Особливості професійної самосвідомості фахівців-енергетиків

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ФАХІВЦІВ-ЕНЕРГЕТИКІВ

Казарова Ганна Миколаївна канд. психол. наук, доцент кафедри практичної психології, Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків,

Сапєльнікова Тетяна Станіславівна канд. психол. наук, доцент кафедри практичної психології, Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків

Анотація

У статті розглядаються особливості самосвідомості фахівців у сфері енергетики та взаємозв'язок між індивідуально-характерологічними особливостями та самоефективністю у їх діяльності. Актуальність дослідження визначається високою значущостю діяльності у сфері енергетики під час воєнного стану в Україні та розвитку технологій у світі. Зазначено, що у розгляді структури професійної Я-концепції домінує підхід, який розглядає її як сукупність трьох компонентів: поведінкового, когнітивного та емоційного.

Акцентовано, що професійна Я-концепція - це особисті уявлення та сприйняття індивідом власної професійної ідентичності та своєї ролі в професії. Ця концепція включає у себе переконання, цінності, очікування та цілі, які стосуються професійної діяльності людини. Професійна Я-концепція визначає, як індивід сприймає свої професійні здібності, мету в роботі, амбіції, ставлення до кар'єрного зростання та багато інших аспектів, які пов'язані з професійною сферою життя. Професійна Я-концепція служить джерелом інформації щодо особливостей і специфіки концепції світу суб'єкта в професійній діяльності. Взаємодія самого суб'єкта та професії в цілому формує розвинуту систему, яка є внутрішньою характеристикою особистості.

Визначено, що самоефективність займає важливе місце у структурі професійної Я-концепції. Це міра, в якій особа вірить у власну здатність до досягнення успіху і впевнено впорядковує та виконує завдання та досягає мети. Ця характеристика оцінює рівень впевненості особи в своїх власних здібностях і вміннях впливати на події та оточуючий світ, спрямовуючи їх у бажаному напрямку. Самоефективність відображає наскільки особа відчуває себе компетентною та впевнено реагує на виклики, які виникають у її житті.

Надані результати емпирічного дослідження зв'язку між індивідуально-характерологічними особливостями та самоефективністю у діяльності енергетиків.

Під час дослідження було використано наступний психодіагностичний інструментарій: Методика діагностики міжособистісних відносин Лірі, Якоря кар'єри Шейна, Шкала самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалема.

Визначено, що досліджувані мають середній рівень відчуття самоефективності. За діагностикою типу міжособистих відносин найвищий результат отриманий за шкалою «дружній», тобто стратегія, яка спрямована на бажання розбудовувати дружні стосунки. По показникам кар'єрної орієнтації серед інженерів-енергетиків отримано найвищі показники за шкалами «автономія» та «служіння».

Виявлені значущі кореляційні зв'язки за наступними шкалами: «дружелюбність» позитивно корелює з «професійною компетентністю», «самоефек- тивність» та «альтруістичність» позитивно корелює зі «служінням». Значущі відмінності виявлено між енергетиками, які мають стаж роботи більш та менш 15 років за показником самоефективності та альтруїстичного відношення до своєї праці на користь старшого покоління.

Ключові слова: професійна самосвідомість, самоефективність, індивідуально-характерологічні особливості фахівців у сфері енергетики.

Abstract

Features of the professional self-awareness of energy specialists

The article examines the peculiarities of the self-awareness of specialists in the field of energy and the relationship between individual and characteristic features and self-efficacy in their work. The relevance of the research is determined by the high significance of activities in the field of energy during the martial law in Ukraine and the development of technologies in the world. It is noteworthy that the structure of professional self-concept is dominated by an approach that considers it as a set of three components: behavioral, cognitive, and emotional.

It is emphasized that the professional self-concept is the individual's personal ideas and perception of his own professional identity and role. This concept includes beliefs, values, expectations, and goals that relate to a person's professional activities. Professional self-concept determines how an individual perceives his professional abilities, purpose in work, ambitions, attitude to career growth and many other aspects related to the professional sphere of life. The professional selfconcept serves as a source of information regarding the features and specifics of the subject's world concept in professional activity. The interaction of the subject and the profession as a whole forms a developed system that is an internal characteristic of the individual. It was determined that self-efficacy occupies an important place in the structure of professional self-concept. It is the extent to which a person believes in his own ability to succeed and confidently organizes and accomplishes tasks and goals. This characteristic assesses a person's level of confidence in their own abilities and abilities to influence events and the surrounding world, directing them in the desired direction. Self-efficacy reflects the extent to which a person feels competent and confidently responds to challenges that arise in his life.

The results of an empirical study of the relationship between individual characteristics and self-efficacy in the activities of energy workers are presented. During the study, the following psychodiagnostic tools were used: Leary's method of diagnosing interpersonal relations, Shane's career anchor, R. Schwarzer's and M. Jerusalem's self-efficacy scale. It was determined that the subjects have an average level of self-efficacy. According to the diagnosis of the type of interpersonal relations, the highest result was obtained on the "friendly" scale, that is, the strategy of building friendly relations. Career orientation among energy engineers received the highest indicators on the "autonomy" and "service" scales.

Significant correlations were found on the following scales: "friendliness" is positively correlated with "professional competence", "self-efficacy" and "altruism" are positively correlated with "service". Significant differences were found between energy workers with more and less than 15 years of work experience in terms of self-efficacy, altruistic attitude to their work for the benefit of the older generation.

Keywords: professional self-awareness, self-efficacy, individual and characteristic features of specialists in the field of energy.

я-концепція самосвідомість професія

Постановка проблеми

Розвиток технологій у світі та війна в Україні призвели до стрімкого зростання вимог до фахівців у сфері енергетики. Сучасні технології вимагають від спеціалістів постійного самовдосконалення та адаптації до нових ринкових реалій. Війна на території України виправдала важливість та стратегічне значення енергетичної галузі для країни, змушуючи фахівців працювати в умовах підвищеного стресу та відповідальності.

У такому контексті, розвиток позитивної Я-концепції та підвищення самоефективності працівників енергетики стають необхідними факторами для забезпечення стабільності та надійності енергетичної системи України. Дослідження індивідуально-характерологічних особливостей фахівців та їх вплив на професійну діяльність у галузі енергетики стає дуже важливим для подальшого розвитку та зміцнення енергетичної інфраструктури України в умовах геополітичних викликів та технологічного прогресу.

В сучасному суспільстві індивідуально-характерологічні особливості кожної особистості стають ключовими для успішної професійної діяльності та адаптації до різних соціальних реформ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема професійної самосвдомості є достатньо розробленою на сучасному етапі розвитку психологічної теорії та практики. О.І. Гура вивчає концепти професійної «Я-концепції» фахівця з точки зору її структури [3], А.С. Борисюк, Р.А. Калениченко розглядають професійне становлення особистості як соціально-психологічний феномен[1, 5], В.Т. Лозовецька аналізує професійний розвиток у сучасних умовах праці [7], О. Гуменюк, Г.В. Католик, Р.В. Каламаж акцентують увагу на розвитку професійної «Я-концепції» особистості як складової професійної самосвідомості[2, 4, 6]. В той же час зв'язок професійної самоефективності та індивідуально-характерологічних особливостей особистості досліджений недостатньо.

Мета статті - представлення результатів експериментального дослідження особливостей професійної самосвідомості та взаємозв'язку між індивідуально-характерологічними особливостями та самоефективністю фахівців енергетиків.

Виклад основного матеріалу. Індивідуально-характерологічні особливості відіграють важливу роль в психології, оскільки вони впливають на когнітивну сферу особистості, а саме на сприйняття, мислення, емоційну сферу, комунікацію та багато інших аспектів поведінки та функціонування особистості. Вивчення цих особливостей допомагає розуміти індивідуальні реакції на події та ситуації різними способами та допомагає вдосконалювати методи психологічної допомоги та розвитку особистості.

В нашому дослідженні індивідуально-характерологічні особливості фахівців енергетиків розглядаються через призму Я-концепції, враховуючи взаємопов'язаность та взаємовплив цих особливостей на всю структуру особистості.

Я-концепцію, за Ч. Х. Кулі, можна розглядати як сприйняття особистістю себе, відображене через призму того, як вона бажає, щоб її бачили інші. Цей підхід до визначення Я-концепції визначає, що при оцінці самих себе, увага спрямовується на аспекти, які бажали б бути змодельованими особистістю, або вдосконаленими в світлі того, як хотілося б презентувати себе оточуючим. Отже, Я-концепція визначає, як особистість бачить себе і взаємодіє з навколишнім світом, отже саме її індивідуально-характерологічні особливості можуть відігравати важливу роль у формуванні цього сприйняття та самосприйняття [8, 9].

Проте, теорія Р. Бернса виявилася найбільш прийнятною для соціальної психології. Він представив Я-концепцію як сукупність установок, спрямованих на самого себе, яка включає в себе уявлення про «Я» (як когнітивний компонент), самооцінку (емоційну оцінку цього уявлення) і поведінкову реакцію. В рамках цього широкого розуміння, Р. Бернс використовує термін «Я-концепція» для опису всього спектру уявлень, які людина має про себе. Саме це всеосяжне розуміння «Я-концепції» як кінцевого пункту в розвитку самоідентифікації (емоційний аспект) та як синтезу результатів усіх уявлень про себе (когнітивний аспект) є найбільш ефективним для вивчення установок, спрямованих на себе та ставлення до себе дослідником. Це «широке» розуміння застосовується не лише до загальної, але й до професійної Я-концепції [6].

Професійна Я-концепція служить джерелом інформації про особливості та специфіку сприйняття суб'єктом світу у контексті професійної діяльності. Індивідуальний підхід та вимоги, які ставляться до суб'єкта в професії, формують внутрішню систему цих вимог, що є важливою складовою особистості. Важливо відзначити, що визначення професійної Я-концепції може бути неоднозначним і різними авторами і дослідниками розуміється по-різному, враховуючи різноманітні аспекти та контексти, в яких вона застосовується. Аналіз літературних джерел дає можливість прийти до висновку, що центральним аспектом у професійній Я-концепції є сприйняття професії як чинника, що має глибокий сенс. Знаходження глибокого смислу власної діяльності відіграє ключову роль як в розумінні окремих елементів професійної Я-концепції, так і в її об'єднанні в контексті особистісних і професійних аспектів [3, 4, 6].

Основною функцією професійної Я-концепції є усвідомлення і розуміння себе, власного місця в регулюванні та інтеграції власної поведінки та діяльності, зокрема в контексті професійної сфери. Ця усвідомленість має конкретні функції, такі як регулювання діяльності, встановлення взаємовідносин з професійним співтовариством, розвиток особистості в професійній сфері та інші. Важливо зауважити, що в психологічній літературі представлено безліч різних феноменів, пов'язаних з професійною Я-концепцією, такі як ідентифікація особистості з професією, біографічні кризи, поведінка професіоналів, різні аспекти самосвідомості, саморегуляція та самооцінка як складові професійного аспекту самосвідомості та інші. Проте, наразі відсутні сталі типології, які б визначалися професійною Я-концепцією. Нарешті, варто зазначити, що професійна Я-концепція є динамічним утворенням, що визначає її процесуальний характер, або, з іншого боку, змінюється з часом [1, 2, 7].

Феномен професійної Я-концепції досліджувався на трьох рівнях: індивідуальному, рівні відносин та колективному рівні. На індивідуальному рівні, особливе самосприйняття формується на основі розрізнень і спільностей з іншими особами. На рівні відносин воно базується на самосприйнятті, але вже в контексті взаємодій у діадичних стосунках і ролях зі значущими іншими особами. На колективному рівні, самосприйняття пов'язане із членством у соціальних групах та порівнянням себе з «іншими» групами [2, 3].

Останнім часом в психології дедалі більше уваги приділяється дослідженню самоефективності та її ролі у структурі професійної Я-концепції. Термін «самоефективність» був введений Альбертом Бандурою і вказує на впевненість людей у своїй здатності до досягнення успіху, що впливає на рівень їхньої мотивації та відображається в масштабі та тривалості їхніх зусиль у досягненні поставлених завдань. Високий рівень самоефективності передбачає відсутність стратегій уникнення у випадку виникнення труднощі в. Один із таких аспектів можна назвати професійною самоефективністю, яка вважається ключовим елементом професійної Я- концепції. Вона передбачає віру особи в свою здатність відображати поведінку, яка допоможе досягти бажаних результатів у професійній сфері та на роботі [9, 10].

Таким чином, самоефективність займає важливе місце у структурі професійної Я-концепці. Самоефективність можна інтерпретувати як рівень віри у власну здатність до досягнення успіху і впорядкування та виконня завдання на меті до досягнення цілей. Ця характеристика оцінює рівень впевненості особи в своїх власних здібностях і вміннях впливати на події та оточуючий світ, спрямовуючи їх у бажаному напрямку. Самоефективність відображає, наскільки особистість відчуває себе компетентною та впевнено реагує на виклики, які виникають у житті. У професійної діяльності фахівців- енергетиків самоефективність - це значуща теоретична та практична проблема, яка обґрунтувала тему нашого дослідження щодо визначення взаємозв'язку між індивідуально-характерологічними особливостями та самоефективністю в діяльності фахівців енергетиків.

Експериментальне дослідження здійснювалося з 4 вересня по 30 вересня 2023 року. Дослідження проводилося в дистанційному форматі за допомогою сервісу Google Forms. Надані дані були оформлені та статистично оброблені в табличному процесорі Microsoft Office Excel. Всі математично-статистичні розрахунки зроблені у програмі STATISTICA. Вибірку склали 36 осіб, які на момент обстеження працювали інженерами-енергетиками в АТ ХІ «Енерго- проект». Вибірка була сбалансована за стажем роботи за спеціальностю - менше 15 років (18 осіб) та більше 15 років (18 осіб).

З усіма досліджуваними спочатку була проведена бесіда, у ході якої ми встановлювали контакт, пояснювали цілі нашого дослідження, цікавилися думками, які виникали у досліджуваних, пов'язаних зіз поняттями «самооцінка», «самоефективність», кар'єрна орієнтація. Після бесіди ми переходили до тестування, пояснювали хід роботи та інструкції, допомагали якщо виникали труднощі з їх розумінням. Як діагностичний інструментарій нами були використані наступні методики: Методика діагностики міжособистісних відносин Лірі, Якоря кар'єри Шейна, Шкала самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалема.

За результатами діагностики у всіх досліджених виявлено середній рівень самоефективності (середня по всієї групі - 31,4). Середні значення характеризують впевненість інженерів енергетиків у здатності організувати та виконати необхідні дії для досягнення певної мети. Поняття самоефективності також може розглядатися як продуктивний процес інтеграції когнітивних, соціальних та поведінкових аспектів для вибору оптимальної стратегії в різних ситуаціях.

Рис.1. Середні показники за шкалами діагностики типу міжособистих відносин

Аналіз результатів дослідження за методикою діагностики міжособистісних відносин Лірі представлено на рис.1. Як можна побачити найвищий результат отримано за шкалою «Дружній» (4,45), що вказує на превалювання стратегії розбудови дружні стосунків в колективі. Такі результати вказують на те, що серед інженерів енергетиків можна спостерігати ознаки схильності до співробітництва, кооперації, гнучкості та компромісності при вирішенні проблем і у конфліктних ситуаціях. Вони прагнуть бути в гармонії з думкою і поглядами оточуючих, свідомо дотримуються умовностей, правил і принципів «хорошого тону» у взаємовідносинах з іншими. Досліджувані також можуть бути ініціативними ентузіастами в досягненні цілей групи та прагнуть допомагати, щоб заслужити визнання та любов. Вони проявляють товариськість, теплоту та дружелюбність у своїх стосунках з іншими.

Наступними по значущості є середні значення за типом «Альтруїстичний» (4,05). Цей результат свідчить про те, що серед досліджуваних фахівців інженерного профілю існують прояви альтруїзму. Особи з таким підходом можуть виявляти інтерес та готовність до допомоги і співпраці з оточуючими. В загалом здатні до делікатності, м'якості, доброти, виявляти емоційне ставлення до людей у співчутті, симпатії.

Найнизчих значень отримав показник за типом «Залежний» (2,7). Це свідчить про те, що серед інженерів менш за все можна спостерігати деякі ознаки конформності, м'якості та схильності до очікування допомоги та порад від оточуючих.

Позитивне значення середнього показника результату за формулою «домінування» свідчить про виражену тенденцію інженерів-енергетиків до бажання лідерства у спілкуванні та до прагнення домінувати в міжособистісних відносинах. Позитивне значення середнього показника результату за формулою «дружелюбність» вказує на те, що інженери- енергетики мають нахил до встановлення дружніх стосунків та співпраці з оточуючими. Кількісні результати визначають ступінь вираженості цих рис. Статистичний аналіз продемонстрував, що досліджувані більшою мірою схиляються до дружелюбних відносин (0,895), порівняно зі стратегією домінування (0,755).

Результати, отримані нами за методикою “Якоря кар'єри” Едгара Шейна представлені на рис. 2 та показали наступне.

Рис. 2. Середні показники за шкалами кар'єрних орієнтацій

Середні показники за кар'єрною орієнтацією «Автономія» в обох групах знаходяться на найвищему рівні (7,81). Інженери-енергетики, які працюють більше 15 років прагнуть трохи більше автономії в діяльності, яка звільняє їх від організаційних правил та обмежень. Прагнуть приймати рішення більш самостійно. Інженери енергетики які мають досвід роботи менше 15 років трохи поблажливіше ставляться до правил та обмежень, розуміючи, що іх робота містить середній рівень автономії.

Звернемо увагу на високі показники за кар'єрною орієнтацією «служіння» 7.63, основними цінностями при даній орієнтації є «робота з людьми», «служіння людству», «допомога людям», «бажання зробити світ кращим» і т.д. Можливо, показник «Служіння» став більш важливим через війну, інженери-енергетики усвідомлюють відповідальність та важливість їхньої професії в даний воєнний час.

Для того, щоб перевірити гіпотезу про взаємозв'язок між самоефектив- ністю, типами міжособистісних відносин та кар'єрною орієнтацією, було доцільним провести кореляційний аналіз результатів дослідження. Для цього було перевірено змінні на нормальний розподіл за критерієм Колмогорова- Смірнова. За результатами перевірки можна стверджувати, що усі змінні розподілені згідно закону нормального розподілу. Отже ми використовували коефіцієнт кореляції Пірсона (г).

У таблиці 1. представленні результати кореляційного аналізу міжосо- бистісних відносин, кар'єрної орієнтації та самоефективності.

Між типами міжособистісних відносин та кар'єрними орієнтаціями є значущий взаємозв'язок за наступними шкалами:«Дружелюбність» корелює з «професійною компетентністю»(г=0,493, при p<0,05). Кореляція між дружелюбністю та професійною компетентністю, може бути цікавим аспектом аналізу працівників у даній сфері. Ця кореляція вказує на те, як психосоціальні властивості, такі як дружелюбність, можуть впливати на професійну успішність співробітників.

Позитивна кореляція між «дружелюбністю» і «професійною компетентністю» (г=0,493, при p<0,05) може означати, що інженери-енергетики, які мають більше дружелюбний характер, схильні до кращих професійних результатів. Це може пояснюватися тим, що дружелюбні та комунікабельні співробітники мають здатність легше спілкуватися та співпрацювати з колегами, клієнтами та іншими зацікавленими сторонами. Це може сприяти покращенню командної роботи, вирішенню проблем та забезпеченню кращого зв'язку між відділами та групами.

Таблиця 1