Освітнє середовище Нової української школи як психолого-педагогічна проблема

Key words: educational environment, competences, educational institutions, Concept of NUS.

Актуальність проблеми

Впровадження другого етапу нової української школи (НУШ), зумовлює вивчення освітнього середовища закладів освіти, як психолого-педагогічної проблеми. Не дивлячись на здобутки традиційної освіти, які були притаманні за попередніх років, НУШ має відмінності.

А саме, створення освітнього середовища НУШ, як мети, яка зосереджена не лише на академічному навчанні, а й на формуванні ключових компетентностей здобувачів освіти. В даному випадку освітнє середовище набуває статусу прогнозованості, дитина має можливість зрозуміти що її чекає, що від її вимагають, тобто звільняється від синдрому тривоги. Вона набуває додатковий ресурс для засвоєння нових знань, формується впевненість і креативність сприйняття навчального матеріалу й поведінкових навичок в суспільних відносинах за межами закладу освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Освітнє середовище НУШ, потребує розвитку та становлення враховуючи світові тенденції досягнень у виявленні та розвитку обдарованої особистості, яка адекватно реагує на зовнішні чинники середовища, якому має перебувати після завершення навчання в закладах освіти. На перших роках незалежності було створено лабораторію психології обдарованості при Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Дослідження велися за такими тематичними напрямами, як М. Холодна, Р. Семенова); «Психологічні фактори розвитку обдарованої особистості» (1999-2003 рр., Р. Семенова); Р. Семенова); «Освітнє середовище як чинник становлення обдарованої особистості» (2012-2014 рр., Р Семенова).

О. Антонова також підкреслює, що «здібності й обдарованість є феноменами одного порядку в тому розумінні, що вони переходять від нижчого рівня до вищого шляхом розвитку здібностей і підкоряються законам розвитку здібностей» (Антонова, 2016, с. 94). На думку О. Музики, якщо «розглядати здібності й обдарованість з позицій розвитку, то базовою категорією є здібності» (Музика, 2006, с. 120).

Зосередимо увагу на тому, що освітнє середовище являє собою суб'єкт соціальний, в якому постійно відбувається формування компетентностей і керований розвиток обдарованої особистості.

Так, як без визначених одинадцяти ключових компетентностей, їхньої інтеграції в особистісні структури неможливі без урахування соціально-економічного впливу розвитку економіки країни на освітню галузь.

Педагогіка партнерства, формувальне оцінювання, взаємодія з оточенням і педагогічна взаємодія - такі ж обов'язкові й важливі в освітньому середовищі НУШ як і розвиток обдарованості дитини, інтеграція й мотивація.

Насамперед, на думку науковців саме в освітньому середовищі формується «здібність до розвитку здібностей» (Костюк, 1989). Можливості освітнього середовища закладу освіти мають усі потенції, щоб стати ресурсом покращення якості освіти та джерелом розвитку досвіду того, хто навчається, в різних сферах життя (Бартко, 2018, с. 22).

Через те, суспільству потрібна випереджувальна педагогіка з дієвою системою психологічного й інтелектуального особистісного розвитку, яка сприятиме формуванню у того, що навчається, критичного й творчого мислення, уміння визначати суперечності, установлювати й аналізувати причинно-наслідкові зв'язки, прогнозувати варіанти розв'язання складних ситуацій (Удовиченко, 2017).

Мета дослідження. Сьогодні перед закладами освіти постає завдання оновити освітнє середовище з метою привести його у відповідність із впровадженням вимог НУШ, сучасним викликам глобалізації суспільства, тенденціями розвитку світової освіти. З огляду на це актуальним є дослідження освітнього середовища як психолого-педагогічна проблеми.

Виклад основного матеріалу дослідження

На сьогодні, в системі загальної середньої освіти, на другому етапі впровадження Концепції НУШ активно впроваджується компетентнісний підхід.

Так, як на сьогодні пропонуються ключові компетентності, які мають бути сформованими в учнів у процесі реалізації Концепції «Нова українська школа» (Софій, 2017). При цьому відзначається, що «кожна освітня галузь (мовно-літературна, іншомовна, математична, природнича, технологічна, інформативна, соціальна й здоров'язбережувальна, фізкультурна, громадянська, історична та мистецька) має освітній потенціал, необхідний для формування кожної ключової компетентності» (Софій, 2017, с. 16).

На думку О. Семенової, специфіка освітньо-розвивального середовища спеціалізованих закладів загальної середньої освіти для обдарованих дітей у процесі формування ключових компетентностей полягає у тому, що пріоритетними напрямами роботи з обдарованими учнями є: - створення умов, за яких задатки обдарованої дитини стають здібностями, що забезпечується збереженням природної пізнавальної потребита формуванням мотивації на творче самовираження; - досягнення оптимального співвідношення умов конкретного освітньо-розвивального середовища можливостям і потребам цієї категорії дітей, тобто у створенні освітнього середовища творчого або розвивального типу, що забезпечує можливість вияву й розвитку їхніх потенційних здібностей (Семенова, 2014, с. 128).

На нашу думку, джерелом інформації й рушійною силою розвитку обдарованого учня є навколишнє середовище. Основне завдання педагога в цьому напрямі полягає в організації вільної освітньої взаємодії між чинними та виділеними для освітніх цілей об'єктами зовнішнього світу. Учень сам, спираючись на культурні традиції, внутрішні потреби та результати усвідомлення власної діяльності, може опановувати необхідну йому інформацію й розвиватися в процесі творчості (Водолазська, 2010). Середовище постає функціональним і просторовим об'єднанням суб'єктів освіти, між якими встановлюються тісні взаємозв'язки, і може розглядатися як модель соціокультурного простору, де відбувається становлення особистості (Архипова, 2006, с. 21).

Отже, освітнє середовище має бути відкрите і яке передбачає «спілкування з усім світом»: з іншими вітчизняними та закордонними закладами освіти, громадськими організаціями, літературними об'єднаннями, закладами науки й культури, мистецькими установами. При цьому відкритість освітнього середовища полягає в тому, щоб стати осередком духовності, культу науки, мистецтва й культури в місті, регіоні, країні та за її межами (Климова, 2017).

Узагальнивши матеріал, рахуємо що, взаємодія закладу освіти із зовнішнім середовищем може здійснюватися в різних напрямах, як-от:

- максимальне використання в освітньому процесі можливостей (освітніх, наукових, технічних, інформаційно-комунікаційних) зовнішніх соціальних і культурних інституцій;

- використання інформаційно-технічних можливостей середовища (високотехнічне оснащення освітнього процесу, застосування інформаційно- комунікаційних технологій і сучасних засобів навчання в освітньому середовищі школи); налагодження партнерських стосунків між суб'єктами освітнього макросередовища;

- стимулювання професійної творчо сті суб'єктів освітнього середовища на всіх його рівнях; спрямованість суб'єктів освітнього середовища на підтримку індивідуального розвитку учнів тощо (Кучеренко, 2016).

Метою НУШ є створення внутрішнього середовища для дитини з урахуванням її здібностей. Освітнє середовище буде надавати можливість реалізовувати індивідуальні шляхи оптимального розвитку інтересів кожного обдарованого учня, його можливостей самоорганізації і саморозвитку. Можуть створюватись необхідні умови для формування ключових компетентностей у здобувачів освіти.

Розвиваючи зв'язки із зовнішнім середовищем для впровадження ключових компетентностей, інтегруючи різні інститути соціалізації під час навчання (органи державної влади та територіальні громади; вищі заклади освіти; правоохоронні органи, стейкхолдери) створять можливості для реалізації здібностей і бажання дитини, дозволять проводити наукові дослідження, розуміти потреби науки, соціуму в розробленні певних ідей, забезпечує неперервність, наступність освіти.

Поряд з тим, Концепція НУШ вимагає створення умов для формування компетентного педагога, який повинен досконало знати й використовувати стандарти вчителя.

Вчитель, повинен ефективно взаємодіяти із здобувачами освіти, володіти системою компетентностей, серед яких базовими є креативна, методична як основа проєктування інноваційних технологій та дослідницька.

Отже, йому слід мати високий рівень сформованості педагогічної майстерності, бажання й готовності здійснювати самоосвітню діяльність. Завдання педагога багато у чому полягає у реалізації його як тьютора для сучасного учня в закладах загальної середньої освіти. Важливим при цьому є створення необхідного методичного та дидактичного забезпечення освітнього процесу.

Вагомого значення набуває регулярний моніторинг стану освітнього середовища, стану формування і засвоєння ключових компетентностей в здобувачів освіти, а також рівень професіоналізму педагога через дослідження впровадження трудових функцій і компетентностей вчителів.

Поєднуючи наміри усіх суб'єктів освітнього середовища (педагогів, учнів, батьків, представників громади та громадськості та інших), сприяє гармонізації зв'язків педагогічного колективу й батьків. На цій основі формується полісуб'єктна взаємодія учасників освітнього процесу, яка дозволяє учневі отримувати визнання своєї суб'єктності з боку різних суб'єктів не лише освітнього середовища.

В нормативних документах посилилась увага до укріплення родинних зв'язків, до більш ширшого залучення батьків до освітнього процесу в закладах освіти. Так, як родина учня допомагає йому здолати перешкоди, які виникають у новому освітньому середовищі.

Отже, вплив батьків на всі умови для формування відповідних компетентностей в учнів шляхом їхньої спільної співпраці з закладом освіти через участь у розв'язанні різних питань організації освітнього процесу в школі, зміцненні її матеріально-технічної бази, організації та проведенні спільних заходів для батьків і учнів.

Сучасне освітнє середовищем вимагає створення необхідного просторово-предметного оточення, що забезпечує комфортні умови проживання закладі освіти. Отже, освітнє середовище має бути підтримкою кожного учня і надавати всім рівні можливості для здобуття освіти та розвитку, міжособистісних відносин і спеціально створених педагогом умов для комфортного перебування в закладі освіти (Алфімов, 2017). Кожний такий учень стає суб'єктом власної діяльності, і завдяки цьому активізується процес його соціального розвитку, формується досвід міжособистісного спілкування, реалізується особистісна цінність у шкільному житті (Гонтаровська, 2029).

Висновки і перспективи подальших досліджень

Визначено, що перед закладами загальної середньої освіти постає завдання створення освітнього середовища з метою реалізації запитів нової української школи в напрямі формування в учнів ключових компетентностей.

Узагальнено, що перед закладами загальної середньої освіти постає завдання створити освітнє середовище з метою приведення його у відповідність до вимог Концепції НУШ, станом і в умовах реформування системи освіти.

З огляду на складності впровадження НУШ в умовах воєнного стану, важливим є визначення психолого-педагогічних проблем і вимог до освітнього середовища закладу загальної середньої освіти та умов формування ключових компетентностей.

На нашу думку, потребує подальших наукових розвідок: умови формування зв'язків із зовнішнім середовищем закладів загальної середньої освіти; мотивації для компетентного педагога; механізми моніторингу й оцінювання стану освітнього середовища; практики сучасного освітнього менеджмент до організації безпечного і ефективного освітнього середовища.

Література

1. Алфімов В.М. Освітнє середовище ліцею як фактор безпеки обдарованих старшокласників. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2017. Вип. 3(78). С. 19-23.

2. Антонова О.Є. Концептуальні теоретичні положення та підходи до виявлення природи обдарованості. Методика розвитку педагогічної обдарованості студентів: монографія. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2016. С. 7-102.

3. Архипова С.П., Мукомел С.А. Вплив соціально-виховуючого середовища на формування духовних цінностей особистості. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2006. Вип. 5(18). С. 19-29.

4. Братко М.В. Теоретичні і методичні засади управління професійною підготовкою фахівців в освітньому середовищі університетського коледжу: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. 13.00.06. Київ, 2018. 40 с.

5. Водолазська Т.В. Моделювання освітнього середовища початкової школи. Постметодика. 2010. № 5. С. 52-57.

6. Гонтаровська Н.Б. Інтегрований підхід у створенні освітнього середовища розвитку дитини. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2009. Вип. 13. Кн. 1. С. 130-139.

7. Климова К.Я. Розвиток творчої обдарованості майбутнього фахівця у відкритому навчально-виховному середовищі університету: практичний аспект. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2017. Вип. 3(89). С. 96-99.

8. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. Київ: Радянська школа, 1989. 608 с.

9. Кучеренко І. Проблеми формування культурно-освітнього середовища навчального закладу. Розвиток професійної культури майбутніх фахівців: виклики, досвід, стратегії і перспективи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 21 черв. 2016 р. Київ; Ірпінь; Павлоград: ІМА-прес, 2016. С. 73-76.

10. Музика О.Л. Творчість з позицій суб'єктно-ціннісного аналізу. Актуальні проблеми науково-методичного забезпечення освітньої практики в системі післядипломної педагогічної освіти: наук.-метод. зб. Київ; Житомир: ЖОІППО, 2006. С. 118-126.

11. Нова українська школа: порадник для вчителя / Н.З. Софій та ін.; за ред. Н.М. Бібік. Київ: Плеяди. 2017. 206 с.

12. Освітнє середовище як чинник становлення обдарованої особистості / Р.О. Семенова та ін.; за ред. Р.О. Семенової. Київ; Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. 228 с.

13. Удовиченко І. Організація освітнього середовища для обдарованих учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Навчання і виховання обдарованої дитини: теорія та практика. 2017. Вип. 1(18). С. 46-53.

школа воєнний освіта тьютор

References

1. Alfimov V.M. (2017) Osvitnie seredovyshche litseiu yak faktor bezpeky obdarovanykh starshoklasnykiv. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka. [The educational environment of the lyceum as a safety factor for gifted high school students. Personal spirituality: methodology, theory and practice] Vyp. 3(78). 19-23 p. (in Ukrainian)

2. Antonova O.Ye. (2016) Kontseptualni teoretychni polozhennia ta pidkhody do vyiavlennia pryrody obdarovanosti. Metodyka rozvytkupedahohichnoi obdarovanosti studentiv: monohrafiia.[ Conceptual theoretical positions and approaches to identifying the nature of giftedness. Methodology for the development of pedagogical talent of students: monograph] Zhytomyr: ZhDU im. I. Franka, 7-102 p. (in Ukrainian)

3. Arkhypova S.P, Mukomel S.A. (2026) Vplyv sotsialno-vykhovuiuchoho seredovyshcha na formuvannia dukhovnykh tsinnostei osobystosti. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka. [The influence of the social and educational environment on the formation of spiritual values of the individual. Personal spirituality: methodology, theory and practice] Vyp. 5(18). 19-29 p. (in Ukrainian)

4. Bratko M.V. (2018) Teoretychni i metodychni zasady upravlinnia profesiinoiu pidhotovkoiu fakhivtsiv v osvitnomu seredovyshchi universytetskoho koledzhu: avtoref. dys. ... d-ra ped. Nauk [Theoretical and methodological principles of management of professional training of specialists in the educational environment of the university college] 13.00.04. 13.00.06. Kyiv 40 p. (in Ukrainian)

5. Vodolazska T.V. (2010) Modeliuvannia osvitnoho seredovyshcha pochatkovoi shkoly. Postmetodyka. [Modeling of the educational environment of primary school. Postmethodology] № 5, 52-57 p. (in Ukrainian)

6. Hontarovska N.B. (2009) Intehrovanyi pidkhid u stvorenni osvitnoho seredovyshcha rozvytku dytyny. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi. [An integrated approach in creating an educational environment for child development. Theoretical and methodological problems of raising children and school youth] Vyp. 13. Kn. 1. 130-139 p. (in Ukrainian)

7. Klymova K.Ya. (2017) Rozvytok tvorchoi obdarovanosti maibutnoho fakhivtsia u vidkrytomu navchalno- vykhovnomu seredovyshchi universytetu: praktychnyi aspekt. [Development of creative talent of the future specialist in the open educational and educational environment of the university: practical aspect] VisnykZhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Vyp. 3(89), 6-99 p. (in Ukrainian)

8. Kostiuk H.S. (1989) Navchalno-vykhovnyi protses i psykhichnyi rozvytok osobystosti. [Educational process and mental development of personality] Kyiv: Radianska shkola, 608 p. (in Ukrainian)

9. Kucherenko I. (2016) Problemy formuvannia kulturno-osvitnoho seredovyshcha navchalnoho zakladu. Rozvytok profesiinoi kultury maibutnikh fakhivtsiv: vyklyky, dosvid, stratehii i perspektyvy. [Problems of forming the cultural and educational environment of the educational institution. Development of professional culture of future specialists: challenges, experience, strategies and prospects] materialy Vseukr. nauk.-prakt. konf., 21 cherv. 2016 Kyiv ; Irpin ; Pavlohrad: IMA-pres, 73-76 p. (in Ukrainian)

10. Muzyka O.L. (2006) Tvorchist z pozytsii subiektno-tsinnisnoho analizu Aktualni problemy naukovo-metodychnoho zabezpechennia osvitnoi praktyky v systemi pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity. [Creativity from the standpoint of subject-value analysis Current problems of scientific and methodological support of educational practice in the system of postgraduate pedagogical education] nauk.-metod. zb. Kyiv ; Zhytomyr: ZhOIPPO, 118-126. p. (in Ukrainian)

11. Nova ukrainska shkola: poradnyk dlia vchytelia / N.Z. Sofii (2017) ta in.; za red. N.M. Bibik. [New Ukrainian school: a teacher's guide] Kyiv: Pleiady, 206 p. (in Ukrainian)

12. Osvitnie seredovyshche yak chynnyk stanovlennia obdarovanoi osobystosti / R.O. Semenova (2014) ta in.; za red. R.O. Semenovoi. [The educational environment as a factor in the formation of a gifted personality] Kyiv; Kirovohrad: Imeks-LTD, 228 p. (in Ukrainian)

13. Udovychenko I.(2017) Orhanizatsiia osvitnoho seredovyshcha dlia obdarovanykh uchniv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. Navchannia i vykhovannia obdarovanoi dytyny: teoriia tapraktyka. [Organization of an educational environment for gifted students of general educational institutions. Education and upbringing of a gifted child: theory and practice] Vyp. 1(18). 46-53 p. (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru