Репертуар оперної студії НМАУ імені П.І. Чайковського — освітня складова підготовки оперних фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Репертуар оперної студії НМАУ імені П.І. Чайковського -- освітня складова підготовки оперних фахівців

Павло Походзеи

В цьому році Національна музична академія України імені П. І. Чайковського відзначатиме 80-річчя з часу створення в її структурі особливо важливого підрозділу для підготовки оперних кадрів -- Оперну студію. Це підрозділ, який покликаний забезпечувати практичну професійну підготовку фахівців оперного мистецтва. Заплано - вані Академією у зв'язку з цим ювілейні заходи стимулюють викла - дачів, студентів і аспірантів спеціалізованих кафедр якомога повніше досліджувати та висвітлювати маловідомі сторінки історії щодо становлення, функціонування й удосконалення роботи Оперної студії як практично-творчого підрозділу навчального закладу. репертуарна політика оперна студія

Головним завданням для Оперної студії є комплексне навчання талановитих молодих співаків, хормейстерів, диригентів і режисерів, які обрали для себе шлях служіння музично-театральному мистецтву упродовж всього творчого життя. Проходження безпосередньо в студії навчальної практики -- необхідна складова освітнього процесу Академії, яка дає студентам можливість формувати у собі професіонала, відкривати великі перспективи подальшого творчого зростання. У повоєнні роки, в період активного відновлення діяльності Оперної студії, відсутність постійної трупи акторів була значною проблемою для формування постійного репертуару. Через особливос- ті освітнього процесу склад виконавців увесь час змінювався, а вистави у зв'язку з цим потребували постійного поновлення.

Характерною особливістю сучасної Оперної студії є те, що в її складі поруч із студентами-початківцями, які лише розпочинають свій творчий шлях до вершин оперного мистецтва та роблять перші й не завжди впевнені кроки на оперній сцені, існує повноцінний штат досвідчених солістів-вокалістів (випускників Академії), які здатні забезпечувати високий виконавський рівень студійних вистав. У такий спосіб Оперна студія вдало поєднує в собі ознаки професійного оперного театру та навчальної лабораторії. Цьому значною мірою сприяє наявність спеціально збудованого у 1950-ті роки компактного та об- лаштованого приміщення, в якому є усі необхідні атрибути й умови для здійснення музично-театральних постановок. Саме ці особливості вирізняють київську Оперну студію серед усіх подібних підрозділів вищих музичних навчальних закладів України.

Впродовж багаторічної плідної роботи студійного колективу постійно відбувався ретельний пошук необхідного репертуару серед великого розмаїття відомих творів світового та українського оперного мистецтва. Такий прискіпливий добір репертуару мотивований необ - хідністю поступового, крок за кроком, оволодіння виконавською майстерністю за принципом «від простішого до складнішого». Саме такий підхід домінує при обранні оперних творів у процесі виховання майбутніх оперних кадрів. Тому репертуар, насамперед, формувався з урахуванням навчально-практичних цілей Академії та творчих і матеріально-технічних можливостей колективу студії.

Відомий український театрознавець, кінознавець та журналіст Марк Харитонович Шелюбський у своїй рецензії на виставу Оперної студії «Віндзорські кумоньки» дає влучну оцінку діяльності цього підрозділу, згадуючи період становлення Київської консерваторії: «До війни Київська державна консерваторія домоглася значних успіхів у вихованні молодих оперних кадрів, які набували вокально- сценічного досвіду на сцені оперної студії. Ряд постановок студії -- “Фра-Дьяволо”, “Фауст”, “Євгеній Онєгін”, “Весілля Фігаро”, “Соро- чинський ярмарок” та ін. -- переконливо показали правильність творчо-педагогічної лінії студії, чуйне і любовне ставлення її керівників до своєї справи» [4].

Дослідження питання репертуарної політики у процесі забезпечення діяльності Оперної студії показує, що її репертуар за багато десятиліть склали більше 50-ти різноманітних творів, серед яких і широко відомі зразки західноєвропейських, українських та російських опер. У перші десятиліття становлення студії були поставлені: «Фра- Дьяволо» Д. Обера, «Марина» Г. Жуковського, «Ельза Штраус» О.Сандлера, «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Казки Гофмана» Ж. Оффенбаха, «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського, «Фауст» Ш. Гуно, «Віндзорські кумоньки» О. Ніколаї, «Весілля Фігаро» В.Моцарта, «Майська ніч» М. Римського-Корсакова, «Русалка» О.Даргомижського, «Молода гвардія» Ю. Мейтуса, «Наталка-Пол- тавка» М. Лисенка, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовсь- кого, «Чіо-Чіо-сан» Дж. Пуччіні, «Алеко» С. Рахманінова, «Чарівна флейта» В. Моцарта, «Лісова пісня» В. Кирейка та інші [2, с. 175].

Сучасна афіша Оперної студії рясніє творами, які апробовані часом і складають основний навчальний репертуар. Вони стали незмінними у педагогічній практиці і найкращим чином сприяють усім етапам навчального процесу. Серед таких творів опери: «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка-Полтавка» М. Лисенка, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Орфей і Евридіка» К. Глюка, «Травіата» та «Ріголетто» Дж. Верді, «Алеко» С. Рахманінова, «Євгеній Онєгін» П. Чайковського, «Царева наречена» М. Рим - ського-Корсакова та інші.

Є природними випадки поновлення, час від часу, деяких опер іншим складом постановників. Такі твори фактично отримують нове життя на студійній сцені. Нерідко трапляються першопрочитання на сцені студії оперної класики, про що згадується в статті відомого вченого сучасності, академіка В. І. Рожка, присвяченій 70-річчю з часу заснування Оперної студії, з приводу постановки опери «Джанні Скіккі» Дж. Пуччіні: «Постановка стала свідченням великих творчих можливостей Оперної студії, головне призначення якої -- створювати сучасні інтерпретації і першопрочитання оперних партитур різних епох і стилів» [3, с. 44].

У процесі підготовки молодих оперних фахівців окремої уваги також заслуговує дбайливе ставлення постановників до збереження класичного репертуару, розуміння його цінності у процесі оволодіння спеціальністю. А намагання враховувати сучасні світові постановочні тенденції, надання можливості талановитим студентам проявляти творчу ініціативу -- зможе слугувати рушієм розвитку українського оперного мистецтва.

Література

1. Ільченко П. І. Опера Миколи Римського-Корсакова «Царева наречена» на сцені Оперної студії // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2014. № 4. С. 84-89.

2. Кучер Л. І. Українські оперні студії: історія і сучасність. Харків: Торсінг, 2002. 204 с.

3. Рожок В. Оперна студія Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського історія і сучасність (до 70-річчя від дня заснування) // Наук. вісн. Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. Вип. 89. Сучасний оперний театр і проблеми оперознавства: зб. ст. Київ, 2010. С. 21-46.

4. Шелюбський М. Цінне вогнище мистецької культури // Київська правда, 1947. 25 лютого.

Размещено на Allbest.ru