Сучасні підходи до розвитку методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні підходи до розвитку методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів

Кузнєцова Неля Вікторівна кандидат педагогічних наук, доцент, завідувачка кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», Одеса

Анотація

методична компетентність учитель початкових класів

У статті розглядаються наукові підходи до проблеми формування та розвитку методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. Актуальність підтверджується важливістю і необхідністю оновлення професійно-педагогічної освіти з урахуванням нормативних документів, концептуальних засад реформування сучасної української школи, узгодження професійних та освітніх стандартів у питаннях підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Метою статті є окреслення сучасних підходів, які забезпечують професійну підготовку і розвиток методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів. У процесі дослідження проблеми використано методи аналізу і синтезу, порівняння, систематизації, аналізу досвіду професійно-педагогічної підготовки.

У основних результатах дослідження надано характеристики, які розкривають зміст методичної компетентності як важливої складової професійної компетентності педагогів початкової школи та підходи до її формування. Схарактеризовані підходи до змісту та структури поняття «методична компетентність», представлені у нормативних документах та дослідженнях науковців. Розглянуті моделі професійно-педагогічної підготовки, їх основні риси та чинники, які зумовили їх зміну. Виокремлені особливості підготовки майбутніх вчителів в умовах педагогічних фахових коледжів та закладів вищої педагогічної освіти. Представлені сучасні ідеї, які характеризують моделі професійно-педагогічної підготовки. Актуалізовані характеристики та принципи компетентнісного підходу до формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів з урахуванням ідей нової української школи.

Ключові слова: методична компетентність, майбутні вчителі початкових класів, професійно-педагогічна підготовка, заклади фахової передвищої освіти, педагогічний фаховий коледж.

Abstract

Kuznietsova Nelia Viktorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Pedagogy and Educational Management, Odesa Regional Academy of In-Service Education, Odesa

MODERN APPROACHES TO THE DEVELOPMENT OF METHODOLOGICAL COMPETENCE OF FUTURE PRIMARY CLASS TEACHERS

The article deals with scientific approaches to the problem of formation and development of methodological competence of future primary school teachers. The relevance is confirmed by the importance and necessity of updating vocational and pedagogical education with regard to regulatory documents, conceptual foundations of reforming the modern Ukrainian school, harmonization of professional and educational standards in the training of future primary school teachers.

The purpose of the article is to outline modern approaches that provide professional training and development of methodological competence of future primary school teachers. In the process of studying the problem, the methods of analysis and synthesis, comparison, systematization, and analysis of the experience of vocational and pedagogical training were used.

The main results of the study provide characteristics that reveal the content of methodological competence as an important component of the professional competence of primary school teachers and approaches to its formation. The approaches to the content and structure of the concept of "methodological competence" presented in regulatory documents and research by scientists are characterized. The models of vocational and pedagogical training, their main features and factors that led to their change are considered. The peculiarities of training future teachers in pedagogical colleges and higher pedagogical education institutions are highlighted. Modern ideas characterizing models of professional and pedagogical training are presented. The characteristics and principles of a competence-based approach to the formation of methodological competence of future primary school teachers are updated, taking into account the ideas of the new Ukrainian school.

Keywords: methodological competence, future primary school teachers, vocational and pedagogical training, institutions of higher education, pedagogical college.

Постановка проблеми

Сучасні тенденції реформування та модернізації педагогічної освіти України у напрямі стандартів європейського освітнього простору характеризуються переглядом підходів та принципів організації освітнього процесу. Парадигмальні зміни до розуміння і організації педагогічної освіти обумовлені новими поглядами на випускника цих закладів, якого проєктують конкурентноспроможним, компетентним, здатним працювати в умовах невизначеності з орієнтацією на здобуття освіти впродовж життя. Сучасні вектори розвитку професійно-педагогічної освіти визначені Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», Концепцією педагогічної освіти, Професійним стандартом за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)».

Паралельно в Україні відбувається істотне реформування системи загальної середньої освіти, початкової школи на засадах Концепції Нової української школи. Важливим чинником реформування цих ланок освіти стало затвердження Державного стандарту початкової освіти (2018 р.) та Державного стандарту базової середньої освіти (2020 р.).

Стратегічні вектори розвитку професійно-педагогічної освіти в цілому та концептуальні засади реформування початкової школи та загальної середньої освіти можуть розглядатися як система координат, що визначає напрями оновлення змісту, форм та технологій професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів, зокрема, формування та розвитку методичної компетентності як однієї з важливих складових їх професійної компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема професійно- педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів у цілому та її окремі аспекти є предметом низки наукових досліджень (Н. Бахмат, О. Біда, Л. Бірюк, О. Будник, М. Вашуленко, Л. Коваль, А. Коломієць, О. Комар, С. Мартиненко, Л. Пєтухова, О. Савченко, О. Хижна, Л. Хомич, Л. Хоружа, Ю. Шаповал, О. Ярошинська та ін.).

Тенденціям розвитку професійної підготовки майбутніх учителів початкової освіти у країнах східної Європи присвячено фундаментальне дослідження К. Біницької [1]. З позицій порівняльної педагогіки категорія «компетентність педагогів» досліджується С. Толочко. Аналіз європейських нормативних документів дозволив автору обгрунтувати нові сучасні українські підходи до вирішення проблеми формування компетентності педагогів в умовах модернізації освіти [10].

Більшість дослідників розглядають методичну компетентність вчителя як один із компонентів або аспектів його професійної компетентності. Таким чином, це відношення часткового до цілого, при цьому кількість та зміст складників цілісного феномену може суттєво відрізнятися. Так, С. Кириленко та О. Кіян, узагальнюючи позиції дослідників, виділяють такі аспекти професійної компетентності учителя: спеціальну (у галузі предмета, який викладається); методичну (у галузі засобів формування предметних компетентностей учнів); психолого-педагогічну (у сфері освітньої діяльності); аутопсихологічну (рефлексія у сфері педагогічної діяльності) [4, С. 83].

Окремі аспекти, пов'язані з розвитком методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів, досліджують українські науковці М. Другов, К. Максименко [3], Л. Ликтей [5] та інші.

О. Павлик, Н. Білоконна, О. Лисевич [7] пропонують нові стратегії організації навчального процесу у закладах вищої педагогічної освіти, у зв'язку з реформою освіти обгрунтовують необхідність впровадження нових підходів, які відіграють важливу роль у формуванні педагогічної майстерності майбутнього вчителя початкової школи.

О. Фенцик розглядає методичну компетентність у контексті професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів до формування читацької компетентності молодших школярів. Професійне навчання повинно бути спрямоване як на формування методичної, так й на удосконалення літературознавчої (в т.ч. читацької) компетентності студентів. Запропонована авторкою модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування читацької компетентності учнів повинна включати як літературознавчу з основами опрацювання медіатекстів, так і методичну складові, які в комплексі є професійним інструментом організації читацької діяльності учнів [11].

Мета статті - окреслити сучасні підходи, які забезпечують професійну підготовку і розвиток методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.

Виклад основного матеріалу

Необхідність оновлення підходів щодо професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів обумовлена низкою чинників. Зміна навчальної парадигми на освітню передбачає актуалізацію принципів суб'єктності, побудови індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів педагогічної освіти. Кардинальні зміни інформаційно-освітнього середовища закладів освіти характеризуються перманентним стрімким розвитком цифрових засобів, технологій, які досить швидко стають основою для розробки та впровадження інноваційних інформаційно-комунікаційних освітніх технологій, зокрема, з використанням ресурсів доповненої реальності, штучного інтелекту тощо.

Формування методичної компетентності майбутніх педагогів може розглядатися як одна з традиційних проблем з моменту виникнення професійної педагогічної освіти. Разом з тим, можемо виокремити декілька етапів у становленні моделі педагогічної підготовки в цілому та формуванні методичної компетентності, зокрема. З другої половини і до кінця XX сторіччя у вітчизняній професійно-педагогічній освіті склалась модель, що передбачала поетапну теоретичну підготовку та представлену різними видами практик практичну підготовку. Якщо говорити про суто професійну теоретичну підготовку, то вона передбачала вивчення курсів педагогіки, дидактики та предметних методик. Вибіркові дисципліни на той час були відсутні. Таким чином, всі майбутні педагоги навчались за загальною моделлю професійної підготовки.

На початку XXI сторіччя склалась дещо інша модель професійно- педагогічної освіти з урахуванням нових методологічних підходів, педагогічних теорій, принципів організації освітнього процесу, нових форм та методів навчання. Розширились завдання методичної підготовки, які стали ширшими та глибшими, зокрема, формулювались як «методична компетент¬ність», «методична культура» та інші. Одним із домінуючих у професійно- педагогічній підготовці став компетентнісний підхід. Цьому сприяло входження України до Болонського процесу, розробка відповідних нормативних документів, проведення низки досліджень.

У першій чверті XXI сторіччя низка чинників спричиняє формування нової моделі формування професійно-педагогічної компетентності в цілому та методичної компетентності, зокрема. Необхідність, а не тільки можливість формування індивідуальної освітньої траєкторії як одне із суттєвих надбань сучасної вищої освіти, на наш погляд, є принциповим для формування особистості майбутнього вчителя початкових класів - професійно спрямованого, компетентного, з розвинутими педагогічними поглядами, який починає формувати своє професійне портфоліо ще на етапі професійного навчання.

Диверсифікація освіти на закріплені Законом України «Про освіту» типи: формальну, неформальну та інформальну значно розширила погляди щодо використання різних ресурсів формування педагогічних компетентностей. Можливість урахування результатів навчання здобувачів педагогічної освіти, отриманих у неформальній освіті, закріплена нормативними документами і поступово стала практикою педагогічних закладів освіти. Ефективні технології, що використовуються у неформальній освіті, частково проникають і у формальну педагогічну освіту. Ідеї автономії закладів освіти, академічної свободи, академічної мобільності, академічної доброчесності є ознаками сучасної професійно-педагогічної підготовки.

Сучасні орієнтири та завдання щодо формування та розвитку методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів визначаються у нормативних документах з питань педагогічної освіти. До основних документів цього спрямування відносяться освітні стандарти. На сьогодні маємо два затверджених стандарти освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта галузі знань 01 Освіта/Педагогіка: Стандарт фахової передвищої освіти України: освітньо-професійний ступінь Фаховий молодший бакалавр (2021) та Стандарт вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (2021) [8, 9]. Стандарти вищої освіти короткого циклу (молодший бакалавр) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти наразі відсутні. У вищезазначених освітніх стандартах зазначена їх узгодженість з Професійним стандартом за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» (2020) [6].

У Професійному стандарті предметно-методична компетентність учителя початкових класів віднесена до трудової функції «Навчання учнів предметів (інтегрованих курсів)». До цієї функції віднесені ще дві компетентності: мовно-комунікативна та інформаційно-цифрова. Предметно¬методична компетентність передбачає: здатність моделювати зміст навчання відповідно до обов'язкових результатів навчання учнів; здатність формувати та розвивати в учнів ключові компетентності та уміння, спільні для всіх компетентностей; здатність здійснювати інтегроване навчання учнів; здатність добирати та використовувати сучасні та ефективні методики і технології навчання, виховання і розвитку учнів; здатність розвивати в учнів критичне мислення; здатність здійснювати оцінювання та моніторинг результатів навчання учнів на засадах компетентнісного підходу; здатність формувати ціннісні ставлення в учнів [6].

Дослідники проблеми формування методичної компетентності у закладах педагогічної фахової передвищої освіти розглядають ці питання як у контексті забезпечення вимог Професійного стандарту, так і Державного стандарту початкової освіти (2018). Педагогічні фахові коледжі мають специфіку формування методичної компетентності майбутніх учителів у порівнянні з закладами вищої освіти, яка полягає не тільки у значній практичній складовій освітньо-професійних програм. Як зазначає Л. Ликтей, «розвиток методичної компетентності у таких закладах буде максимально ефективним тоді, коли це стане завданням не лише окремих дисциплін чи курсів, а й усіх сфер життя педагогічного закладу фахової передвищої освіти, коли увесь освітній процес буде базуватися на партнерстві та взаємодії викладача та здобувача» [5, С. 128].

Реформування початкової школи на засадах НУШ, системи педагогічної освіти, запровадження нормативних документів активізувало дослідження науковцями підходів, що використовуються при підготовці майбутніх фахівців у закладах вищої освіти. Аналізуючи стан проблеми підготовки майбутнього вчителя початкової школи, О. Павлик, Н. Білоконна, О. Лисевич пропонують нові стратегії організації навчального процесу у закладах вищої педагогічної освіти, серед яких запровадження інноваційних технологій; наскрізну підготовку майбутніх учителів до інноваційної діяльності, співпраці, інтегрування навчального матеріалу та роботи в інклюзивному освітньому просторі; дотримання принципу студентоцентризму; гармонізацію інтелектуальної та емоційної домінант, співпрацю й співтворчість; позитивне емоційне забарвлення освітнього процесу; створення творчого мікроклімату, проблемно-пошукової атмосфери [7, С. 89].

Сучасні підходи до формування та розвитку методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів відображені у дослідженнях вітчизняних науковців.

Попри широкий інтерес до вивчення питання методичної компетентності учителя, зазначимо, що дослідники так і не дійшли одностайності щодо її визначення. Найчастіше методичну компетентність вчителя трактують як певне системне утворення; систему спеціальних педагогічних знань та вмінь; можливість ефективного виконання професійних функцій; особистісну властивість педагога тощо [12].

Сучасна система освіти передбачає необхідність формування відповідного рівня методичної компетентності майбутнього педагога. Основні професійні знання та навички, набуті здобувачем освіти на етапі його навчання, допомагають йому успішно вирішувати складні завдання, пов'язані з широким спектром сфер діяльності, що вимагають від школи залучення фахівців високого рівня інтелектуального і пізнавального розвитку. З огляду на це, постає необхідність характеристики важливих концепцій і положень, що визначають такий підхід. Враховуючи, що поняття «компетентність» відноситься до систематичного навчання, зазначимо, компетентність - це здатність, необхідна для ефективного виконання конкретних дій у певній галузі, що охоплює питання спеціалізації, предметних навичок, мислення, розуміння відповідальності за дії.

Здійснюючи концептуальне порівняння термінів «компетентність» і «професіоналізм», вчені пропонують вивчити певні аспекти професійної компетентності фахівця, оскільки людина може бути експертом у своїй галузі, але водночас виявитися не в змозі вирішувати всі професійні проблеми. Отже, насамперед моральні цінності і установки визначають цілі, стратегії і тактику педагогічної поведінки. Домінуючим блоком професійної компетентності вчителів є наступні системні характеристики: мотивація (орієнтація і тип особистості); якості (педагогічні здібності, характер і особливості, психологічний стан і процеси); невід'ємні риси особистості (педагогічна самосвідомість, індивідуальний стиль, креативність). Професійну компетентність вчителя визначають як особисту компетентність педагога і вихователя, що дозволяє самостійно і ефективно вирішувати педагогічні завдання, сформульовані ним самим або керівництвом закладу освіти. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, вміти застосовувати її на практиці і бути готовим до постійного вдосконалення та розвитку професійного потенціалу.

Одним із наукових підходів щодо розробки питань професійно- педагогічної підготовки майбутніх учителів є моделювання. Для вибудови сучасної моделі підготовки майбутнього учителя до педагогічної діяльності в новій українській школі М. Гриньова пропонує покласти в основу системний, особистісно-діяльнісний та середовищний підходи [2]. Системний підхід дозволяє розглядати процес підготовки майбутніх учителів початкових класів як цілісну упорядковану систему. Особистісно-діяльнісний підхід забезпечує формування у майбутнього вчителя активної професійної позиції. Середовищний підхід сприяє розвитку і саморозвитку педагогів, демонструє можливості взаємодії з середовищем [2, С. 7-8].

Одним із домінуючих у сучасній професійно-педагогічній освіті є компетентнісний підхід, що є релевантним для формування та розвитку методичної компетентності майбутніх учителів закладів загальної середньої освіти. Компетентнісний підхід до професійного навчання ґрунтується на моделюванні реальних умов роботи та включенні здобувачів педагогічної освіти в контекст практичних завдань та проблем відповідної галузі. Це робить процес навчання більш релевантним, цікавим та ефективним, дозволяючи здобувачам: сформувати компетентності, які їм знадобляться в роботі; навчитися застосовувати теорію на практиці; розвинути критичне мислення, самостійність та професійну відповідальність; адаптуватися до мінливих умов та викликів діяльності сучасних закладів освіти.

Розглянемо основні принципи компетентнісного підходу з огляду на можливість його використання у підготовці майбутніх педагогів. Згідно принципу практичної спрямованості навчання організовується навколо реальних завдань та проблем, з якими стикаються фахівці у цій галузі. Цей принцип традиційно є одним із ключових у підготовці майбутніх учителів початкових класів. Принцип інтеграції теорії та практики передбачає застосування теоретичних знань на практиці у ході виконання завдань. Всі курси методик навчання у початковій школі базуються на цьому підході. Дотримання принципу активності здобувачів освіти детермінує їх активне залучення до процесу навчання. Принцип активності корелює з принципом суб'єктності в освітньому процесі. Більшість сучасних освітніх технологій передбачають ці принципи. Згідно принципу зворотного зв'язку здобувачі освіти отримують регулярний зворотний зв'язок про свою роботу, що дає їм можливість вчитися на своїх помилках і вдосконалювати свої навички.

Розгляд основних рис та принципів компетентнісного підходу дозволяє зробити висновок про наявність спільних характеристик з контекстним підходом до професійного навчання, який довів свою ефективність і гнучкість у різних умовах професійної освіти. М. Другов та К. Максименко розглянули його можливості у формуванні методичної компетентності майбутніх учителів англійської мови початкової школи. Контекстний підхід забезпечує форму¬вання методичних умінь під час здійснення навчально-професійної діяльності, у якій зміст освіти інтегрується з професійною діяльністю [3, С. 78].

Ми розглянули лише деякі сучасні підходи до формування та розвитку методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів з урахуванням нормативних документів та результатів досліджень науковців. Деякі дослідники зазначають, що складність підготовки сучасного педагога, набуття ним професійної компетентності проявляється в тому, що професійне знання повинно формуватися одночасно на всіх рівнях: методологічному, теоретичному, методичному, технологічному [4, С. 98]. Істинність такого твердження потребує теоретичного осмислення та емпіричної перевірки, оскільки усталеним в системі формальної професійно-педагогічної підготовки тривалий час вважався підхід, що передбачав поетапний алгоритм формування методичної компетентності майбутніх педагогів.

Висновки

Таким чином, сучасні підходи до забезпечення професійної підготовки та розвитку методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів окреслені нормативними документами та концептуальними ідеями педагогічної освіти та реформування української школи. Методична компетентність є важливою складовою професійної компетентності педагогів початкової школи. Моделі професійно-педагогічної підготовки є чинником розуміння підходів до формування методичної компетентності. Компетентнісний підхід до формування методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів з урахуванням концепції Нової української школи залишається одним із провідних підходів.

Важливо оновлювати методи та підходи до підготовки майбутніх учителів, робити їх гнучкими. Формування та розвиток методичної компетентності майбутніх учителів початкових класів - це важливий напрям оновлення професійно-педагогічної освіти, який забезпечить якісну підготовку педагогів до роботи в умовах Нової української школи.

Література

1.Біницька К. Підготовка майбутніх учителів початкової освіти у країнах Східної Європи: теорія і практика: монографія / (за наук. ред. Г. Терещука). Хмельницький, видавець ФОП Цюпак А.А. 2018. 376 с.

2.Гриньова М. Модель підготовки майбутнього вчителя до педагогічної діяльності в Новій українській школі. Моделі підготовки сучасного вчителя до Нової української школи: колективна монографія. /І. В. Бабенко, В. В. Барбінов, А. В. Барбінова та ін.; за ред. про. М. В. Гриньової. Полтава. Астрая, 2021. С. 6-15.

3.Другов М.С., Максименко К.О. Сучасні підходи до формування методичної компетентності майбутніх учителів англійської мови початкової школи. Інноваційна педагогіка. 2019. С. 75-78. http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2019/specvipusk/18.pdf

4.Кириленко С., Кіян О. Досвід формування професійної компетентності вчителя нової української школи. Проблеми освіти. 2022. № 2 (97). С. 78-100. https://imzo- j ournal .org.ua/index.php/j ournal/arti cl e/downl oad/70/64/

5.Ликтей Л. Формування методичної компетентності майбутнього вчителя нової української школи у контексті ідей І. А. Зязюна. Збірник наукових праць. 2019. № 26. С. 126-131. http://pedosv.kpnu.edu.ua/article/download/167350/166935

6.Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) «Про затвердження професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». № 2736 (2020). https://register.nqa.gov.ua/uploads/0Z266-nakaz_2736.pdf

7.Павлик О., Білоконна Н., Лисевич О. Професійна підготовка фахівця початкової освіти у нових реаліях. Український педагогічний журнал. 2020. № 4. С. 83-91. https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/download/319/255/277

8.Стандарт вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта галузі знань 01 Освіта/Педагогіка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Затверджено та введено в дію наказом Міністерства освіти і науки України від 23.03.2021 № 357. https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2021/07/ 28/013 -Pochatk.osvita-bakal avr.28.07.pdf

9.Стандарт фахової передвищої освіти України: освітньо-професійний ступінь Фаховий молодший бакалавр, галузь знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальність 013 Початкова освіта. Затверджено та введено в дію наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 801. https://mon.gov.ua/ua/osvita/fahova-peredvisha-osvita/sektor-fahovoyi-peredvishoyi-osviti/zatverdzheni-standarti

10.Толочко С.В. Компетентність педагогів: порівняльна характеристика сучасного світового й вітчизняного досвіду. Педагогічні науки. 2018. № 82. С. 186-194. http://www.ps.stateuniversity.ks.ua/eng/file/issue_82/part_1/issue_82_1.pdf

11.Фенцик О. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до формування читацької компетентності учнів. Витоки педагогічної майстерності. 2018. № 22. С. 203-207. http://sources.pnpu.edu.ua/article/download/185296/18491

12.Щур В., Гарачук Т. Методична компетентність майбутнього вчителя початкових класів: сутність та структура. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2022. № 1 (25). С. 115-125. https://library.udpu.edu.ua/library_files/probl_sych_vchutela/2022/1/16.pdf

References

1.Binytska K. (2018). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv pochatkovoi osvity u krainakh Skhidnoi Yevropy: teoriia i praktyka: monohrafiia [Preparing Future Primary Education Teachers in Eastern Europe: Theory and Practice: A Monograph] / (za nauk. red. H. Tereshchuka). Khmelnytskyi, vydavets FOP Tsiupak A.A.. 376 s.

2.Hrynyova M. (2021). Model of training a future teacher for pedagogical activities in the New Ukrainian School. [Models of modern teacher training for the New Ukrainian School: a collective monograph]. /AND. V. Babenko, V. V. Barbinov, A. V. Barbinova, etc.; under the editorship about. M. V. Hrynyova. Poltava Astraya, c. 6-15 [in Ukrainian].

3.Druhov M.S., Maksymenko K.O. (2019). Suchasni pidkhody do formuvannya metodychno'i kompetentnosti maybutnikh uchyteliv anhliys'koi movypochatkovoi shkoly [Modern approaches to the formation of methodological competence of future teachers of the English language in primary schools]. Innovatsiynapedahohika, 75-78. [in Ukrainian].

4.Kyrylenko S., Kiyan O. (2022). Dosvid formuvannya profesiyno'i kompetentnosti vchytelya novo'i ukra'ins'ko'i shkoly [The experience of forming the professional competence of a reader of the new Ukrainian school]. Problemy osvity, №2 (97), 78-100. [in Ukrainian].

5.Lyktey L. (2019). Formuvannya metodychno'i kompetentnosti maybutn'oho vchytelya novo'i ukra'ins'ko'i shkoly u konteksti idey I. A. Zyazyuna [Formation of methodological competence of the future teachers of the Ukrainian school in the context of the ideas of I. A. Zyazyun]. Zbirnyk naukovykhprats', №26, 126-131. [in Ukrainian].

6.Nakaz Ministerstva rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy (Minekonomiky) «Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu za profesiiamy «Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)». № 2736 (2020). [Order of the Ministry for Development of Economy, Trade and Agriculture of Ukraine (Ministry of Economy) "On Approval of the Professional Standard for the Professions of Primary School Teacher, Teacher of General Secondary Education Institution, Teacher of General Secondary Education Institution, Teacher of Primary Education (with a Junior Specialist Diploma)". № 2736 (2020)]. https://register.nqa.gov.ua/uploads/0Z266-nakaz_2736.pdf

7.Pavlyk O., Bilokonna N., Lysevych O. (2020). Profesiyna pidhotovka fakhivtsya pochatkovoi osvity u novykh realiyakh [Professional training of primary education specialist in new realities]. Ukrayins'kyypedahohichnyy zhurnal, №4, 83-91. [in Ukrainian].

8.Standart vyshchoi osvity za spetsialnistiu 013 Pochatkova osvita haluzi znan 01 Osvita/Pedahohika pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity. Zatverdzheno ta vvedeno v diiu nakazom Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 23.03.2021 № 357. [Standard of higher education in the specialty 013 Primary education in the field of knowledge 01 Education/Pedagogy of the first (bachelor's) level of higher education. Approved and put into effect by the order of the Ministry of Education and Science of Ukraine of 23.03.2021 № 357]. https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2021/07/28Z013-Pochatk.osvita-bakalavr.28.07.pdf

10.Standart fakhovoi peredvyshchoi osvity Ukrainy: osvitno-profesiinyi stupin Fakhovyi molodshyi bakalavr, haluz znan 01 Osvita/Pedahohika, spetsialnist 013 Pochatkova osvita. Zatverdzheno ta vvedeno v diiu nakazom Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 13.07.2021 № 801.[Standard of professional higher education of Ukraine: educational and professional degree Professional Junior Bachelor, field of knowledge 01 Education/Pedagogy, specialty 013 Primary Education. Approved and put into effect by the order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated 13.07.2021 No. 801].https://mon.gov.ua/ua/osvita/fahova-peredvisha-osvita/sektor-fahovoyi-peredvishoyi-osviti/ zatverdzheni - standarti

11.Tolochko S.V. (2018). Kompetentnist pedahohiv: porivnialna kharakterystyka suchasnoho svitovoho y vitchyznianoho dosvidu. [Competence of teachers: comparative characteristics of modern world and domestic experience]. Pedahohichni nauky. № 82. S.186-194. http://www.ps. stateuniversity.ks.ua/eng/file/issue_82/part_1/issue_82_1.pdf

12.Fentsyk O. (2018). Pidhotovka maybutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv doformu- vannya chytats'koi kompetentnosti uchniv [Training of future primary school teachers to improve students' reading competence]. Vytoky pedahohichnoyi maysternosti, №22, 203-207. [in Ukrainian].

13.Shchur V., Harachuk T. (2022). Metodychna kompetentnist' maybutn'oho vchytelya- pochatkovykh klasiv: sutnist' ta struktura [Methodical competence of future primary school teachers: essence and structure]. Problems of modern teacher training, №1 (25), 115-125. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru