Удосконалення системи професійної підготовки військовослужбовців в контексті трансформації системи військової освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення системи професійної підготовки військовослужбовців в контексті трансформації системи військової освіти

Якименко Сергій - кандидат наук з державного управління, доцент кафедри публічного управління та права, Комунальний заклад вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

Гикало Юрій - кандидат наук з державного управління, начальник факультету підготовки спеціалістів Військової розвідки та Сил спеціальних операцій, Військова академія, м. Одеса

Анотація

У статті розкрито суть трансформації системи військової освіти за міжнародними стандартами. Виявлено, що вона має стати основою підвищення якості підготовки військових фахівців, забезпечення національних інтересів та зміцнення обороноздатності країни. З'ясовано, що проблеми публічного управління в оборонній сфері, функціонування системи вищої освіти досліджувалися вітчизняними науковцями, але в контексті трансформації системи військової освіти розгляду потребують питання удосконалення системи професійної підготовки військовослужбовців на основі міжнародних стандартів. Удосконалення системи професійної підготовки військовослужбовців є складним та багатогранним процесом, важливим для забезпечення ефективної роботи військових підрозділів та безпеки країни в цілому, який потребує спільних зусиль військових командувань, науковців та фахівців в галузі освіти. Визначено, що зусилля мають бути направлені на створення інноваційного освітнього середовища, що сприятиме максимальному розкриттю внутрішніх можливостей курсантів, слухачів та студентів. У результаті професійної підготовки військовослужбовців передбачається розвиток у них знань, умінь і навичок, необхідних для виконання бойових завдань. На вирішення цих завдань може бути спрямоване впровадження інноваційних методів навчання. Зроблено висновок, що у зв'язку зі змінами в сучасній воєнній сфері, система професійної підготовки військовослужбовців потребує постійного удосконалення. Основним завданням якого є розвиток у військовослужбовців необхідних компетентностей для ефективного виконання своїх обов'язків. Серед напрямків удосконалення системи професійної підготовки важливим є перегляд методів навчання та впровадження інновацій в систему освіти. Одним з таких інноваційних методів можна застосувати метод after-action review (AAR). Він дозволяє аналізувати та оцінювати результати проведених бойових дій, виявляти помилки та недоліки у підготовці військових, а також розробляти нові стратегії та тактики для подальшої роботи.

Ключові слова: військова освіта, інноваційні методи, трансформація, професійна підготовка військовослужбовців, метод "after-action review"

IMPROVEMENT OF THE VOCATIONAL TRAINING SYSTEM MILITARY SERVANTS IN THE CONTEXT OF TRANSFORMATION SYSTEMS OF MILITARY EDUCATION

YAKYMENKO Serhii - Candidate of Science in Public Administration, Associate Professor of Department of Public Administration and Law, Communal Institution of Higher Education "Dnipro Academy of Continuing Education" of Dnipropetrovsk Regional Council", Dnipro

HYKALO Yurii - Candidate of Science in Public Administration, Head of the Faculty of Training of Military Intelligence and Special Operations Forces, Odesa Military academy, Odesa,

Summary. The article reveals the essence of the transformation of the military education system according to international standards. It was revealed that it should become the basis for improving the quality of training of military specialists, ensuring national interests and strengthening the country s defense capabilities. It was found that the problems of public administration in the defense sphere, the functioning of the higher education system were studied by domestic scientists, but in the context of the transformation of the military education system, the issue ofimproving the system ofprofessional training of military personnel based on international standards requires consideration. Improving the system ofprofessional training of military personnel is a complex and multifaceted process, important for ensuring the effective work of military units and the security of the country as a whole, which requires the joint efforts of military commands, scientists and specialists in the field of education. It was determined that efforts should be directed to the creation of an innovative educational environment that will contribute to the maximum disclosure of the internal capabilities of cadets, trainees and students. As a result of the professional training of servicemen, it is expected that they will develop the knowledge, skills and abilities necessary to perform combat tasks. The implementation of innovative teaching methods can be aimed at solving these problems. It was concluded that in connection with changes in the modern military sphere, the system ofprofessional training of military personnel needs constant improvement. The main task of which is the development of military personnel necessary competencies for the effective performance of their duties. Among the areas of improvement of the professional training system, it is important to review teaching methods and introduce innovations into the education system. One of these innovative methods is the after-action review (AAR) method. It allows you to analyze and evaluate the results of military operations, identify errors and shortcomings in military training, and develop new strategies and tactics for further work. Key words: military education, innovative methods, transformation, professional training of military personnel, "afteraction review" method військовий освіта міжнародний

Вступ

Концепція трансформації системи військової освіти за міжнародними стандартами передбачає проведення докорінної реформи військової освіти, що має зупинити негативні тенденції в освіті та зробити її важелем реалізації стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору [6]. За словами тодішнього першого заступника Міністра оборони України Івана Руснака "ухвалення зазначеної постанови є логічним продовженням системної роботи оборонного відомства над імплементацією стандартів НАТО у національне законодавство та нормативно-правові акти задля забезпечення якісної трансформації системи військової освіти, досягнення відповідності критеріям повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору та Європейському Союзі" [11]. Вищеназвана Концепція ґрунтується на засадах інтеграції системи військової освіти до національної системи освіти і є її невід'ємною складовою. Трансформація системи освіти має "стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, національне відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні" [2]. Це стосується також військової освіти, вектори розвитку якої визначені такими нормативно-правовими актами як Закон України "Про освіту" [9], Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки" [7]. На основі цих документів здійснюється трансформація системи освіти, що передбачає підвищення якості підготовки військових фахівців та досягнення нею рівня прогресивних країн світу. Стратегія розвитку системи військової освіти України ґрунтується на забезпеченні національних інтересів та зміцненні обороноздатності країни.

Аналіз останніх досліджень. Проблеми функціонування системи вищої освіти, в тому числі військової, публічного управління в оборонній сфері розглядалися вітчизняними дослідниками, серед яких К. Бондаренко [1], С. Домбровська [3], В. Сиченко [10], О. Шевченко [12], С. Полторак [5]. Так К. Бондаренко розглядала особливості національно-безпекової сфери до яких зарахувала підвищені вимоги до фахівців при вступі на відповідні посади публічної служби та вимоги для проходження різних її видів, що базуються на принципі професійного виконання функцій управління, передусім, здатності фахівця визначати найбільш ефективні шляхи та способи реалізації поставлених перед ним завдань [1]. С. Полторак розглядав військову вищу освіту як історично сформований соціальний інститут, відповідальний за спадкоємність, нагромадження й відтворення наукових знань, серед завдань якого важливим визначив "створення нових навчальних технологій, які органічно поєднують глибокі наукові дослідження з навчальним процесом, що забезпечить надійне зміцнення обороноздатності України шляхом підготовки висококваліфікованих військових кадрів [5]. С. Домбровська свою монографія присвятила комплексному аналізу теоретичних аспектів вирішення проблем управління трансформаційними процесами в системі вищої школи, здійснила обґрунтування визначення поняття "якість освітніх послуг", узагальнила вітчизняний досвід забезпечення якості освіти на різних рівнях і різними засобами [3]. В. Сиченко визначив перспективи модернізації структури вищої освіти України шляхом запровадженням європейської парадигми кредитно-трансферної системи у закладах вищої освіти в контексті Європейського вектору розвитку [10]. О. Шевченко проаналізував Концепцію трансформації системи військової освіти і зробив висновок, що сучасні безпекові виклики вимагають інноваційних підходів до забезпечення оборони держави, а військова освіта і наука мають бути націлені на підготовку фахівців, здатних впоратися з ними [12]. Разом з тим в контексті трансформації системи військової освіти розгляду потребують питання удосконалення системи професійної підготовки військовослужбовців на основі міжнародних стандартів.

Мета статті. Обґрунтувати необхідність впровадження інноваційних методів професійної підготовки військовослужбовців, що забезпечить надійне зміцнення обороноздатності України.

Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі розвитку військової освіти необхідне кардинальне переосмислення ролі вищих військових навчальних закладів у забезпеченні національної безпеки держави, особливо в умовах російської військової агресії проти України. Основною метою трансформації системи вищої військової освіти є підготовка компетентних, конкурентоспроможних фахівців здатних на високому рівні застосовувати професійні знання отримані під час навчання у закладі освіти та готових до постійної роботи над собою на шляху професійного зростання. Це зумовлює необхідність впровадження нових методів навчання у військово-освітньої галузі з урахуванням сучасних міжнародних стандартів.

Наказом Міністерства оборони України "Про затвердження Положення про особливості організації освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти" зазначено, що вищі військові навчальні заклади мають забезпечувати "формування професійних, фахових та спеціальних компетентностей, які встановлені стандартами вищої освіти; виконання освітньо-професійних та наукових освітніх програм, навчальних планів та навчальних програм; забезпечення якісної загальної військової підготовки відповідно до навчальної програми та планів предмета, а також розвиток професійної компетентності студентів, курсантів та науково-педагогічних працівників" [8]. Ці орієнтири військової освіти передбачають створення інноваційного освітнього середовища, що сприяє максимальному розкриттю внутрішніх можливостей курсантів, слухачів та студентів. Розбудова освітнього середовища забезпечується цілеспрямованим взаємозв'язком фізичного, психологічного, професійного та загальнотехнічного аспектів підготовки офіцерів, вдосконаленням методики процесу навчання, пов'язаного з підготовкою до ефективного виконання бойових завдань в умовах збройних конфліктів. У результаті професійної підготовки військовослужбовців передбачається розвиток у них знань, умінь і навичок, необхідних для виконання бойових завдань. На вирішення цих завдань може бути спрямоване впровадження методу after-action review (AAR), що дослівно означає "огляд після дії". Вважають, що AAR як "метод бере початок від практик бригадного генерала Семюела Л.А. Маршалла, який першим почав так аналізувати кампанії під час Другої світової війни. Згодом на основі інтерв'ю Маршалла американська армія взялася формувати такий підхід як базовий стандарт. Метод дає військовим змогу вчитися на помилках і поширювати свої "відкриття" на інші підрозділи збройних сил" [4]. До речі, метод може бути застосований не тільки у військових справах, але й у сфері освіти. Його використання дозволить покращити якість навчання та забезпечити ефективність роботи педагогічної команди. Один з основних принципів AAR - це оцінка результатів роботи команди та пошук шляхів їх поліпшення. У сфері освіти це може включати аналіз результатів навчання здобувачів освіти та виявлення проблем, що виникають під час навчального процесу. Також можна оцінити ефективність роботи педагогічної команди та знайти способи для покращення взаємодії між викладачами.

Суть методу в тому, що перед початком місії командувач озвучує завдання з чотирьох обов'язкових компонентів:

- завдання (що мають зробити підрозділи);

- обґрунтування (чому це важливо);

- очікування (що має відбутися на полі бою);

- фінальний результат.

Цю формулу доносять до командирів нижчого рівня, і кожен зі свого боку має дати зворотній зв'язок, що його підрозділ робитимуть для досягнення завдання. На наступному етапі командири підрозділів на кожній з фаз планованої операції проговорюють, які завдання в них будуть у цій фазі, яку тактику дій вони застосовуватимуть, яких ресурсів і засобів потребуватимуть у цей час. Тобто підрозділи не лише планують, що відбуватиметься, а й окреслюють можливі варіанти розвитку подій.

Після завершення кожного етапу або всієї місії на зборах обговорюють результати.

Збори відбуваються на основі правил, які всі знають і приймають:

- участь в обговоренні приймають усі;

- усі учасники рівні між собою;

- в обговоренні фокусуємося на своїх промахах;

- керівники першими визнають свої помилки, а щодо підлеглих - шукають не винних, а способи покращити ситуацію;

- зустріч відбувається у режимі діалогу.

Обговорення, або так зване "аарування" відбувається на основі чотирьох базових питань:

1) чітко згадати що саме планувалося;

2) визначити, які фактичні результати отримано;

3) чому саме такі результати отримано;

4) що ми робитимемо далі.

Доцільно на обговорення перших двох питань витратити 25% часу, ще стільки ж на обговорення третього питання, а залишок часу, що складає 50% відвести на обговорення останнього питання.

Команда може обговорити низку проблем, наприклад: коли виникла непередбачувана ситуація? як швидко й ефективно змогли на неї відреагувати? чи виникали непередбачувані труднощі? які проблеми можуть виявитися в майбутньому? Таке обговорення дасть змогу підвищувати не лише механічну готовність до конкретного типу операцій, а й адаптуватись у нестандартних випадках. Завданням тренерів, а це можуть бути командири в польових умовах, або викладачі в закладах освіти є не лише "згенерувати" урок на майбутнє, а й правильно відпрацювати підходи до нього. Для дієвого "закріплення матеріалу" потрібно кілька разів пропрацювати одну й ту саму проблему, щоб слухачі переконалися, що рішення працює.

Метод AAR є ефективним інструментом для підготовки військовослужбовців, який дозволяє аналізувати та оцінювати результати проведених бойових дій, виявляти помилки та недоліки у підготовці військових, а також розробляти нові стратегії та тактики для подальшої роботи. Цей підхід дозволяє військовим вчитися на власних помилках та недоліках, що є важливим для забезпечення максимальної ефективності у бойових діях.

Висновки

У зв'язку зі змінами в сучасній воєнній сфері, система професійної підготовки військовослужбовців потребує постійного удосконалення. Основним завданням удосконалення є забезпечення військовослужбовців необхідними знаннями, вміннями та навичками для ефективного виконання своїх обов'язків у різних умовах. Одним із напрямків удосконалення системи професійної підготовки є трансформація системи військової освіти. Зокрема, перегляд методів навчання та впровадження інновацій в систему освіти. Метод after-action review (AAR) є одним з таких інноваційних методів, а його застосування ефективним інструментом для підготовки військовослужбовців, що дозволяє аналізувати та оцінювати результати проведених бойових дій, виявляти помилки та недоліки у підготовці військових, а також розробляти нові стратегії та тактики для подальшої роботи. Удосконалення системи професійної підготовки військовослужбовців є складним та багатогранним процесом, який потребує спільних зусиль військових командувань, науковців та фахівців з освіти. Разом з тим, виконання цього завдання є важливим для забезпечення ефективної роботи військових підрозділів та безпеки країни в цілому.

Список використаних джерел