Формування основ елементарної англомовної лексичної компетентності дітей дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Формування основ елементарної англомовної лексичної компетентності дітей дошкільного віку

Трофаїла Наталія Дмитрівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки розвитку дитини



Анотація

У статті розглядаються питання, що стосуються формування основ елементарної лексичної компетентності та шляхів оптимізації процесу формування навичок мовлення у дітей дошкільного віку на заняттях з іноземної мови, обґрунтовані етапи, вправи та завдання формування навичок мовлення. Визначено, що основною метою дошкільного навчання іноземним мовам є формування у дитини уявлення про іноземну мову як про засіб спілкування, а також розвиток елементарних навичок іншомовної комунікації.

Навчання дітей англійської мови є важливою умовою формування майбутньої компетентної особистості в англомовному середовищі, а також є важливим засобом навчання та виховання дітей дошкільного віку, підготовки до школи.

Стрімкий розвиток життя та системи освіти вимагає від нового покоління гнучкості, комунікабельності, відкритості, здатності адаптуватися до життєвих ситуацій, критично мислити, бути готовим до міжособистісного та міжкультурного спілкування, комунікативної компетентності. Статус англійської мови як мови міжнародного спілкування визначає оптимальний її розвиток на різних рівнях та необхідність вивчення всіх її аспектів, впровадження в програму навчання та виховання дітей дошкільного віку. Володіння дітьми дошкільного віку англійською мовою сьогодні є важливим засобом адаптації дитини до англомовного середовища.

Англомовна лексична компетентність є важливою складовою формування елементарної англомовної комунікативної компетентності. Вона включає в себе сукупність необхідного лексичного запасу та вміння його використовувати в різних ситуаціях.

Англомовна монологічна мовленнєва компетентність є невід'ємною складовою комунікативної культури та однією з умов розвитку мовлення дітей. Особливе значення сьогодні має становлення методики викладання англійської мови у закладах дошкільної освіти та монологічної компетентності як її складової. А тому поставлене завдання на визначення вдосконалення навчання дошкільників та системи формування англомовної монологічної мовленнєвої компетентності в цілому.

Ключові слова: іноземна мова, лексична компетентність, діти

дошкільного віку.



Trofaila Nataliia Dmytrivna Candidate of Pedagogical Siences, Associate Professor at the Department of Child Psychology and Pedagogy, Pavto Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

FORMATION OF THE FUNDAMENTALS OF ELEMENTARY

ENGLISH LEXICAL COMPETENCE OF PRESCHOOL CHILDREN

Abstract

The article examines issues related to the formation of the basics of elementary lexical competence and ways to optimize the process of formation of speech skills in preschool children in foreign language classes, substantiated stages, exercises and tasks of formation of speech skills. It was determined that the main goal of preschool education in foreign languages is the formation of a child's idea of a foreign language as a means of communication, as well as the development of elementary foreign language communication skills.

Teaching children the English language is an important condition for the formation of a future competent personality in an English-speaking environment, as well as an important means of teaching and educating preschool children, preparing them for school.

The rapid development of life and the education system requires from the new generation flexibility, sociability, openness, the ability to adapt to life situations, to think critically, to be ready for interpersonal and intercultural communication, communicative competence. The status of the English language as a language of international communication determines its optimal development at various levels and the need to study all its aspects, to introduce them into the curriculum of education and upbringing of preschool children. Proficiency in English for preschool children today is an important means of a child's adaptation to an English-speaking environment.

English lexical competence is an important component of the formation of basic English communicative competence. It includes a collection of necessary vocabulary and the ability to use it in various situations.

English monologue speech competence is an integral part of communicative culture and one of the conditions for the development of children's speech. Of particular importance today is the formation of the methodology of teaching English in preschool education institutions and monologic competence as its component. And that is why the task was set to determine the improvement of education of preschoolers and the system of formation of English monologue speech competence as a whole.

Keywords: foreign language, lexical competence, preschool children.



Постановка проблеми. Дошкільний вік є найбільш сприятливим для засвоєння іноземної мови як системи лексичного запасу слів за певними темами та граматичними нормами, а також всіма іншими аспектами, якими мають оволодіти діти в цьому віці. Основним завданням системи освіти XXI сторіччя є залучення дітей до вивчення іноземної мови з раннього віку, яка є мовою міжнародного спілкування та матиме велике значення в майбутньому підростаючого покоління.

Оволодіння дітьми дошкільного віку лексичним запасом слів є головною умовою орієнтування дітей в англомовному середовищі та залучення до спілкування з однолітками та дорослими. Засвоєння лексичного складу є однією зі складових завдання мовленнєвого розвитку дітей.

Англомовна елементарна лексична компетентність є головним завданням залучення дітей до вивчення іноземної мови, пізнання соціокультурних особливостей англомовних країн, а також успішного пізнання та оволодіння англійською мовою на початковому етапі.

Важливість формування елементарної англомовної лексичної компетентності наголошується в нормативних програмах розвитку дитини та державних освітніх документах «Дитина», «Я у світі», а також в Базовому компоненті дошкільної освіти (нова редакція).

Серед відомих науковців, які першими звернули увагу на здатність дітей вивчати іноземну мову, були Ф. Гуен, Г. Палмер, Дж. Ашер.

Упродовж багатьох років вчені досліджували процес вивчення мов таким способом на різних вікових етапах. Кожен з них прагнув створити метод, який би не лише давав найкращі результати у вивчення мов, а й стимулював навчання. Саме таким методом і виявився метод повної фізичної реакції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання методики навчання лексики іноземних мов розглядалися багатьма дослідниками, такими як В. Бухбіндером, І. Бім, В. Шацьким, Н. Жилко.

У деяких роботах, присвячених навчанню іноземної мови у початковій школі, питання навчання лексики порушувалися попутно, в руслі дослідження інших проблем.

Мета статті - дослідження питання процесу формування основ елементарної англомовної лексичної компетентності дітей дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу. Лексична компетентність є важливою складовою англомовної комунікативної компетентності. В свою чергу, це здатність та готовність здійснювати іншомовне спілкування з носіями мови, а також залучати до пізнання основ культури іноземних країн, що визначає необхідність формування соціокультурної компетентності [4].

Лексична компетентність передбачає формування лексичної навички та знань. Основою формування лексичних навичок є наступні лексичні знання:

розвиток вимовних навичок на основі слухо-моторних образів лексичних одиниць;

знання семантичної основи лексичних одиниць для утворення осмислених словосполучень;

знання правил утворення словосполучень [3].

Продуктивна лексична навичка допомагає оволодіти такими операціями, як переведення лексичного складу слів з довготривалої пам'яті в оперативну, поєднувати лексичні одиниці, визначати відповідність вибору й сполучення ситуативних одиниць, самостійне використання в ситуаціях спілкування.

Рецептивна лексична навичка включає в себе наступні операції:

впізнавання лексичних одиниць за наочної опори, малюнками тощо;

виділення лексичних одиниць з мовного ланцюжка та її інтеграція зі значення [4].

Основними ознаками, які визначають показники мовленнєвої навички це:

автоматизм відтворення;

якість здійснення мовленнєвої операції;

гнучкість;

самоконтроль в складних мовленнєвих ситуаціях;

незмінність якості [4, с. 9].

Основними критеріями відбору лексичних одиниць для роботи з дітьми дошкільного віку є такі:

відповідність фонетичної складності слів за рівнем розвитку артикуляційного апарату з урахуванням наявності недостатньо сформованих мовленнєвих функцій. Тому при підборі лексичного матеріалу краще обмежитися невеликою кількістю слів, але приділити більше часу їх засвоєнню, при цьому намагаючись досягти якомога чіткішої вимоги та раціонального використання їх у мовленнєвих зразках;

відповідність лексичних одиниць знанням дітей, їх пізнавальним інтересам;

циклічне розширення змісту лексичних одиниць, тобто послідовне пред'явлення назв предметів та явищ найближчого оточення;

частотність використання слів [4, с. 65].

Як відомо, лексика використовується під час відтворення в процесі читання та при аудіюванні, тому слід вирізняти рецептивні та репродуктивні навички. Деякі науковці також визначають продуктивну лексику. Продуктивна репродуктивна лексика є активною, а рецептивна - пасивною [2].

Основне завдання ознайомлення дітей з лексикою є рецептивне та репродуктивне осолодіння дітьми словами, сталими словосполученнями під час розширення наявного словникового запасу, а також розвиток лексичного інтересу, говоріння [1].

Враховуючи характер лексичного матеріалу відповідно до мовленнєвої діяльності, можна визначити наступні види мовних навичок, які слід формувати у дошкільників:

Репродуктивні лексичні навички - правильне вживання лексичних одиниць в ситуаціях спілкування з метою комунікації. З метою їхнього оволодіння передбачаються засвоєння таких операцій - виклик лексичної одиниці з довготривалої пам'яті, зовнішньо-мовленнєве відтворення лексичної одиниці у потоці мовлення; миттєве сполучення даної одиниці з іншими словами, що створюють синтагму і фразу за правилами лексичної сполучуваності.

Рецептивні лексичні навички - це вміння сприймати слуховим аналізатором лексичні одиниці з одночасним усвідомленням його значення в різних ситуаціях спілкування; навички розпізнавання та розуміння лексики активного та пасивного мінімуму під час читання та аудіювання.

Окрім навичок у дітей необхідно сформувати лексичні знання, які бувають:

фонетичні - вимовні навички, що формуються на основі слухо- моторних рефлексів, образів;

розпізнавання словесних зорово-графічних образів;

граматичні знання, утворення словоформ;

семантичні знання, що необхідні для формування словосполучень;

знання, пов'язані з правилами сполучуваності слів в іноземній мові, може визначати головну важкість слововживання [5, с. 164].

За А. Богуш, компетентність дошкільника - це комплексна характеристика особистості, яка вбирає в себе результати попереднього психічного розвитку: знання, вміння, навички, креативність (здатність творчо вирішувати завдання: складати творчі розповіді, малюнки і конструкції за задумом), ініціативність, самостійність, самооцінка, самоконтроль.

Компетентність має вікові характеристики, які розглядаються як орієнтовні показники розвитку особистості на кожному віковому етапі, базисні характеристики компетенцій того чи іншого виду діяльності (мовленнєвої, художньої, пізнавальної, музичної, конструкторської тощо).

Відомий дослідник І. Берман підкреслює важливе значення для засвоєння змісту слова психічного образу предмета чи дії. Іншомовне слово є засвоєним тоді, коли матеріальний знак викликає образне представлення про той чи інший предмет, дію, явище або стан, що позначаються словом. А досягнути цього можна шляхом введення й відпрацювання слова в таких ситуаціях, в яких воно й позначуваний ним об'єкт подаються разом, а всі дії учнів по засвоєнню слова ситуативно зумовлені.

В цьому випадку разом з внутрішнім психічним образом форми слова, який існує як образ слухо-мовленнєво-моторний, в пам'ять вводиться й наочно-чуттєве уявлення про об'єкт, позначуваний цим словом. Не менш важливим є такий компонент слова як сенс (зміст) [4, с. 44].

Зрозуміло, що в словниковий мінімум для середньої школи повинні ввійти тільки найнеобхідніші, найчастіше вживані слова. Поява в ньому маловживаних слів наносить шкоду словниковій роботі школярів: по перше, з'являється лексичний баласт, по друге, за межами мінімуму залишаються вживані слова. Саме тому методика лексичного відбору посідає в навчанні іноземних мов важливе місце.

Засвоєння дошкільниками певного запасу лексичних одиниць передбачає попередній відбір вихователем лексики для кожного заняття:

статистичний спосіб враховує цифрові дані, які зображають частоту появи кожної одиниці, але він не позбавлений ряду, в тому його доцільно застосовувати;

багатосторонній спосіб передбачає врахування якості критеріїв всіх головних особливостей лексичних одиниць

Вчені виокремлюють головні та додаткові критерії:

семантичне значення;

сполучуваність;

належність слова як усному повсякденно-літературному, так і книжно-письмовому мовленню;

багатозначність;

словотворча цінність;

будівельна цінність;

частота вживання.

Таким чином, врахування даних критеріїв є необхідним для кращого засвоєння рецептивних лексичних навичок та подальшої роботи на заняття з вивчення англійської мови в закладах дошкільної освіти.

Як відомо, під час опанування елементарними лексичними одиницями, у дітей можуть виникнути труднощі, які слід враховувати:

різниця у швидкості запам'ятовування матеріалу різними дітьми;

труднощі в розуміння семантичного значення слова;

складнощі з кількістю та інформативністю символів, з яких

складається дана лексична одиниця.

Під час формування елементарної англомовної лексичної компетентності слід дотримуватися наступних вказівок:

* необхідно раціонально оцінювати труднощі лексичних

одиниць та опанування ними дітьми;

варто попередньо відібрати способи та шляхи полегшення

засвоєння дітьми тієї чи іншої лексичної одиниці, які можна використати

на певному етапі навчання;

слід пояснювати семантичне значення слова з опорою на

наочність;

заміна важких слів подібними спрощеними за структурою.

Комунікативна компетенція складається з кількох видів:

мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння дітьми мовним матеріалом з метою використання його в усному мовленні;

мовленнєвої компетенції, яка пов'язана з формуванням в дітей умінь і навичок спілкуватися в двох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні (монолог, діалог);

соціокультурної компетенції, яка передбачає засвоєння дітьми знань соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається, культурних цінностей та морально-етичних норм свого та інших народів, а також формування умінь їх використовувати у практичній діяльності;

соціолінгвістичної компетенції, яка забезпечує формування умінь користуватися у процесі спілкування мовленнєвими реаліями (зразками), особливими правилами мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається;

загально-навчальних компетенцій, що сприяють оволодінню дітьми стратегіями мовленнєвої діяльності, спрямованої на розв'язання навчальних завдань і життєвих проблем.

Труднощі формування лексичної компетентності зумовлюються трьома групами факторів:

а) індивідуальними особливостями дітей;

б) іноземна мова, що вивчається;

в) умовами навчання.

а) Труднощі, зумовлені індивідуальними особливостями дітей.

На ефективність оволодіння лексичної компетентності значний вплив мають індивідуальні психологічні особливості учнів. Це, перш за все, рівень розвитку довільності, усвідомленості і вибірковості сприйняття. Немаловажне значення має тип уваги і пам'яті (довільні чи мимовільні), вид пам'яті (слухова, зорова тощо).

Великий вплив на ефективність формування лексичної компетентності мають також провідна форма уяви учня (репродуктивна чи творча) і тип мислення (наочно-образне чи абстрактне). Рівень сформованості іншомовної лексичної компетентності до певної міри залежить і від рівня розвитку мовлення рідною мовою (особливо обсягу словникового запасу).

б) Труднощі, зумовлені іноземною мовою, що вивчається.

У процесі формування лексичної компетентності доцільно передбачити заходи для зняття і подолання труднощів засвоєння різних лексичних одиниць. З цією метою лексична одиниця можуть групуватися за ступенем і характером труднощів, що дозволяє підходити до них диференційовано, на основі їх методичної типології.

До труднощів засвоєння лексичної одиниці відносять:

форму лексичної одиниці - звукову, графічну, структурну (наприклад труднощі виникають при засвоєнні омофонів, у тому числі і граматичних, омографів - у випадку значних графемно-фонемних розбіжностей, багатоскладових і похідних слів);

значення лексичної одиниці (наприклад, труднощі в розбіжності обсягів значень лексичних одиниць в іноземній і рідній мовах, при засвоєнні багатозначних слів, фразеологічних сполучень, у випадку так званої «фальшивої» синонімії); лексична компетентність мовлення

вживання - сполучуваності лексичних одиниць з іншими лексичними одиницями, особливостей її функціонування у мовленні (наприклад труднощі при засвоєнні словосполучень, які не мають точної структурно- семантичної відповідності еквівалентам у рідній мові).

При визначенні ступеня трудності лексичних одиниць для засвоєння слід брати до уваги і сферу її функціонування. Так, труднощі активного словника, що використовується у продуктивних видах мовленнєвої діяльності - говорінні і письмі, часто не збігаються із труднощами пасивного словника, необхідного для розуміння на слух і при читанні. Наприклад, важкими для засвоєння є лексичні одиниці, подібні за звучанням і за значенням, з різним обсягом значень і розбіжності у сполучуваності у двох мовах. У той час як для пасивного засвоєння труднощі викликають односкладові та багатозначні лексичні одиниці, подібні за звучанням / написанням; лексичні одиниці, подібні за формою, але різні за значенням.

в) Труднощі, зумовлені умовами навчання

Відсутність у чинних програмах чітко сформульованих цілей формування лексичної компетентності за рівнями і підрівнями володіння іноземними мовами;

Відсутність укладених лексичних мінімумів для початкової, основної і старшої школи.

Погано сплановані та/або невдало проведені лексичні фрагменти уроків.

Одним з ефективних методів навчання дошкільників іноземної мови є метод TPR («Total Physical Response»). Метод повної фізичної реакції - це спеціально організований метод вивчення іноземної мови, який передбачає використання фізичних рухів, як своєрідної реакції на інструкції та вказівки дорослого.

Даний метод є актуальним для дітей, так як переважно використовується під час ігор, вправ, певних ігрових ситуацій, діти задовольняють потребу в русі та пізнанні [5].

Джеймс Ашер визначив, що команди, які адресуються дітям мають продукувати мовленнєві акти. Також він виділив наступні принципи, які слід враховувати під час використання даного методу:

розвиток та формування рецептивних навичок повинне передувати формування репродуктивних та продуктивних навичок під час вивчення іноземної мови;

під час вивчення іноземної мови розуміння має передувати говорінню;

навички аудіювання сприяють формуванню інших мовленнєвих навичок;

слід враховувати значення мовного матеріалу, а не форму його представлення;

команди та вказівки мають сприяти розвитку дитини;

слід уникати будь-яких утисків на дитину;

не слід змушувати дітей говорити завдяки певним фізичним діям;

іноземна мова повинна засвоюватись цілісно, а не через окремі лексичні одиниці;

особлива увага лексичному значенню слова;

враховується граматичний аспект вивчення мовного матеріалу [4].

Процес введення нового слова здійснюється за наступною схемою:

вихователь каже команду і декілька разів виконує дії разом з дітьми; далі вихователь дає команду і діти самостійно роблять рухи декілька разів; вихователь дає команду, а діти виконують разом.

Висновки

Отже, лексична компетенція є невід'ємною складовою іншомовної комунікативної компетентності, метою якої є формування здатності успішно вирішувати завдання взаєморозуміння і взаємодії з носіями мови, яка вивчається, відповідно до норм і культурних традицій в умовах прямого і опосередкованого контактів. Процес вивчення іноземної мови дошкільниками має бути спрямований, зокрема, на систематичне накопичення і розширення словникового запасу.



Література

Бойчук Ольга. For Fun And Profit. Навчаємо граючись. Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. 80 с.

Павлюк А. В. 200 ігор на уроках англійської мови. Тернопіль: Мандрівець, 2010.56 с.

Ніколаєва С. Ю., Шерстюк О. М. Процеси вивчення та викладання іноземних мов // Іноземні мови. 2003. №3. С. 50-55.

Трофаїла Н. Д. Методика навчання дітей іноземної мови. Умань : ВПЦ «Візаві». 2019. 131 с.

Macagno F. The Argumentative Uses of Emotive Language. SSRN. URL: https:// papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1739820



References

Boychuk Olga. (2009). For Fun And Profit. Navchaiemo hraiuchys [For Fun And Profit. We learn by playing]. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky. [in Ukrainian].

Pavlyuk A. V. (2010). 200 ihor na urokakh anhliiskoi movy. [200 games in English lessons]. Ternopil: Mandrivets. [in Ukrainian].

Nikolayeva S. Yu., Sherstyuk O. M. (2003) Protsesy vyvchennia ta vykladannia inozemnykh mov [Processes of learning and teaching foreign languages]. Inozemni movy, 3. [in Ukrainian].

Trofaila N. D. (2019) Metodyka navchannia ditei inozemnoi movy [Methods of teaching children a foreign language]. Uman : VPTs «Vizavi». 131 p. [in Ukrainian].

Macagno, F. (2011). The Argumentative Uses of Emotive Language. Retrieved Octovber 27, 2023, from: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id= 1739820.

Размещено на Allbest.ru/

...