Особливості дистанційної та змішаної форм навчання в ліцеях і підвищення кваліфікації вчителів предмета "Захист України" під час воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості дистанційної та змішаної форм навчання в ліцеях і підвищення кваліфікації вчителів предмета “Захист України” під час воєнного стану

Олександр Ситнік, кандидат військових наук, доцент, старший викладач кафедри військової підготовки, Кам'янець-Подільський Національний університет імені Івана Огієнка, Сергій Морозов кандидат педагогічних наук, доцент, старший науковий співробітник науково-організаційного відділу, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Наталія Білик старша методистка, Хмельницький інститут післядипломної педагогічної освіти

У статті досліджено проблеми впровадження дистанційної та змішаної форми навчання предмета “Захист України” в ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою в умовах воєнного стану. Обґрунтовано та уточнено термінологію дистанційного та змішаного навчання, яке набуває значного поширення в закладах загальної середньої освіти. Також автори вивчають шляхи вирішення проблеми підвищення кваліфікації вчителів предмета “Захист України” у складних умовах російсько-української війни.

В умовах воєнного стану дистанційна та змішана форми навчання видаються засобом, який можуть використовувати вчителі предмета “Захист України” на всіх навчальних курсах та етапах навчання. На основі результатів аналізу наукових досліджень пропонуються моделі змішаного навчання, методичні прийоми застосування інноваційних технологій навчання та оцінювання ліцеїстів у разі змішаної форми навчання.

Загальною проблемою для ліцеїстів виявилася організація самонавчання вдома і недостатній доступ до Інтернету, особливо в сільській місцевості. З'ясовано, що цифрові технології навчання в ліцеї необхідно постійно вдосконалювати.

Поширення дистанційного навчання в умовах воєнного стану призвело до виникнення нового напряму - змішаного навчання - форми освіти, згідно з якою ліцеїст засвоює одну частину матеріалу засобами дистанційного навчання, а іншу частину (уміння та навички) формує очно в аудиторії. Під час змішаного навчання здобувачі освіти засвоюють теоретичний матеріал самостійно, використовуючи інформацію з електронних підручників та інших джерел, а на аудиторних заняттях - через реалізацію різноманітних дидактичних методів, розв'язання завдань відпрацьовують і формують відповідні вміння, навички та інші компетентності.

Визначено, що значна кількість учителів зіткнулися з труднощами при дистанційному та змішаному навчанні, насамперед ті, хто недостатньо підготовлений у теоретичному і практичному відношенні. Встановлено, що традиційна система перепідготовки та підвищення кваліфікації у закладах вищої освіти України недостатньо готова для вирішення вищезазначених проблем. Задля цього необхідно на рівні ліцею сформувати конкретний план впровадження дистанційного та змішаного навчання, а також продумати організаційні заходи. Така рекомендація містить раціональний підхід до підвищення кваліфікації учителів за місцем роботи, без відриву від виконання посадових обов'язків та охоплює всіх учителів.

Ключові слова: дистанційне та змішане навчання; освітній процес; проблеми організації навчання; інтерактивна дошка; підвищення кваліфікації; навчальні програми.

Features of distance and blended learning in lyceums and teacher qualification enhancement for the subject “Defense of Ukraine” during martial law

Sytnik O., Morozov S., Bilyk N.

The article examines the problems of implementing the distance and blended form of education of the subject “Defense of Ukraine” in lyceums with enhanced military physical training under martial law. The terminology of distance and blended learning, which is becoming more widespread in institutions of general secondary education, has been substantiated and clarified. The authors also highlight the ways to solve the problem of improving the qualifications of teachers of the subject “Defense of Ukraine” in the difficult conditions of the Russian-Ukrainian war.

In the conditions of martial law, remote and blended forms of education are issued as a means that can be used by teachers of the subject “Defense of Ukraine” at all educational courses and stages of education. Based on the basis of the results of the analysis of scientific research, models of blended learning, methodical methods of applying innovative learning technologies and evaluating lyceum students with a blended form of learning are proposed.

For lyceum students, it turned out to be a general problem to organize self-study at home and insufficient access to the Internet, especially in rural areas. It was found out that digital learning technologies in the lyceum must be constantly improved.

The spread of distance learning in the conditions of martial law has led to the emergence of a new direction - blended learning - a form of education, according to which a lyceum student learns one part of the material by means of distance learning, and the other part (skills and competencies) is formed face-to-face in the classroom. During blended learning, students learn theoretical material independently using an electronic course, and in classroom classes, using game methods, problem solving, and others, they practice and consolidate relevant skills and abilities.

It was determined that a significant number of teachers have trouble with distance and blended learning, especially those who do not have sufficient theoretical training and practice.

It has been established that the traditional system of retraining and advanced training in higher education institutions of Ukraine is not sufficiently ready to solve the above-mentioned problems. For this, it is necessary to form a specific plan for the implementation of distance and blended learning, as well as a system of organizational measures, at the lyceum level. This recommendation presents a rational approach to enhancing teacher qualifications within the workplace, without interrupting the performance of official duties, and includes all teachers.

Keywords: distance and blended learning; educational process; problems of learning organization; interactive board; professional development; educational programs.

Вступ

Сьогодні Україна перебуває у складних умовах російсько-української війни, що вимагає рішучих дій щодо захисту її суверенітету та територіальної цілісності. Введення воєнного стану в Україні призвело до суттєвих змін у всіх сферах життя, і освіта не є винятком. Зміни в сучасному суспільстві, зумовлені інформаційно-технічними, медіа-комунікативними і технологічними революціями, призвели до кардинальних змін у світі, формування нової науково-освітньої картини світу. Змінюються технології здобуття освіти, корелюється система виховання, засвоєння знань потребує аналітичного і критичного мислення, технологічної грамотності. Усе це зумовлює потребу в цілеспрямованому вдосконаленні освітнього процесу, дидактичних методів, засобів, систем і технологій.

За результатами аналізу сучасних наукових джерел, виокремлено кілька основних напрямів розвитку освіти в Україні, серед яких - активне впровадження таких моделей навчання, як дистанційне / онлайн-навчання та змішане навчання. З огляду на зміни в організації освітнього процесу, виникла потреба підготовки вчителів. Маючи досвід спілкування за допомогою електронних технологій і технічних засобів, вони трансформували все спілкування з учнями у віртуальний простір. Це ми спостерігали з моменту виникнення пандемії, коли заклади освіти організували навчання у дистанційному режимі, використовуючи технології онлайн-навчання. Але згодом стало зрозуміло, що організація освітнього процесу в таких умовах вимагає не тільки нових освітніх інструментів та організаційно-методичного супроводу процесу, а й переосмислення ролі вчителя [1]. Учитель має бути партнером у процесі навчання, мотивувати і зацікавлювати ліцеїстів.

На сьогодні вже існують і апробуються різні моделі навчання. Основною метою повинен бути відбір, систематизація і використання необхідного контенту, який відповідає вимогам програми і рівню знань ліцеїста. Багато хто з учителів відчуває труднощі при дистанційному та змішаному навчанні, насамперед ті, хто недостатньо підготовлений у теоретичному і практичному відношенні. Однак чимало учителів, які володіють власною, відпрацьованою роками старою системою навчання, вважають дистанційну освіту неповноцінною через неможливість відстежувати дії ліцеїстів під час реалізації різних форм дистанційного підсумкового контролю - складно об'єктивно оцінити знання, уміння, навички та інші компетентності ліцеїста, який під час складання тесту або іспиту використовує Інтернет, навчальні посібники, має змогу скористуватися допомогою інших людей. Виникають складнощі щодо встановлення педагогічного контакту при перенесенні освітнього процесу у віртуальний простір. Недостатній рівень цифрових технологій і недостатня сформованість інформаційно-цифрової компетентності вчителів не сприяють ефективному використанню наявних інформаційно-комунікаційних програм і освітніх інструментів, організації плідної діяльності на цифровій освітній платформі.

Значні труднощі у ліцеїстів спричинила потреба організації самонавчання на дому. Також з'ясувалося, що не всі ліцеїсти мають можливість користуватися технічними засобами, у них немає постійного доступу до Інтернету та інше.

Постановка проблеми

Введення воєнного стану в Україні призвело до суттєвих змін у всіх сферах нашої життєдіяльності, Зокрема в освітньому процесі. Під час організації освітнього процесу в дистанційному форматі в умовах запровадженого воєнного стану (Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022) було рекомендовано вчителям предмета “Захист України” використовувати дистанційну форму організації освітнього процесу в умовах воєнного стану, яка є безпечною та оптимальною (моделі дистанційного та змішаного навчання у синхронному й асинхронному режимах) [2], а також керуватися Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, що затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 № 1115 “Деякі питання організації дистанційного навчання” [3].

У 2022-2023 навчальному році актуальними освітніми завданнями у реалізації змісту вивчення предмета “Захист України” є усвідомлення ліцеїстів свого обов'язку щодо захисту України у разі виникнення загрози незалежності та територіальної цілісності держави; набуття знань про функції Збройних Сил України; засвоєння основ захисту України, цивільного захисту населення; підготовка ліцеїстів до захисту України та професійної орієнтації молоді до служби у Збройних Силах України [4].

Для поліпшення роботи в новому навчальному році необхідно ретельно проаналізувати отриманий досвід, проблеми, що виникли в учителів і адміністрації ліцею: підвищення кваліфікації вчителів, використання різних електронних платформ і засобів, які дозволяють вчителю й ліцеїстам налаштувати процес передачі інформації, завдань із подальшою перевіркою, тематичний та семестровий контроль тощо. В умовах воєнного стану і ускладненої ситуації в українській освітній системі актуально розглянути впровадження дистанційної та змішаної форми навчання предмета “Захист України”.

Метою статті є висвітлення деяких теоретичних засад і проблем упровадження дистанційної та змішаної форм навчання в ліцеї та визначення шляхів підвищення кваліфікації вчителів предмета “Захист України” в умовах воєнного стану.

Результати дослідження

На сьогодні розробляються теоретичні, практичні й соціальні специфічні особливості / елементи дистанційного освітнього середовища в Україні. Це виявляється в наукових працях І. Воротниковой В. Кременя, В. Кухаренка, В. Мізюк, В. Олійника, Н. Самолюк, О. Самойленка та інших.

Дистанційне навчання - це сучасна педагогічна технологія, яка ґрунтується на новітніх досягненнях у царині інформаційних, у першу чергу телекомунікаційних технологій. Однак її поширення в освітньому середовищі в умовах воєнного стану призвело до змішаного навчання. На думку В. Кременя, дистанційна форма освіти - реакція на зовнішні зміни, які відбуваються через об'єктивні тенденції глобалізації, підвищення динаміки соціально-економічного розвитку, бурхливий розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій [1]. Упровадження дистанційного навчання набуває все більшої актуальності у зв'язку з підготовкою та підвищенням кваліфікації викладачів на всій території України з використанням мінімальних коштів.

Результати аналізу сучасних наукових досліджень і напрацювань показали, що багато науковців-педагогів вивчають досвід вітчизняних і зарубіжних колег, обговорюють питання впровадження дистанційної форми навчання в освітній процес і пропонують різні методики її організації. Зокрема, Н. Самолюк зазначає: “дистанційні технології навчання можна розглядати як природний етап еволюції традиційної системи освіти від дошки з крейдою до електронної дошки й комп'ютерних навчальних систем, від книжкової бібліотеки до електронної, від звичайної аудиторії до віртуальної аудиторії” [5].

Учені В. Биков та В. Кухаренко дають таке визначення: дистанційне навчання - це взаємодія вчителя та учнів між собою на відстані, що висвітлює всі притаманні навчальному процесу компоненти (мету, зміст, методи, організаційні форми, засоби навчання) специфічними засобами інтернет-технологій. Дистанційне навчання проходить онлайн за допомогою інтернет-технологій і в більшості випадків має форму дистанційного курсу [6].

У статті [7] В. Мізюк розглядає проблеми, які виникли у процесі впровадження технологій дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти під час карантину внаслідок поширення вірусу Covid-19. Було з'ясовано, що всі школи поставилися до ситуації відповідально. Багато закладів не були достатньо підготовленими до організації дистанційного освітнього процесу як на початку карантинних заходів, так і у процесі продовження карантину. Встановлено, що загальною проблемою для закладів загальної середньої освіти стала проблема швидкої організації віртуального простору. Наявність значної кількості пропозицій для вільного застосування технологій дистанційного навчання та невизначеність окремих із них внесли дезорганізацію у використанні цифрового програмного забезпечення. Недостатній рівень цифрової компетентності вчителів не дозволив їм ефективно використовувати програмні засоби, розробити власні цифрові ресурси, організовувати плідну діяльність на цифровій освітній платформі. Автор пропонує шляхи вирішення проблеми організації дистанційного навчання і наголошує, що цифрові технології необхідно щорічно вдосконалювати, оскільки без них освітній процес вже не може бути реалізований [7].

Науковець І. Воротникова [8] звертає увагу на впровадження освітніх програм підвищення кваліфікації вчителів в умовах дистанційного та змішаного навчання щодо використання різних форм навчання у власній професійній діяльності. Назва “змішане навчання” набула популярності після появи й публікацій книги “Довідник змішаного навчання” Бонкома і Грема. Крім того, для реалізації змішаного навчання потрібно поєднати традиційні та інформаційно-комунікаційні технології (далі - ІКТ). Автори книги винайшли три категорії “освітніх сумішей”: створення суміші - на цьому етапі до традиційної моделі освіти додаються компоненти дистанційного навчання, які вирішують деякі проблеми; збільшення суміші - зміни без радикальних перетворень, наприклад, пошук додаткового матеріалу в Інтернеті, доступ до лекцій в онлайн-режимі; модифікація суміші - слухачі лекцій перетворюються на тих, хто самостійно вирішує завдання у потрібний йому час [8]. Така можливість виникла завдяки вдосконаленню ІКТ.

Педагогічні аспекти змішаного навчання, педагогічну технологію проєктування змішаного навчання та різні інформаційні технології для його підтримки розкриває В. Кухаренко [9]. Акцентовано на методах формування критичного мислення у змішаному навчанні. Наведено приклади використання змішаного навчання в середній школі і коледжах у процесах вивчення навчальних дисциплін. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо застосування змішаного навчання в освіті.

На думку О. Самойленко, раціональним підходом щодо впровадження інноваційних технологій навчання в закладах освіти є впровадження моделі “змішаного навчання” як інтеграції традиційних та дистанційних технологій навчання. Такий підхід є ефективним для організації самостійної підготовки (самонавчання), системи курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації викладачів заочної форми навчання і розробка випускної (підсумкової) роботи. Змішана модель навчання поєднує в собі елементи, які прийшли з онлайн-навчання - лекційні заняття. Матеріал оформлений, як і матеріал онлайн-курсу, тобто може бути легко використаний і доступний кожному для самостійного засвоєння [10].

Семінарські заняття. У семінарському навчанні проходить обговорення найцікавіших і найбільш важливих тем курсу.

Онлайн-спілкування. Цей елемент прийшов у змішане навчання з онлайн-навчання. З'явилася можливість задавати запитання вчителеві в будь-який час і в найкоротші терміни отримувати відповідь.

У своєму дослідженні Т. Муращенко розглядає теорію і методику змішаного навчання, які, на думку автора, мають враховувати зміни, які відбувалися в освітній інформаційній структурі сучасного суспільства, що зумовлює актуальність розробки та впровадження нових освітніх послуг, створених на базі інформаційно-комунікаційних і дистанційних технологій [11].

На відміну від попередньо розглянутих наукових праць, Н. Болюбаш вважає терміни “змішане навчання”, “комбіноване навчання”, “гібридне навчання” синонімами і тлумачить 'їх зміст у такий спосіб: поєднання дистанційного та електронного мережевого навчання з традиційними формами навчання - очною та заочною [12].

Результати аналізу досліджень визначення понять “змішане” та “дистанційне” навчання дають підстави стверджувати, що вони не є новими термінами і використовуються впродовж п'ятнадцяти років.

Дистанційне та змішане навчання - це складники освітнього процесу, в межах якого навчання здійснюється у традиційний спосіб із “додаванням” новітніх ІКТ, що створює можливості для здійснення контролю за термінами і способами опанування навчального матеріалу. Під час змішаного навчання одна частина пізнавальної діяльності ліцеїстів реалізується під безпосереднім керівництвом учителів предмета “Захист України”, з електронними джерелами, а друга - через самостійну роботу з комп'ютерними, зокрема інтернет-ресурсами. Існує декілька способів / методів організації вищезазначеного процесу навчання: сполучення очної та заочної форм для одного курсу / потоку / групи (провідного - оффлайн-навчання і дистанційного / онлайн-навчання із впровадженням різних варіантів роботи з електронними джерелами); одночасної самостійної роботи й роботи в аудиторії; міксування стрижневого навчального матеріалу (підручники, навчальні посібники, опорні конспекти, методичні розробки тощо) із електронними джерелами / ресурсами.

У процесі дослідження було з'ясовано, що на сьогоднішній день в Україні, в умовах пандемії, а згодом - воєнного стану найпоширенішою формою освітньої діяльності є сполучення (рідше - чергування) очної форми з дистанційною. На думку авторів статті, інтеграція оффлайн-занять і онлайн-технологій навчання є найбільш оптимальною “концепцією” реалізації інноваційних технологій змішаного навчання в ліцеї. Її можна застосовувати як складову частину очного навчання під час проведення занять в аудиторії і самостійної роботи ліцеїстів за допомогою використання сучасних інформаційних технологій, системи курсової підготовки (курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителів предмета “Захист України”) і заочної форми навчання.

Лекційні заняття. Матеріал оформлений як матеріал онлайн-навчального курсу, тобто може бути легко використаний і доступний кожному ліцеїсту курсу для самостійного засвоєння.

Семінарські заняття. У змішаному навчанні на семінарських заняттях проходить обговорення найцікавіших і важливих тем курсу. Навчальні матеріали (підручники, посібники, опорні конспекти тощо) пропонуються як у друкованому вигляді, так і в електронному. Ліцеїсти мають можливість спільно виконувати різноманітні завдання, виявляючи при цьому ерудованість і креативність. У такий спосіб може бути гарантовано своєчасне отримання результату і здатність проконтролювати елементи освітнього процесу з боку вчителя.

Система змішаного навчання добре спрацьовує за умови, коли електронне навчання використовують перед аудиторним. У цьому випадку складові частини комплексу підсилюють одна одну. Мають право на втілення різні варіанти змішаного навчання. Потрібно лише ретельно і зважено виокремити і обґрунтувати відповідні засоби, диференціювати їх відповідно до рівнів підготовленості як кожної групи ліцеїстів, так і конкретного вчителя.

Багато вчителів наштовхуються на труднощі під час навчання ліцеїстів за змішаною формою, особливо ті, хто не має достатньої теоретичної підготовки і практики. Це обумовлює необхідність підвищення кваліфікації великої кількості педагогів. Водночас виявляється, що чинна програма підвищення кваліфікації є недостатньо ефективною для розв'язання подібних питань. Для вирішення цієї проблеми необхідно на рівні ліцею скласти план впровадження змішаного та дистанційного навчання, а також систему організаційних заходів, що забезпечить успішну його реалізацію. У рекомендації закладено новий підхід до підвищення кваліфікації вчителів, що відбувається за місцем їхньої роботи, без відриву від виконання посадових обов'язків, охоплює всіх учителів і здійснюється завдяки їх задіянню до реалізації у ліцеї технології змішаного та дистанційного навчання предмета “Захист України”. Проєкт передбачає відкриту систему підвищення кваліфікації вчителів на засадах неформальної й інформальної освіти.

Специфікою підвищення кваліфікації вчителів за вищеописаною схемою є включеність елементів навчання до реалізації ІКТ в освітньому процесі. На першому етапі доцільно спланувати й організувати спеціальні заняття для всіх учителів, які потребують підвищення кваліфікації. Під час воєнного стану це може бути здійснено за певних умов: матеріал для проведення занять має бути оптимальним за ступенем складності; для кожного заняття (модуля, розділу, теми) мають бути створені деталізовані, зрозумілі алгоритмовані завдання / інструкції, які забезпечують спроможність індивідуально і самостійно опанувати матеріал, здатність подати необхідну інформацію на сайт ліцею і забезпечити доступ до неї ліцеїстам; усі види занять (тренінги, лекції, семінари, контроль знань тощо) мають проводити найбільш підготовлені (досвідчені, авторитетні) педагоги; час проведення занять має бути зручним для переважної більшості учителів; заняття з підсумкового контролю слід організовувати лише після опанування матеріалу усіма вчителями групи. Заняття з кожного подальшого модуля (теми, розділу) програми підвищення кваліфікації доцільно проводити лише після того, як учителі виконають усі попередні завдання і в ліцеї буде прийняте рішення розпочати наступний етап впровадження ІКТ.

Однією з найважливіших позитивних особливостей зазначеної методики організації навчання в системі підвищення кваліфікації вчителів, на наш погляд, є те, що структурні елементи онлайн-навчання є одночасно не лише предметом вивчення, а й засобом навчання. Це корисно тим, що, працюючи з сайтом, учителі мають змогу побувати і в ролі ліцеїста, і в ролі вчителя. У процесі опанування вчителями вищезгаданих технологій частка очних занять може зменшуватися, а дистанційних - збільшуватися.

У літературних джерелах [12]-[15] розглядаються основні види інтерактивних засобів навчання. Зокрема, у роботах [12], [13] вказано, що інтерактивна дошка (далі - ІД) є програмно-технологічним навчальним комплексом і створена для використання у комплекті з комп'ютером і мультимедійним проєктором. Для впровадження ІД у навчальний процес необхідно знати технічні можливості комп'ютера, добре орієнтуватися в комп'ютерних програмах та програмному забезпеченні ІД, володіти методикою її використання в навчальному процесі.

У періодичних виданнях і науково-методичних джерелах методисти і вчителі діляться досвідом роботи з ІД, публікують фрагменти уроків з використанням ІД, але, на наш погляд, у публікаціях ще мало приділено уваги методичним прийомам використання ІД в освітньому процесі.

Управління ІД здійснюється пальцем руки, маркером або будь-іншим непрозорим предметом, що дозволяє її використовувати в навчальних закладах для дітей з обмеженими можливостями. Дошка має функціонал BYOD (Bring Your Own Device), що дозволяє учням і вчителю використовувати свої персональні пристрої (смартфони і планшетні ПК) під час роботи з дошкою; забезпечує роботу з інформацією всіх видів безпосередньо на дошці; надає засоби для створення авторських навчальних блоків, модулів і уроків [14], [15]. Зокрема, на уроках, наприклад, з теми “Історія українського війська” із застосуванням ІД можна відразу контролювати виконання домашнього завдання ліцеїстами, закріплювати новий теоретичний матеріал, проводити опитування та контрольні роботи. Як показали результати опитування, учителі, які засвоїли прийоми, способи й методи використання ІД, намагаються використовувати її майже на кожному уроці.

Використовуючи ІД, можна привернути увагу ліцеїстів до уроку, більш вільно проводити його, не відволікаючись на налаштування комп'ютера. Цей чинник є важливим і для вчителів, і для ліцеїстів.

Для мотивації ліцеїстів до обговорення теми уроку у його вступній частині доцільно сформулювати проблемні ситуації, змотивувати в учнів зацікавленість, здивування або навіть сумніви, наприклад, задум сторін наступальної операції, інтерес до змісту, розгляд життєвих ситуацій, фрагментів кінофільмів, відеофільмів, підкреслити у коментарях парадоксальність явищ і подій. Використання ІД сприяє ефективнішому засвоєнню нового навчального матеріалу, досягненню результатів мети уроку. Бесіди, інтерактивні вправи, заповнення порівняних таблиць з озброєння, групова робота (3-5 осіб), розв'язання тактичних завдань та ін. сприяють формуванню м'яких навичок ліцеїстів. Учитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, прагне надати ліцеїстам максимум можливостей для самостійної та індивідуальної роботи, всі питання він записує на ІД і демонструє в потрібний час.

Учителю необхідно приділити достатню увагу повідомленню та поясненню домашнього завдання. Крім записаного завдання на ІД, ліцеїстам необхідно пояснити мету домашнього завдання, питання для самоконтролю та самоперевірки, інструктаж щодо виконання і, використовуючи ІД, надати зразок виконання.

У результаті експериментальної роботи опитані нами ліцеїсти по-різному оцінюють перехід на дистанційне та змішане навчання. Одним подібне навчання подобається: вони перебувають вдома, в них з'явилося більше вільного часу на самоосвіту, саморозвиток, багато часу проводять з родиною. Іншим більше подобалося в ліцеї, вони нудьгують за ліцеєм і спілкуванням із друзями й учителями. Однак було встановлено, що не кожен ліцеїст вміє або хоче підтримувати мотивацію до самонавчання внаслідок відсутності внутрішнього мотиватора або зовнішнього постійного контролю з боку вихователя (командира). Більшість ліцеїстів залишалися “сам на сам” із підручниками, зошитами і значною кількістю завдань, які не встигали виконувати вчасно, не розуміли виставлених оцінок за тему і за семестр. Крім того, ліцеїсти до недоліків дистанційного навчання віднесли такі: не завжди вчителі предмета “Захист України” надають якісний навчальний матеріал, не всі мали комп'ютери і відповідної потужності Інтернет (особливо в сільській місцевості), за допомогою яких можна виконувати певні завдання, а смартфони та планшети не завжди дозволяли їм завантажити запропоновані завдання і виконати їх. Іншою проблемою є наявність у сім'ї двох чи більше учнів і лише одного персонального комп'ютера.

Для забезпечення цілісності освітнього процесу в доборі змісту, форм і методів роботи на кожному уроці необхідно врахувати оцінювання результатів навчальних досягнень ліцеїстів. Важливо формувати в ліцеїстів уміння аналізувати власну роботу, результати навчання, визначати подальші завдання. Необхідною є робота з ліцеїстами за результатами оцінювання, самооцінювання, дотримання принципів академічної доброчесності, але при цьому обов'язково виявляти повагу до кожної особистості, їхніх прав і свобод. У разі порушення ліцеїстом принципів доброчесності у певному виді навчальної діяльності, вчитель може прийняти рішення не оцінювати результати такої навчальної діяльності. У дистанційному та змішаному форматах оцінювання результатів навчання ліцеїстів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференцзв'язку (пункт 8 розділу 1 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти) [4]. Основними видами оцінювання результатів навчання відповідно до законодавства, є: формувальне, поточне (не поурочне) та підсумкове, тематичне, семестрове, річне. Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів [4].

Сучасні зрушення у загальній середній освіті в Україні орієнтовані на реформацію навчання з дотриманням принципів урахування особливостей розвитку особистості кожного учня, на формування у них навичок самостійного опанування нових знань, умінь, інших життєво і професійно необхідних компетентностей, утворення і зміцнення мотиваційних смислів (пов'язаних з інтересами, індивідуальним вибором особистості). У контексті цього змінюються підходи до планування навчальних занять, формування навичок, цінностей, ставлень, предметних компетентностей, до оцінювання як складової частини освітнього процесу.

дистанційний інтерактивний навчання кваліфікація

Висновки та перспективи подальших досліджень

Дистанційне навчання характеризується тим, що воно зосереджено на відкритому доступі до освіти, звільняючи ліцеїстів від обмежень у часі й місці, забезпечує гнучкі можливості навчання для окремих осіб і навчальних груп ліцеїстів. Між учителем і ліцеїстами є двосторонній зв'язок.

Поширення дистанційного навчання в умовах воєнного стану зумовило виникнення нового напряму - змішаного навчання - форми освіти, згідно з якою ліцеїст засвоює одну частину матеріалу засобами дистанційного навчання, а іншу частину (уміння та навички) формує очно в аудиторії.

Зарубіжні дослідники стверджують, що під час змішаного навчання здобувачі освіти засвоюють теоретичний матеріал самостійно, використовуючи електронний навчальний курс, а на аудиторних заняттях за допомогою різноманітних методів розв'язання завдань набувають відповідних умінь та навичок.

Значна кількість учителів (насамперед ті, хто не має відповідного рівня підготовленості) стикаються з труднощами при дистанційному та змішаному навчанні. Традиційна система перепідготовки та підвищення кваліфікації в ЗВО України недостатньо готова для вирішення вищезазначених проблем. Задля цього необхідно на рівні ліцею сформувати конкретний план впровадження дистанційного та змішаного навчання, а також систему організаційних заходів. Така рекомендація містить раціональний підхід до підвищення кваліфікації учителів за місцем роботи, без відриву від виконання посадових обов'язків та охоплює всіх вчителів.

Перспективними є такі напрями досліджень: удосконалення моделі дистанційного та змішаного навчання в умовах воєнного стану; визначення засобів інформаційно-комунікаційних технологій щодо реалізації дистанційного та змішаного навчання; розроблення системи управління дистанційним і змішаним навчанням, що враховує особливості організації занять із навчальної дисципліни “Захист України”.

Список використаних джерел

1. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати: наук.-метод. посіб. Київ: Вид-во “Грамота”, 2005. 48 с.

2. Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

3. Деякі питання організації дистанційного навчання: наказ Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 № 1115.

4. Про інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році: лист МОН від 19.08.2022 № 1/9530-22.

5. Самолюк Н., Швець М. Актуальність і проблемність дистанційного навчання. Нова педагогічна думка. 2013. № 1.1. С. 193-197.

6. Биков В.Ю., Кухаренко В.М., Сиротенко Н.Г., Рибалко О.В. Технологія розробки дистанційного курсу: навчальний посібник / за ред. В.Ю. Бикова та В.М. Кухаренка. Київ: Міленіум, 2008. 324 с.

7. Мізюк В. Проблеми впровадження дистанційного навчання в заклади загальної середньої освіти під час карантину та шляхи їх вирішення. Педагогіка. Вип. 31. Т. 4. 2020. С. 32-38.

8. Воротникова І.М. Дистанційне та змішане навчання як засіб реалізації індивідуальної траєкторії професійного зростання педагога: монографія. Київ: Ун-т ім. Гринченка. 2022. 256 с.

9. Кухаренко В.М. Теорія та практика змішаного навчання: монографія. Харків: Вид-во “Міськдрук”, НТУ, ХАІП. 2016. 284 с.

10. Самойленко О.М. Теоретичні засади використання технологій дистанційного навчання при підготовці майбутніх вчителів математики у ВНЗ. Впровадження електронного навчання в освітній процес: концепції, проблеми, рішення: матеріали міжнар. конф. Тернопіль. 2010. 447 с.

11. Муращенко Т.В. Змішане та дистанційне навчання як спосіб доступу до якісної освіти. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2017. № 3. С. 283-286.

12. Лабудько С.П. Теорія та методика застосування інноваційних засобів навчання: методичні вказівки. Суми: ред. вид. СОІППО 2014. 48 с.

13. Товма Л.Ф., Мартемянов В.О. Інтерактивні дошки як сучасний метод навчання у вищих військових навчальних закладах. Зб. наук. праць ХУПС. Вип. 1(30). 2012. С. 202-297.

14. Кадемія М.Ю., Сисоєва С.О. Інтерактивні засоби навчання: навчально-методичний посібник. Вінниця: ТОВ “Планер”, 2010. 217 с.

15. Чернецький М.Л. Педагогічні аспекти використання інтерактивної дошки SMART Board у навчальному процесі. Маг. наук. вісник ТНПУ імені В. Гнатюка. 2018. Вип. 28. С. 39-41.

References

1. Kremen V.H. (2005). Osvita i nauka v Ukraini - innovatsiini aspekty. Stratehiia. Realizatsiia. Rezultaty [Education and science in Ukraine - innovative aspects. Strategy. Realization. The results]. Kyiv: Vyd-vo “Hramota”. [in Ukrainian]

2. Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini” № 64/2022 [Decree of the President of Ukraine on the introduction of martial law in Ukraine activity № 64/2022]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. [in Ukrainian]

3. Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy “Deiakipytannia orhanizatsii dystantsiinoho navchannia” № 1115 [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine “Some issues of distance learning organization” activity № 1115]. [in Ukrainian]

4. Lyst Ministerstva osvity i nauky Ukrainy “Pro instruktyvno-metodychni re- komendatsii shchodo orhanizatsii osvitnoho protsesu ta vykladannia navchalnykh predmetiv/intehrovanykh kursiv u zakladakh zahalnoi serednoi osvity u 2022/2023 navchalnomu rotsi” № 1/9530-22 [Letter from the Ministry of Education and Science of Ukraine “On instructional and methodological recommendations regarding the organization of the educational process and teaching of educational subjects/ integrated courses in institutions of general secondary education in the 2022/2023 academic year” activity № 1/9530-22]. [in Ukrainian]

5. Samoliuk N., Shvets M. (2013). Aktualnist i problemnist dystantsiinoho navchannia [Relevance and problems of distance learning]. Nova pedahohichna dumka, № 1.1, pp. 193-197. [in Ukrainian]

6. Bykov V.Yu. et. al. (2008). Tekhnolohiia rozrobky dystantsiinoho kursu [Technology for the development of a distance course]. Milenium. [in Ukrainian]

7. Miziuk V. (2020). Problemy vprovadzhennia dystantsiinoho navchannia v zaklady zahalnoi serednoi osvity pid chas karantynu ta shliakhy yikh vyrishennia [Problems of distance learning implementation in general secondary education institutions during quarantine and ways to solve them]. Pedahohika, vol. 31, t. 4, pp. 32-38. [in Ukrainian]

8. Vorotnykova I.M. (2022). Dystantsiine ta zmishane navchannia yak zasib realizatsii indyvidualnoi traiektorii profesiinoho zrostannia pedahoha [Distance and blended learning as a means of realizing the individual trajectory of a teacher's professional growth]. Kyiv: Universytet imeni Hrynchenka. [in Ukrainian]

9. Kukharenko V.M. (2016). Teoriia ta praktyka zmishanoho navchannia [Theory and practice of blended learning]. Kharkiv: “Miskdruk”, NTU, KhAIP. [in Ukrainian]

10. Samoilenko O.M. (2010). Teoretychni zasady vykorystannia tekhnolohii dystantsiinoho navchannia pry pidhotovtsi maibutnikh vchyteliv matematyky u VNZ [Theoretical principles of the use of distance learning technologies in the training of future mathematics teachers in universities]. Proceedings of the International sci- entificand practical conference “Vprovadzhennia elektronnoho navchannia v osvitnii protses: kontseptsii, problemy, rishennia”. Ternopil. [in Ukrainian]

11. Murashchenko T.V. (2017). Zmishane ta dystantsiine navchanniayak sposib dostupu do yakisnoi osvity [Blended and distance learning as a method of access to quality education]. Vidkryte osvitnie e-seredovyshche suchasnoho universytetu, № 3, pp. 283-286. [in Ukrainian]

12. Labudko S.P. (2014). Teoriia ta metodyka zastosuvannia innovatsiinykh zasobiv navchannia [Theory and method of application of innovative teaching aids]. Sumy: Red. vyd. SOIPPO. [in Ukrainian]

13. Tovma L.F. Martemianov V.O. (2012). Interaktyvni doshky yak suchasnyi metod navchannia u vyshchykh viiskovykh navchalnykh zakladakh [Interactive boards as a modern method of learning in higher military educational institutions]. Zb. nauk. prats KhUPS, vol. 1 (30), pp. 202-297. [in Ukrainian]

14. Kademiia M.Yu., Sysoieva S.O. (2010). Interaktyvni zasoby navchannia [Interactive learning tools]. Vinnytsia: TOV “Planer”, [in Ukrainian]

15. Chernetskyi M.L. (2018). Pedahohichni aspekty vykorystannia interaktyvnoi doshky SMART Board u navchalnomu protsesi [Pedagogical aspects of using the SMART Board interactive board in the educational process]. Mah. nauk. visnyk TNPU imeni V. Hnatiuka, № 28, pp. 39-41. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru