Результати дослідно-експериментальної роботи з громадянського виховання учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницька гімназія №1 імені Володимира Красицького

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Результати дослідно-експериментальної роботи з громадянського виховання учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу

Тетяна Грузевич,

вчителька англійської мови

Олег Ставицький,

доктор педагогічних наук, професор, начальник кафедри воєнного мистецтва

Тетяна Потапчук,

докторка педагогічних наук, професорка, професорка кафедри теорії та методики дошкільної і спеціальної освіти

м. Хмельницький

м. Івано-Франківськ

Анотація

Статтю присвячено аналізу результатів дослідно-експериментальної роботи з громадянського виховання учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу на основі національних традицій.

Автори звертають увагу, що використання такого методу дослідження як педагогічний експеримент сприяє комплексному та ефективному вивченню педагогічних явищ.

У процесі вирішення експериментальних завдань застосовано такі методи дослідження: вивчення шкільної документації, педагогічне спостереження, опитування (бесіда, анкетування, узагальнення незалежних характеристик), порівняння, оцінювання (експертна оцінка, самооцінка), створення виховних ситуацій, педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний). Результати кожного методу збору досліджуваних даних порівнювалися, співставлялися і додавалися. Ці факти аналізувалися та проходили попередній відбір (верифікацію, класифікацію, кодування та шкалування одержаних результатів).

Кількісну та якісну обробку й інтерпретацію зібраної і систематизованої інформації проведено за допомогою методів математичної статистики.

Abstract

Gruzevich T., Stavytskyi O., Potapchuk T. Results Of Research And Experimental Work On Civic Education Of Senior Students Of General Educational School

The article is devoted to the analysis of the results of research and experimental work on civic education of high school students on the basis of national traditions.

The authors note that the use of such a research method as a pedagogical experiment contributes to a comprehensive and effective study of pedagogical phenomena.

The following research methods were used in the process of solving experimental tasks: study of school documentation, pedagogical observation, survey (interview, questionnaire, generalization of independent characteristics), comparison, evaluation (expert evaluation, self-evaluation), creation of educational situations, pedagogical experiment (statement and formative). The results of each method of data collection were compared, compared and added. These facts were analyzed and pre-selected (verification, classification, coding and scaling of the results).

Quantitative and qualitative processing and interpretation of collected and systematized information were carried out using the methods of mathematical statistics.

Various diagnostic methods were introduced, which allowed to identify the effectiveness of the developed pedagogical conditions, to adjust the method of their further implementation. Attention was paid to the comparison of results in the control and experimental groups separately for each criterion, as well as for their totality. At each stage of the experimental study, specific tasks were set. To test the effectiveness, basically the same methods were used as at the previous (statement) stage.

Diagnosis of civic education was carried out by studying the essential features of civic education, their forms of expression as realized goals of civic education.

To check the homogeneity of the studied units on the state of formation of civic education in high school students on the basis of national traditions, the authors conducted a statistical analysis using the Kolmogorov-Smirnov test. His results showed positive changes in the state of formation of civic education in the experimental group more than in the control.

The analysis of the results of the experimental study testified to the effectiveness of the developed and implemented pedagogical conditions of civic education of senior students of secondary schools based on national traditions and confirms the hypothesis of the study empirically.

Key words: research and experimental work; civic education of senior students of a secondary school; national traditions; civic education; experimental and control groups.

Основна частина

Запроваджено різноманітні діагностичні методики, які дозволяли виявити результативність застосування розроблених педагогічних умов, коректувати методику їх подальшої реалізації. Зверталася увага на порівняння результатів у контрольній і експериментальній групах окремо за кожним критерієм, а також за їх сукупністю. На кожному етапі експериментального дослідження ставилися конкретні завдання. Для перевірки ефективності в основному використано ті ж методи, що на попередньому (констатувальному) етапі. Діагностування громадянської вихованості здійснювалось шляхом вивчення істотних ознак громадянської вихованості, їх форм вираження як реалізованих цілей громадянського виховання.

Для перевірки однорідності досліджуваних одиниць за станом сформованості громадянського виховання в учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу на основі національних традицій автори провели статистичний аналіз із застосуванням Х-критерію Колмогорова-Смирнова. Його результати засвідчили позитивні зрушення у станах сформованості громадянської вихованості в експериментальній групі більше ніж у контрольній.

Аналіз результатів експериментального дослідження засвідчив ефективність розроблених і впроваджених педагогічних умов громадянського виховання учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу на основі національних традицій та підтверджує гіпотезу дослідження емпіричним шляхом.

Ключові слова: дослідно-експериментальна робота; громадянське виховання учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу; національні традиції; громадянська вихованість; експериментальна та контрольна групи.

Основна частина

Постановка проблеми. Як стверджують науковці, «особливістю діагностики є прогностичний характер її висновків. Діагностування громадянської вихованості здійснювалось шляхом вивчення істотних ознак громадянської вихованості, їх форм вираження як реалізованих цілей громадянського виховання. Прогноз потрібний для того, щоб внести необхідні корекції вихованості учня: підсилити бажані та нейтралізувати небажані тенденції». У цьому розумінні діагностування здійснюється не лише з метою внесення у подальшому коректив у виховний процес, але й з метою реалізації індивідуального підходу до учнів.

За результатами теоретичного аналізу наукових праць досліджень і проведеного нами констатувального етапу експерименту було виявлено, що організація громадянського виховання учнів старших класів загальноосвітнього закладу за традиційним методикою не повною мірою забезпечує результативність цього процесу. Тому під час експериментального навчання було застосовано дослідницькі методи для діагностики явища, а також для реалізації запропонованих педагогічних умов громадянського виховання учнів старших класів загальноосвітнього закладу на основі національних традицій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням громадянського виховання різних категорій вихованців присвячено низку праць сучасних вітчизняних та зарубіжних науковців (І. Бех, П. Вербицька, О. Вишневський, В. Кремень, О. Сухомлинська, О. Шестопалюк, І. Щербак та ін.). Особливо важливим для нашого дослідження є врахування досвіду вирішення проблеми громадянського виховання учнів загальноосвітнього навчального закладу, зокрема: щодо особливостей громадянського виховання різних історичних епох (О. Бенц, М. Заплетнюк, О. Кафарська, І. Кучинська, О. Рацул), виховання громадянських якостей школярів та студентів (А. Бекірова, П. Волошин, Л. Корінна), методики громадянського виховання у позааудиторній роботі (Н. Коваль, О. Кошолап, О. Роговець, І. Чепіга) тощо. Різні аспекти проведених педагогічних досліджень щодо виховання школярів на засадах національних традицій знайшли своє відображення у працях Р. Арцишевського, Г. Васяновича, В. Громового, П. Кендзьора, М. Рагозіна, С. Рябова та ін. Наукові положення, висновки та рекомендації, що містяться у зазначених вище та інших наукових працях, мають велику цінність для вирішення завдань нашого дослідження. Але у дослідженнях, які проводились, у прямій постановці не здійснено аналіз результатів експериментальних досліджень громадянського виховання учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу на основі національних традицій.

Метою статті є аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи з громадянського виховання учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу на основі національних традицій.

З метою визначення рівнів сформованості громадянської вихованості учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу було проведено: співбесіди; тестування з метою діагностики особистісних якостей учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу; анкетування за визначними блоками питань, які дозволяли виявити результативність застосування розроблених педагогічних умов, коректувати методику їх подальшої реалізації; експертна оцінка рівнів сформованості громадянської вихованості учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу.

За результатами було визначено кількість осіб та подано відсотково від числа випробовуваних, які відповідають рівням сформованості громадянської вихованості учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу.

Використання такого методу дослідження, як педагогічний експеримент, сприяє комплексному та ефективному вивченню педагогічних явищ. Його застосовують з метою об'єктивної перевірки правильності гіпотези дослідження. Методика проведення педагогічного експерименту становить інтерес у вітчизняній [1] - [4] та зарубіжній науковій літературі [5].

Ми врахували наукову позицію В. Райка щодо значення експерименту. Дослідник вважає, що «експеримент - одна зі сфер людської практики, у якій піддається перевірці істинність гіпотез, що висуваються, або виявляються закономірності об'єктивного світу. У процесі експерименту дослідник втручається в процес, що вивчається, з метою пізнання, при цьому одні умови досвіду ізолюються, інші виключаються, треті посилюються або послаблюються. Експериментальне вивчення об'єкта або явища має певні переваги порівняно зі спостереженням, оскільки дозволяє вивчати явища в «чистому вигляді» за допомогою усунення побічних чинників; за необхідності випробування можуть повторюватися і організовуватися так, щоб досліджувати окремі властивості об'єкта, а не їх сукупність. Формувальний експеримент дозволив перевірити правильність нашої гіпотези» [6, с. 302].

Для нашого дослідження цей метод є цікавим, оскільки дозволяє здійснювати активний керований вплив на процес громадянського виховання учнів старших класів. Метод експерименту у нашому дослідженні пов'язаний із реалізацією та перевіркою ефективності педагогічних умов громадянського виховання учнів старших класів, активним втручанням у педагогічну ситуацію з боку дослідника і передбачає цілеспрямоване спостереження.

У процесі вирішення експериментальних завдань нами застосовано такі методи дослідження: вивчення шкільної документації, педагогічне спостереження, опитування (бесіда, анкетування, узагальнення незалежних характеристик), порівняння, оцінювання (експертна оцінка, самооцінка), створення виховних ситуацій, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний).

Метод дослідження - це певний спосіб і прийом вирішення наукової проблеми. Щоб виключити багатогранність поняття «метод дослідження», ми використовуємо поняття «техніка дослідження». Під технікою дослідження В. Райко розуміє практичні дії, регульовані ретельно розробленими вказівками, що дозволяють отримувати оптимальні, вірогідні факти та відомості. Вони зазвичай мають характер інструкцій або алгоритмів, що стосуються збирання емпіричного матеріалу [6]. У системі методів педагогічного дослідження розрізняються загальнонаукові (емпіричні та теоретичні) і спеціальні (конкретно-наукові) методи. Від вибору та вдалого поєднання методів залежить результативність наукового дослідження.

Емпіричні методи (різні види спостережень, опитувань, вивчення документів тощо) використовувались на початковому етапі дослідження процесу громадянського виховання учнів старших класів на основі національних традицій. За допомогою цих методів здійснювався пошук фактичного матеріалу.

Метод спостереження як один із основних емпіричних методів педагогічного дослідження полягає у безпосередньому сприйнятті педагогічних явищ для того, щоб вивчати, як вони змінюються у конкретних умовах, а також вивчати змістовну складову цих явищ. За допомогою цього методу вивчалися зовнішні вияви громадянської вихованості учнів старших класів в різних умовах. Спостереження використовувалось нами не лише як самостійний метод. Ми застосовували його спільно з іншими методами: спостереження під час бесіди, спостереження під час групового чи індивідуального дослідження.

Об'єктивна систематична фіксація виявів громадянської вихованості становить важливу характеристику спостережень. Протоколювання, запис на магнітні носії, фото- і відеозйомка, хронометраж дають можливість накопичувати і здійснювати класифікацію фактів, установлення закономірних зв'язків між ними, узагальнювати. Узагальнення є самостійним методом, але часто використовувалось нами спільно з іншими методами (під час бесіди, під час індивідуального дослідження).

Метод опитування базується на цілеспрямованому отриманні інформації шляхом усних або письмових запитань і реалізується у трьох формах: бесіда, інтерв'ю, анкетування. Бесіда є методом отримання інформації на основі словесного спілкування. Цей метод застосовувався як допоміжний метод педагогічного дослідження для уточнення висновків, отриманих іншими методами. У низці випадків він може використовуватися для отримання первинної інформації.

Інтерв'ю є методом збору первинної інформації у педагогічних дослідженнях. На відміну від бесіди, ролі учасників інтерв'ю закріплені, нормовані, а цілі задані завданнями нашого дослідження. Отримана інформація деякою мірою формується в процесі спілкування інтерв'юера з опитуваним.

Анкетування є методом педагогічного дослідження за допомогою анкет. Анкета є набором упорядкованих за змістом і формою питань, спрямованих на з'ясування характеристик досліджуваного явища. Анкетування, на відміну від інтерв'ю, здійснювалося заочно. Зміст запитань і спосіб відповідей на них заздалегідь планувався. Анкетний метод є порівняно економним методом, який дозволяє аналізувати й обробляти дані за допомогою статистики. Цей метод застосовувався в комбінаціях з іншими методами. Під час бесід за спеціально розробленими анкетами з'ясовувались зміни у ставленні учнів до громадянського виховання, уточнювався рівень їх громадянської вихованості. Дослідники [1], [4], [7] вважають анкетування результативним методом дослідно-експериментальної роботи, оскільки він є різновидом письмового опитування та методом масового збирання матеріалу. Також під час вибору цього методу ми керувалися тією обставиною, що за умови правильної організації анкетування унеможливлюється вплив респондентів один на одного. Цей метод застосовувався в комбінаціях з іншими методами.

Результати кожного методу збору досліджуваних даних порівнювалися, співставлялися і додавалися. Збирання та накопичення фактів є важливим етапом дослідження, оскільки лише наукові факти дадуть можливість дійти певних теоретичних висновків. Але ці факти, перш ніж скласти основу теоретичних висновків, потрібно проаналізовува - ти, зробити попередній відбір. Попередній аналіз зібраного матеріалу полягає у верифікації, відборі, класифікації, кодуванні та шкалуванні одержаних результатів.

Важливим моментом дослідження було педагогічне прогнозування. Як вид наукового прогнозування воно являє собою спеціально організований комплекс наукових досліджень, спрямованих на одержання достовірної випереджальної інформації про розвиток відповідних педагогічних об'єктів з метою оптимізації змісту, методів, засобів та організаційних форм навчально-виховної діяльності [6, с. 115].

На певному етапі дослідження емпіричні методи не забезпечують у повному обсязі вирішення поставлених завдань. Тоді виникає необхідність використання теоретичних методів дослідження, за допомогою яких здійснюється переробка отриманих емпіричних даних.

На теоретичному рівні проведено логічне дослідження зібраних фактів, вироблення понять, думок, зроблено висновки. У процесі цієї роботи співвідносились ранні наукові уявлення з новими, що виникли під час дослідження. На теоретичному рівні новий теоретичний зміст знань надбудовується над емпіричними знаннями.

Основними теоретичними методами, що застосовувались, були методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, аналогії, порівняння, абстрагування, формалізації.

Методика дослідження громадянського виховання учнів старших класів на основі національних традицій визначає процесуальні можливості тих чи інших методів. Тому стосовно теорії та практики громадянського виховання вони виступають спеціальними (конкретними) методами пізнання.

Кількісна та якісна обробка й інтерпретація зібраної і систематизованої інформації проводились за допомогою методів математичної статистики.

Запроваджувалися різноманітні діагностичні методики, які дозволяли виявити результативність застосування розроблених педагогічних умов, коректувати методику їх подальшої реалізації. Зверталася увага на порівняння результатів у контрольній й експериментальній групах окремо за кожним критерієм, а також за їх сукупністю. Проводилось узагальнення, систематизація і теоретичний аналіз отриманих результатів дослідно-експериментальної роботи, співставлення 'їх з результатами констатувального етапу експерименту. На кожному етапі експериментального дослідження ставилися конкретні завдання. Для перевірки ефективності в основному використовувалися ті ж методи, що на попередньому (констатувальному) етапі. Відбувалося спостереження та експертна оцінка з боку спеціально підібраної групи експертів (16 осіб). До складу цієї групи увійшли досвідчені представники від колективу педагогічних працівників.

Порівняння результатів формувального етапу експерименту у контрольній й експериментальній групах виконувалось окремо за кожним з критеріїв (табл. 1-2), а також за інтегральним показником ефективності К_еф, середнім зваженим на сукупності цих критеріїв.

громадянський виховання педагогічний учень

Таблиця 1. Результати вивчення стану громадянської вихованості учнів старших класів на початку формувального експерименту в експериментальній групі, n = 396

Таблиця 2. Результати вивчення стану громадянської вихованості учнів старших класів на початку формувального експерименту в контрольній групі, n = 392

Діагностування громадянської вихованості здійснювалось шляхом вивчення істотних ознак громадянської вихованості, 'їх форм вираження як реалізованих цілей громадянського виховання. Як стверджують науковці, «особливістю діагностики є прогностичний характер її висновків. Прогнозування є доречним задля внесення необхідних корекційних змін з метою посилення бажаних і нейтралізації небажаних тенденцій у вихованні». У цієї позиції діагностування здійснюється не лише з метою внесення у подальшому коректив у виховний процес, але й з метою реалізації індивідуального підходу до учнів. Оскільки розрив між метою та досягнутими результатами спостерігається постійно, завдання діагностики громадянської вихованості актуальне для всіх військовослужбовців, ступінь громадянської вихованості навчального колективу визначається на підставі своєрідного поєднання громадянської вихованості всіх його представників.

З метою визначення кількісних оцінок громадянської вихованості, спираючись на результати експертної оцінки, була запропоно - вана єдина шкала оцінок громадянської вихованості учнів старших класів:

високий рівень - більше 80% правильних відповідей;

середній рівень - від 41% до 80% правильних відповідей;

низький рівень - менше 40% правильних відповідей.

Дані щодо складу експериментальної і контрольної груп на початку експерименту свідчать, що показники експериментальної і контрольної груп на початковому етапі експерименту майже однорідні. Це уможливлює забезпечення необхідної чистоти дослідження.

На заключному етапі педагогічного експерименту здійснювалося опрацювання отриманих результатів (табл. 3-4). Проводилось 'їх узагальнення, систематизація і теоретичний аналіз, співставлення з результатами, отриманими за допомогою інших емпіричних та теоретичних методів дослідження. На заключному етапі експерименту відбувався опис одержаних результатів та упровадження педагогічних умов громадянського виховання учнів старших класів на основі національних традицій в освітній процес загальноосвітнього навчального закладу.

Таблиця 3. Результати вивчення стану громадянської вихованості учнів старших класів наприкінці формувального експерименту в експериментальній групі, n = 396

Таблиця 4. Результати вивчення стану громадянської вихованості учнів старших класів наприкінці формувального експерименту в контрольній групі, n = 392

Результати формувального етапу експерименту свідчать, що в експериментальній групі відбулися більш значимі зміни за обраними критеріями та показниками. Отримані за результатами експериментальної роботи дані та їх порівняння свідчать про ефективність педагогічних умов громадянського виховання учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу на основі національних традицій. Їх упровадження сприяло перерозподілу учнів КГ і ЕГ за рівнями громадянської вихованості. Однак у КГ цей перерозподіл є незначним, а в ЕГ - суттєвим (рис. 1).

Частка учнів ЕГ з високим рівнем громадянської вихованості зросла на 8,39% (з 12,71 до 21,1%), із середнім - на 10,3% (з 46,3 до 56,6%). Натомість на 18,8% зменшилася кількість учнів із низьким рівнем (з 41,0 до 22,2%). Водночас у КГ кількість учнів із високим рівнем громадянської вихованості зросла лише на 1,11% (з 12,33 до 13,44%), а з низьким рівнем - зменшилася лише на 5,1% (з 40,9 до 35,8%) (табл. 5).

Рис. 1. Розподіл учнів експериментальної і контрольної груп за рівнями громадянської вихованості на початку й наприкінці формувального етапу експериментуй, %)

З метою проведення об'єктивного аналізу даних формувального експерименту потрібно навести докази репрезентативності вибірки, тобто встановити відповідність характеристик вибірки характеристикам генеральної сукупності у цілому.

Таблиця 5. Розподіл учнів експериментальної і контрольної груп за рівнями громадянської вихованості на початку й наприкінці формувального етапу експерименту, (n, %)

У якості генеральної сукупності виступають усі учні старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Репрезентативність вибірки забезпечувалась за рахунок дотримання квот, випадковості вибору груп та однорідності за основними якісними показниками, що забезпечувалось під час відбору контрольних та експериментальних груп.

Для перевірки однорідності досліджуваних одиниць за станом сформованості громадянського виховання в учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу на основі національних традицій проведений статистичний аналіз із застосуванням Х-критерію Колмогорова-Смирнова [2]. Результати розрахунків наведені у табл. 6.

Таблиця 6. Аналіз однорідності КГ і ЕГ на початку формувального експерименту

Одержане емпіричне значення критерію розраховувалось за формулою

Незважаючи на те, що за результатами другого зрізу, різниця у станах сформованості громадянського виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів на основі національних традицій в учнів експериментальної і контрольної груп свідчить на користь визначених педагогічних умов громадянського виховання необхідно перевірити вірогідність цих розбіжностей за допомогою відомих статистичних методів.

Для оцінки вірогідності різниці між відсотковими частинами двох вибірок (ЕГ та КГ після другого зрізу) у яких фіксується позитивний ефект від застосування визначених педагогічних умов громадянського виховання застосовано критерій ф* Фішера. Були сформульовані такі статистичні гіпотези:

Н0: частина позитивних зрушень у станах сформованості громадянської вихованості, що обумовлена застосуванням визначених педагогічних умов громадянського виховання в експериментальній групі не більше ніж у контрольній;

Н1: частина позитивних зрушень у станах сформованості громадянської вихованості, в експериментальній групі більше ніж у контрольній.

Результати експериментальної роботи зведені у табл. 7 за ознаками: «наявність ефекту» - «відсутність ефекту».

Таблиця 7. Співвідношення по відсотковій частці позитивних зрушень у станах сформованості громадянського виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів на основі національних традицій у ЕГ та КГ

Визначаємо значення ф, що відповідають відповідним відсотковим частинам у кожній з груп:

З таблиці рівнів статистичної значущості різних значень критерію Фішера (за Гублером Е.В.) визначаємо, що у разі ф*_емп=7,22 рівень значущості відсоткових часток, становить менше ніж 0,01.

громадянський виховання педагогічний учень

Це підтверджує ефективність визначених педагогічних умов громадянського виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів на основі національних традицій.

Отже, аналіз результатів експериментального дослідження свідчить про ефективність розроблених і впроваджених педагогічних умов громадянського виховання учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу на основі національних традицій та підтверджує гіпотезу дослідження емпіричним шляхом.

Експеримент свідчить про достатній ступінь їх придатності для практичного застосування у освітньому процесі загальноосвітнього навчального закладу. Перспективу подальших наукових пошуків проблеми становить розроблення методичних рекомендацій педагогічним працівникам щодо громадянського виховання учнів старших класів загальноосвітнього навчального закладу на основі національних традицій; забезпечення системи сучасного освітнього простору інформаційним потенціалом щодо громадянського виховання учнів.

Список використаних джерел

1. Міщеня О.М. Формування громадянської відповідальності старшокласників у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу: автореф. дис…. канд. пед. наук: 13.00.07. Дрогобич, 2009. 20 с.

2. Мірошніченко В. І. Дослідно-експериментальна робота щодо формування екологічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2022. Вип. 47. Т. 3, С. 228-233.

3. Корінна Л.В. Формування громадянських цінностей старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах: автореф. дис…. канд. пед. наук: 13.00.07. Київ, 2005. 20 с.

4. Рацул О.А. Формування громадянськості у студентів вищих навчальних закладів України у другій половині XIX - на початку XX ст.: дис…. канд. пед. наук. Харків, 2004. 223 с.

5. Citizenship education in England 2001-2010: young people's practices and prospects for the future: the eighth and final report from the Citizenship Education Longitudinal Study (CELS). URL: https://www.gov.uk/government/uploads/ system/uploads/attachment_data/file/181797/DFE-RR059.pdf

6. Райко В.В. Теоретичні і методичні засади формування правової культури офіцерського складу Державної прикордонної служби України: монографія. Хмельницький: Вид-во НАДПСУ 2008. 348 с.

7. Pekach K.A. Technology education Civil Liability students. Actual Problems of Scienceand Education (APSE-2016). Heldin Budapestan 31st of January 2016 URL: http://scaspee.com/all-materials/technology-education-civil-liability - students-pekach-ka

References

1. Mishchenia O.M. (2009). Formuvannia hromadianskoi vidpovidalnosti starshoklasnykiv u protsesi vyvchennia predmetiv humanitarnoho tsyklu [Formation of civic responsibility of high school students in the process of studying the subjects of the humanities]: avtoref. dys…. kand. ped. nauk: 13.00.07. Drohobych, 2009. 20 s. [in Ukrainian]

2. Miroshnichenko V.I. (2022). Doslidno-eksperymentalna robota shchodo formuvannia ekolohichnoi kultury maibutnikh ofitseriv-prykordonnykiv [Experimental work on the formation of ecological culture of future border guards]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. 2022. Vyp. 47, Tom 3. S. 228-233. [in Ukrainian]

3. Korinna L.V. (2005). Formuvannia hromadianskykh tsinnostei starshoklasnykiv u zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh [Formation of civic values of high school students in secondary schools]: avtoref. dys…. kand. ped. nauk: 13.00.07. Kyiv, 2005. 20 s. [in Ukrainian]

4. Ratsul O.A. (2004). Formuvannia hromadianskosti u studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv Ukrainy u druhiipolovyni XIX - napochatku XXst. [Formation of citizenship among students of higher educational institutions of Ukraine in the second half of XIX - early XX centuries]: dys…. kand. ped. nauk. Kharkiv, 2004. 223 s. [in Ukrainian]

5. Citizenship education in England 2001-2010: young peoples practices and prospects for the future: the eighth and final report from the Citizenship Education Longitudinal Study (CELS) URL: https://www.gov.uk/government/uploads/ system/ [inEnglish]

6. Raiko V V (2008). Teoretychni i metodychni zasady formuvannia pravovoi kultury ofitserskoho skladu Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy [Theoretical and methodological principles of forming the legal culture of officers of the State Border Guard Service of Ukraine]: monohrafiia. Khmelnytskyi: Vyd-vo NADPSU, 2008. 348 s. [in Ukrainian]

7. Pekach K.A. (2016). Technology education Civil Liability students. Actual Problems of Scienceand Education (APSE-2016). Heldin Budapestan 31st of January. URL: http://scaspee.com/all-materials/technology-education-civil - liability-students-pekach-ka [in English]

Размещено на Allbest.ru