Аналіз вітчизняної теорії та практики моделювання дослідницької діяльності фахівців педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз вітчизняної теорії та практики моделювання дослідницької діяльності фахівців педагогічної освіти

Бачієва Лариса Олександрівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки, методики та менеджменту освіти Українська інженерно-педагогічна академія

У статті представлені результати теоретичного дослідження реалізації моделювання дослідницької діяльності на підставі аналізу вітчизняної освітньої теорії та практики. Визначено, що в сучасних умовах педагогічна діяльність реалізується через дослідницьку роботу, тобто саме дослідницька діяльність забезпечує результативну освітню практику. Доведено, що моделювання забезпечує об'єктивне пізнання дійсності та може бути застосоване для вивчення суті педагогічного дослідження. Наведено приклади моделювання окремих елементів та етапів дослідницької діяльності фахівців педагогічної галузі. Зокрема, розкрито досвід моделювання предмета дослідження, етапів здійснення педагогічних досліджень та методологічного моделювання порівняльно-педагогічних досліджень. Сформульовані авторські ідеї щодо розроблення моделі предмета дослідження та застосування декларативного та процедурного моделювання дослідницької діяльності фахівців педагогічної освіти.

Ключові слова: моделювання, дослідницька діяльність, декларативне та процедурне моделювання.

ANALYSIS OF THE DOMESTIC PRACTICE OF MODELING THE RESEARCH ACTIVITY

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor Department of Pedagogy, Methodology and Management of Education

Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy

Introduction. The adaptation of the educational field to modern requirements leads to a change in the role of the teacher from a transmitter of knowledge to an active creator of original methodical systems. The key task of the implementation of which is to improve educational practice to meet the demands of education seekers. In this context, the teacher's professional activity is restructured to process information, study and generalize methodical systems of learning that have proven their effectiveness. Such work is necessary for the preparation of didactic materials, the content of which must correspond to the level of development of science and current educational trends, the development, implementation and evaluation of the results of the implementation of innovative educational methods, means and forms. Fulfillment of the specified tasks is possible under the condition of professional activity based on the principles of the process and the result of research activities regarding: characteristics of students' personalities, own competence, didactic components of educational practices, scientific justification, development and implementation of personal innovative technologies and others. Contribute to the achievement of what the analysis of modeling examples in domestic educational theory and practice and the formation of author's ideas on these grounds should contribute to.

Purpose. Analysis and generalization of the theory and practice of pedagogical research modeling, presentation of author's ideas regarding the modeling of the subject and the process of research activity of pedagogical education specialists. моделювання дослідницька діяльність декларативний

Methods. Theoretical and methodological analysis of publications on the problem of modeling research activities of pedagogical education specialists.

Results. The article presents the results of a theoretical study of the implementation of modeling research activities based on the analysis of domestic educational theory and practice. It was determined that in modern conditions pedagogical activity is implemented through research work. That is, it is research activity that ensures effective educational practice. It has been proven that modeling provides objective knowledge of reality and can be used to study the essence of pedagogical research. Examples of modeling of individual elements and stages of research activity of specialists in the pedagogical field are given. In particular, the experience of modeling the subject of research, stages of pedagogical research and methodological modeling of comparative pedagogical research is revealed. Formulated author's ideas regarding the development of a model of the research subject and the application ofdeclarative and procedural modeling of the research activity ofpedagogical education specialists.

Originality. The material of this article can be used to implement the modeling of the elements of pedagogical research and the stages of its implementation. The author's ideas about modeling can become the basis for procedural and declarative modeling of research activities ofpedagogical education specialists.

Conclusion. Effective educational practice of a pedagogical education specialist is based on his research activity. Based on the results of the analysis of domestic educational theory and practice, examples of modeling the subject of research and components ofpedagogical research, methodological models of comparative pedagogical research are highlighted. The presented models do not reveal all aspects of this complex activity, and the formed models are not based on complex scientific studies regarding the modeling of the elements of the methodological apparatus and the stages of the research. The author's idea of modeling the subject of research involves the formation of a subject field (contains seven components) and the formation of a thesaurus based on the specified components as models-prototypes of subjects of research educational theory and practice. The proposed author's ideas regarding the formulation of the goal, components of the model, the content of the simulated activity and the formation of procedural and declarative models of the information-analytical, model-design, experimental- measuring, evaluation-reflective stages of its implementation.

Key words: modeling, research activities, declarative and procedural modeling.

Постановка проблеми

Адаптація освітньої галузі до вимог сучасності змінює роль викладача з ретранслятора знань на активного створювача авторських методичних систем, ключовим завданням реалізації яких є покращення освітньої практики для задоволення запитів здобувачів освіти.

У такому контексті професійна діяльність викладача реформується на опрацювання інформації, вивчення та узагальнення методичних систем навчання, що підтвердили свою результативність. Така робота необхідна для підготовки дидактичних матеріалів, зміст яких має відповідати рівню розвитку науки та актуальним освітнім тенденціям, розробленню, реалізації та оцінюванню результатів упровадження інноваційних освітніх методів, засобів та форм.

Виконання зазначених завдань можливе за умови реалізації професійної діяльності на засадах процесу та результату дослідницької діяльності, а саме: характеристик особистостей студентів, власної компетентності, дидактичних складників освітніх практик, наукового обґрунтування, розроблення та впровадження особистих інноваційних технологій тощо.

Таким чином, зазначене вище потребує якісної підготовки майбутніх викладачів до реалізації дослідження складових освітньої теорії та практики. Зважаючи на різноманіття предметів, що можуть перебувати в колі уваги такої роботи викладача, виокремлюється проблема щодо результативних способів такої підготовки. На нашу думку, умовою розв'язання цієї проблеми є розроблення методичної системи на засадах моделювання діяльності щодо структурованого предметного поля дослідницької роботи фахівців педагогічної освіти. Досягненню мети нашої роботи сприятиме аналіз прикладів моделювання у вітчизняній освітній теорії та практиці та формування на цих підставах авторських ідей.

Аналіз основних досліджень і публікацій

Розкриття суті процесу моделювання представлене в роботах В. Бикова [2], І. Осадчого [12] та ін. Модель предмета дослідження сформульована в роботах С. Сисоєвої та І. Соколової [14, 15] тощо. Модель тезауруса дослідження наводять А. Гладун та Ю. Рогушина [6] та ін. Методологічне моделювання порівняльно -педагогічного дослідження представляють у своїх роботах А. Балендр [1], О. Петрушкова [13], О. Теренко [18] тощо. Приклади моделювання здійснення педагогічного дослідження наводять Н. Волкова [5], І. Зайченко [7], Ю. Сурмін [17], Л. Ковальчук [9], В. Шейко та Н. Кушнаренко [19], В. Ягупов [20] та інші науковці.

Незважаючи на наявність значної кількості наукових напрацювань із зазначеного питання, проблема аналізу прикладів моделювання дослідницької діяльності фахівців потребує додаткової уваги, зокрема особливості педагогічної освіти та формування на цих засадах ідей структурування предметного поля освітньої теорії та практики, а також етапів розроблення дослідницького проєкту та декомпозиції його складових.

Метою статті є аналіз та узагальнення теорії та практики здійснення моделювання педагогічного дослідження, представлення авторських ідей щодо моделювання предмета та процесу дослідницької діяльності фахівців педагогічної освіти.

Виклад основного матеріалу

Глобалізація освіти, швидкі темпи розвитку техніки та технологій, реалізація дистанційної освіти перетворює професійну діяльність викладача на постійній процес дослідницької роботи. Численні наукові праці розкривають її різноманітні аспекти, а запити освітньої практики спонукають викладача до системної роботи, яка забезпечить покращення власної практики та залучення здобувачів освіти до дослідницької роботи. Такий стан справ потребує підвищеної уваги щодо опанування результативними способами здійснення дослідницької діяльності, що розроблені на наукових засадах.

Серед універсальних засобів усвідомленого сприйняття дійсності, особливо у сфері професійної діяльності, є модель як цілісне відображення реального об'єкта в ідеальній формі [12, с. 2]. Модель - це певне подання (аналог, образ) системи, яка проєктується та відображає особливості й властивості цієї системи, а метою її побудови є створення штучного об'єкта, за допомогою якого подається/відображається реальне явище або система [2, с. 232]. Реалізуючи абстрагування та спрощення, які використовуються в процесі наукового моделювання, надскладні об'єкти стають об'єктами пізнання. До того ж модель є абстрактним поданням теорії, а її операційну структуру можна передати емпіричним шляхом [16, с. 339]. Така універсальність спонукає науковців до здійснення моделювання окремих елементів та етапів її здійснення діяльності.

Дослідницею [8] сформульовані такі етапи розроблення моделі: 1) вивчення проблеми побудови моделі, визначення функцій об'єкта, який досліджується, його місця та ролі в системі освіти; 2) постановка завдань для з'ясування компонентів моделі, її ефективного функціонування та діагностики; 3) виокремлення необхідних компонентів моделі, критеріїв для їх діагностики; 4) встановлення взаємозв'язків (логічних, функціональних, семантичних, технологічних тощо) між визначеними раніше компонентами моделі; 5) розробка моделі та передбачення її динаміки [8, с.48]. Д. Ланде виокремлює властивості моделей, а саме: адекватність, несуперечність, визначеність, чутливість, реалістичність, працездатність, прогресивність [10, с. 39]. Упровадження сформульованих положень сприяє виникненню різноманітних моделей, які обґрунтовуються, упроваджуються та змінюються. Розглянемо окремі приклади реалізації моделювання дослідницької діяльності фахівців педагогічної освіти.

Ключовими поняттями, що характеризують педагогічне дослідження, є його предмет та концепція. Сутність тезаурусного міждисциплінарного моделювання знання наводять С. Сисоєва та І. Соколова [15]. У контексті нашого дослідження виокремлюємо суть поняття «проаналізувати концепцію». Дослідниці зазначають, що проаналізувати наукові концепції та педагогічні теорії по суті означає порівняти фрагменти тезаурусів і виділити спільні або розбіжні фрагментарні ізоморфізми [15, с. 198]. Таким чином, сформульовано два положення, а саме: сукупність використаних у дослідженні понять (термінів) і зв'язків між ними досить точно моделюють структуру знання предмета дослідження; ізоморфізм породжується частковим накладенням або перетином дослідницьких перспектив і галузей знань або предметних галузей, що визначені для порівняння [15, с. 198]. Застосування запропонованого підходу дозволяє вибудовувати теоретичну модель предмета дослідження та описати її мовою галузі або застосуванням ізоморфних структур та тезаурусів з інших наук. Отже, авторки виокремлюють поняття «модель предмета дослідження» та «фрагментарні ізоморфізми» як спільні фрагменти тезаурусів досліджень.

Посилаючись на представлені ідеї, визначимо, що модель предмета дослідження - тезаурус досліджуваного аспекту освітньої теорії або практики. Тобто моделювання предмета дослідження передбачає розроблення його тезауруса на засадах окремої предметної галузі або з використанням «фрагментарних ізоморфізмів» тезаурусів інших предметних галузей. Зазначимо, що тезаурус - словник, у якому лексичні одиниці предметної сфери представлено в сукупності їхніх семантичних значень і взаємозв'язків [4, с. 40].

Формальну модель тезауруса наводять А. Гладун та Ю. Рогушина [6]. Вони розглядають її як семантичну мережу, у вузлах якої перебувають терміни, пов'язані відношеннями з обмеженого набору. Запропонована авторами модель представлена у (1).

Т = (T, R) .(1),

де Т - скінчена множина термінів,

R - скінчена множина відношень між цими термінами.

Основні технологічні фази створення тезауруса є такі: виділення лексичних одиниць, тобто формування словника (глосарія) Т; розроблення набору семантичних зав'язків; актуалізація зв'язків - установлення зв'язків між термінами [6, с.29].

На нашу думку, «предметне поле» дослідницької діяльності окреслене функціональними оболонками складових моделі педагогічної системи, а саме: соціально-професійні вимоги до фахівців; принципи формування змісту освіти; особистісні якості здобувачів освіти; професійна компетентність викладача; норми чинного законодавства, принципи дидактики та виховання щодо взаємопов'язаної діяльності викладача та здобувачів освіти; норми чинного законодавства, принципи дидактики та виховання щодо застосування носіїв освітньої інформації; норми чинного законодавства, принципи дидактики та виховання щодо організації освітнього процесу; способи організації та реалізації педагогічного контролю та моніторингу. Така структуризація предметного поля під час навчання дозволяє сформувати сім моделей-прототипів предметів дослідницької діяльності освітньої теорії та практики й розробити їх моделі. Тобто здобувачі освіти опановують моделювання предметів дослідження, що презентують усі компоненти педагогічної системи в узагальненому вигляді, що сприятиме результативному виконанню цієї роботи в професійній діяльності.

Спираючись на роботи С. Сисоєвої та І. Соколової, визначимо, що моделювання предмета дослідження є процесом розроблення його тезауруса. На нашу думку, опанування фахівцями педагогічної освіти методології розроблення тезауруса зазначених елементів (як моделювання предмета дослідження) дозволить суттєво покращити реалізацію дослідницької діяльності.

У роботі [3] представлено способи розроблення окремих елементів дослідницької діяльності, а саме: схема постановки проблеми; етапи формулювання теми; послідовність етапів роботи над гіпотезою; алгоритм теоретичного рівня пізнання; схема проведення експерименту тощо. Автор не формулює моделі зазначених елементів, однак визначає чітку послідовність реалізації діяльності щодо їх розроблення.

Ґрунтовна робота, яка розкриває моделювання науково -педагогічних досліджень, представлена Л. Ковальчук [9]. Праця насичена алгоритмами, схемами та таблицями, які розкривають ключові дефініції дослідницького проєкту. Авторкою узагальнені та представлені підходи до моделювання здійснення педагогічного дослідження.

Здійснюючи моделювання дослідницької діяльності, В. Шейко та Н. Кушнаренко [19] виокремлюють чотири етапи соціологічного дослідження: підготовчо-організаційний (програмне вивчення проблеми, складання робочого плану дослідження, розроблення програми дослідження, підготовка інструментарію та його перевірка, складання програми обробки даних); збирання та обробка інформації (збирання та опрацювання інформації); аналіз і інтерпретація результатів (аналіз результатів, розробка висновків та звіту); упровадження одержаних результатів у практику (складання доповідної записки, підготовка проєкту заходів) [19, с. 92]. Авторкою досить докладно представлено реалізацію окремих етапів дослідницької діяльності

Три періоди методичної структури дослідження в педагогіці визначає В. Ягупов [20], а саме: підготовчий (вибір та формулювання проблеми, мети, об'єкта, предмета, гіпотези, обрання методу та опрацювання техніки, опрацювання плану); реалізаційний (пошук емпіричних даних, збирання результатів дослідження), впроваджувальний (визначення використання одержаних результатів дослідження у педагогічному процесі) [20, с. 350]. На нашу думку, представлені етапи є достатньо узагальненими, але потребують більшої конкретизації.

На думку Ю. Сурміна [17], обов'язковим компонентом здійснення дослідження є побудова її узагальненої моделі. Дослідник виокремлює такі етапи: програмувальний (розроблення методології, методики і техніки дослідження); інформаційний (застосування методів і техніки для отримання масиву вірогідної й репрезентативної інформації); аналітичний (аналіз і узагальнення, інформації, теоретизування, описання й пояснення фактів, обґрунтовування тенденцій і закономірностей, виділення кореляційних і причинно- наслідкових зв'язків); практичний (розроблення практичних рекомендацій і технологій) [17]. На нашу думку, автором представлено узагальнені етапи, що не дозволяють якісно реалізувати діяльність.

Традиційної структури здійснення педагогічного дослідження дотримується Н. Волкова [5]. Дослідниця виокремлює етапи та розкриває їх зміст, а саме: визначення проблеми дослідження, ґрунтовне і всебічне вивчення наукових фактів (положень, висновків), вивчення освітньої практики, формулювання гіпотези, виконання експериментальної роботи, зіставлення експериментальних даних із масовою практикою, узагальнення результатів дослідження; оформлення результатів та втілення їх у життя [5, с. 20].

У своїй роботі І. Зайченко [7] виокремлює такі етапи: емпіричний (результатом цього етапу є формулювання гіпотези дослідження); гіпотетичний (спрямовує дослідника на розв'язання суперечностей між фактичними уявленнями про об'єкт дослідження і необхідністю осягнути його сутність); експериментально-теоретичний (пов'язаний із подоланням суперечностей між функціональними і гіпотетичними уявленнями про об'єкт дослідження і необхідністю системних уявлень про нього); прогностичний (завершальний, який потребує розв'язання суперечностей між отриманими уявленнями про об'єкт дослідження як про цілісне утворення і необхідністю передбачати його розвиток у нових умовах) [7, с.343]. На нашу думку, запропонований підхід до структурування дослідження не сприяє спрощенню практичної реалізації діяльності.

Модель порівняльно-педагогічного дослідження, що ґрунтується на авторській стратегії наукового пошуку із обґрунтуванням методологічних засад побудови компаративного дослідження з визначення тенденцій розвитку багатомовної освіти школярів у країнах Західної Європи, представлена

О.Петрушковою [13]. Здійснюючи моделювання, авторка посилається на європейську традицію порівняльно-педагогічних досліджень та бере до уваги досвід компаративістів, які проводили дослідження в галузі освіти європейських країн. Сформована модель містить три рівні дослідницької діяльності, що розриваються через етапи її здійснення та опис реалізації методів, застосованих на кожному з них. Дослідниця визначає рівні та розкриває їх зміст: актуалізаційно -аналітичний (визначення масиву інформації; формування поняттєво-термінологічного апарату; аналіз суперечностей); осмислювально - оцінювальний (осмислення термінів та понять; формування концептуальних ідей дослідження; установлення відмінностей); узагальнювально-інтерпретаційний (визначення тенденцій; узагальнення моделей; розроблення періодизації); результативно-порівняльний (перевірка припущень; корекція і поглиблення висновків; формування перспектив та обґрунтування рекомендацій). Для кожного із зазначених рівнів та етапів авторка вказує методи дослідження, серед специфічних визначено такі: історико-структурний, критичний аналіз, системний, синергетичний, парадигмальний та інші.

Отже, О. Петрушковою запропонована методологічна модель здійснення порівняльно - педагогічного дослідження, що розкриває етапи, зміст та методи, застосовані під час здійснення діяльності.

Методологічне моделювання порівняльно-педагогічного дослідження професійної підготовки фахівців з охорони кордону в країнах ЄС представляє А. Балендр [1]. Дослідник будує модель на основі ідей провідних вітчизняних і закордонних науковців порівняльної педагогіки. Вона охоплює чотири рівні: теоретико-аналітичний, осмислювально-методологічний, узагальнювально-інтерпретаційний та порівняльно-результативний. Ці рівні містять методологічні підходи, методи їх реалізації, принципи проведення компаративних досліджень та враховують хронологічні межі досліджуваних явищ. Зазначимо, що зміст рівнів концептуально подібний до роботи О. Петрушкової [13]. Крім робіт А. Балендр та

О.Петрушкової, модель компаративного дослідження представлена також О. Теренко [18]. Наведені приклади [1, 13, 18] дозволяють зробити висновок про сформовані підходи до моделювання цього виду педагогічного дослідження на науковому підґрунті.

Науковці здійснюють моделювання дослідницької діяльності та засобів її підтримки. Зокрема, модель інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень представлено групою дослідників на чолі з О. Спіріним [11]. Вона має такі складові: мета і цільова аудиторія; наукові підходи та принципи;

критерії та показники добору електронних систем відкритого доступу; електронні системи відкритого доступу та їх сервіси; засоби для підтримки наукових досліджень (аналітична підтримка, інформаційна підтримка); форми й методи навчання; передбачуваний результат [11, c.138]. На нашу думку, сформована модель якісно представляє суть і процес досліджуваного явища.

У контексті активізації уваги до питання дослідницької діяльності викладачів зазначимо, що процес її моделювання потребує більш ґрунтовних наукових підходів ніж ті, що були визначені за результатами аналізу освітньої теорії та практики. Зокрема, перспективним вважаємо реалізацію декларативного та процесуального моделювання дослідницької діяльності. Причому декларативні моделі мають бути спрямовані на відтворення об'єктів предметної галузі, їх властивостей та відносин між ними. Вони визначають змістовну чи семантичну частину предметних знань. Процедурні моделі мають презентувати принципи та порядок перетворення об'єктів предметної галузі (алгоритми, методики, інструкції, рецепти, стратегії прийняття рішень тощо). У контексті нашої роботи зазначимо, що декларативні моделі визначають змістовну (семантичну) частину предметних знань та формують предметну модель навчання дослідницької діяльності; процедурні моделі презентують діяльнісну модель дослідницької діяльності.

Сформулюємо авторські ідеї щодо моделювання дослідницької діяльності на підставі положень, визначених дослідниками:

- метою моделювання є розроблення моделі реалізації дослідницької роботи фахівців педагогічної освіти як такої діяльності, що забезпечує покращення власної освітньої практики та залучення здобувачів освіти до дослідницької роботи;

- компоненти моделі мають відповідати структурі діяльності (мотиви, мета, зміст, форма, метод, засоби та результат діяльності);

- зміст модельованої діяльності формується відповідно до етапів розроблення дослідницького

проєкту (інформаційно-аналітичний, модельно-проєктувальний,експериментально-вимірювальний,

оцінювально-рефлексійний). Декомпозиція зазначених етапів дозволяє усвідомити послідовність виконання діяльності (табл.1);

- процедурні моделі розробляються для кожного з етапів та визначають послідовність дій та кроків, необхідних для досягнення мети (ключовим є те, що в такій моделі кожен крок визначений та послідовний;

- декларативні моделі розробляються для опису того, що повинно бути досягнуто в ході реалізації кожного з етапів дослідження;

- динаміка моделі реалізується через взаємодію етапів здійснення діяльності.

Таблиця 1

Етапи дослідницької діяльності фахівців педагогічної освіти

Отже, нами сформульовані ключі положення, які можуть бути застосовані в моделюванні дослідницької діяльності фахівців педагогічної освіти.

Висновки

Результативна освітня практика фахівця педагогічної освіти ґрунтується на його дослідницькій діяльності. Моделювання реалізації дослідження перебувають у колі уваги науковців. За результатами аналізу вітчизняної освітньої теорії та практики виокремлено приклади моделювання предмета дослідження та складових здійснення педагогічного дослідження, методологічні моделі здійснення порівняльно-педагогічного дослідження. Представлені моделі не розкривають усі аспекти цієї складної діяльності, не ґрунтуються на комплексних наукових дослідженнях щодо моделювання елементів методологічного апарату та етапів здійснення дослідження. Авторська ідея моделювання предмета дослідження передбачає формування предметного поля (містить сім компонентів) та розроблення їх тезауруса і спирається на визначені компоненти як моделі-прототипи предметів дослідницької освітньої теорії та практики. Авторські ідеї щодо формулювання мети, компонентів моделі, змісту модельованої діяльності та формування процедурних та декларативних моделей етапів здійснення дослідницької діяльності (інформаційно-аналітичного, модельно-проєктувального, експериментально-вимірювального, оцінювально-рефлексійного) ґрунтуються на представлених теоріях моделювання та структурі дослідницької діяльності. Подальші дослідження будуть спрямовані на розроблення декларативних та процедурних моделей дослідницької діяльності фахівців педагогічної освіти.

Список використаної літератури

1. Балендр А. Методологічна модель порівняльно-педагогічного дослідження професійної підготовки фахівців з охорони кордону в країнах європейського союзу. Збірник наукових праць національної академії державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні науки. 2019. № 4 (19). С. 43-58.

2. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : монографія. Київ : Атіка, 2008. 684 с.

3. Болтянська Н. І., Маніта І. Ю. Технології наукових досліджень в технічному сервісі : навчально- методичний посібник для виконання лабораторних робіт. Мелітополь : Люкс, 2020. 364 с.

4. Величко Л. Тезаурус як засіб семантизації наукових понять. Біологія і хімія в рідній школі. 2014. Т. 2. С. 40-42.

5. Волкова Н. Педагогіка : навч. посіб. Київ : Академвидав, 2007. 618 с.

6. Гладун А., Рогушина Ю. Методика розробки термінології предметної області як базису для формування онтологій та тазаурусів. Проблеми інформатизації та управління. 2009. № 3 (27). С. 26-34.

7. Зайченко І. В. Педагогіка : навч. посіб. Чернігів : ЧДПУ, 2003. 528 с.

8. Іванова С. М. Використання системи EPrints як засобу інформаційно-комунікаційної підтримки наукової діяльності в галузі педагогічних наук : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.10 / Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. Київ, 2015. 317 с.

9. Ковальчук Л. Моделювання науково-педагогічних досліджень : навчальний посібник. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2020. 520 с.

10. Ланде Д. В., Фурашев В. М., Юдкова К. В. Основи інформаційного та соціально-правового моделювання : навч. посіб. Київ : НТУУ «Кпі», 2014. 220 с.

11. Осадчий І. Педагогічне моделювання: що важливо знати педагогу? Народна освіта : електронне фахове видання. URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=3969 (дата звернення: 12.09.2023).

12. Першукова О. Методологічна модель порівняльно-педагогічного дослідження тенденцій розвитку багатомовної освіти школярів у країнах західної Європи. Порівняльно-педагогічні студії. 2016. № 2 (28). С. 5-15.

13. Сисоєва С. О. Сфера освіти як об'єкт дослідження. Польсько-український /українсько-польський щорічний «Освітологія». Київ : ВП «Едельвейс». 2012. Вип. 1. С. 22-29.

14. Соколова І. В., Сисоєва С.О. Проблеми неперервної професійної освіти: тезаурус наукового дослідження : наук. видання / АПН України. Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих, МОН. Маріупольський держ. гуманітарний ун-т. Київ - Маріуполь, 2010. 299 с.

15. Соціологія : короткий енциклопедичний словник / уклад.: В. І. Волович, В. І. Тарасенко, М. В. Захарченко та ін. ; під заг. ред. В. І. Воловича. Київ : Укр. центр духовної культури, 1998. 736 с.

16. Спірін О., Яцишин А., Іванова С., Кільченко А., Лупаренко Л. Модель інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень на основі електронних систем відкритого доступу. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. 59 (3). С. 134-154.

17. Сурмін Ю. П. Майстерня вченого : підручник для науковця. Київ : Навч.-метод. центр «Консорціум з удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006. 320 с.

18. Теренко О. Модель компаративного дослідження освіти дорослих у США і Канаді. Розвиток порівняльної професійної педагогіки у контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів : матеріали тез доп. ІХ міжнар. наук.- методол. інтернет-семінару (14 трав. 2020 р., м. Київ - Хмельницький). С. 63-66.

19. Шейко В., Кушнаренко Н. Організація та методика науково-дослідницької роботи : підручник. 4-те вид. Київ : Знання, 2004. 307 с.

20. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посіб. Київ : Либідь, 2002. 560 с.

References

1. Balendr, A. (2019). Metodolohichna model porivnialno-pedahohichnoho doslidzhennia profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv z okhorony kordonu v krainakh yevropeiskoho soiuzu [Methodological model of a comparative pedagogical study of professional training of border guard specialists in the countries of the European Union]. Zbirnyk naukovykh prats natsionalnoi akademii derzhavnoi prykordonnoi sluzhby ukrainy seriia: Pedahohichni nauky - Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine series: pedagogical sciences. 4(19), 43-58. [in Ukrainian].

2. Bykov, V. Yu. (2008). Modeli orhanizatsiinykh system vidkrytoi osvity. [Models of organizational systems of open education]. Kyiv: Atika. [in Ukrainian].

3. Boltianska, N. I. (2020) Tekhnolohii naukovykh doslidzhen v tekhnichnomu servisi. [Technologies of scientific research in technical service]. Melitopol: Liuks. [in Ukrainian].

4. Velychko, L. (2014). Tezaurus yak zasib semantyzatsii naukovykh poniat [Thesaurus as a means of semanticizing scientific concepts]. Biolohiia i khimiia v ridnii shkoli - Biology and chemistry in native school. 2, 40-42. [in Ukrainian].

5. Volkova, N. (2007). Pedahohika [Pedagogy]. Kyiv: Akademvydav. [in Ukrainian].

6. Hladun, A., Rohushyna, Yu. (2009). Metodyka rozrobky terminolohii predmetnoi oblasti yak bazysu dlia formuvannia ontolohii ta tazaurusiv. Problemy informatyzatsii ta upravlinnia. [The methodology of developing the terminology of the subject area as a basis for the formation of ontologies and thesauruses. Problems of informatization and management], 3(27), 26-34. [in Ukrainian].

7. Zaichenko, I.V. (2003). Pedahohika [Pedagogy].Chernihiv: ChDPU. [in Ukrainian].

8. Ivanova, S. M. (2015). Vykorystannia systemy ERrints yak zasobu informatsiino-komunikatsiinoi pidtrymky naukovoi diialnosti v haluzi pedahohichnykh nauk [Using the EPrints system as a means of information and communication support for scientific activity in the field of pedagogical sciences]. Dys. ... kand. ped. nauk : Instytut informatsiinykh tekhnolohii i zasobiv navchannia NAPN Ukrainy - Institute of Information Technologies and Teaching Aids of the National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv. [in Ukrainian].

9. Kovalchuk, L. (2020) Modeliuvannia naukovo-pedahohichnykh doslidzhen [Modeling of scientific and pedagogical research]. Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka. [in Ukrainian].

10. Lande D. V. (2014) Osnovy informatsiinoho ta sotsialno-pravovoho modeliuvannia [Basics of informational and socio-legal modeling]. Kyiv: NTUU «KPI». [in Ukrainian].

11. Osadchyi, I. (2023) Pedahohichne modeliuvannia: Shcho vazhlyvo znaty pedahohu? Narodna osvita: elektronne fakhove vydannia [Pedagogical modeling: what is important for a teacher to know?Public education: electronic professional publication]. https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=3 969. [in Ukrainian].

12. Pershukova, O. (2016). Metodolohichna model porivnialno-pedahohichnoho doslidzhennia tendentsii rozvytku bahatomovnoi osvity shkoliariv u krainakh zakhidnoi yevropy. Porivnialno-pedahohichni studii [Methodological model of a comparative pedagogical study of trends in the development of multilingual education of schoolchildren in the countries of Western Europe. Comparative pedagogical studies]. 2 (28), 5-15. [in Ukrainian].

13. Sysoieva, S.O. (2012) Sfera osvity yak obiekt doslidzhennia [The field of education as an object of research. Polsko-ukrainskyi / ukrainsko-polskyi shchorichnyi «Osvitolohiia»Polish-Ukrainian - Ukrainian-Polish annual «Education». Vyp. 1. 22 - 29. [in Ukrainian].

14. Sokolova, I.V. (2010) Problemy neperervnoi profesiinoi osvity: tezaurus naukovoho doslidzhennia [Problems of continuing professional education: thesaurus of scientific research]. Kyiv - Mariupol: APN Ukrainy. In-tpedahohichnoi osvity i osvity doroslykh, MON. Mariupolskyi derzh. humanitarnyi un-t. [in Ukrainian].

15. Sotsiolohiia : korotkyi entsyklopedychnyi slovnyk / uklad [ Sociology: a short encyclopedic dictionary] (1998). Kyiv: Ukr. tsentr dukhovnoi kultury . [in Ukrainian].

16. Spirin, O., Yatsyshyn, A., Ivanova, S., Kilchenko, A., Luparenko, L. (2017). Model informatsiino-analitychnoi pidtrymky pedahohichnykh doslidzhen na osnovi elektronnykh system vidkrytoho dostupu. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia [Model of information and analytical support for pedagogical research based on open access electronic systems. Information technologies and teaching aids], 59(3), 134-154. [in Ukrainian].

17. Surmin, Yu.P. (2006) Maisternia vchenoho: pidruchnyk dlia naukovtsia [A scientist's workshop: a textbook for a scientist]. Kyiv: Navch.-metod. tsentr «Konsortsium z udoskonalennia menedzhment-osvity v Ukraini»[in Ukrainian].

18. Terenko, O. (2020). Model komparatyvnoho doslidzhennia osvity doroslykh u SSHA i Kanadi [A model of comparative study of adult education in the USA and Canada.]. Rozvytok porivnialnoi profesiinoi pedahohiky u konteksti hlobalizatsiinykh ta intehratsiinykh protsesiv : materialy tez dop. IKh mizhnar. nauk.-metodol. Internet-seminaru - The development of comparative professional pedagogy in the context of globalization and integration processes: materials of theses add. Their international Science and Methodology Internet seminar. С. 63-66 [in Ukrainian].

19. Sheiko, V., Kushnarenko, N. (2004). Orhanizatsiia ta metodyka naukovov-doslidnytskoi roboty [Organization and methodology of research work]. Kyiv: Znannia. [in Ukrainian].

20. Yahupov, V.V. (2002). Pedahohika [Pedagogy]. Kyiv: Lybid. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru