Цільові групи справедливості в інклюзивній вищій освіті

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Цільові групи справедливості в інклюзивній вищій освіті

Сотула О.В., к.е.н., доцент,

Грачов Д.В., аспірант

Анотація

У статті розглянуто сутність інклюзивної економіки, характеристики та місце інклюзивної освіти у її рамках. Визначено сутність інклюзивного ступеня соціальної справедливості. Підкреслено важливість забезпечення рівних можливостей для включеного навчання. Розглянуто сутність та категорії цільових груп справедливості у вищій освіті, виділено вертикальний і горизонтальний виміри рівності доступу до вищої освіти. Наведено систематизацію цільових груп справедливості в Україні, згідно проєкту Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на 2023-2030 роки. Зроблено висновок щодо важливості посилення уваги до груп здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, зокрема з інвалідністю, у тому числі, постраждалих внаслідок бойових дій та осіб, які потребують професійної підготовки та перепідготовки. Також вказано на необхідність враховувати підхід навчання протягом життя, яке повинно бути доступним всім громадянам на постійній основі.

Ключові слова: інклюзивна економіка, інклюзивна освіта, цільові групи справедливості, виміри рівності доступу до вищої освіти.

Annotation

The equity target groups in inclusive higher education

Sotula O., Hrachov D., Bohdan Khmelnytsky National University of Cherkasy

The article examines the essence of the inclusive economy, its characteristics, and the place of inclusive education within its framework. The essence of the inclusive degree of social justice is defined. The importance of ensuring equal opportunities for inclusive education is emphasized. Today, inclusiveness is most often associated with the field of education. But inclusiveness is not limited to the field of education. Inclusive training of graduates of higher education makes sense only if inclusive and reorganized production awaits them. At the same time, health care, science, social sphere, recreation and tourism are undergoing changes on an inclusive basis. The product of higher education is a collective good in which the whole society is interested. The results of higher education are often implicit, have a delayed time lag and should be manifested in the growth of well-being not only of the recipient, but also of society in general. The concept of "inclusive education" was formed from the belief that education is a basic human right and that it creates the basis for a more just society. Inclusion in education is one aspect of inclusion in society. The essence and categories of target groups of justice in higher education are considered. According to the work of the OECD and the World Bank, the four focus groups of equality in higher education are mentioned most often, but a number of countries have proposed new subcategories. Vertical and horizontal dimensions of equality of access to higher education are highlighted. The systematization of target groups of justice in higher education of Ukraine, according to the project of the National Strategy for the Development of Inclusive Education for 2023-2030, is given. A conclusion was made regarding the importance of increasing attention to groups of students with special educational needs, in particular with disabilities, including victims of hostilities and persons in need of professional training and retraining. It is also indicated the need to take into account the approach of lifelong learning, which should be available to all citizens on a permanent basis. From a socio-economic point of view, lifelong learning serves the function of improving unskilled labor to obtain greater knowledge both for oneself and for society as a whole.

Keywords: inclusive economy, inclusive education, equality of target groups, dimensions of equality of access to higher education.

Постановка проблеми

Про те, що сучасному вітчизняному суспільству потрібна нова модель інклюзивної освіти, говорять багато вчених та посадовців. Однак тенденції зміни освіти, особливо вищої, в контексті ідей інклюзивності проявляються незначно. Певним чином це пов'язано із нерозумінням неминучості формування «інклюзивного суспільства» як послідовного етапу еволюції сучасної цивілізації. Прогресивний розвиток суспільного виробництва забезпечується врахуванням персональних особливостей кожного учасника суспільного виробництва. На практиці це означає інклюзивну трансформацію всіх сфер життя.

На сьогоднішній день інклюзивність найчастіше асоціюється зі сферою освіти. Перебудова всіх рівнів освіти під вимоги інклюзивності - процес, що проходить зараз у більшості країн світу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Впродовж останніх років багато наукових робіт присвячено питанню впровадження концепції інклюзивного розвитку. Передові наукові розробки належать організації «Всесвітній Економічний Форум». Інклюзивні концепції лягли в основу багатьох стратегій сталого розвитку міжнародних організацій таких як Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Програма розвитку ООН (ПРООН), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Всесвітній економічний форум (ВЕФ).

Основи теорії інклюзивного розвитку були закладені та розвинуті в роботах таких вчених, як Д. Асемоглу, Дж. Робінсон [1], Дж. Подеста [2], З. Бедос [3], Дж. Гупта [4], А. Базилюк [5], І. Бобух [6] та інших.

Базою до виявлення та осмислення загальних економічних проблем в освіті послужили роботи американських і європейських економістів, які, зокрема, працювали під егідою ЮНЕСКО. До них зазвичай відносять Дж. Гелбрейта [7], Д. Істона [8] та інших.

Інклюзивна освіта визнається основним правом людини та основою справедливого суспільства. Вона зосереджується на необхідності надання високоякісної освітньої послуги для всіх, розширюючи практику, яка веде до повної участі.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Все це спонукає нас звернутися до більш докладного розгляду проявів нерівності в доступі до вищої освіти. Інклюзивна освіта це не просто доступність освіти для окремих груп населення (цільових груп справедливості), а й визнання того, що інклюзія в освіті - один із аспектів інклюзії у суспільстві.

Формулювання цілей статті. Метою нашого дослідження є узагальнення підходів до систематизації «цільових груп справедливості» у вищій освіті, та виявлення специфіки українського кейсу.

Виклад основного матеріалу дослідження

У наростаючій глобальній конкуренції національних економік перспектива стратегічної перемоги є реальною лише для тих країн, які усвідомлюють і реалізують конкурентоспроможний потенціал загальної інклюзії. Сутність інклюзивного ступеня соціальної справедливості - у нерівному підході до різних людей.

Але сферою освіти інклюзивність не вичерпуються, освіта лише перший етап. Інклюзивна підготовка випускників вищої школи має сенс лише в тому випадку, якщо на них чекає інклюзивно-реорганізоване виробництво. Паралельно змін на інклюзивних засадах зазнають охорона здоров'я, наука, соціальна сфера, рекреація та туризм.

Продукт вищої освіти - це колективне благо, в якому зацікавлене все суспільство. Результати вищої освіти часто є імпліцитними, мають відкладений часовий лаг і повинні проявлятися у зростанні добробуту не тільки отримувача, а й суспільства загалом. Важливість отримання вищої освіти на справедливій основі підтверджується поширеними доказами багатьох суспільних і приватних переваг отримання вищої освіти. Індивідуальні приватні переваги включають покращення стану здоров'я, підвищення потенціалу заробітку та ще більшу задоволеність життям. На ширшому системному рівні переваги, отримані завдяки вищому рівню освіти, включають нижчий рівень безробіття, збільшення податкових надходжень, більшу мобільність між поколіннями, глибшу громадську та волонтерську участь, а також меншу залежність від соціальних послуг [1].

Таким чином, в інтересах як соціальної справедливості, так і економічної ефективності кожній людині повинні бути надані рівні шанси отримати вищу освіту та її переваги.

Не існує загальновизнаного визначення «цільових груп справедливості». Це поняття стосується студентів із недостатньо представлених у суспільстві груп, які уряди повинні визнавати та підтримувати як частину своєї національної політики сприяння рівності. Визначення та класифікації залежать від континентів і країн [2]. У більшості регіонів світу кожна нація визначає свої цільові групи справедливості відповідно до свого соціального контексту та політичної культури.

Відповідно до роботи ОЕСР та Світового банку найчастіше згадуваними є наступні чотири категорії, які можуть вважатися цільовими групами справедливості у вищій освіті [3]:

- особи з низьким рівнем доходів;

- жінки;

- меншини, статус яких пов'язаний з їхніми етнічними, мовними, релігійними, культурними, віковими характеристиками або місцем проживання;

- люди з обмеженими можливостями.

Але опитування 71 країни в 2018 році, проведене в рамках дослідження Lumina study for the first celebration of the World Access to Higher Education Day (WAHED), показало, що низка країн запропонувала нові підкатегорії у визначенні цільових груп справедливості (табл. 1).

Зі структурної точки зору можна виділити вертикальний і горизонтальний виміри рівності доступу до вищої освіти. Вертикальний вимір слідує за логічною послідовністю вищої освіти, починаючи з переходу від середньої до вищої освіти (вступ і зарахування), просування студентів під час навчання та завершення навчання. Вертикальний вимір розглядає, скільки осіб вступає до закладів вищої освіти, а скільки їх закінчує. Це найбільш помітний і найбільш вивчений вимір рівності доступу до системи вищої освіти. цільовий група справедливість інклюзивний освіта

Горизонтальний вимір стає більш значущим у міру того, як система вищої освіти розширюється та диверсифікується. Якщо відстежити освітню траєкторію особи від початкової та середньої освіти до вищої, то питання справедливості доступу охоплює й те, який навчальний заклад вона відвідує, яку кваліфікацію і ступінь вона зможе отримати, як це відобразиться на її можливостях на ринку праці. Саме горизонтальний вимір стає дедалі потужнішим каналом несправедливості доступу до системи вищої освіти.

В Україні право на освіту, забезпечення державою її доступності гарантовано статтею 53 Конституції України. Одним із пріоритетних напрямів є забезпечення рівних прав на освіту для всіх: створення інклюзивного, безпечного, сприятливого для розвитку особистості освітнього середовища.

Щодо вищої освіти, то на момент схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки (Стратегія), 23 лютого 2022 року, серед основних слабких сторін закладів вищої освіти було названо, низький рівень студентоцентричності, зокрема недостатній рівень реалізації можливостей для осіб з особливими потребами та непідготовленість інфраструктури до навчання осіб з інвалідністю та осіб з особливими освітніми потребами (лише 7,7 відсотка закладів вищої освіти мали повністю готову інфраструктуру для навчання осіб з особливими потребами, а майже 15 відсотків закладів вищої освіти взагалі не розпочинало адаптації інфраструктури).

У Стратегії було ідентифіковано 5 ключових проблем, які обумовили її прийняття. Зокрема, ключова проблема 3 (забезпечення умов для вразливих категорій здобувачів) та ключова проблема 5 (поширена імітація студентоцентризму та неусвідомлення місії лідерства в освіті дорослих, що призводить до зниження привабливості закладів вищої освіти) мають безпосередній стосунок до подолання освітнього відчуження [4].

Нажаль, після прийняття цієї Стратегії ситуація в системі вищої освіти лише погіршилася. Після викликів для системи освіти у вигляді пандемії та багатомісячних карантинів, розпочалася повномасштабна воєнна агресія Росії проти України із великою кількістю біженців та внутрішньо переміщених осіб (ВПО) серед здобувачів освіти, педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Саме навички, набуті під час пандемії, навіть за умови руйнування інфраструктури закладів освіти, допомогли продовжити їхню діяльність в умовах війни. За оцінками експертів, сума збитків, завданих російськими військами інфраструктурі нашої країни, становить майже 136 млрд доларів США, з яких 8,2 млрд, або 6%, - це збитки, завдані українській освітній інфраструктурі.

Таблиця 1

Нові категорії цільових груп справедливості у вищій освіті

Висновки

У наростаючій глобальній конкуренції стратегічну перемогу отримають лише ті країни, які усвідомлюють і реалізують потенціал загальної інклюзії. Перебудова всіх рівнів освіти під вимоги інклюзивності - процес, що проходить зараз у більшості країн світу. Але освіта лише перший етап, оскільки у цій сфері, як у локальній моделі, формуються майбутні зміни, які охоплять надалі всі сфери суспільства. Виділяють вертикальний і горизонтальний виміри рівності доступу до вищої освіти.

Вертикальний вимір, аналізуючи, скільки осіб вступає до закладів вищої освіти, а скільки їх закінчує, є найбільш помітним і вивченим. Однак горизонтальний вимір, відстежуючи освітню траєкторію особи і аналізуючи, який навчальний заклад відвідує особа, яку кваліфікацію і ступінь вона зможе отримати, як це відобразиться на її можливостях на ринку праці, стає потужнішим каналом несправедливості доступу до системи вищої освіти.

Під цільовими групами справедливості ми розуміємо осіб, які належать до недостатньо представлених у суспільстві груп, які уряди повинні визнавати та підтримувати як частину своєї національної політики сприяння рівності. Найчастіше згадуваними є: особи з низьким рівнем доходів; жінки; меншини; люди з обмеженими можливостями.

Проте, низка країн, зокрема і Україна, запропонувала свої підкатегорії. Згідно проекту Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на 2023-2030 роки цих груп в Україні виділено 9. Особливої уваги серед них, на нашу думку, заслуговують здобувачі освіти з особливими освітніми потребами, зокрема з інвалідністю, у тому числі, постраждалі внаслідок бойових дій. І, зважаючи на скорочення довоєнної чисельності працездатного населення, та суттєве скорочення числа професіоналів, які отримали спеціальну підготовку, особи, які потребують професійної підготовки та перепідготовки, обов'язково враховуючи підхід навчання протягом життя, яке повинно бути доступним всім громадянам на постійній основі.

Список використаних джерел

1. Acemoglu D., Robinson J.A. Why nations fail: the origins of power, prosperity, and poverty. New York Crown Publishing Group. 2012. 544 р.

2. Podesta J. Inclusive Economic Growth: Increasing Connectivity, Expanding Opportunity, and Reducing Vulnerability. Center for American Progress.

3. Бедос З.М. Для багатших і для бідніших. Зростання нерівності - одна з найбільших соціально-економічних і політичних проблем сучасності.

4. Gupta J., Vegelin C. Sustainable development goals and inclusive development. International Environmental Agreements: Politics, Law and Economics. 2016. Т. 16. No. 3. P. 433-448.

5. Базилюк А.В., Жулин О.В. Інклюзивне зростання як основа соціально-економічного розвитку. Економіка та управління на транспорті. 2015. С. 1929

6. Бобух І.М. Гендерна інклюзія в економіці: дисбаланси в оплаті праці. Вісник Національної академії наук України. 2019. №8. С. 51-66.

7. Galbraith J.K. The Ethics of Political Participation and Engagement. Dans Finance & Bien Commun. 2008/1 (N30). Р 91-97.

8. Easton D. Categories for The Systems Analysis of Politics.

9. Salmi J. The Tertiary Education Imperative: Knowledge, Skills and Values for Development.

10. Salmi J., Sursock А. Access and Completion for Underserved Students: International Perspectives. CIHE Perspectives. 2018. No. 9. P. 30-32.

11. Salmi J. Paper commissioned for the 2020 Global Education Monitoring Report, Inclusion and education.

12. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки.

13. Вища освіта в Україні: зміни через війну: аналітичний звіт.

14. Національна стратегія розвитку інклюзивного навчання на 2023-2030 роки (проект).

15. Як Україні компенсувати втрату 30% трудового потенціалу. Чи буде кому відновлювати Україну після війни та де шукати трудові ресурси?

References

1. Acemoglu, D., Robinson, J.A. (2012) Why nations fail: the origins of power, prosperity, and poverty. New York Crown Publishing Group. 544 р.

2. Podesta, J. Inclusive Economic Growth: Increasing Connectivity, Expanding Opportunity, and Reducing Vulnerability. Center for American Progress.

3. Bedos, Z.M. Dlia bahatshykh i dlia bidnishykh. Zrostannia nerivnosti - odna z naibilshykh sotsialno-ekonomichnykh i politychnykh problem suchasnosti

4. Gupta, J. & Vegelin, C. (2016) Sustainable development goals and inclusive development. International Environ-mental Agreements: Politics, Law and Economics, t. 16, no. 3, рp. 433-448.

5. Bobukh, I.M. (2019) Henderna inkliuziia v ekonomitsi: dysbalansy v oplati pratsi. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no. 8, рp. 51-66.

6. Bazyliuk, A.V., Zhulyn, O.V. (2015) Inkliuzyvne zrostannia yak osnova sotsialno-ekonomichnoho rozvytku. Ekonomika ta upravl. na transporti, рp. 19-29.

7. Galbraith, J.K. (2008) The Ethics of Political Participation and Engagement. Dans Finance & Bien Commun, (N30), рp. 91-97

8. Easton, D. Categories for The Systems Analysis of Politics

9. Salmi, J. The Tertiary Education Imperative: Knowledge, Skills and Values for Development.

10. Salmi J. and Sursock, А. (2018) Access and Completion for Underserved Students: International Perspectives. CIHE Perspectives, no. 9, pp. 30-32.

11. Salmi, J. Paper commissioned for the 2020 Global Education Monitoring Report, Inclusion and education.

12. Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2022-2032 roky.

13. Vyshcha osvita v Ukraini: zminy cherez viinu: analitychnyi zvit.

14. Natsionalna stratehiia rozvytku inkliuzyvnoho navchannia na 2023-2030 roky

15. Yak Ukraini kompensuvaty vtratu 30% trudovoho potentsialu. Chy bude komu vidnovliuvaty Ukrainu pislia viiny ta de shukaty trudovi resursy?

Размещено на Allbest.Ru