Проблематика підготовки спортсменів різних вікових груп та категорій у легкій атлетиці

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра теоретико-методичних основ викладання спортивних дисциплін

Проблематика підготовки спортсменів різних вікових груп та категорій у легкій атлетиці

Лук'янець Є.В., магістрант

Момот О.О., д.п.н., професор

м. Полтава

Формуючи план тренування кожен тренер повинен враховувати вікові та фізіологічні особливості спортсмена, його кваліфікацію, які відіграють вагому функцію у плануванні навантаження. Кваліфікація спортсмена є важливим компонентом фізичного розвитку, чим вищий ступінь тренованості, тим своєрідніші будуть тренування. На сьогоднішній день розвиток спорту набирає популярності, тож важливо правильно підбирати тренувальні навантаження, для створення навчальної бази та підготовки спортсменів з урахуванням освітніх компонентів та сучасних методів та засобів тренувального заняття. Від правильності побудови навчально-тренувального процесу залежить кваліфікація спортсмена.

Мета - дослідити проблематику підготовки спортсменів різних вікових груп та кваліфікацій на основі аналізу науково -методичної літератури й узагальнення передового практичного досвіду легкоатлетів сучасності.

Спортивне тренування - це спеціалізований процес, спрямований на досягнення високих спортивних результатів. Основні завдання: збереження і зміцнення здоров'я; гармонійний фізичний розвиток (в тому числі поліпшення статури); виховання фізичних якостей і формування системи рухових навичок; збагачення спеціальними знаннями і навичками організаційної та інструкторській роботи.

Розвиток системи спортивної підготовки у багатьох країнах світу був зумовлений проведенням досліджень, що стосуються різних її складових у нерозривному зв'язку з розвитком загальних закономірностей теоретико- методичних основ системи підготовки спортсменів в олімпійському спорті: формування концепції олімпійської підготовки; система управління рухами; навчання спортивних вправ; теорія і методика розвитку рухових якостей [1].

Разом із загальнотеоретичними розробками у спорті, у легкій атлетиці було проведено безліч локальних досліджень, де розглядалися наукові питання, що стосуються різних складових системи підготовки спортсменів.

До 1980-х років удосконалення підготовки спортсменів у легкій атлетиці здійснювалися в основному шляхом розробки теорії і методики спортивного тренування. Широкий спектр питань цієї наукової проблеми знайшов віддзеркалення у багатьох працях.

У 1990-ті роки, увагу приділяли проблемам, як управління спортивним тренуванням, моделювання і прогнозування у системі спортивної підготовки. Також тривав пошук шляхів удосконалення спеціальної підготовленості легкоатлетів. Розширення легкоатлетичної програми Ігор Олімпіад за рахунок включення жіночих видів сприяло вивченню системи підготовки жінок.

Важливе місце в наукових дослідженнях у легкій атлетиці на початку ХХІ ст. займала проблема індивідуалізації підготовки спортсменів. Розглядались питання раціонального планування тренувального процесу у видах легкої атлетики, розвитку рухових якостей легкоатлетів високої кваліфікації, стимуляції працездатності і відновлення у тренувальній і змагальній діяльності кваліфікованих спортсменів.

Нині тривають дослідження різних аспектів підготовки спортсменів високої кваліфікації у легкій атлетиці, що тісно пов'язані зі знаннями з суміжних дисциплін - анатомії, фізіології , біомеханіки, біохімії.

Фахівці з багатьох країн вивчають фізіологічні показники, що впливають на досягнення високих спортивних результатів та дозволяють прогнозувати їх залежно від специфіки виду легкої атлетики. Локальні дослідження, проведені зарубіжними фахівцями США, Франції, Іспанії, Німеччини, спрямовані на покращення спортивних результатів, оптимізацію тренувального процесу в окремих видах легкої атлетики [2-5].

Фізична підготовка поділяється на загальну і спеціальну. Загальна фізична підготовка (ЗФП) спрямована на рівномірний та гармонійний розвиток усіх м'язових груп, органів і систем спортсмена, підвищення його функціональних можливостей. Рівномірність підготовки важлива тому, що наявність хоча б однієї слабкої ланки у фізичній підготовленості спортсмена може негативно вплинути на процес тренування в цілому. Різнобічність фізичної підготовки досягається завдяки реалізації принципу багатоборства в процесі тренування, застосуванням не тільки легкоатлетичних вправ, але й елементів спортивної гімнастики, рухливих і спортивних ігор, ходьби на лижах, плавання та інших видів спорту.

Спеціальна фізична підготовка (СФП) передбачає розвиток функцій усіх органів і систем, необхідних для успішного оволодіння технікою й підвищення спортивної майстерності. Вона здійснюється шляхом виконання спеціальних та підвідних вправ, близьких за своєю координаційною структурою до основних спортивних вправ.

Місце й питома вага засобів ЗФП і СФП залежать від віку, фізичної й технічної підготовленості, спрямованості занять спортсменів. ЗФП і СФП спрямовані на розвиток сили, швидкості, витривалості, гнучкості й спритності, на підвищення рівня координації рухів, здібності до розслаблення. Сила необхідна легкоатлету будь-якої спеціалізації. Засобами силової підготовки легкоатлетів є різноманітні вправи без снарядів, на снарядах і з обтяженнями. Широко застосовуються штанга й тренажери, що дозволяють вибірково розвивати окремі групи м'язів.

Швидкість - це фізична якість, яка лежить в основі більшості легкоатлетичних вправ. Для розвитку швидкості в легкій атлетиці застосовуються біг на короткі дистанції з максимальною швидкістю, вправи з великою частотою рухів, спортивні ігри. Для прояву швидкості, яка визначається рухливістю нервових процесів, дуже важливий високий рівень координації рухів, сила й еластичність м'язів, досконала спортивна техніка. Рівень швидкості визначається вмінням розслаблювати м'язи-антагоністи, здібністю швидко виконувати рухи, використовуючи при цьому реактивні властивості м'язів [6].

Витривалість необхідна легкоатлету будь -якої спеціалізації. Вона потрібна для виконання основної спортивної вправи та витримування великих обсягів тренувальної роботи, який характерний для сучасної легкої атлетики. Для бігуна на короткі дистанції спеціальна витривалість потрібна для того, щоб зберігати максимальну швидкість бігу протягом усієї дистанції. Стрибунові спеціальна витривалість необхідна для виконання певної кількості стрибків з максимальною інтенсивністю в процесі тривалих змагань. Особливо велике значення рівень спеціальної витривалості має для бігунів на середні й довгі дистанції, де він визначається функціональними можливостями організму спортсмена, зокрема його аеробними можливостями. Одним з основних засобів підвищення витривалості є рівномірний або перемінний біг, а також вправи, які виконуються тривалий час із великим навантаженням.

Гнучкість - фізична якість, яка необхідна всім легкоатлетам. Гнучкість залежить від рухливості в суглобах, еластичності зв'язок і м'язів. У легкій атлетиці від рухливості в суглобах залежить можливість виконувати рухи з більш широкою амплітудою, яка сприяє успішному оволодінню технікою бігу, стрибків і метань. Для бар'єриста, необхідна більша рухливість у кульшовому, для метальника спису - у плечовому суглобі. При досягненні певного рівня гнучкості потрібно подбати про його збереження на всіх наступних етапах тренування.

Спритність визначається вмінням спортсмена координувати свої рухи, вирішувати ті або інші рухові завдання. Вправи на спритність застосовуються переважно на перших етапах багаторічного тренування, у підготовчому періоді. Згодом спритність підтримується й удосконалюється в процесі підвищення майстерності у вибраному виді легкої атлетики. При вдосконаленні окремих фізичних якостей необхідно звертати особливу увагу на виховання здібності спортсмена до розслаблення, уміння вільно виконувати рухи, без зайвої напруги, що має особливе значення в легкоатлетичному спорті. Для досягнення цього варто застосовувати плавання, масаж, спеціальні вправи на розслаблення.

На підготовчому етапі переважно приділяють увагу загальній витривалості, потім на цьому фоні розвивається спеціальна витривалість. Більше часу приділяється ЗФП у роботі з дітьми, підлітками, новачками, менше - у тренуванні дорослих, фізично підготовлених спортсменів. СФП навпаки, слід приділяти більше часу при заняттях із дорослими, кваліфікованими спортсменами й менше - на тренувальних заняттях з дітьми.

Важливим напрямом дослідження проблеми підготовки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації (на прикладі легкої атлетики) є аналіз і узагальнення системи змагань, що сформувалась і безперервно набуває змін в останні роки у легкоатлетичному спорті, змагальної діяльності найсильніших спортсменів світу. Необхідно систематизувати сучасний календар змагань залежно від завдань, що стоять перед конкретним спортсменом у процесі багаторічної і річної підготовки, від його індивідуальних особливостей; систематизувати змагання за значенням (контрольні, основні, головні) для спортсменів високої кваліфікації з метою реалізації їхніх соціальних і економічних потреб; вирішити завдання пристосування до ефективної системи сучасної системи змагань, яка дозволила б тримати високий рівень результатів протягом тривалого часу і в той самий час демонструвати найвищі спортивні результати в головних змаганнях року, чотириріччя.

тренування віковий фізіологічний спортсмен легкий атлетика

Висновки

Аналізуючи статті та науково-педагогічні праці було досліджено проблематику підготовки спортсменів різних вікових груп та кваліфікацій. Згідно аналізу основними можуть бути такі проблеми: некоректний підбір вправ за кваліфікацією та віком для вивчення, удосконалення та закріплення учнем; недостатня кваліфікація тренера; використання застарілих не перевірених методик; нераціонально сформований календар тренувань та змагань; неправильне співвідношення ЗФП та СФП; не бажання дитини займатися легкою атлетикою; мінімальне фінансування з боку Міністерства молоді та спорту України, Федерації легкої атлетики; не використання поточних контролів під час тренувального періоду.

Досліджуючи дану проблему визначено, що на сьогоднішній день від якісної тренерської роботи залежить ступінь тренованості молоді та підготовка кваліфікованих спортсменів. Використовуючи ефективні методики та приймаючи участь у міжнародних змаганнях рівень підготовленості спортсменів вдосконалюється та розвивається.

Список використаних джерел

1. Zatsiorsky V.M. Kinetics of human motion. Champaign: Human Kinetics, 2002. 654 p.

2. Aksovic N., Skrypchenko I., Bjelica B., Singh R.M., Milanovic F., Nikolic D., Zelenovic M. The influence of motor skills on the short sprint results. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 2021. Vol. 25 (6), pp. 382-387.

3. Almadhkhori H., Pavlovic R., Skrypchenko I., Rafahiya B., Singh R.M. Predictive value of kinematic indicators for shot put result and selection of novice athletes. Health, sport, rehabilitation, 2021. Vol. 7 (4), pp. 35-45.

4. Pavlovic R., Vrcic M., Savic V., Skrypchenko I., Nemeth Z., Khafagy A. The differences of kinematic parameters pole vault between male and female finalists world championship in daegu. European Journal of Physical Education and Sport Science, 2019.

5. Vazini T.A., Pavlovic R., Ahanjan S., Skrypchenko I., Joksimovic M. Effects of vertical and horizontal plyometric exercises on explosive capacity and kinetic variables in professional long jump athletes. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 2021. Vol. 25 (2), pp. 108-113.

6. Ахметов Р.Ф., Максименко Г.М., Кутек Т.Б. Легка атлетика: підручник. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2010. 320 с.

Размещено на Allbest.Ru