Формування готовності майбутніх дизайнерів до проектних технологій: методологічні засади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука

Формування готовності майбутніх дизайнерів до проектних технологій: методологічні засади

Мешко Андрій Миколайович аспірант

м. Київ

Анотація

У сучасному світі, де технології швидко розвиваються, готовність майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій стає все більш важливою. Ця стаття розглядає методологічні засади формування такої готовності, включаючи теоретичну підготовку, практичні навички та критичне мислення. Проектні технології розглядаються як сукупність методів, прийомів і засобів, які використовуються при розробці проектів. Готовність до використання проектних технологій включає в себе знання і розуміння цих технологій, а також навички їх застосування. Формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій - це складний процес, який вимагає глибокого теоретичного знання, практичних навичок і критичного мислення. Формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій включає в себе декілька ключових елементів:

- Теоретична підготовка. Студенти повинні отримати глибокі знання про проектні технології, їх призначення, принципи роботи та області застосування.

- Практичні навички. Теоретичні знання мають бути доповнені практичними навичками. Студенти повинні мати можливість працювати з реальними проектами, використовуючи проектні технології.

- Критичне мислення. Студенти повинні навчитися аналізувати і оцінювати використання проектних технологій, враховуючи контекст конкретного проекту.

У підсумку розглянуто важливі методологічні аспекти формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій. Визначено, що ця готовність включає в себе не лише теоретичні знання, але й практичні навички, а також здатність критично оцінювати і використовувати проектні технології в конкретних ситуаціях. Саме комбінація глибокого теоретичного знання, практичного досвіду та критичного мислення становить основу для успішної підготовки майбутніх фахівців у галузі дизайну до використання сучасних проектних технологій.

Методологічні засади, описані в цій статті, можуть слугувати основою для ефективного формування такої готовності.

Ключові слова: готовність майбутніх дизайнерів, проектні технології, методологічні підходи, професійна діяльність, дизайнерська освіта, розвиток компетенцій, технологічний прогрес в дизайні.

Abstract

Meshko Andrii Mykolayovych graduat student, Kyiv State Academy decorative and applied arts and Mykhailo Boychuk Design, Kyiv

FORMING THE READINESS OF FUTURE DESIGNERS FOR PROJECT TECHNOLOGIES: METHODOLOGICAL PRINCIPLES

In today's world, where technology is developing rapidly, the readiness of future designers to use design technologies is becoming more and more important. This article examines the methodological foundations of such readiness, including theoretical training, practical skills, and critical thinking. Design technologies are considered as a set of methods, techniques and means used in the development of projects. Readiness to use design technologies includes knowledge and understanding of these technologies, as well as skills in their application. Forming the readiness of future designers to use design technologies is a complex process that requires deep theoretical knowledge, practical skills and critical thinking. The formation of the readiness of future designers to use design technologies includes several key elements:

- Theoretical training. Students should gain in-depth knowledge of project technologies, their purpose, principles of operation and areas of application.

- Practical experience. Theoretical knowledge should be supplemented with practical skills. Students should be able to work with real projects using design technologies.

- Critical thinking. Students should learn to analyze and evaluate the use of project technologies, taking into account the context of a specific project.

As a result, the important methodological aspects of forming the readiness of future designers to use design technologies are considered. It was determined that this readiness includes not only theoretical knowledge, but also practical skills, as well as the ability to critically evaluate and use design technologies in specific situations. It is the combination of deep theoretical knowledge, practical experience and critical thinking that forms the basis for successful training of future specialists in the field of design for the use of modern design technologies.

The methodological principles described in this article can serve as a basis for the effective formation of such readiness.

Keywords: readiness of future designers, design technologies, methodological approaches, professional activity, design education, development of competencies, technological progress in design.

Постановка проблеми

Усвідомлення важливості цього питання та необхідності його ефективного вирішення спонукало нас до розгляду ряду завдань науково-педагогічного пошуку, зокрема: виділення основних параметрів методологічного забезпечення процесу використання проектних технологій майбутніх бакалаврів дизайну; визначення педагогічних засад ефективного формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів дизайну під час вивчення проектно-графічних дисциплін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Соціально-гуманістичні і теоретичні аспекти розвитку педагогічних технологій закладалися впродовж тривалого часу та ґрунтувалися на педагогічних ідеях і концепціях багатьох українських учених. Однак лише в XX ст. педагогічні технології були формалізовані й обґрунтовані у працях відомих педагогів, зокрема: Г. Ващенка, Г. Врецьони, М. Галущинського, О. Іванчука, С. Русової, В. Сухомлинського, К. Ушинського, Я. Чепіги, С. Шацького, І. Ющишина та ін. критичний мислення проектний

Розробці та впровадженню нових педагогічних технологій у вищих навчальних закладах України передували спеціальні дослідження, які розширювали коло проблем сучасної психолого-педагогічної науки. Питання, що стосуються педагогічної освіти, розглядалися багатьма авторами, причому з різних позицій: її неперервності (І. Зязюн, В. Луговий , В. Майборода, О. Мороз та ін.); формування й розвитку педагогічної майстерності і творчості (І. Зязюн, В. Моляко, В. Паламарчук, М. Поташник, В. Семиченко, С. Сисоєва та ін.); формування особистісної культури (В. Гриньова, В. Кан-Калик, Н. Ничкало, Н. Рудницька) тощо.

Мета статті: дослідити методологічні підходи до формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій. Розглянути теоретичну підготовку, практичні навички та критичне мислення як ключові складові цієї готовності. Визначити проектні технології як інструменти для розробки проектів та формування.

Виклад основного матеріалу

Існують десятки трактувань поняття „педагогічна технологія” залежно від наукового, процесуально-описового чи процесуально-діяльнісного підходів, однак їх спільною рисою є створення оптимальних умов для вирішення різних навчально-виховних завдань. У 1986 р. Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) після численних наукових дебатів було прийняте офіційне визначення: „Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування й визначення всього процесу навчання і засвоєння знань, з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти”. Проектні технології - це сукупність методів, прийомів і засобів, які використовуються при розробці проектів. Готовність до використання проектних технологій включає в себе знання і розуміння цих технологій, а також навички їх застосування.

Фундаментом формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій майбутніх бакалаврів дизайну під час вивчення художньо-графічних дисциплін є формування основних (фахових) компетен- цій майбутніх бакалаврів дизайну, що передбачає набуття практичних знань, умінь і навичок в процесі вивчення художньо-графічних дисциплін, а також розуміння студентом структури власної фахової компетентності.

У ході дослідження встановлено, що основними цілями готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій під час вивчення художньо-графічних дисциплін є:

1) забезпечення необхідних умов набуття студентом знань стосовно структури формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій та основних (фахових) компетенцій;

2) розвиток формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій засобами традиційних мистецьких дисциплін (рисунок, живопис, композиція);

3) формування у студентів мотивації до самостійної роботи і використання набутих творчих знань, умінь і навичок у власній позанавчальній практичній діяльності;

4) взаємозв'язок навчальної програми майбутніх бакалаврів дизайну (залежить від спеціалізації) з сучасними вимогами до професійних обов'язків фахівця конкретного профілю.

Для досягнення поставлених цілей необхідно вирішити низку дидактичних завдань, зокрема сприяти:

- засвоєнню студентами основних компетенцій під час вивчення художньо-графічних дисциплін;

- вмінню студента оцінити рівень сформованості конкретних фахових компетенцій, так і фахової компетенції в цілому;

- формуванню мотивації студента до використання набутих в процесі художньо-графічних дисциплін знань у власній професійній чи творчій діяльності;

- організації навчального процесу відповідно до структури фахових компетенцій з урахуванням особливостей спеціалізації майбутніх бакалаврів дизайну;

- взаємозв'язку навчальних завдань з художньо-графічних дисциплін і основних (фахових) компетенцій;

- взаємозв'язку традиційних методів навчання студентів мистецького профілю із сучасними надбаннями технологічного прогресу;

- розвитку навичок візуальної комунікації;

- формуванню позитивного відношення студентів до дизайн-діяльності;

Відповідно, у процесі готовність майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій під час вивчення художньо-графічних дисциплін повинні бути створені умови для практичного застосування набутих знань, умінь та навичок в творчій діяльності.

У науково-методичній літературі під методами навчання розуміють „основні шляхи, способи навчальної роботи вчителя і учнів, за допомогою яких засвоюються певні знання, вміння і навички”

Метод виступає у навчанні як засіб реалізації єдності об'єктивної і суб'єктивної сторін навчального процесу, зумовлюючи його як педагогічно цілісну систему. Об'єктивна і суб'єктивна сторони навчального процесу знайшли відображення в дидактичних цілях, на досягнення яких і спрямовані методи навчання.

Методи навчання включають певні кроки, структурні елементи - дидактичні та методичні прийоми. Звісно, метод дає загальні позитивні наслідки у засвоєнні студентами знань, умінь і навичок, натомість прийом - розв'язує локальне, завершене навчальне завдання. Під прийомом розуміється зумовлена методом „конкретна дія викладача чи студента, яка має характер закінченості і веде до досягнення близької навчальної мети, вирішення окремого навчального завдання” [1].

Перший етап. Причиною цього етапу з'явилися не стикування між знаннями, навичками і вміннями випускників мистецьких педагогічних закладів (бакалаврів дизайну) і вимогами сучасного ринку праці до фахівців з дизайну. Фактично, в педагогічних навчальних закладах продовжують готувати вчителів образотворчого мистецтва радянського типу, а вищі мистецькі заклади не враховують сучасні тенденції до комп'ютеризації, глобалізації, стрімких змін не тільки в області сучасного ринку дизайн-діяльності, а й в формах і методах навчання сучасних спеціалістів. Проблемою сучасної дійсності є конфлікт між державними мистецькими навчальними закладами і сучасними школами з дизайн-діяльності, які все більше набирають популярність.

Сучасна мистецька освіта в Україні стикнулась з парадоксальною ситуацією: з одного боку, ми маємо високий рівень підготовки художників традиційного профілю в державних закладах вищої освіти, (хоча необхідним буде підкреслити, що сучасні бакалаври з дизайну не отримують необхідної традиційної мистецької підготовки на тому рівні, на якому її отримують художники-живописці та графіки), але на жаль існуючі навчальні програми можна назвати застарілими з огляду на динамічні зміни в сучасних тенденціях дизайн-діяльності. З іншого боку, існуючі незалежні школи та курси, які дають необхідні знання з комп'ютерної грамотності та постійно оновлюються відповідно до стрімких змін сучасності, не володіють необхідним потенціалом до розвитку необхідних традиційних графічних умінь, знань та навичок. Проведений на даному етапі дослідження аналіз наукової, навчально- методичної літератури дозволив:

- Виявити значну кількість протиріч між змістом підготовки фахівців в області дизайну і станом і тенденціями з вимог до фахівців даного профілю, визначити прогалини в змісті основних професійних освітніх програм;

- Розробити програми поповнення необхідних знань, навичок і умінь для формування необхідних компетенцій в широке поняття “фахової компетентності”;

- Намітити напрямки вдосконалення даної педагогічної програми.

Були визначені об'єкт, предмет, мета та завдання дослідження, а також розроблена робоча гіпотеза. Проведено аналіз різних аспектів психолого- педагогічної, мистецтвознавчої, теоретичної та практичної наукової літератури; концептуальних положень стосовно готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій на основі компетентнісного підходу; нормативно-правових документів з питань професійної освіти, навчально- методичних матеріалів та навчально-програмної документації, що стосується готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій під час вивчення художньо-графічних дисциплін. Також були вивчені вимоги, що ставляться перед сучасними фахівцями, зокрема майбутніми бакалаврами дизайну, і розглянута актуальність проблеми. Розроблений план експериментальної роботи, напрями проведення експерименту та обрані методи дослідження. Також було визначено діагностичний інструментарій для експериментального дослідження.

На кожному етапі дослідження використовувався асортимент методів як на теоретичному, так і на практичному рівнях. Початковий етап аналітичної підготовки охоплював широкий спектр теоретичних та емпіричних аспектів, пов'язаних із визначенням теоретичних та методологічних підходів та основи дослідження. Цей етап є одним з ключових у будь-якому науковому дослідженні, оскільки він спрямований на визначення логіки та структури експерименту, вибір послідовності його етапів, розроблення плану експерименту, комплекту програмного забезпечення для обробки та аналізу статистичних даних.

На цьому етапі експерименту використовувався різноманітний арсенал методів та теоретичних підходів для аналізу обсягу наукової інформації та розробки теоретичної моделі формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій. 1) Використання історіографічного підходу дозволило дослідити еволюцію проблеми формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій з метою виявлення загальних тенденцій, закономірностей, суперечностей та перспектив для сучасної науки. В рамках цього підходу застосовано історико-порівняльний та логічний аналіз (методи).

2) Системний підхід використано при дослідженні компетентності як міжнаукового феномену, а також під час аналізу процесу формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій під час вивчення художньо-графічних дисциплін і розробленні структури їх фахової компетентності. У ході аналізу формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій як системного утворення

3) було визначено ряд взаємопов'язаних компетенцій, які складають її структуру. Застосування системного підходу дозволило симулювати розвиток необхідних компетенцій студентів у процесі вивчення художньо-графічних дисциплін та обґрунтувати необхідність створення цілісної системи формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій як під час навчання, так і в позааудиторний час.

4) Використання історико-порівняльного методу дозволило виявити основні тенденції у підходах до розуміння понять "компетентність" та "компетенція" на різних етапах розвитку наукової думки, а також елементи навчання і виховання студентів в освітніх системах різних країн за допомогою компетентнісного підходу.

5) Використання логічного методу дало можливість порівняти підходи до розуміння базових понять дослідження, визначити їх структурні елементи та побудувати моделі загальної та фахової компетентності.

6) У дослідженні був використаний термінологічний підхід, який охоплює процес виділення та визначення термінів і їх відповідних концепцій у ході історичного розвитку досліджуваної проблеми. Цей підхід також передбачає розвиток або уточнення семантичного поля термінів, встановлення взаємозв'язків між ними, а також їхнє місце у теоретичному апараті дослідження. Було використано термінологічний підхід, зокрема метод контент-аналізу термінів, для аналізу категорій “компетенція”, "компетентність", "фахова компетентність", "формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій", «проектні технології» "художньо- графічна діяльність", “візуальна комунікація”, “обдарованість” тощо.

Другий етап. Формулювання мети, завдань, гіпотези дослідження; початок дослідно-експериментальної роботи. Основною метою даного етапу було виявлення протиріч в навчально-виховному процесі між завданнями та результатами педагогічної діяльності, проведеному в освітніх установах. Джерелом потрібної інформації для вирішення поставлених в дослідженні завдань з'явився пошук і аналіз існуючих методик формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій під час вивчення художньо-графічних дисциплін, їх теоретичної та практичної складової, пошук можливостей використання компетентністно-орієнтованого підходу для вдосконалення освіти майбутніх бакалаврів дизайну.

Завдання етапу полягало у виявленні стану формування фахової компетентності у змісті формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій. Проводився збір інформації щодо розвитку основних (фахових) компетенцій в теорії та освітній практиці та відповідність їх заявленим вимогам до сучасного фахівця з дизайну. Збір інформації проводився у Київській державній академії ДПМ і дизайну ім. М. Бойчука, Київському Університеті імені Бориса Грінченка та Київському національному університеті технологій та дизайну. Для збору інформації розроблялися анкети, опитувальні листи для студентів, творчі завдання використовувались для виявлення формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій.

Проводився аналіз навчальних програм і планів, нормативно-правових та навчально-методичних матеріалів, що стосуються професійно орієнтованих дисциплін для студентів відділу "Дизайн". Досліджувався рівень готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій у процесі вивчення художньо-графічних дисциплін. Використовувався метод спостереження для оцінки умов проведення експерименту. Отримана інформація фіксувалась, оброблялась, і на її основі робилися висновки. Об'єктивність зібраної під час спостережень інформації гарантувалась за допомогою заздалегідь розробленої програми, списку питань для анкетування студентів, тестів для оцінки рівня сформованості їхніх професійних навичок, завдань для визначення умінь у формуванні необхідних компетенцій у позааудиторній діяльності, а також методу експертних оцінок. На даному етапі дослідження розроблялась концепція формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів з дизайну під час вивчення художньо-графічних дисциплін.

Метою виконання творчих завдань є закріплення і поглиблення теоретичних знань, отриманих при вивченні курсу «Формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій», практичних умінь і розуміння структури фахової компетентності, що призводить до сформованості конкретних професійних компетенцій і до сформованості фахової компетентності майбутніх бакалаврів дизайну під час вивчення художньо-графічних дисциплін в загальному.

В результаті проведеного дидактичного аналізу практичних занять, були визначені деякі особливості навчання студентів на етапі формування знань про фахову компетентність:

1) студенти з великим інтересом виконують ту роботу, результат якої є формування конкретних фахових компетенцій.

2) розуміння структури фахових компетенцій студентами сприяє їх самостійній роботі в поза навчальний час.

Тому дидактично виправданим є використання компетентністно- зорієнтованого підходу формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій. Це стимулює їх інтерес, робить педагогічні можливості викладача більш ширшими та прискорює формування основних фахових компетенцій, які є необхідними для майбутньої професійної діяльності.

Одним із відомих недоліків системи вищої освіти є розрізненість знань з різних предметів, що ускладнює систематичне використання цих знань у майбутній професійній діяльності. Навіть якщо навчальні програми спрямовані на формування творчо розвиненої особистості з різними педагогічними, художніми та технологічними знаннями та вміннями, їх цілісне використання спостерігається лише при підготовці до дипломного проектування. Часто студенти не вміють або неправильно застосовують отримані знання у практичній роботі, що впливає на якість дипломних проектів. Іншими словами, у студентів не сформована достатня професійна компетентність.

Третій етап. Застосування розроблених програм, аналіз і розроблення нових. Дослідження проводилося серед студентів факультету Дизайн, були зібрані студенти 4-го курсу різних спеціальностей, всього опитано було 186 студентів. Нами був розроблений шестимісячний курс “Формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій”, в програму якого входить теоретична та практична частина виявлення, структуризації, розвитку та діагностики фахової компетентності майбутніх бакалаврів дизайну під час вивчення художньо-графічних дисциплін. Експеримент передбачав поділ студентів, що здобувають художню освіту майбутніх бакалаврів дизайну (186 осіб): на експериментальну (90 осіб) і контрольну групи (96 осіб). Групи добиралися з однаковими вихідними даними (на основі середніх оцінок зі спец дисциплін). У ході експерименту порівнювалися середні значення даних експериментальних і контрольних груп. Базою експерименту були Київська державна академія ДПМ і дизайну ім. М. Бойчука, Київський університеті імені Бориса Грінченка та Київський національний університет технологій та дизайну.. Експеримент проводився у групах студентів спеціальностей «Графічний дизайн», “Промисловий дизайн”, “Дизайн середовища”. Усі респонденти перебували в однакових умовах.

На початковому етапі формувального експерименту виявлявся рівень знань студентів з Композиції, Рисунку та Живопису (за результатами оцінок), та з провідних фахових (спеціалізованих) дисциплін (в залежності від спеціалізації), за результатами тестування було визначено відношення доформування фахової компетентності майбутніх бакалаврів дизайну під час вивчення художньо-графічних дисциплін, рівень сформованості фахових компетенцій, уміння застосовувати знання на практиці, а також виявлялась їх творча та самостійна активність (участь в незалежних проектах, власна творча діяльність, самоосвіта та ін.). Формувались вимоги і показники за якими визначалася ефективність формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій під час вивчення художньо-графічних дисциплін. Здійснювалось прогнозування очікуваних результатів.

Експертній оцінці підлягав розроблений автором курс «Формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій». Перевірялась його ефективність. З'ясовувалось як застосування теоретичного комплексу, розробленого з урахуванням компоненти фахової компетентності, позначається на рівні знань з фахових дисциплін, рівні зацікавленості навчанням та реалізації набутих знань і вмінь в самостійній та творчій професійній діяльності.

Для досягнення цієї мети використовувалися відповідні методи дослідження, які відповідали поставленим завданням. До цих методів належали створення анкет, таблиць реєстрації даних, розробка критеріїв для оцінки навчальних досягнень, визначення рівнів володіння професійними навичками, узагальнення аналітичної інформації та інші методи. На саме цьому етапі роботи зі студентами були використані методи, спрямовані на вирішення проблем та пошук необхідної інформації.

Вони ґрунтуються на науково-дослідницькій діяльності, спрямованій на організацію навчального пізнання в контексті напрацювання студентом власного наукового досвіду. Як зазначає С. Гончаренко, „проблемне навчання найповніше відповідає завданням розвитку творчого мислення ... Сутність проблемного навчання полягає в активній пошуковій діяльності” [2]. Ефективність навчання, яке використовує проблемно-пошукові методи, пояснюється тим, що воно ґрунтується на принципах наукового пізнання, де протиріччя об'єктивної реальності виступають як рушійні сили.

Ми застосовували як направлений, так і ненаправлений пошук розв'язання проблеми. До останнього належать методи, такі як "мозковий штурм", евристичні запитання, морфологічний аналіз, синектика і т. д. "Мозковий штурм" є найбільш ефективним методом колективного обговорення та генерації нових ідей, що стимулював студентів виявляти уяву та креативне мислення. Він використовувався для розробки кількох рішень поставленої викладачем проблеми; його мета полягала в тому, щоб пропонувати якнайбільше варіантів розв'язання проблеми протягом обмеженого часу. За допомогою методу евристичних запитань створювалися умови, коли студенти за допомогою підказувальних запитань приходили до самостійного вирішення завдань. Метод морфологічного аналізу передбачав системне дослідження теоретично можливих варіантів розв'язання проблеми з урахуванням усіх закономірностей об'єктів чи явищ. З метою стимулювання творчої діяльності використовувався комплексний метод синектики, який об'єднував наукові принципи, алгоритм та прийоми дослідження поставленої проблеми.

Отримані результати експерименту були зафіксовані, а потім дані були оброблені. У процесі проведення формувального експерименту використовувався метод порівняльного аналізу. Проводився аналіз зібраних даних як за кількістю, так і за якістю, а також фіксувалися як безпосередні, так і опосередковані дані. Встановлювалися співвідношення між цими показниками, а також визначалася практична значущість отриманих висновків. Під час проведення формувального експерименту була необхідність експериментально перевірити:

- доцільність впровадження авторського курсу «Формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій»;

- ефективність методики формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій під час вивчення художньо-графічних дисциплін;

- готовність майбутніх бакалаврів дизайну до майбутньої професійної діяльності, що визначається рівнями сформованості фахової компетентності;

Діяльнісні способи виявлення сформованості фахової компетентності майбутнього бакалавра дизайну характеризуються тим, що приймаються вольові рішення, необхідні для досягнення навчальної мети, використовуються необхідні теоретичні знання і уміння, набуті протягом курсу, для розв'язання навчальних завдань в процесі цілеспрямованого та усвідомленого розвитку власних фахових компетенцій, здійснюється оцінювання власних практичних дій та їх ефективності для формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій під час вивчення художньо-графічних дисциплін. Зазначене вище дозволяє зробити висновок, що формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій під час вивчення художньо-графічних дисциплін, являє собою складне психологічне явище, оцінити яке не можна за спрощеною схемою. Звідси виникає необхідність обґрунтування тих критеріїв і показників, які б дозволили визначати рівні формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій під час вивчення художньо-графічних дисциплін.

Враховуючи вищевказане, для оцінки рівня розвитку професійної компетентності майбутніх бакалаврів дизайну рекомендується використовувати наступні загальні критерії та відповідні показники:

1. якість інформаційно-комунікаційних знань, яка включає повноту, глибину, конкретність, міцність, гнучкість, усвідомленість, оперативність, узагальненість, системність та систематичність;

2. рівень застосування мисленнєвих операцій у процесі вирішення художніх завдань, таких як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення і т. д.;

3. самостійність у художньо-графічній діяльності, яка може бути спонукальною, ситуативною або творчою;

4. сформованість художніх навичок, охоплюючи склад і якість виконуваних дій, їх усвідомленість, повноту, розгорнутість тощо;

5. графічна грамотність, що включає якість зображень та їх відповідність для повного розкриття образу, а також техніку виконання.

Ці загальні критерії та показники можуть бути конкретизовані залежно від характеру художньої діяльності студентів. Ступінь вияву показників кожного критерію під час художньої діяльності визначає якість підготовки студентів у сфері інформаційно-комунікаційних навичок.

Очікувана результативність формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій під час вивчення художньо-графічних дисциплін: позитивне ставлення до формування фахової компетентності майбутніх бакалаврів дизайну під час вивчення художньо-графічних дисциплін; знання теоретичних основ структури фахової компетентності та методів і форм розвитку фахових компетенцій; оволодіння вміннями та навичками, необхідними для цілеспрямованого формування конкретних фахових компетенцій; самооцінка своїх особистісних якостей та усвідомлення власного рівня сформованості фахової компетентності; здатність прогнозувати та планувати власну систему формування фахової компетентності в позанавчальний час.

Висновки

Формування готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій - це складний процес, який вимагає глибокого теоретичного знання, практичних навичок і критичного мислення. Методологічні засади, описані в цій статті, можуть слугувати основою для ефективного формування такої готовності.

Література

1. Драч, І. І., 2013. Управління формуванням професійної компетентності магістрантів педагогіки вищої школи: теоретико-методичні засади: монографія. Київ : «Дорадо-Друк», 456 с.

2. Гончаренко С.У., 2000. Методика як наука / С.У.Гончаренко. -- Хмельницький: ХГПК, -- 30 с.

3. Барановська, О. В. (2017). Проектні технології в дизайні: навчальний посібник. Київ: Видавництво “Академія”.

4. Васильєва, І. О. (2019). Формування професійної готовності майбутніх дизайнерів до використання проектних технологій. Наукові записки, 3(45), 123-128.

5. Гончаренко, С. У. (1997). Український педагогічний словник. Київ: Либідь.

References

1. Drach, І. І. (2013). Upravlinnja formuvannjam profesijno'i kompetentnosti magistrantiv pedagogiki vishho'i shkoli: : teoretiko-metodichni zasadi [Management of the formation of professional competence of master's students of pedagogy of the higher school: theoretical and methodological principles]. Ki'iv : «Dorado-Druk» [in Ukrainian].

2. Goncharenko, S.U. (2000). Metodika jak nauka [Methodology as a science]. Hmel'nic'kij: HGPK [in Ukrainian].

3. Baranovs'ka, O. V. (2017). Proektni tehnologit v dizajni [Project technologies in design]. Ki'iv: Vidavnictvo “Akademya” [in Ukrainian].

4. Vasileva, І. O. (2019). Formuvannja profesijnoї gotovnosti majbutrnh dizajneriv do vikoristannja proektnih tehnology [Formation of professional readiness of future designers to use design technologies]. Naukovi zapiski - Scientific notes, 3(45), 123-128 [in Ukrainian].

5. Goncharenko, S. U. (1997). Ukrams'kijpedagogichnij slovnik [Ukrainianpedagogical dictionary]. Kirv: Lib^' [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru