Дистанційне навчання: особливості організації навчальних занять з фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дистанційне навчання: особливості організації навчальних занять з фізичного виховання

Луценко І.М.

завідувач кафедри фізичного виховання

та спеціальної підготовки

Університету митної справи та фінансів

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент

(м. Дніпро)

Вступ

дистанційний навчання освітній послуга

Вже понад три роки українське суспільство вимушено знаходиться в умовах, які передбачають перехід зі звичайних умов праці та навчання на різноманітні форми дистанційної організації процесу.

Більшість навчальних закладів середньої, професійно-технічної і вищої освіти через пандемію та військові дії на території України організують процес навчання за допомогою Інтернет-ресурсів [1-3]. На відміну від інших освітніх компонентів, фізичне виховання (фізична культура) - практична дисципліна, тому онлайн заняття не в змозі повною мірою забезпечити виконання поставленої мети і завдань навчання.

Саме через вищезазначена у фахівців з фізичного виховання виникла нагальна потреба впровадження в навчальний процес нових форм і засобів, які б позитивно вплинули на якість освітніх послуг та задовольнили потреби учнівської та студентської молоді у достатньому рівні рухової активності [4].

Результати

Загальновідомо та науково обґрунтовано, що достатній рівень рухової активності, систематичні заняття фізичними вправами, різних форм та спрямування, сприяють зміцненню і збереженню здоров'я людини. Регулярні заняття фізичними вправами позитивно впливають на психоемоційний стан, знімають напруження та стрес, підвищують розумову та фізичну роботозданість [5].

Метою дослідження було теоретичне обґрунтування використання сучасних інтернет-технологій при проведенні навчальних занять студентів в умовах дистанційної форми організації.

У дослідженні приймали участь 350 студентів першого курсу Університету митної справи та фінансів, які за станом здоров'я віднесені до основної медичної групи. Дослідження передбачало опитування (анкетування) студентів та педагогічний експеримент.

На початку дослідження розроблено і впроваджено анкету самоаналізу фізичного стану, розвитку фізичних можливостей, рівня рухової активності, а також включено питання щодо ставлення студентів до занять фізичними вправа в цілому, до занять фізичним вихованням зокрема.

Для розуміння варто зазначити, що відповідно до ОПП за спеціальностями та робочими навчальними планами фізичне виховання передбачено лише для студентів першого курсу навчання (бакалаврат) у обсязі 60 годин на рік. Заняття один раз на тиждень, дві години. Дистанційність забезпечувалась за допомогою ресурсів Google, а саме google classroom, всі анкетування, тестування, контрольні заходи з використанням google форм.

Аналіз анкет, які налічували понад 30 питань і 10 практичних вимірювань або тестувань, показав:

майже 90 % опитаних через пандемію та військові дії на території нашої держави відмічають високий рівень схвильованості та стресу;

переважна більшість студентів має критично низький рівень рухової активності, фізичної підготовленості, стану фізичного здоров'я;

63 % опитаних у старшій школі не відвідували урок з фізичної культури, через незацікавленості або незручні умови організації в онлайн форматі;

трохи менше 81 % вважають, що онлайн заняття фізичним вихованням - нецікава форма організації;

при цьому майже 65 % дівчат і 87 % юнаків залюбки відвідували б заняття в офлайн;

79 % респондентів не займаються фізичними вправами у позанавчальний час;

велика кількість опитаних відмічає про недостатність знань та вмінь щодо організації самостійних занять фізичними вправами.

Для педагогічно експерименту студенти розподілені на дві групи: перша мала лише практичну складову протягом занять, друга - поєднання теоретичних та практичних знать та вмінь.

Перша група студентів займалась за програмою яка передбачала виконання фізичних вправ за традиційною системою організації, коли заняття складалось з трьох частин (підготовча, основна і заключна), використовувались загальнорозвиваючі вправи, вправи на розвиток фізичних якостей, вправи з арсеналу лікувальної фізичної культури.

Для другої групи використовувались новітні і сучасні технології організації навчального процесу з урахуванням інтересів і потреб студентів; обов'язковим елементом занять був блок теоретичних знань щодо сучасних видів рухової активності, фітнесу, вмінь та навичок самостійної організації тренувань, знання про правильне та раціональне харчування, впроваджувались різноманітні челлендж-змагання, квести, інтерактиви тощо.

За умовами педагогічного експерименту передбачено, що групи будуть займатись по одному семестру за кожною із запропонованих програм, а наприкінці навчального року підведено остаточні підсумки. Наразі експеримент в активній фазі, але вже за проміжними результатами маємо наступні дані:

відвідуваність занять у студентів першої групи в середньому 55-68 %, у студентів другої групи - 94 %;

студенти першої групи в більшості своїй відвідують заняття через необхідність отримання позитивної рейтингової оцінки (заліку) наприкінці семестру, студенти другої групи - в першу чергу через те, що їм цікаво;

лише 4 % студентів першої і майже 68 % другої групи почали займатися самостійно фізичними вправами у позанавчальний час.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у завершенні педагогічного експерименту, збір та обробку даних, порівняльний аналіз і підведення остаточних підсумків проведеного дослідження.

Але, вже зараз можна зазначити, що впровадження сучасних, новітніх технологій організації навчальних занять зі студентами, які враховують інтереси, потреби і мотиви тих, хто займається позитивно впливає на зацікавленість у руховій активності та самовдосконаленні за рахунок нових знань, вмінь та навичок.

Список використаних джерел

1. Кошелева О.О., Рожеченко В.М. Організація рухової активності здобувачів вищої освіти під час карантину. Сучасні тенденції та перспективи розвитку фізичної підготовки та спорту Збройних Сил України, правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб на шляху євроатлантичної інтеграції України: тези IV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 19 листопада 2020 р.). Київ: НУОУ, 2020. С. 93.

2. Счастливець В.І., Рожеченко В.М. Фізичне виховання здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану. Освітній процес в умовах воєнного стану в Україні: матер. всеукр. наук.-пед. підвищення кваліфікації (м. Одеса, 3 травня - 13 червня 2022 р.). Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 420.

3. Kosheleva O., Skrypchenko I., Singh R.M., Porohnyavyi A., Schastlyvets V., Lastovkin V. Curricular Analysis And Student Engagement as an Indicator of the Efficiency of the Physical Education System In University. Науковий вісник ДДУВС. 2021. Спец. вип. № 2. С. 415-427.

4. Кошелева О.О., Скрипченко І.Т. Інноваційні технології в системі фізичного виховання студентів ЗВО. Дніпро: Журфонд, 2021. 48 с.

5. Бондар Т., Головійчук І. Стан розуміння студентами фізкультурно-спортивної діяльності як фактору здоров'язбереження. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2019. № 4 (72). С. 44-48.

Размещено на Allbest.ru