Спорт і мистецтво - інституціолізована діяльність

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв

Циклова комісія сучасного естрадного танцю

Спорт і мистецтво - інституціолізована діяльність

Антонов М.Р., викладач

Анотація

Ключові слова: спорт, мистецтво, хореографія, класичний екзерсис, фізична підготовка.

Аннотация

Антонов Н.Р. (Украина) Спорт и искусство институциолизованная деятельность

Осуществлен сравнительный анализ спорта и искусства, выяснено эстетическое содержание спортивной деятельности. Доказано, что занятия хореографией помогает развивать те стороны личностного потенциала спортсмена, на которые другие предметы имеют ограниченное влияние.

Ключевые слова: спорт, искусство, хореография, классический экзерсис, физическая подготовка.

Annotation

Antonov M. (Ukraine). Sports and arts institutiolized activities

Keywords: sport, art, choreography, classical exercise, physical preparation.

У наш час, порушуючи й вирішуючи питання про естетичний зміст спортивної діяльності, частіше за все йдуть шляхом зіставлення спорту з мистецтвом. Це перспективний підхід. Спорт, як і мистецтво, інституціолізована діяльність, і постановка питання про збіжність об'єктивного змісту одного з іншим дає змогу висвітлити деякі питання естетики спорту. Порівняльний аналіз спорту й мистецтва дозволяє із самого початку окреслити певне коло питань, які потрібно розглянути передусім, оскільки метою аналізу є з'ясування естетичного змісту спортивної діяльності [2, 88]. спортивний фізичний духовний хореографія музика

Отже, у сценічній поведінці актора й у змагальних діях спортсмена спостерігається певна аналогія: й у першому, й у другому випадку є потреба «увійти в образ»; й у першому, й у другому це входження не повинно бути абсолютно повним потрібно зберегти певний «проміжок», «просвіт» між образом і виконавцем. «Між актором та автором, відмічає Г.А. Товстоногов, залишається деякий проміжок, який допомагає найтоншим чином (а в мистецтві ми маємо справу завжди з найтоншим, з відтінком і саме в ньому справа), не порушуючи внутрішньої логіки образу, не порушуючи органіки, підкреслити думку, відтінити стосунки. Так, не потрібно лякатись ставлення актора до образу» [2, 132].

Під терміном загальна фізична підготовка варто розуміти розвиток основних фізичних якостей, удосконалення функціональної діяльності організму, набуття великої кількості різноманітних рухових навичок з метою досягнення всебічного фізичного розвитку як необхідної бази для спортивної спеціалізації. Різноманітні вправи легкої атлетики допомагають у розвитку багатьох рухових якостей, до засобів ЗФП відносять біг, ходу, стрибки в довжину та висоту, з місця та з розбігу тощо [3, 3-4].

Під терміном спеціальна фізична підготовка варто розуміти процес, що сприяє освоєнню техніки обраного виду спорту, направленого на формування спеціальних рухових навичок, характерних для цього виду спорту, розвиток специфічних якостей з метою досягнення високих спортивних результатів у ньому. Засоби СФП спортсменів повинні сприяти розвитку рухових якостей та інших здібностей, необхідних для досягнення високих результатів у творчих видах спорту. До цих якостей відносять: стрибучість, координацію рухів, швидкісну витривалість, спеціальну витривалість, силу певних груп м'язів нижніх кінцівок, а також музикальність, ритмічність, пластичність. Як засіб СФП використовують вправи «свого виду спорту і тих видів спорту, що за параметрами певною мірою схожі зі “своїм” видом» [3, 4-15].

Специфіка хореографії визначається її багатогранним впливом на людину, що обумовлено самою природою танцю як синтетичного виду мистецтва. Впливаючи на розвиток емоційної сфери особистості, удосконалюючи тіло людини фізично, виховуючи через музику духовно, хореографія допомагає набути впевненості у власних силах, дає поштовх до самовдосконалення, до постійного розвитку. На різних етапах свого розвитку людство постійно зверталося до танцю як до універсального засобу виховання тіла й душі людини засобу гармонізації виховання особистості. Вивчення хореографії, як й інших видів мистецтва, дає змогу розвинути ті сторони особистісного потенціалу спортсмена, на які інші предмети мають обмежений вплив, здатність розглядати явища життя з різних позицій. Як й інші види мистецтва, танець розвиває естетичний смак, виховує високі почуття, але, на відміну від інших мистецтв, робить істотний вплив і на фізичний розвиток дитини.

Заняття хореографією розвивають музикальність, гнучкість, пластичність і вміння володіти своїм тілом. Крім того, формують позитивний настрій, допомагають найбільш гармонійно й комплексно розвивати своє тіло, краще відчувати вироблені рухи. Завдяки цьому тіло розвивається, перетворюється в сильне й гнучке, поліпшується м'язова пам'ять. Танцювальні рухи, м'язові почуття призводять тіло до стану, коли м'язи та нервова система здатні думати, вибирати і створювати рухи самостійно, ми їх тільки направляємо на виконання завдань. Багатьом відома здатність тіла під назвою м'язова пам'ять. Обери найкращий з м'язової пам'яті рух і перетворюй в неповторну прекрасну форму. При виконанні певної зв'язки другий, третій і т.д. раз рухи будуть щоразу неповторні, хоча завдання буде те саме.

- зняття загального напруження м'язів;

- зняття конкретних м'язових затискачів у тілі (у всіх вони різні);

- здатність при виконанні руху задіяти стільки м'язової напруги, скільки потрібно для задання руху;

- здатність пластично переходити від одного танцювального руху до іншого.

- партерний екзерсис;

- позиції ніг I, II, III, IV, V;

- позиції рук підготовче положення, 1, 2, 3 позиції рук;

- demi-plies в I, II, III, IV, V позиціях;

- grand-plies в I, II, III, IV, V позиціях;

- battement tendus з I позиції в сторону, уперед, назад;

- demi-plie в I позиції у всіх напрямках і в поєднанні з passe par terre;

- опусканням п'яти в II позицію, а також demi-plie по II позиції без переходу і з переходом на іншу ногу;

- port de bras, перегини корпуса вперед, назад у сторону, з переведенням рук з позиції в позицію;

- battment releve lents на 45° і 90° з I позиції вперед, назад і в сторону;

- стрибки по VI позиції в різному темпі й ритмі;

- стрибки «трамплінні» по I, II і VI позиціях;

- біг з підніманням випрямлених ніг уперед і назад, невеликий біг на півпальцях;

- підскоки на місці з поворотом вправо-вліво, крок і підскок вперед-назад;

- танцювальний крок;

- уклін [1, 79].

Література

1. Абсалямова И.В. История развития фигурного катания на коньках за рубежом: метод. разработки для студ. I курса ГЦОЛИФКа. Москва: [б. и.], 1982. 18 с.

2. Визитей Н.Н. Спорт и эстетическая деятельность / отв. ред. В.Я. Кречиков. Кишинев: Штиинца, 1982. 183 с.

3. Ерфилова Н.Г. Фигурное катание на коньках: организация и методика проведения учебно-тренировочных занятий по общей и специальной физической подготовке фигуристов: метод. рекомендации. Москва: ГЦОЛИФК, 1980. 22 с. Библиогр.: с. 21-22.

4. Иваницкая И.Н. Двигательная активность и здоровье детей. Москва: Медицина, 1987. 279 с.

5. Лисицкая Т.С. Хореография в гимнастике. Москва: Физкультура и спорт, 1985. 176 с.

6. Медведева И.М. Система подготовки спортсменов в фигурном катании на коньках. Київ: Олімпійська літ., 2002. 407 с. Библиогр.: с. 382-407.

7. Фомин Н.А. Физиологические основы физического воспитания. Москва: Физкультура и спорт, 1981. 224 с.