Фахова компетентність музиканта-духовика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фахова компетентність музиканта-духовика

Тетяна Потапчук

докторка педагогічних наук, професорка, професорка кафедри теорії та методики дошкільної і спеціальної освіти, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна

Володимир ОНИЩУК

старший викладач кафедри естрадної музики, Рівненський державний гуманітарний університет,

Валентина МІРОШНІЧЕНКО

докторка педагогічних наук, професорка, начальниця кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна

У статті зазначено, що головним завданням будь-якого суспільства, якщо воно орієнтоване на гуманність і демократичність, є створення умов для розвитку “людських якостей” особистості. Умови - це і конкретний етап природничо-історичного процесу, і певна суспільна система, і соціальна група, до якої належить цей суб'єкт суспільства, і характер його діяльності, тобто всі зовнішні умови стосовно нього. Кожна людина так чи інакше впливає на зміну навколишнього середовища, суспільні відносини або характер праці, оскільки вона, по суті, і результат, і джерело і рушійна сила суспільного розвитку.

З'ясовано, що співвідношення цих сторін як механізму взаємозв'язку певних умов, їх впливу на становлення особистості, на її самоз- дійснення та її вплив на зміну зовнішніх умов - головна роль, що належить ЗВО, які також потребують відповідних умов для свого розвитку, у тому числі запит суспільства.

Подано, що розвиток і самореалізація виконавця-духовика ґрунтуються на оволодінні необхідними музичними компетенціями. Це включає не лише вдосконалення технічних навичок виконавства, але й здатність розуміти музичні структури, мистецтво та історію музики, аналізувати музичні твори та передавати їх емоційний зміст. Більш того, професійна компетентність охоплює вміння ефективно взаємодіяти зі студентами у педагогічному контексті, організовувати музичні події, використовувати різноманітні методи навчання та постійно вдосконалювати свої професійні навички. Визначено, що музична діяльність виконавця-духовика є дуже складною, оскільки вона вимагає високого рівня майстерності і гармонійного поєднання різних аспектів музично-виконавського процесу. Для успішного виконання музичних творів духовик повинен володіти великою кількістю технічних навичок і виконавських прийомів.

Ключові слова: фахова компетентність; професійні музичні компетенції; виконавський апарат; музикант-духовик; виконавець.

Potapchuk T., Onyschuk V., Miroshnichenko V. PROFESSIONAL COMPETENCE OF A MUSICIAN-CLERGYMAN: FROM THEORY TO PRACTICE

The article states that the main task of any society, if it is oriented towards humanity and democracy, is to create conditions for the development of “human qualities” of the individual. Conditions are both a specific stage of the natural-historical process, and a certain social system, and the social group to which this subject of society belongs, and the nature of his activity, that is, all external conditions in relation to him. Each person to one degree or another affects the change of the environment, social relations or the nature of work, as it is, in fact, both the result and the source and the driving force of social development.

It was found out that the ratio of these sides as a mechanism of the relationship of certain conditions, their influence on the formation of the personality, on its self-realization and its influence on the change of external conditions is the main role that belongs to educational institutions, which also need appropriate conditions for their development, in including the request of society.

It is submitted that the development and self-realization of a brass performer is based on mastering the necessary musical competencies. This includes not only the improvement of technical performance skills, but also the ability to understand musical structures, the art and history of music, analyze musical works and convey their emotional content. Moreover, professional competence encompasses the ability to effectively interact with students in a pedagogical context, organize musical events, use a variety of teaching methods, and constantly improve one's professional skills.

It was determined that the musical activity of a brass performer is very difficult, as it requires a high level of skill and a harmonious combination of various aspects of the music-performance process. For the successful performance of musical works, the oven player must possess a large number of technical skills and performance techniques.

Keywords: professional competence; professional musical competences; performing apparatus; brass musician; performer.

ВСТУП

Постановка проблеми. Головна роль закладів вищої освіти у суспільстві полягає у створенні умов для розвитку “людських якостей” особистості. Вони відіграють важливу роль у формуванні знань, навичок, цінностей і моральних установок студентів. Правильно організована освіта в університетах може сприяти саморе- алізації та розвитку потенціалу кожної особистості. Освіта у ЗВО повинна бути орієнтована на гуманність і демократичність, розвиваючи цінностей, які сприяють гармонійному розвитку особистості та спільноти. Вона має надавати студентам знання, необхідні для розуміння світу, критичного мислення, етичних принципів і соціальних навичок. Також ЗВО мають створювати умови для активної діяльності студентів (майбутніх музикантів), що сприяє їх особистісному зростанню та формуванню лідерських якостей. Це може включати можливості для участі в студентському самоврядуванні, наукових дослідженнях, спортивних та культурних заходах та інших формах активності.

Крім того, ЗВО повинні враховувати потреби суспільства і готувати фахівців, які відповідають сучасним викликам і потребам суспільства. Це може означати розвиток програм навчання, які спрямовані на вирішення соціальних проблем, підтримку підприємництва та інновацій, пропаганду екологічної свідомості та сталого розвитку, розвиток креативності та технологічних навичок.

Успіх ЗВО залежить від 'їх здатності створювати такі умови, які сприяють розвитку людських цінностей особистості. Правильно спрямована освіта може відігравати ключову роль у побудові гармонійного і прогресивного суспільства, де кожна людина має можливість реалізувати свій потенціал і сприяти зміні зовнішніх умов на краще.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню фахової компетентності музиканта-духовика присвячені праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, які є спеціалістами у галузі педагогіки музичного мистецтва. У цих дослідженнях ставиться за мету визначити ключові аспекти і критерії, що визначають фахову компетентність музиканта.

У своїх працях вчені (І. Драч, А. Козир, В. Лозова, О. Олексюк, Т. Пляченко, Р. Савченко, А. Растригіна, О. Щолокова та інші) досліджували такі аспекти: теоретичні засади фахової компетентності (необхідність системного знання про музичне мистецтво, музичну педагогіку, психологію музики, методику викладання музичного мистецтва, а також важливість формування педагогічних умінь і навичок; формування професійної культури (процес впровадження викладачами музичного мистецтва етичних норм, цінностей, моральних принципів, професійної етики та естетичного розвитку студентів); розвиток професійної майстерності (процес формування вмінь і навичок у викладачів музичного мистецтва, таких як організація уроків, робота з ансамблями, організація концертів, використання інноваційних методик тощо); формування професійної компетентності (комплекс якостей, знань і навичок, необхідних для успішної педагогічної діяльності вчителя музичного мистецтва, включаючи музичну ерудицію, володіння педагогічними технологіями, вміння працювати зі студентами різного рівня підготовки, вміння адаптуватися до змін у педагогічному процесі та багато іншого). Ці дослідження мають важливе значення для покращення процесу підготовки майбутніх музикан- тів-духовиків та розвитку системи вищої освіти в цій галузі. Вони допомагають визначити критерії оцінки якості підготовки музикантів, розробити ефективні методики навчання та сприяють забезпеченню високого рівня фахової підготовки.

Поставлене питання полягає в чіткому визначенні поняття фахової компетентності для майбутніх виконавців-духовиків та педагогів. Дослідники Р. Савченко, Л. Карпова, Л. Масол, А. Растригіна, пропонують різні підходи до розуміння структури та складових цієї компетентності.

Наприклад, Р. Савченко розглядає музично-педагогічну компетентність як інтегративну особистісну якість, що об'єднує здатність самостійно реалізовувати та вирішувати завдання у сфері музичної освіти, і вона взаємодіє з психолого-педагогічними, музично-фаховими та загальнолюдськими компетентностями [1, с. 13].

Л. Карпова інтерпретує професійну компетентність вчителя як системне, інтегративне особистісне утворення, яке формується на основі теоретичних знань, умінь, індивідуальних якостей та практичного досвіду. Структура фахової компетенції вчителя включає мотиваційний, операційно-технологічний та самореалізаційний блоки [2].

Л. Масол розподіляє компетентності на особистісні, функціональні та соціальні групи, де вони взаємодіють і впливають одна на одну. Вона виділяє особистісні, соціальні і функціональні компетентності, які пов'язані з мистецькою освітою [3, с.17 ].

А. Растригіна говорить про інтегровані та спеціальні фахові компетенції майбутніх педагогів у сфері мистецтва [4].

Отже, різні дослідники акцентують увагу на різних аспектах фахової компетентності майбутніх педагогів, і 'їх підходи доповнюють один одного. Важливо розглядати цю компетентність як інтегративне утворення, що об'єднує знання, уміння, мотивацію та практичний досвід у сфері мистецтва й педагогіки.

Мета статті - розглянути фахову компетентність виконавця-ду- ховика у наукових дослідженнях.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Фахова компетентність виконавця-духовика і педагога є складним і багатогранним поняттям, яке базується на загальнопедагогіч- них концепціях. Один з підходів до визначення фахової компетентності в музично-педагогічному контексті запропонувала Р. Савченко [5]. Згідно з поглядами дослідниці, музично-педагогічна компетентність є інтегративною особистісною якістю, яка проявляється у високому рівні самостійності в реалізації та вирішенні завдань у галузі музичної освіти. Ця компетентність неперервно пов'язана з психолого-педагогічними, музично-фаховими та загальнолюдськими компетентностями, які можна розглядати як окремі блоки компетентностей.

Як зазначають дослідники [5], [6], [7], професійна компетентність виконавця-духовика включає ключові музичні компетенції, які є взаємопов'язаними між собою. Ці компетенції базуються на системному накопиченні музично-педагогічних знань, розвитку музично-виконавських умінь та особистісному музично-творчому досвіді.

Оволодіння необхідними музичними компетенціями є основою для вдосконалення і самореалізації виконавця-духовика. Це не лише розвиток музично-виконавських навичок, але й уміння розуміти музичні структури, історію музичного мистецтва, аналізувати твори і передавати 'їх емоційний зміст. Крім того, професійна компетентність включає вміння педагогічно взаємодіяти зі студентами, організовувати музичні заходи, використовувати різноманітні методи навчання та вдосконалювати свої професійні навички [7]. музикант духовик виконавець

На нашу думку, підхід до професійної компетентності виконав- ців-духовиків акцентує увагу на музичних компетенціях як основі для розвитку інших предметних компетенцій, що є важливими для музично-педагогічної діяльності в цілому. Цей підхід відображає взаємозв'язок і взаємозалежність різних аспектів професійної підготовки виконавця-духовика.

Відтак, фахова компетентність виконавця-духовика і педагога охоплює не лише знання і навички у сфері музичного виконавства та педагогіки, але й здатність до самостійної роботи, ефективного вирішення завдань, адаптації до змін у професійній сфері, розвитку творчого потенціалу та вміння працювати зі студентами різного рівня підготовки. Вона базується на поєднанні музичних, педагогічних та загальних особистісних якостей, що дозволяє ефективно виконувати професійні обов'язки та досягати успіху в музичній освіті.

Діяльність виконавця-духовика є надзвичайно складною і вимагає досконалого поєднання різних складників музично-виконавського процесу. Для успішного виконання музичних творів виконавець повинен оволодіти великою кількістю технічних аспектів і виконавських засобів.

Виконавський апарат, такий як володіння аплікатурою (спосіб розташування пальців на інструменті), артикуляція (чіткість та виразність виконання нот), звукоутворення, інтонація, динаміка, вібрато, штрихи, фразування, ритм, метр, темп, агогіка, техніки дихання та інші, є основою для створення музичного виконання відповідно до задуму композитора. Ці технічні аспекти допомагають виконавцю контролювати звуковий матеріал та передавати його музичне вираження.

Крім технічних аспектів, виконавець-духовик також повинен розвивати свій музичний слух, здатність розрізняти інтонацію, мелодію, гармонію та ритм. Це допомагає йому правильно тлумачити музичні нюанси, передавати емоції і створювати музичну кольоровідтворю- вальну палітру.

Отже, для досягнення високого рівня музичного виконання му- зикант-духовик повинен працювати над розвитком і вдосконаленням свого виконавського апарату, технічних вмінь та навичок, а також розвивати свій музичний слух, що допомагає створити вражаюче і виразне музичне виконання.

Виконавська діяльність духовика постійно вимагає творчого підходу, тому досягнення художнього результату відбувається через створення чи відтворення нового й оригінального, неповторного. Поняття “творчість” включає і талант, і виконавську майстерність, і професійну освіту, і життєвий досвід, і ціннісні переконання, інтерпретаційні можливості, мотивацію, натхнення тощо. Найяскравіше творчий компонент проявляється у процесі виконавської діяльності.

Діяльність виконавця-духовика дійсно характеризується складністю через велику кількість складників, які потрібно поєднати в музично-виконавському процесі. Для досягнення високого рівня майстерності у виконавстві на духових інструментах музикант повинен володіти такими ключовими компетенціями та вміннями: виконавським апаратом, виконавськими засобами, музичним слухом, постановкою, технікою дихання тощо [7].

Виконавець-духовик має володіти:

технікою гри на духових інструментах, включаючи правильне розташування рук, пальців, язика, контроль за диханням і функціонуванням губ;

майстерністю у використанні різних виконавських ефектів, таких як звукоутворення, інтонація, динаміка, вібрато, штрихи, фразування, ритм, метр, темп, агогіка;

вмінням змінювати темп і гучність, а також використовувати виконавські прийоми для передавання емоцій і виразності в музиці;

здатністю розрізняти висоту та довжину звуків, сприймати музичні інтервали, розпізнавати гармонію, мелодію і ритм;

умінням правильно поставити і розв'язати музичні завдання, відтворити інтерпретацію автора, або ж створити власну інтерпретацію музичного твору;

контролювати правильне дихання і його координацію із виконавською технікою, забезпечення стабільного та безперервного потоку повітря для звукоутворення на інструменті.

Ці компоненти необхідно постійно вдосконалювати та гармонійно поєднувати у процесі виконавства, щоб досягти високого рівня професійної майстерності виконавця-духовика.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Отже, враховуючи постійні зміни у суспільстві та музичній культурі, важливо активно досліджувати й розробляти стратегії і методи, спрямовані на розвиток фахової компетентності виконав- ців-духовиків. Такий підхід допоможе забезпечити високу якість музичної освіти, підготувати кваліфікованих музикантів та вчителів музики, а також сприятиме збагаченню культурного спадку і розширенню можливостей для творчого самовираження виконав- ців-духовиків.

О.Палаженко [8, с. 72] детально розкрив виконавські вміння учнів-духовиків і запропонував класифікацію виконавських засобів, таких як: звукоутворення, звуковисотна інтонація, вібрато, динаміка, штрихи, фразування, а також допоміжні засоби, такі як ритм, метр, темп і агогіка. Окрему групу становлять засоби технічного порядку, включаючи музичний слух, техніку дихання, постановку, темброформувальний апарат, техніку язика та губ (артикуляційний апарат), а також техніку пальців (аплікатура на духовому інструменті). Основна ідея полягає в тому, що гармонійне і професійне поєднання цих складових є основою для формування виконавських умінь духовиків.

Згідно з дослідженнями науковців органи виконавського апарату виконавця-духовика можна розподілити на кілька груп [5]-[7].

Перша група - пальцевий апарат, включає руки (у випадку тромбона) або пальці рук (на інших духових інструментах), які відповідають за коригування довжини звукового стовпа повітря.

Друга група - дихальний апарат, який забезпечує необхідний тиск повітря для звукоутворення.

Третя група - губний апарат (або амбушюр), який безпосередньо використовується для звукоутворення.

Гра на духовому інструменті вважається одним з найскладніших видів трудової діяльності, оскільки вимагає від музиканта чіткої координації слуху, зору, дихання, пам'яті, рухів, які включають роботу губного апарату, язика, пальців тощо. Процес звукоутворення на духовому інструменті складається з послідовних психофізіологічних елементів, таких як нотний знак, уявлення про звук, м'язово-рухова установка, виконавський рух, реальне звучання та слуховий аналіз. Цей складний умовно-рефлекторний взаємозв'язок націлює музично-слухові відчуття та уявлення виконавця-духовика, перетворюючи внутрішні звуки в реальне звучання [9].

У процесі виконавської діяльності музикантам важливо дотримуватися рекомендацій щодо правильної постановки. Основні аспекти постановки включають [10]:

положення голови, де голову слід тримати прямо, без нахилу, оскільки неправильне положення голови може вплинути на взаємодію губ з мундштуком, роботу язика та напрямок повітряного потоку;

положення корпусу (тулуба). Під час гри тулуб слід тримати рівним, невимушеним і природнім, що сприяє легкості роботи легенів і діафрагми;

положення рук і пальців. Руки не слід притискати до тулуба, щоб не заважати вільному диханню, а пальці на інструменті тримати вільно, трохи зігнутими. Особлива увага має бути приділена правильному положенню пальця, на якому зосереджена опора інструмента (особливо це стосується дерев'яних інструментів);

положення інструмента. Положення інструмента залежить від індивідуальних особливостей виконавця і самого інструмента. Проте важливо тримати будь-який духовий музичний інструмент зручно, не обмежуючи свободи виконання;

роль губ і язика виконавця. Оскільки існують різні типи духових інструментів, такі як язичкові, свистячі (лабіальні) і мідні, роль губ музиканта і функціональне 'їхнє призначення залежать від типу інструмента.

Дотримання цих рекомендацій забезпечує правильну постановку та допомагає музикантам досягати кращих результатів у виконавській діяльності.

Виконавська техніка музиканта-духовика має кілька основних аспектів, які сприяють правильній та ефективній грі на духовому інструменті. Основні компоненти виконавської техніки включають: постановку виконавського апарату, аплікатуру, артикуляцію.

Ці компоненти виконавської техніки взаємодіють між собою і сприяють розвитку високого рівня гри музиканта-духовика. Засвоєння правильної постановки виконавського апарату, аплікатури та артикуляції вимагає тренувань, вправ та практики для досягнення майстерності у виконавській діяльності [10].

Виконавсько-технічний компонент фахової компетентності му- зиканта-духовика можна охарактеризувати як багатофункціональне оволодіння технікою гри на духовому інструменті. Виконавський процес є творчою діяльністю, яка вимагає використання складних психофізіологічних процесів. У цьому процесі задіяні різні органи, такі як зір, слух, пам'ять, музично-слухові уявлення та вольові зусилля.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проаналізувавши різні аспекти компетентнісного підходу в музично-педагогічній науковій літературі та його застосування до духового виконавства, ми приходимо до висновку, що розвиток фахової компетентності виконавців-духовиків є складним та багатогранним процесом. Ця компетентність включає взаємопов'язані ключові музичні навички та знання, які набуваються шляхом системного накопичення музично-педагогічного досвіду, музично-виконавських умінь та особистісного розвитку.

У дослідженні фахової компетентності виконавців-духовиків, фахова компетентність була визначена як комплексне утворення, що базується на знаннях, уміннях та навичках, отриманих під час навчання.

Вона також охоплює особистісні якості педагога та виконавця, професійну виконавську майстерність, творчу та інтерпретаційну активність, широку культурну ерудицію, оволодіння новітніми методиками викладання та виконавства, а також вміння використовувати педагогічний та виконавський досвід України та вивчати сучасні європейські технології.

Фахова компетентність виконавця-духовика передбачає здатність і готовність до педагогічної, інструментально-виконавської та творчої діяльності. Вона базується на гармонійному поєднанні української культурної спадщини з європейською та вимагає уміння використовувати їх у творчому процесі.

Отже, фахова компетентність виконавця-духовика є складним та інтегративним явищем, що поєднує знання, навички, особистісні якості, професійну майстерність та творчий потенціал, і готує виконав- ців-духовиків до успішної діяльності в педагогічній, виконавській та творчій сферах.

Особливу увагу слід приділяти дослідженню та розробці стратегій, спрямованих на розвиток фахової компетентності виконавців-ду- ховиків, зокрема в контексті процесів європейської інтеграції. З урахуванням змін у суспільстві та музичній культурі необхідно активно досліджувати та вдосконалювати методи навчання та підготовки му- зикантів-духовиків, зокрема у сфері виконавського апарату, аплікатури, артикуляції та інших важливих виконавських елементів.

Крім того, це сприятиме збереженню та збагаченню культурного спадку, а також розширенню можливостей для творчого самовираження виконавців-духовиків у сучасному світі.

Перспективи дослідження вбачаємо в розробці методики розвитку фахової компетенції виконавців-духовиків на основі інтеграції системи європейської музичної освіти.

Список використаних джерел

1. Савченко Р. А. Теорія і методика формування музично-педагогічної компетентності майбутніх вихователів та музичних керівників дошкільних навчальних закладів : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02. Київ, 2014. 43 с.

2. Гаврілова Л. Г. Система формування професійної компетентності майбутніх учителів музики засобами мультимедійних технологій : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2015. 656 с.

3. Масол Л., Миропольська Н. Формування базових компетентностей учнів загальноосвітньої школи у системі інтегративної мистецької освіти : посібник для вчителя. Київ : Педагогічна думка, 2010. 232 с.

4. Растригіна А. М. Компетентнісний підхід до підготовки майбутнього магістра музичного мистецтва. Сучасні стратегії університетської освіти: якісний вимір: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Київ : Київський ун-т ім. Б. Грінченка, 2012. С. 501-509.

5. Савченко Р. А. Теорія і методика формування музично-педагогічної компетентності майбутніх вихователів та музичних керівників дошкільних навчальних закладів : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02. Київ, 2014. 43 с.

6. Болгарський А. Г. Становлення професійної компетентності майбутнього вчителя в процесі виконавської діяльності. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Київ : НПУ, 2011. Вип. 11 (16). С. 67-70.

7. Світайло С. В. Формування фахової компетентності майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки : дис. . канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2012. 277 с.

8. Палаженко О. П. Методика формування виконавських умінь підлітків у процесі навчання гри на духових інструментах : автореф. ... канд. пед. наук : 13.00.02. Київ : Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2015. 20 с.

9. Закопець М. Л. Структурні компоненти розвитку фахової компетентності майбутніх виконавців-духовиків на основі інтеграції європейського досвіду. Педагогічна освіта: теорія і практика. Збірник наукових праць / Кам'янець Подільський національний університет імені Івана Огієнка; Інститут педагогіки НАПН України. Київ : Міленіум, 2022. Вип. 32 (1-2022). С. 258-273.

10. Кофман Р. І. Виховання диригента: психологічні особливості. Київ : Муз. Україна, 1986. 40 с.

References

1. Savchenko R. A. (2014). Teoriya i metodika formuvannya muzichno-peda- gogichnoyi kompetentnosti majbutnih vihovateliv ta muzichnih kerivnikiv doshkilnih navchalnih zakladiv [Theory and methods of forming musical-pedagogical competence of future educators and music directors of preschool educational institutions]. PhD thesis. Kyiv. [in Ukrainian]

2. Gavrilova L. G. (2015). Sistema formuvannya profesijnoyi kompetentnosti majbutnih uchiteliv muziki zasobami multimedijnih tehnologij [System of formation of professional competence of future music teachers by means of multimedia technologies ]. Doctor's thesis. Kiyv. [in Ukrainian]

3. Masol L., Miropolska N. (2010). Formuvannya bazovih kompe- tentnostej uchniv zagalnoosvitnoyi shkoli u sistemi integrativnoyi misteck- oyi osviti [Formation of basic competencies of secondary school students in the system of integrative art education]. Kiyv : Pedagogichna dumka. [in Ukrainian]

4. Rastrigina A. M. (2012). Kompetentnisnij pidhid do pidgotovki majbutno- go magistra muzichnogo mistectva. Suchasni strategiyi universitetskoyi osviti [A competent approach to preparing a future master of musical art]. Proceedings of the "Yakisnij vimir" : materiali mizhnar. nauk.-prakt. konf. Kiyv : Kiyivskij un-t im. B. Grinchenka, pp. 501-509. [in Ukrainian]

5. Savchenko R. A. (2014). Teoriya i metodyka formuvannya muzych- no-pedagogichnoyi kompetentnosti majbutnix vyxovateliv ta muzychnyx ker- ivnykiv doshkilnyx navchalnyx zakladiv [Theory and methods of formation of musical-pedagogical competence of future teachers and music directors of preschool educational institutions]. Extended abstract of doctor's thesis. Kyiv. [in Ukrainian]

6. Bolgarskyj A. G. (2011). Stanovlennya profesijnoyi kompetentnosti majbut- n'ogo vchytelya vprocesi vykonavskoyi diyalnosti [Formation of professional competence of the future teacher in the process of executive activity]. Naukovyj cha- sopys Nacionalnogo pedagogichnogo universytetu imeni M. P Dragomanova. Kyiv: NPU, vol. 11 (16), pp. 67-70. [in Ukrainian]

7. Svitajlo S. V. (2012). Formuvannya faxovoyi kompetentnosti majbutnix uchyteliv muzyky u procesi dyrygentsko-xorovoyi pidgotovky [Formation of professional competence of future music teachers in the process of conducting and choral training]. PhD thesis. Kyiv. [in Ukrainian]

8. Palazhenko O. P. (2015). Metodyka formuvannya vykonavskyh uminpidlitkiv u procesi navchannya gry na duphovyh instrumentah [Methodology of formation of performance skills of teenagers in the process of learning to play wind instruments]. PhD thesis. Kyiv : Nacionalnyj pedagogichnyj universytet im. M. P. Drago- manova. [in Ukrainian]

9. Zakopecz M. L. (2022). Strukturni komponenty rozvytku faxovoyi kompe- tentnosti majbutnix vykonavciv-duxovykiv na osnovi integraciyi yevropejskogo dos- vidu [Structural components of the development of professional competence of future brass players based on the integration of European experience]. Pedagog- ichna osvita: teoriya i praktyka : zbirnyk naukovyx pracz. Kyiv : Milenium, vol. 32 (1-2022), рр. 258-273. [in Ukrainian]

10. Kofman R. I. (1986). Vyhovannya dyrygenta: psyhologichni osobly- vosti [Conductor education: psychological features]. Kyiv : Muz. Ukrayina. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru