Фізичне виховання майбутніх авіаційних фахівців заочної форми навчання у системі їх професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фізичне виховання майбутніх авіаційних фахівців заочної форми навчання у системі їх професійної підготовки

Геннадій Лещенко

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри аварійно-рятувальної, професійно-прикладної фізичної підготовки та туризму, Льотна академія Національного авіаційного університету, м. Кропивницький, Україна

Анотація

Статтю присвячено проблемі фізичного виховання майбутніх авіаційних фахівців, зокрема фахівців з аварійно-рятувального забезпечення польотів, що здобувають вищу освіту за заочною формою навчання. Аналіз наукових праць та досвід практичної роботи дозволили автору визначити низку недоліків заочної форми навчання у підготовці фахівців цього профілю. Окрім особистісних чинників (відсутність мотивації до самостійного навчання та навичок самоконтролю; недостатня самоорганізованість здобувачів вищої освіти заочної форми навчання; відсутність навичок користування електронними матеріалами з навчальної дисципліни; організаційні складнощі в поєднанні процесу навчання та професійної діяльності), на ефективність підготовки фахівців технічних спеціальностей, до яких належать і фахівці з аварійно-рятувального забезпечення польотів, впливає й обмежена кількість годин, згідно з навчальним планом, на лабораторні та практичні заняття з використанням спеціального обладнання, приладів, тренажерів, симуляторів, макетів, моделей, муляжів тощо. навчання фізичний виховання

Така ж проблема існує і в процесі викладання навчальних дисциплін "Фізична та психофізіологічна підготовка" і "Спеціальна фізична та психофізіологічна підготовка", роль яких у фаховому становленні здобувачів обумовлена значенням фізичного виховання у формуванні професійно важливих фізичних та психофізіологічних якостей авіаційних фахівців, збереженні професійного здоров'я та професійного довголіття. Це викликає необхідність пошуку шляхів, методів і засобів інтенсифікації самостійної фізичної підготовки здобувачів вищої освіти заочної форми навчання, а також моніторингу їхньої фізичної підготовленості протягом усього періоду навчання у закладі вищої освіти.

Одним із шляхів, що пропонується для вирішення завдання підвищення активності майбутніх фахівців з аварійно-рятувального забезпечення польотів заочної форми навчання у самостійній фізичній підготовці є застосування елементів змагальності, пов'язаної з підвищеними фізичними та психічними навантаженнями.

Це реалізується через заняття спортом, який є ефективним засобом комплексного формування фізичних та психофізіологічних якостей і прикладних навичок фахівця.

Ключові слова: фізичні та психофізіологічні якості; аварійно-рятувальне забезпечення польотів; заочна форма навчання; самостійна робота; несприятливі чинники професійної діяльності.

Leshchenko H. PHYSICAL EDUCATION OF FUTURE AVIATION

SPECIALISTS OF CORRESPONDENCE EDUCATION IN THE SYSTEM OF THEIR PROFESSIONAL TRAINING

The article is devoted to the problem of physical training of future emergency and rescue flight support specialists, who are getting higher education by correspondence. The analysis of scientific publications and the experience of practical work allowed the author to identify a number of shortcomings of the correspondence form of education in the training of specialists of this profile. In addition to personal factors, the effectiveness of the training of flight emergency and rescue specialists is also affected by the limited number of hours spent on laboratory and practical classes using special equipment, devices, simulators, simulators, layouts, models, dummies, etc.

The same problem exists in the process of teaching the educational disciplines "Physical and psychophysiological training" and "Special physical and psychophysiological training". Their role in the professional development of applicants is due to the importance of physical education in the formation of professionally important physical and psychophysiological qualities of aviation specialists, preservation of professional health and professional longevity. This necessitates the search for ways, methods and means of intensification of independent physical training of students of extramural higher education, as well as monitoring their physical fitness during the entire period of study at a higher education institution.

One of the proposed ways to solve the task of increasing the activity of future emergency and rescue flight support specialists is the use of elements of competitiveness associated with increased physical and mental stress. This is realized through playing sports, which is an effective means of complex formation of physical and psychophysiological qualities and applied skills of a specialist.

Keywords: physical and psychophysiological qualities; emergency and rescue flight support; correspondence form of education; independent work; unfavorable factors of professional activity.

Вступ

Сучасний науково-технічний розвиток суспільства, упровадження автоматизованих систем управління, поява сучасної робототехніки, здатної працювати автономно або керуватися дистанційно, та інші чинники покращують умови праці рятувальників, роблять її більш безпечною. Проте жодна найбільш досконала техніка в багатьох надзвичайних ситуаціях в умовах невизначеності та швидкої зміни обстановки не може замінити людину, що висуває підвищені вимоги як до спеціальних знань, умінь і навичок, так і до фізичної та психофізіологічної підготовки особового складу фахівців аварійно-рятувальних служб.

Ці вимоги обумовлюються також цілою низкою негативних чинників, що впливають на рятувальника під час проведення аварійно-рятувальних робіт: екстремально високі температури, знижений вміст кисню в повітрі, виділення отруйних продуктів горіння, загроза вибуху і руйнування конструкцій палаючих об'єктів; психологічне навантаження, пов'язане з відповідальністю за життя та здоров'я людей, збереження матеріальних цінностей, необхідністю ліквідувати надзвичайну ситуацію у найкоротший термін; робота в умовах ліміту часу на виконання поставленого завдання та браку інформації про можливі способи його виконання; високі фізичні та нервово-психічні навантаження, що спричиняють значні зміни у функціональних станах; складні погодно-кліматичні умови; непередбачуваність подій під час проведення аварійно-рятувальних робіт, що вимагає від фахівця готовності до швидкої зміни алгоритму діяльності тощо.

Усе це потребує високого рівня професійної готовності, фізичних та психофізіологічних можливостей фахівців аварійно-рятувальних служб. Чимала роль у вирішенні цього завдання відводиться фізичному вихованню. Надійність функціонування всіх функціональних систем організму є основою для формування спеціальних адаптаційних механізмів, що забезпечують стійкість організму до несприятливих умов під час аварійно-рятувальних операцій, що значною мірою визначає ефективність рятувальної діяльності.

Постановка проблеми. У ст. 49 Закону України "Про вищу освіту" зазначено, що заочна форма здобуття вищої освіти (ВО)- це спосіб організації навчання здобувачів (ВО) шляхом поєднання навчальних занять і контрольних заходів під час короткочасних сесій та самостійного оволодіння освітньою програмою в період між ними [1].

Заочна форма навчання виникла як необхідність здобуття освіти без відриву від виробництва. За своєю суттю заочне навчання є проміжним варіантом між стаціонарною освітою та самоосвітою, де акцент робиться на самостійному навчанні. Заочна форма освіти скорочує розрив між набутими знаннями та практичним їх застосуванням, оскільки більшість студентів мають можливість працювати за профілем обраної спеціальності вже під час навчання. З розвитком комп'ютерних технологій та засобів передачі інформації в закладах освіти почалося застосування дистанційних освітніх технологій [2], [3].

Водночас існує низка навчальних дисциплін, досягнення програмних результатів при викладанні яких для здобувачів заочної форми навчання є суттєво ускладненим. Зокрема, це стосується і навчальної дисципліни "Спеціальна фізична та психофізіологічна підготовка". Пояснюється це тим, що згідно з навчальним планом на цю дисципліну відводиться лише 24 години аудиторних занять протягом 3-8 семестрів. А оскільки всі навчальні заняття є практичними, то застосування дистанційних освітніх технологій не можуть компенсувати всі недоліки заочної форми навчання. Тому на перший план виходить самостійна робота здобувачів з розвитку спеціальних фізичних та психофізіологічних якостей, необхідних для ефективної роботи в складних, непередбачуваних умовах професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Специфіку спеціальної фізичної підготовки до майбутньої професійної діяльності розглянуто у навчальному посібнику М. І. Ануфрієва, С. Є. Бутова, О.Ф. Гіда, С.М. Решко. [4].

Цілеспрямований вплив фізичних вправ, прикладних видів спорту на формування професійно важливих якостей і властивостей особистості висвітлено у роботах В.А. Волкова [5]. Вагоме значення щодо обґрунтування педагогічних умов професійно-прикладної фізичної підготовки має дисертаційне дослідження О.А. Зарічанського [6]. Шляхи покращення ефективності спеціальної фізичної підготовки запропоновано у статті О. І. Подлесного [7].

Технології індивідуалізації фізичної підготовки майбутніх рятувальників під час навчання у вищому військовому навчальному закладі подано у публікаціях В.М. Гоншовського, О.П. Скавронського [8].

Питання залучення здобувачів вищої освіти до систематичної рухової активності в умовах дистанційного формату навчання вивчали Г.Я. Гребінка, О.В. Куспиш, Я.Д. Кубрак, О. І. Рожко [9], О.В. Тимошенко [10].

Водночас з огляду на особливості заочної форми навчання питання реалізації завдань фізичного виховання майбутніх фахівців аварійно-рятувальних служб потребує подальшого обговорення та опрацювання.

Мета статті - вивчення проблемних питань фізичного виховання майбутніх фахівців з аварійно-рятувального забезпечення польотів заочної форми навчання та пошук можливих шляхів 'їх вирішення.

Результати дослідження