Актуальні питання формування екологічної компетентності майбутніх судноводіїв в умовах глобалізації сучасного світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні питання формування екологічної компетентності майбутніх судноводіїв в умовах глобалізації сучасного світу

Олександр Діденко доктор педагогічних наук, професор, заступник начальника кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна

Сергій МОРОЗОВ кандидат педагогічних наук, доцент старший науковий співробітник науково-організаційного відділу Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна

У статті проаналізовано актуальні напрацювання та тенденції щодо розв'язання проблеми формування екологічної компетентності у здобувачів освіти - майбутніх судноводіїв. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою набуття майбутніми фахівцями з навігації та управління судном екологічної компетентності, необхідної для успішної професійної діяльності в умовах сьогодення. Авторами зазначено, що основною метою формування екологічної компетентності є розвиток екологічних знань, умінь, культури судноводіїв, яка охоплює ціннісні орієнтації, необхідні для збереження та охорони навколишнього середовища. З'ясовано, що сучасний фахівець з навігації та управління судном повинен мати достатньо високий рівень екологічної компетентності, оскільки його професійна діяльність пов'язана з використанням морських ресурсів та впливом на морське середовище. Судноводії мають розуміти принципи сталого використання ресурсів, уміти ефективно використовувати енергію та матеріали, а також уникати забруднення морських вод та знищення морських екосистем. Установлено, що одним із чинників зміни ставлення людей до навколишнього світу є освіта, яка забезпечує набуття здатності оцінювати і вирішувати екологічні проблеми, розвивати ціннісне ставлення, навички та формувати поведінку, сумісну зі сталим розвитком. З урахуванням результатів наукових досліджень визначено основні умови формування екологічної компетентності судноводіїв, а саме включення екологічної складової у навчальні плани та програми; практичне навчання та стажування на суднах або у природно-захисних організаціях, що дозволить здобувачам освіти отримати безпосередній досвід роботи щодо вирішення екологічних проблем; використання інтерактивних методів навчання, таких як: групові дискусії, проєктна робота, гейміфікація, симуляційні пристрої та імітаційні вправи; запровадження міждисциплінарного підходу, що дозволить поєднувати елементи екології з іншими дисциплінами; наявність зовнішніх засобів та ресурсів у закладах освіти, доступ до літератури, онлайн бібліотек, міжнародних бібліотек та досліджень.

Ключові слова: екологічна компетентність; майбутні фахівці; судноводії; фахова підготовка; здобувачі освіти; професійна діяльність.

Didenko О., Morozov S. TOPICAL ISSUES OF FORMING THE ENVIRONMENTAL COMPETENCE TO FUTURE NAVIGATORS IN THE CONTEXT OF GLOBALIZATION OF THE MODERN WORLD

The article analyzes the current developments and trends in solving the problem of forming environmental competence to students - future navigators. The relevance of the study is due to the growing need for future specialists in navigation and ship handling to acquire the environmental competence necessary for successful professional activity in the current situation. The authors note that the main goal of forming environmental competence is the development of environmental knowledge, skills, and culture of navigators, which includes the value orientations necessary for conservation and environmental protection. It is found that a modern specialist in navigation and ship handling should have a sufficiently high level of environmental competence, since their professional activities are related to the use of marine resources and the impact on the marine environment. Navigators must understand the principles of sustainable resource use, be able to use energy and materials efficiently, and avoid sea pollution and the destruction of marine ecosystems. It has been established that one of the factors in changing people's attitudes towards the world is education, which provides the ability to assess and solve environ mental problems, develop value attitudes, skills and form the behavior compatible with sustainable development. Taking into account the results of scientific research, there have been determined the main conditions for the formation of environmental competence to navigators, namely inclusion of the environmental component in curricula and programs practical training on ships or in nature protection organizations, which will allow students to gain direct experience in solving environmental problems; use of interactive teaching methods such as group discussions, project work, gamification, simulation devices, and simulation exercises; introducing an interdisciplinary approach that will allow to combine elements of ecology with other disciplines; availability of external facilities and resources in educational institutions, access to literature, online libraries, international libraries and research.

Keywords: environmental competence; future specialists; navigators; professional training; students; professional activity.

ВСТУП

Майбутнім судноводіям потрібно володіти екологічною компетентністю з кількох причин. По-перше, судноводії мають великий вплив на морське середовище через використання морських ресурсів, таких як пальне, вода та рибні ресурси. Екологічна компетентність допомагає їм розуміти принципи сталого використання цих ресурсів, щоб забезпечити 'їхню доступність для майбутніх поколінь.

По-друге, професійна діяльність судноводіїв може мати негативний вплив на морське середовище через забруднення води, викиди шкідливих речовин та вплив на морські екосистеми. Екологічна компетентність допомагає їм уникати забруднення та знищення природних середовищ.

По-третє, у багатьох країнах існують закони та нормативно-правові регулювання, спрямовані на збереження морського середовища. Майбутні судноводії повинні розуміти ці норми і дотримуватися 'їх. Екологічна компетентність допомагає їм бути свідомими щодо цих законів і виконувати їх у своїй роботі. екологічна компетентність освіта

По-четверте, екологічні проблеми мають глобальний характер, і вони можуть вплинути на морську промисловість і торгівлю. Судноводії повинні розуміти ці виклики та брати участь у міжнародних зусиллях щодо збереження морського середовища.

Отже, екологічна компетентність є важливою частиною професійної підготовки судноводіїв і допомагає забезпечити сталу та відповідальну діяльність у цій галузі.

Постановка проблеми. Одним з чинників, що впливає значною мірою на поглиблення критичного екологічного мислення, є розвиток екологічної орієнтації освітнього процесу [1]. В умовах глобальної природної кризи формування екологічної компетентності судноводіїв є надзвичайно важливим завданням. Результати досліджень [2], [3] показали, що для досягнення цієї мети необхідно створити сприятливі умови, які передбачають навчання судноводіїв екологічно відповідальної поведінки, використання екологічно чистих технологій та забезпечення доступу до актуальної інформації про стан навколишнього середовища. Крім того, співпраця з екологічними організаціями та проведення екологічних тренінгів можуть сприяти підвищенню екологічної свідомості майбутніх судноводіїв.

Водночас доводиться констатувати, що проблема формування екологічної компетентності потребує додаткової уваги, оскільки результати пілотного дослідження свідчать про те, що випускники морських закладів освіти не повною мірою володіють необхідним рівнем знань, умінь і навичок, які є компонентами екологічної компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні аспекти формування і розвитку екологічної компетентності представлені у роботах вітчизняних і закордонних учених, зокрема А. Баранова, О. Гуренкової, Л. Лук'янової, П. Лузана, В. Найденко та інших. Питання екологічної освіти у закладах освіти досліджували такі вчені, як Н. Єфіменко, Л. Лук'янова, О. Пруцакова, В. Радкевич, Г. Тарасенко та ін.

Мета статті полягає в тому, щоб обґрунтувати детермінованість підвищення вимог сьогодення до змісту екологічної компетентності майбутніх судноводіїв в умовах глобалізації, а також уточнити поняття “екологічна компетентність” і “мета екологічної освіти”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Війна проти України, розпочата російською федерацією, не оминула навколишнє середовище, базу природних ресурсів та інфраструктуру. Обстріли лісів, наземних і морських екосистем, промислових об'єктів, транспортної інфраструктури та будинків, а також інфраструктури водопостачання, каналізації та поводження з відходами спричинили широкомасштабну та серйозну шкоду з негайними та довгостроковими наслідками для здоров'я людини та екосистем. Україна зробила багато кроків, щоб відновити та зберегти свій природний капітал, інтегрувати екологічні проблеми в економічний розвиток та прискорити перехід до зеленої та низьковуглецевої економіки. Нещодавно прийнята “Стратегія державної екологічної політики України на період до 2030 року” та План дій до неї до 2025 року встановлюють більш амбітні цілі щодо зменшення забруднення та більш ефективного використання природних ресурсів, а Оновлений національний визначений внесок України до Паризької Угоди зобов'язує країну зменшувати викиди парникових газів до 2030 року [4]. Розпочато реалізацію плану зі скорочення видобутку вугілля, що супроводжується зусиллями щодо підвищення енергоефективності будівель. Україна також досягла значного прогресу в частковій лібералізації тарифів на газ і скороченні екологічно шкідливих субсидій на викопне паливо. Також було створено комплексні системи для вимірювання прогресу в реалізації екологічної політики та екологізації економіки України.

Варто зазначити, що Національна система морської освіти в Україні базується на державній освітній політиці і Концепції державної морської політики, метою яких є всебічний розвиток особистості, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями, здатними виконувати обов'язки щодо забезпечення безпеки мореплавства, охорони життя людини, а також захисту водного середовища [5].

Виходячи із вищезазначеного, основною метою екологічної освіти є розвиток екологічної культури судноводіїв, що включає знання, уміння та цінності, необхідні для збереження та охорони навколишнього середовища. Формування екологічної компетентності набуло особливого значення на етапі становлення громадянського суспільства в Україні, що супроводжується докорінними змінами в статусі особистості: розширенням ступеня особистої свободи, а отже - суб'єктної компетентності, що визначає необхідність вироблення нових внутрішніх механізмів самоорієнтації, саморегуляції та самореалізації.

Проаналізувавши низку наукових досліджень [1], [6], можна стверджувати, що для формування екологічної компетентності судноводіїв в умовах глобалізації сучасного світу необхідно враховувати:

1) наявність актуальної інформації про стан навколишнього середовища та причини глобальної природної кризи. Судноводії повинні мати доступ до оновленої інформації про забруднення морських вод, ефекти кліматичних змін та інші проблеми, що впливають на екологічну ситуацію;

2) розвиток умінь і навичок управління екологічними ризиками. Судноводії повинні вміти виявляти потенційні загрози для навколишнього середовища та вживати ефективні заходи для їх запобігання або мінімізації;

3) формування екологічної свідомості та ціннісних орієнтацій. Судноводії повинні розуміти важливість збереження природи та бути мотивованими для дій, спрямованих на збереження навколишнього середовища. Вони повинні розуміти свою відповідальність перед природою та морськими екосистемами;

4) упровадження екологічних стандартів та нормативів. Судноводії повинні дотримуватися міжнародних та національних стандартів щодо охорони навколишнього середовища; повинні знати і розуміти правила та обмеження, пов'язані з викидами забруднювальних речовин у морську воду, поводженням з відходами та іншими аспектами екологічної безпеки;

5) залучення до екологічних проектів та ініціатив. Судноводії повинні брати активну участь у проектах та ініціативах, спрямованих на збереження навколишнього середовища; брати участь у дослідженнях, розробці нових технологій та методів, спрямованих на зменшення впливу судноплавства на навколишнє середовище.

Усі ці умови допоможуть майбутнім фахівцям судноводіям розвинути екологічну компетентність та виконувати свої обов'язки з урахуванням потреб охорони навколишнього середовища. Сучасний фахівець судноводій повинен мати достатньо високий рівень екологічної культури, оскільки його робота пов'язана з використанням морських ресурсів та впливом на морське середовище. Він повинен розуміти принципи сталого використання ресурсів, уміти ефективно використовувати енергію та матеріали, а також уникати забруднення морських вод та знищення морських екосистем. Крім того, повинен бути готовим до реагування на екологічні кризи та вміти вживати заходи для 'їх запобігання та мінімізації наслідків. Тому розвиток екологічної культури є важливим компонентом професійної підготовки майбутніх судноводіїв.

Важливо зазначити, що існують різні підходи до екологічної освіти, такі як інформаційна освіта (поширення інформації про стан довкілля та природні ресурси, розповсюдження екологічних знань та фактів), практичні заняття та екскурсії (цей підхід спрямований на практичне застосування екологічних знань та навичок у реальному середовищі), проєктна робота (передбачає організацію спільних проектів, які спрямовані на розв'язання конкретних екологічних проблем), створення екологічних клубів та груп.

Формування екологічної освіти у майбутніх судноводіїв вимагає створення сприятливих педагогічних умов, що стимулюють 'їхнє зацікавлення та розвиток у сфері екології. Проаналізувавши дослідження [6], [7], виділимо важливі педагогічні умови, які дозволять сприяти формуванню екологічної освіти у майбутніх судноводіїв:

включення екологічної складової у навчальні плани та програми. Ключовим елементом є визнання важливості екології для судноводіїв та включення екологічних тем у навчальні плани та програми, що дозволить майбутнім фахівцям здобувати знання про вплив їхньої діяльності на морське середовище та способи збереження його;

практичне навчання та стажування на суднах або у природно-захисних організаціях дозволить здобувачам освіти отримати безпосередній досвід роботи з екологічними питаннями, які виникають на морі. Це допомагає розуміти проблеми довкілля і шукати 'їх розв'язання на практиці;

інтерактивні методи навчання, такі як групові дискусії, проєк- тна робота, гейміфікація, симуляційні пристрої та імітаційні вправи, можуть сприяти мотивації та активній участі майбутніх судноводіїв у процесі навчання. Цифрові інструменти дозволяють розвивати критичне мислення, творчий підхід та здатність до самостійного аналізу екологічних проблем;

міждисциплінарний підхід є особливо важливою умовою, адже передбачає поєднання елементів екології з іншими дисциплінами, такими як фізика, хімія, біологія, географія та інші, щоб надати майбутнім фахівцям глибше розуміння взаємозв'язку між людиною та природою;

наявність зовнішніх засобів та ресурсів, доступ до літератури, онлайн-бібліотек, міжнародних бібліотек та досліджень є важливими ресурсами для стимулювання до поглибленого навчання. Наявність цих засобів та ресурсів допомагає майбутнім фахівцям отримати актуальну інформацію та розвивати навички дослідницької роботи.

Щодо сутності поняття “екологічна компетентність”, то у Законі України “Про вищу освіту” пропонується таке тлумачення: “Компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних нави- чок, засобів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно виконувати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти” [8]. Як зазначає Н. Олійник, “Екологічна компетентність - здатність особистості до ситуативної діяльності в побуті та природному оточенні, за якої набуті екологічні знання, навички, досвід і цінності актуалізуються в умінні приймати рішення, виконувати відповідні дії, нести відповідальність за прийняті рішення, усвідомлюючи їх наслідки для довкілля” [6]. Рівень екологічної компетентності Л. Титаренко визначає за сформованістю кожної з її складових (інформаційно-досвідної, мотиваційно-ціннісної, поведінково-діяльнісної) та інтегрувальних елементів [7]. Узагальнюючи, формування екологічної освіти у майбутніх судноводіїв передбачає інтеграцію екологічних тем у навчальні плани, практичну підготовку, використання інтерактивних методів навчання і залучення міждисциплінарного підходу. Дотримання цих умов сприятиме підготовці екологічно свідомих та відповідальних майбутніх судноводіїв.

Екологічна компетентність майбутніх судноводіїв визначається їхнім рівнем знань, умінь та навичок у галузі екології та стосується їхньої здатності враховувати та управляти впливом суднової діяльності на навколишнє середовище з метою забезпечення сталого розвитку та збереження природних ресурсів. Зміст цього поняття охоплює низку аспектів, серед яких:

знання екологічних процесів, оскільки майбутні судноводії повинні розуміти основні екологічні процеси та взаємозв'язки в морських та водних екосистемах та знати про вплив суднової діяльності на водні ресурси, біорізноманіття та якість води;

уміння визначати екологічні ризики, оскільки судноводії повинні бути здатні виявляти потенційні екологічні ризики, пов'язані з їхньою роботою, і розробляти стратегії для їх управління та мінімізації;

знання міжнародних та національних екологічних стандартів, що регулюють судновий рух та використання морських ресурсів з метою запобігання забрудненню морів та водойм;

екологічна культура, що передбачає збереження енергії, води та інших ресурсів, а також усвідомлене ставлення до викидів та сміття на суднах;

готовність до участі у проектах та ініціативах, спрямованих на збереження морського середовища та ефективне використання морських ресурсів.

Майбутні судноводії повинні також бути здатні визначати вплив своєї діяльності на природні ресурси, такі як рибні запаси чи морські екосистеми, і брати участь у програмах їх відновлення і збереження.

Екологічна компетентність також передбачає здатність до співпраці з екологічними організаціями, урядовими агентствами та іншими зацікавленими сторонами для вирішення екологічних проблем. Крім того, судноводії повинні бути готові надавати звіти про свою екологічну діяльність та вплив на навколишнє середовище. Ця компетентність також включає в себе розуміння та використання новітніх технологій та інновацій для зменшення негативного впливу суднової діяльності на довкілля. Це може включати в себе використання екологічно чистих палив, удосконалення систем управління відходами та багато іншого.

Формування екологічної компетентності є важливим з огляду на те, щоб майбутні судноводії могли сприяти збереженню природи та сталому розвитку в морському секторі, де їхні дії можуть мати значущий вплив на навколишнє середовище.

Отже, екологічна компетентність судноводія - це здатність та знання, необхідні для розуміння та ефективного впливу своєї професійної діяльності на навколишнє середовище, збереження та охорони природного середовища, а також використання морських ресурсів відповідно з принципами сталого розвитку. Екологічна компетентність включає в себе знання про природу та екосистеми морського середовища, уміння уникати забруднення морських вод і впливу на екологічний баланс, а також володіння методами та практиками для збереження морського середовища та раціонального використання його ресурсів. Така компетентність важлива для забезпечення сталого розвитку морської промисловості та збереження природи для майбутніх поколінь.

Урахувавши ці чинники, можна зробити висновок, що формування екологічної компетентності майбутніх судноводіїв є необхідним кроком у збереженні природного середовища та подоланні глобальної природної кризи.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Список використаних джерел

1. Добровольська В. А., Місєвич С. В. Формування екологічної компетентності у контексті навчальної дисципліни “Географія судноплавства”. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2008. С. 45-55. URL: http://dspace.bdpu.org:8080/xmlui/handle/ 123456789/3424 (дата звернення 12.10.2023).

2. Гуренкова О. Організаційно-методична модель формування екологічної компетентності майбутніх фахівців водного транспорту: результати експериментальної роботи. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2011. № 3(2). С. 6-12.

3. Бойко С. О., Гуренкова О. В. Дослідження та моніторинг технологічних схем систем переробки суднових відходів. Водний транспорт. 2021. С. 44-56.

4. Саха Д. Економічні причини програми зеленої реконструкції для реформ в Україні. 2022. URL: https://www.lowcarbonukraine.com/wp-content/ uploads/PB_03_2022_en_Green-reconstruction.pdf та https://voxukraine.org/ en/economic-reasons-for-a-green-reconstruction-programme-for-ukraine/ (дата звернення 12.10.2023).

5. Лук'янова Л. Б., Гуренкова О. В. Екологічна компетентність майбутніх фахівців : навчально-методичний посібник. Київ - Ніжин : ПП Лисенко, 2008. С. 243.

6. Олійник Н. Ю. Формування екологічної компетентності студентів гідрометеорологічного технікуму в процесі навчання інформаційних технологій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 - теорія та методика навчання з технічних дисциплін. Харків, 2005. 20 с.

7. Титаренко Л. М. Формування екологічної компетентності студентів біологічних спеціальностей університету : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 - теорія та методика виховання. Київ, 2007. 20 с.

8. Про вищу освіту: Закон України. Відомості Верховної Ради. 2014. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page (дата звернення 12.10.2023).

References

1. Dobrovolska V. A., Misievych S. V. (2008). Formuvannia ekolohichnoi kom- petentnosti u konteksti navchalnoi dystsypliny “Heohrafiia sudnoplavstva” [Formation of environmental competence in the context of the educational discipline "Shipping Geography"]. Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohich- noho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky, pp. 45-55. Retrieved from: http:// dspace.bdpu.org:8080/xmlui/handle/ 123456789/3424 (accessed 12 October 2023). [in Ukrainian]

2. Hurenkova O. (2011). Orhanizatsiino-metodychna model formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv vodnoho transportu: rezultaty eksperymentalnoi roboty [Organizational and methodological model of formation of environmental competence of future water transport specialists: results of experimental work]. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy, no 3(2), pp. 6-12. [in Ukrainian]

3. Boiko S. O., Hurenkova O. V (2021). Doslidzhennia ta monitorynh tekh- nolohichnykh skhem system pererobky sudnovykh vidkhodiv [Research and monitoring of technological schemes of ship waste processing systems]. Vodnyi transport, pp. 44-56. [in Ukrainian]

4. Sakha D. (2022). Ekonomichniprychyny prohramy zelenoi rekonstruktsii dlia reform v Ukraini [Economic reasons for the green reconstruction program for reforms in Ukraine]. Retrieved from: https://www.lowcarbonukraine.com/wp-con- tent/uploads/PB_03_2022_en_Green-reconstruction.pdf та https://voxukraine. org/en/economic-reasons-for-a-green-reconstruction-programme-for-ukraine/ (accessed 12 October 2023) [in Ukrainian]

5. Lukianova L. B., Hurenkova O. V. (2008). Ekolohichna kompetentnist mai- butnikh fakhivtsiv [Environmental competence of future specialists]. Navchal- no-metodychnyi posibnyk. Kyiv - Nizhyn : PP Lysenko, p. 243. [in Ukrainian]

6. Oliinyk N. Yu. (2005). Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti studentiv hidrometeorolohichnoho tekhnikumu v protsesi navchannia informatsiinykh tekh- nolohii [Formation of environmental competence of hydrometeorological technical school students in the process of learning information technologies]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv. [in Ukrainian]

7. Tytarenko L. M. (2007). Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti studentiv biolohichnykh spetsialnostei universytetu [Formation of ecological competence of students of biological specialties of the university]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv. [in Ukrainian]

8. Zakon Ukrainy “Pro vyshchu osvitu” [Law of Ukraine “On Higher Education”]. (2014). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. Retrieved from: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page (accessed 12 October 2023). [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru