Виховання доброчинності майбутніх педагогів в процесі позанавчальної дизайнерської діяльності (90ті р.р. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.)

Дослідження досвіду активізації мистецтва дизайну у позанавчальну діяльність майбутніх педагогів в контексті формування і розвитку доброчинності як особливої духовної цінності. Приклади позанавчальної дизайнерської діяльності студентів 2-4 курсів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 08.06.2024
Размер файла 21,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Коломийський навчально-науковий інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Коломия

Виховання доброчинності майбутніх педагогів в процесі позанавчальної дизайнерської діяльності (90ті р.р. ХХ ст. - поч. ХХІ ст.)

\

Лаппо Віолетта Валеріївна доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки і психології

Анотація

Стаття присвячена проблемам особистісного становлення майбутніх педагогів в умовах закладу вищої освіти. Якість процесу виховання залежить від змісту позанавчальної діяльності, яка сприймається, як самостійна система життєдіяльності студентів, забезпечує умови реалізації їх інтересів і потреб та сприяє формуванню в них готовності до реалізації соціальних функцій у суспільстві, в освітній, культурній і професійній сферах.

Автором розкрито суть поняття «дизайн» і «дизайнерська діяльність» як засобів педагогічного впливу на студентів, як механізмів розширення поля їх творчої діяльності у соціально-виховному процесі. Обґрунтовано ефективність впливу дизайну на особистість завдяки її включенню в дизайнерську діяльність.

Використання мистецтва дизайну в освітній сфері має вагомий педагогічний потенціал, оскільки впливає на формування і розвиток доброчинності як інтегральної особистісної якості.

Здійснено аналіз досвіду активізації мистецтва дизайну у позанавчальну діяльність майбутніх педагогів в контексті формування і розвитку доброчинності як особливої духовної цінності. Описано приклади поза- навчальної дизайнерської діяльності студентів 2-4 курсів, котрі навчались за освітніми програмами «Соціальна педагогіка»,

«Початкова освіта», «Дошкільна освіта» національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Особливу увагу автор приділяє доброчинним та мистецьким проєктам для різних соціальних груп: проєкт «Подаруй людям радість»,

«Створимо наш світ прекрасним» (на допомогу соціальним педагогам);

«Побут навколо нас», «Ми і театр» (для вчителів початкової школи), тематичні мандрівки музеями, відтворення в малюнку «Пейзажі околиці села (міста)», «Національні костюми України» з метою розширення світобачення тощо; організація просвітницької роботи в університетах на тему «Наше життя і мистецтво дизайну», мистецької лабораторії завдяки впровадженню соціально-освітньої програми для людей літнього віку («Перлинка із твоєї скриньки»); ляльковий театр для дітей загальноосвітнього закладу інтернатного типу; фестиваль «Весняні кольори», виготовлення вітальних листівок для учасників АТО; фотовиставка «Природа і Я» для любителів мандрівок і пейзажів.

Ключові слова: виховання, майбутні педагоги, позанавчальна діяльність, дизайн, доброчинність.

доброчинність педагог позанавчальний

Lappo ViolettaValeriivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Pedagogy and Psychology, Kolomyia Educational and Scientific Institute of Precarpathian National University named after Vasyl Stefanyk, Kolomyia

EDUCATION OF CHARITY OF FUTURE TEACHERS IN THE PROCESS OF EXTRA-CURRICULAR DESIGN ACTIVITY

(90s of the ХХth century - the beginning of the ХХІst century)

Abstract

The article is devoted to the problems of personal development of future teachers in the conditions of a higher education institution. The success of education depends on the content of extracurricular activities, which is perceived as an independent system of students life, provides conditions for the realization of their interests and needs, and contributes to the formation of their readiness to implement social functions in society, in the educational, cultural and professional spheres.

The author revealed the essence of the concept of «design» and «design activity» as means of pedagogical influence on students, as mechanisms of expanding the field of their creative activity in the social-educational process. The effectiveness of the influence of design on personality due to its inclusion in design activity is substantiated.

The use of the art of design in the educational field has a significant pedagogical potential, as it affects the formation and development of charity as an integral personal quality.

The analysis of the experience of activating the art of design in the extracurricular activities of future teachers in the context of the formation and development of charity as a special spiritual value was carried out. Examples of extracurricular design activities of students of 2-4 years who studied under the educational programs «Social Pedagogy», «Primary Education»,

«Preschool Education» of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov and Prykarpattia National University named after Vasyl Stefanyk.

The author pays special attention to charitable and artistic projects for various social groups: the project «Give people joy», «Let's make our world beautiful» (to help social pedagogues); «Life around us», «We and the theater» (for primary school teachers), thematic trips to museums, reproduction in the picture «Landscapes of the outskirts of the village (city)»,

«National costumes of Ukraine» for the purpose of broadening the worldview, etc.; the organization of educational work in universities on the topic «Our life and the art of design», an art laboratory thanks to the implementation of a social and educational program for the elderly («Pearl from your box»); puppet theater for children of a boarding school; «Spring Colors" festival, production of greeting cards for ATO participants; photo exhibition «Nature and I» for lovers of travel and landscapes.

Keywords: education, future teachers, extracurricular activities, design, charity.

Постановка проблеми. Переосмислення пріоритетних завдань і змісту виховання студентської молоді зумовлено тим, що вища освіта - це стратегічний ресурс соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства, поліпшення добробуту, забезпечення національних інтересів, зміцнення міжнародного авторитету й формування позитивного іміджу нашої держави, створення умов для самореалізації кожної особистості.

В означеному контексті особливої актуальності набуває проблема виховання доброчинності позаяк саме в осередку вищої школи відбувається формування майбутнього фахівця з усталеною системою соціально значущих цінностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження у царині педагогіки засвідчують значний інтерес сучасних науковців до проблем виховання в умовах ЗВО. В працях К.І. Байші, Ю.І. Боловацької, М.Г. Гавриленко, І.А. Ковальчук, І.І. Корольової, Т.А. Логвиновської теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність змістового і методичного забезпечення процесу виховання студентів

засобами дизайнерської діяльності. Зокрема викликають зацікавлення думки вчених В.А. Бітаєва, Т.В Бутківської про те, що виховання - це цілеспрямований процес засвоєння певної системи знань, норм, цінностей, відносин, способів поведінки, що дозволяє людині функціонувати в якості повноцінного члена суспільства, громади, групи, в яких формується певний тип особистості, що засвоїла соціальний досвід і реалізує його на засадах морально-духовних цінностей.

Саме виховання виступає умовою і засобом створення комфорт- ного простору, який дозволяє студентам реалізувати особистісний потенціал, включення студентів у проєктування життєвих планів і проєктів власної життєдіяльності [1; 2].

Успіх виховання залежить від змісту позанавчальної діяльності, яка сприймається, як самостійна система життєдіяльності студентів, забезпечує умови реалізації їх інтересів і потреб та сприяє формуванню в них готовності до реалізації соціальних функцій у суспільстві, в освітній, культурній і професійній сферах. В означеному контексті А.Й. Капська і І.С. Рижова доводять ефективність активізації дизайнерської діяльності у виховній роботі на факультетах (інститутах) немистецького профілю [3; 4]

Мету статті вбачаємо у визначенні провідних засад виховання доброчинності у позанавчальній дизайнерській діяльності майбутніх педагогів в період 90х років ХХ ст. та на початку ХХІ ст.

Виклад основного матеріалу. Практичне втілення теоретичних здобутків вітчизняної педагогічної науки відображено в позитивному досвіді позанавчальної дизайнерської діяльності студентів 2-4 курсів, котрі навчались за освітніми програмами «Соціальна педагогіка»,

«Початкова освіта», «Дошкільна освіта» національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Впродовж 90х років ХХ ст. та на початку ХХІ ст. позанавчальна діяльність поступово заповнювалась новими формами і новим змістом виховання. В осередках згаданих ЗВО впроваджувались багатоаспектні програми, що дозволяло залучати студентів різних курсів до розвитку у них соціальної активності, доброчинності у поєднанні з художнім вдосконаленням дизайнерської діяльності.

У майбутніх педагогів формувалася відповідальність за створення дизайну середовища у підшефних класах навчального закладу інтернат- ного типу, позааудиторних виховних заходів, тематичних днів (Різдвяні свята, День захисту дітей, День Матері, день іменинника та ін.); конкурс оформлення вітання батькам, педагогам, вчителям їхньої школи, дітям-

сиротам; розробки дизайну для подарунків для вихованців дитячих будинків сімейного типу, одиноким людям похилого віку тощо. Це спонукало формувати в учасників виховного процесу почуття причетності до спільної справи, орієнтувати їх на результати соціально значущої доброчинної діяльності, необхідної для інших людей.

На особливу увагу заслуговує практика організації соціально- виховного проєктування, яка впродовж тривалого часу реалізується студентами та викладачами педагогічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Така форма роботи потребувала вирішення різних завдань і головне, у різних сферах життєдіяльності: навчальній, виховній, соціально значущій, культурно- творчій, професійно-орієнтованій. Такі комплексні проєкти доцільно реалізувати поетапно, поступово розширюючи спектр запропонованих завдань.

Скажімо, спочатку студенти визначались з практичною спрямова- ністю проєкту, його можливістю включати якомога ширше коло інших учасників, задіяних у творчих групах, різних творчих школах, факультативах. Потім координатори різних Шкіл і творчих груп поступово включають учасників в активні форми роботи, які є складовими в структурі конкретного проєкту. При цьому було використано метод дискусії, який дозволив студентам визначити як назву проєкту («Наше життя і мистецтво дизайну»), так і основні напрями виховної діяльності кожної із включених виховних структур позанавчальної виховної роботи. Метод дискусії виявився найбільш сприйнятливим у виховній роботі над проєктом, оскільки він стимулював прояв інтересу студентів до проблеми, дозволяв висловлю- вати, переконувати і відстоювати свою позицію на достойному рівні комунікації, обґрунтувати доцільність та адекватність форм роботи.

Реалізація зазначених завдань дозволяла зосередити увагу на умінні формувати у студентів організаторські навички, брати на себе відповідальність за впровадження адекватних до завдань форм виховної роботи, проявляти самостійність у визначенні і реалізації етапів створення дизайн-продукції. Причому одночасно закріплювалися набуті знання й уміння та проявлялася індивідуальна ініціативність й активність кожного із учасників проєкту, програм та окремих форм виховної діяльності, орієнтованої на доброчинність.

Перелік напрямів, вирішення завдань і функцій учасників різних організаційних форм виховної діяльності здійснювали координатори (в основному це студенти 3-4 курсів, куратори груп та керівники різних студій, гуртків, Шкіл).

Слід відзначити, що важливою умовою для даного процесу є стимулювання самостійності в діяльності студентів, надання індивідуальної допомоги, інтеграції зусиль всіх суб'єктів виховного процесу. [5, с.83].

Важливим аспектом у виховному процесі є вміння кураторів - студентів і педагогів реалізувати проєкти, програми і різні організаційні форми, орієнтуючи їх на різні групи учасників і глядачів.

Деякі форми передбачають їх впровадження поза стінами навчального закладу, а це, у свою чергу, дозволяє студентам четвертого року навчання визначити «індивідуальну траєкторію» у виховній роботі, науці, майбутній педагогічній діяльності. Тому цілком виправданими стали дні «соціальних акцій», які дають можливість студентам організувати соціально-значущі справи для різних установ, шкіл різного типу, реабілітаційних центрів, центрів для людей похилого віку [6, с.65-66].

Важливою є тенденція, щоб різні організаційні форми соціальної спрямованості були доцільними і потрібними для різних соціальних інституцій: у клубах, громадській організації, творчому об'єднанні тощо. При цьому студенти самостійно проводять рекламно-інформаційну акцію, визначаються з приміщенням, складом аудиторій, технічним забезпеченням, запрошенням гостей, учасників різних творчих самодіяльних груп студентів.

Зазвичай у процесі проведення соціальних акцій кожен із студентів має можливість «виконувати» свою соціальну роль: організатора, куратора, дипломата в перемовинах, режисера і виконавця, художника і ведучого. Такі комплексні проєкти і програми сприяють подальшому розвитку і саморозвитку студентів, формуванню навичок співробітництва з різними людьми і в різних ситуаціях, оволодінню культурою відносин.

Завершення багатоаспектних проєктів дозволяє підвести підсумки творчої діяльності студентів протягом року, продемонструвати власні художні і дизайнерські вироби, наукові розробки виховних процесів.

Аналіз досвіду позанавчальної діяльності студентів і викладачів національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова засвідчує, що дизайнерське мистецтво актуалізує у майбутніх освітян прагнення до самореалізації, яка може досить ефективно здійснюватись у виховному процесі. При цьому здійснюється формування уміння практично застосовувати набуті знання й уміння у навчальному процесі та можливості їх реалізації під час проведення позаурочної роботи з школярами: дизайн у виготовлені вітальних листівок, допомога у створенні карнавальних костюмів, дизайнерське оформлення святкової зали.

Водночас однією із форм виховання у студентів навичок роботи зі школярами може стати просвітницька робота, яка реалізувалась на доброчинних засадах у проєкті «Наше життя і мистецтво дизайну», оскільки студенти, які беруть участь у даному проєкті, можуть у доступній формі формувати в дітей чи в студентів інших спеціальностей критичне ставлення до сприйняття деструктивного дизайну, антигуманістичних дизайнерських образів, засобів предметного середовища, особистісного іміджу, сприйняття освітнього і домашнього інтер'єру.

Використання у комплексному проєкті таких форм просвітницької роботи спонукає студентів до пошуків засобів донесення власних ідей: самостійне планування заняття, визначення різних видів наочності, підготовки тестового матеріалу, порівняння різних дизайнерських рішень, доступних для конкретних слухачів і глядачів.

Включення студентів у просвітницьку діяльність сприяє прояву мовленнєвої та емоційної культури у процесі їх виступів, дозволяє виробляти відповідний алгоритм донесення інформації, у студентів з'являється відчуття дотичності до проєкту, сприйняття ідей інших учасників проєкту, що відображається в діалогічному спілкуванні.

Основними формами роботи стали індивідуальна і групова діяльність, міжгруповий і мікрогруповий обмін результатами діяльності. Окрім того, досить продуктивними виявилися додаткові форми роботи учасників студій, клубів, Шкіл: виступи студійців перед слухачами, виставки їхніх доробок в різних аудиторіях, створення мікрогруп дизайнерської діяльності в школах, дошкільних дитячих закладах тощо.

Саме в позанавчальній діяльності в освітньому середовищі реалізувався набутий студентами соціальний досвід, що підтверджується діяльнісно: Мистецької лабораторії завдяки впровадженню соціально- освітньої програми для людей літнього віку («Перлинка із твоєї скриньки»); ляльковий театр для дітей загальноосвітнього закладу інтернатного типу; фестиваль «Весняні кольори», виготовлення вітальних листівок для учасників АТО; фотовиставка «Природа і Я» для любителів мандрівок і пейзажів. Все це в сукупності посилювало рівень соціальності учасників експерименту.

Значення процесу реалізації соціальних програм однозначно позитивно оцінювалось студентами як у ході процесу, так і за результатами. Мається на увазі, наприклад проведення щорічного свята

«Подаруй дітям радість», до якого кожен із студентів готує особисті

подарунки, виготовлення яких обумовлювалося їхніми спеціальностями і спеціалізаціями з врахуванням особливостей контингенту дітей загальноосвітнього закладу (м. Київ) та реабілітаційного центру м. Києва Солом'янського району.

Майбутні соціальні педагоги і соціальні працівники підготували ляльковий театр, де ляльки виготовлялись як художні образи казок, літературних інсценівок, одночасно створювались для них авторські казкові костюми. Після завершення свята всі ляльки були подаровані вихованцям разом з подарунковою листівкою, яка також була створена студентами для учнів.

Означені вироби розроблялися як у творчій майстерні при кафедрі, так і на заняттях з методики художньо-прикладного мистецтва. Всі учасники таких подій і дійств індивідуально проєктували свій дарунок, самостійно його презентували й особисто вручали.

Дана форма роботи, безперечно, сприяє позитивному, емоційному сприйняттю студентами фрагментів виховної діяльності, де мистецтво дизайну посідає чільне місце у спілкуванні з вихованцями.

Висновки. Виховання доброчинності ефективно відбуватиметься за умови активізації позанавчальної роботи, що ґрунтується на діяльнісному підході (передбачає включення студентів у різні форми виховної діяльності), аргументаційному (доводить можливість включення у виховну діяльність з аргументацією вибору форм роботи), мотиваційно-оцінювальному (вмотивовує власну позицію при вирішенні виховних завдань, стимулюючи відповідальність за рішення і дії).

Узагальнення досвіду вітчизняних ЗВО засвідчує дієвість та результативність окремих педагогічних чинників, якими виступають зміст, засоби дизайнерської діяльності, форми і методи їх впровадження у позанавчальній виховній роботі.

Результати дослідження підтверджують, що ефективність виховання студентів у позанавчальній виховній діяльності може істотно підвищитись, якщо буде використано один із видів творчої діяльності, зокрема, дизайнерської.

Саме дизайнерська діяльність студентів педагогічних спеціаль- ностей сприятиме самовдосконаленню, самореалізації, розвитку і утвердженню доброчинності як визначальної якості духовної спрямо- ваності життєустрою особистості.

Література

1. Бітаєв В. А. Людина і соціокультурне середовище: проблема взаємоадап- тації. Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: альманах. Київ, 2000. С.81-90.

2.Бутківська Т. В. Цінності в контексті соціокультурної освіти. Педагогіка і психологія. 1995. № 3. С. 33-93.

3. Капська А. Й. Соціальне виховання студентів у сучасній вищій школі - одна із актуальних проблем. 3бірник наукових праць. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. С. 68 -73.

4. Рижова І. С. Самореалізація людини в дизайнерській предметній творчості.

Гуманітарний вісник : збірник наукових праць. Запоріжжя, 2007. Вип. 29. С. 198-215. 5.Прусак В. Ф. Організаційно-педагогічні засади підготовки майбутніх

дизайнерів у вищих навчальних закладах України : дис канд. пед. наук : 13.00.04 /

Прикарпатський національний ун-т ім. Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2006. 300 с.

6. Капська А. Й., Лю Сінь. Роль дизайнерської діяльності у структурі соціального виховання. Збірник наукових праць Камянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія соціально-педагогічна. Камянець-Подільський : «Медобори- 2006», 2017. Вип. 29. С. 62-73.

References

1. Bitaiev V. A. (2000) Liudyna i sotsiokulturne seredovyshche: problema vzaiemoadaptatsii [Man and sociocultural environment: the problem of mutual adaptation]. Aktualni filosofski ta kulturolohichni problemy suchasnosti: almanakh. Kyiv. S.81-90. [in Ukrainian]

2. Butkivska T.V. (1995) Tsinnosti v konteksti sotsiokulturnoi osvity [Values in the context of sociocultural education]. Pedahohika i psykholohiia. № 3. S. 33-93.

3. Kapska A. Y. (2007) Sotsialne vykhovannia studentiv u suchasnii vyshchii shkoli odna iz aktualnykh problem [Social education of students in modern higher education is one of the urgent problems]. 3birnyk naukovykh prats. Kyiv : NPU imeni

M. P. Drahomanova. S. 68 -73. [in Ukrainian]

4. Ryzhova I. S. (2007) Samorealizatsiia liudyny v dyzainerskii predmetnii tvorchosti [Self-realization of a person in design subject creativity]. Humanitarnyi visnyk. Zbirnyk naukovykh prats. Zaporizhzhia. Vyp. 29.S. 198-215. [in Ukrainian]

5. Prusak V. F. (2006) Orhanizatsiino-pedahohichni zasady pidhotovky maibutnikh dyzaineriv u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy [Organizational and pedagogical principles of training future designers in higher educational institutions of Ukraine] dys. ...

kand. ped. nauk./ Prykarpatskyi natsionalnyi un-t im. Vasylia Stefanyka. Ivano-Frankivsk. 300 s. [in Ukrainian]

6. Kapskа A. Y., Liu Sin. (2017) Rol dyzainerskoi diialnosti u strukturi sotsialnoho vykhovannia [The role of design activity in the structure of social education]. Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia sotsialno-pedahohichna. Kamianets-Podilskyi : «Medobory-2006. Vyp. 29. S. 62-73. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.