Сутність i структура понять "якість", "якість освіти", "моніторинг", "моніторинг в освіті", "моніторинг якості вищої освіти"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність i структура понять "якість", "якість освіти", "моніторинг", "моніторинг в освіті", "моніторинг якості вищої освіти"

Ольга Осередчук

кандидатка історичних наук, доцентка кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, керівник Центру маркетингу та розвитку, Львівський національний університет імені Івана Франка, експерт Українського культурного фонду, голова ГЕР 02 Культура і мистецтво НАЗЯВО, м. Львів, Україна

У статті з'ясовано сутність s розписана структура понять “якість”, “якість освіти”, “моніторинг”, “моніторинг в освіті”, “моніторинг якості вищої освіти”. Аналізуючи поняття “якість освіти” констатовано, що перша складова цього поняття (“якість”) є філософською категорією і має, відповідно, усталене загальнонаукове визначення, то друга його частина (“освіта”) не має однозначного тлумачення, але саме вона впливає на повне розуміння та визначення якості освіти. Якість освіти вивчається як комплексне поняття в межах кваліто- логії - триєдиної науки, що охоплює теорію якості, теорію оцінки якості (кваліментрію) і теорію управління якістю. Якість освіти - це щабель, з якого характеристики освітньої діяльності відповідають нормативним положенням державних освітніх стандартів та освітніх програм, задовольняють вимоги споживачів освітніх послуг. Для визначення якості освіти необхідно проводити її моніторинг. Моніторинг в освіті - постійне спостереження за будь-яким процесом в освіті з метою виявлення його відповідності бажаному результату чи початковим припущенням. Об'єктами моніторингу виступають: система освіти (загальна середня, професійна, вища, національна або загальнодержавна, регіональна система, муніципальна); ресурси (кадрові, матеріально-технічні); процеси (педагогічний процес загалом та окремі його складові); діяльність (управлінська, трудова, навчальна); явища (вихованість, освіченість, майстерність педагога та ін.). Виділено функції моніторингу, такі як: інформаційна, активізуюча, формуюча, корекційна, кваліметрична, діагностична, аналітична, моделююча, прогностична, управлінська. Моніторинг вищої освіти заснований на принципах, що виокремлено у статті. Моніторинг розглядається як контроль, реагування, вивчення та виправлення відхилення від норм. Найчастіше під моніторингом розуміють відстеження, а під моніторингом в освіті - спеціально організована і постійно діюча система збирання, зберігання та аналізу інформації, проведення додаткових інформаційно-аналітичних обстежень і оцінки стану, тенденцій, ризиків і прогнозу розвитку освіти, що використовується при прийнятті управлінських рішень у сфері освіти. Розбудувати певну систему забезпечення якості вищої освіти можна лише на основі ефективної системи моніторингу якості вищої освіти. якість навчальний освіта

Ключові слова: якість; якість освіти; моніторинг; моніторинг в освіті; моніторинг якості вищої освіти; система забезпечення якості вищої освіти.

Oseredchuk O. Essence And Structure Of The Concepts Of “Quality”, “Quality Of Education”, “Monitoring”, “Monitoring In Education”, “Monitoring Of Higher Quality “

The article clarifies the essence and describes the structure of the concepts “quality”, “quality of education”, “monitoring”, “monitoring in education”, “monitoring the quality of higher education”. Analyzing the concept of “quality of education” it is stated that the first component of this concept (“quality”) is a philosophical category and has, accordingly, a well-established general scientific definition, the second part (“education”) has no unambiguous interpretation, but it affects the full understanding and determining the quality of education. The quality of education is studied as a complex concept within qualitology - a threefold science that includes the theory of quality, the theory of quality assessment (qualimetry) and the theory of quality management. The quality of education is a stage from which the characteristics of educational activities meet the regulations of state educational standards and educational programs, meet the requirements of consumers of educational services. To determine the quality of education, it is necessary to monitor it. Monitoring in education - constant monitoring of any process in education in order to determine its compliance with the desired result or initial assumptions. The objects of monitoring are: the education system (general secondary, vocational, higher, national or national, regional, municipal); resources (personnel, logistics); processes (pedagogical process as a whole and its individual components); activity (managerial, labor, educational); phenomena (upbringing, education, skill of the teacher, etc.). Monitoring functions are distinguished, such as: informational, activating, formative, corrective, qualimetric, diagnostic, analytical, modeling, prognostic, managerial. Monitoring of higher education is based on the principles outlined in the article. Monitoring is seen as the control, response, study and correction of deviations from the norms. Most often, monitoring is understood as tracking, and monitoring in education - a specially organized and permanent system of collecting, storing and analyzing information, conducting additional information and analytical surveys and assessing the status, trends, risks and forecasts of educational development. in the field of education. It is possible to build a certain system of quality assurance in higher education only on the basis of an effective system of monitoring the quality of higher education.

Key words: quality; quality of education; monitoring; monitoring in education; monitoring the quality of higher education; quality assurance system of higher education.

ВСТУП

Постановка проблеми. В умовах модернізації освіти одним з актуальних питань є питання якості освіти. Проблемі якості вищої освіти приділяється велика увага і в багатьох країнах. Цим питанням присвячені Сорбонська (1998 р.) та Болонська (1999 р.) декларації, що розглядають якість освіти як засіб підвищення конкурентоспроможності європейської освіти, підтверджуючи глобальність значення цього поняття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У межах досліджуваного напряму запропоновано праці науковців, які зосередили увагу на актуальних питаннях моніторингу якості вищої освіти (В. Андрущенко, Л. Горбунова, В. Кремень [1], В. Бахрушин [2], Д. Бодненко,О.Жильцов, О. Лещинський, Н. Мазур [3],С. Раков [4], Л. Сігаєва [5], А. Федько [6], В. Чепак [7], С. Щудло [8] тощо).

Метою статті є з'ясування cутноcті i cтpуктуpи понять дослідження “якість”, “якість освіти”, “моніторинг”, “моніторинг в освіті”, “моніторинг якості вищої освіти”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Одним із перших категорію “якість” як філософську категорію розглянув Аристотель. На його думку, це те, що існує саме собою і утворює якість. Він визначав, що увага звертається на множинність відмітних ознак предметів, отже, і варіативність способів на зміну їх властивостей (якості). Аристотель визначав “якість” як “видову відмінність”, як “...та перебуваюча видова ознака, яка відрізняє цю сутність у її видовій своєрідності від іншої сутності, що належить до того ж роду” [9].

Філософське визначення якості акцентує увагу на відмінних ознаках предмета, причому констатація цих відмінностей не несе в собі ніяких оцінок (гірше, краще). Тому у філософському трактуванні якості немає сенсу ставити питання про розрізнення низької або високої, поганої чи хорошої якості тощо. Визначаючи якість освіти як унікальність і специфічність тієї чи іншої педагогічної системи, ми звертаємо увагу на відмінні риси тієї чи іншої освітньої практики (“Вальдорф- ська школа - система іншої якості, ніж традиційна педагогіка”), необхідність надання освіті варіативного характеру, розвитку різноманіття її форм і видів, формування неповторного вигляду конкретної освітньої організації.

Глибоке розуміння сутності категорії якості виявляється в роботах філософів різних шкіл: німецької класичної філософії - Кант, Гегель, Фейєрбах, механістичної філософії - Декарт, Локк, Гоббс та інші. У поданні Гегеля поняття якості нерозривно пов'язують із такими категоріями, як кількість і міра. Досліджуючи цей взаємозв'язок на основі сформульованого закону про перехід кількості в якість, Гегель зумів показати діалектичну природу якості і вийти на новий рівень його аналізу - можливість вимірювання ступеня його вираженості [10].

Визначивши поняття “якість” як філософську категорію, перейдемо до осмислення поняття “якість освіти”. Якщо перша складова цього поняття (“якість”) є філософською категорією і має, відповідно, усталене загальнонаукове визначення, то друга його частина (“освіта”) не має однозначного тлумачення, але саме вона впливає на повне розуміння та визначення якості освіти (дійсно, якість чого?). Складність категорії “освіта” обумовлює суперечки про його зміст, цінності, можливості його оцінки та використання. Однак більшість цих розбіжностей, на наш погляд, визначається більш глибинними, концептуальними питаннями та пов'язана з тим чи іншим розумінням природи та сутності освіти.

Якщо говорити про якість освіти, то, як бачимо, потрібно говорити про якість того чи іншого елемента освіти з позицій того чи іншого аспекту.

Однак коли говоримо про якість освіти, то тут мається на увазі якість освітньої послуги, тобто сукупність властивостей, що зумовлює її здатність задовольняти (або задовольняти) потреби соціуму. Іншими словами, під якістю того чи іншого елемента освіти ми розумітимемо такий його рівень, який затребуваний чи не відповідає вимогам зацікавлених сторін - відповідальних суб'єктів системи освіти. Перед вищою освітою ставляться певні цілі як зовнішні, так і внутрішні. Воно має відповідати встановленим стандартам і нормам. Для отримання дійсно якісної освіти має бути забезпечена якість самих вимог (цілей, стандартів і норм) та необхідні якісні ресурси (освітні програми, кадровий потенціал, контингент абітурієнтів, матеріально-технічне забезпечення, фінанси тощо), тобто якість умов (вкладу в освіту). За дотримання цих двох аспектів якості важливу роль відіграє якість освітніх процесів (наукова та навчальна діяльність, управління, освітні технології тощо) [4].

Новий сенс і значення набуває оцінка якості освіти, оскільки саме вона має стати основою акредитації (атестації) освітніх закладів, гарантувати учням і студентам якісну освіту, сприяти розвитку конкурентних відносин між освітніми установами, забезпечити академічну мобільність студентів і викладачів. Сучасний конкурентоспроможний ЗВО повинен мати налагоджену систему, здатну керувати якістю його роботи. Саме тому у світовій, а тепер уже й у вітчизняній практиці вищої освіти розробці систем управління якістю приділяють велику увагу.

Якість освіти вивчається як комплексне поняття в межах квалі- тології - триєдиної науки, що охоплює теорію якості, теорію оцінки якості (кваліметрію) і теорію управління якістю. Кожні з цих трьох складових мають певний набір критеріїв і показників якості освіти, які дають змогу різнобічно оцінити будь-яку систему освіти за зовнішніми і внутрішніми її параметрами. Якість освіти характеризується багатомірністю, багатоаспектністю та багатопараметричністю, що наклало свій відбиток на систему управління її якістю.

Якість постає одним з головних факторів забезпечення конку- рентоспрямованості продукції та послуг розвинених країн світу. Це потребує введення: єдиних законодавчих вимог; єдиних стандартів; єдиних процесів перевірки для того, щоб переконатися, що продукція (послуги) фірми відповідає вимогам ринку [3].

Якість освіти залежить від кожного учасника. Кожному співробітнику у ЗВО мають пропонуватися основні ідеї контролю якості, і кожен із працюючих повинен їх використати. Отже, мова багатовимірної якості має стати загальноприйнятою мовою спілкування у ЗВО.

Концепція багатовимірної якості передбачає використання величезної кількості показників якості. Для кожного студента, кожного абітурієнта та кожного співробітника необхідно вимірювати й обробляти кілька десятків індикаторів якості. Суб'єктивна задоволеність студентів якістю здобутої у ЗВО освіти не є єдиним критерієм для його оцінки.

Об'єктивна ж перевірка якості підготовки випускників ЗВО здійснюється за межами її освітньої системи. Проте досі не визначено критерії та показники, за якими можна оцінити цю якість з погляду зацікавлених сторін. Ця ситуація ставить більш жорсткі вимоги до систем контролю знань, навичок і умінь, що формуються, особистісних якостей студентів на всіх етапах навчання; зумовлює високу значущість самооцінки [6].

Якість освіти - це новітній стиль управління ЗВО. Прийняття філософії багатовимірної якості призводить до переконання, що завжди існує найкращий спосіб ведення справ, прийом кращого використання ресурсів і оптимальний спосіб працювати продуктивніше [1].

Якість освіти, на думку соціологів, - нормативна вимога суспільства до однієї зі своїх підсистем (освіти), що лежить в її необхідності відповідати еталонам продуктивної діяльності, тобто якнайкращій реалізації своїх соціальних позицій. Якість освіти вміщує складну внутрішню структуру, підґрунтя якої становлять нормативні, ціннісні, мотиваційні, системні та організаційні складники. Визначення критерію якості освіти є досить малоймовірним, адже є наслідком конвенціональної угоди різних соціальних суб'єктів [7], [8].

Останнім часом поняття якості набуло уточнення в аспекті економічної, управлінської, освітньої діяльності, стосовно оцінки якості особистісного та суспільного життя. У педагогічну теорію і практику ввійшла категорія “якість освіти”.

Проблема якості освіти набула актуальності, насамперед, у зарубіжній педагогіці та визнана наразі пріоритетною серед проблем ХХІ століття. В економіці й управлінні сутність поняття “якість” пов'язана з оцінкою процесу й результату створення та використання продукції й оцінкою послуг, тобто об'єктом дослідження та управління є якість продукції та послуг.

Учені розмежовують поняття “якість освіти”, аналізуючи його як процес і як результат. З позицій процесу “якість освіти” розглядається як такий стан і його здібність, що задовольняють потреби людини, а також відповідають інтересам суспільства та держави. “Якість освіти” як результат діяльності навчального закладу вказує на відповідність рівня підготовки учнів вимогам чинних освітніх програм.

Л. Сігаєва вважає, що якість освіти - це така сукупність властивостей, що обумовлює його здатність виконувати висунуті суспільством завдання щодо формування та розвитку особистості в аспектах її навченості та вихованості. Також вона розглядає різні тлумачення поняття “якість”. “Якість” з позиції управління - це рівень досягнення поставлених цілей, відповідність визначеним стандартам, ступінь задоволення очікувань споживача. “Якість” як філософська категорія - визначає сутність об'єкта чи процесу. “Якість” у загальному вигляді - це відповідність певній меті; сукупність характеристик продукту або послуги; задоволення вимог споживача; відповідність предмета як результату праці деяким заданим стандартам.

Освіта, здобута студентом (учнем), визнається якісною, якщо її результати відповідають операціонально-заданим цілям і спрогнозо- вані в зоні найближчого розвитку.

Якість освіти обумовлюється сукупністю показників, що характеризують різні аспекти навчальної діяльності: зміст освіти, форми і методи навчання, матеріально-технічна база, кадровий склад, управління якістю освіти. Якість освіти варто розглядати як узагальнений показник розвитку суспільства у певному часовому вимірі, у динаміці тих змін, що характеризують поступ держави в контексті світових тенденцій.

Підвищення якості освіти - необхідна умова покращання життя суспільства, це основа демократизації політичного устрою, модернізації економіки, розвитку культури інноваційного мислення, утвердження фундаментальних цінностей буття людини [5].

Поняття якості є одним із центральних у сучасних дискусіях щодо проблем української вищої освіти. Але уважний аналіз наявних думок показує, що дуже часто не тільки рядові громадяни, а й провідні експерти вкладають у це поняття зовсім різний зміст. Тому існує потреба визначитися з термінами.

Зрозуміло, що поняття якості вищої освіти має бути узгоджено із загальним поняттям якості.

Академічний тлумачний словник української мови виокремлює такі площини цього терміна:

1. По-перше, це - “внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших”.

2. По-друге, якість - це “ступінь вартості, цінності, придатності чого-небудь для його використання за призначенням”.

3. По-третє, якість - це ще “та чи інша характерна ознака, властивість, риса кого-, чого-небудь” [11].

У Законі України “Про вищу освіту” визначено це поняття так: “вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації” [12].

В. Бархушиним розглянуто поняття “якість освіти” як процес (стан і його здібність, що задовольняють потреби людини, відповідають інтересам суспільства та держави) і як результат (результат діяльності навчального закладу вказує на відповідність рівня підготовки учнів вимогам чинних освітніх програм). Оскільки якість освіти зумовлюється сукупністю показників, що характеризують різні аспекти навчальної діяльності (зміст освіти, форми і методи навчання, матеріально-технічна база, кадровий склад, управління якістю освіти), то її варто розглядати як узагальнений показник розвитку суспільства у певному часовому вимірі, у динаміці тих змін, що характеризують поступ держави в контексті світових тенденцій. Підвищення якості освіти - необхідна умова покращання життя суспільства, тому для визначення якості освіти необхідно проводити її моніторинг. Виокремлено основні показники якості освіти закладів вищої освіти (особиста результативність студента; загальна та якісна успішність; якість нав- ченості; успіхи в олімпіадах, конкурсах, конференціях; вступ до магістратури, аспірантури) [2].

На нашу думку, якість освіти - це щабель, з якого характеристики освітньої діяльності відповідають нормативним положенням державних освітніх стандартів та освітніх програм, задовольняють вимоги споживачів освітніх послуг.

Проведений теоретичний аналіз категорій “якість”, “якість освіти” дозволяє: ґрунтовно розглянути зміст цих категорій, що дозволить надалі встановити виміри, що можуть кількісно характеризувати якість освіти; обґрунтувати структуру елементів якості освіти; дати типологію якості освіти; розглянути управління якістю освіти, її системи та механізми стандартизації та сертифікації з теоретичних позицій.

Реформування системи вищої освіти, що здійснюється в останнє десятиліття, зумовило потребу у створенні єдиної об'єктивної та загальнодоступної системи моніторингу якості освіти, його відповідності потребам суспільства в кваліфікованих спеціалістах для різних сфер соціальної та виробничої діяльності. Це потребує розробки досить точних, оптимальних за часом і матеріальних витрат вимірювачів рівня загальнонаукової та професійної підготовки студентів, які відповідають як вимогам державних освітніх стандартів, так і потребам суспільної та професійної практики.

Для визначення якості освіти необхідно проводити її моніторинг. Моніторинг використовується в різних сферах суспільної діяльності та належить до різних галузей наукового знання. Моніторинг в освіті - категорія педагогічна й управлінська, оскільки він не копіює загальні положення теорії інформації, а переводить їх мовою педагогіки, психології та управління. Соціальна сутність освітнього моніторингу визначається тим, що саме він слугує головним засобом контролю й обліку передачі соціального досвіду (змісту освіти) підростаючим поколінням [5].

Прогностичні тенденції педагогічного моніторингу освіти в сучасному стані освіти мають пряме ставлення - не тільки до розвитку навчальних закладів, а й загалом до політичного, соціального, виробничого, духовно-морального розвитку суспільства. Термін “моніторинг” увійшов у педагогіку з екології та соціології, де його розуміють як безперервне стеження за станом середовища (природного, соціального, виробничого) з метою попередження небажаних відхилень за найважливішими параметрами.

Моніторинг може бути класифікований за низкою підстав. Залежно від обставин моніторинг може бути:

Динамічний, коли як підстави для експертизи слугують дані про динаміку розвитку того чи іншого об'єкта, явища чи показника. Це найпростіший спосіб, який може бути аналогом експериментального плану тимчасових серій. Для відносно простих систем, локального моніторингу (цін, доходів населення та ін.) цього підходу може бути достатньо. У цьому випадку на першому місці з метою моніторингу стоїть попередження про можливу небезпеку, а з'ясування причин мають вторинний характер, тому що причини досить прозорі.

Конкурентний, коли підставою для експертизи вибираються результати ідентичного обстеження інших систем. У цьому випадку моніторинг стає аналогом плану з численними серіями випробувань. Вивчення двох або декількох підсистем більшої системи проводиться паралельно, одним інструментарієм, одночасно, що дає підставу робити висновок про величину ефекту на тій чи іншій підсистемі. Крім цього, такий підхід дає можливість оцінити величину небезпеки, її критичність.

Порівняльний, коли основою для експертизи вибираються результати ідентичного обстеження однієї чи двох систем вищого рівня. Такий випадок має специфічний для моніторингу характер і не розглядається при плануванні експериментів. Він полягає у тому, що у системі дані порівнюються з результатами, отриманими для системи вищого рівня.

Комплексний, коли використовують кілька підстав для експертизи. У цьому випадку не розглядається моніторинг, який реалізується поодинокими вимірами, вважаючи динамічність визначальною ознакою моніторингу, хоча в літературі можна знайти приклади застосування назви моніторингу до єдиних випробувань. У цьому випадку моніторинг упроваджується в дослідження за планом одиничного випадку, з усіма наслідками, що з цього випливають [13].

Моніторинг є найважливішим інструментом перевірки й оцінки ефективності змісту освіти, є основою для обґрунтованих шляхів усунення недоліків навчального процесу, для прийняття ефективних управлінських рішень.

Об'єктами моніторингу виступають окремі підсистеми освіти, різні процеси, рівні освіти, управління, окремі аспекти діяльності, знання тощо.

Моніторинг в освіті - постійне спостереження за будь-яким процесом в освіті з метою виявлення його відповідності бажаному результату чи початковим припущенням.

Постійний моніторинг за якістю навчального процесу, результатів навчання стає особливо актуальним в умовах реформи, оновлення змісту освіти, запровадження освітніх стандартів, проблем доступності навчального матеріалу, нормалізації навчального навантаження студентів.

Принципами побудови моніторингу є: 1) повнота даних; 2) надмірності даних; 3) ефективність даних; 4) цілісності даних; 5) спільного використання даних різними фахівцями; 6) простоти роботи з даними; 7) таємності особистих даних [14].

Хочемо наголосити на тому, що об'єктами моніторингу є: система освіти (загальна середня, професійна, вища, національна або загальнодержавна, регіональна система, муніципальна); ресурси (кадрові, матеріально-технічні); процеси (педагогічний процес загалом та окремі його складові); діяльність (управлінська, трудова, навчальна); явища (вихованість, освіченість, майстерність педагога та ін.).

Виділяємо такі функції моніторингу: інформаційна, активізуюча, формуюча, корекційна, кваліметрична, діагностична, аналітична, моделююча, прогностична, управлінська.

Моніторинг вищої освіти заснований на принципах: узгодженості нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення його складових частин; об'єктивності одержання та обробки даних; комплексності дослідження різноманітних аспектів освітнього процесу, обробки й аналізу одержаних результатів; безперервності та тривалості спостережень за станом освіти; своєчасності отримання, обробки та використання об'єктивної інформації про якість освіти; перспективності запланованих моніторингових досліджень, спрямованості їх на розв'язання актуальних завдань розвитку освіти; рефлексивності; гуманістичної спрямованості моніторингу якості освіти; відкритості й оперативності доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості, зацікавлених міжнародних установ [15].

Теоретичний аналіз виявив, що в педагогічної літературі даються різні визначення моніторингу. Так, моніторинг розглядається як контроль, реагування, вивчення та виправлення відхилення від норм. Проте найчастіше під моніторингом розуміють відстеження. Наприклад, тривале стеження за процесом інтеграції психолого-педаго- гічних знань у всіх його станах та виявах, співвіднесення отриманої інформації із заданим еталоном і прогнозом; відстеження динаміки активності об'єкта педагогічного управління та рівня 'їх життєвої активності; відстеження стану об'єкта (системи або складного явища) за допомогою безперервного або періодично повторюваного збирання даних, що є сукупністю певних ключових показників; регулярне стеження за показниками розвитку особистості та її умовами з метою запобігання відхиленням від норми; регулярне відстеження стану об'єкта, значень окремих його параметрів з метою вивчення динаміки процесів, що відбуваються, прогнозування тих чи інших подій, а також запобігання небажаним явищам.

Розглянемо тлумачення понять “моніторинг в освіті”, що описується в роботах зазначених вище авторів, та “моніторинг якості освіти”, що є важливим для характеристики результатів діяльності ЗВО.

Під моніторингом в освіті розуміється спеціально організована і постійно діюча система збирання, зберігання та аналізу інформації, проведення додаткових інформаційно-аналітичних обстежень і оцінки стану, тенденцій, ризиків і прогнозу розвитку освіти, що використовується при прийнятті управлінських рішень у сфері освіти.

Якісний рівень освіти забезпечується у світі за допомогою відповідних механізмів, що дістали назву моніторингу, який розуміється як система збирання, опрацювання та поширення інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує неперервне відстеження за її станом і прогнозування розвитку.

Тому питання створення власної системи моніторингу якості освіти - це необхідна умова існування сучасної школи.

Якість освіти - інтегральна характеристика системи освіти, що відображає ступінь відповідності реальних освітніх процесів нормативним вимогам, соціальним і особистісним очікуванням. Здійснення оцінювання якості освіти вимагає встановлення ступеня (рівня) відповідності навчальних результатів учнів освітнім програмам, умовам здійснення освітнього процесу загальноприйнятим еталонам і вимогам, що зафіксовано в нормативних документах [16].

Питання побудови ефективної системи освітнього моніторингу як складової забезпечення якості вищої освіти за його важливістю можна поставити в один ряд з питаннями реформування системи фінансування в освіті та побудови ефективної системи ухвалення управлінських рішень. Ці три питання між собою тісно пов'язані.

Відсутність ефективної системи моніторингу вищої освіти є однією з причин, що обумовлюють неможливість побудови ефективної системи фінансування та ухвалення управлінських рішень у системі вищої освіти. Перехід від тотального державного контролю в системі вищої освіти до цивілізованого освітнього моніторингу залишається одним з найактуальніших завдань сьогоднішнього дня.

Особливу складність становить питання побудови інституційної системи забезпечення якості вищої освіти, зокрема системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти. Однак інституційна система забезпечення якості вищої освіти має ґрунтуватися на певному розумінні самого феномену моніторингу якості вищої освіти, який лежить у центрі системи забезпечення якості вищої освіти. Розбудувати певну систему забезпечення якості вищої освіти можна лише на основі ефективної системи моніторингу якості вищої освіти.

Прояснення природи моніторингу якості вищої освіти є доволі складним завданням. Насамперед, потребує свого прояснення поняття якості вищої освіти, а це вже передбачає розуміння поняття якості освіти взагалі.

З одного боку, можна говорити про якість освіти, яка полягає у відповідності освіти певному стандарту. З іншого боку, розглядаючи освіту як послугу, можна спробувати розглядати якість останньої через відповідність її запитам споживача такої послуги.

Складність налагодження моніторингу якості вищої освіти в Україні значною мірою була обумовлена відсутністю державних стандартів вищої освіти. Сьогодні ми маємо певний прогрес на цьому шляху. Питання стандартів доволі важливе та неоднозначне [17].

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Отже, нами з'ясовано сутність понять “якість”, “якість освіти”, “моніторинг”, “моніторинг в освіті”, “моніторинг якості вищої освіти”. Виділено такі функції моніторингу: інформаційна, активізуюча, формуюча, корекційна, кваліметрична, діагностична, аналітична, моделююча, прогностична, управлінська.

Зауважено, що дослідники пов'язують моніторинг зі всіма функціями і стадіями управління. Органічний зв'язок моніторингу з іншими функціями управління виявляється в тому, що кожна функція управління виступає як основний пункт моніторингу, тобто торкається мети, інформації, прогнозів, розв'язків завдань, організації і виконання педагогічної діяльності, комунікації і корекції.

Моніторинг вищої освіти заснований на принципах, що виокремлено у статті. Моніторинг розглядається як контроль, реагування, вивчення та виправлення відхилення від норм. Зазначено, що отримана за допомогою моніторингу інформація дасть змогу своєчасно розкривати негативні фактори, запобігати 'їх виникненню, будувати й удосконалювати освітній процес, прогнозувати розвиток системи освіти і створити умови, щоб якнайбільше громадян України змогло здобути кваліфіковану вищу освіту, бо якраз від ступеня інтелектуалізації буде залежати майбутнє науки, нації та країни.

Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у вивченні зарубіжного досвіду з проблеми дослідження та виокремленні прогресивних ідей його впровадження.

Список використаних джерел

1. Філософські засади трансформації вищої освіти в Україні на початку ХХІ століття / авт. кол. : В. Андрущенко (кер.), Л. Горбунова, Л. Зязюн [та ін.] ; ред. кол. : В. Кремень, В. Андрущенко [та ін.] ; АПН України, Інститут вищої освіти. Київ : Педагогічна думка, 2007. 350 с.

2. Бахрушин В. Є. Що таке якість вищої освіти і як її вимірюють? 2013. URL: http://education-ua.org/ua/artides/100-shcho-take-yakist-vishchoji-osviti-i- yak-jiji-vimiryuyut

3. Бодненко Д. М., Жильцов О. Б., Лещинський О. Л., Мазур Н. П. Моніторинг навчальної діяльності : навчальний посібник. Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 2014. 276 с.

4. Раков С. А. Якість освіти: європейський вимір. Вісник ТІМО : Тестування і моніторинг в освіті. 2007. № 10-11. С. 12-15.

5. Сігаєва Л. Є. Сучасні підходи до якості освіти: теоретичний аспект. Професійна освіта: методологія, теорія та технології. 2016. № 4. С. 213-229.

6. Федько А. Якість освіти як об'єкт управління. Освіта і управління. 2006. № 1. Т. 9. С. 84-87.

7. Чепак В. В. Сучасні соціологічні концепції освіти як теоретико-мето- дологічна альтернатива класичним підходам. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. наук. пр. Харків : Видавничий центр ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. Вип. 15. С. 570-575.

8. Щудло С. А. Соціальна стандартизація освіти як умова забезпечення її якості. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. наук. пр. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. С. 715-719.

9. Аристотель. Політика / пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. Київ : Основи, 2000. 239 с.

10. Якість освіти: поняття та сутність. URL: https://stud.com.ua/169299/ pedagogika/yakist_osviti_ponyattya_sutnist

11. Академічний тлумачний словник української мови. URL: http://sum. in.ua/

12. Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII із змінами URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text

13. Основні види моніторингу. URL: https://studfile.net/preview/6460129/

14. Моніторинг в освіті. URL:https://students-library.com/library/

read/63018-monitoring-v-obrazovanii-vidy-monitoringa

15. Моніторинг в освіті. URL: http://timo.com.ua/wiki/index.php/%D0%9 C%D0%9E%D0%9D%D0%86%D0%A2%D0%9E%D0%A0%D0%98%D0%9D%D 0%93_%D0%92_%D0%9E%D0%A1%D0%92%D0%86%D0%A2%D0%86

16. Система моніторингу як одна із форм підвищення якості освіти. URL: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/1285

17. Про моніторинг якості вищої освіти. URL: https://osvita.ua/vnz/50427/

References

1. (2007). Filosofs'ki zasady transformatsiyi vyshchoyi osvity v Ukrayini na pochatku ХХІ stolittya [Philosophical principles of transformation of higher education in Ukraine at the beginning of the XXI century]/ Avt. kol. : V. Andrushchenko (ker.), L. Horbunova, L. Zyazyun [ta in.] ; red. kol. : V. Kremen', V. Andrushchenko [ta in.] ; APN Ukrayiny, Instytut vyshchoyi osvity. K.; Pedahohichna dumka. 350 s. [in Ukrainian]

2. Bakhrushyn V YE. (2013). Shcho take yakist' vyshchoyi osvity i yak yiyi vymiryuyut'? [What is the quality of higher education and how is it measured?] URL: http://education-ua.org/ua/articles/100-shcho-take-yakist-vishchoji-osviti-i- yak-jiji-vimiryuyut [in Ukrainian]

3. Bodnenko D. M., Zhyl'tsov O. B., Leshchyns'kyy O. L., Mazur N. P. (2014). Monitorynh navchal'noyi diyal'nosti [Monitoring of educational activities]: navchal'nyy posibnyk. K : Kyyivs'kyy universytet imeni Borysa Hrinchenka. 276 s. [in Ukrainian]

4. Rakov S. A. (2007). Yakist' osvity: yevropeys'kyy vymir [Quality of education: the European dimension]. Visnyk TIMO : Testuvannya i monitorynh v osviti. № 10-11. S. 12-15. [in Ukrainian]

5. Sihayeva L. Ye. (2016). Cuchasni pidkhody do yakosti osvity: teoretychnyy aspekt [Modern approaches to the quality ofeducation: theoretical aspect]. Profesiyna osvita: metodolohiya, teoriya ta tekhnolohiyi. № 4. Р. 213-229. [in Ukrainian]

6. Fed'ko A. (2006). Yakist' osvity yak ob'yekt upravlinnya [Quality of education as an object of management]. Osvita i upravlinnya. № 1. T. 9. S. 84-87. [in Ukrainian]

7. Chepak V. V. (2009). Suchasni sotsiolohichni kontseptsiyi osvity yak teoretyko-metodolohichna al'ternatyva klasychnym pidkhodam [Modern sociological concepts of education as a theoretical and methodological alternative to classical approaches]. Metodolohiya, teoriya tapraktyka sotsiolohichnoho analizu suchasnoho suspilstva : zb. nauk. pr. KH. : Vydavnychyy tsentr KHNU imeni V. N. Karazina. Vyp. 15. S. 570-575. [in Ukrainian]

8. Shchudlo S. A. (2010). Sotsial'na standartyzatsiya osvity yak umova zabezpechennya yiyi yakosti [Social standardization of education as a condition for ensuring its quality]. Metodolohiya, teoriya tapraktyka sotsiolohichnoho analizu suchasnoho suspil'stva : zb. nauk. pr. KH. : KHNU imeni V. N. Karazina. S. 715-719. [in Ukrainian]

9. Aristotel' (2000). Polityka [Politics]/ Per. z davnohr. ta peredm. O. Kyslyuka. K. : Osnovy. 239 s [in Ukrainian]

10. Yakist' osvity: ponyattya ta sutnist' [Academic explanatory dictionary of the Ukrainian language]. URL: https://stud.com.ua/169299/pedagogika/yakist_ osviti_ponyattya_sutnist [in Ukrainian]

11. Akademichnyy tlumachnyy slovnyk ukrayins'koyi movy. URL: http://sum. in.ua/ [in Ukrainian]

12. Pro vyshchu osvitu : Zakon Ukrayiny [On Higher Education: Law of Ukraine] vid 01.07.2014 № 1556-VII iz zminamy [in Ukrainian]

13. Osnovni vydy monytorynhu [Main types of monitoring]. URL: https:// studfile.net/preview/6460129/ [in Ukrainian]

14. Monitorynh v osviti [Monitoring in education]. URL: HTTPS:// STUDENTS-LIBRARY.COM/LIBRARY/READ/63018-MONITORING-V- OBRAZOVANII-VIDY-MONITORINGA [in Ukrainian]

15. Monitorynh v osviti [Monitoring in education]. URL: http://timo.com.ua/ wiki/index.php/%D0%9C%D0%9E%D0%9D%D0%86%D0%A2%D0%9E%D0%A 0%D0%98%D0%9D%D0%93_%D0%92_%D0%9E%D0%A1%D0%92%D0%86% D0%A2%D0%86 [in Ukrainian]

16. Systema monitorynhu, yak odna iz form pidvyshchennya yakosti osvity [Monitoring system as one of the forms of improving the quality of education]. URL: http://oldconf.neasmo.org.ua/node/1285 [in Ukrainian]

17. Pro monitorynh yakosti vyshchoyi osvity [On monitoring the quality of higher education]. URL: https://osvita.ua/vnz/50427/[in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru