Роль закладів вищої освіти у розвитку стартап-екосистеми (на прикладі Львівських ЗВО)
Роль освітніх закладів в екосистемі стартапів. Аналіз діяльності університетів Львова у напрямку створення і підтримки стартапів. Їх місце в міжнародному рейтингу. Етапи акселераторської програми. Інноваційні бакалаврські програми (Проєкт IT Expert).
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.04.2024 |
| Размер файла | 529,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Роль закладів вищої освіти у розвитку стартап-екосистеми (на прикладі Львівських ЗВО)
А.В. Мазур, аспірантка кафедри менеджменту, Львівський національний університет імені Івана Франка
Освітні заклади є активними учасниками у екосистемі стартапів, вони створюють умови для розвитку стартап-ідей на базі закладів вищої освіти та у співпраці з міжнародними партнерами та бізнесом. У статті проведено аналіз діяльності університетів міста Львова, а саме Національний університет «Львівська політехніка», Український католицький університет, Львівський національний університет імені Івана Франка у напрямку стартапів. Університети мають високі рейтинги у міжнародних рейтингах QS World University Rankings, Top 50 Universities in Europe for Startups, Top Universities for Startups in Europe by Educations.com, U-Multirank World University Rankings, що вказує на вагомий напрямок підтримки та розширення можливостей для підприємницької освіти.
Найбільше підґрунтя для створення стартап-середовища у Львівській області створили Національний університет «Львівська політехніка» та Український католицький університет. При закладах вищої освіти діють Центр підприємництва УКУ, акселераторські програми, Tech StartUp School при Львівській політехніці, які активно сприяють реалізації стартап-ідей серед студентської молоді. У Львівському національному університеті ім. І. Франка реалізуються інноваційні бакалаврські програми у партнерстві з Львівським ІТ-кластером та відбуваються щорічні стартап-події, в рамках яких відбувається трансфер технологій, запрошуються іноземні інвестори та презентації студентських стартапів. Проведене опитування серед студентів, які обрали дисципліну вільного вибору «Start-up менеджмент», показало, що значна більшість студентів погодилися з тим, що такий курс є важливим для розвитку їхньої професійної компетентності, практичним і відповідним до сучасних реалій економіки.
Структура курсу, яка включала лекції, гостьові лекції та практичні заняття, була визнана студентами корисною для розвитку знань і навичок у сфері підприємництва та стартапів. Крім того, очікування студентів від курсу в основному виправдалися, а курс мотивував значну частину студентів продовжувати працювати над створеними ними стартапами. Однак під час дистанційної групової роботи виникли деякі труднощі, що вплинуло на ефективність командної роботи. Розвиток стартап-середовища на базі закладів вищої дає студентам можливість розвивати підприємницькі навички, які вони можуть застосувати в реальному світі. Створюючи стартап, студенти можуть навчитися виявляти та вирішувати проблеми реального світу, працювати спільно в командах і розвивати низку підприємницьких навичок, таких як креативність, інновації та ризиковість.
Ключові слова: освітні заклади, заклади вищої освіти, стартап, стартап-екосистема, підприємництво.
The role of educational institutions in the development of startup ecosystems (on the example of Lviv)
A. Mazur, PhD student of the Management Department, Ivan Franko National University of Lviv
Educational institutions are active participants in the startup ecosystem, they create conditions for the development of startup ideas based on higher education institutions and in cooperation with international partners and businesses. The article analyzes the activities of the universities of the city of Lviv, namely Lviv Polytechnic National University, Ukrainian Catholic University, and Ivan Franko Lviv National University in the direction of startups. Universities have high rankings in the international rankings QS World University Rankings, Top 50 Universities in Europe for Startups, Top Universities for Startups in Europe by Educations.com, and U-Multirank World University Rankings, which indicates a strong direction of support and expansion of opportunities for entrepreneurial education. The Lviv Polytechnic National University and the Ukrainian Catholic University created the most groundwork for the creation of a startup environment in the Lviv region.
The UCU Entrepreneurship Center, accelerator programs, and Tech StartUp School at the Lviv Polytechnic operate at higher education institutions, which actively promote the implementation of startup ideas among student youth. At the Lviv National University named after I. Franko, innovative bachelor's programs are implemented in partnership with the Lviv IT cluster, and annual start-up events are held, in the framework of which technology transfer takes place, foreign investors are invited and presentations of student start-ups are held. A survey conducted among students who chose the discipline of free choice "Start-up management" showed that a significant majority of students agreed that such a course is important for the development of their professional competence, practical, and relevant to the modern realities of the economy.
The course structure, which included lectures, guest lectures, and practical sessions, was recognized by students as useful for developing knowledge and skills in the field of entrepreneurship and startups. In addition, the student's expectations from the course were mostly fulfilled, and the course motivated a significant part of the students to continue working on the startups they created. However, during remote group work, some difficulties arose, which affected the effectiveness of teamwork. The development of a start-up environment based on institutions of higher education allows students to develop entrepreneurial skills that they can apply in the real world. By creating a startup, students can learn to identify and solve real-world problems, work collaboratively in teams, and develop a range of entrepreneurial skills such as creativity, innovation, and risk-taking.
Keywords: educational institutions, institutions of higher education, startup, startup ecosystem, entrepreneurship.
Постановка проблеми
Стартап-екосистема є динамічним явищем і змінюється залежно від ринкових внутрішніх та зовнішніх тенденцій. Заклади вищої освіти з кожним роком збільшують власну участь у створенні сприятливого середовища для молодіжних стартапів, та входять в загальну екосистему окремого регіону або міста. Створення стартап-шкіл, інкубаторів та акселераторів на базі закладів вищої освіти можуть надати можливості студентській спільноті долучитися до стартап-руху та розвивати інноваційні ідеї в рамках навчального процесу, що підтримує реалізацію державної інноваційної політики та подальшого розвитку концепції підприємницьких університетів. Питання розширення підтримки стартапів у закладах вищої освіти актуалізується тим, що в умовах повномасштабного російського вторгнення студенти та випускники генерують ідеї та розробляють стартапи для підтримки армії, бізнесу, суспільства та шукають можливості подальшого масштабування.
Аналіз останніх досліджень
Дослідження ролі закладів вищої освіти у розвитку стартапів виділили вітчизняні науковці Подольчак Н.Ю., Карковська В.Я., Левицька Я.В. (Подольчак, Карковська & Левицька, 2021), Тимошенко М.В (Тимошенко, 2022) виділяють вважливість створення стартап-шкіл та інкубаторів при закладах вищої освіти, що дозволить у рамках освітнього процесу стати учасниками стартап-руху, та виділення потенціалу інноваційної діяльності в Україні через вдосконалення освітньої, наукової та підприємницької діяльності закладів вищої освіти. Університетські стартапи, на основі досвіду університетів США, як спеціальний курс по створенню комерційних компаній із соціальним впливом досліджували Новак О., Мусійчук С., Зуєнко С. (Novak, Musiichuk & Zuenko, 2020). Зарубіжні науковці Fritsch M., Aamoucke R. (Fritsch & Aamoucke, 2015) досліджували питання ролі різних галузей академічних знань та типів закладів вищої освіти у створенні інноваційних стартапів у регіональному вимірі. При цьому існує потреба аналізі закладів вищої освіти (ЗВО) у регіоні щодо створення стартап-середовища на базі ЗВО, як активних учасників регіональної стартап-екосистеми.
Метою статті є проаналізувати діяльність львівських закладів вищої освіти (Національний університет «Львівська Політехніка», Львівський національний університет імені Івана Франка, Український католицький університет) у напрямку створення та підтримки стартапів; виділення закладів вищої освіти як важливого учасника стартап-екосистеми.
Основні результати дослідження
Екосистема стартапів являє собою сукупність елементів, що прямо або опосередковано впливають на середовище та створюють умови функціонування на кожному етапі життєвого циклу стартапів.. В умовах постійного економічного розвитку, важливість підприємництва для стимулювання економічного зростання була визнана багатьма країнами. Уряди в усьому світі впроваджують політику та ініціативи для заохочення підприємництва та інновацій. Навчальні заклади відіграють важливу роль у наданні знань і навичок, необхідних для запуску стартапу, також ЗВО є платформою для спілкування, наставництва та фінансування для підприємців-початківців.
Подольчак Н.Ю., Карковська В.Я., Левицька Я.В., (Подольчак, Карковська & Левицька, 2021) зазначають, що створенню стартап-шкіл та інкубаторів на базі закладів вищої освіти сприяло поширення популярності програм креативного підприємництва. Даний напрямок дозволяє у рамках освітнього процесу доєднуватися до стартап-руху та розробляти власні інноваційні ідеї та виступати елементом реалізації державної інноваційної політики. Метою створення організацій, які сприяють розвитку стартапів у закладах освіти є активізація інноваційної діяльності, розвиток стартап проєктів, трансферу технологій у бізнес, адаптації та підготовки студентів та науковців до підприємницької та бізнес діяльності.
Розвиток інноваційної мережі в Україні викликане економічними структурними перетвореннями, потребами в нових знаннях та технологіях, збереження та розвиток наукового, науково-технічного, адміністративного персоналу, зменшення витоку наукових кадрів за кордон. Університети виступають як генератори нових ідеї, їхньої подальшої реалізації та виступають організаторами інноваційної інфраструктури, що виокремлює необхідність застосування комплексного підходу до вдосконалення освітньої, наукової та підприємницької діяльності закладів вищої освіти (Тимошенко, 2022).
Серед закладів вищої освіти найбільшу основу у Львівській області для створення таких організацій створили Національний університет «Львівська політехніка» та Український католицький університет. У міжнародних рейтингах стартапів Львівська політехніка займає вищу позицію, ніж Український католицький університет та Львівський національний університет імені Івана Франка. У рейтингу (QS World University Rankings by Subject 2021) Львівська політехніка є єдиним університетом з України, який увійшов до 500 найкращих університетів за працевлаштуванням випускників, що вказує на високий рівень успіху в об'єднанні студентів із можливостями працевлаштування у світі стартапів. Львівська політехніка також посідає високі позиції в рейтингу (U-Multirank 2020-2021) за передачу знань, що свідчить про ефективність університету в передачі знань і технологій галузевим партнерам (табл. 1).
Український Католицький Університет та Львівський національний університет імені Івана Франка займають нижчі позиції в міжнародних рейтингах стартапів порівняно з Львівською політехнікою. Проте Український Католицький Університет отримав визнання за ініціативи соціального підприємництва, посівши 1-е місце в Україні та 151-200 у світі в рейтингу (Times Higher Education World University Rankings) за соціальний вплив. Львівський національний університет імені Івана Франка також посідає відносно високі позиції в рейтингу (U-Multirank 2020-2021) за передачу знань та регіональну залученість, що свідчить про активну участь університету в передачі знань і технологій.
Таблиця 1 - Університети Львова у міжнародних рейтингах
|
Університети |
Рік |
Рейтинг |
Місце в рейтингу |
Субіндикатори рейтингу |
Місце за субіндикатором в рейтингу |
|
|
Національний університет «Львівська політехніка» |
2020 |
Top 50 Universities in Europe for Startups |
36 |
Performance, Funding, Talent, Focus, Connectedness |
24, 45, 43, 20, 41 |
|
|
Український Католицький Університет |
2020 |
Top 50 Universities in Europe for Startups |
47 |
Performance, Funding, Talent, Focus, Connectedness |
42, 47, 47, 45, 38 |
|
|
Ivan Franko Lviv National University |
2020 |
Top 50 Universities in Europe for Startups |
48 |
Performance, Funding, Talent, Focus, Connectedness |
39, 48, 46, 48, 43 |
|
|
Національний університет «Львівська політехніка» |
2021 |
QS World University Rankings for Business and Management |
301-350 |
Entrepreneurship and Alumni Outcomes |
301-350 |
|
|
Український Католицький Університет |
2021 |
QS World University Rankings for Business and Management |
351-400 |
Entrepreneurship and Alumni Outcomes |
351-400 |
|
|
Ivan Franko Lviv National University |
2021 |
QS World University Rankings for Business and Management |
401-450 |
Entrepreneurship and Alumni Outcomes |
401-450 |
|
|
Національний університет «Львівська політехніка» |
2022 |
Top Universities for Startups in Europe by Educations.com |
2 |
Quality of education, Entrepreneurial ecosystem, Funding and support, Entrepreneurial mindset and skills, Employment outcomes |
1, 5, 4, 5, 3 |
|
|
Український Католицький Університет |
2022 |
Top Universities for Startups in Europe by Educations.com |
8 |
Quality of education, Entrepreneurial ecosystem, Funding and support, Entrepreneurial mindset and skills, Employment outcomes |
2, 7, 8, 11, 4 |
|
|
Ivan Franko Lviv National University |
2022 |
Top Universities for Startups in Europe by Educations.com |
23 |
Quality of education, Entrepreneurial ecosystem, Funding and support, Entrepreneurial mindset and skills, Employment outcomes |
24, 23, 25, 26, 22 |
|
|
Lviv Polytechnic National University |
2022 |
U-Multirank World University Rankings |
Very Good |
Knowledge Transfer, Regional Engagement, International Orientation, Research, Teaching and Learning, Institutional Impact |
Very Good, Good, Good, Good, Good, Very Good |
|
|
Український Католицький Університет |
2022 |
U-Multirank World University Rankings |
Very Good |
Knowledge Transfer, Regional Engagement, International Orientation, Research, Teaching and Learning, Institutional Impact |
Good, Good, Good, Good, Very Good, Very Good |
|
|
Ivan Franko Lviv National University |
2022 |
U-Multirank World University Rankings |
Very Good |
Knowledge Transfer, Regional Engagement, International Orientation, Research, Teaching and Learning, Institutional Impact |
Good, Good, Good, Good, Good, Very Goo |
Джерело: складено автором на основі даних міжнародних рейтингів (QS World University Rankings by Subject 2021, Times Higher Education World University Rankings 2021, U-Multirank 2020-2021,THE Impact Rankings, Global Startup Ecosystem Report, 2020).
Загалом дані свідчать про те, що Львівська політехніка має сильну репутацію в міжнародній спільноті стартапів, тоді як Український католицький університет та Львівський національний університет ім. Івана Франка мають відповідні сильні сторони у соціальному підприємництві та передачі знань. Університети продемонстрували певний рівень успіху в наданні студентам можливостей працевлаштування у світі стартапів, причому Львівська політехніка є лідером.
Центр підприємництва при Львівській бізнес школі УКУ являє собою акселератор для стартапів та освітню платформу для студентів та молодих підприємців України. Акселераторська програма включає в себе 5 послідовних етапів, під час першого етапу відбувається безпосереднє знайомство з акселератором та генерування ідеї і пошук однодумців, на другому етапі визначається гіпотеза щодо проблеми або потреби, її масштабування, росту та потенційного рішення. Під час другого етапу відбувається Pitch Day, під час якого 10 команд отримують 30 тис. грн. на розвиток запропоновані ідеї. На третьому етапі - валідація гіпотез, дослідження клієнта та визначення ціннісної пропозиції, під час даного етапу на Pitch Day, обирають 5 команд, що отримують 60 тис. грн. Під час четвертого етапу проходить тестування ціннісної пропозиції та побудова стратегії виходу на ринок, на Demo Day обирають 3 команди, що отримують по 110 тис. грн. На 5 етапі команди мають менторську підтримку, вибудування продажів та зростання та подальша підтримка команд (Студентський акселератор ideas Lab, 2023).
Результативність діяльності Центру підприємництва УКУ у сфері стартапів визначається тим, що було реалізована 80 стартапів, серед яких є залучення перших інвестицій, відбір до міжнародних акселераторів, участь в програмі Українського фонду стартапів. Серед найбільш популярних індустрій визначені освітні технології, програмне забезпечення, агро та харчова (foodtech) сферами (Успішні стартапи в Україні: Центр підприємництва УКУ поділився результатами роботи).
Tech StartUp School є структурним підрозділом Національного університету «Львівська політехніка», діяльність якого направлена на створення комфортного інноваційного середовища для продукування та реалізації креативних ідей та успішних стартапів. На базі даного підрозділу створені конференц-зали, окремі робочі місця, open space. Акселераційна програма включає в себе навчання, менторство, експертну підтримку, та складається із 15 блоків: перевірка ідеї, цільова аудиторія, 2 блоки маркетингу, бізнес-стратегія та інновації, технологія та стратегія управління, бюджетування, фінансову планування та прогнозування, інестування, управління ризиками, PR та управління репутацією, спілкування, переговори, особистий бренд і мережа, презентація та pitch deck) (Tech StartUp School, 2017-2022).
Окремим напрямком у сфері взаємодії вищих навчальних закладів та сектору підприємництва є розроблення інноваційних бакалаврських програм у сфері ІТ. В даному напрямку основним гравцем виступає Львівський ІТ кластер, який об'єднує більше 200 компаній Львова.
У партнерства між Львівським ІТ-кластером та Львівським національним університетом імені Івана Франка було розроблено інноваційні бакалаврські програми (Проєкт IT Expert):
- Статистичний аналіз даних (Statistics and Data Science) - фундаментальні математичні знання та сучасні практичні навички досліджень, програма включає в себе проходження практики у ІТ-компаніях Львові, робота в командах з менторами компаній над розробкою власних проєктів;
- Комп'ютерні науки (Computer Science) з елементами дуальної освіти - одна з перших освітніх програм в Україні, що поєднує елементи дуальної освіти, практична підготовка в компанії SoftServe, робота з реальними проєктами та пропозиція офіційного працевлаштування з третього курсу;
- Квантові комп'ютери та квантове програмування - програмування на класичних та квантових комп'ютерах, проведення наукових досліджень в галузі квантової інформації та програмування, спільні проекти зі компанією SoftServe;
- Інформаційні системи та технології (Data Science & Intelligent Systems) - вивчення базових предметів для всіх напрямків, навчання роботи в командах та презентації власних проектів, проходження практики та участь у тематичних літніх таборах.
Серед університетських подій у ЛНУ ім. Івана Франка із сферою стартапів пов'язана ініціатива «Інноваційна весна України». В рамках курсу «Стартап: підготовка до злету» учасники протягом трьох місяців працювали з менторами над власними стартапами, у рамках курсу були підготовлені онлайн-тренінги, семінари та майстер-класи. Важливість таких подій представляється також тим, що під час презентацій стартапів присутні інвестори зі США, Швеції та України. Перспективними концепціями стартап-проєктів, які були відібрані для презентації наступні (У Львівському університеті презентували перспективні стартапи):
¦ мобільний додаток для публічних ініціатив, мобілізації громад, запуску проектів розвитку територій, що буде сприяти повній децентралізації влади;
¦ реабілітаційний медичний центр - надання медичної допомоги та реабілітаційних послуг найвищої якості для забезпечення максимального функціонального відновлення й покращення якості життя осіб з обмеженими фізичними можливостями після травм, актуальність ідеї визначається в умовах війни;
¦ програма-бот, яка готує процесуальні документи та доступно пояснює порядок їхнього подання до суду, при цьому бот збирає необхідну інформацію від клієнта, формує у шаблон та супроводжує всі кроки клієнта до рішення суду;
¦ підготовка новин за допомогою штучного інтелекту - мінімізація рутинної роботи журналістів, надання простору для аналітики;
¦ спеціальна платформа, яка забезпечить спілкування між організаторами подій, продюсерами і музикантами.
Проєкт «Партнерство університетів України та Німеччини з трансферу технологій», що був реалізований протягом 2019-2022 рр. Львівський національний університет імені Івана Франка, Вюрцбурзький університет Юліуса Максиміліана та Київський академічний університет в рамках програми Німецької служби академічних обмінів ДААД «DIES-партнерства ВНЗ «Діалоги про інноваційні стратегії вищої освіти» націлений на сприяння сталому розвитку ефективної співпраці університетів у Німеччині та Україні. Співпраця відбувалася у двох напрямках. З одного боку, вдосконалення управлінських структур своїх центрів трансферу технологій та інновацій в частині розвитку регіонального та міжнародного науково- економічного співробітництва з метою поліпшення їх інтернаціоналізації. З іншого боку, партнери мали на меті розширити свої стратегічні партнерські відносини та покращення їх упізнаваності у сфері трансферу технологій та привабливості їхніх сервісів для користувачів. З метою покращення якості й актуальності навчальних програм в університетах-партнерах, розширення пропозиції курсів, надання інноваційності змісту та формам навчання, отримання досвіду міжнародного співробітництва, створення і зміцнення інституційного управління університетом для трансферу технологій, розвитку лідерських навичок проектом було передбачено організацію та проведення низки спільних заходів.
Університетський стартап, на прикладі досвіду університетів США, визначено як спеціальний курс з розробки стартапів, в рамках якого студенти отримують знання як створювати комерційні компанії, що мають соціальний вплив. Зазначається, що акцент на соціальний вплив зумовлений психологічною мотивацією студентів «змінити світ», відповідно, університетські стартапи перетворюють мірю молодого покоління «змінити світ» у конкретні практики, що покращують певні аспекти навколишнього середовища та вирішення соціальних проблем. У результаті пройдених курсів студенти мають можливість відкрити власну справу на основі попередньо здобутих знань, а саме: як правильно поставити проблему, розробити рішення, знайти клієнтів, створити простий веб-сайт і почати приймати попередні замовлення, створити бета-версію тестування (Novak, Musiichuk, & Zuenko, 2020).
У рамках дослідження здійснено опитування студентів, які обрали дисципліну вільного вибору «Start-up менеджмент». Учасники анкетування - здобувачі вищої освіти, які навчаються на усіх освітніх програмах в Університеті на 3 курсі. Всього в опитуванні взяли участь 160 осіб, серед яких студенти таких факультетів: географічного, економічного, електроніки та комп'ютерних технологій, іноземних мов, культури та мистецтв, міжнародних відносин, управління фінансами та бізнесу та юридичний (Опитування студентів за курсом).
Структура курсу включала в себе лекції за курсом (Вступ до курсу (поняття підприємництва та стартапи); Ідея (пошук та формулювання ідеї); Продукт і цінність; Ринок і цільова аудиторія; Бізнес-модель; Фінанси стартапу; Управління брендом стартапу), гостьові лекції (запрошення представників бізнесу, які мали досвід у створенні власної справи, зокрема, стартапів, акселереторських програм) та робота на практичних заняттях із розробленням власної ідеї стартапу (робота в командах). У результаті проведеного опитування студентів за загальною оцінкою курсу визначено, що більша кількість студентів цілком погоджуються (41,4%) та радше погоджуються (45,5%), що дана дисципліна є важливою для розвитку професійної компетенції (рис. 1).
Рис. 1. Відповіді на питання «Ця дисципліна є важливою для розвитку моєї професійної компетентності»
За корисність курсу та зв'язком з бізнес-практикою та реаліями економіки цілком погодились 68,7% студентів, що вказує на практичність та використання сучасних матеріалів при викладанні лекційного матеріалу та проведення практичних занять у формі створення стартапу (рис. 2).
Рис. 2. Відповіді на питання «Курс корисний, має зв'язок з бізнес-практикою та реаліями економіки»
Більша кількість студентів цілком погоджуються (54,7%) та радше погоджуються (39,4%), що отримані знання та навички в межах дисципліни допоможуть студентам працювати з різними проектами (рис. 3).
Рис. 3. Відповіді на питання «Отримані мною знання та навички в межах цієї дисципліни допоможуть мені працювати з різними проєктами»
Важливим аспектом при виборі дисциплін є попередні очікування студентів від курсу (серед яких були реалізація та продовження готового існуючого проєкту, робота в групах, розвиток у сфері бізнесу, розуміння функціонування стартапів, створення стартапу, використання отриманих знань у подальшому), в результаті 56% опитаних цілком погодилися із виправданням очікувань, 40,6% радше погодились, і, в меншій кількості (3,5%) радше не погодились (рис. 4).
Рис. 4. Відповіді на питання «Мої очікування, які були на момент вибору дисципліни, виправдалися»
Викладання даної дисципліни на третьому курсі виокремлюється тим, що студенти мають базові знання щодо підприємницької діяльності та імовірність участі в бізнесових одиницях, з доцільним викладанням на даному курсі цілком погоджуються 60,4% студентів, радше погоджуються 32,3%, радше не погоджуються 7% (рис. 5).
Рис. 5. Відповіді на питання «Я вважаю доцільним викладання цієї дисципліни саме на цьому році навчання»
Важливим аспектом при оцінюванні курсу є виконання поставлених завдань під час практичних занять і докладання достатніх зусиль, щоб засвоїти дисципліну, 32,6% опитаних цілком погодились з цим твердженням, 50,1% радше погодились, 16,3% радше не погодились, 1% зовсім не погодились. Складність виявлялась у дистанційній формі групової роботи, що впливало на результативність командної роботи, та незбалансованість розподілу завдань між учасниками, розрахункові частини (рис. 6).
Рис. 6. Відповіді на питання «Я доклала / доклав достатню кількість зусиль, щоб ефективно засвоїти отримані знання в межах цієї навчальної дисципліни»
Серед важливих факторів викладання дисципліни визначено те, що 38,3% студентів мають мотивацію далі працювати над створеним стартапом, при цьому цілком негативної відповіді не було отримано, перевагами дисципліни було визначено роботу в командах над власними стартапами, імітуючи реальність, проведення гостьових лекцій, побудова лекційних занять, актуальність інформаційного матеріалу та забезпечення необхідними матеріалами для навчання та допомога на кожному етапі розвитку проєкту.
У досвіді університетів США виділено акцентування на формуванні нової культури управління, в основу якої була покладена ідея навчання студентів, дослідників та викладачів найефективнішим стратегіям та тактикам запуску стартапів з академічних платформ. У результаті, стартапи були реалізовані за підтримки спеціальних курсів, державних грантів, інкубаторів та приватного партнерства на університетському, регіональному, державному та глобальному рівнях (Novak, Musiichuk & Zuenko, 2020). Створення академічних платформ для стартапів є перспективним напрямком розвитку для українських закладів вищої освіти. Як було вищезазначено. львівські заклади вищої освіти мають створені бізнес-школи, інкубатори та проєкти з трансферу технологій, надалі важливим напрямком виступає кооперація університетів у рамках створених стартапів, що потребують подальшого масштабування та співпраця на регіональному рівні.
Як результат, заклади вищої освіти відіграють важливу роль в екосистемі стартапів. ЗВО надають знання та навички, необхідні для підприємницької діяльності. Вони також можуть надати ресурси, мережі та фінансування, необхідні для запуску та розвитку стартапу. Крім того, навчальні заклади можуть допомогти створити культуру підприємництва та інновацій, заохочуючи та підтримуючи студентів і викладачів у їхніх підприємницьких починаннях.
екосистема стартап інноваційний
Висновки
Освітні заклади відіграють вирішальну роль в екосистемі стартапів. Вони підтримують підприємництво, стимулюють інновації та надають цінні ресурси стартапам, також ,студентам теоретичні знання в різних галузях і створюють можливості для розвитку власних інноваційних ідеї через створення стартап-шкіл та акселереторських програм. Такі організації також виступають рушійною силою в реалізації державної інноваційної політики. Національний університет «Львівська політехніка» та Український католицький університет створили одні з найбільших стартап-середовищ на базі закладів вищої освіти у Львівській області. Центр підприємництва Львівської бізнес-школи УКУ та Tech Startup School є прикладами успішних акселераторів для стартапів, які пропонують навчання, менторство та експертну підтримку. Крім того, Львівський ІТ-кластер є головним гравцем у розробці інноваційних програм бакалаврату у сфері ІТ у партнерстві з Львівським національним університетом імені Івана Франка. Ці програми пропонують практичне навчання, стажування та співпрацю з ІТ- компаніями.
Університетські заходи, успішно допомагають студентській молоді розвивати перспективні стартап-проєкти. Ці ініціативи необхідні для активізації інноваційної діяльності, розробки стартап-проектів, трансферу технологій у бізнес, адаптації та навчання студентів і науковців підприємницькій та бізнес-діяльності, також сприяють зростанню та розвитку економіки країни. Оскільки, екосистема стартапів продовжує рости та розвиватися, освітні заклади продовжуватимуть відігравати дедалі важливішу роль у підтримці успіху стартапів. Надаючи стартапам доступ до ресурсів, освіти та наставництва, навчальні заклади можуть допомогти створити динамічну та процвітаючу екосистему стартапів, яка стимулює економічне зростання та підприємництво.
Список використаних джерел
1. Подольчак Н.Ю., Карковська В.Я., Левицька Я.В. Екосистеми розвитку стартапів як принцип здійснення державної інноваційної політики. Інвестиції: практика та досвід. 2021. №8. С. 82-87.
2. Тимошенко М.В. Інноваційні стартапи як чинник розвитку економіки: краща світова практика та досвід України. Нові записки львівського університету бізнесу та права. 2022. №23. С. 13-20.
3. Novak O., Musiichuk S., Zuenko S. Management culture: the role of university startups. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2020. Vol.5. P. 193-198
4. Fritsch M., Aamoucke R. Fields of knowledge in higher education institutions, and innovative start-ups: An empirical investigation. Regional. 2015. Vol. 96. P. 1-27.
5. QS World University Rankings by Subject 2021: Engineering and Technology. 2021. QS Top Universities: веб-сайт.
6. Times Higher Education World University Rankings. 2021. Times Higher Education: вебсайт.
7. U-Multirank 2020-2021: Lviv Polytechnic National University Rankings. 2021. U-Multirank: веб-сайт.
8. THE Impact Rankings 2021. Times Higher Education: веб-сайт.
9. Global Startup Ecosystem Report 2020. Startup Genome: веб-сайт.
10. Студентський акселератор ideas Lab. 2023. UCUCFE: веб-сайт.
11. Успішні стартапи в Україні: Центр підприємництва УКУ поділився результатами роботи. 2021. Український Католицький Університет: веб-сайт.
12. Tech StartUp School 2017-2022. Lviv Polytechnic National University:
13. Проєкт IT Expert. Lviv IT Cluster: веб-сайт.
14. У Львівському університеті презентували перспективні стартапи. 2022. Львівський національний університет імені Івана Франка: веб-сайт.
15. Опитування студентів за курсом.
References
1. Podolchak N.Yu., Karkovska V.Ya., Levitska Ya.V. (2021). Ecosystems of startup development as a principle of implementation of state innovation policy. Investments: Practice and Experience, 8, 82-87.
2. Tymoshenko M.V. (2022). Innovative startups as a factor of economic development: the best world practices and experience of Ukraine. New Notes of Lviv University of Business and Law, 23, 13-20.
3. Novak O., Musiichuk S., Zuenko S. (2020 )Management culture: the role of university startups. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 5, 193-198.
4. Fritsch M., Aamoucke R. (2015) Fields of knowledge in higher education institutions, and innovative start-ups: An empirical investigation. Regional, 96, 1-27.
5. QS World University Rankings by Subject 2021: Engineering and Technology. (2021).
6. Times Higher Education World University Rankings 2021: Engineering and IT. (2021).
7. U-Multirank 2020-2021: Lviv Polytechnic National University Rankings. (2021).
8. THE Impact Rankings 2021: Innovation Impact. (2021).
9. Startup Genome. (2020). Global Startup Ecosystem Report 2020.
10. Accelerator for student startups Ideas Lab (2023).
11. Ukrainian Catholic University. (2021). Successful startups in Ukraine: the Center for Entrepreneurship of UCU shared the results of its work.
12. Tech StartUp School (2012-2022). Lviv Polytechnic National University.
13. Lviv IT Cluster. (n.d.). IT Expert Project.
14. Ivan Franko Lviv National University. (2022). Promising startups presented at Lviv University.
15. Student Survey for the Course. (n.d.).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Значення інтернаціоналізації вищої освіти для навчальних закладів та для країни. Розробка державної стратегії та забезпечення підтримки інтернаціоналізаційного процесу; мотивація університетської спільноти до його розвитку, враховуючи міжнародний досвід.
статья [21,0 K], добавлен 07.02.2018Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.
реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Поняття про основні теорії систем. Управління освітою як цілісна система. Типи навчальних закладів освіти, особливості їх діяльності та науково-методичного забезпечення. Проблеми визначення критеріїв оцінювання управлінської діяльності закладів освіти.
курс лекций [465,5 K], добавлен 16.02.2013Хронологія подій Болонського процесу. Будапештсько-Віденська Декларація про створення Європейського простору вищої освіти. Конференція європейських навчальних закладів і освітніх організацій. Комюніке конференції міністрів, відповідальних за вищу освіту.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 25.04.2015Вивчення структури і основних компонентів системи освіти в Україні. Аналіз організаційних засад діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів, методів управління шкільною справою. Поняття про альтернативні школи. Нові типи навчальних закладів.
презентация [5,6 M], добавлен 17.03.2014Дослідження національної специфіки та особливостей сучасної системи французької освіти. Перевага державних навчальних закладів і безкоштовність навчання для всіх. Характеристика видів вищих навчальних закладів України. Доступ громадян до вищої освіти.
реферат [31,2 K], добавлен 29.11.2012Характеристика системи вищої освіти в Іспанії. Вступ до іспанських університетів. Можливість отримання іспанського гранту для громадян України. Характеристика університетської вищої освіти в Італії. Сап'єнца - один з найбільших університетів Європи.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 22.12.2010Навчальні заклади 1910—1917 року. Система вищих навчальних закладів в Україні. Заснування першого українського народного університету в Києві у 1917 р. Київський губернський відділ народної освіти, напрями діяльності. Реформа вищої освіти 1920–1921 рр.
презентация [2,7 M], добавлен 25.05.2015Уявлення про використання PR-технологій для ефективного функціонування вищого навчального закладу, еволюцію "зв’язків з громадськістю" в Україні та доцільність їх вживання в сфері соціокультурної діяльності. Етапи розробки PR-програми освітньої установи.
статья [17,9 K], добавлен 24.11.2017Історія університетів Великобританії. Сучасна система освіти. Вищі національні дипломи. Підготовка бакалаврів технічного профілю в університетах Великобританії. Докторантура у Великобританії. На шляху до створення Європейської зони вищої освіти.
реферат [25,6 K], добавлен 14.08.2008Особливості вищої філософської освіти у Греції. Виділяються типи вищих навчальних закладів та дається їм основні характеристики. Рівень централізації управління освітою в Греції. рекомендації і побажання щодо модернізації філософської освіти на Україні.
статья [19,1 K], добавлен 31.08.2017Якісні і кількісні характеристики вищих навчальних закладів у Норвегії, порівняння з Україною. Ступенева система освітньо-кваліфікаційних рівнів. Перелік спеціальностей і кваліфікацій підготовки фахівців з вищою освітою. Аналіз Болонської системи освіти.
контрольная работа [590,0 K], добавлен 15.02.2012Університетський рівень навчання. Типи навчальних закладів. Умови вступу до ВНЗ Болгарії. Фінансова допомога студентам. Організація академічного року. Зв'язок науки і вищої освіти. Переведення студентів на наступний освітній рівень та видача сертифікатів.
реферат [51,6 K], добавлен 05.12.2009Роль меценатства у збереженні культурної спадщини. Створення перших вищих навчальних закладів України Острозької, Києво-Могилянської академій як результат філантропічної діяльності видатних українських меценатів. Особливості благодійництва у сфері освіти.
курсовая работа [72,1 K], добавлен 15.12.2013Аналіз системи управління вищою освітою в Україні. Основні завдання Міністерства освіти і науки України: сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, здійснення державного інспектування. Характеристика системи стандартів вищої освіти.
реферат [49,1 K], добавлен 30.09.2012Особливості красномовства у діяльності вихователів дошкільних навчальних закладів. Емпіричне дослідження значення ораторського мистецтва в діяльності вихователя в закладах дошкільної освіти. Рекомендації педагогам щодо підвищення рівня красномовства.
курсовая работа [95,3 K], добавлен 03.11.2022Прогнозування кількості випускників закладів галузі професійно-технічної освіти на основі адаптації методу вікового пересування до прогнозування чисельності випускників. Сценарне моделювання кількості випускників закладів професійно-технічної освіти.
статья [829,5 K], добавлен 31.08.2017Стандарт загальної початкової освіти дітей з особливостями фізичного та \ або психічного розвитку. Три види обов'язкових навчальних занять у базовому навчальному плані. Історія розвитку навчально-виховних закладів: закордонний та вітчизняний досвід.
реферат [42,1 K], добавлен 07.04.2009
