Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Особливості музичного виховання майбутніх продюсерів у сфері екранних мистецтвКРАННИХ МИСТЕЦТВ

Особливості музичного виховання майбутніх продюсерів у сфері екранних мистецтвКРАННИХ МИСТЕЦТВ

Характерні тенденції сучасного музичного та видовищного мистецтва. Особливості підготовки студентів за спеціалізацією "Організація кінотелевиробництва". Використання музики, медіазасобів і телебачення для формування самосвідомості української молоді.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.04.2024
Размер файла 13,9 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Київського національного університету театру, кіно і телебачення

імені І.К. Карпенка-Карого

Особливості музичного виховання майбутніх продюсерів у сфері екранних мистецтв

Станіславська Катерина Ігорівна (Stanislavska Katerina),

доктор мистецтвознавства, професор,

професор кафедри музичного виховання

м. Київ, Україна

У Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, серед інших напрямів, відбувається підготовка студентів за спеціалізацією «Організація кінотелевиробництва». У навчальному плані майбутніх продюсерів екранної сфери є всього один музичний предмет - «Історія музики», що викладається впродовж одного навчального семестру. Звісно, така обмежена кількість годин змушує викладача, по-перше, максимально оптимізувати зміст матеріалу, по-друге, ефективно спрямувати його у бік професійного контексту. Крім того, перед педагогом постає завдання організувати самостійну роботу студента, аби і в позанавчальний час він міг продуктивно, з користю опановувати особливості музично-екранної взаємодії. Передусім педагог повинен усвідомити, що студенти-продюсери - не лише майбутні працівники екранно-видовищної сфери, а ті, хто цю видовищність будуть створювати. А видовищецентризм вже сьогодні є однією з провідних характерних тенденцій і сучасного мистецтва, і культурного середовища загалом. Розвиток інформаційного суспільства декларує використання видовищності як засобу не тільки формування смаків аудиторії, а й управління ними - аж до знеособленого маніпулювання. Через високий рівень символізації екранно-видовищні форми соціально маркують інформацію, роблять її доступною за допомогою різних візуальних кодів, моделюючи в суспільній свідомості ті чи інші ідеї-образи. Універсальні і зрозумілі масовій аудиторії повідомлення сприймаються як певний код поведінкових і емоційних реакцій, внаслідок чого видовищність фактично стає засобом самоідентифікації людини відповідно до тих чи інших соціокультурних контекстів.

Такий видовищецентризм у єднанні з інформатизацією та медіатизацією безсумнівно впливають і на сферу вищої освіти, в тому числі, на процес підготовки організатора кіно- і телевиробництва - продюсера, що забезпечує, контролює, прогнозує та аналізує виробництво та побутування екранних форм. Практика свідчить, що в пріоритетах студентської свідомості сьогодні перебувають сучасні медіазасоби: SMS- повідомлення, соціальні мережі, відеоблоги, інтернет-спільноти тощо. Для нинішнього юнака ілюзорно-віртуальний світ сучасних симулякрів - це його стихія і «зона комфорту». Саме тому студент ХХІ століття природно налаштований на сприйняття сучасних екранних форм, адже характерними прийомами їх створення є концептуальність, кліповість, інсталяційність, інтерактивність, видовищність і театралізація, аудіовізуалізація, симулякризація.

Музика сьогодні є невід'ємним компонентом усіх екранних форм, тому в навчальній аудиторії варто поставити завдання послідовного, систематичного та комплексного опанування студентами теоретико- практичних знань щодо специфіки музики як невід'ємної значущої складової видовищних аудіовізуальних жанрів. Навчальні години з історії музики можна розподілити на три тематичні блоки-розділи. У першому - «Музика як вид мистецтва» - розглядаються особливості музичного мовлення, засобів музичної виразності, музичних тембрів (голосів та інструментів) та основних жанрів.

Другий розділ «Музичний образ епохи» оглядово знайомить студентів з основними специфічними рисами музичних стилів різних історично-художніх періодів - бароко, класицизму, романтизму, поліцентризму ХХ століття. Кожну епоху варто розглядати за певним планом, що систематизує мислення студента та полегшує запам'ятовування і подальше орієнтування у матеріалі: коли це було, пріоритетні географічні локації, пануючий музичний інструментарій, основні форми музикування, провідні музичні жанри, видатні композитори та їхні окремі твори.

У третьому розділі «Музика на екрані» студенти зможуть у практичній аналітико-критичній діяльності застосувати набуті знання та уміння у процесі перегляду аудіовізуальних творів (рекламних роликів, музичних кліпів, короткометражних художніх та анімаційних стрічок та ін.), аналізу екранних образів та визначення суб'єктивної (а з досвідом - все більш об'єктивної) міри естетичного впливу їх на глядача, в тому числі, завдяки музиці. У розробці завдань для самостійної роботи ставимо за мету активізацію передусім творчого мислення студентів, їхньої креативності, уяви, асоціативних здібностей, вияву особливостей кожної індивідуальності, залучення власного мистецького досвіду, уподобань та нахилів. Однією з форм фіксації певної категорії самостійних завдань є «Щоденник вражень», який може заповнюватися або у довільній формі, або за планом, що запропонує викладач. Ще однією формою самостійної роботи є підготовка усних повідомлень, проблемно-дискусійних та особистісно-орієнтованих за змістом, наприклад: «Шоу на сцені та телеекрані», «Екранна музика як спосіб впливу на глядача», «Роль музики в документальному кіно: міра правди», «Класична музика в телерекламі: плюси і мінуси», «Мій улюблений музичний кліп» та ін. музичний видовищний мистецтво студент

Такі та інші завдання не лише сприяють формуванню умінь аналізу музики у творах аудіовізуальних жанрів, а й загалом посилюють інтерес студентів до навчального процесу, обумовлюють подальший розвиток музичного сприймання, розширюючи музично-слуховий та візуальний досвід майбутніх фахівців.

У процесі виховання продюсерів необхідно донести до студентів думку, що при аналізі деяких сучасних екранних форм не будуть «працювати» підходи і категорії класичної естетики, а також традиційні механізми сприйняття творів мистецтва. При цьому студент повинен відчути і сприйняти на власному досвіді, що експресивна видовищність таких форм націлена, насамперед, на розкриття багаторівневої екранної образотворчо-звукової драматургії. Опанувавши різні підходи в аналізі та художній оцінці сучасних екранних форм (в тому числі, їхнього звукового образу), студент-продюсер зможе виробити власні естетичні принципи, які дозволять йому не лише якісно виконувати свою роботу в складі творчої групи, але і зробити свій високопрофесійний творчий внесок у сучасне мистецтво.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены