Концептуальні засади ефективної роботи з обдарованою молоддю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальні засади ефективної роботи з обдарованою молоддю

Кремінський Борис Георгійович доктор педагогічних наук, професор, начальник відділу роботи з обдарованою молоддю, Державна наукова установа "Інститут модернізації змісту освіти" МОН України, м. Київ

Анотація

У статті на основі об'єктивного та усебічного вивчення й узагальнення матеріалу теоретичних джерел, спираючись на аналіз результатів тривалої практичної роботи, спрямованої на вивчення та розвиток інтелектуальних здібностей молодих людей, визначено та обґрунтовано засадничі принципи ефективної роботи з обдарованою молоддю, тобто сформульовано та описано відповідні концептуальні засади.

Метою роботи з обдарованою молоддю є забезпечення умов для виявлення та розвитку задатків здібностей, подальший розвиток здібностей, зокрема, інтелектуальних. Зміст роботи, відповідно, полягає у створенні відповідних умов, визначенні шляхів, методів та способів досягнення поставленої мети. Мова іде, перш за все, про психолого- педагогічні аспекти засад ефективної роботи з обдарованою молоддю. Ми розглядаємо підходи та можливість оцінювання результатів, а отже й ефективності роботи з обдарованою молоддю на основі аналізу досягнень учасників інтелектуальних змагань підготовлених, організованих та проведених у межах здійснення роботи з обдарованою молоддю.

У статті запропоновано структуру створену на основі об'єднання та розмежування, розрізнення та розподілу інтелектуальних змагань на основі урахування їх статусу, контингенту учасників і характеристик за різними ознаками, параметрами та властивостями.

З метою порівняння досягнень переможців певного виду та рівня змагань, нагороджених дипломами різного ґатунку, запропоновано ввести шкалу в балах, що присвоювались би учаснику за відповідні досягнення.

Досягнення учасників інтелектуальних змагань можуть бути узагальнені, формалізовані та оцінені за допомогою запропонованого нами концептуального підходу. що робить можливим проведення неупередженого та об'єктивного аналізу, здійснення висновків щодо ефективності роботи з обдарованою молоддю. молодь обдарований інтелектуальний

Ключові слова: інтелектуальні здібності; розвиток; інтелектуальні змагання; обдарована молодь; діяльність; результати; тенденції; принципи.

Kreminskyi Borys Georgiyovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Work with Gifted Youth, State Scientific Institution "Institute of Education Content Modernization" of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv

CONCEPTUAL BASIS OF EFFECTIVE WORK WITH GIFTED YOUTH

Abstract: In the article, based on an objective and comprehensive study and generalization of the material of theoretical sources, based on the analysis of the results of long-term practical work aimed at the study and development of the intellectual abilities of young people, the basic principles of effective work with gifted youth are defined and substantiated, that is, the relevant principles are formulated and described conceptual principles.

The goal of working with gifted youth is to provide conditions for the identification and development of potential abilities, further development of abilities, in particular, intellectual ones. The content of the work, accordingly, consists in creating the appropriate conditions, determining the ways, methods and methods of achieving the set goal. We are talking, first of all, about the psychological and pedagogical aspects of the principles of effective work with gifted youth. We consider approaches and the possibility of evaluating the results, and therefore the effectiveness of work with gifted youth, based on the analysis of the achievements of participants in intellectual competitions prepared, organized and conducted within the scope of work with gifted youth.

The article proposes a structure created on the basis of unification and demarcation, distinction and distribution of intellectual competitions based on taking into account their status, contingent of participants and characteristics according to various signs, parameters and properties.

In order to compare the achievements of the winners of a certain type and level of competition, awarded with diplomas of various types, it is proposed to introduce a scale of points that would be assigned to the participant for the respective achievements.

Achievements of intellectual competition participants can be summarized, formalized and evaluated with the help of our proposed conceptual approach. which makes it possible to conduct an unbiased and objective analysis, draw conclusions about the effectiveness of work with gifted youth.

Keywords: intellectual abilities; development; intellectual competitions; gifted youth; activity; results; trends; principles.

Постановка проблеми. Говорячи про обдаровану молодь ми апріорі маємо на увазі, що молодим людям притаманні здібності. Причому здібності можуть бути природженими або набутими; на формування та розвиток здібностей певним чином впливає оточуюче середовище, зокрема суспільна потреба, використання спеціальних розвиваючих методик навчання, виховання, повсякденна діяльність, оточення індивіда тощо [1, с. 20]. Але ключовим є саме існування здібностей у сенсі специфічних якостей людини, що характеризують її здатність успішно виконувати певну роботу, займатись певним видом діяльності тощо [1, с. 20], оскільки саме цим людським властивостям людство завдячує своїм невпинним розвитком.

Ознак тих або інших здібностей можна виокремити безліч, але проявом існування відповідних здібностей є конкретний досягнутий результат який власне і є свідченням їх наявності. Зміст досягнутих результатів визначає наявність здібностей на якісному рівні, водночас кількісні досягнення, які можна охарактеризувати важливістю або значущістю досягнутих результатів, критерієм або мірилом якої у свою чергу можна вважати суспільне визнання відповідних досягнень слід вважати кількісним показником (мірилом) рівня розвитку відповідних здібностей. У будь-якому випадку і зміст і рівень розвитку здібностей визначаються на основі діяльнісного принципу, тобто за об'єктивними результатами діяльності для виконання якої необхідні відповідні здібності. У даному випадку мова іде не про знання, вміння, компетенції тощо (які теж необхідні для виконання діяльності), а саме про здібності у сенсі специфічних особистісних якостей людини.

Розглядаючи питання роботи з одарованою молоддю варто розглянути зв'язок та відмінності понять здібностей та обдарованості.

Дж. С. Рензуллі відзначає, що обдарованість виявляється за певних обставин, у певний час та у певних людей, тобто обдарованість не є абсолютним поняттям, вона відносна й ситуативна, тому більш коректно вести мову про "прояви обдарованості" у дітей та юнацтва в конкретних галузях, сферах людської діяльності. Водночас явище обдарованості

Дж. С. Рензуллі розглядає за умови досягнення особистістю відповідного рівня знань (ерудованості) та в умовах сприятливого навколишнього середовища, тобто для того, щоб молода людина реалізувала свій природний потенціал, повною мірою виявила свої здібності, потрібно створити відповідні умови [2].

Ми вважаємо, що про обдарованість коректно говорити і розглядати це поняття по-перше в аспекті реалізації діяльнісного принципу, тобто з урахуванням конкретних результатів прояву і застосування здібностей, а по-друге в аспекті походження особистісних досягнень, а саме, ураховуючи те, що поняття обдарованості, передбачаючи наявність відповідних здібностей, визначає перш за все природженість цих якостей, тобто надання їх людині природою при народженні і те, що відповідні якості в подальшому можна розвивати, вдосконалювати тощо [1, с. 20]. Відповідно логічною є постановка задачі щодо подальшого дослідження теоретичних і практичних аспектів проблеми визначення та описання концептуальних засад, шляхів, методів і способів ефективної роботи з обдарованою молоддю, спрямованої на розвиток особистісних здібностей та досягнення молодими людьми рівня обдарованості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Робота з обдарованою молоддю має надзвичайно багато аспектів, форм та методів здійснення, може наповнюватися різним конкретно-науковим змістом, використовувати важливі суспільно-політичні, психолого-педагогічні та інші чинники, спираючись на природні пізнавальні потреби і сформовані суспільством пізнавальні інтереси молодих людей тощо. Вивченню та відображенню зазначених аспектів проблеми, зокрема, присвячені наукові публікації [3, 4, 5, 6, 7]. Розвиток здібностей та обдарувань, як один з психолого-педагогічних процесів, звичайно ж має свої принципи та закономірності, які чітко узгоджуються із загальними педагогічними законами, закономірностями та принципами [8] і по суті є їх конкретизованим відображенням і втіленням.

Водночас, на нашу думку, основою і визначальною рисою роботи з обдарованою молоддю є її спрямованість на виявлення і подальший розвиток природних здібностей молодих людей, ґрунтуючись, зокрема, на виявлених психолого-педагогічними методами задатках, створенні відповідних умов, можливостей та мотивації інтелектуального розвитку.

Здібності, як стійкі індивідуальні психологічні властивості людини, виступають внутрішньою необхідною умовою і водночас засобом її успішної діяльності. У здібностях поєднується природне і соціальне. Природною основою здібностей є задатки. А сукупність задатків за сприятливих обставин, умов розвитку здібностей та за наявності відповідних результатів діяльності може бути розглянута і визначена, як обдарованість. Водночас задатками називають природжені анатомо-фізіологічні особливості організму, головним чином його нервової системи й органів чуття, які виступають у ролі природних, органічних передумов розвитку здібностей людини, однак самі пособі ці здібності не визначають [9, с. 129]. Тобто задатки є необхідною, але не достатньою умовою формування і розвитку природних здібностей індивіда для виникнення яких необхідно потрібні суспільні та педагогічні умови (суспільна потреба, можливість навчання та розвитку), а також можливість виконання відповідної діяльності, яка має бути очевидно успішною. Важливою особливістю задатків є те, що залежно від їх поєднання, умов розвитку і діяльності конкретної людини, а також з урахуванням її схильностей (природної спрямованості до певної діяльності), можуть розвиватися досить різні здібності.

Необхідність більш повного дослідження кількісних характеристих якостей особистості зумовило потребу розрізнення понять здібностей, обдарованості, таланту, геніальності тощо. Один із засновників широко відомого та загальновизнаного поняття коефіцієнта інтелектуальності (IQ) В. Штерн ще на початку двадцятого століття, досліджуючи проблему розумової обдарованості, визначив її як ''загальну здатність свідомо спрямовувати своє мислення на нові вимоги, тобто загальну розумову здатність прилаштовуватись до нових завдань та умов життя ` [10]. Таким чином, було досить чітко відмежовано розумову обдарованість як одну з розумових властивостей від інших, зокрема таких, як пам'ять (здатність зберігати та відновлювати раніше набутий зміст свідомості), емоційність, вольові якості тощо певного індивідуума.

Ще на самому початку минулого століття в Україні робилися успішні спроби узагальнити досвід викладання у школах та певним чином диференціювати процес навчання у залежності від схильностей учнів та рівня їх відповідних здібностей [11]. У основу цього дослідження вже тоді було покладено вивчення індивідуальності школяра і закладено підвалини сучасного індивідуального підходу до навчання з метою розвитку природних здібностей та обдарувань учнів. Понад сто років тому А. Вержбицький виділив десять 'прикмет розумової талановитості школярів" [11]. "Прикмети" з одного боку розрізняли школярів за схильностями до інтелектуальної діяльності: до письма, до читання та оповідання, до математики, до майстрування (конструювання) і виділяли "недотепних", ... 'покривджених матір'ю- натурою", а з іншого боку "прикмети" визначали ступінь "кебетності", тобто рівень здібностей, обдарованість учня у тій чи іншій сфері навчання. Водночас, визначаючи умови та способи навчання школярів "за ознаками сполуки індивідуальностей^ [11, с 15], виділялося шість "назв шкіл", які, говорячи сучасною мовою, можна охарактеризувати таким чином: школи гуманітарного спрямування (двох рівнів, відповідно до здібностей учнів), школи природничо-математичного профілю (двох рівнів, відповідно до здібностей учнів), професійно орієнтовані школи з невеликим рівнем вимог щодо теоретико-наукових знань учнів та школи для дітей з недостатньо розвинутим рівнем інтелекту.

Навіть з сучасної точки зору важко не погодитись з таким в цілому правильним і відносно повним (хоча і зробленим понад сто років тому) визначенням тенденцій розвитку освітньої науки у напрямку створення умов для розвитку природних здібностей та обдарувань учнів. Феномен обдарованості вже тривалий час вивчається з різних точок зору психологами, педагогами, соціологами, фізіологами, медиками, фахівцями- науковцями фундаментальних наук [1, с 13] і у цьому напрямі вже зроблено чимало, але на сучасному етапі гостро постало питання, а що і як слід робити далі, щоб здійснені теоретичні напрацювання отримали ефективне практичне застосування. Здібності можуть бути природженими або набутими; на формування та розвиток здібностей певним чином впливає оточуюче середовище, зокрема суспільна потреба, використання спеціальних розвиваючих методик навчання, виховання, повсякденна діяльність, оточення індивіда тощо [1, с 20; 2], тобто цілеспрямована робота з обдарованою молоддю здатна справляти істотний вплив на розвиток здібностей. Таким чином актуалізується проблема визначення і наукового обґрунтування концептуальних засад ефективної роботи з обдарованою молоддю.

Мета статті. У своїй роботі ми прагнули на основі об'єктивного та усебічного вивчення й узагальнення матеріалу теоретичних джерел, спираючись на аналіз результатів тривалої практичної роботи, спрямованої на вивчення та розвиток інтелектуальних здібностей молодих людей, визначити та обґрунтувати засадничі принципи ефективної роботи з обдарованою молоддю, тобто сформулювати та описати відповідні концептуальні засади.

Виклад основного матеріалу. Концептуальними вважаються фундаментальні підходи, система поглядів, трактувань або задумів, які визначають зміст і подальші шляхи реалізації певної ідеї, проекту тощо втіленню та реалізації яких має передувати окреслення та визначення певних теоретичних постулатів, тобто засад на яких має базуватися подальша теоретична і практична діяльність, які мають визначати логіку і порядок дій, побудову планів реалізації задуму тощо.

Досліджуючи та розробляючи концептуальні засади ефективної роботи з обдарованою молоддю ми, зокрема, маємо на меті необхідне створення механізму оцінювання ефективності відповідної роботи. Тобто, говорячи про ефективність роботи з обдарованою молоддю, ми маємо на увазі перш за все категорію або характеристику діяльності, яка містить інформацію про відповідність та узгодженість попередньо поставлених цілей (визначеної мети) досягненим результатам відповідної діяльності з урахуванням витрачених ресурсів (інтелектуальних, морально- психологічних, фінансових тощо). Фактично, говорячи про ефективність роботи з обдарованою молоддю, ми маємо на увазі забезпечення (визначення) принципів, шляхів, методів, показників, критеріїв тощо порівняння та оцінювання відповідності отриманих результатів задекларованій меті діяльності. Зауважимо, що у нашому дослідженні ми ведемо мову саме про оцінювання, а не про вимірювання, оскільки зміст дослідження в основному стосується психолого-педагогічних та конкретно-наукових аспектів роботи з обдарованою молоддю, а педагогічні вимірювання, хоча і використовуються у педагогічній науці, але на наш погляд, у потрібному нам аспекті ще не набули достатньо досконалого методологічного апарату та не є досить визнаними та поширеними.

Визначення концептуальних засад ефективної роботи з обдарованою молоддю є нерозривно пов'язаним зі змістом, метою і спрямованістю відповідної діяльності. Фактично засади, визначаючи зміст і мету роботи з обдарованою молоддю, самі визначаються цими фундаментальними поняттями.

Розглядаючи проблему ефективної роботи з обдарованою молоддю ми виходимо з того, що концептуально відповідна робота ґрунтується на таких засадничих принципах:

- по-перше, апріорі, передбачається існування у молодих людей задатків та самих інтелектуальних здібностей, тобто природне походження відповідних якостей;

- по-друге, розвиток та вдосконалення інтелектуальних здібностей відбувається у процесі відповідної діяльності, тобто інтелектуальна діяльність є основою, умовою, шляхом, методом і способом розвитку здібностей;

- по-третє, основним показником (критерієм) розвиненості інтелектуальних здібностей і, відповідно, ефективності роботи з обдарованою молоддю є результати інтелектуальної діяльності індивіда, їх затребува- ність та визнання суспільством, науковою спільнотою тощо.

Водночас говорячи про визначення концептуальних засад ефективної роботи з обдарованою молоддю фактично ми ведемо мову:

- по-перше, про науково обґрунтоване описання "ідеальної моделі" такої системи, тобто бачення того, якою має бути ефективна робота з обдарованою молоддю і

- по-друге, про напрями, аспекти, шляхи та варіанти практичної реалізації і трансформації "ідеальної моделі", які є можливими та доцільними у конкретних умовах з урахуванням реальних пізнавальних інтересів і потреб молодих людей, можливостей і потужностей педагогічних систем конкретних освітніх закладів, установ, організацій тощо.

У найбільш загальних формулюваннях метою роботи з обдарованою молоддю є забезпечення умов для виявлення (діагностування) та розвитку задатків здібностей, подальший розвиток здібностей, зокрема інтелектуальних, а зміст роботи, відповідно, полягає у створенні відповідних умов, визначенні шляхів, методів та способів досягнення поставленої мети. Зрозуміло, що ми ведемо мову, перш за все, про психолого-педагогічні аспекти засад ефективної роботи з обдарованою молоддю.

Водночас насправді таке коротке формування приховує багатозадачність та багатовекторність роботи, а умови її виконання лежать не лише в психолого-педагогічній, але й значною мірою у соціально-політичній та фінансово-економічний площинах і містять аспекти та потужні чинники, які істотно впливають, і іноді визначають, перебіг психолого-педагогічних процесів. Принагідно зазначимо, що багатозадачність не означає еклектичність, хаотичність або просто перелік (набір) заходів, задач або форм тощо, навпаки, мається на увазі існування і виконання системно пов'язаних аспектів роботи, які самі по собі (окремо) означають і важать істотно менше, ніж органічно пов'язані в єдине ціле, що і є ознакою роботи з обдарованою молоддю, як єдиної педагогічної системи.

Діючи у певному розумінні за аналогією до оцінювання результатів розвитку здібностей, яке, як ми зазначали, здійснюється на основі діяльнісного принципу, а саме за результатами конкретної діяльності для виконання якої потрібне застосування відповідних здібностей ми розглядаємо підходи та можливість оцінювання результатів, а отже й ефективності роботи з обдарованою молоддю на основі аналізу досягнень учасників інтелектуальних змагань підготовлених, організованих та проведених у межах здійснення роботи з обдарованою молоддю. Принагідно зазначимо, організація і здійснення змістової підготовки молодих людей до різноманітних інтелектуальних змагань, зокрема, теоретичне навчання, різноманітні тренінги, проведення практичних заходів тощо за змістом і обсягом є однією з найважливіших форм здійснення роботи з обдарованою молоддю у той час як організація проведення та забезпечення участі молоді у змаганнях є більш видовищною формою, яка здатна на психологічному рівні мотивувати молодих людей до інтелектуального розвитку шляхом участі у змаганнях, здобуття перемог та отримання відповідного морального задоволення. Отже, щоб певним чином формалізувати результати різноманітних форм роботи і надати їм вигляд придатний для порівняння оцінювання та здійснення (на основі певних критеріїв) висновків про результативність та ефективність роботи з обдарованою молоддю ми пропонуємо використати певну систему, побудовану на основі використання параметрів, показників та критеріїв оцінювання, які буде описано далі.

Зрозуміло, що будь-яка надзвичайно складна та багатогранна система, якою є робота з обдарованою молоддю, для оцінювання результатів її діяльності потребує певної формалізації, а значить спрощення, оскільки уніфікація та стандартизація показників, параметрів та характеристик необхідно веде до нехтування певною не дуже суттєвою (за відповідних обставин та у відповідності до певних критеріїв) інформацією. До прикладу: розглядаючи результати участі здобувачів освіти у фінальних етапах всеукраїнських учнівських олімпіад, турнірів, конкурсів з навчальних предметів (по роках) ми абстрагуємося від того, що можливо якась олімпіада є "більш складною" тощо і порівнюємо лише результати, досягнуті учасниками за ступенем диплома певного виду змагань. Тобто апріорі вважається, що учасник фінального етапу всеукраїнської учнівської олімпіади, наприклад, з математики, нагороджений дипломом першого ступеня та інший учасник фінального етапу всеукраїнської учнівської олімпіади, наприклад, з географії, який також виборов диплом першого ступеня згідно з нашими критеріями оцінювання ефективності роботи з обдарованою молоддю досягли однакових результатів.

Основна ідея формалізації інтелектуальних досягнень, їх уніфікації та уможливлення системного оцінювання ефективності відповідної здійсненої роботи за визначений період (рік або декілька років) полягає у наступному:

- по-перше, у створенні та описанні переліку і структури інтелектуальних досягнень чітко і однозначно "прив'язаних", тобто узгоджених зі структурою інтелектуальних змагань, яка б ураховувала спільності та відмінності, розмежування, розрізнення і розподіл інтелектуальних змагань за їх статусом (рівнем), контингентом учасників та характеристиками за різними ознаками, параметрами та властивостями.

- по-друге, у створенні певної шкали, узгодженої з переліком і структурою інтелектуальних досягнень, відповідно до якої за кожне інтелектуальне досягнення індивід отримує певну кількість балів, причому за досягнення, рівень яких визначено, як однаковий, учасники отримують однакову кількість балів.

- по-третє, у передбаченні можливості використання певних масштабуючих або вагових коефіцієнтів, які б уможливлювали, при потребі, урахування важливості (або другорядності) певних досягнень за певною характеристикою, ознакою тощо.

Щоб порівняти досягнення переможців певного виду та рівня змагань (наприклад, фінального етапу всеукраїнських олімпіад), нагороджених дипломами різного ґатунку, ми пропонуємо ввести шкалу в балах, що присвоювались би учаснику за відповідні досягнення. Наприклад, диплом першого ступеня фінального етапу всеукраїнської учнівської олімпіади приносив би учаснику 5 балів, диплом другого ступеня - 3 бали, а диплом третього ступеня один бал. Досягнення на змаганнях різного рівня (наприклад, на всеукраїнських і міжнародних олімпіадах), можна відображати за допомогою коефіцієнтів, наприклад, перемога на олімпіаді всеукраїнського рівня має коефіцієнт рівний одиниці, а особиста перемога у складі офіційної команди України на відповідній Міжнародній олімпіаді має коефіцієнт рівний два (величина коефіцієнта може обговорюватися і визначатися додатково, наприклад експериментально, у процесі доопрацювання системи оцінювання). Досягнення учасників фінальних етапів всеукраїнських олімпіад, турнірів, конкурсів при потребі можна ранжувати також за допомогою відповідних вагових коефіцієнтів, відображаючи таким чином значущість та визнання відповідного виду змагань, водночас ми пропонуємо за замовчуванням вважати такій коефіцієнт відмінностей рівним одиниці і застосовувати його змінення лише у особливих, окремо обґрунтованих, особливих випадках.

За таким принципом можна отримати формалізовану інформацію про досягнення учасників інтелектуальних змагань певного року у формі, придатній для оцінювання ефективності роботи з обдарованою молоддю. Зрозуміло, що для отримання більш повної інформації з метою здійснення більш глибокого та ґрунтовного аналізу, встановлення тенденцій, закономірностей тощо та здійснення науково обґрунтованих висновків потрібно мати аналогічні результати за декілька років, тобто за певний визначений період. Важливим є те, що описаний підхід та принцип підрахунку цілком дозволяє здійснювати узагальнення результатів за будь-який визначений (у роках) період за умови, що правила (умови, визначальні положення тощо) проведення інтелектуальних змагань, участі в них та підведення підсумків суттєво не змінювалися, а у разі наявності деяких (окремих) змін з метою урахування їх можливого впливу відповідні окремі результати можна відкоригувати за допомогою спеціально визначених коефіцієнтів.

Окремим суттєвим аспектом узагальнення отриманої формалізованої інформації про результати інтелектуальних змагань є критерії та підходи до визначення того, які досягнення слід вважати достатніми (відмінними, задовільними тощо), а які досягнення варто визнати недостатніми (незадовільними, поганими тощо), тобто такими, які означають недостатньо ефективну роботу з обдарованою молоддю. У цьому сенсі результати можуть підбиватись та висновки робитись а) по регіонах (по територіальних громадах, районах, областях); б) по закладах освіти (або загалом по Україні, або по регіонах); в) по предметах або по галузям (природничо-математичні, природничі, математичні, гуманітарні, художньо- естетичні, інженерно-технічні, програмно-інформаційні тощо). Залежно від того у якій формі і за якими кількісними показниками потрібно отримати узагальнені результати їх можна відсортувати у різний спосіб (за різними критеріями або параметрами тощо), наприклад:

- у обраній категорії (наприклад, по областях) визначити один (або два, три, чотири тощо) найкращі результати (за кількістю (рейтингом) відповідно набраних (за один рік або за період) балів) та, відповідно, аналогічні найгірші результати за такими самими критеріями. Тобто, наприклад, визначається три найкращі і три найгірші результати. Тоді отримана кількість лідерів та аутсайдерів за обраною категорією буде чітко фіксованою, але дещо "прихованою" виявиться інформація, що характеризує "розкид" і співвідношення результатів тих, хто потрапив до відповідних категорій;

- у обраній категорії визначити набрану кількість балів, отримання якої має визначати лідируючі позиції та кількість балів, недосягнення якої має апріорі визначати незадовільний результат відповідної роботи. За таких умов кількість лідерів та аутсайдерів є невизначеною, але на перший план виходить інформація про співвідношення їх досягнень. Зауважимо, що при такому підході границі меж (у балах) також, при потребі, можна коригувати.

Нами описано саме принцип, тобто концептуальний підхід до первинної формалізації результатів роботи на основі досягнень, але розмір самих параметрів та коефіцієнтів, при потребі, можна корегувати, щоб не допускати явних та очевидних "перекосів" в оцінюванні результатів роботи з обдарованою молоддю.

Далі розглянемо більш докладно структуру ("класифікацію та ієрархію") змагань з точки зору їх змісту (предмету змагання), форми, контингенту та "статусності" з точки зору престижності участі, суспільного визнання та значущості результатів тощо. Окремо зазначимо, що за обумовленою схемою нарахування балів можна додатково також враховувати рівень змагань (наприклад, місцеві (на рівні територіальних громад), регіональні, міжрегіональні тощо) застосовуючи, при потребі, понижуючий (менше одиниці), або збільшуючий коефіцієнт (більший ніж одиниця: - два, два з половиною, три тощо) тощо. Але на першому етапі розроблення, описання та практичної апробації концептуальних засад ефективної роботи з обдарованою молоддю ми вважаємо за доцільне обмежитися розглядом результатів інтелектуальних змагань лише всеукраїнського рівня для учнів і студентів, а також результатів, досягнутих членами команд України на міжнародних змаганнях, визнаних Міністерством освіти і науки України.

Пропонуємо наступну структуру, що враховує спільності та відмінності, розмежування, розрізнення і розподіл інтелектуальних змагань на основі урахування їх статусу (рівня), контингенту учасників і характеристик за різними ознаками, параметрами та властивостями.

1. Інтелектуальні змагання для молоді розрізняють за контингентом учасників і поділяють на учнівські (для здобувачів освіти закладів загальної середньої і професійної (професійно-технічної) освіти) і студентські. У деяких студентських змаганнях правилами (положенням, статутом тощо) дозволяється в певній номінації брати участь також учням, але такі змагання все одно відносять до студентських.

2. Студентські інтелектуальні змагання поділяються на всеукраїнські олімпіади з навчальних дисциплін і олімпіади зі спеціальностей, турніри та конкурси студентських наукових робіт з галузей знань і конкурси зі спеціальностей, також проводяться студентські професійні і творчі конкурси.

3. Учнівські інтелектуальні змагання на державному рівні офіційно включають Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт (Малої академії наук), Інтернет-олімпіади, олімпіади зі спеціальних дисциплін і конкурси фахової майстерності, а також різноманітні конкурси по предметах ("Мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка", "Всеукраїнський конкурс учнівської творчості", "Кенгуру", "Левеня", "Лелека", "Бобер" "Кримська брама" та інші)

Зауважимо, що деякі всеукраїнські інтелектуальні змагання, зокрема предметні конкурси (наприклад "Мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка", "Кенгуру" та інші) можуть (повністю або частково) мати спільні правила проведення з відповідними міжнародними конкурсами, бути і проводитись, як безпосередні складові відповідних міжнародних змагань. Крім того деякі конкурси (зокрема "Мовно- літературний конкурс імені Тараса Шевченка" та інші), що проводяться і визначають переможців у декількох різних номінаціях, можуть передбачати "паралельну" участь і визначення переможців у окремих номінаціях серед учнів і серед студентів.

4. На міжнародному рівні українські учні у складі команд України беруть участь міжнародних учнівських олімпіадах список яких затверджує Міністерство освіти і науки України, тим самим визнаючи і визначаючи перелік престижних інтелектуальних змагань міжнародного рівня. Також офіційні команди учнів та команди студентів України можуть брати участь у міжнародних предметних турнірах, конкурсах наукових робіт та інших інтелектуальних змаганнях.

Ураховуючи, що у даному нашому дослідженні ми обмежилися лише розглядом хоча й дуже розлогого та змістовного, але лише одного аспекту роботи з обдарованою молоддю, пов'язаного з організацією і проведенням інтелектуальних змагань різного рівня та пов'язаним з цим розвитком інтелектуальних здібностей молоді, маємо зазначити, що відповідні бали, виставлені, згідно з розробленими концептуальними засадами, у сумі мають слугувати характеристикою ефективності роботи з обдарованою молоддю у відповідний період, у відповідному регіоні або освітньому закладі тощо.

Висновки

Досягнення учасників інтелектуальних змагань, незважаючи на істотну різноманітність їх видів, рівнів, кількості нагород тощо цілком можуть бути узагальнені, формалізовані та оцінені за допомогою запропонованого нами концептуального підходу, що у свою чергу на науковій основі уможливлює проведення неупередженого та об'єктивного аналізу, здійснення висновків щодо ефективності роботи з обдарованою молоддю з метою подальшого її удосконалення, розробки та впровадження нових шляхів, форм та методів роботи, спрямованої на виявлення (діагностування) і розвиток задатків здібностей молодих людей та подальший їх інтенсивний та ефективний розвиток.

Література

1. Кремінський Б.Г. Теорія і практика роботи з інтелектуально обдарованою учнівською і студентською молоддю з фізики: Монографія / Б.Г. Креміжький. - К. : Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2011. - 421 с.

2. Renzulli J. S. Scale for rating behavioral characteristic of superior students / J. S. Renzulli, R. K. Hartman // Exceptional Children. - 1971. - Vol. 38 (3). - P. 243-248.

3. Гнатюк О.В. Розвиток мотивації до навчання обдарованих учнів в освітньому просторі. Розвиток обдарованої особистості в освітньому просторі: ціннісний вимір: тези доповідей Х наук.-практ. семінару., 23 квітня 2020 р. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2020. С. 16.

4. Мастеркова Т. Аспекти інституціоналізації культурного капіталу учнів- переможців інтелектуальних змагань. Молодь і ринок. № 5/184. 2020. С. 126-130.

5. Новікова О. О., Валькова Г.В. Формування емоційного та соціального інтелекту в здобувачів освіти. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Педагогічні науки. Випуск 45. 2021. С. 98-104.

6. Подшивайлов Ф.М. Мотивація досягнення та рівень розвитку інтелектуальних здібностей старшокласників. Освіта та розвиток обдарованої особистості. № 4. 2015. С. 42-46.

7. Ростока М. Прогнозування розвитку інтелектуального потенціалу України засобами трансдисциплінарної мережецентричної інформаційно-аналітичної системи оцінювання досягнень учнівської молоді: Розбудова єдиного інформаційного простору української освіти - вимога часу: Всеукраїнський науково-практичний WEB-форум (Київ-Харків, 22-23 березня 2018 р.), м. Кропивницький, 22-23 березня 2018 року, С. 40-47.

8. Гончаренко С.У. Педагогічні закони, закономірності, принципи. Сучасне тлумачення. / С.У. Гончаренко. - Рівне: Волинські обереги, 2012. - 192 с.

9. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. - K. : Либідь, 1997. - 374 с.

10. Штерн В. Одаренность детей и подростков и методы ее исследования: пер. с нем. / В. Штерн; под ред. Всеукр. ин-та труда. - Харків: Книгоспілка, 1926. - 404 с.

11. Вержбицький А. Прикмети розумової талановитості школярів / А. Вержбицький. - Полтава: Електр. друк. Ф.Ф. Шіндлера, 1907. - 16 с.

12. References:

13. Kreminskyi B. H. (2011) Teoriia i praktyka roboty z intelektualno obdarovanoiu uchnivskoiu i studentskoiu moloddiu z fizyky : Monohrafiia / B. H. Kreminckyi. [Theory and practice of working with intellectually gifted student and student youth in physics]- K. : Nats. ped. un-t im. M. P. Drahomanova [in Ukrainian]

14. Renzulli J. S. & Hartman R. K. (1971) Scale for rating behavioral characteristic of superior students / J. S. Renzulli, R. K. Hartman // Exceptional Children Vol. 38 (3). [in English].

15. Hnatiuk, O.V. (2020) Rozvytok motyvatsii do navchannia obdarovanykh uchniv v osvitnomu prostori [Development of motivation for learning gifted students in the educational space]. Rozvytok obdarovanoi osobystosti v osvitnomu prostori: tsinnisnyi vymir: tezy dopovidei Kh nauk.-prakt. Seminaru - The development of a gifted personality in the educational space: value dimension: theses of reports of X science-practice. seminar., 23 kvitnia. 2020 r. Kyiv: Instytut psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. С. 16 [in Ukrainian].

16. Masterkova T. (2020). Aspekty instytutsionalizatsii knltnrnoho kapitalu uchniv- peremozhtsiv intelektualnykh zmahcm [Aspects of institutionalization of the cultural capital of students who are winners of intellectual competitions]. Molod і rynok [Youth and the market], № 5/184. P. 126-130. [in Ukrainian],

17. Novikova, O.O. & Valkova, H.V. (2021) Ormuvannia emotsiinoho ta sotsialnoho intelektu v' zdobnvachiv osvity [Formation of emotional and social intelligence in students of education]. Visnyk Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka. Pedahohichni nauky - Bulletin of the Glukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko. Pedagogical sciences. Vypusk 45. C. 98-104 [in Ukrainian],

18. Podshyvailov F.M. (2015) Motyvatsiia dosiahnennia ta riven roz\ytku intelektualnykh zdibnostei starshoklasnykiv [Achievement motivation and the level of development of intellectual abilities of high school students], Osvita ta rozvytok obdarovanoi osobystosti - Education and development of a gifted personality. № 4. C. 42-46 [in Ukrainian],

19. Rostoka M. (2018). Prohnozuvannia rozvytkn intelektnalnoho potentsialu Ukrainy zasobamy transdystsyplinarnoi merezhetsentrychnoi informatsiino-analitychnoi systemy otsininvannia dosiahnen nchnivskoi molodi [Prediction of the development of the intellectual potential of Ukraine through a transdisciplinary network-centric snformation- fnalytical system for assessing the achievements of students] in: the development of a single information space of Ukrainian education is a requirement of the time: all-Ukrainian scientific and practical WEB forum (Kiev-Kharkov, March 22-23, 2018). [in Ukrainian],

20. Honcharenko S. U. (2012) Pedahohichni zakony, zakonomirnosti, pryntsypy. Snchasne tlnmachennia. / S. U. Honcharenko. [Pedagogical laws, regularities, principles. Modern interpretation]. Rivne: Volynski oberehy [in Ukrainian],

21. Honcharenko S. U. (1997) Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk / S. U. Honcharenko. [Ukrainianpedagogical dictionary]. Kiev: Lybid [in Ukrainian],

22. Shtern V. (1926) Odarennost detei у podrostkov у metodbi ее yssledovanyia : per. s пет. / V. Shtern. [Giftedness of children and adolescents and methods of its research: trans. from German], Kharkiv : Knyhospilka [in Russian],

Размещено на Allbest.ru