Мистецька освіта: неперервність і виклики віртуального медіапростору

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИСТЕЦЬКА ОСВІТА: НЕПЕРЕРВНІСТЬ І ВИКЛИКИ ВІРТУАЛЬНОГО МЕДІАПРОСТОРУ

Козинко Лілія Леонідівна, кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри хореографії і танцювальних видів спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України

Хореографічна освіта сьогодення характеризується активними змінами на всіх її рівнях. Як у загальноосвітніх, так і в позашкільних закладах освіти активно створюють та впроваджують стандарти освіти з хореографії на основі яких розробляють типові освітні програми, типові навчальні програми, модельні навчальні програми Нової української школи та навчальні програми з галузі знань «Мистецтво», що включають в себе й хореографію.

Проаналізуємо нормативну документацію мистецьких і загальноосвітніх закладів освіти, особливо навчальних програм з народно-сценічному танцю.

З основними вимогами щодо викладання хореографії в позашкільних закладах мистецької освіти можна ознайомитись на сайті Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти. Перше, на що слід звернути увагу, це: «Типова освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва, клас танцю»; «Типова освітня програма середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва початкового професійного спрямування, класи народно - сценічного танцю, бального танцю, класичного танцю, сучасного танцю тощо». В означених освітніх програмах визначено загальний нормативний зміст, основні засади й підходи до організації освітнього процесу, мету навчання, перелік освітніх компонентів, їхню логічну послідовність та обсяг навчального навантаження, що забезпечує набуття учнями обов'язкових результатів навчання (компетентностей) з хореографічного мистецтва [8, 1; 9, 1]. Освітня програма елементарного підрівня розрахована на учнів 6-7 років з тривалістю навчання 4 роки. Спрямована на формування початкових компетентностей з танцю, естетичне виховання, опанування основ хореографічної культури, виконання хореографічних елементів відповідно до віку тощо. Типова програма елементарного підрівня основним освітнім компонентом має «Танець (ритмопластика, класичний танець, народно-сценічний танець)». Відповідно до розробленого закладом позашкільної освіти навчального плану формується розподіл годин на навчальний рік. На основі типової програми розроблено типову навчальну програму з навчальної дисципліни «Танець» елементарного підрівня початкової мистецької освіти [7]. Елементи народно-сценічного танцю в ній запропоновано до вивчення на третьому році навчання (9 років). Для вивчення пропонують декілька танцювальних елементів на середині зали та рухи чоловічої і жіночої техніки. Загалом запропоновані рухи є посильними для цієї вікової категорії учнів.

Типова освітня програма середнього (базового) підрівня розрахована на учнів 10-11 років та нормативний строк навчання 5 років. Метою опанування нормативного змісту програми є: «формування теоретичних, теоретико-практичних та виконавських компетентностей з хореографії початкового професійного рівня, мотивування до продовження здобуття мистецької освіти на наступному рівні / підрівні, а також набуття особистого творчого хореографічного досвіду» [8, 2]. Освітнім компонентом типової програми також є «Танець (за видами)». Учні можуть вивчати класичний, народно-сценічний, сучасний або бальний танець залежно від спрямування колективу. У межах нашої публікації нас цікавить саме народно-сценічний танець. Зазначимо, що для цього підрівня розроблено типову навчальну програму з навчальної дисципліни «Народно-сценічний танець» середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва початкового професійного спрямування, клас народно-сценічного танцю» [6]. З першого року навчання передбачено вивчення вправ біля станка, на середині зали, рухи на розвиток технічної майстерності та етюди. В першому модулі передбачено вивчення вправ двома руками за станок, чого фактично не роблять, наприклад, у хореографічних училищах. Надалі вивчення рухів розподіляють за ступенем ускладнення на чотири роки, а в п'ятому складається урок на основі вивчених до того рухів. Вправи на середині зали охоплюють як танцювальну лексику регіонів України, так і різних країн світу (країни Балтії, танці Білорусі, Західної Європи, росії, Молдови, Польщі, Італії, Середньої Азії, Угорщини, Словаччини, Румунії, Іспанії, Грузії, Болгарії). Рухи технічної майстерності включають як чоловічі, так і жіночі елементи. Завершується все вивченням етюдів на основі засвоєних елементів танців. Подана навчальна програма охоплює велику кількість хореографічного матеріалу танців різних народів світу задля розвитку широкого кола компетентностей учнів.

Крім означеної навчальної програми, існує велика кількість навчальних програм для позашкільної освіти, які або стосуються саме народно-сценічного танцю, або включають його як складову навчального процесу серед інших видів хореографії. У програмах першого типу передбачено вивчення екзерсису біля станка, на середині зали та етюдів; другого типу - або загальноприйнятий урок, або вивчення елементів танцювальної лексики й танців різних народів світу на середині залу.

Другою великою групою навчальних закладів , у яких зараз активно впроваджують заняття хореографії, є заклади загальної освіти. Основними документами, що регулюють їхню діяльність, є: Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи [4]; Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року; Державний стандарт базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 30.09.2020 № 898, пункт 5 [2]; Державний стандарт початкової освіти (2018). На основі зазначених документів формуються модельні навчальні програми та навчальні програми в закладах загальної середньої освіти. Стосовно хореографії цей процес лише започатковується. Порівняно із закладами позашкільної мистецької освіти, в яких на основі багаторічного досвіду сформовано низку програм, у середній освіті це питання залишається відкритим і доволі болючим. Деякі школи пропонують вивчення уроку біля станка народно-сценічного танцю вже з першого року навчання (67 років), що неприпустимо, адже фізіологічно організм дитини не пристосований до такого виду навантажень.

Проведемо одну паралель із професійними закладами освіти. Якщо розглянути програми викладання народно-сценічного танцю хореографічних училищ, то можемо констатувати, що його вивчення починається в 4 класі, що відповідає віку 14 років. Програма прямим чином співвідноситься з програмою класичного танцю. Відповідні нові програмні рухи вивчають паралельно на уроці класичного та народно-сценічного танцю. Тобто учні отримують та закріплюють хореографічні навички паралельно на декількох дисциплінах, формуючи стійкі навички їх виконання. Програма розрахована н а 5 років, з яких урок біля станка передбачено для вивчення впродовж чотирьох з них. Останній рік повністю присвячено вивченню етюдів і танців на середині залу. Структура програми передбачає поступове ускладнення рухів з року в рік шляхом нашарування отриманих навичок та вдосконалення набутих компетентностей. Чітка система, яка пройшла багаторічне апробування , дає змогу підготувати якісних артистів балету. Крім того, що програма співвідноситься з програмою класичного танцю, вона ще орієнтована на фізіологічні особливості розвитку дитячого організму. Найпростіший приклад - взуття для народно-сценічного танцю передбачає наявність підборів. Дитяча стопа стає схожою на стопу дорослої людини саме в підлітковому віці, що дає змогу якісніше досягати цілей , поставлених на уроці народно-сценічного танцю.

Щодо програми викладання народно-сценічного танцю в колективах народного танцю, візьмемо за приклад Дитячу школу при Національному заслуженому академічному ансамблі танцю України імені П. Вірського [5]. Урок народно-сценічного танцю починається також із 4 класу. Але оскільки перший клас тут не в 10, як у хореографічних училищах, а в 7-8 років, то це вік приблизно 12 років. Програма викладання суголосна з програмою хореографічних училищ з тією різницею, що перший рік навчання можна вивчати впродовж двох класів. Засвоєння програми триває 4 роки, що дає змогу оволодіти всіма програмними рухами на високому професійному рівні. Урок складається з вправ біля станка та на середині зали , де вивчають танцювальні комбінації, етюди й танці, що відповідають віку та можливостям учнів.

Підсумовуючи, надамо певні рекомендації, що допоможуть скласти якісну програму викладання народно-сценічного танцю:

1. Не слід поспішати з вивченням рухів народно-сценічного танцю біля станка. Виконання рухів, що не відповідають віку учнів, може призвести до значної травматизації.

2. При складанні програми слід співвідносити програмні рухи з відповідним навчальним матеріалом програми класичного танцю.

3. Не слід поспішати із введенням занять на підборах, слід дочекатись фізіологічно відповідного цьому віку.

4. Потрібно користуватись відповідною термінологією народно-сценічного танцю.

5. Необхідно проаналізувати наявні чинні програми та розробити власну, з урахуванням перевірених часом методичних засад викладання дисципліни «Народно-сценічний танець».

народно-сценічний танець мистецький

Література

1. Державний стандарт базової середньої освіти : Постанова Кабміну від 30.09.2020 № 898. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/ derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti (дата звернення: 17.09.2022).

2. Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80#Text (дата звернення: 17.09.2022).

3. Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму «Хореографія» 10 років навчання / уклад.: Л. Л. Козинко, О. Г. Городецька. Київ, 2020. 80 с.

4. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola- compressed.pdf (дата звернення: 17.09.2022).

5. Програма «Характерний танець». Дитяча хореографічна школа при Національному заслуженому академічному ансамблі танцю України ім. П. Вірського. Київ, 2009. 54 с.

Типова навчальна програма з навчальної дисципліни «Народно-сценічний танець» середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва початкового професійного спрямування, клас народно-сценічного танцю (схвалено Науково-методичною радою Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти від 04.11.2021 № 5)..

6. Типова навчальна програма з навчальної дисципліни «Танець» елементарного підрівня початкової мистецької освіти. Київ, 2019. 21 с. URL: https://www.dnmczkmo.

7. Типова освітня програма елементарного підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва, клас танцю (затверджено наказом МКУ від 24.04.2019 № 352).

8. Типова освітня програма середнього (базового) підрівня початкової мистецької освіти з хореографічного мистецтва початкового професійного спрямування, класи народно-сценічного танцю, бального танцю, класичного танцю, сучасного танцю тощо (затверджено наказом Міністерства культури України від 23.07.2019 № 562.

Размещено на Allbest.ru