Педагогічний потенціал учнівських проєктів у вихованні соціальної сміливості як поведінкового прояву лідерських якостей підлітків

Размещено на http://allbest.ru

КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»

Педагогічний потенціал учнівських проєктів у вихованні соціальної сміливості як поведінкового прояву лідерських якостей підлітків

Рищак Наталія Іванівна кандидат педагогічних наук,

старший викладач кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

Букач Микола Миколайович доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри філософії освіти

м. Одеса

Анотація

Виховання соціальної сміливості є актуальним і важливим завданням для сучасної освіти, яке сприяє розвитку особистості та підготовці до життя у сучасному суспільстві. Крім того, початок цього процесу в дитинстві та пильна увага у підлітковому віці має особливий вплив на здатність до соціальної сміливості у дорослому віці. Відтак у статті закцентовано на тому, що спроможність до соціальної сміливості як відкритості до нових досвідів, висловлювання своїх поглядів та думок, ініціювання спілкування та взаємодії з іншими людьми навіть у складних або невідомих ситуаціях, виховується у підлітків, вік яких є тотожним віку учнів основної школи, у процесі взаємодії з оточуючим середовищем, зокрема у школі.

За результатами наукового пошуку наголошено, що соціальна сміливість розглядається не лише як ознака соціальної зрілості, а й один з поведінкових проявів лідерських якостей, адже лідерство у сучасному його розумінні вимагає від лідера здатності діяти відповідально та впевнено в різних ситуаціях соціальної взаємодії. Визначено характеристики соціальної сміливості, які дають підстави розглядати її як поведінковий прояв лідерських якостей, а саме: впевненість у собі, мотивація та натхнення, ефективне спілкування, вміння приймати ризик та управління конфліктами. Також зважаючи на особливості підліткового віку, визначено, що задля сприяння вихованню у підлітків соціальної сміливості виховний процес має бути спрямований на підтримку автономії учнів основної школи, розвиток навичок міжособистісного спілкування, пошук власного ідентитету, сприяння взаємодії з різними групами та культурами, підтримка управління стресом і анксіететом, пошук позитивних ролей і моделей.

На основі аналізу наявної шкільної практики встановлено, що наразі в освітньому процесі застосовуються різні види учнівських проєктів (дослідницькі, соціальні, культурно-мистецькі, спортивно-здоров'язбережувальні, технологічно-цифрові, партисипативні та ін.), які процесуально можуть сприяти вихованню у підлітків соціальної зрілості через командну роботу, публічні виступи, розв'язання проблем, експериментування та інші процеси проєктної діяльності.

Зроблено висновки про те, що педагогічний потенціал учнівських проєктів у вихованні здатності підлітків до соціальної сміливості як поведінкового прояву лідерських якостей полягає у створенні сприятливих умов для розвитку впевненості в собі, мотивації та натхнення, навичок ефективного спілкування, вміння приймати ризик та управління конфліктами. З врахуванням загальної тенденції до цифровізації освіти перспективним напрямком подальших наукових розвідок є дослідження особливостей реалізації учнівських проєктів у цифровому просторі спілкування та співпраці учасників освітнього процесу.

Ключові слова: школа, виховання, виховне середовище, лідер, лідерські якості, соціальна зрілість, соціальна сміливість, проактивність, підлітки, учні основної школи, учнівський проєкт, проєктна технологія, проєктна діяльність, педагогічний потенціал, педагогіка партнерства.

Abstract

Pedagogical potential of student projects in education of social courage as a behavioral manifestation of leadership qualities of adolescents

Ryshchak Nataliia Ivanivna Cand.Sc.(Pedagogics), Senior lecturer at the Department of Pedagogy and Educational Management, Odessa Regional Academy of In-Service Education, Odesa

Bukach Mykola Mykolayovych doctor of pedagogical sciences, professor, Professor at the Department of Educational Policy, Odessa Regional Academy of In-Service Education, Odesa,

Education of social courage is a relevant and important task for modern education, which contributes to personality development and preparation for life in modern society. In addition, the initiation of this process in childhood and the vigilance of attention during adolescence have a special effect on the capacity for social boldness in adulthood. Therefore, the article emphasizes that the ability to social courage as openness to new experiences, expressing one's views and opinions, initiating communication and interaction with other people even in difficult or unknown situations, is cultivated in teenagers whose age is the same as that of secondary school students, in the process of interaction with the environment, in particular at school.

According to the results of scientific research, it was emphasized that social courage is considered not only as a sign of social maturity, but also one of the behavioral manifestations of leadership qualities, because leadership in its modern sense requires the ability of the leader to act responsibly and confidently in various situations of social interaction. The characteristics of social courage are defined, which give reasons to consider it as a behavioral manifestation of leadership qualities, namely: self-confidence, motivation and inspiration, effective communication, the ability to take risks and manage conflicts. In addition, taking into account the peculiarities of adolescence, it is determined that in order to promote social courage in adolescents, the educational process should be aimed at supporting the autonomy of secondary school students, developing interpersonal communication skills, finding one's own identity, promoting interaction with different groups and cultures, supporting management stress and anxiety, search for positive roles and models.

On the basis of the analysis of the existing school practice, it was established that currently in the educational process various types of student projects are used (research, social, cultural and artistic, sports and health- preserving, technological and digital, participatory, etc.), which can procedurally contribute to the education of teenagers social maturity through teamwork, public speaking, problem solving, experimentation and other project activity processes.

It was concluded that the pedagogical potential of student projects in educating adolescents' ability to social courage as a behavioral manifestation of leadership qualities consists in creating favorable conditions for the development of self-confidence, motivation and inspiration, effective communication skills, the ability to take risks and manage conflicts. Taking into account the general trend towards the digitalization of education, a promising direction of further scientific research is the study of the peculiarities of the implementation of student projects in the digital space of communication and cooperation of participants in the educational process.

Keywords: school, education, educational environment, leader, leadership qualities, social maturity, social courage, proactivity, teenagers, secondary school students, student project, project technology, project activity, pedagogical potential, partnership pedagogy.

Вступ

Постановка проблеми. Не зважаючи на те, які концептуальні засади покладені в основу трактування і через призму якої сфери суспільної діяльності досліджується, лідерство у сучасному його розумінні вимагає від лідера здатності діяти відповідально та впевнено в різних ситуаціях соціальної взаємодії. Крім того, в контексті швидкісних змін і розвитку технологій соціальна сміливість розглядається як ознака соціальної зрілості та один з поведінкових проявів лідерських якостей, що сприяє успіху в різних сферах життя.

Відтак, виховання соціальної сміливості як чинника готовності до ефективної міжособистісної взаємодії, розвитку особистості, емоційного благополуччя, адаптації до змін та кар'єрного успіху, є актуальним і важливим завданням для сучасної освіти, що сприяє розвитку особистості та підготовці до життя у сучасному суспільстві. І хоча виховання соціальної сміливості може бути ефективним на будь-якому етапі життя, початок цього процесу в дитинстві та пильна увага у підлітковому віці має особливий вплив на здатність до соціальної сміливості у дорослому віці.

Зауважимо, що здатність до соціальної сміливості як відкритості до нових досвідів, висловлювання своїх поглядів та думок, ініціювання спілкування та взаємодії з іншими людьми навіть у складних або невідомих ситуаціях, виховується у підлітків у процесі взаємодії з оточуючим середовищем, зокрема у сім'ї, школі та різних формальних і неформальних спільнотах. Тож зважаючи, що підлітки, які за віком є учнями основної школи, мають можливість розвивати соціальну сміливість через спілкування з різними групами однолітків, через виклики, які вони зустрічають у школі, а також через участь у різних заходах та проєктах шкільної спільноти, для нас становить особливий інтерес схарактеризувати педагогічний потенціал у цьому процесі учнівських проєктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасна міжнародна наукова спільнота у галузі психології, педагогіки, менеджменту та соціології приділяє пильну увагу дослідженню соціальної сміливості в контексті лідерства, зокрема таким аспектам цього питання, як вплив соціальної сміливості на виявлення лідерських якостей у робочих групах, ухвалення лідерами рішень, ефективність міжособистісної комунікації, командної співпраці та лідерства в різних організаційних та соціальних контекстах. Серед українських наукових доробок, у яких безпосередньо або опосередковано розглядається дане питання, можна виділити наукові розвідки І. Гриценок, Д. Бибик, І. Крамаренко, О. Іщенко, А. Лісневської, А. Олкової-Михницької, О. Нежинської, С. Нестулі, А. Шовкун та ін.

Водночас зауважимо, що не зважаючи на те, що проблема виховання поруч із формуванням і розвитком сміливості загалом та соціальної сміливості зокрема у здобувачів освіти різного віку як складової вольових якостей, ознаки соціальної зрілості та характеристики асертивної особистості наскрізно досліджується багатьма українськими науковцями, предметні дослідження виховання здатності підлітків до соціальної сміливості як поведінкового прояву лідерських якостей є недостатніми.

Мета статті - схарактеризувати педагогічний потенціал учнівських проєктів у вихованні здатності підлітків до соціальної сміливості як поведінкового прояву лідерських якостей.

Виклад основного матеріалу

В основу концепту «соціальна сміливість» покладено поняття «сміливість», що розглядається як «здатність у складних ситуаціях зберігати стійкість організації психічних функцій, що виражається у відсутності зниження якості діяльності» [1, С. 59].

Відтак О. Гуляєва та О. Милославська підкреслюють, що соціальна сміливість «передбачає певну сукупність дій і якостей особистості: рішучі дії, що спрямовані на досягнення мети; вірність ідеалам і принципам всупереч ворожим обставинам і тиску з боку інших людей; відверте вираження власної думки, особливо коли, вона не співпадає зі сталими або санкціонованими владою поглядами» [1, С. 59].

В даному контексті розуміння сутності соціальної сміливості привертають увагу характеристики лідерства, визначені Я. Мульфейт та М. Кості, які стосовно проактивного лідера є такими: поведінка є результатом рефлексії та раціонального мислення; передбачає зміни й вживає заходів для того, щоб отримати від них користь; зосереджується на досягненні цілей та гарних результатів, готовий до проблем і заздалегідь складає плани їх розв'язання; зосереджується на ширшій картині й планує заздалегідь; ділиться захопливим баченням, що надихає людей на досягнення результатів; бере на себе відповідальність за ситуацію і діє відповідно та ін. [2, С. 235-236]. соціальний лідерський конфліктний підліток

Крім того, оцінювання позитивного лідерства дослідниками пропонується здійснювати через призму трьох вимірів: сенс (цілеспрямованість, досягнення результатів, рішучість, гнучкість, бажання зростати), стиль (чесність, надійність, справедливість, відкритість оптимізм) та служіння (альтруїзм, соціальність, уважність до оточення, щедрість, підтримка), - в яких також прослідковується необхідність здатності до соціальної сміливості.

Враховуючи вищезазначене та результати аналізу сучасних публікацій з проблем лідерства, серед яких напрацювання Н. Крейґа, М. Кості, Ст. Мак-Клатчі, Дж. Моргана, Я. Мулфейта, Р. Шарма та ін., маємо підстави акцентувати на таких характеристиках соціально сміливої особистості, які можна визначити як поведінкові прояви лідерських якостей:

- впевненість в собі: соціальна сміливість допомагає лідеру виявити у спілкуванні та взаємодії з іншими впевненість у собі, необхідну, щоб вести інших та ухвалювати важливі рішення;

- мотивація та натхнення: соціальна сміливість допомагає виявляти і використовувати здатність лідера у взаємодії з групою надихати та мотивувати інших до досягнення спільних цілей;

- ефективне спілкування: соціальна сміливість сприяє виявленню таких комунікативних якостей лідера, як вміння чітко виражати свої думки, слухати інших та ефективно спілкуватися з різними людьми;

- вміння приймати ризик: соціальна сміливість допомагає лідеру, який повинен бути готовий ухвалювати ризиковані рішення та дії для досягнення мети, зменшити страх перед невідомим та стимулює до нових викликів;

- управління конфліктами: соціальна сміливість допомагає впевнено керувати важливими ситуаціями та знаходити компромісні рішення, що є необхідним лідеру для здатності ефективно вирішувати конфлікти та зберігати гармонію в групі.

Отже, задля виховання соціальної сміливості як поведінкового прояву лідерських якостей слід враховувати необхідність моделювання поведінки через стимулювання нових досвідів, важливість підкреслення зусиль у спробах бути соціально сміливим, а також необхідність розвитку емпатії і співпереживання.

Зосереджуючись на вихованні підлітків та звертаючись до наукового доробку І. Беха [3], зауважимо, що цей період життя відзначається значними змінами у фізіології, емоційному розвитку та соціальних взаємодіях, а відтак має низку особливостей щодо виховання соціальної сміливості, які слід враховувати в організації виховного процесу школи. Відтак серед ключових завдань виокремили такі:

- підтримка автономії, що передбачає створення можливостей підліткам для ухвалення власних рішень, включаючи ті, що стосуються соціальних ситуацій;

- розвиток навичок міжособистісного спілкування, зокрема навичок активного слухання, вираження підлітками власних думок та емоцій, а також управління конфліктними ситуаціями;

- пошук власного ідентитету, що передбачає стимулювання підлітків до виявлення власних цінностей та переконань;

- сприяння взаємодії з різними групами та культурами, що передбачає розширення підлітками свого світогляду і розуміння різноманітності;

- підтримка управління стресом і анксіететом, що потребує розвитку у підлітків навичок саморегуляції та резильєнтності;

- пошук позитивних ролей і моделей, що потребує наявності в оточенні підлітків позитивних прикладів, які демонструють соціальну сміливість та конструктивне спілкування.

Отже, виховання соціальної сміливості у підлітків вимагає розуміння їх потреб, підтримку у розвитку лідерських якостей та створення позитивного середовища для відкритої комунікації і взаємодії.

Зосереджуючись на школі як виховному середовищі [4, С. 118], розглянемо більш детально педагогічний потенціал учнівських проєктів у вихованні здатності підлітків до соціальної сміливості як поведінкового прояву лідерських якостей.

За Г. Литвиненко та Н. Клясен, проєкт у широкому значенні слід розглядати «як обмежену в часі цілеспрямовану зміну окремої системи з встановленими вимогами до якості результатів і можливими обмеженнями витрат засобів і ресурсів та специфічною організацією діяльності для досягнення цілей» [5, C. 39]. Крім того, вчені наголошують на таких ознаках проєктів, як цільова спрямованість, унікальність, одноразовий характер, часовий горизонт дій та кількісна вимірюваність. М. Близнюк та О. Дебре пропонують тлумачити проєктну діяльність як специфічний вид діяльності, спрямований «на створення суттєво нових продуктів, котрі є результатом творчих пошукових зусиль особистості або колективу» [6, C. 20].

Зосереджуючись на теоретичних засадах організації проєктної діяльності учнів, В. Мачуський акцентує на тому, що проєктна технологія «орієнтована на своєрідну пошуково-дослідницьку пізнавальну діяльність у контексті вироблення самим учнем власного досвіду творчої діяльності, осмислення досягнутого результату та можливостей подальшого самовдосконалення» [7, C. 49].

На основі аналізу наявної шкільної практики зауважимо, що наразі в освітньому процесі застосовуються різні види учнівських проєктів, які змістовно та процесуально спрямовані на досягнення цілей різних аспектів навчання, виховання та розвитку учнів.

З огляду на проблематику нашого дослідження найбільш значущою для нас є класифікація учнівських проєктів за змістом діяльності, яка включає такі види проєктів, як: дослідницькі проєкти (проведення досліджень з різних предметів або розв'язання реальних проблем за допомогою наукових методів), соціальні проєкти (ініціативи та акції, спрямовані на покращення умов у своєму середовищі чи на розвиток спільноти); культурно-мистецькі проєкти (події, що сприяють розвитку та виявленню творчих здібностей); спортивно-здоров'язбережувальні проєкти (програми та активності, спрямовані на підтримку активного способу життя); технологічно-цифрові проєкти (робота над розробленням програмного забезпечення, веб-сайтів, робототехніки та інших технологічних ініціатив).

Також в контексті розвитку громадського самоврядування в закладах загальної середньої освіти України загалом та діяльності учнівських самоврядувань зокрема [8] набувають широкого поширення учнівські партисипативні проєкти, тобто ініціативи, які сприяють активній участі учнів у житті школи через включення в ухвалення рішень щодо освітньої програми, організації шкільних заходів, поліпшення освітнього простору школи, а також спільні дії з метою підвищення якості освіти та розвитку шкільної спільноти.

Зважаючи на особливості проєктної діяльності учнів, яка охоплює такі види діяльності, як аналіз, планування, конструювання, співпрацю, спілкування, творчість, оцінювання, рефлексію та ін., використання проєктної технології може сприяти вихованню соціальної сміливості учнів у процесі:

- командної співпраці, що сприяє розвитку навичок спілкування, вмінню слухати інших, виражати свої думки та приймати конструктивну критику (учні взаємодіють між собою, обговорюють ідеї, обмінюються думками та разом розв'язують проблеми);

- публічних виступів, що надають можливість переборювати страх перед публічним виступом та навчатися впевнено виступати перед аудиторією (учні представляють результати роботи над проєктами перед класом, школою або громадськістю);

- розв'язання проблем, що сприяє вияву ініціативи, впевненості у власних можливостях та готовності приймати відповідальність за свої дії (учні розв'язують реальні, релевантні для них проблеми або завдання);

- експерементування, що навчає приймати ризики, виправляти помилки та знаходити нові шляхи досягнення мети (під час роботи над проєктами учні можуть експериментувати з різними ідеями та підходами).

Враховуючи вищезазначене та сучасні тенденції розгляду виховного процесу невіднятною наскрізною складовою освітнього процесу поруч із навчанням та розвитком, ми маємо переконання, що усталене розмежування учнівських проєктів на навчальні та виховні є досить-таки умовним, адже будь-яка проєктна діяльність учнів за своєю сутністю виконує виховну функцію, а відтак має педагогічний потенціал у вихованні здатності підлітків до соціальної сміливості як поведінкового прояву лідерських якостей.

При цьому ми наголошуємо на особливій ролі організації взаємодії учнів-членів проєктної команди та педагога, котрий координує реалізацію учнівського проєкту, на демократичних засадах з врахуванням ключових принципів педагогіки партнерства.

Висновки

Отже, педагогічний потенціал учнівських проєктів у вихованні здатності підлітків до соціальної сміливості як поведінкового прояву лідерських якостей полягає у створенні сприятливих умов для розвитку впевненості в собі, мотивації та натхнення, навичок ефективного спілкування, вміння приймати ризик та управління конфліктами.

Ці лідерські якості як ознаки соціальної зрілості особистості не лише корисні в шкільному середовищі, але і допомагають учням у повсякденному житті, коли вони зустрічаються з новими викликами та можливостями, які передбачають необхідність прояву соціальної сміливості для успішної адаптації в сучасному світі. З врахуванням загальної тенденції до цифровізації освіти, що віднайшла своє відображення й у підходах до організації виховного процесу, перспективним напрямком подальших наукових розвідок вбачаємо дослідження особливостей реалізації учнівських проєктів у цифровому просторі спілкування та співпраці учасників освітнього процесу.

Література

1. Гуляєва О., Милославська О. Соціальна сміливість як чинник психологічної готовності студентства до тьюторства щодо студентів із інвалідністю. Психологія: реальність і перспективи. Збірник наукових праць РДГУ. 2022. № 18. С. 58-64. https://doi.org/10.35619/praprv.v1i18.272

2. Мулфейт Я., Кості М. Позитивне лідерство. Харків : Віват, 2022. 416 с.

3. Бех І. Вибрані наукові праці. Виховання особистості. Том 1. Чернівці : Букрек, 2015. 840 с.

4. Енциклопедія освіти / Нац. акад. пед. наук України : 2-ге вид., допов. та перероб. Київ : Юріком Інтер, 2021. 1144 с.

5. Литвиненко Г., Клясен Н. Управління проектами: сутність та особливості застосування в освіті. Рідна школа. 2017. № 11-12. С. 39-43.

6. Близнюк М. М., Дебре О. С. Вітчизняний досвід вивчення проєктної технології. Project approach in the didactic process of universities - international dimension : in 4 parts. Part 2. Lodz : PIKTOR Szlaski i Sobczak Spуіka Jawna, 2020. С. 14-25.

7. Мачуський В. Організація проектної роботи учнів закладів позашкільної освіти. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та молоді. 2023. № 27 (2). С. 48-59. https://doi.org/10.32405/2308-3778-2023-27-2-48-59

8. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 р. № 463-IX : станом на 1 січ. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463- 20#Text (дата звернення: 12.02.2024).

References

1. Gulyaeva, O., Myoslavska, O. (2022). Sotsial?na smilyvist? yak chynnyk psykholohichnoyi hotovnosti student*stva do t?yutorstva shchodo studentiv iz invalidnistyu. [Social courage as a factor of psychological readiness of students for tutoring of students with disabilities]. Psychology: reality and prospects. Collection of scientific works of RDSU, 18, 58-64. (in Ukrainian). https://doi.org/10.35619/praprv.v1i18.272

2. Mulfeit, Ya., Kosti, M. (2022). Pozytyvne liderstvo [Positive leadership]. Kharkiv : Vivat. (in Ukrainian).

3. Beh, I. (2015). Vybrani naukovi pratsi. Vykhovannya osobystosti. Tom 1 [Selected scientific works. Personality education. Volume 1.]. Chernivtsi : Bukrek. (in Ukrainian).

4. Entsyklopediya osvity [Encyclopedia of Education] (2021). Nat. Acad. ped. Sciences of Ukraine: 2nd ed., add. and processing Kyiv: Yuricom Inter. (in Ukrainian).

5. Lytvynenko, G., Klyasen, N. (2017). Upravlinnya proektamy: sutnist? ta osoblyvosti zastosuvannya v osviti [Project management: essence and features of application in education]. Native school. №, 11-12. (in Ukrainian).

6. Blyznyuk, M. M., Debre, O. S. (2020). Vitchyznyanyy dosvid vyvchennya proyektnoyi tekhnolohiyi [Domestic experience in studying project technology]. Project approach in the didactic process of universities - international dimension: in 4 parts. Part 2. Lodz : PIKTOR Szlaski i Sobczak Spуіka Jawna. (in Ukrainian).

7. Machuskyi, V. (2023). Orhanizatsiya proektnoyi roboty uchniv zakladiv pozashkil?noyi osvity [Organization of project work of students of out-of-school education institutions]. Theoretical and methodological problems of raising children and youth. № 27 (2), 48-59. (in Ukrainian). https://doi.org/10.32405/2308-3778-2023-27-2-48-59

8. Zakon Ukrayiny Pro povnu zahal?nu serednyu osvitu pryynyatyy16.01.2020, № 463-IX [Law of Ukraine On comprehensive general secondary education from 16.01.2020, № 463-IX]. (in Ukrainian). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text.

Размещено на Allbest.ru