Компетентність майбутніх фахівців у галузі музичної освіти як основа їх професійної майстерності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ ЯК ОСНОВА ЇХ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Олійник Тетяна Іванівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри

інструментального виконавства

м. Умань

Анотація

У статті досліджується проблема формування професійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва, як основи їх професійної майстерності. На сучасному етапі розвитку суспільства особливо актуальним є питання якості освіти та духовності нації. Особистість, її знання, інтелект, компетентність та інформаційна культура сьогодні є найвищими цінностями суспільства, яке прагне посісти провідне місце серед країн ХХІ століття. Демократизація суспільства, що відбувається в Україні, ставить перед собою завдання для педагогічних наук, пов'язаних із фундаментальним переосмисленням навчально-виховного процесу школярів. Виконання завдань у сфері музичного навчання та виховання підростаючого покоління потребує особливої уваги у вихованні майбутніх педагогів-музикантів. Адже ефективна фахова підготовка майбутніх спеціалістів у галузі мистецької освіти є запорукою піднесення музичної культури у суспільстві. Нині заклади вищої освіти мають право визначати найбільш прийнятні та необхідні компетенції. Це, безумовно, дає змогу створити більш конкретну картину при визначенні потреби у фахівцях в тому чи іншому регіоні, адже рейтинг майбутніх роботодавців формує специфіку діяльності випускника, що дає можливість більш об'єктивно реагувати на потреби суспільства, внести необхідні зміни чи корективи в освітній процес підготовки спеціаліста.

Відштовхуючись від розуміння професійної компетентності вчителя музичного мистецтва, як властивості особистості, яка включає професійно важливі якості, необхідні для ефективного виконання завдань навчання, розвитку та виховання учнів, автор доводить, що для ефективного виконання обраної професії, випускник педагогічного університету повинен володіти необхідними професійними знаннями, вміннями, навичками, особистішими якостями. Визначено, що педагогічна компетентність майбутніх учителів музичного мистецтва значною мірою залежить від рівня та якості їх знань психолого-педагогічного циклу, професійних та методичних знань. Доведено, що запорукою успішного процесу становлення особистості педагога-музиканта є підтримка вроджених прагнень людини до самореалізації - розвитку власних природних здібностей, пошуку сенсу існування та творчості. Виявлено, що наявність професійних знань, вмінь і навичок студентів, їх самостійна робота над собою, зусилля, спрямовані на професійне самовдосконалення сприяють інтенсифікації процесу становлення успішного фахівця у галузі музичної освіти.

Ключові слова: майбутні учителі музичного мистецтва; професійна компетентність майбутніх учителів музичного мистецтва; музична освіта; професійна майстерність; професійні знання, вміння, навички; професійна самореалізація. педагогічний компетентність учитель музичний

Abstract

Oliynyk Tetyana Ivanivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Instrumental Performance at the Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna, Uman,

COMPETENCE OF FUTURE SPECIALISTS IN THE FIELD OF MUSIC EDUCATION AS THE BASIS OF THEIR PROFESSIONAL SKILLS

The article examines the problem of forming the professional competence of future music teachers as the basis of their professional skill. At the current stage of society's development, the issue of the quality of education and the spirituality of the nation is particularly relevant. Personality, its knowledge, intelligence, competence and information culture are today the highest values of a society that strives to take a leading place among the countries of the 21st century. The democratization of society taking place in Ukraine poses a task for pedagogical sciences related to the fundamental rethinking of the educational process of schoolchildren. Completing tasks in the field of musical education and education of the younger generation requires special attention in the education of future teachers-musicians. After all, effective professional training of future specialists in the field of art education is the key to the rise of musical culture in society. Currently, higher education institutions have the right to determine the most acceptable and necessary competencies. This, of course, makes it possible to create a more concrete picture when determining the need for specialists in one or another region, because the rating of future employers forms the specifics of the graduate's activities, which makes it possible to respond more objectively to the needs of society, to make the necessary changes or corrections in the educational process specialist training.

Based on the understanding of the professional competence of a music teacher as a personality trait that includes professionally important qualities necessary for the effective performance of the tasks of teaching, developing and educating students, the author proves that for the effective performance of the chosen profession, a graduate of a pedagogical university must possess the necessary professional knowledge, abilities, skills, personal qualities. It was determined that the pedagogical competence of future music teachers largely depends on the level and quality of their knowledge of the psychological- pedagogical cycle, professional and methodical knowledge. It has been proven that the key to a successful process of personality formation of a teacher- musician is the support of a person's innate aspirations for self-realization - the development of one's own natural abilities, the search for the meaning of existence and creativity. It was found that the presence of professional knowledge, abilities and skills of students, their independent work on themselves, efforts aimed at professional self-improvement contribute to the intensification of the process of becoming a successful specialist in the field of music education.

Keywords: future music teachers; professional competence of future music teachers; music education; professional skill; professional knowledge, skills, abilities; professional self-realization.

Постановка проблеми

Основою суспільно-історичного розвитку кожної нації є відродження та оновлення її культурно-освітнього потенціалу. Багатовікова історія української культури береже національні джерела у своєму первинному вигляді, тому на сучасному етапі важливо, щоб молоде покоління стало не тільки продовжувачем відродження сталих традицій своєї ї культури, а й активно створювало освітньо-інформаційний простір у нових історичних умовах.

Таким чином, на сучасному етапі розвитку суспільства особливо актуальним є питання якості освіти та духовності нації. Особистість, її знання, інтелект, компетентність та інформаційна культура сьогодні є найвищими цінностями суспільства, яке прагне посісти провідне місце серед країн ХХІ століття. Демократизація суспільства, що відбувається в Україні, ставить перед собою завдання для педагогічних наук, пов'язаних із фундаментальним переосмисленням навчально-виховного процесу школярів.

Виконання завдань у сфері музичного навчання та виховання підростаючого покоління потребує особливої уваги у вихованні майбутніх педагогів-музикантів. Адже ефективна фахова підготовка майбутніх спеціалістів у галузі мистецької освіти є запорукою піднесення музичної культури у суспільстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз фахової літератури свідчить про постійний інтерес науковців до питання професійного розвитку майбутніх учителів. Зокрема, досліджувалися: психолого-педагогічні проблеми виховання майбутніх педагогів (А. Богуш, І. Богданова, Н. Кічук, З. Курлянд, А. Линенко, Р. Хмелюк, О. Цокур та ін.); особливості формування професійної компетентності вчителя (І. Бех, С. Гончаренко, О. Добудько, І. Зязюн, О. Кривонос, О. Лутаєнко, Н. Ничкало, І. Пальшкова, О. Савченко, Н. Тарасевич та ін.); підготовка майбутніх учителів у галузі мистецької освіти (В. Дряпіка, Т. Завадська, Т. Кремешна, Л. Коваль, І. Левицька, Т. Люріна, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Олексюк, В. Орлова, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, Л. Хлєбнікова, О. Щербініна, О. Щолокова та ін.).

Мета статті полягає в аналізі, розкритті змісту та сутності поняття «професійна компетентність майбутніх фахівців у галузі мистецької освіти».

Виклад основного матеріалу

Український педагогічний словник під професійною компетентністю вчителя розуміє властивість особистості, яка включає професійно важливі якості, необхідні йому для ефективного виконання завдань навчання, розвитку та виховання учнів. Ці характеристики визначають здібності вчителя та його здатність виконувати професійну діяльність [2].

Погоджуючись із цим, вважаємо, що для ефективного виконання обраної професії випускник педагогічного університету повинен насамперед володіти знаннями про основні ідеї, принципи та теорії фундаментальних наук, а також знати поточні цілі та завдання виховання з предмета, який викладають. Знання основної навчальної програми та здатність інтегрувати зміст курсу з суміжними дисциплінами також необхідні. Крім того, вчитель повинен володіти сучасними психолого- педагогічними концепціями навчання і виховання. Тому основним показником професійної компетентності майбутнього вчителя є наявність у нього загальнотеоретичних, методичних і професійних знань.

Як відомо, саме знання є основою професіоналізму в цілому, вони визначають рівень професійної мобільності майбутнього вчителя, що виявляється в його здатності орієнтуватися в соціально-педагогічних ситуаціях, що постійно змінюються, швидко і правильно вирішувати педагогічні завдання. Тому педагогічна компетентність майбутніх учителів музичного мистецтва значною мірою залежить від рівня та якості їх знань психолого-педагогічного циклу, професійних знань, знань наук, які вони викладатимуть, методичних знань.

Як відомо, знання - це особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання, процес відображення дій, який характеризується усвідомленням їх істинності. Можна цілком погодитися з тим, що «теоретичні знання розширюють межі індивідуального педагогічного досвіду, спрямовують і організовують його, дають змогу осмислити цей досвід в системі досвіду суспільного, а отже, відкривають можливості для його вдосконалення і розвитку» [4, с. 254].

Уміння ефективно навчати на високому рівні забезпечує майбутнім учителям знання про особливості психіки студентів, розуміння їх психологічного стану і на цій основі вміння керувати діями та поведінкою студентів. Для цього студентам необхідні психолого- педагогічні знання. Психолого-педагогічні знання також є основою для аналізу практичних ситуацій і критерієм оцінки ефективності діяльності майбутнього вчителя.

Р. Кулаков, досліджуючи питання психологічної компетентності сучасного педагога відзначає її основні складові:

— наявність знань, умінь і навичок у галузі вікової психології, психології розвитку, соціальної психології, диференційної психології;

— чітке усвідомлення ролі психологічних знань у власній професійній діяльності;

— уміння застосовувати знання з психології у щоденному контакті з усіма учасниками навчального процесу;

— навички у сфері поведінкових проявів, які визначають психологічний стан дитини, рівень розвитку пізнавальної та емоційно- вільної сфери, риси та особливості характеру та інші індивідуально- психологічні характеристики особистості;

— уміння вибирати адекватний спосіб міжособистісної взаємодії та спілкування з дітьми та іншими учасниками навчально-виховного процесу;

— особистісний підхід педагога до сприйняття та використання психологічної інформації [5, с. 92].

О. Олексюк зазначає, що оновлення змісту музичної освіти базується на досягненнях вікової та соціальної психології. Тому вчителю музичного мистецтва варто враховувати музичну субкультуру дітей та підлітків. Від її аналізу та знань залежить ефективне вирішення багатьох педагогічних проблем. Йдеться про розуміння вчителем своїх учнів (музичні цінності, мова молодіжної музичної субкультури), проблему ефективного розвитку інтересу до серйозної музики та формування музичного смаку [3].

Важливу роль у формуванні педагогічної компетентності майбутніх фахівців у галузі мистецької освіти відіграє наявність в останніх професійних знань, а саме:

— знання основних напрямків і змісту роботи вчителя;

— знання сутності та специфіки професійно-педагогічної діяльності;

— знання з розвитку педагогічної та психологічної наук, підвищення кваліфікації тощо.

Слід зазначити, що педагогічна компетентність майбутніх учителів музичного мистецтва значною мірою залежить від рівня та якості їх знань з низки музично-теоретичних дисциплін, основного музичного інструменту, сольного та ансамблевого співу, а також методики музичного виховання у загальноосвітніх школах та знання специфіки навчання учня за даними предметами.

Професійна компетентність майбутніх учителів музичного мистецтва неможлива без знання ними принципів, методів, форм, особливостей пізнання і перетворення педагогічної діяльності, формування світогляду, розвитку вмінь організації та управління професійною діяльністю, знання методичних стандартів і вміння застосовувати їх у процесі розв'язання ситуацій при вирішенні задач, здатність до інновацій, наукового обґрунтування, критичного розуміння та творчого застосування окремих концептуальних положень, здатність передбачати, мислити та керувати навчальним процесом.

Окрім цього, для того, щоб мати можливість здійснювати педагогічну діяльність на високому професійному рівні, у майбутніх учителів необхідно сформувати такі педагогічні компетентності: інтелектуальну, комунікативну та організаторську. Тому педагогічна компетентність повинна обов'язково включати уміння студентів ефективно виконувати операції логічного мислення (аналіз, синтез, порівняння, класифікація, вибір спеціальності тощо) у процесі вирішення проблем і завдань професійної діяльності. Для цього необхідно розвивати інтелектуальні вміння, які сприяють його розвитку та формуванню глибоких знань, що призводитимуть до ефективного здійснення професійної діяльності.

Для здійснення професійної діяльності на високому рівні важливого значення набувають комунікативні навички. Тому вміння майбутніх педагогів-музикантів спілкуватися зі студентами та їхніми батьками, колегами, обмінюватися інформацією, є однією з умов, що формують у студентів почуття довіри, віри у власну здатність налагоджувати з ними педагогічно адекватні стосунки, а отже, і діяти ефективно. Комунікативні навички включають групи навичок сприйняття, реальну вербальну комунікативну здатність і уміння педагогічної техніки. Перцептивні здібності проявляються вже на початковому етапі спілкування, це вміння розуміти учнів та їхніх батьків, колег. Щоб застосувати ці навички на практиці, необхідно знати ціннісні орієнтації інших людей. Власне вміння мовного спілкування полягає насамперед у приверненні уваги до себе (за допомогою мови, наочності, пауз), встановленні психологічного контакту з класом (з метою передачі інформації та її сприйняття учнями) та управлінні спілкуванням у педагогічному процесі. Вміння педагогічної техніки забезпечують ефективну взаємодію з усіма учасниками навчально- виховного процесу в будь-якій ситуації, є зовнішньою формою поведінки вчителя і допомагають йому створити власний професійний імідж, тобто комплекс вербального, візуального, акторського та внутрішнього образів.

Діяльність педагога-музиканта тісно пов'язана із залученням учнів до різноманітних видів діяльності, розвитком їх уваги, постійного інтересу до навчання, потреби в знаннях, формуванням навчальних умінь тощо. Уміння ефективно виконувати таку роботу потребує розвитку організаційних здібностей, умінь і навичок у здобувачів освіти, у тому числі вміння формувати відповідні моральні установки, здійснювати організацію спільної творчої діяльності з метою розвитку соціально значущих якостей учнів, здатність залучати дітей до різних видів музичної діяльності, організація позакласної музичної роботи тощо.

Відомо, що освіта завжди реагує на нові цивілізаційні виклики, соціальну дійсність, враховує тенденції, перспективу розвитку людства, національного буття людей. Тому важливо, щоб майбутні педагоги у галузі мистецької освіти володіли педагогічними технологіями, орієнтованими на динамічні зміни навколишнього світу та заснованими на розвитку різних форм мислення, творчих здібностей та соціальної адаптованості особистості. Педагогічні технології дозволять майбутнім фахівцям-педагогам розвинути в учнів навички самостійно орієнтуватися у світі, приймати зважені рішення щодо свого майбутнього, бути активними та мобільними суб'єктами на ринку праці.

Отже, для здійснення ефективної педагогічної діяльності сучасний учитель музичного мистецтва повинен знати основи педагогічних технологій, а також відчувати внутрішню потребу в їх постійному застосуванні та використанні, що означає розуміння сутності педагогічних інновацій та вміння їх застосовувати у контексті специфіки свого предмета, співвідносити їх із власними інтересами та досягненнями, вміти розпізнавати можливі педагогічні ускладнення інноваційних рішень.

Провідним завданням теоретичного аналізу проблеми компетентності є усвідомлення того, що вона включає не лише знання та вміння, а й методи педагогічного спілкування, тобто зміст педагогічного процесу. Усі ці якості і особливості педагогічної праці залежать від внутрішніх, психологічних якостей вчителя, його здатності до переходу від репродуктивного рівня педагогічної діяльності до рівня, що характеризується ефектвністю і творчістю, здатністю до професійного саморозвитку та самоствердження. Професійне навчання, як основа компетентності, полягає не лише в зборі фактів, а й у зміні самого студента та його поведінки. Відповідно до вимог Доктрини розвитку, освіта в Україні має перейти до нового типу гуманістичної та інноваційної освіти, що дасть можливість досягти нового стану її інтегрованості в міжнародний освітній простір [1, с. 75--78].

Головною ідеєю сучасної гуманістичної педагогіки є всіляка підтримка вроджених прагнень людини до самореалізації - розвитку власних природних здібностей, пошуку сенсу існування та творчості. Можна констатувати, що запорукою успішного процесу становлення особистості вчителя є компетентність і самореалізація, які доповнюють і обумовлюють одна одну. Самореалізація має бути не марною тратою духовних зусиль людини, а дієвою, і лише за цієї умови реалізує суть, закладену в її визначенні. Проте ефективна діяльність - це діяльність людини на благо самої людини, суспільства, це духовний, гуманістично- спрямований потенціал, який є умовою реалізації вищого світогляду та значущих потреб людини. Без цієї умови самореалізація може втратити свій позитивний сенс і позбутися своєї ролі бути рушійною силою людських дій. А. Маслоу з цього приводу стверджує, що бажання постійно реалізовувати свій потенціал виникає лише у 1% населення. Люди нічого не знають про його існування, не розуміють переваг самовдосконалення, знижують свої шанси на самореалізацію, а потреба в реалізації власного потенціалу знаходиться на найвищому рівні в ієрархії потреб [6].

Висновки

Зараз заклади вищої освіти мають право визначати найбільш прийнятні та необхідні компетенції. Це, безумовно, дає змогу створити більш конкретну картину при визначенні потреби у фахівцях в тому чи іншому регіоні, адже рейтинг майбутніх роботодавців формує специфіку діяльності випускника, що дає можливість більш об'єктивно реагувати на потреби суспільства, внести необхідні зміни чи корективи в освітній процес підготовки спеціаліста. Враховуючи різноманітність форм музичної освіти в сучасній Україні (дитячі музичні ніколи, гуртки, студії, ніколи мистецтв, музичні академії, училища культури і мистецтва, музично-педагогічні та художні інститути та факультети педагогічних університетів тощо), щоб зберегти єдиний освітній простір, необхідно підтримувати єдині вимоги в галузі музичної освіти, розробляти комплексні освітні програми з окремими напрямками.

Література

1. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В.Г. Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко та ін. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2004. 384 с.

2. Гончаренко С. В. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376 с.

3. Олексюк О.М. Музична педагогіка: Навчальний посібник. Київ: КНУКіМ, 2006. 188 с.

4. Щербак І. Основні напрями підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до громадянського виховання учнів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. № 5. С. 252-259.

5. Щербак І. Психологічна компетентність сучасного педагога: поняття та структура. Психологія: реальність та перспективи. 2023. Вип. 20. С. 90-98.

6. Яцюрик А. Вивчення феномена креативності в зарубіжній психології. Проблеми сучасної психології. 2013. №20. С. 807-818.

References

1. Kremin', V.H. (Eds.). (2004). Vyshcha osvita Ukrayiny і Bolons'kyy protses [Higher education of Ukraine and the Bologna process]. Ternopil': Navchal'na knyha- Bohdan [in Ukrainian].