Освіта і наука - фундамент інноваційного розвитку людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Освіта і наука - фундамент інноваційного розвитку людини

Інна Бударєва

здобувач вищої освіти

Науковий керівник:

Анна Мунько

кандидат наук з державного управління

Сучасний тип розвитку неодмінно вимагає формування сучасної людини, що базується передусім на передбачуваному розвитку освітньої та наукової сфер. За світовими тенденціями в цих сферах стоїть рівень людського потенціалу та капіталу, а тому негативно впливає на розвиток держави та суспільства загалом.

Згідно з результатами дослідження провідного аналітичного центру Атлантична рада (Atlantic Council), ситуація людського розвитку в Україні досить складна: населення стрімко скорочується і старіє; рівень народжуваності значно нижче рівня, необхідного для простого відтворення населення; зменшується частка працездатного населення; трудова міграція зростає, тим більше, що Україна втрачає інтелектуальний капітал; погіршується здоров'я громадян, якість їх освіти. Це, зокрема, призводить до браку сучасного людського капіталу в усіх секторах економіки.[1]

Незважаючи на те, що людський капітал відзначається як умова розвитку в середньострокових планах пріоритетних дій уряду та Верховної Ради України, його важлива роль у соціально-економічних процесах фактично недооцінюється.

Тому країна потребує фундаментальної зміни парадигми розвитку, перенесення сучасних принципів стратегічного планування, які базуються на високій якості життя населення, національному людському потенціалі та капіталі. Потрібна системна концепція та комплексна стратегія людського розвитку, включно з формуванням людського капіталу, що має стати стрижнем нової стратегії розвитку України.

Як для сучасної людини в будь-якій країні, для формування сучасного людського потенціалу та капіталу, підвищення якості освітніх і наукових закладів пріоритетом є рівень компетентності робочої сили. Зокрема, дослідження, проведені під егідою ЮНЕСКО, показують, що освіта на 60% впливає на рівень доходів людини, а відтак і на якість життя.

Система освіти, як і будь-який соціально-економічний сектор, базується на трьох основних складових:

інституційна складова (насамперед, нормативно-правове забезпечення);

мережа закладів освіти, органів управління у сфері освіти, інших учасників освітньої діяльності, що забезпечують функціонування системи;

Механізми та інструменти управління відносинами між усіма зацікавленими сторонами.

Основні показники діяльності навчальних закладів України щорічно встановлюються Міністерством освіти і культури та Державною службою статистики України та подаються у вигляді статистичних даних, які виявляють як позитивні тенденції, так і серйозні проблеми в освіті.[2]

Якщо розглядати кількісні показники освіти (охоплення навчанням, тривалість навчання, кількість дорослого населення із середньою та вищою освітою, відсоток бюджетних витрат на освіту), то Україну можна назвати країною зі значним людським потенціалом і капіталом.

Але якщо оцінювати стандарти якості, результат часто буде незадовільним. Насправді ситуація з якістю знань, умінь та інших навичок є складною, а розуміння поняття високоосвіченої робочої сили не відповідає потребам сучасного ринку праці, потребам суспільства та особистості.

По-перше, є серйозні проблеми з навчанням дітей молодшого та дошкільного віку. Ця освітня ланка потребує системних змін, пов'язаних з новими вимогами до виховання дітей від народження, діяльності дошкільних навчальних закладів, усіх учасників освітнього процесу - суспільства, педагогів і психологів, дітей та їх батьків.[3]

По-друге, завдання загальної середньої освіти не менш складні. Зокрема, в останні роки серйозною проблемою для української школи став рівень викладання природничо-математичних предметів, недостатня підготовленість школярів до вступу до вищих навчальних закладів. Падіння якості української освіти виявили результати зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року. [4]

По-третє, серйозні нарікання викликає якість підготовки випускників професійних (професійно-технічних), професійних передвищих та вищих навчальних закладів. Метою оцінювання міжнародних освітніх проектів є оцінка інноваційної компетентності, здатності застосовувати знання та навички в нестандартних або нових ситуаціях професійного чи побутового характеру, для суттєвого підвищення якості підготовки фахівців в Україні. потреби.[5]

Згідно з міжнародним дослідженням, проведеним Світовим банком «Навички до зайнятості та виробництва, STEP», понад 60% роботодавців не задоволені рівнем професійної підготовки, а близько 70% з них не задоволені практичними навичками. співробітників. Система вищої освіти повільно реагує на сучасні та динамічні потреби бізнес-середовища, ринку праці та суспільства.[6]

Сучасна національна освіта і наука мають відповісти на три важливі виклики в контексті збалансованого людського розвитку:

Підвищення якості людського потенціалу та капіталу в умовах швидких технологічних змін.

Створення освітньої та наукової основи для масштабної технологічної модернізації, цифрової трансформації та підвищення продуктивності праці.

Забезпечення соціальної стабільності в умовах високої невизначеності майбутнього та швидких змін в економіці та суспільстві. Зважаючи на вищевикладене, основними стратегічними цілями освіти і науки мають бути такі.

Навчання дітей раннього та дошкільного віку. Стратегічна ціль: Кожна дитина повинна мати доступ до якісної ранньої та дошкільної освіти.

Середня освіта. Стратегічна ціль: Створити умови для реального забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх абітурієнтів за їхніми здібностями, тобто з дотриманням принципу дитиноцентризму. При цьому випускники школи мають бути самостійними, творчими та креативними, володіти повноцінними знаннями та життєвими та загальнонавчальними навичками.

Професійна (професійно-технічна) та фахова передвища освіта. Стратегічна ціль: Випускники базових і середніх профільних навчальних закладів мають широкий вибір для здобуття якісної професійної (професійно - технічної) та фахової вищої освіти з розширенням працевлаштування.

Вища освіта. Стратегічна ціль: Випускники закладів вищої освіти є конкурентоспроможними фахівцями на сучасному ринку праці.

Наука. Стратегічні цілі науки: Українські науковці мають сприятливі умови для досліджень, інтегровані у світовий науковий простір і дедалі посилюють вплив на розвиток країни.

Отже, світовий досвід показує, що для подолання технологічної відсталості країни потрібна розвинена система створення знань, яка базується на ефективній національній освіті та потужних наукових дослідженнях і розробках. Для того, щоб досягти сучасного прогресу, Україна має обґрунтувати та реалізувати концепцію освітньо-наукового пріоритету, що означає, що процес виробництва та розповсюдження продуктів науки та освіти суспільству, економіці та людям. Як важливий рушій збалансованого розвитку. Має отримувати особливий державний захист.

Література

освітній науковий життя населення

1. Kalymon, B., & Havrylyshyn, O. (2018, July 26). Why Is Ukraine Still So Poor? Atlantic Council. URL:https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/why-is-ukraine-still-so-poor/.

2. Державна служба статистики України. (1998-2020). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.

3. Закон України «Про освіту». від 5 вер. 2017 р. № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

4. Закон України «Про повну загальну середню освіту». від 16 січ. 2020 р. № 463-IX URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20.

5. Закон України «Про фахову передвищу освіту». від 6 чер. 2019 р. № 2745-VIII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19.

6. Sanchez Puerta, M.L., Valerio, A., Hoftijzer, M., Rizvi, A., & Avato, J. (2016). Skills Towards Employment and Productivity (STEP) Employer Survey. Snapshot-2016. Highlights from Six Low and Middle-Income Countries. The World Bank. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/25185.

Размещено на Allbest.ru