцінювання результативності педагогічних досліджень, метою якої є розвиток компетентності наукових і науково-педагогічних працівників з використання інформаційно-цифрових технологій для оцінювання результативності педагогічних досліджень. У компетентності виокремлено когнітивний, діяльнісний, мотиваційний та оцінно- рефлексивний компоненти. Розглянуто основні етапи формувального педагогічного експерименту. Контрольну групу склали учасники, які працювали самостійно за розробленими матеріалами. Для розвитку компетентності учасників експериментальної групи організовано та проведено дистанційний курс, у якому учасникам запропоновано використання цифрових (веборієнтованих) платформ наукометричних баз відкритого доступу (міжнародних та національних/регіональних) і обмеженого доступу (Web of Science, Scopus), систем соціо- та альтметрики, цифрових інституційних бібліотечних систем (EPrints), бібліометричних систем для оцінювання результативності педагогічних досліджень. Для виявлення рівня розвитку когнітивного та діяльнісного компонентів учасників експерименту проведено тестування, а мотиваційного та оцінно-рефлексивного - анкетування. Перевірку достовірності гіпотези щодо успішності розробленої методики здійснено методом Фішера, результати застосування якого показують, що учасники, які навчалися за розробленим курсом, на кінець експерименту мали більш високі рівні сформованості усіх компонент компетентності з використання інформаційно-цифрових технологій для оцінювання результативності педагогічних досліджень. Цьому сприяло цілеспрямоване використання усіх компонентів методики, тісний контакт з викладачами та практико-орієнтовані завдання. Розроблена методика може використовуватись для оцінки результативності педагогічних досліджень, у тому числі і впровадження в освітню практику.

Ключові слова: інформаційно-цифрові технології; результативність педагогічних досліджень; компетентність наукових і науково- педагогічних працівників; наукометричні бази даних; формувальний педагогічний експеримент.

Abstract

EXPERIMENT ON THE DEVELOPMENT OF COMPETENCE IN THE USE OF INFORMATION AND DIGITAL TECHNOLOGIES FOR ASSESSING THE EFFECTIVENESS OF PEDAGOGICAL RESEARCH

The article presents a summary of the methodology of using information and digital technologies to the assessment of the effectiveness of pedagogical research, which aims to develop the competence of research and teaching staff in the use of information and digital technologies to assess the effectiveness of pedagogical research. The competence includes cognitive, activity, motivational and evaluative- reflective components. The main stages of the formative pedagogical experiment are considered. The control group consisted of participants who worked independently on the designed materials. To develop the competence of the participants of the experimental group, a distance course was organised and conducted, in which participants were offered the use of digital (web-based) platforms of scientometric databases of open access (international and national/regional) and limited access (Web of Science, Scopus), socio- and altmetrics systems, digital institutional library systems (ERrints), bibliometric systems for assessing the effectiveness of pedagogical research. To identify the level of development of the cognitive and activity components of the participants of the experiment, testing was conducted, and the motivational and evaluative- reflective components were assessed by questionnaires. The validity of the hypothesis about the success of the developed methodology was tested using the Fisher method, the results of which show that the participants who studied the developed course had higher levels of formation of all components of competence in the use of information and digital technologies to assess the effectiveness of pedagogical research at the end of the experiment. This was facilitated by the purposeful use of all components of the methodology, close contact with teachers and practice- oriented tasks. The developed methodology can be used to assess the effectiveness of pedagogical research, including its implementation in educational practice.

Keywords: information and digital technologies; effectiveness of pedagogical research; competence of researchers and teaching staff; scientometric databases, formative pedagogical experiment.

Вступ/Introduction

Постановка проблеми. Відповідно до Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2030 рр. [1] передбачається впровадження ряду змін, спричинених сучасними викликами. Зокрема, міністр освіти і науки Оксен Лісовий заявив: «Трансформуємо вищу освіту в Україні та наближаємо до європейських стандартів. Зміни у системі вищої освіти давно назріли». Так, одним із завдань Стратегії [1] є «модернізація мережі, укрупнення закладів вищої освіти, підтримка дослідницьких університетів». Алгоритм модернізації/укрупнення на даний момент не визначено, але одним із ключових показників буде оцінювання наукової діяльності закладу вищої освіти в цілому та його наукових і науково- педагогічних працівників (НПП). Актуальність оцінювання наукової діяльності наукових і НПП обумовлена ще й тим, що ці показники використовуються у процесі перевірки відповідності НПП ліцензійним умовам; опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук/доктора філософії; призначення на певні посади - головного редактора, членів редакційної колегії та ін.; формування різноманітних міжнародних і вітчизняних рейтингів закладів вищої освіти (ЗВО) та дослідницьких центрів; оцінювання конкурсних заходів (проектів, що фінансуються з державного бюджету, конкурсу молодих науковців та ін.).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Хоча деякі заклади здійснюють спроби створення збалансованого оцінювання діяльності наукових і НПП за багатьма напрямами [2], все ж поки що найбільшу увагу привертають саме наукові дослідження (публікаційна діяльність), так у [3] серед найпопулярніших критеріїв оцінювання визначено кількість статей та h-index наукометричних баз даних Scopus, Web of Science та Google Scholar. У [4], [5] досліджено питання використання альтметричних показників, зокрема, даних професійної мережі вчених і дослідників ResearchGate, а у [6] - мережі Twitter. У [7], [8] зазначено, що для прийняття рішень на основі даних слід розуміти підходи, практику та результати досліджень, а для цього слід використовувати можливості штучного інтелекту, зокрема у [7] описано розроблену інтелектуальну бібліометричну структуру, яка включає серію традиційних бібліометричних підходів. Різні аспекти використання інформаційно- цифрових технологій (ІЦТ) для оцінювання результативності наукових досліджень розглянуто і у працях вітчизняних дослідників, зокрема, Бикова, Т. Вакалюк, С. Іванової, А. Кільченко, І. Мінтій, В. Олексюка, Семерікова, О. Спіріна, А. Яцишин і ін.

Проте основоположним при розгляді питання оцінювання наукової діяльності (у даному випадку - публікаційної) має стати не тільки вибір інструментарію оцінювання, а й процес формування компетентностей наукових і НПП щодо використання цього інструментарію.

Мета та завдання / aim and tasks

Ключовим поняттям у дослідженні є компетентність наукових і НПП з використання ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень - це здатність особистості на основі опанованих знань, умінь, навичок і набутого досвіду використовувати ІЦТ для організації, планування, проведення власних індивідуальних або спільних наукових досліджень, оцінювати їх, впроваджувати результати в освітню практику та здійснювати моніторинг.

Для характеристики компетентності наукових і науково- педагогічних працівників та визначення її компонентів посилаємося на Концептуально референтну рамку цифрової компетентності педагогічних й науково-педагогічних працівників [9]. Одночасно ми враховуємо професійні потреби наукових і науково-педагогічних працівників щодо використання ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень в умовах воєнного стану. Враховуючи вищезазначене, було визначено наступні компоненти цієї компетентності:

когнітивний (знання змісту базових понять щодо використання ІЦТ, їх сервісів для оцінювання результативності науково-педагогічних досліджень);

діяльнісний (вміння використовувати необхідний функціонал ІЦТ для вирішення конкретного дослідницького завдання);

мотиваційний (усвідомлення потреби використання ІЦТ у професійній діяльності науковця та зацікавленість в отриманні актуальних, додаткових відомостей щодо їх можливостей);

оцінно-рефлексивний (здатність здійснювати рефлексивний аналіз та корекцію цифрової діяльності, оцінювання ефективності власних професійних дій).

У 2023 році співробітниками відділу відкритих освітньо-наукових інформаційних систем Інституту цифровізації освіти НАПН України з метою експериментальної перевірки методики використання ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень проведено формувальний педагогічний експеримент за такою процедурою:

1) проведено констатувальні зрізи у контрольних (КГ) та експериментальних (ЕГ) групах щодо визначення рівня розвитку компетентності наукових і НПП з використання ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень;

2) розроблено зміст і технології для розвитку компетентності наукових і НПП з використання ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень;

3) проведено навчання наукових і НПП відповідно до розробленої методики використання ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень;

4) проведено контрольні зрізи КГ та ЕГ щодо визначення рівнів розвитку компетентності наукових і НПП з використання ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень;

5) здійснено аналіз одержаних результатів педагогічного експерименту та їх узагальнення.

Під методикою використання інформаційно-цифрових технологій для оцінювання результативності педагогічних досліджень будемо розуміти теоретично обґрунтовану сукупність методів, способів, прийомів і форм використання інформаційно-цифрових технологій, застосування яких у науково-педагогічній діяльності науковими та науково- педагогічними працівниками дозволяє оцінити результативність педагогічних досліджень та сприятиме розвитку їх компетентності.

Методика використання інформаційно-цифрових технологій для оцінювання результативності педагогічних досліджень ґрунтується на системному, діяльнісному, цифровому, практико-орієнтованому і андрагогічному наукових підходах, що застосовуються при навчанні дорослих.

Метою навчання є розвиток цифрової компетентності наукових і науково-педагогічних працівників з використанням інформаційно- цифрових технологій для оцінювання результативності педагогічних досліджень.

Завданнями навчання є: надати слухачам теоретичні знання з питань опрацювання, використання та оцінювання результативності педагогічних досліджень засобами інформаційно-цифрових технологій; інструментів та програмного забезпечення для їх створення; досвіду їх застосування у науково-дослідній та педагогічній діяльності; сформувати вміння та навички використання сервісів інформаційно-цифрових технологій для оцінювання результативності педагогічних досліджень; підвищити рівень цифрової компетентності наукових і науково- педагогічних працівників для забезпечення оцінювання результативності педагогічних досліджень.

Досягнення навчальних цілей здійснювалось за допомогою комплексу таких форм організації навчання як онлайн лекції, дистанційний курс, семінари, тренінги, практичні заняття, консультування, контрольні заходи щодо оцінювання навчальних досягнень слухачів. У ході проведення занять використовувались такі методи навчання: організації навчально-пізнавальної діяльності, стимулювання та мотивації, контролю (анкетування та тестування). Засоби: цифрові (веборієнтовані) платформи наукометричних баз відкритого доступу (міжнародні та національні/регіональні) і обмеженого доступу (Web of Science, Scopus); системи соціо- та альтметрики, цифрові інституційні бібліотечні системи (EPrints), бібліометричні системи для оцінювання результативності педагогічних досліджень.

Результатом є розвиток компетентності наукових і науково- педагогічних працівників з використання інформаційно-цифрових технологій для оцінювання результативності педагогічних досліджень.

До КГ увійшли наукові й науково-педагогічні працівники, які виявили бажання проходити навчання самостійно. Їм було надано необхідні ресурси та покликання для самостійного опанування навчального матеріалу. Обсяг вибірки у КГ і ЕГ дорівнював по 60 слухачів. Для реалізації навчання у ЕГ було розроблено дистанційний навчальний курс «Інформаційно-цифрові технології для оцінювання результативності педагогічних досліджень», що містив ресурси, які відповідають методиці використання ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень, та мав на меті розвиток компетентності наукових і НПП з використання ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень.

Для розвитку компетентностей щодо використання ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень було розроблено дистанційний курс з використанням сервісу Google Classroom. До початку навчання у курсі було зареєстровано понад 102 учасників. Проходили навчання та успішно завершили курс 78 осіб. Серед них спостерігався нерівномірний розподіл за статями (20 % чоловіків, 80 % жінок). Щодо віку (рис. 1), то близько 15 % учасників належать до категорії молодих науковців (вік до 35 років), понад половина слухачів - сформовані науковці середнього віку (36-45 років), майже чверть - досвідчені вчені (вік 46-55 років).

Рис. 1 Розподіл учасників курсу за віком

Подібна ситуація спостерігається науковим (науково-педагогічним) стажем респондентів (рис. 2).

Рис. 2 Розподіл учасників курсу за науковим стажем

Методи дослідження / research methods

У роботі використано аналіз наукових джерел для виявлення поточного стану дослідження проблеми оцінювання наукової діяльності наукових і НПП, формувальний педагогічний експеримент, методи математичної статистики (зокрема, метод Фішера) для аналізу результатів експерименту.

Результати дослідження / results of the research

На початок формувального педагогічного експерименту рівень розвитку когнітивного компоненту компетентності у ЕГ становив 28 %, у КГ 29 % і знаходився на базовому рівні (менше 50 %), а на кінець педагогічного експерименту у ЕГ групи зріс до 73 % - високого рівня (більше 70 %), у КГ - до 47 %, залишившись все ж на базовому рівні. Динаміка змін між рівнями розвитку когнітивного компонента на 27 % вище у ЕГ, ніж у КГ. Підвищення рівня розвитку когнітивного компонента в експериментальній групі обумовлюється передусім тим, що наукові і НПП опанували дистанційний курс та мали тісний контакт з викладачами курсу, зокрема, мали можливість задавати уточнюючі питання на вступному семінарі та проміжних консультаціях.

Опрацювання даних щодо діяльнісного компонента компетентності наукових і НПП проводилось аналогічно опрацюванню даних когнітивного компонента. Зміни діяльнісного компонента наведено на рис. 4.

Рис. 4 Зміни рівнів розвитку діяльнісного компонента на початок та кінець формувального педагогічного експерименту між ЕГ та КГ

На початок експерименту рівень розвитку діяльнісного компонента компетентності у ЕГ та КГ становив, відповідно, 25 % і 23 % (базовий рівень) на кінець у ЕГ зріс до 86 % (високий рівень), у КГ - до 49 %, майже досягнувши достатнього рівня. Зміни між рівнями розвитку діяльнісного компонента на 35 % вище у ЕГ, ніж у КГ (рис. 4). Уважаємо, що розвитку діяльнісного компонента сприяло використання викладачами курсу практико-орієнтованих завдань і, знов-таки, наявність тісного контакту з викладачами, проведення не тільки спільних консультацій, але і надання відповідей на особисті питання учасників курсу.

Для виявлення рівня розвитку мотиваційного та оцінно- рефлексивного компонентів компетентності було проведено анкетування.

Відповіді на запитання про мотивацію до вивчення курсу (рис. 5) вказують на орієнтованість слухачів на одержання конкретних складників компетентностей щодо використання ІЦТ як в їх поточній науковій (понад 84 %), так і в майбутній діяльності (понад 52 %). Понад 36 % респондентів також вказали на розвиток наукової кар'єри, як один із чинників до опанування навчального матеріалу.

Рис. 5 Розподіл відповідей щодо мотивації навчання в курсі

Ще одне питання стосувалося оцінювання мотивації та зацікавленості у вивченні курсу. Воно було сформоване у вигляді 5-ти позиційної шкали Лайкерта. Аналіз відповідей засвідчив високу мотивацію, яка в цілому відповідає двом попереднім запитанням. Зокрема понад половина опитаних (52,6 %) оцінили зацікавленість у вивченні курсу 4 балами з 5-ти можливих (рис. 6).

Рис. 6 Оцінювання учасниками зацікавленості у проходженні курсу

Результати оцінювання мотивації до вивчення курсу за вказаною шкалою демонструють вищі показники у порівнянні із зацікавленістю. Вважаємо, що подібна ситуація пояснюється не лише внутрішньою мотивацією слухачів, а зовнішніми чинниками, що спонукають їх до навчальної діяльності (вимога керівництва, розвиток кар'єри тощо).

На початок формувального педагогічного експерименту рівні розвитку мотиваційного компонента компетентності у ЕГ та КГ становили 35 % і 34 % (що відповідає базовому рівню), а на кінець експерименту у ЕГ та КГ рівні розвитку мотиваційного компонента компетентності зросли до 83 % і 75 % (що відповідає високому рівню). Приріст між рівнями розвитку мотиваційного компонента на 7 % вище у ЕГ, ніж у КГ (рис. 7).

На початок формувального педагогічного експерименту рівні розвитку оцінно-рефлексивного компонента компетентності у ЕГ та КГ становили 31 % і 33 % (що, як і у попередніх компонентах, відповідає базовому рівню), а на кінець експерименту у ЕГ та КГ рівні розвитку оцінно-рефлексивного компонента компетентності зросли до 71 % (високий рівень) і 60 % (достатній рівень). Приріст між рівнями розвитку оцінно-рефлексивного компонента на 13 % вище у ЕГ, ніж у КГ (рис. 8).

Рис. 7 Зміни рівнів розвитку мотиваційного компонента на початок та кінець формувального педагогічного експерименту між ЕГ та КГ

Оцінно-рефлексивна

Висновки та перспективи подальших досліджень / conclusions and prospects for further research

Аналіз змін компонентів компетентності наукових і НПП з використання ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень показав:

• на початку формувального етапу педагогічного експерименту і в КГ, і в ЕГ усі компоненти компетентності з використання ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень були на базовому рівні;

• на кінець експерименту у КГ практично досягли достатнього рівня когнітивний компонент та діяльнісний, а мотиваційний та оцінно- рефлексивний досягли достатнього рівня розвитку;

• у ЕГ на кінець експерименту усі компоненти були на високому рівні.

Таким чином, можна зробити висновок, що використання запропонованої методики позитивно впливає на динаміку рівнів розвитку компетентності з використання ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень. Проведений педагогічний експеримент підтвердив гіпотезу дослідження.

Проведення наукових досліджень з використанням ІЦТ для оцінювання результативності педагогічних досліджень є потужним допоміжним інструментом, а в деяких випадках й основним засобом для проведення і оцінювання результативності досліджень. Методика має вплинути на підвищення якості психолого-педагогічних науково- дослідних робіт, зокрема тих, що добиратимуться на конкурсних засадах для фінансування за рахунок державного бюджету, та надасть можливість оцінити результативність впровадження педагогічних досліджень у вітчизняну освітню практику в умовах воєнного стану.

Список використаних джерел / references (translated and tr s an literated)

інформаційно-цифровий оцінювання педагогічне дослідження

[1] Кабінет Міністрів України. (2022, Лют. 23). Розпорядження №286-р, Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 20222032 роки. [Електронний ресурс].Доступно: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-strategiyi- rozvitku-vishchoyi-osviti-v-ukrayini-na-20222032-roki-286-

[2] Положення про рейтингове оцінювання діяльності НПП Криворізького державного педагогічного університету.[Електронний ресурс]. Доступно:https://drive.google.eom/file/d/1CwEpIiMxqdZRvuhjin0qZoEBf0p7VSta/ view?usp=sharelink Дата звернення: 23 жовт. 2023.

[3] J. A. Moral-Munoz, E. Herrera-Viedma, A. Santisteban-Espejo, andM. J. Cobo, "Software tools for conducting bibliometrie analysis in science: An up-to-date review," Profesional De La Information, vol. 29, no. 1, pp. 120, 2020. https://doi.org/10.3145/epi.2020.ene.03

[4] V. K. Singh, S. S. Srichandan, and H. H. Lathabai, "ResearchGate and Google Scholar: How much do they differ in publications, citations and different metrics and why?" Scientometrics, vol. 127, no. 3, pp. 1515-1542, 2022. https://doi.org/10.1007/s11192-022-04264-2

[5] b. Wiechetek, and Z. Pastuszak, "Academic social networks metrics: An effective indicator for university performance?" Scientometrics, vol. 127, no. 3, pp. 1381-1401, 2022. https://doi.org/10.1007/s11192-021-04258- 6

[6] R. Cao, Y. Geng, X. Xu, and X. Wang, "How does duplicate tweeting boost social media exposure to scholarly articles?", Journal of Informetrics, vol. 16, no. 1, 2022. https://doi.org/10.1016/j.joi.2022.101249

[7] Y. Zhang, A. Porter, S. W. Cunningham, D. Chiavetta, and N. Newman, "Parallel or intersecting lines? Intelligent bibliometrics for investigating the involvement of data science in policy analysis", IEEE Transactions on Engineering Management, vol. 68, no. 5, pp. 1259-1271, 2020.

[8] Y. Zhang et al., "An editorial of `AI + informetrics': multi-disciplinary interactions in the era of big data", Scientometrics, vol. 127, pp. 6503-6507, 2022. https://doi.org/10.1007/s11192-022-04561-w

[9] Концептуально-референтна рамка цифрової компетентності педагогічних й науково-педагогічних працівників. [Електронний ресурс]. Доступно: https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/2900- 2629 framepedagogical.pdf. Дата звернення: 23 жовт. 2023.

[10] O. M. Spirin et al., "Experiment on the development of information and research competence of scientists and teachers on the basis of open electronic systems", Information Technologies and Learning Tools, vol. 80, no. 6, pp. 281-308, 2020. https://doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4201

REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)

[1] Kabinet Ministriv Ukrainy. (2022, Liut. 23). Rozporiadzhennia № 286-r, Pro skhvalennia Stratehii rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 20222032 roky. [Elektronnyi resurs]. Dostupno: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-shvalennya-strategiyi- rozvitku-vishchoyi-osviti-v-ukrayini-na-20222032-roki-286- (in Ukraine)

[2] Polozhennia pro reitynhove otsiniuvannia diialnosti NPP Kryvorizkoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. [Elektronnyi resurs]. Dostupno: https://drive.google.com/file/d/1CwEpIiMxqdZRvuhjjn0qZoE Bf0p7VSta/view?usp=sharelink Data zvernennia: 23 zhovt. 2023. (in Ukraine)

[3] J. A. Moral-Munoz, E. Herrera-Viedma, A. Santisteban-Espejo, and M. J. Cobo, "Software tools for conducting bibliometric analysis in science: An up-to-date review," Profesional De La Informacion, vol. 29, no. 1, pp. 120, 2020. https://doi.org/10.3145/epi.2020.ene.03 (in English)

[4] V. K. Singh, S. S. Srichandan, and H. H. Lathabai, "ResearchGate and Google Scholar: How much do they differ in publications, citations and different metrics and why?" Scientometrics, vol. 127, no. 3, pp. 1515-1542, 2022.

https://doi.org/1G.1GG7/s11192-G22-04264-2 (in English)

[5] h. Wiechetek, and Z. Pastuszak, "Academic social networks metrics: An effective indicator for university performance?" Scientometrics, vol. 127, no. 3, pp. 1381-1401, 2022. https://doi.org/10.1007/s11192-021-04258- 6 (in English)

[6] R. Cao, Y. Geng, X. Xu, and X. Wang, "How does duplicate tweeting boost social media exposure to scholarly articles?", Journal of Informetrics, vol. 16, no. 1, 2022. https://doi.org/10.1016/j.joi.2022.101249 (in English)

[7] Y. Zhang, A. Porter, S. W. Cunningham, D. Chiavetta, and N. Newman, "Parallel or intersecting lines? Intelligent bibliometrics for investigating the involvement of data science in policy analysis", IEEE Transactions on Engineering Management, vol. 68, no. 5, pp. 1259-1271, 2020. (in English)

[8] Y. Zhang et al., "An editorial of `AI + informetrics': multi-disciplinary interactions in the era of big data", Scientometrics, vol. 127, pp. 65036507, 2022. https://doi.org/10.1007/s11192-022-04561-w (in English)

[9] Kontseptualno-referentna ramka tsyfrovoi kompetentnosti pedahohichnykh y naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv. [Elektronnyi resurs]. Dostupno: https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/2900- 2629 framepedagogical.pdf. Data zvernennia: 23 zhovt. 2023. (in Ukraine)

[10] O. M. Spirin et al., "Experiment on the development of information and research competence of scientists and teachers on the basis of open electronic systems", Information Technologies and Learning Tools, vol. 80, no. 6, pp. 281-308, 2020. https://doi.org/10.33407/itlt.v80i6.4201 (in English)

Размещено на Allbest.ru