Вплив педагогічної практики на формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра технологічної і професійної освіти

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Вплив педагогічної практики на формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій

Шевель Борис Олександрович

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

У статті обґрунтовується місце педагогічної практики в освітній діяльності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій взагалі, та економічній підготовці зокрема.

На основі аналізу наукових досліджень та врахування сучасних тенденцій вищої педагогічної освіти досліджено систему підготовки здобувачів освіти, визначено місце в ній педагогічної практики. Розкрито різні форми і методи організації та проведення педагогічної практики.

Встановлено, що оновлення вищої педагогічної освіти передбачає суттєві зміни у всіх аспектах підготовки здобувачів освіти, включаючи педагогічну практику. Основною метою якої є формування основ досвіду професійної діяльності та скорочення термінів адаптації молодого фахівця до вимог освітньої технологічної галузі.

Організація педагогічної практики майбутніх вчителів трудового навчання та технологій розглядається як системна взаємодія між різними компонентами професійної підготовки, включаючи теоретичну та практичну складову, співпрацю з закладами освіти, педагогічним колективом та здобувачами освіти для освоєння досвіду освітньої діяльності.

Автором доводиться необхідність та шляхи удосконалення процесу формування економічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій під час організації та проведення педагогічної практики в закладах середньої освіти. Визначено суперечності та недоліки в організації та проведенні педагогічної практики з урахуванням економічних аспектів.

Висвітлено можливості використання педагогічної практики для формування економічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій. Описано досвід організації та визначено завдання економічної підготовки, спрямованої на формування відповідних навичок у здобувачів освіти.

Отримані результати можуть слугувати основою для розробки стандартів вищої освіти та освітніх програм, а також для обґрунтування рівнів та критеріїв економічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій.

Ключові слова: педагогічна практика, економічна компетентність, майбутні вчителі трудового навчання та технологій

Shevel Borys Oleksandrovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Technological and Vocational Education, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv

THE IMPACT OF PEDAGOGICAL PRACTICE ON THE FORMATION OF ECONOMIC COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS OF LABOR TRAINING AND TECHNOLOGIES

Abstract

The article substantiates the role of pedagogical practice in the educational activities of future teachers of labor training and technologies in general, and economic preparation in particular. Based on the analysis of scientific research and consideration of current trends in higher pedagogical education, the system of preparing education seekers is explored, and the place of pedagogical practice within it is determined. Various forms and methods of organizing and conducting pedagogical practice are disclosed.

It is established that the modernization of higher pedagogical education involves significant changes in all aspects of education seekers' preparation, including pedagogical practice. The main goal of pedagogical practice is to form the foundations of professional activity experience and reduce the adaptation period for young specialists to the requirements of the educational technological sector.

The organization of pedagogical practice for future teachers of labor training and technologies is considered as a systematic interaction between various components of professional preparation, including theoretical and practical aspects, collaboration with educational institutions, the pedagogical community, and education seekers for the acquisition of educational experience.

The author argues for the necessity and ways to improve the process of forming economic competence of future teachers of labor training and technologies during the organization and conduct of pedagogical practice in secondary education institutions. Contradictions and shortcomings in the organization and conduct of pedagogical practice, taking into account economic aspects, are identified.

The possibilities of using pedagogical practice for the formation of economic competence of future teachers of labor training and technologies are highlighted. The article describes the experience of organization and defines the tasks of economic preparation aimed at developing relevant skills in education seekers.

The obtained results can serve as a basis for the development of higher education standards and educational programs, as well as for justifying the levels and criteria of economic competence for future teachers of labor training and technologies.

Keywords: pedagogical practice, economic competence, future teachers of labor training and technologies.

Вступ

Постановка проблеми. У контексті інтеграції української освітньої системи до європейського освітнього простору набуває актуальності питання підвищення якості підготовки майбутніх фахівців. Однією з ключових місій вищої школи є формування висококваліфікованих педагогів, які володіють високим рівнем професійної підготовки у своїй галузі та можуть творчо вирішувати поставлені завдання.

Відповідно до особливостей компетентнісного підходу, професійна підготовка у закладі вищої освіти спрямована не лише на засвоєння конкретних знань та розвиток відповідних навичок, але й на здатність їх ефективного використання в нестандартних ситуаціях, оперативне адаптування до умов професійної діяльності, що відзначається педагогічним досвідом.

Сучасна педагогічна думка вимагає від фахівців готовності до швидкого та якісного опанування виробничих процесів та практичного вирішення професійних завдань, що може бути забезпеченим високим рівнем сформованості економічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій.

Педагогічна практика, що є необхідною складовою формування професійної компетентності майбутнього педагогічного фахівця, здійснюється на ґрунтовній теоретичній основі, викладеній у процесі вивчення предметів різних циклів. До них входять фахові дисципліни, дисципліни педагогічного, психологічного спрямування та методики викладання предметів, що відповідають напрямку підготовки здобувачів освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Організаційні принципи практичної підготовки студентів закладів вищої освіти обґрунтовуються відповідно до ряду законів та концепцій. Зокрема, до них входять Закон України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 р., Концепцію "Нова українська школа", Положення "Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України", що було затверджено наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 р., та Проєкт Положення "Про практичну підготовку студентів вищих навчальних закладів" від 09.02.2011 р., розроблений Міністерством освіти і науки України. Також до них водять Рекомендації щодо проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, розроблені Державною науковою установою "Інститут інноваційних технологій і змісту освіти" у 2013 році, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 р.

Педагогічна практика відіграє важливу роль у професійному становленні особистості майбутнього педагогічного фахівця. Організація педагогічної практики студентів завжди є предметом оцінки вітчизняних науковців і педагогів-практиків, а також проєктів щодо її модернізації. Її дослідження отримало відображення у роботах визначених вчених, таких як Ф. Гоноболін, Е. Гришин, Н. Демидчук, О. Загрязкіна, Н. Казаков, Щербаков та інші.

В результаті аналізу наукових праць і реального стану педагогічної практики майбутніх вчителів трудового навчання та технологій виявлено ряд суперечностей, які вимагають розв'язання: між сучасними вимогами до особистості вчителя та фактичною професійно-педагогічною підготовкою майбутніх педагогів в системі вищої освіти загалом і організацією педагогічної практики зокрема; між необхідністю реалізації особистісно орієнтованого підходу до підготовки майбутніх педагогічних фахівців і традиційними методами організації педагогічної практики у вищих навчальних закладах; між масовим характером організації педагогічної практики та індивідуальним опануванням діяльності педагога; між наявним досвідом організації педагогічної практики та потребою у вивченні його з позиції формування економічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій.

Мета статті полягає у дослідженні впливу педагогічної практики на формування економічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій.

Виклад основного матеріалу

Практика являє собою невід'ємну частину освітнього процесу, яка забезпечує взаємодію теоретичної підготовки з практичною діяльністю. Означена дефініція (від грецького слова, що означає "справа", "діяльність", "учинок") відображає особливий аспект активності людського взаємовідношення, філософське тлумачення якого може наближатися або до універсалізму (коли практика об'єднує діяльнісно-моральні, пізнавальні та етичні риси), або до локалізації чуттєвих рис [8].

У сучасних умовах виникає необхідність розвитку компетентнісного і діяльнісного підходів до підготовки вчителів трудового навчання та технологій, що розглядаються як стратегічні напрямки підвищення якості педагогічної освіти.

Без проходження педагогічної практики майбутнім педагогічним фахівцям важко здобути необхідний набір професійних компетентностей, зокрема педагогічних, діагностичних, аналітичних, а також у сфері контролю та оцінювання.

Практика є необхідною частиною навчального процесу і представляє собою одну з форм практичної підготовки майбутніх фахівців. Вона служить основою для поглиблення та систематизації теоретичних знань студентів, сприяє конкретному засвоєнню закономірностей та принципів професійної діяльності, а також розвиває навички планування, організації та виконання практичних завдань [1, с. 51].

Педагогічна практика виступає як зв'язуюче звено між теоретичним навчанням студента та його майбутньою роботою в закладі середньої освіти. Під час педагогічної практики не лише перевіряється теоретична та практична підготовка здобувачів освіти до самостійної роботи, але також створюються широкі можливості для розвитку творчого потенціалу майбутнього вчителя.

У процесі педагогічної практики студенти, передусім, адаптуються до ролі вчителя, знаходять своє місце в діалозі з дитячим та педагогічним колективами, визначають правильність свого професійного вибору та наявність необхідних якостей для педагогічної діяльності. Цей етап є початком формування професійної майстерності. Студенти отримують прикладні професійно-педагогічні знання, що сприяє успішному освоєнню теоретичних курсів, формуються уміння планувати власну діяльність, розподіляти завдання, обирати відповідний матеріал та втілювати його у практику. Крім того, вони оцінюють хід і результати власної роботи, взаємини з вихованцями та порівнюють свою діяльність з роботою інших студентів [6].

Пожидаєва О., вивчаючи особливості практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів у різних закладах вищої освіти України, вказує, що їх практичну підготовку здійснюють, дотримуючись конкретних принципів:

1) встановлення взаємозв'язку між теоретичним навчанням і практикою, що включає в себе використання теоретичних знань під час її проходження та усвідомлення їх важливості для успішної професійної діяльності;

2) забезпечення наступності, що полягає в змістовному зв'язку всіх видів практики; 3) дотримання послідовності, що передбачає поступове ускладнення завдань на різних етапах практики, розширення спектра соціальних ролей і видів діяльності, збільшення обсягу та ускладнення змісту діяльності;

4) здійснення поліфункціональності - одночасне виконання під час практики професійних функцій та оволодіння різними професійними ролями;

5) забезпечення перспективності - передбачення розвитку подій і їх перспективного виконання; 6) надання можливості вільного вибору - врахування індивідуальних особливостей, інтересів та потреб студентів, таких як вибір місця проведення практики, визначення основних завдань у межах загальних цілей практики, тематики практичної та науково-дослідної роботи; 7) створення умов для співробітництва - встановлення таких умов під час практики, при яких відносини між студентом і керівником практики базуються на пріоритеті довіри і партнерства [3, с. 94]

Під час цієї практики студенти, які готуються до кар'єри в галузі освіти, мають можливість самостійно вести навчально-виховну роботу з учнями професійно-технічних навчальних закладів. Вони впроваджують на практиці та застосовують отримані теоретичні знання з психології, педагогіки, спеціальних дисциплін і методики їх викладання, а також реалізовують інноваційні педагогічні технології. Метою цієї практики є залучення студентів до безпосередньої професійної діяльності в умовах професійно-технічного навчального закладу та розвиток у них творчого підходу та інтересу до педагогічної діяльності.

У процесі створення методичного забезпечення для педагогічної практики необхідно правильно визначити завдання, які спрямовані на розвиток педагогічних компетентностей. Під час практики студентам слід ознайомитися з організацією педагогічного процесу та документацією, що відображає зміст професійної підготовки та вимоги до випускників. Також важливо проаналізувати досвід майстра виробничого навчання у навчальній, методичній та виховній роботі, розробити дидактичні матеріали до уроків, провести самостійно уроки та організувати виховні заходи.

Враховуючи вказане, слід знайти шляхи вдосконалення організації педагогічної практики майбутніх учителів трудового навчання та технологій.

І. Бондарук визначила комплекс педагогічних умов, які можуть оптимізувати методичну підготовку студентів під час педагогічної практики. Серед них варто виділити формування у студентів позитивної мотивації до методико-практичної діяльності, актуалізацію теоретичних знань з методики навчання предмета, стимулювання у студентів адекватної самооцінки їхньої методичної підготовки, сприяння активізації їхньої самостійності та творчості, а також використання різноманітних форм і методів роботи керівників практики на основі індивідуального та диференційованого підходу [2].

Під час педагогічної практики студенти можуть опанувати навички розробки планів та конспектів уроків, проведення навчальних занять у різних формах, вибору засобів навчання для теми уроку, діагностики рівнів навченості та вихованості учнів, планування виховної діяльності, організації різноманітних виховних заходів, регулювання взаємин учнівського колективу, застосування методик позитивного впливу на учнів, спрямування роботи учнівського самоврядування, встановлення взаємодії з батьками учнів, аналізу, узагальнення та використання передового педагогічного досвіду та вдосконалення педагогічної техніки. За таких умов бакалавр буде здатний осмислити багатогранність та відповідальність діяльності педагога професійної школи, набуваючи педагогічні компетентності.

Зміст науково-педагогічної практики не обмежується безпосередньою педагогічною діяльністю, допускаючи спільну роботу практиканта з адміністрацією для вивчення та аналізу нормативної документації, що регламентує діяльність освітньої установи, участь у педагогічних нарадах, консиліумах, засіданнях кафедри з поточних і глобальних питань освіти.

Результатом науково-педагогічної практики є активізація процесу навчання, поглиблення знань здобувачів освіти з дисциплін навчального плану, розвиток здібностей до аналізу і узагальнення, збільшення числа публікацій, а також набуття навиків педагогічної діяльності.

Г. Шулдик та В. Шулдик розглядають педагогічну практику як зв'язуюче ланкою між теоретичним навчанням студента і його подальшою професійною діяльністю. За їхніми словами, під час педагогічної практики не лише відбувається перевірка теоретичних та практичних навичок студента для самостійної роботи, але й створюються широкі можливості для розвитку творчого потенціалу особистості майбутнього педагога [5].

Проходження педагогічної практики сприяє особистісній адаптації здобувачів освіти до обраного фаху, ознайомленню з різними видами та формами роботи педагога у закладі середньої освіти, розвитку навичок педагогічного спілкування та формуванню особистого педагогічного стилю під час відвідування та самостійного проведення занять та заходів.

Таким чином, педагогічна практика як процес сприяє виникненню стійкого професійно-педагогічного інтересу та формуванню ціннісного ставлення до майбутньої діяльності [7, с. 41]. У рамках традиційних та інноваційних підходів ми вважаємо активну підготовку студентів за допомогою педагогічної практики значущим напрямом кардинального удосконалення професійної орієнтації освітнього процесу у системі вищої освіти.

Удосконалення та проведення педагогічної практики, на нашу думку можна здійснити через запровадження економічно орієнтованих завдань, що дозволить досягти здобувачам освіти високого рівня сформованості економічної компетентності, розвиненості відповідних навичок, гнучкості та результативності у професійній діяльності, що сприятиме досягненню високої конкурентоспроможності у майбутній професійній діяльності.

Відповідно до проведеного теоретичного аналізу організації та проведення педагогічної практики майбутніх вчителів трудового навчання та технологій виявлено деякі недоліки, серед яких найпоширенішими є такі: обмеження в часі, відведеному для практики в навчальних планах; неналежний контроль за проходженням практики; перекладання значної частини обов'язків педагогічної практики на вчителів закладів середньої освіти; акцент на організаційних питаннях, а не на змісті; формальний характер підсумкових конференцій; недостатня увага до розвитку індивідуального методичного стилю студента та формування його економічної компетентності.

Н. Стефін розглядає питання удосконалення педагогічної практики. Автор пропонує свою оригінальну модель педагогічної практики, що включає в себе аспекти, такі як зміст, структура та програма педагогічної практики. Ця модель передбачає активне залучення студентів-практиків до навчально-виховного процесу, спонукаючи їх до інтенсивного практичного вивчення інструментарію своєї творчої професійно-педагогічної роботи [4, с. 83].

Традиційні форми організації педагогічної практики існують протягом тривалого періоду і стали невід'ємною частиною освітнього процесу. Зазвичай вона здійснюється в активній формі, і постійний контакт з дітьми надає можливість глибокого засвоєння педагогічної майстерності.

На нашу думку, удосконалення педагогічної практики, орієнтоване на виконання завдань економічного спрямування, направлене на підготовку студентів до постійного вдосконалення та професійного росту. В межах її реалізації також збагачують творчий потенціал здобувачів освіти та підтримується бажання до саморозвитку.

В такому випадку, під час педагогічної практики студенти поєднують освітню та економічну діяльності, що сприяє освоєнню методів дослідження, розвитку навичок спостереження, узагальнення, висновків та вивченню конкретних проблем, залучення учнів до економічної діяльності під час виконання ними проектів тощо.

Під час формування економічної компетентності майбутніх педагогів виконання спеціально розроблених методичних завдань під час практики є важливим елементом. Ці завдання спрямовані на стимулювання творчості та розвиток індивідуального методичного стилю. Крім того, студенти ведуть щоденник педагогічної практики, в якому аналізують роботу досвідчених вчителів, фіксують методичні знахідки («методичні родзинки»), які їм буде корисно в подальшій професійній діяльності.

Педагогічна практика є важливою складовою підготовки висококваліфікованих та компетентних фахівців. Її орієнтація на формування економічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій залежить від ряду чинників:

1. якості навчально-методичного забезпечення практики;

2. рівня сформованих у студентів-практикантів умінь та навичок, їхнього використання методів викладання;

3. залучення студентів до психолого-педагогічних досліджень;

4. допомоги наставників у адаптації студентів до умов професійної діяльності під час проходження практики;

5. системного контролю та об'єктивності оцінки результатів практики.

Висновки

педагогічна практика компетентність учитель

Формування економічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій відбувається як під час вивчення теоретичних дисциплін, спрямованих на певну професію, так і під час проведення педагогічної практики, яка дозволяє здобувачам освіти використовувати свої знання та вміння, отримані з різних спеціальних та психолого-педагогічних курсів. Таким чином, модернізація професійної освіти передбачає, перш за все, підвищення якості практичної підготовки студентів.

У майбутньому, можливі напрямки подальших досліджень можуть включати розробку системи економічно орієнтованих завдань для педагогічної практики в контексті компетентнісного підходу та обґрунтування ефективної системи оцінювання сформованості економічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій.

Література

1. Багрій В. Н. Формування професійних вмінь майбутніх соціальних педагогів у процесі педагогічної практики: дис.... канд. пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2010. 232 с.

2. Боднарук І. М. Педагогічні умови оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики в процесі педагогічної практики: дис.... канд. пед. наук: 13.00.02. Київ, 2006. 264 с.

3. Пожидаєва О. В. Особливості практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах України. Науковий часопис: зб. ст. 2010. № 11. Сер. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. С. 92-101.

4. Стефіна Н. В. Педагогічна скринька майбутнього вчителя: Навчальний посібник. Суми: Сум ДПУ ім. А. С. Макаренка, 2006. 328 с.

5. Танько Т. П. Теорія та практика музично-педагогічної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів у педагогічних університетах: дис... доктора пед. наук: 13.00.04. Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2004. 508 с.

6. Токмань Г., Козубенко Л., Дига Н., Черниш Н. Практика в системі бакалаврської і магістерської освіти філолога: літературознавчий аспект: навч. посіб. Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2018. 304 с.

7. Фалько М. І. Формування дослідницьких умінь майбутніх учителів музики у вищих педагогічних закладах освіти: автореф. дис. канд. пед.. наук: 13.00.01. Київ, 1995. 18 с.

8. Філософський енциклопедичний словник. Київ: «Абрис», 2002. 512 с.

References

1. Bahrii, V. N. (2010). Formuvannia profesiinykh vmin maibutnikh sotsialnykh pedahohiv uprotsesipedahohichnoipraktyky [Formation of professional changes of future social pedagogues in the process of pedagogical practice]. (Candidate's thesis). Vinnytsia [in Ukrainian].

2. Bodnaruk, I. M. (2006). Pedahohichni umovy optymizatsii metodychnoi pidhotovky maibutnikh vchyteliv muzyky v protsesi pedahohichnoi praktyky [Pedagogical conditions for optimization of methodical training of future music teachers in the process of pedagogical practice]. (Candidate's thesis). Kyiv [in Ukrainian].

3. Pozhydaieva, O. V. (2010). Osoblyvosti praktychnoi pidhotovky maibutnikh sotsialnykh pedahohiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy [Peculiarities of practical training of future social pedagogues in higher educational institutions of Ukraine]. Naukovyi chasopys. (Sotsialna robota. Sotsialna pedahohika) - Scientific journal (Social work. Social pedagogy), 11, 92-101 [in Ukrainian].

4. Stefina, N. V. (2006). Pedahohichna skrynka maibutnoho vchytelia [Pedagogical box of the future teacher]. Sumy: Sum DPU im. A. S. Makarenka [in Ukrainian].

5. Tanko, T. P. (2004). Teoriia ta praktyka muzychno-pedahohichnoi pidhotovky maibutnikh vykhovateliv doshkilnykh zakladiv u pedahohichnykh universytetakh [Theory and practice of music-pedagogical training of future teachers of preschool institutions in pedagogical universities]. (Doctor's thesis). Kharkiv [in Ukrainian].

6. Tokman, H., Kozubenko, L., Dyha, N., & Chernysh, N. (2018). Praktyka v systemi bakalavrskoi i mahisterskoi osvity filoloha: literaturoznavchyi aspekt [Practice in the system of bachelor's and master's education of a philologist: literary aspect]. Nizhyn: Vydavets PP Lysenko M. M. [in Ukrainian].

7. Falko, M. I. (1995). Formuvannia doslidnytskykh umin maibutnikh uchyteliv muzyky u vyshchykhpedahohichnykh zakladakh osvity [Formation of research skills of future music teachers in higher pedagogical educational institutions]. (Extended abstract of candidate's thesis). Kyiv [in Ukrainian]..

8. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary]. (2002). Kyiv: «Abrys» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru